Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 236/2783/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: 05.02.2019. Зареєстровано: 06.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.02.2019.
Дата набрання законної сили: 05.02.2019
Номер судового провадження: 22-ц/804/474/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                        Єдиний унікальний номер 236/2783/18        Номер провадження 22-ц/804/474/19 
		 
		                                                                                               
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М        У К Р А Ї Н И
		05 лютого 2019 року                                                                                                    м. Бахмут
		 
		Донецький апеляційний суд у складі:
		головуючого судді Будулуци М.С., 
		суддів: Гапонова А.В., Новікової Г.В., 
		за участю секретаря судового засідання Сергєєвої К.О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 листопада 2018 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про захист прав споживачів (справа № 236/2783/18, суддя Ткачов О.М., рішення ухвалено в місті Лиман Донецької області),-
		В С Т А Н О В И В:
		 
		20 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» та посилався на те, що 
		він є споживачем послуг у сфері водопостачання та водовідведення та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, де встановлено квартирний засіб обліку холодної води № 334327, який було прийнято в експлуатацію. 
		29 червня 2017 року він звернувся з заявою до відповідача про проведення планової повірки лічильника обліку холодної води за кошти Краснолиманського ВУВКГ КП «Компанія Вода Донбасу» та здійснення йому перерахунку оплати за послуги з водопостачання з урахуванням показань лічильника.
		Однак, 04 липня 2018 року йому надійшла претензія від Краснолиманського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» про те, що станом на 01 липня 2018 року він має заборгованість за водопостачання в розмірі 2 092,82 грн., та йому було надіслано повідомлення про відключення від водопостачання у разі неоплати заборгованості. Для з'ясування причин виниклої заборгованості він звернувся до контролера водоканалу та йому було роз'яснено, що перерахунок був здійснений по середнім показникам, однак офіційне повідомлення про прострочення строку повірки лічильника води та про оплату за водопостачання за середніми показниками йому не направлялося. 
		05 липня 2018 року позивач знову звернувся до Краснолиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» з заявою про проведення планової повірки лічильника води № 334327 за кошти Краснолиманського ВУВКГ КП «Компанія Вода Донбасу» та здійснення перерахунку оплати за послуги з водопостачання з урахуванням показань лічильника, оскільки вважав, що відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», періодична повірка, обслуговування та ремонт (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюється за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідач є виконавцем послуг по водопостачанню і водовідведенню. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання.
		Зазначеним Законом встановлено, що порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		З метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері  житлово-комунальних послуг з дня набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 532 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України  від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги», пунктом 61 передбачено, що до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг споживачам, а саме: витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування, а також витрати на формування обмінного фонду  квартирних засобів обліку холодної води.
		Вважає, що  проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки повинне було здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг, яким є відповідач.
		Статтями 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого  опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформляються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни), на які затверджуються уповноваженими органами.
		Порядком та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних  засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.
		Позивач також посилався на те, що підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинку і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд, відповідно до укладених між ними договорів.
		Згідно з ч. 5 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавцем  послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що проводить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
		Однак, відповідач у письмовій відповіді вказав, що на теперішній час для КП «Компанія Вода Донбасу» в тарифи на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення не включені витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування та ремонт квартирних приладів обліку холодної води, в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування і опломбування, а тому відповідач має правові підстави не здійснювати вказані дії за кошти підприємства. 
		З урахуванням викладеного, позивач просив суд: зобов'язати Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Краснолиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, як виконавця житлово-комунальних послуг, забезпечити за власний рахунок проведення планової повірки належного йому лічильника холодної води № 334327 за адресою: 84400, АДРЕСА_2 та зобов'язати Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Краснолиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства здійснити йому перерахунок оплати за послуги з водопостачання та водовідведення з червня 2015 року з урахуванням показань лічильника холодної води № 334327, який поновити на абонентському обліку.
		 
		Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 листопада 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про захист прав споживачів відмовлено.
		 
		Із вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просив скасувати судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
		В обґрунтування доводів скарги позивач зазначив, що відповідно до ч. 4 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», періодична повірка, обслуговування та ремонт (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюється за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Відповідач є виконавцем послуг по водопостачанню і водовідведенню. Відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб, покладається на суб'єктів господарювання, тобто на відповідача.
		Цим законом передбачено, що порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт засобів обліку встановлюється постановою Кабінету Міністрів України № 474 від 08 липня 2015 року, що набрала чинності з 01 січня 2016 року.
		Також апелянт посилався на те, що договір про надання послуг з постачання холодної води в 2011 році він не укладав з відповідачем, його не підписував. Цей договір містить недостовірні відомості про номер приладу обліку холодної води «385156», замість номеру лічильника «334327», що встановлений за його адресою. Головуючий суддя при розгляді справи в суді першої інстанції не роз'яснив йому право заявити клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для з'ясування факту підписання цього договору з боку споживача іншою особою. В договорі відсутні відомості про те, за чий рахунок проводиться періодична повірка, обслуговування  та ремонт засобів вимірювальної техніки, що є власністю фізичних осіб.
		30 листопада 2018 року позивач звернувся до Генерального прокурора України з заявою про злочин та просив внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань з приводу підробки службовими особами Лиманського виробничого управління водопровідно - каналізаційного господарства договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, складеного 01 січня 2011 року (в матеріалах справи даний договір датований 2011 роком), з метою отримання неправосудного рішення суду.
		Вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення, яким безпідставно і необгрунтовано відмовив йому в задоволенні позовних вимог.
		 
		Відповідач надіслав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначив, що до складу чинного тарифу на послуги з централізованого водопостачання не включені витрати з періодичної повірки, обслуговування і ремонту засобів обліку холодної води, що належать фізичним особам. Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» не повинно здійснювати зазначені роботи на безоплатній основі за власний рахунок. На підставі Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22 червня 2017 року № 2119-VIII, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийняті постанови, в яких не передбачені витрати на проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонт засобів обліку води для мешканців багатоквартирного житлового фонду та приватного сектору (а.с. 75 - 76).
		 
		Позивач ОСОБА_1 в засідання апеляційного суду не з'явився, але про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судовою повісткою та надіслав до апеляційного суду заяву, в якій просив розглянути апеляційну скаргу в його відсутності та скаргу підтримав у повному обсязі (а.с. 84-85).
		Представник КП «Компанія «Вода Донбасу» в судове засідання апеляційного суду також не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений судовою повісткою. В заяві від 04 лютого 2019 року просив розглянути справу без участі їх представника (а.с. 86, 87 - 88).
		 
		Апеляційний суд вважав можливим розглянути справу у відсутності позивача та представника відповідача, оскільки, відповідно до частини 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		 
		Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
		 
		За приписами ч.ч. 1 - 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, і не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права. 
		Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
		1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Судом першої інстанції встановлені наступні обставини, що неоспорені сторонами.
		Позивач ОСОБА_1 є споживачем послуг з водопостачання, які йому надає відповідач, та здійснював оплату за вказані послуги відповідно до показань лічильника № 334327 (а.с. 8-17).
		Станом на 01 липня 2018 року у нього виникла заборгованість з оплати послуг за водопостачання в сумі 2 092,82 грн., стосовно чого 04 липня 2018 року отримав претензію відповідача про необхідності погашення заборгованості та був попереджений про відключення від водопостачання у разі неоплати боргу (а.с. 21-22).
		29 червня 2017 року позивач письмово звернувся до Краснолиманського ВУВКГ з проханням провести планову повірку лічильника № 334327 за кошти компанії, що встановлений у його домоволодінні, та здійснити перерахунок оплати за послуги з водопостачання з урахуванням показань лічильника (а.с. 19).
		19 липня 2018 року відповідач надіслав відповідь позивачу про відмову в задоволенні його заяви, оскільки в тарифи Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на послуги з централізованого постачання не включені витрати на проведення періодичних повірок, обслуговування та ремонт квартирних приладів обліку холодної води, в тому числі, на демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та його опломбування (а.с. 20).
		 
		Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів заявлені позовні вимоги. 
		 
		При вирішенні справи, суд врахував останній договір про надання послуг з водопостачання, зазначивши, що в помешканні позивача з 2011 року встановлено новий лічильник за номером 385156, що суперечить позовній заяві ОСОБА_1, де вказано про інший номер лічильника води - 334327, що має суттєве значення для справи та позбавляє суд можливості визначитися з найменуванням (маркою, типом) прибору обліку. Одночасно суд посилався на те, що новий договір з водопостачання відміняє дію старого договору, а тому суд врахував останній договір щодо терміну виниклих спірних правовідносин.
		 
		Однак, погодитись з висновками суду про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 не можливо, виходячи з наступних підстав.
		 
		Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
		 
		Так, відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповіркові інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. 
		Відповідно до ч. 3 статті 17 зазначеного Закону, суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку. 
		Частиною четвертою статті 17 зазначеного Закону встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду),  що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		З метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
		Згідно з пунктом 24 цього Порядку (у редакції, чинній до 24 жовтня 2014 року - до дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 532), витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, у розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення їх періодичної повірки, обслуговування і ремонту, у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.
		Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями міжповіркового інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії.
		Аналогічні положення про включення до складу житлово-комунальних послуг, які надаються споживачеві, послуг з періодичної повірки, обслуговування і ремонту приладів обліку (у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) містяться й у Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є додатком до затвердженого Порядку.
		Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
		Пунктами 9, 30, 32 цих Правил передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
		Статтями 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року та пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни) на які затверджуються уповноваженими органами.
		Порядком та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.
		Отже, підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів. 
		У спірний період проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки повинне було здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, повинні були включатися у тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і сплачуватися споживачем щомісячно у складі цих послуг.
		 
		Положеннями частини 3 статті 19, частини 4 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо виконавець не є виробником послуг, то відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.
		До визначення на законодавчому рівні виконавців певних послуг (Закон від 10 квітня 2014 року № 1198-VIII, який набрав чинності 26 квітня 2014 року), питання визначення виконавців житлово-комунальних послуг (в тому числі з централізованого постачання холодної і гарячої води, водовідведення) статтею 7 Закону № 1875-IV було віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг.
		Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 22 квітня 2015 року у справі № 6-60цс15.
		У порушення наведених норм матеріального права суд першої інстанції не врахував, що включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивачки, оскільки стосується правових взаємовідносин КП «Компанія «Вода Донбасу», як виконавця послуг, та органів державної влади й місцевого самоврядування. При цьому суд не дав оцінки тому, що позивач, згідно із законом, має право на безоплатну повірку, обслуговування і ремонт засобу обліку води.
		Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскільки в договорі про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення зазначено інший заводський номер лічильника води, ніж той, що вказано в позові ОСОБА_1, то й не доведено позов.
		Як вбачається з акту прийому в експлуатацію вузла обліку холодної води від 16 липня 2009 року, паспорту на водолічильника, на кухні, в помешканні ОСОБА_1, що розташоване в буд. АДРЕСА_1, встановлено прилад обліку холодної води типу «К - 1,5», заводський номер «334327», з датою повірки «6.07.2009», наступний строк повірки «6.07.2012», який було опломбовано та прийнято на облік (а.с. 35, 36). 
		Зі змісту акта виведення із експлуатації приладу обліку холодною води від 04 грудня 2018 року, що наданий позивачем до апеляційної скарги, у позивача ОСОБА_1 виведено із експлуатації прилад обліку холодної води номер «334327» (у зв'язку з заміною), який указано в позові. Номер цього водолічильника та його тип «КВ-1,5» підтверджено наданими відповідачем та позивачем копіями акту прийому в експлуатацію вузла обліку холодної води та технічного паспорту на прилад обліку (а.с. 35, 36, 66).
		Викладене спростовує висновки суду першої інстанції про те, що у позивача з 2011 року встановлено новий лічильник за номером «334327», без зазначення його марки. 
		Апеляційний суд також враховує, що копія договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення не містить дату його укладання, а в іншій копії цього договору, наданого відповідачем до відзиву на апеляційну скаргу, дата укладання договору зазначена «01.01.2011 р.», що згідно зі ст.73 КЗпП України є святковим днем і унеможливлює його підписання в зазначений день, оскільки робота в цей день на підприємствах, установах і організаціях не здійснюється.
		Позивач ОСОБА_1 також заперечує підписання цього договору, в пункті 9 якого зазначено право споживача на періодичну повірку , обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж; транспортування та монтаж) будинкових засобів обліку, холодної води за власний рахунок за окремим договором. 
		Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05 червня 2014 року № 1314-VII, законодавчо врегульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
		Діючим законодавством саме на виконавця послуг покладено обов'язок здійснення повірки засобів вимірювальної техніки та відшкодування витрат, понесених у зв'язку з її здійсненням.
		Частиною четвертою статті 17 зазначеного Закону передбачено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання.
		З метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 1 червня 2011 року «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» затверджено Порядок формування тарифів на послуги з централізованого  Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) (далі - Порядок).
		Відповідно до положень пункту 16 цього Порядку, до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення (далі - збут послуг) включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг споживачам, а саме: витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування, а також витрати на формування обмінного фонду квартирних засобів обліку холодної води (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.01.2016 р., 12.04.2017 р., 27.09.2017 р., 11.10.2017 р. та 15.11.2017 р.). Надалі, в абзаці 7 пункту 16 Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 532 (в редакції постанови КМ України від 01.01.2016 р., 12.04.2017 р., 27.09.2017 р., 11.10.2017 р. та 15.11.2017 р.) до складу витрат на збут послуг з централізованого постачання холодної води, водовідведення (далі - збут послуг) включаються витрати, безпосередньо пов'язані із збутом послуг споживачам, а саме: витрати на проведення планових періодичних повірок, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку холодної води, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, розпломбування та опломбування, а також витрати на формування обмінного фонду квартирних засобів обліку холодної води.
		Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та чинним на момент виникнення спірних правовідносин Порядком формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) встановлено процедуру здійснення повірки засобів вимірювальної техніки та відшкодування витрат, понесених у зв'язку з її здійсненням.
		Апеляційний суд вважає, що КП «Компанія «Вода Донбасу» є виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення.
		Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповіркові інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. 
		Відповідно до ч. 3 статті 17 зазначеного Закону, суб'єкти господарювання зобов'язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку. 
		Частиною четвертою статті 17 вказаного Закону встановлено, що періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду),  що є власністю фізичних осіб, здійснюються за рахунок суб'єктів господарювання, що надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Періодична повірка проводиться за рахунок тарифів на електро-, тепло-, газо- і водопостачання. Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Саме з метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
		Згідно з пунктом 24 цього Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями міжповірочного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії.
		Всупереч тверджень відповідача, абзацом 7 пункту 3.4 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем)» від 10 березня 2016 року № 303 (в редакції постанови, що діяла з 06.05.2016 року до 28.11.2017 року, тобто у спірний період) передбачено, що до складу витрат на збут з централізованого постачання холодної води та/або водовідведення (далі - збут послуг) включаються витрати, безпосередньо пов'язані зі збутом послуг споживачам, а саме: витрати на проведення робіт з періодичної повірки,обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку холодної води для мешканців багатоквартирного житлового фонду, у тому числі на їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, а також витрати на формування обмінного фонду засобів обліку холодної води.
		Отже, у спірний період проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки повинне було здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, повинні були включатися у тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і сплачуватися споживачем щомісячно у складі цих послуг.
		Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
		Пунктами 9, 30, 32 цих Правил передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.
		Статтями 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року та пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни) на які затверджуються уповноваженими органами.
		Порядком та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.
		Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV (статтю 19 доповнено новою частиною п'ятою згідно із Законом України від 10 квітня 2014 р. № 1198-VII), виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
		 
		У порушення наведених норм матеріального права суд не врахував, що включення до тарифів плати за повірку приладів обліку води, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки не залежить від дій позивача, оскільки стосується правових взаємовідносин КП «Компанія «Вода Донбасу», як виконавця послуг, та органів державної влади й місцевого самоврядування.
		 
		Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 226/606/17-ц, провадження № 61-29391св18.
		Відповідно до частини 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		 
		Правовий аналіз наведених положень статтей 55, 124 Конституції України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законів України «Про метрологію та метрологічну діяльність», «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, дозволяє дійти висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав є таким, що відповідає чинному законодавству, яке діяло у період спірних правовідносин.
		Судом першої інстанції не враховано, що позивач не укладав окремого договору про періодичну повірку, обслуговування та ремонт засобу обліку холодної води за власний рахунок, а заперечення відповідача стосовно заявлених позовних вимог позивача ОСОБА_1 є безпідставні, та такі, що суперечать вимогам законодавства, яке діяло у період спірних правовідносин. 
		Отже, зазначений підпункт договору містить положення щодо права споживача за власний рахунок здійснювати періодичну повірку, що суперечить діючому законодавству.
		Вказаний підпункт договору містить положення, яке є неконкретизованим з огляду на положення Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  від 8 липня 2015 року № 474.
		Також, відповідно до положень  частини 3 статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 11 лютого 1998 року (в редакції Закону України від 15.04.2004 року і який набрав чинності з 01.01.2005 року), порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності,- власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. При цьому частиною 10 статті 28 зазначеного Закону було передбачено, що місцеві органи виконавчої влади повинні сприяти проведенню повірки засобів вимірювальної техніки на місці їх експлуатації, у тому числі: надавати відповідні приміщення; забезпечувати допоміжним персоналом і транспортом; повідомляти власників і користувачів засобів вимірювальної техніки про час і місце проведення повірки.
		Відповідно до Порядку подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 року № 474, виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем (п.7); споживач забезпечує у зазначений в повідомленні строк доступ представника виконавця до засобу вимірювальної техніки. У разі неможливості споживача у зазначений строк забезпечити доступ представника виконавця до засобу вимірювальної техніки для проведення його періодичної повірки споживач не пізніше ніж за 10 календарних днів до настання такого строку інформує про це виконавця шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання виконавцем відповідної інформації. Інший строк доступу до засобу вимірювальної техніки споживач та виконавець узгоджують, зокрема шляхом обміну листами (п.9); представник виконавця пред'являє споживачеві направлення, видане йому виконавцем, для проведення періодичної повірки або ремонту засобу вимірювальної техніки, а також у разі потреби демонтажу такого засобу. Демонтаж засобу вимірювальної техніки проводиться представником виконавця виключно у присутності споживача та оформляється актом за формою згідно з додатком 2 (п.9); до початку демонтажу засобу вимірювальної техніки представник виконавця: здійснює огляд засобу вимірювальної техніки щодо відсутності механічних пошкоджень та ознак самовільного втручання в його роботу; перевіряє наявність та цілісність пломб, стан різьбових з'єднань, наявність відбитків повірочного тавра (п.10); на час проведення періодичної повірки або ремонту засобу вимірювальної техніки виконавець встановлює тимчасовий засіб вимірювальної техніки (п.11); після демонтажу засобу вимірювальної техніки виконавець забезпечує його транспортування для проведення періодичної повірки або ремонту (п.12); у разі проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки у місці його експлуатації демонтаж такого засобу не проводиться (п.13); після проведення періодичної повірки або ремонту виконавець у строк, зазначений в акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки, забезпечує транспортування засобу вимірювальної техніки для його монтажу. Транспортування засобу вимірювальної техніки здійснюється таким чином, щоб не вплинути на його метрологічні характеристики (п.14); споживач забезпечує у строк, зазначений в акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки, доступ представника виконавця до місця монтажу засобу вимірювальної техніки. У разі неможливості споживача у зазначений строк забезпечити доступ представника виконавця до місця монтажу засобу вимірювальної техніки споживач не пізніше ніж за п'ять календарних днів до настання такого строку інформує про це виконавця шляхом надсилання рекомендованого листа з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання виконавцем відповідної інформації. Інший строк доступу до місця монтажу засобу вимірювальної техніки споживач та виконавець узгоджують, зокрема шляхом обміну листами (п.15);  представник виконавця, який прибув для проведення монтажу засобу вимірювальної техніки, пред'являє споживачеві відповідне направлення, видане йому виконавцем. Монтаж засобу вимірювальної техніки проводиться представником виконавця виключно у присутності споживача та оформляється актом за формою згідно з додатком 3 (п.16); опломбування засобу вимірювальної техніки здійснюється представником виконавця у день його монтажу, про що зазначається в акті про монтаж засобу вимірювальної техніки (п.17).
		 
		Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив зобов'язати Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Краснолиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, як виконавця житлово-комунальних послуг, забезпечити за власний рахунок проведення планової повірки належного йому лічильника холодної води № 334327 за адресою: 84400, АДРЕСА_2 та зобов'язати Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Краснолиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства здійснити йому перерахунок оплати за послуги з водопостачання та водовідведення з червня 2015 року з урахуванням показань лічильника холодної води № 334327, який поновити на абонентському обліку.
		З відзивів Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на позов та апеляційну скаргу, а також з особового рахунку споживача ОСОБА_2 вбачається, що з 01 січня 2016 року нарахування за надані послуги з водопостачання та водовідведення позивачу здійснювалися згідно норм споживання, на підставі встановлених норм і тарифів, а не за показаннями приладу обліку (а.с. 30 - 31, 75 - 76, 79 -80).
		З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги позивача апеляційний суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, з урахуванням періоду щодо зобов'язання здійснити  перерахунок показань холодної води, не з червня 2015 року, а з січня 2016 року, коли відповідач фактично здійснював нарахування позивачу за послуги з водопостачання не за показаннями лічильника, а на підставі встановлених норм і тарифів.
		Виходячи із встановлених обставин та зазначених норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає за можливе захистити порушене право позивача ОСОБА_1 шляхом зобов'язання Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу», як виконавця послуг з водопостачання, забезпечити за власний рахунок (відповідача) проведення планової повірки належного позивачу лічильника холодної води № 334327 за адресою: 84400, АДРЕСА_3 та зобов'язати Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» в особі Краснолиманського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства здійснити йому перерахунок оплати за послуги з водопостачання та водовідведення з січня 2016 року з урахуванням показань лічильника холодної води № 334327, який слід поновити на абонентському обліку.
		Оскільки судом першої інстанції допущено неповне з'ясування обставин справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, то відповідно вимог п.п. 1, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, рішення суду першої інстанції, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1
		Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		 
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 20 листопада 2018 року скасувати.
		Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про захист права споживача задовольнити частково.
		Зобов'язати Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» за власний рахунок провести планову повірку (в тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобу вимірювальної техніки (водолічильника) тип КВ, заводський № 334327, встановленого на помешканні у ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4. 
		Зобов'язати Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок нарахувань за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення по особовому рахунку № 11749 за адресою: АДРЕСА_4 , відкритому на ім'я ОСОБА_1, , виходячи з показань засобу обліку холодної води тип «КВ-12,5», заводський № 334327. 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Судді:
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складений 05 лютого 2019 року.
		 
		Суддя Донецького апеляційного суду                                                 Будулуца М.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...