Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 824/849/18-а : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; цивільного захисту; охорони праці.
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2019. Зареєстровано: 05.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2019.
Дата набрання законної сили: 20.01.2023
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 січня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/849/18-а
		 
		Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування постанови -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просила:
		- визнати протиправними дії Управління Держпраці у Чернівецькій області щодо проведення 07-08 травня 2018 року позапланового заходу у формі проведення - інспекційного відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1;
		- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ЧВ -240/18/423/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/108 від 07.06.2018 року заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_2 в розмірі 335070,00 грн.
		- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/109 від 07.06.2018 року заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_2 в розмірі 74460,00 грн.
		- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/ІП-3ФС/110 від 07.06.2018 року заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_2 в розмірі 3723,00 грн.
		1. Аргументи учасників справи. 
		07.05.2018 року посадовими особами відповідача проведено інспекційне відвідування з питань додержання законодавства про працю позивачем, за результатами якого складено акт інспекційного відвідування та винесено оскаржувані постанови. Позивач не погоджується з діями та рішеннями посадових осіб відповідача, з огляду на наступне.
		1.1. Інспекційне відвідування позивача проводилось відповідно до направлення №04-083 від 05.05.2018 року. Адреса на яку виписане направлення на інспекційне відвідування зазначена: вул. Ковпака, 45, смт. Путила, Чернівецька область, а у акті виявлених порушень складеного за результатами проведеного інспекційного відвідування позивача вказана адреса - вул.Чорновола, 8, смт. Путила, Чернівецької області. При цьому, інспекційне відвідування проводилось в ресторані Горянка, що розташований за адресою вул.Українська, 136, смт. Путила, Чернівецька область, де безпосередньо здійснює підприємницьку діяльність позивач відповідно до договору оренди з Путильським районним споживчим товариством. 
		1.2. На думку позивача, пояснення надані ним особисто та особами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, за своєю суттю та змістом відрізняються викладеним обставинам у акті інспекційного відвідування. 
		1.3. Звертав увагу суду на те, що позивач не був присутній під час проведення інспекційного відвідування 07.05.2018 року, однак відповідачем в акті та в оскаржуваній постанові зазначено, що саме 07.05.2018 року позивачем надано документи про оформлення працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а щодо врегулювання трудових відносин з гр. ОСОБА_6 документів не надано. Разом з тим, позивачем надано зазначенні документи 08.05.2018 року.
		1.4. Посилаючись на норми Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивач вважає, що контролюючим органом в порушення зазначеного Закону проведене не інспекційне відвідування, а перевірка за три роки.
		1.5. На думку позивача, посадовими особами контролюючого органу порушено приписи порядку накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення від 17.07.2013 року № 509, зокрема питання безпосереднього виконання роботи конкретною особою у конкретного субєкта господарської діяльності мало бути предметом детальної перевірки та обєктивного дослідження, що відповідачем не виконано. 
		1.6. Направлення на інспекційне відвідування виписане на інспекторів Митрофан П.Т. та Ревуцького Л.І., однак участь у інспекційному відвідуванні брали також інші працівники контролюючого органу, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 при цьому, акт підписаний лише ОСОБА_9 Крім того, відповідно до наказу від 05.05.2018 року № 218 про проведення інспекційного відвідування вбачається, що наказано здійснити інспекційне відвідування позивача за адресою вул. Ковпакова, 45 смт. Путила, Чернівецької області  посадовим особам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 
		1.7. Окрім іншого, позивач посилаючись на норми Цивільного Кодексу України, звертав увагу суду на те, що позивачем укладались цивільно-правові договори з працівниками, предметом яких є кінцевий результат праці, оскільки виконувались разові роботи та оплата праці за надані послуги не мала систематичного характеру, а була разова, що підтверджується актами виконання робіт (послуг), а тому з окремими працівниками не укладались трудові договори, а цивільно-правові угоди. 
		1.8. З приводу гр. ОСОБА_6 позивач звертав увагу на те, що вказана особа не виконувала роботи у позивача та не надавала послуги, вона лише допомагає позивачу збирати їжу зі столів у ресторані, за що отримує продукти харчування, що також підтверджується її особистими поясненнями. Разом з тим, доказів зворотного відповідачем не надано. Крім того, відповідачем в акті інспекційного відвідування зазначено, що гр. ОСОБА_6 допущена позивачем до роботи в ресторані Гірський 07.05.2018 року без укладення трудового договору, однак позивач  08.05.2018 року надав відповідачу цивільно-правовий договір укладений між ним та гр.ОСОБА_6 від 07.05.2018 року на разові роботи. Позивач також наголошував, що 07.05.2018 року ним не здійснювалась підприємницька діяльність, зокрема не надавались послуги за адресою здійснення підприємницької діяльності (вул. Українська, 136, смт. Путила). 
		1.9. Позивач заперечував з приводу тверджень відповідача щодо допуску до роботи без укладення трудового договору гр.ОСОБА_5 та ОСОБА_4 впродовж з 01.07.2016 року  31.10.2016 року та з 18.09.2017 року  31.09.2017 року, з огляду на те, що у вересні місяці вказаного року  30 днів.
		1.10. На думку позивача, відповідачем не надано доказів не забезпечення достовірного обліку виконаної роботи працівниками ОСОБА_3, ОСОБА_5 ОСОБА_11, разом з тим наявні пояснення ОСОБА_3 про роботу у вихідні дні по потребі.
		1.11. Позивачем подано до суду додаткові пояснення щодо оскаржуваної постанови №ЧВ-240/18/423/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/109 про застосування до позивача санкцій за порушення ст.115 КЗпП, в обґрунтування яких зазначено, що відповідальність за дане порушення становить штраф у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, а в постанові застосовано штраф в розмірі десять мінімальних заробітних плат. За таких обставин, на думку позивача, до нього застосована інша санкція, та не невірне трактування законодавства, а тому вказана постанова підлягає скасуванню. 
		2. Відповідач 25.09.2018 року подав відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначив, що на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування, посадовими особами відповідача протягом 07-08 травня 2018 року проведене інспекційне відвідування позивача, за результати чого складено акт та оскаржувані постанови, які вважає правомірними з огляду на наступне.
		2.1. Позивачем в порушення норм Кодексу Законів про працю України допущено працівників до роботи, без оформлення відповідних документів (трудових договорів), та не повідомлено орган державної фіскальної служби про прийом на роботу, зокрема - ОСОБА_4 з якою укладено трудовий договір.
		2.2 Заперечуючи проти прозову зазначив, що позивачем в порушення ст.115 КЗпП України не нарахована та не виплачена вчасно індексація заробітної плати своїм працівникам, чим порушено їх права щодо мінімальних гарантій в оплаті праці.
		2.3. Також, в порушення вимог чинного законодавства працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_5, згідно укладених трудових договорів виконували трудові обовязки кухонних працівників, не ознайомившись з інструкціями щодо їх прав та обовязків.
		2.4. Позивачем не забезпечено достовірний облік виконуваної роботи, зокрема ОСОБА_3 пояснила, що працює з напарницями ОСОБА_5 та ОСОБА_11 по потребі у вихідні дні, однак за табелями обліку робочого часу за період з травня 2016 року по березень 2018 року не відображено роботу працівників у вихідні дні, що є порушенням норм Закону України Про оплату праці.
		2.5. Також відповідач наголошував на тому, що постановами Вижницького районного суду від 21.08.2018 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 та ч.3 ст.41 КУпАП України.
		2.6. Відповідачем 25.01.2019 року подано до суду письмові пояснення, в обґрунтування яких додатково зазначено наступне.
		2.7. Позивачем в порушення норм чинного законодавства не надано повідомлення до органів державної фіскальної служби (ДФС) про прийом на роботу працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Крім того, на думку відповідача цивільно  правові договори укладені з зазначеними працівниками містять ознаки трудових договорів. 
		За даними бухгалтерського обліку по нарахуванню заробітної плати вбачається, що по вищевказаним працівникам в період роботи за цивільно  правовими договорами відпрацьований час обліковувався за табелями обліку робочого часу та за виконані роботи нараховувалась і виплачувалась заробітна плата по платіжних відомостях про виплату заробітної плати, що притаманно тільки для трудового законодавства.
		2.8. Окремо зазначив, що документів щодо врегулювання трудових відносин з громадянкою ОСОБА_6 позивачем не надано.
		2.9. З приводу невідповідності в акті інспекційного відвідування назви ресторану Гірський та Горянка та зазначеної адреси в направленні інспекційного відвідування смт. Путила, вул. Ковпака, 8, відповідач зазначив, що назва Гірський це попередня назва вказаного ресторану. На даний час  назва Горянка, а адреса зазначена місця реєстрації позивача. Відповідач стверджував, що описки в матеріалах інспекційного відвідування не спростовують факту порушення позивачем законодавства про працю в частині допуску до роботи без укладання трудових договорів.
		2.10. Щодо недотримання позивачем мінімальних гарантій в оплаті праці, звертав увагу суду на те, що працівникам ОСОБА_3 за період з червня по грудень 2017 року , ОСОБА_12 за період з червня по жовтень 2017 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація заробітної плати.
		3. Процесуальні дії в справі.
		3.1. 01.11.2018 року усною ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду здійснено виклик свідків в судове засідання. (а.с.141)
		4. Доводи учасників справи та покази свідків. 
		4.1. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав наведених в адміністративному позові. 
		17.01.2019 року подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу в порядку письмового провадження.
		4.2. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві.
		17.01.2019 року представник відповідача в призначене судове засідання не зявився, подавши при цьому клопотання про відкладення розгляду справи.
		В звязку з неявкою в судове засідання учасника справи, судом відкладено розгляд справи на 25.01.2019 року.
		25.01.2019 року представником відповідача подано до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами справи.
		4.3. Враховуючи приписи статті 194 КАС України, та подання учасниками справи заяв про розгляд справи у порядку письмового провадження без їх участі, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
		4.4. Будучи допитана в якості свідка ОСОБА_4 пояснила суду, що працювала у позивача до пенсійного віку. Після того, як вийшла на пенсію працює по цивільному договору. В її обов'язки входить прибирання, вона приходить по дзвінку після банкетів. Оплата позивачем проводилась за виконані роботи, про отримані кошти розписувалась у відомості - приблизно отримувала 300 грн. Зазначила, що пояснення писала під диктовку перевіряючого, пояснення в неї відбиралися чоловіком. Під час перевірки позивач не була присутня в ресторані. Окремо зазначила, що ресторан не працює щодня. 
		4.5. Будучи допитана в якості свідка ОСОБА_5 пояснила, що працювала у позивача до пенсійного віку. В день перевірки її не викликали на роботу, вона прийшла до своїх дівчат з якими раніше працювала. Пояснила, що до пенсійного віку працювала у позивача, після того працювала у позивача по договору. Приходила на роботу по виклику позивача. В її обов'язки входило прибирання приміщення. 
		5. Встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини.
		5.1. На підставі інформації Головного управління ПФУ у Чернівецькій області щодо роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів, наказу Управління Держпраці у Чернівецькій області від 05.05.2018р. №218, головному державному інспектору Митрофан П.Т. та Ревуцькому Л.І. було доручено здійснити у позивача інспекційне відвідування на предмет виконання вимог законодавства про працю, в тому числі оформлення трудових відносин у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по вул. Ковпакова, 45, смт. Путила Чернівецької області тривалістю 2 робочих дні у період з 07.05.2018 року по 08.05.2018 року. (а.с. 47-48 ) 
		5.2. 05.05.2018 року видане направлення № 04-083 на проведення інспекційного відвідування у фізичної особи підприємця ОСОБА_1 вул. Ковпакова, 45, смт. Путила Чернівецької області тривалістю 2 робочих дні з 07 по 08 травня 2018 р. (а.с.49)
		5.3. 07.05.2018 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцьким Л. І. за участю інспектора праці ОСОБА_9 відібрано пояснення у ОСОБА_1, зі змісту яких встановлено, що вона здійснює підприємницьку діяльність в ресторані Горянка, який знаходиться в смт.Путила по вул.Українська, 136. На даний час в неї в ресторані працюють ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_5 Вказані особи працюють по трудовому договору. На протязі останніх років вищевказані працівники працювали по трудовому договору. В 2017 році ОСОБА_5 та ОСОБА_4 періодами працювали по трудовому договору та по договору ЦПХ. По трудовому договору коли працювали, то виконували роботи по кухні, прибирання в приміщенні. По договору ЦПХ вищевказані працівники здійснювали одноразово прибирання приміщення по замовленню (один  два рази в місяць). (а.с. 27)
		5.4. 07.05.2018 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцьким Л. І. за участю інспектора праці ОСОБА_9 відібрано пояснення у ОСОБА_5, зі змісту яких встановлено, що вона не працює в ресторані Горянка по вул. Українська, 136 смт.Путила, прийшла допомогти своїй колишній співробітниці ОСОБА_3, з 9-00 до 14-00 год. 07.05.2018 року допомагала за дякую. (а.с.28)
		5.5. 07.05.2018 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцьким Л. І. за участю інспектора праці ОСОБА_9 відібрано пояснення у гр. ОСОБА_4, зі змісту яких встановлено, що вона працює у ФОП ОСОБА_1 з 05.05.2018 року, 06.05.2018 року, 7.05.2018 року за потребою з 10 до 18 години заробітну плату не отримувала, отримувати буде в кінці місяця. (а.с.29)
		5.6. 07.05.2018 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцьким Л. І. за участю інспектора праці ОСОБА_9 відібрано пояснення у гр. ОСОБА_3, зі змісту яких встановлено, що вона працює з 2009 року приблизно з лютого у ресторані Гірський поваром. З нею працюють, які допомагають прибирати ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на 2-3 годині, та ОСОБА_6 Заробітну плату мінімальну за квітень отримала. Заборгованості немає. Працювати по вихідним згідна по потребі, не щоденно з 10-00 години по 17-00 годину, як коли. (а.с.30)
		5.7. 07.05.2018 року головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцьким Л. І. за участю інспектора праці ОСОБА_9 відібрано пояснення у гр. ОСОБА_6, зі змісту яких встановлено, що вона допомагає підприємцю ОСОБА_1 у ресторані Гірський один раз у місяць по прибиранню залу та туалетів ресторану, за виконанні роботи ФОП ОСОБА_1 отримує продукти харчування. (а.с.31)
		5.8. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських організацій ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець 16.08.2010 року, за адресою Чернівецька область, Путильський район, смт Путила, вул.Ковпака, 26. (а.с.32)
		5.9. 08.05.2018 року за результатами інспекційного відвідування посадовою особою відповідача - ОСОБА_9 складено акт інспекційного відвідування № ЧВ-240\18\423\АВ, у фізичної особи  підприємця ОСОБА_1 за період з 01 травня 2016 року по 30 квітня 2018 року, відповідно до якого встановленні наступні порушення:
		- пп.6 ч.1 та ч.3 статті 24 КЗпП України - 07 травня 2018 р. в ході проведення інспекційного відвідування, спільно з головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_10 та в присутності начальника відділу ОСОБА_7, та головного державного інспектора Боячука В.В., при відвідуванні вищевказаного місця здійснення діяльності (ресторан Горянка), на кухні були виявлені три працівниці, які виконували свої функціональні обовязки з приготування їжі та миття посуду, і назвались ОСОБА_3, ОСОБА_4 Михайлірна, ОСОБА_5. В залі ресторану прибирала із столів посуд одна працівниця ОСОБА_6. В той-же день вказані особи надали письмові пояснення, щодо своєї роботи у ФОП ОСОБА_1, а саме:
		1. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно письмового пояснення працює у ФОП ОСОБА_1 у ресторані Гірський на посаді кухара приблизно з лютого 2009 року. З нею разом працюють ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_6 Також ОСОБА_3 зазначила, що по потребі працює по вихідних в основному з 10.00 до 17.00 год.
		2. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Згідно письмового пояснення працює у ФОП ОСОБА_1 у ресторані Гірський на посаді кухара з 05.05.2018 року за потребою з 10 до 18 години.
		3. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 Згідно письмового пояснення не працює у позивача, а прийшла 07.05.2018 року допомогти своїй колишній співробітниці повару ресторану Горянка ОСОБА_3.
		4. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 Згідно письмових пояснень вона допомагає підприємцю ОСОБА_1 у ресторані Гірський один раз у місяць по прибиранню зали та туалетів ресторану, за виконані роботи ФОП ОСОБА_1 розраховується продуктами харчування.
		07 травня 2018 року головним державним інспектором Ревуцьким Л.І. підприємцю ОСОБА_1 надана усна вимога щодо надання всіх документів, які врегульовують її взаємовідносини з громадянками ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які виконували трудову функцію (договори (трудові чи цивільно-правові), накази про прийом на роботу, повідомлення до органів ДФС про прийом працівників на роботу).
		На виконання вказаної вимоги ФОП ОСОБА_1 в день інспекційного відвідування 07.05.2018 року надала документи про оформлення працівників:
		1. ОСОБА_3 - трудовий договір від 22.07.2014 року на виконання робіт по приготуванню їжі;
		2. ОСОБА_5, яка періодично працювала у приватного підприємця ОСОБА_1 протягом з вересня 2012 р. по травень 2018 р., а саме:
		-трудовий договір від 27.09.2012р. на виконання робіт по приготуванню їжі, на прибирання, який розірваний 04.11.2013 року;
		- цивільно-правовий договір №1 від 01.07.2016 року на виконання робіт по приготуванню їжі та прибиранню ресторану Горянка, за яким замовник ФОП ОСОБА_1 забезпечує виконавця ОСОБА_5 усім необхідним для виконання роботи, термін дії договору з 01.07.2016р. по 31.10.2016р.;
		- цивільно-правовий договір №5 від 01.09.2017 р. на виконання робіт по приготуванню їжі та прибиранню залу та кухні ресторану Горянка за яким замовник ФОП ОСОБА_1 забезпечує виконавця ОСОБА_5 усім необхідним для виконання роботи, термін дії договору з 01.09.2017 р. по 30.09.2017р., суму оплати за виконані роботи договором не передбачено, сума оплати за актом виконаних робіт складає 2000 грн.;
		-трудовий договір № 6 від 18.10.2017 р. на виконання робіт по приготуванню їжі, на прибирання, який розірваний 31.10.2017р.;
		-форма трудового договору від 05.05.2018 р. на виконання робіт в ресторані Горянка по приготуванню їжі, прибиранню приміщення з оплатою праці 1500 грн. на місяць, час виконання робіт встановлено: вівторок, середа, четвер, п'ятниця та встановлено ті самі вихідні дні: вівторок, середа, четвер, п'ятниця. Однак, у звязку тим, що працівниця ОСОБА_5 письмово пояснила, що не працює у вищевказаному ресторані, то відповідно з нею не укладався трудовий договір у письмовій формі. Про прийом на роботу ОСОБА_5 не надано повідомлення до органів державної фіскальної служби (ДФС) по місцю реєстрації працівника.
		3.Мігуца ОСОБА_15, яка періодично працювала у приватного підприємця протягом з вересня 2012 р. по травень 2018р , а саме:
		- трудовий договір від 27.09.2012 р. на виконання робіт по приготуванню їжі, прибиранню, який розірваний 04.11.2013року;
		-цивільно-правовий договір від 01.07.2016 року на виконання робіт по приготуванню їжі та прибиранню ресторану Горянка, за яким замовник ФОП ОСОБА_1 забезпечує виконавця ОСОБА_4 усім необхідним для виконання роботи, термін дії договору з 01.07.2016р. по 31.10.2016р.;
		-цивільно-правовий договір №7 від 01.09.2017 р. на виконання робіт по приготуванню їжі та прибиранню ресторану Горянка, за яким замовник ФОП ОСОБА_1 забезпечує виконавця ОСОБА_4 усім необхідним для виконання роботи, термін дії договору з 01.09.2017 р. по 30.09.2017 р., сума оплати за виконані роботи договором не передбачено, сума оплати за актом виконаних робіт складає 2000 грн.;
		-трудовий договір №8 від 18.10.2017р. на виконання робіт з приготування їжі, на прибирання, який розірваний 31.10.2017 р.;
		-форма трудового договору від 05.05.2018 р. на виконання робіт в ресторані Горянка по приготуванню їжі та прибиранню приміщення з оплатою праці 1500 грн. на місяць, час виконання робіт встановлено згідно графіку та надаються вихідні дні: вівторок, середа, четвер. Про прийом на роботу ОСОБА_4 не надано повідомлення до органів ДФС.
		Щодо врегулювання відносин з громадянкою ОСОБА_16 на виконання трудових робіт по прибиранню залу та туалетів ресторану підприємець ОСОБА_17 не надала жодних документів.
		ФОП ОСОБА_1 було укладено цивільно-правові договори на виконання робіт, які містять ознаки трудових договорів: договір №1 від 01.07.2016 р., договір №5 від 01.09.2017 р. з ОСОБА_5 на виконання робіт по приготуванню їжі та прибиранню залу, кухні ресторану Горянка та договір від 01.07.2016 р., договір №7 від 01.09.2017року з ОСОБА_4 на виконання робіт по приготуванню їжі та прибиранню ресторану Горянка.
		За вищезазначеними укладеними договорами працівники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 продовжували виконувати у ФОП ОСОБА_1 трудові функції по приготуванню їжі, прибиранню залу та кухні ресторану, які виконували за укладеними трудовими договорами від 27.09.2012 р. Крім того за укладеними договорами згідно пункту 1.2 ФОП ОСОБА_1 забезпечує працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 усім необхідним для виконання роботи, що є ознаками трудового договору.
		За даними бухгалтерського обліку по нарахуванню заробітної плати вста новлено, що по вищезазначеним працівникам за їх період роботи за цивільно-правовими договорами відпрацьований ними робочий час обліковувався за табелями обліку робочого часу, за виконані роботи нараховувалась заробітна плата за книгою К-18 по нарахуванню заробітної плати та виплачувалась заробітна плата по платіжних відомостях на виплату заробітної плати, що характерно тільки для трудового законодавства.
		Так, за табелями обліку робочого часу встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відпрацьовано у липні 2016 р. - 49 год., у серпні 2016 р. - 70 год., у вересні 2016 р. - 57 год., у жовтні 2016 р. - 63 год., у вересні 2017 р. обліковано всьо го відпрацьованих 65 год. (11 днів), а саме 03, 08, 23 вересня - по 6 год.; 04, 11, 15, 16, 24 вересня - по 5 год.; 09, 10 вересня - по 7 год., 17 вересня - 8 год. За книгою по нарахуванню заробітної плати встановлено, що за період з липня по жовтень 2016 р. працівникам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 нараховано по 1000 грн. щомісячно, за вересень 2017 р. по 2000 грн., по платіжних відомостях №8 за липень 2016 р., №9 за серпень 2016 р., №10 за вересень 2016 р., №11 за жовтень ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було виплачено по 805 грн. щомісячно, по платіжній відомості №10 від 20.10.2017 р. було виплачено ОСОБА_4 -1610 грн., ОСОБА_5  1610 грн. 
		В порушення вимог пп. 6 4.1 та ч. З ст. 24 КЗпП України Укладення трудового договору працівниці ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які працювали у ФОП ОСОБА_1 впродовж з 1 липня по 31 жовтня 2016 р. та з 18 по 31 вересня 2017 р. були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загально обовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
		Працівниця ОСОБА_4 пояснила, що працює з 05.05.2018 р. Однак, ФОП ОСОБА_1 надала трудові договори від 05.05.2018 р. без повідомлення до ДФС про прийом на роботу ОСОБА_5 та ОСОБА_4 На наступний день інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 надала повідомлення до ДФС від 07.05.2018 р. про прийняття на роботу двох працівниць ОСОБА_5, ОСОБА_4, за яким вказано дату видання наказу про прийняття їх на роботу та дату початку їх роботи - 07.05.2018 р., чим порушено постанову КМУ № 413 від 17 червня 2015 року, за якою повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.
		В день інспекційного відвідування 07.05.2018 р. у ФОП ОСОБА_1 працівниця ОСОБА_6 виконувала трудові функції по прибиранню столів у ресторані Гірський без оформлення трудових відносин. На наступний день 08.05.2018року ФОП ОСОБА_1 надала договір ЦПХ про виконання разової роботи від 07.05.2018 р., укладений з ОСОБА_16 на виконання робіт по прибиранню території біля приміщення ресторану строком до 07.05.2018 р. з оплатою в розмірі 200 грн. Згідно п.п.1.1 умов договору укладеного між приватним підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_6, остання повинна була здійснювати прибирання лише території навколо ресторану. В порушення вимог пп. 6 ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України Укладення трудового договору працівниця ОСОБА_6 07.05.2018р. була допущена до роботи в ресторані Горянка без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
		-Постанови КМУ Про порядок повідомлення ДФС та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу від 17 червня 2015 року № 413, фізична особа  підприємець ОСОБА_1 не повідомила до територіальних органів ДФС за місцем обліку працівника, як платника єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за встановленою формою про прийняття на роботу працівниць ОСОБА_5, ОСОБА_4, до початку їх роботи за укладеними договорами та ОСОБА_6 до початку її роботи.
		- п.1 ст. 29 КЗпП  до початку роботи працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5, які за укладеними трудовими договорами виконували трудові обовязки кухонних працівників, фізичною особою  підприємцем ОСОБА_1 не ознайомлено з інструкціями щодо їх прав та обовязків.
		-Ч.1 ст. 115 КЗпП України, у травні 2018 року нараховано індексацію заробітної плати ОСОБА_3 за період з червня по грудень 2017 року в сумі 651,73 грн., ОСОБА_12 - за період з червня по жовтень 2017 року нараховано в сумі 419, 33 грн. Виплату належних сум індексації проведено по відомості №7 від 08.05.2018 року: ОСОБА_3  564,24 грн., ОСОБА_12  337, 56 грн.
		-Ч.2 ст.30 ЗУ  Про оплату праці - не забезпечено достовірний облік виконаної роботи працівниками, а саме ОСОБА_3В пояснила, що працює з напарницями ОСОБА_5, ОСОБА_11 по потребі у вихідні дні, однак за табелями обліку робочого часу за період з травня 2016 року по березень 2018 року не відображено роботу вищезазначених працівників у вихідні дні. (а.с.50-58)
		5.10. 08.05.2018 року посадовими особами відповідача складено припис про усунення виявлених порушень № ЧВ  235\18\423\АВ\П. (а.с.59-61)
		5.11. 07.06.2018 року посадовими особами відповідача на підставі статті 259 КЗпП України, статті 53 Закону України Про зайнятість населення, частини 3 статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України - винесено постанову № ЧВ-240/18/423/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/108, про накладення штрафу на позивача в сумі 335070,00 грн. (а.с.14-15)
		5.12. 07.06.2018 року посадовими особами відповідача на підставі статті 259 КЗпП України, статті 53 Закону України Про зайнятість населення, частини 3 статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України - винесено постанову № ЧВ-240/18/423/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/109, про накладення штрафу на позивача в сумі 74460,00 грн. (а.с.16)
		5.13. 07.06.2018 року посадовими особами відповідача на підставі статті 259 КЗпП України, статті 53 Закону України Про зайнятість населення, частини 3 статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, пункту 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509, та на підставі абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України - винесено постанову № ЧВ-240/18/423/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/110, про накладення штрафу на позивача в сумі 3723,00 грн. (а.с.17)
		5.14. Судом також дослідженні цивільно-правові договори, зокрема:
		- цивільно правовий договір № 1 від 01.07.2016 року укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 Термін дії договору з 01.07.2016 року по 31.12.2016 року. Предметом вказаного договору є виконання робіт (надання послуг), зокрема приготування їжі, прибирання. (а.с.33)
		- цивільно-правовий договір №5 від 01.09.2017р. укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_18 Термін дії договору з 01.09.2017 року по 30.09.2017 року. Предметом договору є виконання робіт по приготуванню їжі та прибиранню залу та кухні ресторану. Сума оплати за виконані роботи договором не передбачено, сума оплати за актом виконаних робіт складає 2000 грн. (а.с.34)
		- цивільно-правовий договір №7 від 01.09.2017р. укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_18 Термін дії договору з 01.09.2017 року по 30.09.2017 року. Предметом договору є виконання робіт по приготуванню їжі та прибиранню залу та кухні ресторану. (а.с.35)
		5.15. Відповідно до договору оперативної оренди обєкта нерухомості №37 від 01.02.2018 року встановлено, що Путильське районне споживче товариство надає у строкове платне користування частину торгового центру (1-й поверх) ресторану Горянка загальною площею 202,0 кв.м. в т.ч. торгова площа 202,0 кв.м., яке розташоване за адресою: смт. Путила вул. Українська,136. Термін дії договору з 01 лютого 2018 року по 31.01.2019 року включно. (а.с.67-71) 
		5.16. Судом також дослідженні:
		- повідомлення про прийняття ОСОБА_13, ОСОБА_12, на роботу від 03.05.2018 року та ОСОБА_4, ОСОБА_5 від 07.05.2018 року. (а.с.72-73) 
		- трудовий договір укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 27.09.2012 року. (а.с.74-75)
		- трудовий договір № 8 від 18.10.2017 року укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4, який розірваний 31.10.2017 року (а.с.79-80)
		- форма трудового договору від 05.05.2018 року укладена між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_4  професія кухонний працівник (приготування їжі та прибирання приміщення), місце роботи ресторан Горянка, оплата праці в сумі 1500,00 грн. на місяць. (а.с.81-82)
		- трудовий договір від 27.09.2012 року укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.83-84)
		- трудовий договір № 6 від 10.10.2017 року укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.88-89)
		- форма трудового договору від 05.05.2018 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5  професія кухонний працівник (приготування їжі та прибирання приміщення), місце роботи ресторан Горянка, оплата праці в сумі 1500,00 грн. на місяць. (а.с.90-91)
		- трудовий договір від 22.07.2014 року укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с.92-93)
		- договір про виконання разової роботи від 07.05.2018 року укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_6 Предмет договору  прибирання території біля приміщення ресторану, строком до 07.05.2018 року, вартість роботи у сумі 200,00 грн. (а.с.94-95)
		- трудовий договір № 2 від 03.05.2018 року укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_12, вид діяльності - офіціант. Згідно умов договору зобовязаний виконувати таку роботу: приймати замовлення та подавати готові страви, обслуговувати весілля, зустрічі. Праця оплачується в сумі 3723,00 грн. (а.с. 96-97)
		- трудовий договір № 1 від 03.05.2018 року укладений між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_13 вид діяльності - офіціант. Згідно умов договору зобовязаний виконувати таку роботу: приймати замовлення та подавати готові страви, обслуговувати весілля, зустрічі. Праця оплачується в сумі 3723,00 грн. (а.с. 98-99)
		5.17. Судом також дослідженні: табелі обліку робочого часу, книга нарахування заробітної плати, платіжні відомості. 
		5.18. 17.05.2018 року посадовими особами відповідача складено акт про відмову під підпису № ЧВ-240/18/423АВ-ВП. (а.с. 132) 
		5.19. 21.08.2018 року постановою Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ст. 41 ч.1 КУпАП, на підставі п.7 ст. 247 КУпАП закрито, у звязку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. (а.с. 136) 
		21.08.2018 року постановою Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.413 КУпАП, на підставі п.7 ст.247 КУпАП закрито, у звязку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. (а.с. 137)
		6. Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні положення законодавства, та робить висновки по суті спору.
		6.1. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає ОСОБА_14 України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - ОСОБА_14 № 877). 
		Відповідно до статті 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) це - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
		Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
		Заходи контролю здійснюються (окрім інших), органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами… (стаття 2 Закону №877)
		Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
		Згідно частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96 (далі Положення), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
		Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
		Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю - визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295 Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Порядок №295).
		Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці - Держпраці та її територіальних органів.
		З огляду на встановлені судом обставини, очевидним є те, що предметом перевірки позивача було питання дотримання вимог законодавства про працю, в даному випадку оформлення трудових відносин з найманими працівниками та порушення іншого трудового законодавства.
		6.2. Вказані вище норми законодавства чітко визначають орган уповноважений на проведення перевірок, так і вид перевірки, яка здійснюється у формі інспекційного відвідування. З огляду на викладене, суд відхиляє доводи позивача в частині того, що у позивача проведена перевірка за три роки, а не інспекційне відвідування, що оформлено відповідним актом. Однак, суд вважає дії відповідача в частині процедурних питань проведеного інспектування протиправними, виходячи з наступного.
		6.3. Порядок складення та форми акта, довідки, припису та вимоги, визначаються Мінсоцполітики. (п.4 Порядку №295)
		Наказом Міністерства соціальної політики від 18.08.2017 № 1338 затверджено форми документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів (далі  Наказ №1338).
		6.4. З досліджених обставин справи вбачається, що відповідач в акті інспекційного відвідування визначив період перевірки з 1 травня 2016 року по 30 квітня 2018 року, в той час коли в затвердженому Наказом №1338 бланку акту інспекційного відвідування відсутня графа про період за який проводиться перевірка. 
		Згідно листа ГУ Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 17.11.2018 року, який власне і став підставою для винесення наказу і направлення на інспекційне відвідування  зазначається інформація за вересень місяць 2017 року по роботодавцям, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів. (а.с.45-46)
		Іншими словами, здійснюючи контрольний захід посадові особи відповідача вдались і вчинили дії, не маючи на те відповідних повноважень в частині довільного визначення періоду перевірки позивача. 
		На думку суду, інспекційне відвідування полягає саме в тому, що субєкт владних повноважень «по факту» самого відвідування визначає наявність, або ж відсутність порушень на день проведення такого відвідування. В іншому випадку, перевірка за минулий час (період) може проводитись не інакше, як за скаргою (заявою) особи працівника, або ж повідомлення інших державних органів відповідно до пункту 5 Порядку №295.
		З досліджених матеріалів справи, зокрема наказу і направлення на інспекційне відвідування видно, що вказані розпорядчі документи не містять інформації про період, за який уповноважено посадових осіб відповідача провести вказаний захід. 
		За результатами аналізу норм законодавства, яке визначає повноваження посадових осіб відповідача, судом також не встановлено наявність таких повноважень, які б давали змогу відповідачу провести інспектування за будь-який період у минулому.
		Відповідно до частини 1 статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
		З урахуванням наведеного, суд вважає, що акт інспекційного відвідування в розумінні наведених вище норм є недопустимим доказом, оскільки посадові особи відповідача склавши вказаний документ діяли не в спосіб і поза межами наданих повноважень, що суперечить нормам прямої дії статті 19 Конституції України.
		6.5. Зі змісту досліджених судом матеріалів справи вбачається, що наказ і направлення на проведення інспекційного відвідування видані відповідачем із зазначенням адреси перевірки Чернівецька область смт Путила вул. Ковпака, 45, в той час коли згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5. (а.с.32)
		Згідно відомостей акту інспекційного відвідування, відповідачем зазначається місце «юридичної особи» позивача Чернівецька область Путильський район смт Путила вул. Чорновола, 8, а місце реєстрації Чернівецька область смт Путила вул. Ковпака, 45. (а.с.19)
		Згідно відомостей постанов про накладення штрафу відповідачем зазначено місце реєстрації позивача Чернівецька область смт Путила вул. Ковпака, 45, а місце здійснення господарської діяльності Чернівецька область, смт Путила вул. Українська, 136. (а.с.14-15, 16, 17)
		Як зазначалось вище, згідно дослідженого договору №37 оперативної оренди обєкта нерухомості, позивач орендує та здійснює господарську діяльність з 01 лютого 2018 року за адресою Чернівецька область, смт Путила вул. Українська, 136  ресторан «Горянка». (а.с.67-71) В той же час, зміст акту інспекційного відвідування містить інформацію (розділ ІІ опис стану додержання вимог законодавства про працю) про перевірку відповідачем періоду з 2012 року по 2018 рік, що по своїй суті не узгоджується з фактичними обставинами справи в частині періоду визначених порушень позивачем по місцю господарської діяльності.
		Крім цього, як вбачається зі змісту акту інспекційного відвідування, інформація викладена у ньому за своєю суттю та змістом не відповідає інформації, яка зазначена у поясненнях осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які відібрані посадовими особами відповідача.
		Аналіз викладеного вище, дає підстави дійти суду до висновку, що відповідачем в ході інспекційного відвідування допущено значний обєм процедурних порушень. 
		Суд погоджується із доводами відповідача в тій частині, що процедурні порушення не спростовують факту порушення законодавства. Однак в ході судового розгляду справи, в звязку з надмірним обсягом таких порушень, є неможливим встановити обєктивну істину та повноту констатованих в акті правовідносин, інакше б такі дії суду свідчили про вчинення (перебирання) повноважень відповідача  здійснення дій по документуванню, виявлення того чи іншого факту.
		Звісно ж, в ході судового розгляду справи, судом вчинялись дії, які направлені на встановлення обєктивної істини в частині констатованих відповідачем порушень, однак зазначені процедурні порушення за своїм змістом є суттєвими, і такими, що не дають змоги встановити час, місце та спосіб вчиненого позивачем порушення. Зміст акту інспекційного відвідування в окремих епізодах не містить чіткої фабули, з якого і по який час працювали особи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а саме: з якої і по яку дату, погодинний чи повний робочий день працювали вказані особи; яка виплачувалась заробітна плата чи винагорода за вказаний період, обсяг робіт вказаних осіб, та інше.
		6.6. Відповідно до частини 1 статті 75 та частини 1 статті 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
		6.7. Відповідно до статті 6 Закону №877 посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
		6.8. З огляду на викладене вище, суд погоджується з обґрунтуваннями позивача про протиправність дій відповідача, які виразились в не обєктивному та неповному зясуванню всіх обставин справи під час перевірки, і як наслідок про протиправність спірних постанов.
		6.9. Слід також зазначити і те, що згідно вимог статті 6 Закону №877 в останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
		Згідно акту інспекційного відвідування, вказаний документ складено і посвідчено підписами посадових осіб 08 травня 2018 року із вказанням в ньому інформації про те, що ОСОБА_1 від підпису відмовилась. Разом з тим, зазначений акт інспекційного відвідування всупереч наведених норм направлений позивачу на поштову адресу тільки 17.08.2018 року.
		Наказ №1338 визначив за відповідачем обовязок документувати вказані дії, шляхом складення акту про відмову від підпису, що і було виконано відповідачем. Однак, такі дії посадовими особами відповідача вчинено тільки 17.05.2018 року (складено акт про відмову під підпису № ЧВ-240/18/423АВ-ВП).
		6.10. Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд, з урахуванням викладених вище висновків вважає за необхідне також зазначити наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 24 Кодексу Законів про працю - трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим (окрім іншого) при укладенні трудового договору з фізичною особою.
		Частиною 1 статті 1 Цивільного кодексу України (далі  ЦК України) встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
		У відповідності до норм ЦК України діє принцип свободи договору. Згідно статті 6 цього кодексу сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
		Відповідно до частини 1 статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
		Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 ЦК України, згідно частини 1 якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
		При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦКУ).
		Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
		Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
		Виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору (стаття 902 ЦК України).
		Якщо договором передбачено надання послуг за таку плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 903 ЦК України).
		Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (стаття 905 ЦК України).
		Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, фізичною особою, тощо) на виконання першим певної роботи, предметом якого є надання певного результату праці, але з цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.
		Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Тому цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання разової конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється.
		За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.
		Як вбачається з матеріалів справи, а також констатовано і в акті інспекційного відвідування, відповідачем задокументовано відносини позивача з працівниками, які носили трудовий та цивільно-правовий характер. При цьому, заперечуючи проти позовних вимог відповідач звертав увагу суду на те, що позивачем підміняється поняття трудового договору, шляхом укладення в певні періоди цивільно-правового договору, що є порушенням наведених вище норм законодавства про працю.
		Однак, суд в черговий раз звертає увагу на те, що відповідачем фактично не доведено, який зміст наданих послуг. Тобто, чи надавалась працівником послуга з певним обємом і обсягом робіт, чи то були удавані відносини за цивільно-правовими договорами, які носили трудовий характер. З пояснень, які відібрані в ході інспекційного відвідування вбачається, що посадовими особами зясовувались питання часу роботи працівників і орієнтовні дати. Натомість вид робіт, і їх обсяг, та інші питання, які стосуються укладених цивільно-правових договорів субєктом владних повноважень не зясовано, що не узгоджується з вимогами наведених вище норм законодавства в частині документування інспекційних відвідувань.
		6.11. Відповідно до вимог статті 24 Кодексу Законів про працю працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Згідно вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу - повідомлення про прийняття працівника на роботуподається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного звязку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із пятьма особами.
		Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно доЗакону УкраїниПро збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування
		Одним із аргументів щодо порушення зі сторони позивача, у постанові про накладення штрафу № ЧВ -240/18/423/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/108 від 07.06.2018 року є те, що позивач вчасно не повідомив органи Державної фіскальної служби про укладені 05 травня 2018 року (субота) з гр-ми ОСОБА_5 та ОСОБА_4 трудові договори.
		Разом з тим, як встановлено судом, та не заперечувалось і сторонами по справі, позивач повідомив органи ДФС про укладені трудові договори 07 травня 2018 року (понеділок), який є першим робочим днем після укладених договорів, і першим днем перевірки. Крім цього, період перевірки згідно акту інспекційного відвідування становив період до 30 квітня 2018 року, в той час коли відповідач виходячи за межі перевірки констатував порушення зі сторони позивача за межами таких строків.
		За відсутності фактів, які б свідчили про реальний зміст правовідносин за укладеними цивільно-правовими договорами суд вважає, що обставини, які викладені і в постанові про накладення штрафу № ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/ІП-3ФС/110 від 07.06.2018 року недоведеними, оскільки, окрім іншого не можливо констатувати в який саме період, і чи зобовязаний позивач ознайомлювати з інструкціями про права і обовязки працівників, як то визначено статтею 29 Кодексу Законів про працю, в той час коли існували різні за змістом правовідносини.
		Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У таких справах субєкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
		6.12. Відповідно до постанови про накладення штрафу № ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/ІП-3ФС/110 від 07.06.2018 року відповідачем констатовано порушення позивачем вимог статті 30 Закону України «Про оплату праці», яка обумовлює те, що при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.
		Роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
		Зазначене порушення обумовлено тим, що гр-ка ОСОБА_3 працювала у вихідні дні, що позивачем не відображено в табелях обліку робочого часу. 
		Суд не може погодитись з такими висновками посадових осіб відповідача виходячи із того, що такі висновки побудовані на припущеннях. Зокрема, зазначене порушення констатовано виходячи із пояснень цієї особи. Натомість, у своїх поясненнях ОСОБА_3 вказала, що працює по вихідним по потребі. Однак, відповідачем не доведено факту коли саме, і в який період часу працювала вказана особа, і чи працювала взагалі по вихідним. 
		6.13. Відповідно до постанови про накладення штрафу № ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/109 від 07.06.2018 року відповідачем констатовано порушення позивачем вимог статті 115 Кодексу законів про працю, норми якої визначають те, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
		У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
		Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
		Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
		Як вбачається із спірного рішення, відповідачем не зазначено, які саме норми вказаної статті порушено, натомість за змістом спірного рішення, таке порушення полягає в недотриманні позивачем мінімальних гарантій в оплаті праці, а саме, працівникам ОСОБА_3 за період з червня по грудень 2017 року, ОСОБА_12 за період з червня по жовтень 2017 року не нараховувалась та не виплачувалась індексація заробітної плати. При цьому, вказані виплати здійснено позивачем фактично 8 травня 2018 року.
		З огляду на викладене, слід дійти висновку, що позивачем усунуто порушення до закінчення перевірки і прийняття спірного рішення.
		Очевидним є те, що суми індексації є складовими заробітної плати. За вказане порушення передбачена відповідальність абзацом 3 статті 265 Кодексу Законів про працю, а саме - порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.
		Однак, констатувавши зазначене порушення, як не вчасну виплату заробітної плати, відповідач застосував до позивача норми абзацу 4 статті 265 Кодексу Законів про працю, якими визначено - недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		Наведене вище, на думку суду вказує на протиправність спірного рішення, яке по своїй суті не узгоджується, ані з процедурою проведення перевірки, ані з нормами законодавства про працю, що також не може бути усунуто судом (в разі б скасування рішення в частині), оскільки в даних правовідносинах суд не повноважний застосовувати до субєкта відповідальності іншу норму законодавства, що є виключною компетенцією відповідача.
		6.14. Даючи оцінку спірним правовідносинам слід також зазначити і те, що за результатами інспекційного відвідування посадовою особою ОСОБА_9 08 травня 2018 року складено припис, в якому зазначається посадовою особою відповідача ОСОБА_8 (який не є входив до осіб з числа перевіряючих) про відмову від підпису позивача. В той же час, в графі анкетних даних позивача зазначається дата  03 травня 2018 року, що по своїй суті свідчить про необєктивність дій відповідача. 
		6.15. Законодавством визначено фінансові санкції для роботодавців за порушення в оформленні трудових відносин з працівниками. Метою винесення постанов, є усунення конкретного виявленого порушення вимог трудового законодавства, які мають на меті забезпечення виконання вимог законів про працю та оплату праці, сплати до бюджету відповідних платежів.
		Чинне законодавство України не містить обов'язкових приписів, у яких випадках сторони зобов'язані укладати трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, тому вважає, що сторони договору (працедавець та працівник) вільні у своєму виборі щодо форми оформлення відносин, і на свій розсуд вправі визначати вид такого договору.
		При цьому, слід зазначити також і те, що зобов'язати позивача та фізичну особу укласти трудовий договір, коли між ними фактично існували періодично трудові та цивільно-правові відносини іншого характеру, або ж визнати існуючий між ними договір недійсним не входить до компетенції органів Держпраці.
		Окремо суд зауважує, що відповідно до положень статті 18 Закону України Про охорону праці передбачено, що до роботи не допускаються працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
		Згідно статті 1 Закону України Про охорону праці працівник це виключно та особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).
		Оскільки фізичні особи періодично залучалися позивачем до виконання робіт на підставі цивільно-правових, а не трудових договорів чи контрактів, вони відповідно до ст. 1 Закону України Про охорону праці не вважалися працівниками позивача, а тому на них не розповсюджувалися положення статей 18 та 21 вказаного закону.
		Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що процедурні порушення з приводу проведеного інспекційного відвідування, а також помилкове застосування норм законодавства про працю у своїй сукупності вказують на те, що відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих рішень, а тому оскаржувані постанови є такими, що прийняті не у спосіб і не в межах наданих повноважень, у зв'язку із чим підлягають скасуванню.
		6.16. Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне також надати оцінку доводам відповідача про те, що у відношенні позивача 21.08.2018 року Вижницьким районним судом Чернівецької області винесено постановим про визнання ОСОБА_1 винною у скоєнні адміністративних правопорушень передбачених частиною 1 та частиною 3 статті 41 КУпАП, та закрито провадження у звязку з закінченням строку притягнення до відповідальності. 
		Зі змісту рішень суду вбачається, що викладені місцевим судом обставини базувались на відомостях, які зафіксовані актом інспекційного відвідування та протоколу про адміністративне правопорушення, внаслідок чого суд дійшов висновку про винуватість позивача, оскілки останній своїми «діями чи бездіяльністю» не забезпечив дотримання вимог законодавства про працю, відповідальність за яке передбачено частиною 1 та 3 статті 41 КУпАП.
		Частиною 1 статті 41 КУпАП визначено гіпотезу та санкцію, яка стосується порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України "Про звернення громадян", або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
		Частиною 3 статті 41 КУпАП визначено гіпотезу та санкцію, яка стосується фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.
		Відповідно до частини 4 та 5 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
		Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
		Згідно частини 6 та 7 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Разом з тим, правова оцінка надана у вказаних рішеннях суду не містить інформації про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, та обставини вчиненого порушення позивачем, які стосуються зазначених в акті інспекційного відвідування фактів. При цьому, викладені в даному рішенні суду висновки знайшли своє підтвердження при розгляді цього спору, виходячи із досліджених доказів та встановлених обставин справи, а відтак, рішення суду про адміністративне правопорушення в розумінні вимог статті 78 КАС України не є обовязковими при вирішенні даного спору.
		7. Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
		7.1. Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		7.2. Відповідно до частини 5 та 6 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення (окрім іншого) зазначається розподіл судових витрат.
		У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про повернення судового збору.
		7.3. Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд (окрім іншого) враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.
		7.4. Звертаючись до суду позивачем сплачено судовий збір згідно квитанція № 2285 від 04.09.2018 року в сумі 9670, 00 грн. Разом з тим суд зазначає, що позивач мав би сплатити судовий збір, в іншому (меншому) розмірі, зокрема: за одну позовну вимогу немайнового характеру в сумі 704,80 грн., та за три позовні вимоги майнового характеру в сумі: 3350,70 грн.; 744,60 грн.; 704,80 грн. - на загальну суму 5504,90 грн. 
		7.5. Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач звертаючись до суду сплатив судовий збір у більшому розмірі ніж того вимагає стаття 4 Закону України Про судовий збір, а тому надміру сплачений судовий збір у сумі 4165,10 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України (з розрахунку 9670,00 грн. - 5504,90 грн. = 4165,10 грн.).
		7.6. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, а тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати  судовий збір в сумі 5504,90 грн.
		Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
		 
		В И Р І Ш И В:
		1. Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області - задовольнити повністю.
		2. Визнати протиправними дії Управління Держпраці у Чернівецькій області, які виразились в процедурних порушеннях при проведені інспекційного відвідування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.
		3. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ЧВ -240/18/423/АВ/П/1ПТ/ТД-1ФС/108 від 07.06.2018 року заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_2 в сумі 335070,00 грн.
		4. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/МГ-2ФС/109 від 07.06.2018 року заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_2 в сумі 74460,00 грн.
		5. Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ЧВ -240/18/423/АВ/П/2ПТ/ІП-3ФС/110 від 07.06.2018 року заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_2 в розмірі 3723,00 грн.
		6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судовий збір в сумі 5504,90 грн.
		7. Повернути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 4165,10 грн.
		 
		Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. 
		У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		 
		Повне найменування учасників процесу:
		Позивач - ОСОБА_1 (код РНОКПП: НОМЕР_1).
		Відповідач - Управління Держпраці у Чернівецькій області (код ЄДРПОУ: 39888333).
		 
		Суддя Боднарюк О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...