Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/34/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; бюджетної системи та бюджетного процесу; державного боргу.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2019. Зареєстровано: 06.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2019.
Дата набрання законної сили: 05.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		05 лютого 2019 року 
		справа №822/34/16
		адміністративне провадження №К/9901/14737/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
		суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України 
		на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року у складі судді Лабань Г.В. 
		та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у складі колегії суддів Кузьмишина В. М., Боровицького О. А., Сушка О. О. 
		у справі № 822/34/16 
		за позовом Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» 
		до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації, 
		треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Управління агропромислового розвитку Чемеровецької районної державної адміністрації, Державна казначейська служба України 
		про визнання бездіяльності протиправною та стягнення заборгованості,
		 
		У С Т А Н О В И В:
		 
		У січні 2016 року Приватне підприємство «Аграрна компанія 2004» (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - Міністерство, перший відповідач у справі), Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації (далі - другий відповідач у справі), треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - Державна казначейська служба України, Головне управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області, Управління агропромислового розвитку Чемеровецької районної державної адміністрації, Державна казначейська служба України (далі - треті особи), в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить: 
		- визнати протиправною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України, що виразилась у непогашенні перед Приватним підприємством "Аграрна компанія 2004" кредиторської заборгованості на суму 2 602 241 грн 65 коп. за бюджетною програмою по КПКВ 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва»;
		 
		- визнати протиправною бездіяльність Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації, що виразилась у не здійсненні спрямування бюджетних коштів Управлінню агропромислового розвитку Чемеровецької районної державної адміністрації для подальшого перерахування суми компенсації витрат на відкриті у банках поточні рахунки Підприємства;
		 
		- визнати протиправною бездіяльність Управління агропромислового розвитку Чемеровецької районної державної адміністрації, що виразилась у не поданні управлінню Казначейства реєстру підприємств і платіжні доручення на виплату компенсацій шляхом перерахування бюджетних коштів із власного реєстраційного рахунка на поточні рахунки Підприємства, відкриті в банках;
		 
		- стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" (ід. код 33007579) кредиторську заборгованість в сумі 2 602 241 грн 65 коп. компенсації за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 "Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками" відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 грудня 2013 року №772.
		 
		14 вересня 2016 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено частково. Судами попередніх інстанцій визнано протиправною бездіяльність Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації в частині неподання органам Державної казначейської служби України реєстрів та платіжних доручень для виплати відшкодування на суму 2 602 241 грн 65 коп. за бюджетною програмою по КПКВ 2801540 "Державна підтримка галузі тваринництва" на відкритий у банку поточний рахунок Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004», а також стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Аграрна компанія 2004» (ід. код 33007579) кредиторську заборгованість в сумі 2 602 241 грн 65 коп. компенсації за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 "Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками", відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 грудня 2013 року №772, шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги у частині, суди попередніх інстанцій виходили з наявності заборгованості перед Підприємством у розмірі 2 602 241 грн 65 коп. за бюджетною програмою по КПКВ 2801540 "Державна підтримка галузі тваринництва" та протиправної бездіяльності Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації, яким своєчасно подано до Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області реєстру бюджетних фінансових зобов'язань стосовно Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" з відповідними платіжними дорученнями.
		 
		29 листопада 2016 року Міністерством до Вищого адміністративного суду України подано касаційну скаргу, в якій відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме вимог частини шостої статті 107, частини другої статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України, Наказу Мінагрополітики від 27 грудня 2013 року № 772 «Про розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними». 
		 
		Міністерство зауважує, що кошти на підтримку вказаної програми розподілами відкритих асигнувань № 1415 та № 1416 в повному обсязі були спрямовані до Департаменту агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації. Проте територіальними органами Державної казначейської служби України вказані асигнування не було перераховано одержувачам, у зв'язку з чим за бюджетною програмою 2801350 «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» утворилася кредиторська заборгованість. При цьому перший відповідач зазначає, що не уповноважений контролювати дій Управління агропромислового розвитку Чемеровецької районної державної адміністрації щодо подачі до головного управління казначейства реєстру підприємств і платіжних доручень на виплату компенсацій шляхом перерахування бюджетних коштів із власного реєстраційного рахунка на поточні рахунки суб'єктів господарювання, відкриті в банках.
		 
		У зв'язку з викладеним скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
		 
		29 листопада 2016 року скаржником подано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
		 
		05 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України (суддя Черпіцька Л.Т.) касаційну скаргу податкового органу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 26 грудня 2016 року.
		 
		28 грудня 2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства за наслідками усунення її недоліків в установлений судом строк та витребувано з Хмельницького окружного адміністративного суду справу № 822/34/16. Цією ж ухвалою у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень відмовлено.
		 
		20 січня 2017 року справа № 822/34/16 надійшла до Вищого адміністративного суду України.
		 
		02 лютого 2018 року справу № 822/34/16 передано до Верховного Суду.
		 
		Касаційний розгляд справи здійснюється у попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного суду України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Підприємство є сільськогосподарським підприємством, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
		 
		Позивач є суб'єктом агропромислового комплексу та у 2012-2013 роках отримало право на Державну підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 2005 року № 5876 (зі змінами)(далі - Порядок № 587).
		 
		Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 грудня 2013 року №772 затверджено Розподіл коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01 січня 2013 року у виноградарстві і садівництві (п. 1.1); розподіл коштів між суб'єктами господарювання, які займаються хмелярством, для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01 січня 2013 року (п.1.2); розподіл коштів по фінансуванню галузевих науково-дослідних установ (зміцнення матеріально-технічної бази) для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась станом на 01 січня 2013 року за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" (п.1.3); розподіл коштів за програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" для компенсації витрат у садівництві та виноградарстві (п.1.4).
		 
		Відповідно до розподілу коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладання молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01 січня 2013 року у виноградарстві і садівництві, Підприємству  розподілено для погашення кредиторської заборгованості, яка утворилась на 01 січня 2013 року у виноградарстві та садівництві - 3 067 тис. грн.
		 
		Згідно з розподілом коштів за бюджетною програмою 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладання молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" для компенсації витрат у виноградарстві та садівництві Підприємству розподілено 379,2 тис. грн.
		 
		З урахуванням викладеного, перед Підприємством утворилась заборгованість за кодом програмної класифікації видатків 2801350 "Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними" на суму 2 602 241,65 грн., що також підтверджується листом Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної адміністрації від 16 грудня 2015 року №03-01/2486 (Т. 1, а.с. 19 ).
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, зазначені кошти розподілом відкритих асигнувань від 27 грудня 2013 року № 1415 та №1416 з рахунку № 907212800000001 Мінагрополітики в повному обсязі були спрямовані Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької облдержадміністрації, проте Департаментом агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації не було своєчасно подано до Головного управління Державної казначейської служби України в Хмельницькій області реєстр бюджетних фінансових зобов'язань стосовно Приватного підприємства "Аграрна компанія 2004" з відповідними платіжними дорученнями, внаслідок чого кошти в рахунок погашення заборгованості позивач не отримав.
		 
		Судом першої інстанції зобов'язано Департамент надати докази на підтвердження того, що реєстри та платіжні доручення дійсно подавались до органів Державної казначейської служби. На вимогу суду такі докази надані не були.
		 
		Суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		У касаційній скарзі, так само як і під час апеляційного перегляду, Міністерством не спростовується факт наявності заборгованості перед Підприємством, скаржник лише вказує на неналежне виконання обов'язків іншим органом державної влади та зауважує про відсутність у нього будь-яких контрольних повноважень за використанням коштів.
		 
		За змістом частин третьої та четвертої статті 20 Бюджетного кодексу України бюджетні програми визначаються головними розпорядниками бюджетних коштів з урахуванням положень частини другої статті 21 і пункту 2 частини п'ятої статті 22 цього Кодексу. Відповідальний виконавець бюджетних програм визначається головним розпорядником бюджетних коштів за погодженням з Міністерством фінансів України (місцевим фінансовим органом). Відповідальним виконавцем бюджетних програм може бути головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними програмами, виконання яких забезпечується його апаратом, та/або розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня, який виконує бюджетні програми у системі головного розпорядника. Відповідальний виконавець бюджетних програм у процесі їх виконання забезпечує цільове та ефективне використання бюджетних коштів протягом усього строку реалізації відповідних бюджетних програм у межах визначених бюджетних призначень.
		 
		Відповідно до пункту З Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 587 від 15 липня 2005 року (далі - Порядок № 587), головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем вказаної у наведених наказах бюджетної програми є Мінагрополітики. Згідно з пунктом першим та пунктом четвертим частини п'ятої згаданого Порядку бюджетні кошти надаються суб'єктам господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством, незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість), зокрема, за такими напрямами:
		 
		- проведення робіт із закладення насаджень, догляду за ними до вступу у плодоношення (проектні роботи, підготовка ґрунту та посадка, догляд за насадженнями, спорудження шпалери, встановлення систем краплинного зрошення),та придбання матеріалів, необхідних для проведення таких робіт, - у межах затверджених Мінагрополітики нормативів витрат на 1 гектар, що визначаються з урахуванням зони закладення насаджень, схеми посадок та інших технологічних особливостей, а також витрат з виконання відповідних робіт.
		 
		Змістом пункту 14 Порядку № 587 визначено, що на підставі затверджених остаточних обсягів компенсації, розподілу бюджетних коштів між суб'єктами господарювання для компенсації витрат Мінагрополітики спрямовує бюджетні кошти Міністерству аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних, управлінню промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрацій, котрі в свою чергу спрямовують бюджетні кошти управлінням агропромислового розвитку районних держадміністрацій. Відповідно управління промисловості, розвитку інфраструктури та агропромислового комплексу Севастопольської міської держадміністрації, управління агропромислового розвитку районних держадміністрацій на підставі відповідних наказів Мінагрополітики подають управлінням Казначейства реєстр підприємств і платіжні доручення на виплату компенсацій шляхом перерахування бюджетних коштів із власного реєстраційного рахунка на поточні рахунки суб'єктів господарювання, відкриті в банках.
		 
		Згідно з частиною шостою статті 20 Бюджетного кодексу України на всіх стадіях бюджетного процесу його учасники в межах своїх повноважень здійснюють оцінку ефективності бюджетних програм, що передбачає заходи з моніторингу, аналізу та контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів.
		 
		Отже, чинним законодавством не тільки запроваджено спеціальні державні цільові програми з метою підтримки підприємств конкретних галузей господарства, але й визначено детальний механізм реалізації таких програм, визначено відповідальних виконавців, які наділені контрольними функціями за використанням коштів, виділених з Державного бюджету України.
		 
		У цій справі судами встановлено та не спростовано, а навпаки підтверджено, що позивач не отримав кошти, які були виділені з метою погашення вже існуючої заборгованості станом на 01 січня 2013 року внаслідок неузгоджених дій органів державної влади і відсутності належного контролю за використанням бюджетних коштів. 
		 
		Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності протиправної бездіяльності Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації, що призвело до порушення майнових прав позивача. Крім того, Верховний Суд вважає за необхідне підкреслити, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (дивитися рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, пункт    120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, пункт 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, пункт 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 51, від 15 вересня 2009 року). 
		 
		Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37, від 25 листопада 2008 року).
		 
		В силу принципу пропорційності втручання в право особи безперешкодно користуватися та розпоряджатися своїм майном можливе лише за умови дотримання "справедливої рівноваги" між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав людини.
		 
		Верховний Суд зазначає, що неузгодженість дій органів державної влади або невиконання державними органами та їх посадовими особами своїх безпосередніх обов'язків не повинно тягти за собою покладення на суб'єкта господарювання надмірних обов'язків або інших несприятливих наслідків, як це мало місце у справі. 
		 
		Разом з тим між текстом судових рішень, а також їх резолютивною частиною існує невідповідність, оскільки судами попередніх інстанцій, так само як і першим відповідачем у судових засіданням, підтверджено наявність заборгованості за КПКВ 2801350 "Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками" у розмірі 2 602 241,65 грн, яка утворилася внаслідок бездіяльності Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації в частині неподання органам Державної казначейської служби України реєстрів та платіжних доручень для виплати відшкодування на відповідну суму. 
		 
		Водночас, судами попередніх інстанцій у резолютивній частині помилково визнано протиправною бездіяльність Департаменту агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації в частині неподання органам Державної казначейської служби України реєстрів та платіжних доручень для виплати відшкодування на суму 2 602 241 грн 65 коп., але за іншою бюджетною програмою, а саме за КПКВ 2801540 "Державна підтримка галузі тваринництва". Ця обставина є підставою для ухвалення судового рішення про виправлення описки в порядку, передбаченому законодавством.
		 
		Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій, в межах касаційної скарги, не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Міністерства аграрної політики та продовольства України залишити без задоволення.
		 
		Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року у справі № 822/34/16 залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                                   Р.Ф. Ханова
		 
		Судді:                                                                                                                    І.А. Гончарова
		 
		                                                                                                                   І.Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...