Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/6330/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 04.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 04.02.2019.
Дата набрання законної сили: 25.01.2019
Номер судового провадження: 61-49134ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Ухвала
		Іменем України
		 
		25 січня 2019 року 
		м. Київ
		 
		справа №  755/6330/16-ц 
		провадження № 61-49134ск18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: СтупакО. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Погрібного С. О.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4, 
		відповідачі: ОСОБА_5, ОСОБА_6, 
		 
		розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7  на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року у складі судді Семенюк Т. А.,
		 
		ВСТАНОВИВ: 
		 
		У травні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду із заявою про видачу виконавчого документа на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Гільдія України» у справі від 18 березня 2016 року № 03/03/16 про солідарне стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованості за договором позики на загальну суму 1 597 612,04 грн.
		 
		Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 травня 2016 року заяву ОСОБА_4 задоволено. Видано виконавчі листи на виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Гільдія України» від 18 березня 2016 року про солідарне стягнення з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 1 597 612,04 грн заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_5,                  ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 по 137,80 грн судового збору.
		 
		Не погоджуючись із указаною ухвалою суду першої інстанції, представник                ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
		    
		Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 23 травня                2016 року відмовлено з підстав визначених частиною першою статті 358 ЦПК України.
		 
		29 грудня 2018 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав до                Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від                     07 грудня 2018 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.       
		 
		У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
		 
		Відповідно до частини п'ятої статті 394 ЦПК України у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач.
		 
		Разом із тим, як зазначено у частині п'ятій статті 394 ЦПК України, якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
		 
		Із матеріалів касаційної скарги, змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
		Такого висновку суд дійшов з огляду на таке.
		 
		У статті 293 ЦПК України 2004 року наведено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
		 
		Так, відповідно до пункту 33 частини першої статті 293 ЦПК України 2004 року можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду. 
		 
		Згідно із частиною третьою статті 38911 ЦПК України 2004 року ухвала суду про відмову у видачі виконавчого листа може бути оскаржена сторонами протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення судом в апеляційному порядку.
		 
		Аналогічні положення містяться у статтях 353, 487 ЦПК України в чинній редакції Закону.
		 
		Оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду вказаними нормами цивільного процесуального законодавства не передбачене.
		 
		Згідно з частиною першою статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
		 
		З огляду на викладене, висновок апеляційного суду про неможливість перегляду  в апеляційному порядку ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 23 травня 2016 року про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду та наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 є законним.  
		 
		Доводи касаційної скарги про те, що ЦПК України не містить прямої заборони на оскарження ухвали суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду в апеляційному порядку тому вона підлягає оскарженню, є безпідставними з огляду на наступне.
		 
		Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
		Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		 
		Конституційний Суд України у Рішенні від 11 грудня 2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).
		 
		Конституційні гарантії захисту прав і свобод людини і громадянина в апеляційній та касаційній інстанціях конкретизовано в главах 1, 2 розділу V ЦПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного та касаційного оскарження рішень і ухвал суду в цивільному судочинстві.
		 
		В указаних нормах цивільного процесуального законодавства оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду не передбачене.
		 
		Проте, відсутність такої можливості не  призводить до  порушення конституційної  засади  судочинства - рівності  усіх  учасників судового  процесу перед  законом і судом та не має наслідком порушення права особи на судовий захист, так як у такому випадку оскарженню підлягає рішення третейського суду або виконавчий лист відповідно до вимог статті 369 ЦПК України.   
		 
		Інші доводи та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, висновків апеляційного суду не спростовують.
		 
		Отже, оскаржуване судове рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, постановленим із додержанням норм процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
		 
		Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У відкритті касаційного провадження у справі за заявою ОСОБА_4 про видачу виконавчого документа на підставі рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Правова Гільдія України» у справі                     від 18 березня 2016 року № 03/03/16  щодо солідарного стягнення боргу з ОСОБА_5, ОСОБА_6, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7  на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року відмовити.  
		 
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. 
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:О. В. Ступак     С. О. Карпенко      С. О. Погрібний  рррл

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...