Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 466/10216/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції .
Надіслано для оприлюднення: 04.02.2019. Зареєстровано: 05.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2019.

Номер судового провадження: 3/466/151/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 466/10216/18
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		«01» лютого 2019 року м.Львів
		 
		Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Глинська Д.Б., з участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності,-
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, одруженого, працюючого на посаді начальника територіального сервісного центру №4643, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 -,
		за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		гр. ОСОБА_2 21 грудня 2018 року о 22.45 год. на автодорозі Львів  Рава  Руська 5 км, керував транспортним засобом марки «Toyota Avensis», д.н.з. НОМЕР_1, в стані алкогольного спяніння. Огляд на стан спяніння проводився в установленому законом порядку у Жовківській центральній районній лікарні та підтверджується висновком №99 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 грудня 2018 року. Таким чином, гр. ОСОБА_2 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
		В судовому засіданні гр. ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не визнав. Додатково пояснив, що 21 грудня 2018 року вони із братом ОСОБА_3 їхали з м. Золочів на автомобілі НОМЕР_2, брат був за кермом, а він сидів на задньому пасажирському сидінні. Він, ОСОБА_2, мав зустріч із знайомою ОСОБА_4 біля кафе «Вепр». Коли вони з братом підїхали до місця зустрічі, брат вийшов з автомобіля та пішов в туалет, а він сів в автомобіль ОСОБА_4, яка вже його чекала. Через деякий час до нього підійшли працівники поліції та сказали, що він порушив правила дорожнього руху та попросили предявити документи. Він пояснив, що він не був за кермом автомобіля та почав дзвонити до брата, щоб той прийшов, але брат не піднімав трубку. Йому, ОСОБА_2, працівники поліції надягли кайданки та повезли у Жовківський відділ поліції. Біля відділу поліції він просився в туалет, але інспектори поліції його не впускали, тому він відійшов у сторону та хотів справити природні потреби. Однак, працівники поліції повалили його на землю та вдягли кайданки. У відділі поліції він продув драгер, а потім на його прохання працівники поліції повезли його в Жовківську центральну лікарню для проведення медичного освідування. У лікарні йому поміряли тиск, пульс, він сказав, що вживав алкоголь, його оформили як пішохода. Після цього він поїхав додому.
		Допитаний у якості свідка інспектор взводу №1 роти №4 батальйону №1 УПП у Львівській області ОСОБА_5, який був приведений до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань та за відмову від давання показань згідно з ст.ст.384, 385 КК України, пояснив суду, що 21 грудня 2018 року вони із напарником ОСОБА_6 помітили, що автомобіль НОМЕР_2, здійснив маневр ліворуч без ввімкнення лівого покажчика повороту, тому вони поїхали за цим автомобілем. З автомобіля вийшов водій, який пересів в інший автомобіль на заднє пасажирське сидіння. Вони підійшли до автомобіля, в який сів, як їм стало згодом відомо, ОСОБА_2 та попросили його надати документи. ОСОБА_2 не надавав документи, а намагався кудись дзвонити. Біля даного автомобіля вони простояли близько 20-30 хв. Жінка, яка була за кермом даного автомобіля, почала блокувати доступ до нього та намагалася закрити автомобіль. На ОСОБА_2 було вдягнено кайданки та було прийнято рішення їхати у Жовківський відділ поліції для встановлення особи правопорушника. У патрульному автомобілі ОСОБА_2 намагався з ними домовитися щоб вирішити цю проблемуза гроші.
		Коли вони приїхали до відділу поліції, ОСОБА_2 разом із ОСОБА_6 залишився на вулиці, оскільки правопорушник жалівся, що він себе погано почуває, а він, ОСОБА_5, пішов у відділ поліції встановлювати особу правопорушника. Потім ОСОБА_2 намагався втекти, вони його затримали, вдягли йому кайданки та завели у відділ поліції. У відділі ОСОБА_2 писав пояснення та йому було надано продути пристрій «Драгер», який показав позитивний результат 1,63%.
		Згодом ОСОБА_2 попросив завезти його на медичне освідування. У Жовківській центральній районній лікарні ОСОБА_2 повідомив, що вживав алкоголь, було складено висновок.
		Допитаний у якості свідка інспектор взводу №1 роти №4 батальйону №1 УПП у Львівській області ОСОБА_6, який був приведений до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань та за відмову від давання показань згідно з ст.ст.384, 385 КК України пояснив, що 21 грудня 2018 року вони із напарником помітили, що автомобіль НОМЕР_2, здійснив маневр ліворуч без увімкнення лівого покажчика повороту, тому вони поїхали за цим автомобілем. З автомобіля вийшов водій, який пересів в інший автомобіль на заднє пасажирське сидіння. Вони підійшли до автомобіля, в який сів, як їм стало згодом відомо, ОСОБА_2 та попросили його надати документи. ОСОБА_2 не надавав документи, а намагався кудись дзвонити. ОСОБА_2 намагався перешкодити їхній роботі. Його було повідомлено, що буде застосована фізична сила, якщо він буде продовжувати перешкоджати виконувати їх професійні обовязки. Однак, ОСОБА_2 продовжував вчиняти такі дії, тому вони прийняли рішення доставити ОСОБА_2 у Жовківський відділ поліції для встановлення особи правопорушника. 
		По дорозі у відділ поліції вони зупиняли автомобіль, оскільки ОСОБА_2 говорив, що він погано себе почуває. Крім того, розказав хто він є та намагався з ними домовитися щоб вирішити цю проблему за гроші.
		Коли вони приїхали до відділу поліції, він, ОСОБА_6, залишився із ОСОБА_2 на вулиці, оскільки останній говорив, що погано себе почуває. Потім ОСОБА_2 почав втікати, вони із напарником його затримали та повели у відділ поліції. У відділі поліції він писав пояснення, продув драгер, який показав позитивний результат 1,63%.
		Згодом ОСОБА_2 захотів поїхати у медичний заклад для проходження освідування, тому вони із напарником повезли його у Жовківську центральну районну лікарню. В лікарні ОСОБА_2 повідомив медичному працівнику про те, що він вживав алкоголь та було складено відповідний висновок. 
		Допитаний у якості свідка ОСОБА_3, який був приведений до присяги та попереджений про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань та за відмову від давання показань згідно з ст.ст.384, 385 КК України пояснив, що 21 грудня 2018 року вони із братом поверталися з м. Золочів. Він, ОСОБА_3, сидів за кермом автомобіля НОМЕР_2, а його брат ОСОБА_2 на задньому пасажирському сидінні. Брат мав зустріч із своєю знайомою ОСОБА_6. Він, ОСОБА_3, припаркував автомобіль та пішов в кафе «Вепр» в туалет, а його брат пересів в автомобіль ОСОБА_6, яка вже була на місці. В туалеті він був близько 15-20 хв. Коли він, ОСОБА_3, вийшов з кафе, то побачив, що відїхав поліцейський автомобіль. Він підійшов до ОСОБА_6,яка розказала, що відбулося. Вони із ОСОБА_6 поїхали у Шевченківський відділ поліції, потім у Личаківський відділ поліції, але там його брата ОСОБА_2 не було. Потім вони поїхали у Жовківський відділ поліції. Світлана пішла у відділ поліції, а він залишився в автомобілі. Згодом він побачив, що його брата вивели у кайданках та повезли у медичний заклад. Вони із ОСОБА_6 поїхали за автомобілем патрульної поліції у медичний заклад. Він не може пояснити чому не вийшов з автомобіля та не пояснив працівникам поліції, що він був за кермом автомобіля, а не його брат ОСОБА_2.
		Допитана у якості свідка ОСОБА_4, яка була приведена до присяги та попереджена про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань та за відмову від давання показань згідно з ст.ст.384, 385 КК України пояснила, що 21 грудня 2018 року вона домовилася із ОСОБА_2 про зустріч біля кафе «Вепр». Підїхав автомобіль, з якого вийшли ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Після чого ОСОБА_3 пішов в кафе «Вепр», а ОСОБА_2 пересів до неї в автомобіль на заднє сидіння. Через деякий час підійшли працівники поліції і пояснили, що ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху та попросили надати документи. ОСОБА_2 попросив подзвонити. Працівники поліції не дали закрити двері автомобіля, потім почали витягувати ОСОБА_2 з нього, кинули на землю, надягли останньому кайданки та поїхали встановлювати особу.
		Вона поїхала спочатку у Шевченківський відділ поліції, потім у Личаківський відділ поліції, але ОСОБА_2 туди не доставляли. Потім вона поїхала у Жовківський відділ поліції, де побачила, що на лавці сидів інспектор Василяйко О.В., Ломага І.С. та двоє громадян.
		У відділі поліції ОСОБА_2 дув у драгер, десь 3-4 рази, поки не було результату. Через деякий час працівники поліції повезли ОСОБА_2 у Жовківську центральну районну лікарню для проведення медичного освідування. В лікарні ОСОБА_2 на запитання медичного працівника повідомив, що він пішохід.
		Допитана у якості свідка ОСОБА_7, яка була приведена до присяги та попереджена про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань та за відмову від давання показань згідно з ст.ст.384, 385 КК України пояснила, що вона працює лікарем у Жовківській центральній районній лікарні. 21 грудня 2018 року працівники поліції доставили ОСОБА_2 для проведення медичного освідування. На її запитання працівники поліції повідомили, що ОСОБА_2 є пішоходом. Вона поміряла в нього тиск, пульс. Крім того, ОСОБА_2 не заперечував, що він перебуває в стані алкогольного спяніння.
		Вина гр. ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП стверджується належними та допустимими доказами у відповідності до ст.251 КУпАП, а саме:
		- протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 234918 від 22 грудня 2018 року;
		- результатом тестування на алкоголь на приладі «Drager», проба позитивна 1,63%;
		- акт огляду на стан алкогольного спяніння з використанням спеціальних технічних засобів;
		- висновком №99 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 грудня 2018 року;
		- протоколом АЗ № 125231 про адміністративне затримання від 21 грудня 2018 року;
		- рапортом інспектора поліції ОСОБА_6;
		- протоколом про адміністративне правопорушення серії НК № 479146 від 21 грудня 2018 року;
		- відеозаписом з нагрудних відео реєстраторів інспекторів поліції.
		Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
		Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобовязані зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
		Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
		Так п.1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
		Пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		Положеннями ч.1 ст. 130 цього Кодексу передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
		У судовому засіданні було оглянуто відеозапис події із камери нагрудного реєстратора інспектора поліції.
		Невизнання правопорушником вини є голослівним, спростовується вищенаведеним, а відтак не приймається до уваги та розцінюється як спосіб уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, оскільки такі пояснення не підтверджені жодними фактичними даними та суперечать встановленим обставинам справи, що підтверджені наведеними вище доказами.
		Суд не приймає до уваги показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3, оскільки вони не перебувають в логічному та обєктивному звязку з іншими доказами по справі, крім цього ОСОБА_4 є знайомою, а ОСОБА_3 рідним братом правопорушника.
		Дії гр. ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом в стані алкогольного спяніння, що стверджується письмовими доказами, які знаходяться в матеріалах справи. 
		Керування в стані алкогольного чи іншого спяніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху, тяжкість якого обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Зокрема, у стані спяніння істотно знижується увагу водія та швидкість його реакції, що зумовлює загрозу для життя та здоровя інших учасників дорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого водія та власності третіх осіб. Саме ця обставина і зумовила прийняття законодавцем Закону, яким було посилено відповідальності за керування в стані спяніння.
		Крім того слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.
		Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, грубе порушення ним правил дорожнього руху, вважаю, що призначення стягнення (покарання), передбаченого санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, згідно зі ст.23 КУпАП, буде достатньою, справедливою та необхідною мірою відповідальності за дане правопорушення. 
		Окрім цього, у відповідності до ст.40-1 КУпАП, ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід стягнути 384 грн. 20 коп. судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
		Керуючись ст.ст. 8,21,268, 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
		 
		 П О С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 10 200 (десять тисяч двісті гривень) в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
		Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в доход держави у розмірі 384,20 грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок). 
		На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова.
		 
		Суддя  ОСОБА_8

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...