Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 278/443/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 01.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 01.02.2019.
Дата набрання законної сили: 23.01.2019
Номер судового провадження: 61-18838ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		23 січня 2019 року
		м. Київ 
		справа № 278/443/17
		провадження № 61-18838св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С.,                Пророка В. В.,
		учасники справи:
		позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування»,
		відповідач -  ОСОБА_4, 
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на заочне рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 10 квітня                    2017 року у складі судді Грубіяна Є. О. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2017 року у складі колегії суддів: Талько О. Б., Гансецької І. А., Микитюк О. Ю.,
		ВСТАНОВИВ:
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		У лютому 2017 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі - ПрАТ «СК «Арсенал Страхування»)  звернулося до суду з позовом до  ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.
		Позовна заява мотивована тим, що 10 вересня 2016 року на автодорозі Житомир-Могилів-Подільський з вини ОСОБА_4, який керував автомобілем «Мercedes», державний номерний знак НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок даної ДТП був пошкоджений автомобіль «Мercedes», державний номерний знак НОМЕР_2, за кермом якого був ОСОБА_5
		На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність                       ОСОБА_4 була застрахована згідно з договором добровільного страхування у ПрАТ «СК Арсенал Страхування».
		За заявою ОСОБА_5 ПрАТ «СК Арсенал Страхування» здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Мercedes» у розмірі 34 446,76 грн. 
		Зазначає, що відповідач не повідомив страховика про дорожньо-транспортну пригоду у строки, зазначені у пункті 33.1.4 частини першої статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». 
		На підставі вищевикладеного ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» просило стягнути з ОСОБА_4 34 446,76 грн страхового відшкодування в порядку регресу.
		Заочним рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Він зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності. Сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування. Тому, сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке повинне базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків в позадоговірних зобов'язаннях.
		Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. 
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що неповідомлення страхувальником у встановлені строки страховика про настання страхової події є підставою для регресного позову у випадку, якщо з цих підстав у останнього виникли необґрунтовані виплати, що в даному випадку не мало місця, оскільки страховик ніяким чином не оспорював розмір та підстави страхової виплати, які ґрунтуються на відповідних доказах. Крім того, про зазначену дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_5 письмово повідомив позивача 13 вересня 2016 року, про що свідчить його заява.
		 
		У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,                                               ПрАТ «СК «Арсенал Страхування», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій,                                залишено поза увагою, що ОСОБА_4 спричинив ДТП та у порушення вимог статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не повідомив страховика у встановлений законом строк про страховий випадок, тому страховик, виплативши страхове відшкодування іншому страховику, має право на страхове відшкодування у порядку регресу до винної особи.
		 
		У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Суди встановили, що 10 вересня 2016 року на автодорозі Житомир-Могилів-Подільський сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водіїв ОСОБА_4, який був за кермом автомобіля «Мercedes» та                    ОСОБА_5, який керував автомобілем «Мercedes».
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Мercedes» під керуванням ОСОБА_5
		Постановою Житомирського районного суду Житомирської області                від 27 вересня 2016 року винним у вчиненні даної ДТП визнано                    ОСОБА_4, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01 серпня 2016 року.                                            Ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000 грн.
		Установлено, що  про зазначену дорожньо-транспортну пригоду ОСОБА_5 письмово повідомив позивача 13 вересня 2016 року, про що свідчить його заява.
		ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» здійснив виплату потерпілому страхового відшкодування у розмірі 34 446,76 грн. 
		Відповідно до підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
		 
		Учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, Моторне транспортне страхове бюро України про настання дорожньо-транспортної пригоди (підпункт 33.1.2, пункту 33.1, статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
		 
		Отже, наведеними правовими нормами встановлено обов'язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди. Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини дорожньо-транспортної пригоди власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.
		 
		На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, місцевий суд, з яким погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що у цьому випадку факт настання страхового випадку ніким не оспорюється. Він зафіксований правоохоронними органами. Сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування. Тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення судового рішення, яке у своїй основі має базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.
		 
		З урахуванням усіх обставин справи у цій справі конкретній справі, колегія суддів Верховного  Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій. 
		 
		Доводи касаційної скарги колегія суддів відхиляє, оскільки вони не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки, що відповідно до положень статті 400 ЦПК знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані  рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій  не спростовують.
		Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» залишити без задоволення.
		Заочне рішення Житомирського районного суду Житомирської області                   від 10 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 13 червня 2017 року  залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:І. М. Фаловська   В. С. Висоцька   В. В. Пророк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...