Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а/1770/2677/2012 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2019. Зареєстровано: 06.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.02.2019.
Дата набрання законної сили: 05.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		Київ
		 
		05 лютого 2019 року 
		справа №2а/1770/2677/2012
		адміністративне провадження №К/9901/29088/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
		суддів:  Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
		на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у складі судді Сала А.Б. 
		та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у складі суддів Капустинського М.М., Мацького Є.М., Шидловського В.Б.
		у справі № 2а/1770/2677/2012
		за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 
		до Сарненьської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області,
		за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору -Заріченська селищна рада 
		про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, 
		 
		У С Т А Н О В И В :
		 
		02 липня 2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач у справі, платник податків) звернувся до суду з позовом до Сарненьської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення - рішення Зарічненського відділення Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 30 квітня 2012 року №0000042351, яким позивачу, як платнику податку визначено податкове зобов'язання на суму 106 530,89 грн. зі сплати орендної плати з фізичних осіб на бюджетний рахунок Зарічненської селищної ради, з мотивів безпідставності його  прийняття податковим органом. 
		 
		Розгляд справи здійснювався судами неодноразово, судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду прийняті в порядку нового розгляду справи на виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2015 року. 
		 
		09 листопада 2016 року постановою Рівненського окружного адміністративного суду, залишеною без змін 22 лютого 2017 року ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду, в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовлено.    
		 
		28 лютого 2017 року позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права    до спірних відносин, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. 
		 
		01 березня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрите провадження за касаційною скаргою позивача та витребувано справу №2а/1770/2677/2012 із Рівненського окружного адміністративного суду. Фактично справа із суду першої інстанції витребувана не була.
		 
		Заперечення або відзив відповідачем на касаційну скаргу позивача до Вищого адміністративного суду України не надавались, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
		 
		26 лютого 2018 року матеріали касаційного провадження К/9901/29088/18 передані до Верховного Суду.
		 
		28 лютого 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги К/9901/29088/18 прийняті до свого провадження та витребувано справу №2а/1770/2677/2012 із Рівненського окружного адміністративного суду.
		 
		12 березня 2018 року справа №2а/1770/2677/2012 надійшла до Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
		 
		Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що між позивачем та Зарічненською селищною радою Рівненської області укладено два договори оренди земельної ділянки: договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, загальною площею 4227 м.кв., від 16 лютого 2010 року, зареєстрований в управлінні Держкомзему у Зарічненському районі Рівненської області 05 липня 2011 року за №562225514000001 та договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2, загальною площею 24 780 м.кв., від 16 лютого 2010 року, зареєстрований в управлінні Держкомзему у Зарічненському районі Рівненської області 29 грудня 2011 року за № 562225514000004.
		 
		Згідно пункту 4.1. договору оренди землі від 16 лютого 2010 року зареєстрованого 05 липня 2011 за №562225514000001, орендна плата становить 20449,35 грн. в рік і вноситься у грошовій безготівковій формі на рахунок орендодавця в розмірі 1704,11 грн. щомісячно, починаючи з дня використання орендарем орендованої за цим договором земельної ділянки за її цільовим призначенням (тобто з дня відкриття ринку та (або) його обслуговування, обслуговування торгівельних місць та (або) осіб які здійснюватимуть на орендованій земельній ділянці торгівлю), але не пізніше шести місяців починаючи з місяця в якому здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки відповідно до закону, що становить п'ять відсотків від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. За пунктом 4.3. цього договору орендна плата вноситься у строки не пізніш п'ятнадцятого числа наступного за звітним місяцем.
		 
		Згідно пункту 4.1. договору оренди земельної ділянки від 16 лютого 2010 року зареєстрованого 29 грудня 2011 року за №562225514000004, орендна плата становить 85381,69 грн. в рік і вноситься у грошовій безготівковій формі на рахунок орендодавця в розмірі 7115,14 грн. щомісячно, починаючи з дня використання орендарем орендованої за цим договором земельної ділянки за її цільовим призначенням (тобто з дня відкриття ринку та (або) його обслуговування, обслуговування торгівельних місць та (або) осіб які здійснюватимуть на орендованій земельній ділянці торгівлю), але не пізніше шести місяців починаючи з місяця в якому здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки відповідно до закону, що становить три відсотки від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. За пунктом 4.3. цього договору орендна плата вноситься у строки не пізніш п'ятнадцятого числа наступного за звітним місяцем.
		 
		Договорами оренди землі встановлено дві обставини та умови, з настанням яких у позивача виникає обов'язок сплачувати визначену договорами орендну плату: 1) з дня використання позивачем орендарем земельної ділянки за її цільовим призначенням, під чим сторони договору визначили день відкриття ринку та (або) його обслуговування, обслуговування торгівельних місць та (або) осіб які здійснюватимуть на орендованій земельній ділянці торгівлю; 2) факт спливу шестимісячного терміну після здійснення державної реєстрації права оренди орендованих земельних ділянок відповідно до закону.
		 
		Зазначеними договорами оренди земельних ділянок встановлено, що річні суми орендної плати сплачуються позивачем як орендарем щомісячно у рівних частках, а саме, щомісяця по 1704,11 грн. за оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1, та 7115,14 грн. за оренду земельної ділянки по АДРЕСА_2
		 
		30 квітня 2012 року Дубровицькою міжрайонною державною податковою інспекцією Рівненської області Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення №0000042351, яким позивачу згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за період з 29 грудня 2011 року по 31 грудня 2012 року в загальному розмірі 106530,89 грн.
		 
		Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення стала несплата позивачем в указаний період орендної плати за земельну ділянку, що знаходиться на АДРЕСА_1, площею 4227 м. кв., та передана йому Зарічненською селищною радою в оренду за договором від 16 лютого 2010 року (зареєстрованим в управлінні Держкомзему у Зарічненському районі Рівненської області 05 липня 2011 року за №562225514000001), а також за земельну ділянку, що знаходиться на АДРЕСА_2 площею 24780 м. кв., та передана йому Зарічненською селищною радою в оренду за договором від 16 лютого 2010 року (зареєстрованим в управлінні Держкомзему у Зарічненському районі Рівненської області 29 грудня 2011 року за № 562225514000004).
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельні ділянки по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2, які є об'єктами зазначених договорів оренди, передані позивачем у суборенду Товариству з обмеженою відповідальністю "Зарічненський ринок", що підтверджується наявними у матеріалах справи договорами суборенди, які зареєстровані в управлінні Держкомзему у Зарічненському районі Рівненської області 05 серпня 2011 року за №562225514000002 та 20 січня 2012 року за №562225514000005 відповідно.  
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що на день прийняття спірного податкового повідомлення-рішення на земельній ділянці по АДРЕСА_2, яка є об'єктом договору оренди земельної ділянки від 16 лютого 2010 року, зареєстрованого 29 грудня 2011 року за №562225514000004, та яка одночасно є об'єктом договору суборенди від 13 січня 2012 року, укладеного між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зарічненський ринок", зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Зарічненському районі Рівненської області 20 січня 2012 року за №562225514000005, ринок як об'єкт торгівлі ще не був відкритий, торгівельна діяльність на цій земельній ділянці не здійснювалася та не обслуговувалися торгівельні місця.
		 
		Скеровуючи справу на новий розгляд Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12 листопада 2015 року зазначив, що установлені судами в даній справі обставини не дають можливості визначити дійсний обсяг податкового обов'язку платника у спірних правовідносинах, зокрема, відповідність розрахованого відповідачем розміру податкового зобов'язання з орендної плати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
		 
		Суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що вирішення судом даної справи в цій частині залежить від доведеності висновків податкового органу про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за платежем "Орендна плата з фізичних осіб" у загальній сумі 106530,89 грн. за період із 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року по першому договору, та за період із 29 грудня 2011 року по 31 грудня 2012 року по другому договору. 
		 
		Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися на системному аналізі положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Закону України від 06 жовтня 1998 року №161-XIV "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час укладення розглядуваних договорів оренди земельних ділянок), якими закріплений принцип платного користування землею в Україні та аналізі положень Податкового кодексу України запровадженого з 01 січня 2011 року, а саме підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), згідно якого плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, пункту 269.1 статті 269  та підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14  цього кодексу, які визначають обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
		 
		Визначення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності як обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою закріплене підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом передбачене підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та здійснюється відповідно до положень розділу ХІІІ цього кодексу.
		 
		Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про те, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України), а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України). При цьому в силу вимог підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) річна сума платежу орендної плати, встановлена у договорі не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
		 
		Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що орендна плата є обов'язковим платежем, розмір якої хоча і обумовлюється договором, проте не може бути меншим, ніж встановлено підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Приписами Податкового кодексу України не надано можливості органу місцевого самоврядування звільнити орендаря від сплати орендної плати, відстрочити її внесення до відповідного бюджету або пов'язати виникнення обов'язку такої особи з перерахування орендної плати з певною подією чи фактом.
		 
		Тобто, фактичні дії позивача щодо способу використання орендованих ним земельних ділянок не впливають на виконання ним обов'язку з перерахування орендної плати як обов'язкового платежу в розмірі не меншому, встановленому підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
		 
		Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між її учасниками та не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку, а регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави. Хоча розмір, порядок та умови сплати орендної плати за землю є умовою договору оренди, орендна плата є формою податку на землю, а справляння плати за землю є сферою регулювання податкового законодавства. Плата за землю державної або комунальної власності (орендна плата) є обов'язковим платежем, який не може залежати від умов договору.
		 
		Оцінюючи спірні правовідносини в частині визначення обсягу податкового обов'язку суди попередніх інстанцій висновувалися на положеннях статті 286 Податкового кодексу України, якою визначено порядок обчислення плати за землю, за пунктом 286.5 цієї статті нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.
		 
		За умовами договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 16 лютого 2010 року річна сума орендної плати складає 20449,35 грн., що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, за умовами договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 від 16 лютого 2010 року річна сума орендної плати складає 85381,69 грн., що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення від 30 квітня 2012 року №0000042351, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем "Орендна плата з фізичних осіб" на суму 106530,89 грн., надіслано 11 червня 2012 року та вручено 19 червня 2012 року.
		 
		Згідно Розрахунку податкових зобов'язань податковим органом нараховано позивачу суму орендної плати: за період 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року у розмірі 20449,35 грн., за період 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року у розмірі 85381,69 грн., за період 29 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року у розмірі 699,85 грн.  
		 
		Позивачем частково сплачено орендну плату за землю у 2011 році, на підтвердження чого надані відповідні платіжні документи, які враховані податковим органом при визначенні податкового зобов'язання на підставі пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України спірним податковим повідомленням-рішенням до сплати позивачу за договором оренди землі суму орендної плати за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року, що складає  20449,35 грн. в рік.
		 
		За оренду земельної ділянки по АДРЕСА_2 спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем визначено до сплати позивачу суму орендної плати за період з 29 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року у розмірі 699,85 грн. та за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 у сумі 85381,69 грн. (з розрахунку 85381,69 грн./рік).
		 
		Сплачена позивачем 30 травня 2012 року сума орендної плати у розмірі 2475,00 грн.    після винесення відповідачем 30 квітня 2012 року податкового повідомлення-рішення   не врахована та не могла бути врахована податковим органом під час його прийняття, однак не утворює підстави для визнання невірним розрахунку податкових зобов'язань згідно спірного податкового повідомлення-рішення.
		 
		Встановивши повно всі істотні обставини суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що згідно договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 від 16 лютого 2010 року річна сума орендної плати складає 20449,35 грн., що становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а згідно договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_2 від 16 лютого 2010 року річна сума орендної плати складає 85381,69 грн., що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а також беручи до уваги сплату суми орендної плати у 2011 році за договором оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, що обумовило висновок про відповідність розрахованого відповідачем розміру податкового зобов'язання з орендної плати у загальній сумі 106530,89 грн. вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України. 
		 
		Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга позивача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 2а/1770/2677/2012 залишити без змін.  
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                 Р.Ф. Ханова 
		Судді:                                                                                           І.А. Гончарова
		                                                                                          І.Я. Олендер

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...