Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 211/4541/16-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 31.01.2019. Зареєстровано: 01.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2019.
Дата набрання законної сили: 30.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		30 січня 2019 року 
		Київ
		справа №211/4541/16-а
		провадження №К/9901/23291/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Білоуса О. В., Данилевич Н. А.,
		розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 211/4541/16-а
		за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 2 батальйону №  4 Управління патрульної поліції в місті Кривому Розі Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними дій, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в місті Кривому Розі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року (судді Богданенко І. Ю., Уханенко С. А., Дадим Ю. М.), 
		І. Суть спору
		1. У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора роти №2 батальйону №4 УПП у м. Кривому Розі ДПП рядового Скорохода О. О. (далі - Інспектор УПП) про визнання дій протиправними та скасування постанови АР № 065771 від 02 вересня 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності. 
		2. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що відповідач не зафіксувавши нібито виявлених порушень в автоматичному режимі та незважаючи на те, що вона заперечувала факт правопорушення, не склав протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно не зазначив доказів, які б підтверджували що вона вчинила адміністративний проступок. Позивач твердить, що порушити пункт 11.5 Правил дорожнього руху неможливо, оскільки в ньому відсутня пряма заборона на вчинення будь-яких дій. 
		3. Крім того зазначила, що Інспектор УПП має відеозапис її руху в лівій смузі, втім його автомобіль рухався в попутному напрямі в правій смузі так близько до її автомобіля, що створював небезпеку для неї та інших учасників дорожнього руху та міг завадити їй зробити маневр, якби вона намагалася б перелаштуватися в іншу смугу. Також зауважила, що на відео видно, як разом з нею лівою смугою дороги попереду рухались ще декілька автомобілів, яких інспектор чомусь не зупинив. 
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		4. Відповідно до постанови відповідача, 02 вересня 2016 року о 08.30 год. позивач, кермуючи транспортним засобом TOYОTA RAV4, номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по Дніпропетровському шосе в м. Кривому Розі в крайній лівій смузі, проїхала перехрестя та продовжила рух, зайняла ліву смугу без наміру повернути ліворуч або зробити розворот коли інші праві смуги були вільні, чим порушила вимоги пункту 11.5 Правил дорожнього руху.
		5. На підставі наведеного, Інспектор УПП притягнув позивача до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), застосувавши адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		6. Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу постановою від 13 грудня 2016 року у задоволенні позову відмовив.
		Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що факт вчинення позивачем правопорушення підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, які спростовують доводи позивача про її невинуватість. 
		7. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 вересня 2017 року скасував постанову Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 13 грудня 2016 року і позовні вимоги задовольнив частково. Скасував постанову Інспектора УПП серії АР №065771 від 02 вересня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КпАП, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 425,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
		8. Таке рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що долучені до матеріалів справи відеоматеріали не спростовують тверджень позивача, що 02 вересня 2016 року вона, будучи за кермом транспортного засобу та рухаючись по Дніпропетровському шосе в м. Кривому Розі, завчасно зайняла крайню ліву смугу при наявності трьох смуг для руху в одному напрямку з причини необхідності здійснити поворот ліворуч, що передбачено приписами пункту 10.4 Правил дорожнього руху України, про що і повідомила інспектора патрульної поліції.
		9. Суд апеляційної інстанції зауважив, що чинне законодавство не конкретизує термін «завчасно», який застосовується до спірних відносин, і оцінка «завчасності» маневру різними учасниками дорожнього руху може бути протилежною з огляду на різні чинники, наприклад, навички та досвід керування транспортним засобом.
		10. Твердження Інспектора УПП про те, що позивач зайняла ліву смугу без наміру повернути ліворуч або зробити розворот суд апеляційної інстанції розцінив як голослівні, позаяк вони не підтверджуються жодними доказами і ґрунтуються на лише на припущеннях.
		IV. Касаційне оскарження 
		11. У касаційні скарзі відповідач, з покликанням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права просить скасувати його ухвалу і залишити в силі постанову суду першої інстанції.
		12. Касаційну скаргу обґрунтовує, зокрема, тим, що спірну постанову прийнято правомірно, факт правопорушення зафіксовано на відеозаписі, з якого чітко видно порушення позивачем Правил дорожнього руху. 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
		13. Відповідно до статті 245 КпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.
		14. Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		15. Відповідно до статті 251 КпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		16. Згідно з частинами другою-четвертою статті 258 КпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. 
		17. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
		18. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
		19. Перелік справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, встановлено у частині першій статті 222 КпАП, відповідно до якої органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (<…> частини перша, друга, третя і п'ята статті 122, <…>). 
		20. Згідно з частиною другою статті 222 КпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
		21.Згідно з пунктом 11.5  ПДР на дорогах, які мають дві і більше смуги для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву смугу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту ліворуч, розвороту або для зупинки чи стоянки на лівому боці дороги з одностороннім рухом у населених пунктах, коли це не суперечить правилам зупинки (стоянки). 
		22. У пункті 10.4 ПДР зазначено, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
		VI. Позиція Верховного Суду
		23. У справі встановлено, що позивачку притягнули до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 122 КпАП; фактичною підставою для такого рішення слугувало те, що ОСОБА_1, будучи за кермом автомобіля та рухаючись проїзною частиною дороги, яка має більше ніж дві смуги руху в одному напрямку, порушила правила розташування транспортних засобів, оскільки рухалася крайньою лівою смугою руху з ввімкненим покажчиком  повороту ліворуч, однак без наміру повертати. 
		25. Переглянувши оскаржену постанову суду апеляційної інстанції в межах, визначених статтями 341, 349 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), колегія суддів дійшла висновку, що в обсязі встановлених в цій справі фактичних обставин висновки апеляційного суду ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права.
		26. Мотиви, якими відповідач обґрунтовує вимоги касаційної скарги, по суті полягають у тому, щоб переоцінити докази, на підставі яких цей суд дійшов зазначених висновків, що суд касаційної інстанції в межах своїх повноважень зробити не може. Обґрунтованих підстав вважати, що істотні для цієї справи обставини залишилися не з'ясованими, також немає. 
		27. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		VII. Судові витрати
		28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		п о с т а н о в и в :
		1.          Касаційну скаргу Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в місті Кривому Розі Дніпропетровської області залишити без задоволення. 
		2.          Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року в цій справі залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                М. І. Смокович 
		Судді                                                                                          О. В. Білоус
		                                                                                Н. А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...