Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/8851/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2019. Зареєстровано: 01.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2019.
Дата набрання законної сили: 31.01.2019
Номер судового провадження: А/855/5695/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/8851/18                                                        Суддя (судді) першої інстанції: Добрянська Я.І.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  31 січня 2019 року                                                                                            м. Київ
		          
		Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
		головуючого - судді Федотова І.В.,
		суддів: Ганечко О.М. та Сорочка Є.О.,
		за участю секретаря Седика Д.А.,
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2018 року у справі за позовом Державного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,-
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Державне підприємство "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації № 2081/6/99-99-13-02-03-15/ІПК від 10.05.2018, наданої Державною фіскальною службою України на звернення Державного підприємства "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва".
		Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2018 року позов задоволено.
		Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджує про законність оскаржуваної податкової консультації. Зокрема наголошує, що оскільки фізичною собою (працівником) придбання товарів для потреб юридичної особи здійснено за рахунок власних коштів, які попередньо під звіт не видавалися, то сума коштів виплачених такій фізичній особі за вказані товари, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується на загальних підставах. 
		Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. 
		Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 
		З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		Судом першої інстанції встановлено, 03.04.2018р. позивач звернувся до відповідача із запитом про надання податкової консультації щодо ПДФО № 252/01-06 в якій просив надати індивідуальну податкову консультацію з приводу питання чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сума коштів, отримана фізичною особою (працівником) від юридичної особи (роботодавця) в якості компенсації витрат, понесених працівником під час придбання ним за власний кошт товарів для виробничо-господарських потреб підприємства?
		10.05.2018р. відповідачем надано податкову консультацію № 2081/6/99-99-13-02-03-15/ІПК в якій зазначено, що оскільки фізичною особою (працівником) придбання товарів для потреб юридичної особи здійснено за рахунок власних коштів, тобто юридичною особою (працедавцем) попередньо не видавалися кошти під звіт, то сума коштів, виплачених такій фізичній особі за вказані товари, включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується на загальних підставах.
		Позивач вважаючи, що індивідуальна податкова консультація не відповідає змісту та суті податку на доходи фізичних осіб та військового збору, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що при виплаті працівнику суми витрат здійснених ним при виконанні трудових обов'язків на підприємстві такий працівник не отримує доходу, а, відтак, об'єкт оподаткування з податку на доходи фізичних осіб відсутній.
		Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. 
		Відповідно до пп.14.1.172 та пп. 14.1.172-1 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом. У свою чергу, індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
		Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПК України).
		Відповідно до п. 53.2 ст. 53 Податкового кодексу України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
		Згідно п.163.1 ст.163 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування резидента є: згідно пп. 163.1.1 - загальний місячний (річний) оподаткований дохід; згідно пп. 163.1.2. - доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
		Відповідно до п.164.1. статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, зарахуванням особливостей, визначений цим розділом.
		Загальний оподатковуваний дохід - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
		Як зазначено в п. 165.1.11 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170.7 цього Кодексу.
		Пунктом 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.12.1999 р. №290 передбачено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визнана.
		Тобто, визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку.
		Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року по справі № 826/2226/15.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при виплаті працівнику суми витрат здійснених ним при виконанні трудових обов'язків на підприємстві такий працівник не отримує доходу.
		При цьому, додаткове благо пов`язане із виробничими силами і яке не має економічну мету в якості задоволення особистих потреб фізичної особи, а по суті є витратами на утримання підприємства, не підпадає під оподаткування податком з доходів фізичних осіб, військовим збором та на нього не нараховується єдиний соціальний внесок.
		З огляду на наведене, податкова консультація суперечить вищенаведеним нормам Податкового кодексу України, відтак підлягає скасуванню.
		Враховуючи викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову.  
		Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно встановлено обставини справи та правильно застосовано норми матеріального і процесуального права.
		На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
		Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2018 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя:
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...