Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/2368/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; гарантування вкладів фізичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2019. Зареєстровано: 01.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2019.
Дата набрання законної сили: 30.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		30 січня 2019 року 
		Київ
		справа №824/2368/15-а
		провадження №К/9901/13194/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - відповідач) треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), АТ "Дельта Банк" про зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня  2016 року у складі: головуючого - судді Білоуса О.В., суддів:   Курка О. П. Совгири Д. І.,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича (далі - Відповідач), треті особи - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), ПАТ "Дельта Банк" в якому просила:
		- визнати нечинним наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів на здійснення тимчасової адміністрації в публічному Акціонерному Товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б) № 813 від 16 вересня 2015 року «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемним договору (договорів) за вкладними операціями» в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» №001-25000-160215 від 16 лютого 2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та    позивачем    та застосування наслідків нікчемності банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» №001-25000- 160215 від 16 лютого 2015 року, укладеного між публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та позивачем;
		- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в публічному Акціонерному Товаристві «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-Б) включити позивача до переліку вкладників, як таку, що має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» №001-25000-160215 від 16 лютого 2015 року в ПАТ «Дельта Банк» в розмірі 8000 доларів США за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
		- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (код ЄДРПОУ 21708016, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 33-Б) включити позивача до Загального реєстру вкладників публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк», як таку, що має право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» №001-25000-160215 від 16 лютого 2015 року в ПАТ «Дельта Банк» в розмірі 8000 доларів США за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
		 
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		2.          Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду    від 30 березня 2016 р.   в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року апеляційну скаргу задоволено, постанову Чернівецького окружного адміністративного суду    від 30 березня 2016 р.  - скасовано. 
		3. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що перерахування коштів фактично позивачем на власний рахунок не проводилось, а мало місце перерахування коштів в іноземній валюті від третьої особи, зокрема відбулося коригування структури банківського балансу через зміну обліку грошових зобов'язань. Вказана спірна операція здійснена всупереч вимог  Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»  (далі - Закон №4452-VI),  постанови Правління Національного банку України №365 від 16 вересня 2013 року «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України», Правил банківського обслуговування фізичних осіб ПАТ «Дельта Банк», в період встановленої постановою Національного банку України №692/БТ від 30 жовтня 2014 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних» заборони, шляхом отримання позивачем на свій вкладний (депозитний) рахунок переказу коштів в іноземній валюті з іншого вкладного (депозитного) рахунку, який йому не належить, а належить третій особі.
		4. Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неправильно встановив фактичні обставини справи, недостатньо дослідив наявні докази, не надав їм належну оцінку, та прийняв необґрунтоване рішення, без дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги наявні.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		5. Не погоджуючись з постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 р, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права відповідачем було подано касаційну скаргу, у якій просить:
		- зупинити виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 р по справі № 824/2368/15-а;
		- скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2016 р по справі № 824/2368/15-а  та залишити в силі  постанову Чернівецького окружного адміністративного суду    від 30 березня 2016 р.  по справі № 824/2368/15-а;
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16 лютого 2015 року між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» № 001-25000-160215 у доларах США, сума вкладу за яким складала 8000 (вісім тисяч) доларів США 00 центів.
		7. Згідно умов даного договору, банк приймав на депозит кошти з обов'язком виплачувати 5,5 % річних та відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок    НОМЕР_1.
		8. Пунктом 1.8 договору передбачено, що зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в банку, або готівкою через касу банку в день укладання сторонами цього договору.
		9. Згідно пункту 2.1 договору його укладено у двох оригінальних примірниках українською мовою, які мають рівну юридичну силу, по одному для кожної зі сторін. Договір набуває чинності з моменту його підписання його сторонами, скріплення печаткою банку та внесення вкладником суми владу, та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
		10. Відповідно до платіжного доручення №45923557 від 16 лютого 2015 року з поточного банківського рахунку НОМЕР_2 від фізичної особи ОСОБА_9 на депозитний рахунок позивача були перераховані кошти в розмірі 8000 дол. США.
		11. 02 березня 2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України №150 ПАТ «Дельта Банк» було віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено з 03 березня 2015 року у цій банківській установі тимчасову адміністрацію із призначенням уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації - Кадирова Владислава Володимировича. Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк", з урахуванням рішень про продовження строків, запроваджено включно до 02 жовтня 2015 року.
		12. 02 жовтня 2015 року Національним банком України прийнято постанову №664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».
		13. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2015 року №181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05 жовтня 2015 року по 04 жовтня 2017 року включно.
		14. Протоколом засідання Комісії з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями ПАТ «Дельта Банк» від 15 вересня 2015 року, призначеної наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення    тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» від 29 травня 2015 року №408, затверджено результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями , що є нікчемними згідно пункту 7 частиною третьою  статті 38 Закону №4452-VI.
		15. В ході перевірки комісією встановлено, що дії певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в АТ «Дельта Банк», були зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів - ініціаторів операцій на моменти здійснення операцій перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, і, відповідно, з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни АТ «Дельта Банк», для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації АТ «Дельта Банк» та реалізації його майна. При цьому, клієнти - ініціатори перерахування коштів, з огляду на наявність на власних рахунках залишків коштів, були кредиторами Банку за відповідними договорами банківських вкладів та/або договорами банківських рахунків.
		16. Наказом тимчасової адміністрації ПАТ «Дельта Банк» від 16 вересня 2015 року №813 «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» призначено застосувати наслідки нікчемності Договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними.
		17. Листом №8821/2302 від 23 вересня 2015 року за підписом представника ПАТ «Дельта банк» Сичевської Ю.К., позивача    повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) №001-25000-160215 від 16 лютого 2015 року, укладеного з ПАТ «Дельта Банк», згідно пункту 7 частини третьої      статті 38 Закону №4452-VI.
		18. За указаних обставин, не погоджуючись із визнанням нікчемним зазначеного договору, позивач звернулась до суду з даним позовом.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		19. Касаційна скарга обґрунтована тим, що відповідачем на виконання обов'язків, передбачених частиною восьмою  ст. 38 Закону № 4452-VI наказом № 408 від 29.05.2015 р. створена комісія з перевірки договорів (правочинів) за вкладними операціями Банку, на предмет виявлення договорів (правочинів), що є нікчемними з підстав, передбачених частиною третьою  ст. 38 зазначеного Закону.
		20. За результатами такої перевірки Комісією виявлено наявність ознак нікчемності у ряді договорів банківського вкладу (депозиту), що були укладені між ПАТ "Дельта Банк" і фізичними особами-клієнтами Банку після 16.01.2015 р. включно (тобто, з наступного дня після дня доведення до відома керівників структурних підрозділів Банку про обмеження на здійснення певних операцій, встановлених постановою Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 р. "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії проблемних".
		Також, Комісія вирішила затвердити результати перевірки, якою виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно з п. 7 ч. 3  ст. 38 Закону №4452-VI, в тому числі, й договір №001-25000-160215 від 16 лютого 2015 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем.
		21. Наказом уповноваженої особи Фонду «Щодо заходів, пов'язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» №813 від 16 вересня 2015 року вирішено застосувати наслідки нікчемності договорів банківських вкладів (депозитів), що є нікчемними з підстав, визначених п. 7 ч. 3  ст. 38 Закону №4452-VI  згідно переліку, наведеного в додатку №1, в якому, зокрема, міститься інформація про договір №001-25000-160215 від 16 лютого 2015 року, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та позивачем.
		22. Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників загального реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду загального реєстру.
		23. Із матеріалів справи вбачається, що договір №001-25000-160215 від 16 лютого 2015 року укладений між позивачем та ПАТ "Дельта Банк був визнаний нікчемним, як такий що не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з того, що був укладений з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
		24. Відповідач зазначив у касаційній скарзі, що у судом апеляційної інстанції не надано належної оцінки даним доказам на підтвердження наведених обставин.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		25. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		26. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		27. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду визначаються Законом № 4452-VI.
		28. Згідно частини 1 статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
		29. Статтею 27 Закону № 4452-VI   регулюється порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами. Так, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
		При цьому, у відповідності до частини 6 цієї статті, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI.
		30. Згідно частини 5 ст. 27 Закону № 4452-VI, протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.
		31. У відповідності до п.п.3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09 серпня 2012 року №14 (далі - Положення), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
		32. Пунктом 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.
		33. Згідно п.п.2, 4 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами та затверджує Загальний Реєстр протягом шести днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		34. Відповідно до частини 1 статті 34 Закону № 4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
		35. За змістом частини 1 статті 35 Закону № 4452-VI здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.
		36. Гарантії Фонду є гарантіями держави, передбаченими Законом № 4452-VI; для виконання Фондом відповідних зобов'язань можуть залучатися бюджетні кошти; рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодування сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб'єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків (статті 2, 25).
		37. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів Фонду у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється Фонду відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду. 
		38. Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
		39. За змістом частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		40. Закон № 4452-VI визначає порядок складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, а також підстави та умови, за наявності яких відшкодування суми коштів за банківським вкладом фізичним особам за рахунок коштів Фонду не здійснюється.
		В силу вимог частини 2 статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
		41. Підстави для визнання правочину (у тому числі договору) нікчемним визначені, зокрема, у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI (в редакції до 12 серпня 2015 року, до набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VIII), яка визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
		1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
		2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
		3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
		4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
		5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
		6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
		8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
		42. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VIII частину третю статті 38 Закону України № 4452-VI доповнено пунктом 9, який передбачає, таку підставу для нікчемності як «здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства». 
		 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій 
		43. Судами попередніх інстанцій встановлено, що доказів того, що постанова Національного банку України від 30 жовтня 2014 року №692/БТ "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії проблемних", яка є банківською таємницею, доведена до відома населення, в тому числі і до позивача, у порядку, встановленому законом, відповідачем надано не було.
		Так, ПАТ "Дельта Банк" віднесений до категорії неплатоспроможних на підставі постанови Правління НБУ від 02 березня 2015 року, тоді як депозитний договір з позивачем був укладений 16.02.2015 року, тобто до віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а згідно з пунктом 7 частини 3  статті 38 Закону № 4452-VI  правочин уже має бути вчинений неплатоспроможним банком.
		Окрім того, постанова Правління Національного банку України № 692/БТ від 30 жовтня 2014 року стосується встановлення вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів, а також не містить прямих заборон, право накладання яких визначені  статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" для Національного банку України.
		44. Згідно з положеннями статей  37,  38 Закону № 4452-VI  Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
		При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до  закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої  статті 215 ЦК  та частини третьої  статті 38 Закону №    4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою  статті 38 цього ж Закону  перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.
		До того ж у постанові від 04 липня  2018  року (справа №    819/353/16) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що встановлена правова природа згаданого наказу унеможливлює здійснення судового розгляду щодо визнання його недійсним, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу уповноваженої особи Фонду у частині визнання правочину за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного між банком та позивачем, нікчемним, не можуть бути розглянуті в судовому порядку (у тому числі в господарських судах). За таких обставин, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі пункт 1 частини першої  статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України  у редакції до 15    грудня  2017  року (пункт 1 частини першої  статті 238 цього Кодексу  у редакції після 15 грудня  2017  року (далі -  КАС).
		Ці висновки Верховного Суду щодо застосування норм права, ухвалені за результатами розгляду справ, фактичні обставини яких є певним чином подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - спір у справі, що розглядається, також стосується правомірності дій уповноваженої особи Фонду щодо відмови включити позивачку до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та правомірності наказу уповноваженої особи Фонду про визнання правочину нікчемним, тому колегія суддів у вимірі фактичних обставин цієї справи вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про протиправність відмови Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивачки, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, проте суди помилково розглянули справу в частині визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду про визнання нікчемним Договору банківського вкладу.
		45. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. При цьому, перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 826/1476/15. Також постановами Верховного Суду від 10 травня 2018 році у справі № 826/20429/14, від 21 червня 2018 року у справі № 802/4016 та від 21 червня 2018 року у справі № 821/3601/15-а відмовлено у задоволенні заяви Уповноваженої особи Фонду про перегляд рішень суду касаційної інстанції 2016 та 2017 року, якими було задоволено позови фізичних осіб у відносинах, що є аналогічними до відносин у справі №  804/6992/15.
		46. Спеціальна підстава для визнання нікчемними договорів, які відповідають, умовній категорії «договори дроблення», з'явилася 12 серпня 2015 року одночасно з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» від 16 липня 2015 року № 629-VIII. На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що договір №001-25000-160215 від 16 лютого 2015 року укладений між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк, має ознаки нікчемності, як такий, що порушує публічний порядок.
		47. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції, дослідивши всі докази, надав їм належну оцінку і дійшов висновку, що обставини щодо наявності визначених частиною третьою  статті 38 Закону №    4452-VІ  підстав нікчемності правочину, не знайшли свого підтвердження, а відповідачі належних та допустимих доказів щодо цього не надали.
		48. Крім того, колегія суддів враховує, що Відповідач не довів належними та допустимими доказами того, що у момент укладення договору банківського вкладу та здійснення транзакції "Дельта банк" щодо зарахування суми коштів на депозитний рахунок, Позивач отримав перевагу стосовно інших вкладників банку та не обґрунтував у чому така перевага полягала. Відповідачем визнано, що не визначено конкретної підстави нікчемності правочину неплатоспроможного банку, що передбачені у ч.3 ст. 38 Закону №4452-VI.
		49. Відповідно до частини четвертої статті 38 Закону № 4452-VI Фонд, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що Відповідачем не доведено наявності правових підстав вважати договір №001-25000-160215 від 16 лютого 2015 року укладений між ОСОБА_2 та ПАТ "Дельта Банк, нікчемним та, відповідно, застосовувати наслідки нікчемності до даного договору, так само, як не доведено наявність інших правових підстав, визначених Законом № 4452-VI, для невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми вкладу за рахунок коштів Фонду.
		50. Суд виходить з того, що забезпечення відшкодування фізичним особам банківських вкладів, зокрема, шляхом задоволення позову про визнання бездіяльності уповноваженою особою Фонду протиправною та зобов'язання її вчинити певні дії дозволяє досягнути мети системи гарантування вкладів фізичних осіб, а саме: захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		51. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанцій у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з'ясовано обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію         ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича задовольнити частково.
		Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування наказу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимирович №813 у частині визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) договір №001-25000-160215 від 16 лютого 2015 року укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Дельта Банк» скасувати, провадження у справі в цій частині - закрити.
		У решті постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 р залишити без змін.
		Постанова є остаточною  і  оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
		 
		Суддя                                                                                                                          Я. О. Берназюк
		 
		Суддя                                                                                                                          М. І. Гриців

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...