Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/16334/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Службове підроблення.
Надіслано для оприлюднення: 07.02.2019. Зареєстровано: 08.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2019.
Дата набрання законної сили: 06.06.2019
Результат оскарження 06.06.2019 Апеляційний суд міста Києва: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/759/33/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014100090011609

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ун. № 759/16334/15-к пр. № 1-кп/759/33/19 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		07 лютого 2019 року м. Київ
		Святошинський районний суд м. Києва в складі: 
		головуючого - судді ОСОБА_1 ; 
		при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження (внесене до ЄДРДР за № 12014100000090011609 від 18 грудня 2014 року) за обвинуваченням:
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кузьминці Барського р-ну Вінницької обл., українець, гр-н України, одружений, освіта вища, працює на посаді заступника начальника Державного науково-дослідного інституту спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - ДержНДІ), зареєстрований: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , не судимий, - 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України;
		ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Київ, українець, гр-н України, одружений, освіта вища, працює на посаді першого заступника начальника ДержНДІ, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_3 , не судимий, - 
		у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 364 КК України,
		сторони: прокурори  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та їх захисник ОСОБА_11 , -
		В С Т А Н О В И В:
		ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті і підтримане прокурором під час судового розгляду, такого змісту.
		24 грудня 2010 року між Головним управлінням урядового зв`язку Держспецзв`язку (далі  ГУУЗ) в особі службової особи - начальника ГУУЗ ОСОБА_14 (замовник) та ДержНДІ в особі службової особи  тво начальника ДержНДІ ОСОБА_15 (виконавець), за адресою: м. Київ, вул. Паторжинського, 5/7, укладено Договір № 26/1-1079т «Про обладнання телекомунікаційної мережі спеціального призначення для забезпечення урядовим зв`язком Президента України» (далі - Договір № 26/1-1079т). Договором № 26/1-1079т передбачалося постачання для потреб ГУУЗ засобів криптографічного захисту інформації в ІР-мережі (далі  засіб КЗІ). При цьому Специфікація (додаток № 2) не відповідала предмету Договору № 26/1-1079т, в якому не визначено предмет закупівлі, оскільки вираз «засіб КЗІ у комплекті» не визначає, яке саме обладнання закуповується, не розкриває його складові, внаслідок чого не визначає його вартість, відтак вартість цього Договору в розмірі 1012440,00 грн. визнана стороною обвинувачення не обґрунтованою.
		Відповідно до п. 1.1. Договору № 26/1-1079т ДержНДІ зобов`язується у термін до 30 червня 2011 року здійснити постачання та впровадження обладнання телекомунікаційної мережі спеціального призначення для забезпечення урядовим зв`язком Президента України у відповідності до «Схеми організації урядового та відомчого зв`язку в адмінбудівлі по вул. Солом`янська, 13».
		На підставі одержаних під час досудового розслідування документів було встановлено, що ДержНДІ виконав умови договору № 26/1-1079т, про що 29 червня 2011 року, за адресою: м. Київ, вул. М. Залізняка, 6, було складено Акт здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т, підписаний начальником ГУУЗ ОСОБА_16 та тво начальника ДержНДІ ОСОБА_17 , чим і було вчинено з їх боку службове підроблення. 
		Так, згідно з Актом здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т, складеного та підписаного 29 червня 2011 року у невстановлений час ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , (виконавець) в контексті сформульованого обвинувачення нібито виконав умови цього договору. А саме, згідно з п. 1 акта здійснив постачання та впровадження засобів КЗІ у телекомунікаційну мережу спеціального призначення для забезпечення урядовим зв`язком Президента України у відповідності до «Схеми організації урядового та відомчого зв`язку в адмінбудівлі по вул. Солом`янська, 13», а згідно з п. 2. цього ж Акта до ГУУЗ було нібито передано:
		- виріб 390А-31486, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_1 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31486;
		- виріб 390А-31487, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_2 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31487;
		- виріб 390А-31488, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_3 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31488;
		- виріб 390А-31489, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_4 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31489;
		- виріб 390А-31490, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_5 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31490;
		- виріб 390А-31491, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_6 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31491;
		- виріб 390А- 31492, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_7 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31492;
		- виріб 390А-31493, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_8 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31493;
		- виріб 390А-31494, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_9 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31494;
		- виріб 390А-31495, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_10 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31495;
		- виріб 390А-31496, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_11 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № НОМЕР_11 , а всього одинадцять засобів КЗІ з комплектом відповідної документації на них.
		Однак, з метою виконання п. 1.1. Договору № 26/1-1079т від імені ДержНДІ в особі тво начальника ДержНДІ ОСОБА_15 10 лютого 2011 року було укладено Договір № 06/11 з ТОВ «АВТОР» (ЄДРПОУ 32248356) в особі директора ОСОБА_18 на виконання дослідно-конструкторської роботи «Розробка засобу криптографічного захисту секретної інформації в мережах ІР», шифр «Пітон» (далі - ДКР «Пітон»). 
		Згідно з актом № 1 від 30 грудня 2011 року здачі-приймання ДКР «Пітон», підписаного в невстановлений час ТВО начальника ДержНДІ ОСОБА_19 та директором ТОВ «АВТОР» ОСОБА_20 , а також акта прийняття ДКР «Пітон» від 30 грудня 2011 року, підписаного приймальною комісією, 30 грудня 2011 року було створено (відповідно до умов Договору № 06/11 від 10 лютого 2011 року) 11 дослідних зразків блока шифратора «Гарант-Т» та комплектуючих до них. У той же день на підставі цих акті було оприбутковано матеріальні цінності отримані від ТОВ «АВТОР» (прибуткові ордери №№ А-00000098, А-00000046), а саме одинадцять дослідних зразків блока шифратора «Гарант- Т» та комплектуючих до них та створено на кожний дослідний зразок інвентарну картку №№ 1193811948, (типова форма № 03-6 (бюджет)). До 01 березня 2015 року вказане обладнання по бухгалтерському обліку проходить як дослідні зразки та комплектуючі, що також відображено в щорічних інвентаризаційних описах. За час перебування на бухгалтерському обліку дослідних зразків виробу «Гарант-Т» та комплектуючих у період з 30 грудня 2011 року руху та переміщення цього обладнання не було. 
		Також, відповідно до вищевказаних прибуткових ордерів, інвентаризаційних карток, а також акта прийому-передачі дослідних зразків, конструкторської документації на виріб (відповідно до умов Договору № 06/11 від 10 лютого 2011 року) дослідні зразки блока шифратора «Гарант-Т» у кількості 11 шт. разом з додатковим спецобладнанням та комплектуючими, а також робочу конструкторську документацію були поставлені на матеріальний облік та прийняті на матеріальне зберігання матеріально відповідальною особою ДержНДІ. З моменту прийняття на матеріальне зберігання 30 грудня 2011 року по теперішній час дослідні зразки блоку шифратора «Гарант-Т», а також комплектуючі до них та спецобладнання, до структурних підрозділів, закладів та установ Держспецзв`язку, у тому числі до ГУУ3, за матеріальним обліком не передавалися. Зазначене вище обладнання із грифом обмеження доступу перебуває на спецобліку в ДержНДІ. 
		Так,відповідно дожурналу форми№ 1ДержНДІ 22червня 2011року відТОВ «АВТОР»було отриманота облікованодва досліднихзразки виробу«Гарант-Т»(№№390А-31484,390А-31485).27липня 2011року вказанідослідні зразкибули облікованів журналіформи 1№ 435. В подальшому, 30 серпня 2011 року для проведення спеціальних досліджень зазначені дослідні зразки «Гарант-Т» разом з комплектуючими були направлені в підрозділ, розташований в м. Одеса. Дослідні зразки повернулися до ДержНДІ та стали на облік 21 грудня 2012 року. Про рух вказаного обладнання наявні всі відповідні відмітки в реєстраційній формі 6 («Журнал обліку виробів» № 785). Крім того, 31 серпня 2011 року ДержНДІ прийняв від ТОВ «АВТОР» та облікував в журналі форми 6 («Журнал обліку виробів» № 785) дев`ять дослідних зразків «Гарант-Т» №№ 390А-31486, 390А-31487, 390А-31488, 390А-31489, 390А- 31490, 390А-31491, 390А-31493, 390А-31495, 390А-31496 та комплектуючі до них. Деякі з дослідних зразків були також передані для проведення спеціальних досліджень, про що наявні відповідні відмітки в реєстраційній формі. Рух кожного з дослідних зразків відображений у зазначених вище реєстраційних формах. 
		Таким чином, як підсумовується в обвинувальному акті, начальником ГУУЗ ОСОБА_16 та ТВО начальника ДержНДІ ОСОБА_17 з метою формального виконання умов Договору № 26/1-1079т за адресою м. Київ, вул. М. Залізняка, 6 у невстановлений час 29 червня 2011 року було складено та підписано Акт здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т, з завідомо неправдивими відомостями, оскільки дії щодо передачі та впровадження засобів КЗІ відповідно до Акта здачі-приймання робіт за Договором № 26/1-1079т не могли бути виконані у червні 2011 року, оскільки передача та впровадження наведених у Акті засобів передбачали б їх відображення, створення та передачу по бухгалтерському, матеріальному та спеціальному обліку. А зазначене, на думку прокурора, свідчить, що вказані матеріальні цінності у вигляді дослідних зразків, а не засобів КЗІ, отримані від ТОВ «АВТОР» та оприбутковані на баланс ДержНДІ лише 30 грудня 2011 року. При цьому, обладнання станом на середину березня 2015 року фактично перебувало в ДержНДІ та обліковувалося на бухгалтерському та матеріальному обліку як дослідні зразки «Гарант-Т» із спецобладнанням та комплектуючими. Зазначені в акті засоби КЗІ (в даному випадку «Гарант-Т»), картки-формуляри до них та настанови з експлуатації не могли бути фактично передані до ГУУЗ у 2011 році, оскільки зазначені вище дослідні зразки виробу «Гарант-Т» можуть бути обліковані як цілий засіб КЗІ лише на підставі відповідного акта створення засобу КЗІ. На підставі акта створення разом з засобом КЗІ в реєстраційній формі обліковується формуляр до нього, в якому зазначається його комплектність. При цьому створюється та реєструється настанова з експлуатації до нього. З вище перерахованих дослідних зразків виробу «Гарант- Т» засобами КЗІ (на підставі акта створення засобу КЗІ № 24/03/6-147т від 16 жовтня 2014 року) стали чотири вироби №№ 390А-31484, 390А-31491, 390А-31495 та 390А-31496. Решта у кількості семи дослідних зразків виробу «Гарант-Т» стали засобами КЗІ лише наприкінці лютого 2015 року відповідно до складеного акта створення засобу КЗІ від 26 лютого 2015 року. Після цього, засоби КЗІ разом з формулярами були обліковані в реєстраційній формі додаток № 4 («Журнал обліку шифрів» № 68). Таким чином, лише у лютому 2015 року всі одинадцять дослідних зразків виробу «Гарант-Т», отриманих від ТОВ «АВТОР» в рамках виконання ДКР «Пітон», стали засобами КЗІ та отримали відповідні формуляри. На даний час всі вказані засоби КЗІ знаходяться на спеціальному обліку ДержНДІ та зберігаються у спеціально обладнаному приміщенні. Зазначені в Акті вироби №№ 390A-31492 та 390А-31494 на бухгалтерському, матеріальному та спеціальному обліку ДержНДІ ніколи не перебували, тому передаватися не могли. Засоби КЗІ «Гарант-Т», а тим більше дослідні зразки блоку шифратора «Гарант-Т», не могли бути впроваджені та використовуватися в мережах та системах урядового зв`язку, оскільки крім вищевикладеного не мали допуску до експлуатації. Вказаний документ надається засобам КЗІ лише на підставі отримання експертного висновку. Відповідно до протоколу засідання Експертної комісії з питань проведення державної експертизи в сфері криптографічного захисту інформації Держспецзв`язку № 150 від 13 червня 2014 року, отримані в рамках ДКР «Пітон» дослідні зразки шифратора «Гарант-Т» експертний висновок отримали лише у червні 2014 року, а допуск до експлуатації отримали в 2015 році. Засоби КЗІ «Гарант-Т», а тим більше дослідні зразки блоку шифратора «Гарант-Т», на теперішній час лише впроваджувалися. При цьому, згідно з доповідною запискою на ім`я заступника Голови Держспецзв`язку № 02/02/-2653дск від 15 серпня 2014 року (перереєстровано за № 02/02/-772дск від 19 березня 2015 року), питання щодо експлуатації засобів КЗІ «Гарант-Т» в мережах урядового зв`язку розглядалося лише наприкінці 2014 року.
		Крім того, як вказано в обвинувальному акті, між ДержНДІ (замовник), в особі ТВО начальника ОСОБА_15 , з однієї сторони, та ТОВ «АВТОР» (постачальник), в особі директора ОСОБА_18 , за адресою: м. Київ, вул. М. Залізняка, 6, також було укладено Договір № 54/14В від 16 вересня 2014 року (далі  Договір № 54/14В). Пунктами 1.1, 1.2 та 3.1 Договору № 54/14В передбачено, що постачальник зобов`язується виготовити згідно з технічною документацією (Додаток № 1) та поставити замовнику засоби КЗІ «Гарант-Т» в частково зібраному вигляді, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх на умовах, визначених цим Договором». Найменування, загальна кількість, комплектність і ціна, що є предметом закупівлі, визначаються у специфікації (Додаток № 2). Ціна Договору, відповідно до специфікації, калькуляції вартості продукції та протоколу погодження договірної ціни становить 7 190 000,00 грн. (без ПДВ). 
		Відповідно до специфікації Договору № 54/14В передбачено поставку таких товарно-матеріальних цінностей:
		- засіб КЗІ «Гарант-Т» в частково зібраному вигляді для звичайних умов експлуатації у кількості 48 комплектів, з переліком всіх складових найменувань та цін на них (плат, блоків, корпусів кабелів, упаковки тощо) на загальну суму 5 280 000,00 грн. (110000,00 грн. х 48 комп.); 
		- засіб КЗІ «Гарант-Т» в частково зібраному вигляді для особливих умов експлуатації у кількості 16 комплектів, з переліком всіх складових найменувань (плат, блоків, корпусів кабелів, упаковки тощо) на загальну суму 1 760 000,00 грн. (110 000,00 грн. х 16 комп.); 
		- комплект НКД у кількості 150 шт. на загальну суму 150 000,00 грн. (1 000,00 грн. х 150 комп.). 
		До складу засобів КЗІ входить (згідно Специфікації) упаковка індивідуального засобу КЗІ «Гарант- Т» у кількості 64 комплектів за ціною 2 020,00 грн. за один комплект, на загальну суму 129 280,00 грн. (п. 1.14 та п. 2.l Додатку № 2 до Договору № 54/14В). 
		У серпні 2014 року ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем службової діяльності, за адресою: м. Київ, вул. М. Залізняка, 6, надав вказівку ОСОБА_21 , який займав посаду начальника відділу господарського та матеріального забезпечення ДержНДІ, щодо пошуку виробника та постачальника упаковки (дерев`яних кейсів) для засобів КЗІ «Гарант-Т» та розробки конструкторської документації (креслень) до кейсів, які були передбачені умовами Договору № 54/14В. На виконання цієї вказівки ОСОБА_22 проведене маркетингове дослідження та знайдено необхідного виробника, а саме ФОП ОСОБА_23 , який в серпні 2014 року повідомив про можливість виготовити дерев`яні кейси на замовлення необхідної конструкції та конфігурації. 
		Приблизно в кінці жовтня - на початку листопада 2014 року ОСОБА_24 надав ОСОБА_25 попередні креслення та технічні умови щодо кейсів та запропонував розрахувати і надати комерційні пропозиції щодо вартості їх виготовлення. Через декілька днів ОСОБА_26 повідомив, що вартість вказаних виробів буде складати з урахуванням робіт та матеріалів приблизно 650 грн. за один виріб. 
		Окрім того, також на виконання вказівки ОСОБА_15 , ОСОБА_24 здійснив пошук комерційної структури, яка могла б виготовити ложементи в дерев`яні кейси (для утримання обладнання в кейсах). Після проведення маркетингового дослідження, ОСОБА_24 встановив комерційну структуру, яка могла б здійснити виробництво та постачання ложементів за розробленими вимогами, а саме ТОВ «Українські флок технології», з якими було досягнуто домовленість про виготовлення та постачання ложементів за ціною 184 грн. за одиницю.
		Про комерційні пропозиції ОСОБА_27 та компанії ТОВ «Українські флок технології», ОСОБА_24 доповів ОСОБА_13 , при цьому зазначив, що ціна за повністю готовий кейс з ложементом буде становити 834 (650+184) грн. Після чого, за вказівкою ОСОБА_15 , ОСОБА_24 передав отриману інформацію щодо виробників (ціну за одиницю виробу, реквізити виробників, тощо) до ТОВ «АВТОР», проте здійснював подальше технічне супроводження.
		У грудні 2014 року ОСОБА_24 надав остаточні креслення та технічні умови виробів ОСОБА_25 та повідомив, що договір на виготовлення та постачання кейсів з ним буде підписувати ТОВ «АВТОР» за погодженою раніше вартістю (650 грн. за одиницю виробу). 
		Отримавши вказане розпорядження, ОСОБА_26 , з метою підписання договору на поставу продукції, 24 грудня 2014 року прибув до приміщення ТОВ «АВТОР», де співробітник ТОВ запропонував ОСОБА_25 підписати договір на поставку вказаної продукції, через посередника, а саме ФОП ОСОБА_28 , при цьому були надані два примірники договору, датованого 26 листопада 2014 року, та підписану податкову накладну, на що ОСОБА_26 погодився. Таким чином між ФОП ОСОБА_23 (постачальник), в особі ОСОБА_27 , з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_28 (покупець), в особі ОСОБА_29 , з іншої сторони, 24 грудня 2014 року за адресою: АДРЕСА_4 укладено договір № 24 від 26 листопада 2014 року. Згідно із специфікацією до даного Договору № 24 (додаток № 1) передбачено поставку 65 одиниць кейсу дерев`яного для транспортування в польових умовах, ціна одиниці становить 635,00 грн. (без ПДВ), на загальну суму 41 275,00 грн. (без ПДВ). 
		В грудні 2014 року ОСОБА_24 , остаточно узгодив креслення та технічні умови для ложементів та повідомив представника ТОВ «Українські флок технології», що договір на виготовлення та постачання вказаних ложементів буде укладатися з ТОВ «АВТОР» за погодженою раніше вартістю (184 грн. за одиницю виробу). 
		У подальшому, на виконання вказівки ОСОБА_15 , ОСОБА_24 здійснював супроводження виробництва кейсів та ложементів. 
		Ложементи були виготовлені в кінці грудня 2014 року, їх ОСОБА_24 особисто отримав від ТОВ «Українські флок технології» та доставив ФОП ОСОБА_23 для їх інтеграції в кейси.
		Партію кейсів в кількості 65 одиниць ФОП ОСОБА_23 закінчив виготовляти в січні 2015 року, після чого ОСОБА_24 отримав їх від ОСОБА_27 та передав до ДержНДІ. 
		Відповідно до видаткової накладної від 25 грудня 2014 року № 25 ФОП ОСОБА_23 поставив до ФОП ОСОБА_28 кейс дерев`яний для транспортування в польових умовах згідно Договору № 24 у кількості 65 штук за ціною 635,00 гpн. (без ПДВ) на загальну суму 41 275,00 грн. (без ПДВ). 
		Згідно з платіжними дорученнями ФОП ОСОБА_28 на користь ФОП ОСОБА_23 за Договором № 24 за період з 26 грудня 2014 року по 27 лютого 2015 року сплачено кошти у повному обсязі на загальну суму 41 275,00 грн. (без ПДВ).
		Одночасно, з метою виконання умов Договору № 54/14В від 16 вересня 2014 року (між ТОВ «АВТОР» та ДержНДІ), в частині виготовлення та поставки упаковки індивідуального засобу КЗІ «Гарант-Т» у кількості 64 комплектів за ціною 2 020.00 грн, за один комплект на загальну суму 129 280,00 грн, (п. 1.14 та п. 2.16 додатку № 2 до Договору № 54/14В), 28 листопада 2014 року між ТОВ «АВТОР» (покупець), в особі директора ОСОБА_18 , з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_28 (постачальник), в особі ОСОБА_29 , з іншої сторони, який фактично являвся посередником між ТОВ «АВТОР» та ФОП ОСОБА_23 , в невстановлений час за адресою: АДРЕСА_4 , укладено договір № 141128 від 28 листопада 2014 року про поставку 65 одиниць кейсу дерев`яного для транспортування в польових умовах. Ціна одиниці становить 1 523,00 грн. (без ПДВ), на загальну суму 98 995,00 грн. (без ПДВ). 
		Відповідно до видаткової накладної від 26 грудня 2014 року № 141226/12 ФОП ОСОБА_28 поставив до ТОВ «АВТОР» кейс дерев`яний для транспортування в польових умовах згідно Договору № 141128 від 28 листопада 2014 року у кількості 65 штук за ціною 1 523,00 грн. (без ПДВ) за одиницю на загальну суму 98 275,00 грн. (без ПДВ).
		Відповідно до банківської виписки АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 25 грудня 2014 року на користь ФОП ОСОБА_28 від ТОВ «АВТОР» за договором № 141128 від 28 листопада 2014 року надійшли кошти у повному обсязі на загальну суму 98 995,00грн. (без ПДВ). 
		Відповідно до видаткової накладної від 25 грудня 2014 року № 205 СПД ФО СКУРЧИНСЬКИЙ поставив до ТОВ «АВТОР» 70 комплектів ложементів під електроприлад по ціні 194,50 грн. за один комплект на загальну суму 13 615,00 грн.
		Поставка продукції,передбаченої п.1.14та 2.16додатку №2 до договору від № 54/14B (упаковка індивідуального засобу КЗІ «Гарант-Т») від ТОВ «АВТОР» до ДержНДІ підтверджена накладною від 30 грудня 2014 року № AB-54114B-2 та прибутковим ордером від 30 грудня 2014 року № 14-54/14B-2.
		Відтак, як вважає сторона обвинувачення, перевищення вартості упаковки індивідуального засобу КЗІ «Гарант-Т», поставленого ТОВ «АВТОР» до ДержНДІ, та вартістю кейсу дерев`яного для транспортування в польових умовах та комплекту ложементів під (поставлених ФОП ОСОБА_23 і ФОП СКУРЧИНСЬКИЙ) становить 1190,50 грн. за комплект, а загальне перевищення у вартості по 64 одиницях становить 76 192,00 грн.
		Таким чином, як підсумовується в обвинувальному акті, ОСОБА_10 , перебуваючи на посаді начальника ГУУЗ, та ОСОБА_9 , перебуваючи на посаді тво начальника ДержНДІ, 29 червня 2011 року у невстановлений час, знаходячись за адресою: АДРЕСА_5 склали та підписали завідомо неправдивий офіційний документ, а саме Акт від 29 червня 2011 року здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т, чим вчинили, кожний окремо, службове підроблення. Вказані дії службових осіб ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , кожного окремо, сторона обвинувачення кваліфікувала за ч. 1 ст.366 КК України.
		Крім того, тво начальника ДержНДІ ОСОБА_9 в період часу з жовтня по грудень 2014 року, перебуваючи за місцем службової діяльності, а саме за адресою: АДРЕСА_6 , шляхом зловживання службовим становищем умисно з корисливих мотивів з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи  ТОВ «АВТОР», використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи вартість виробу, допустив перевищення вартості упаковки індивідуального засобу КЗІ «Гарант-Т» по 64 комплектах на загальну суму 76 192,00 грн. при укладанні Договору № 54/14В, чим спричинив істотну шкоду державним інтересам у виді матеріальної шкоди (збитки) державному бюджету на вказану суму через втрату активів ДержНДІ. Ці дії ОСОБА_15 кваліфіковані за ч. 1 ст. 364 КК України.
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений  ОСОБА_9 , не оспорюючи того, що він на час вказаних в обвинувальному акті подій тимчасово обіймав посаду начальника ДержНДІ і був службовою особою, діючи від імені ДержНДІ уклав Договір № 26/1-1079т, підписав 29 червня 2011 року Акт здачі-приймання робіт, виконаних за цим Договором, своєї винуватості за всім висунутим обвинуваченням не визнав і показав таке. 
		24 грудня 2010 року за його участі між ГУУЗ та ДержНДІ дійсно було укладено Договір № 26/1-1079т на постачання засобів КЗІ, проте термін дії цього Договору був до повного виконання зобов`язань, а не до певної дати, як про це помилково вказано в обвинувальному акті. На виконання цього договору також за його участі між ДержНДІ та ТОВ «Автор» 10 лютого 2011 року було укладено Договір №06/11 на виготовлення ТОВ «Автор» в межах ДКР «Пітон» 11 дослідних зразків засобів КЗІ, термін дії цього Договору обмежувався 31 грудня 2011 року.
		На виконання п. 4.1 договору № 06/11 ТОВ «Автор» було виготовлено та згідно Актів прийому-передачі від 21 червня 2011 року та від 28 червня 2011 року № 110628-1 передано ДержНДІ 11 виробів «Гарант-Т» для досліджень в рамках ДКР «Пітон». Але для проведення випробувань ці вироби необхідно було передати ГУУЗ. Враховуючи те, що питанням ДКР «Пітон» займався 1-й НДЦ (науково-дослідний центр) ДержНДІ, тому і співробітник цього центру - начальник лабораторії ОСОБА_30 склав Акт передачі 29 червня 2011 року виробів «Гарант-Т» від ДержНДІ до ГУУЗ. 29 червня 2011 року до ДержНДІ прибув начальник ГУУЗ ОСОБА_10 і, перерахувавши вироби «Гарант-Т», підписав разом з ним, ОСОБА_17 , Акт прийому-передачі, який було складено ОСОБА_31 . Оскільки випробування цих виробів відбувалося на базі ДержНДІ, тому фактично вони дійсно продовжували знаходиться в приміщенні ДержНДІ.
		Також ОСОБА_9 наполягав, що засобом КЗІ відповідно до Закону України «Про Державну службуспеціального зв`язкута захистуінформації України» (ст. 1) є програмний, апаратний та апаратно-програмний засіб, призначений для криптографічного захисту інформації, тому на момент передачі від ДержНДІ до ГУУЗ засоби «Гарант-Т» вже вважалися засобами КЗІ, оскільки виконували функції криптографічного захисту інформації, не залежно від часу введення їх в експлуатацію для безпосереднього застосування у схемі організації зв`язку. ДержНДІ здійснив впровадження 11 засобів КЗІ (налаштування програмного забезпечення кожного з виробів під конкретну схему організації зв`язку) та постачання цих засобів до ГУУЗ, про що свідчить Акт їх передачі від 29 червня 2011 року. Проте, сторона обвинувачення сплутала поняття «впровадження» та «монтаж» засобів КЗІ на об`єкті, останній здійснює спеціально визначена для цього організація, а не ДержНДІ. Перед допуском засобів КЗІ до мережі захисту інформації вони повинні пройти ряд досліджень. Виріб «Гарант-Т» став засобом КЗІ після створення та внесення до нього відповідного програмного забезпечення, однак і після цього без проведення спеціальних досліджень вони не могли бути допущені до бойового застосування. Тому підписи на Акті передачі від 29 червня 2011 року не були і не могли бути підставою для монтажу засобів КЗІ в мережу захисту інформації, як безпідставно вважає сторона обвинувачення.
		Після випробування всі 11 виробів «Гарант-Т» було передано, тобто фактично повернуто, від ГУУЗ до ДержНДІ актом №26/2-1829дск від 08 серпня 2011 року, а потім на доопрацювання і до ТОВ «Автор» актом № 110809-2 від 09 серпня 2011 року. На далі, як це вказано і в обвинувальному акті, згідно з актом № 1 від 30 грудня 2011 року здачі-приймання ДКР «Пітон», а також відповідно до акта прийняття відповідно до умов Договору № 06/11 від 10 лютого 2011 року ДКР «Пітон» від 30 грудня 2011 року, підписаного приймальною комісією, було остаточно створено 11 дослідних зразків блока шифратора «Гарант-Т» та комплектуючих до них, які були поставлені на облік. Тобто відбувалися звичайні необхідні поступові технологічні процедури, яким орган досудового розслідування надав поспішну помилкову оцінку, втрутившись в цей процес. У подальшому договори № 06/11 від 10 лютого 2011 року та № 26/1-1079т від 24 грудня 2010 року були виконані у повному обсязі, жодних претензій щодо якості вказаних засобів КЗІ, їх комплектності чи з приводу їх нестачі немає. Про упередженість дій сторони обвинувачення вказує факт приховання актів від 28.06.2011 року №110628-1 та від 09.08.2011 року № 110809-2, які були вилучені слідчим, проте не отримали жодної оцінки, як власне слідством було відмовлено у задоволенні клопотання захисту про допит ОСОБА_30 , який і складав Акт прийому-передачі від 29 червня 2011 року.
		Як далі показав обвинувачений ОСОБА_9 в частині, що стосується обвинувачення за ч. 1 ст. 364 КК України, дійсно 16 вересня 2014 року між ДержНДІ, в його особі, та ТОВ «Автор» було укладено Договір № 54/14В на виготовлення та постачання засобу КЗІ «Гарант-Т». За інструкцією Держспецзв`язку щодо укладання договорів до підписання договору його проект був погоджений з посадовими особами фінансово-економічного департаменту, юридичного управління Адміністрації Держспецзв`язку, відділу по боротьбі з корупцією та іншими відповідними підрозділами. Ніяких зауважень, в тому числі щодо ціни договору не було і проект останнього був завізований представниками вказаних підрозділів, лише після чого підписаний ним, ОСОБА_32 . Він не мав жодного відношення до визначення цінової складової за предметом цього договору, так само не має відношення до діяльності ТОВ «Автор», ФОП ОСОБА_23 та ФОП ОСОБА_28 та формування між ними господарських стосунків, в які не втручався, не є пов`язаною особою з керівництвом чи власниками цих суб`єктів господарювання. Крім того, він відповідно до своїх службових обов`язків не був задіяний в жодний спосіб до формування вартості чи витрат, пов`язаних з підготовкою індивідуальної упаковки для засобів КЗІ «Гарант-Т», що складало частину предмету Договору № 54/14В.
		Індивідуальне пакування для засобів КЗІ не є подарунковим варіантом, це обов`язкова умова для зберігання та транспортування таких засобів. Будь-які особи, в тому числі і ОСОБА_10 , до нього, обвинуваченого, з пропозицією отримання матеріальної неправомірної вигоди у зв`язку з укладанням, реалізацією та виконанням Договору № 54/14В не зверталися.
		До підписання договору № 54/14В від 16 вересня 2014 року між ДержНДІ та ТОВ «Автор» ніяких цінових пропозицій щодо проведення маркетингових досліджень, погодження ціни договору, не було. Маркетингового дослідження щодо комплектуючих засобу КЗІ «Гарант-Т» ДержНДІ та його співробітниками не проводилося, оскільки придбання комплектуючих до зазначеного виробу є комерційною таємницею виробника. В Адміністрації Держспецзв`язку є наказ, який регламентує проведення маркетингових досліджень, за його вимогами виконавець складає відповідні довідки, реєструє їх та підписує у керівника ДержНДІ. ОСОБА_24 не був наділений цими повноваженнями та таку документацію не складав, технічне супроводження виробу «Гарант-Т» не здійснював.
		Обвинувачений наполягав, що ніяких вказівок підлеглим, в тому числі ОСОБА_21 , щодо розробки будь-якої конструкторської чи іншої документації, пошуку виробника та постачальника упаковки засобів КЗІ «Гарант-Т», чи його комплектуючих він не надавав. Виконання таких робіт не входило до компетенції ОСОБА_33 , крім того, він не має відповідної освіти на створення зазначеної технічної документації. ОСОБА_9 не погоджується із твердженням про заподіяння своїми діями матеріальної шкоди державі, виходячи навіть і з того, що стороною обвинувачення було безпідставно відмовлено захисту у проведенні товарознавчої експертизи засобу КЗІ «Гарант-Т» з усіма комплектуючими до нього. Як при цьому уточнив, він підтверджує справжність всіх підписів від свого імені на долучених до матеріалів провадження службових документах ДержНДІ.
		Допитаний обвинувачений ОСОБА_10 своєї вини по суті пред`явленого обвинувачення також не визнав і, повністю підтверджуючи та доповнюючи в деталях показання ОСОБА_15 , не оспорюючи того, що він на час вказаних в обвинувальному акті подій обіймав посаду начальника ГУУЗ і був службовою особою, діючи від імені ГУУЗ уклав Договір № 26/1-1079т, підписав 29 червня 2011 року Акт здачі-приймання робіт, виконаних за цим Договором, показав таке.
		За результатами проведення чергової службової наради було прийнято рішення модернізувати існуючу державну систему урядового зв`язку, яка до того часу була аналоговою. Була винесена директива, згідно з якою виділена певна сума, яка необхідна для придбання засобів КЗІ. При цьому групою експертів були визначені вимоги до таких засобів, аналогів яких в Україні ще не було. На реалізацію прийнятого рішення і в межах виділених коштів був укладений Договір № 26/1-1079т. Договір діяв до повного виконання передбачених в ньому умов, тобто засоби КЗІ після всіх регламентних перевірок, досліджень та випробувань відповідали заявленим параметрам, ГУУЗ з цього приводу не мав і не має претензій, відбулася постановка засобів КЗІ на відповідний облік та впровадження їх в систему зв`язку з подальшим монтажем.
		Оскільки в ДержНДІ є відомчий документ, який передбачає, що виготовлення засобів КЗІ здійснюється виключно в рамках дослідно-конструкторської роботи, тому ДержНДІ змушений був відкрити ДКР «Пітон». У червні 2011 року на адресу ГУУЗ надійшло повідомлення за підписом заступника начальника ДержНДІ КРИВУЛІ про те, що ДержНДІ на виконання договору завершив виготовлення та готовий відвантажити до ГУУЗ вироби, починаючи з 23 червня 2011 року, територіально ГУУЗ та ДержНДІ знаходяться за різними адресами: перший - АДРЕСА_7 , а другий - АДРЕСА_8 . Він, ОСОБА_10 , особисто перевіряв кількість об`єктів і підписав Акт їх передачі від 29 червня 2011 року, але, щоб не витрачати зайвих ресурсів було прийнято рішення про залишення виробів на зберіганні в ДержНДІ, тобто вони фізично не перевозилися. Таке рішення було мотивоване тим, що ГУУЗ мав намір провести оціночні дослідження, а базою для їх проведення залишався ДержНДІ, як орган, що як і ГУУЗ входить в структуру одного державного органу - Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України. 08 серпня 2011 року ці вироби були повернуті на доопрацювання, він особисто керував їх поверненням. При цьому ОСОБА_10 акцентував увагу на трьох різних документах однакового змісту по суті  повідомлення про виготовлення виробів, акт їх передачі та акт їх повернення на доопрацювання, але за версією обвинувачення недостовірні відомості має лише один з цих документів - акт їх передачі з ДержНДІ до ГУУЗ, що є абсурдом.
		Як вважає ОСОБА_10 , сторона обвинувачення припустилася плутанини в термінах. Засіб КЗІ міг бути вироблений в рамках ДКР або в рамках серійного виробництва, але він не перестає бути засобом КЗІ. Основним елементом засобу КЗІ є вбудована програма, яка керує ним. В програмі засобу КЗІ прописується маршрутизація з іншими приладами. Вся ця процедура відбувалася в ДержНДІ, але монтаж засобів КЗІ в мережу не здійснювався, тому що він не передбачався і не міг бути передбаченим умовами Договору між ГУУЗ та ДержНДІ № 26/1-1079т.
		Як далі показав обвинувачений ОСОБА_10 , всі 11 засобів КЗІ на даний час успішно експлуатуються і перебувають на відповідному обліку, дата постановки на такий облік йому не відома, він веденням його не займався. Оскільки предметом Договору № 26/1-1079т було постачання (поставка та фізичне виготовлення) та впровадження (конфігурування під ту схему, яка передбачалася) засобів КЗІ, а на сьогоднішній день вони експлуатуються та виконують свої функції, тому всі умови вказаного договору виконані. Станом на 29 червня 2011 року такі умови були виконані не всі і цього не було передбачено, засоби КЗІ приймалися для проведення оціночної роботи, які виконувалися на території розробника, а саме ДержНДІ.
		Як уточнив ОСОБА_10 , він також підтверджує справжність всіх підписів від свого імені на долучених до матеріалів провадження службових документах ГУУЗ, проте категорично не погоджується із твердженням сторони обвинувачення про створення та видання неправдивого документу - Акт передачі засобів КЗІ «Гарант-Т» від 29 червня 2011 року.
		За таких обставин, в цілому сторона захисту наполягала на тому, що суду під час судового розгляду не надано допустимих доказів винуватості ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні поставлених їм у провину діянь, пред`явлене обвинувачення безпідставне і таке, що ґрунтується виключно на припущеннях та неправильній оцінці фактів. Численні клопотання про допит свідків захисту та витребування доказів були проігноровані, а скарги з цього питання  безпідставно залишені слідчим та прокурором без задоволення. Більш того, органом досудового розслідування допущені численні порушення закону (підсудність, строк та порядок продовження тощо), з приводу чого до суду подані скарги, доводи яких свідчать про замовний характер даного провадження, яке мало на меті відсторонення їх від посад. Враховуючи викладене, захист просив ухвалити виправдувальний вирок.
		В обґрунтування винуватості ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчиненні поставлених їм у провину злочинів, сторона обвинувачення посилалася на докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду, а саме на дані, які містять:
		- надані листами на виконання запитів, а також одержані під час тимчасового доступу на підставі ухвал слідчого судді: - Акт здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т, підписаний 29 червня 2011 року від імені ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ; - дані про рух коштів між ДержНДІ, ТОВ «АВТОР», ФОП ОСОБА_28 , ФОП ОСОБА_23 , ФО СПД СКУРЧИНСЬКИЙ, платіжні доручення, видаткові накладні, рахунки та виписки з банківських рахунків; - договори поставки № 24 між ФОП ОСОБА_23 та ФОП ОСОБА_28 , № 41128 від 28 листопада 2014 року між ФОП ОСОБА_28 та ТОВ «АВТОР», що нібито свідчить про безпідставне завищення вартості поставленої продукції; - особові справи стосовно обвинувачених, за якими встановлено їх службовий статус та повноваження; - документи щодо прийняття та здачі, оприбуткування, постановки на обліки та допуску до експлуатації матеріальних цінностей в ДержНДІ та ГУУЗ, зокрема виробів КЗІ «Гарант-Т» (акти, інвентарні описи, інвентарні картки, доручення, видаткові накладні тощо);
		- висновок експертизи № 67/1 від 31 березня 2015 року, за яким ОСОБА_10 та ОСОБА_9 особисто підписали Акт від 29 червня 2011 року здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т;
		- довідка перевірки використання коштів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 14 липня 2015 року та висновок судово-економічної експертизи № 13253/15-45 від 04 вересня 2015 року, за якими перевищення вартості упаковки індивідуального засобу КЗІ «Гарант-Т», поставленого ТОВ «АВТОР» до ДержНДІ, та реальною вартістю кейсу дерев`яного для транспортування в польових умовах та комплекту ложементів під електроприлад (поставлених ФОП ОСОБА_23 і СПД ФО СКУРЧИНСЬКИЙ) становить 1190,50 грн.;
		- протокол огляду поштової скриньки свідка ОСОБА_27 ; 
		- показання допитаного під час судового розгляду експерта ОСОБА_34 , який підтвердив свій висновок № 13253/15-45 від 04 вересня 2015 року;
		- показання допитаних обвинувачених ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які не оспорювали свого службового статусу та факту підпису Акта здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т, усвідомлювали свій обов`язок керуватися законодавством.
		-показання допитанихсвідків ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 ,    ОСОБА_30 , ОСОБА_27 , ОСОБА_24 , ОСОБА_29 та ОСОБА_18 , які повідомили відомі їм обставини реалізації Договорів №№ 26/1-1079т, 06/11, 54/14В, 24 та 41128, складання та підписання Акта здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т, обставин поставки, впровадження та введення в експлуатацію засобів КЗІ «Гарант-Т».
		Крім того, сторони провадження посилалися на документи, які за своєю правовою природою та змістом очевидно не є доказами винуватості обвинуваченого, а саме: документи, які стали приводом для відкриття кримінального провадження; документи, що характеризують особу обвинувачених; процесуальні документи, якими призначалося проведення експертиз, вирішувалися питання заходів забезпечення в межах даного кримінального провадження, його руху, складу слідчих та прокурорів, дані в яких не оспорювалися сторонами та які лише доводять наявність процесуальних приводів для проведення тих чи інших процесуальних дій.
		Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного кримінального провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів  з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.
		Службовий статус ОСОБА_15 на посаді ТВО начальника ДержНДІ та ОСОБА_14 на посаді начальника ГУУЗ відповідно як службових осіб, викладений в обвинувальному акті зміст їх прав та службових обов`язків в контексті здійснення ними адміністративно-господарських функцій, а також факти: а) укладання за їх участі в різних складах, підписання, існування та дії Договору № 26/1-1079т між ГУУЗ та ДержНДІ, Договору № 06/11 між ДержНДІ та ТОВ «АВТОР», Договору № 54/14В між ДержНДІ та ТОВ «АВТОР»; б) підписання ними 29 червня 2011 року Акта здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т; в) існування на виконання Договору № 54/14В договірних відносин за ланцюгом між ДержНДІ, ТОВ «АВТОР», ФОП ОСОБА_28 та ФОП ОСОБА_23 з приводу виготовлення та поставки 64-х комплектів упаковок індивідуального засобу КЗІ; г) руху коштів у сумах вказаних в обвинувальному акті по рахунках ДержНДІ, ТОВ «АВТОР», ФОП ОСОБА_28 та ФОП ОСОБА_23 на оплату поставлених до ДержНДІ на виконання Договору № 54/14В 64-х комплектів упаковок індивідуального засобу КЗІ, суд дійсно вважає доведеними належними, допустимими і достовірними доказами, які не оспорювалися сторонами та якими визнає дані, які містять згадані вище в контексті поданих прокурором доказів обвинувачення безпосередньо досліджені судом:
		- матеріали особових справ на ОСОБА_15 та ОСОБА_14 (т. 4 та 5), за якими перший, обіймаючи посаду ТВО начальника ДержНДІ, а другий  начальника ГУУЗ, являлися службовими особами та виконували в межах компетенції адміністративно-господарські функції;
		- матеріали одержаних на підставі санкціонованого судом тимчасового доступу до господарських документів щодо здійснення розрахунків ДержНДІ з контрагентами на виконання договорів № 26/1-1079т та № 06/11 (платіжні доручення тощо) (т. 8 а. 30-34, 203-205, 214-215);
		- матеріали одержаних на підставі санкціонованого судом тимчасового доступу до господарських документів ТОВ «АВТОР», ДержНДІ (договори з додатками, накладні, рахунки, платіжні доручення, інвентарні списки, прибуткові ордери) щодо поставки за Договором № 54/14В 64-ти комплектів упаковок індивідуального засобу КЗІ (кейсів дерев`яних із вкладеними ложементами) (т. 7 а. 97-115, 142-147, 152-153; т. 8 а. 15-26, 29, 35, 198, 200), за якими на виконання Договору № 54/14В ТОВ «АВТОР» оплатно поставив на користь ДержНДІ серед іншого 64-и комплекти упаковок індивідуального засобу КЗІ на загальну суму 129 280,00 грн. (без ПДВ), тобто за ціною 2 020,00 грн. за комплект (без ПДВ), а перед цим на виконання Договору № 41128 від 28 листопада 2014 року на користь ТОВ «АВТОР» були оплатно поставлені ФОП ОСОБА_28 65-ть кейсів дерев`яних на загальну суму 98 995,00 грн. (без ПДВ), тобто за ціною 1 523,00 грн. за штуку (без ПДВ);
		- матеріали одержаних на підставі санкціонованого судом тимчасового доступу до банківських документів щодо здійснення розрахунків між ТОВ «АВТОР», ФОП ОСОБА_28 , ФОП ОСОБА_23 , СПД ФО СКУРЧИНСЬКИЙ та ДержНДІ (т. 7 а. 14-22, 23-96, 164), за якими: - ФОП ОСОБА_28 на користь ФОП ОСОБА_23 за Договором № 24 про поставку 65 штук кейсів дерев`яних для транспортування в польових умовах сплачено кошти на загальну суму 41 275,00 грн. (без ПДВ), тобто за ціною 635,00 гpн. за штуку; - ТОВ «АВТОР» на користь ФОП ОСОБА_28 за Договором № 141128 за поставку тих самих 65 штук кейсів сплачено кошти на загальну суму 98 995,00 грн. (без ПДВ), тобто вже за ціною 1 523,00 грн. за штуку (без ПДВ); - ТОВ «АВТОР» на користь СПД ФО СКУРЧИНСЬКИЙ за поставку ложементів до вказаних кейсів у кількості 70 шт. сплачено кошти на загальну суму 13 615,00грн. (без ПДВ), тобто за ціною 194,50 грн. за штуку (без ПДВ); - ДержНДІ на користь ТОВ «АВТОР» за Договором № 54/14В про поставку 64-х комплектів упаковок індивідуального засобу КЗІ (кейсів дерев`яних із вкладеними ложементами) сплачено кошти на загальну суму 129 280,00 грн. (без ПДВ), тобто за ціною 2 020,00 грн. за один комплект (без ПДВ);
		- висновок експертизи № 67/1 від 31 березня 2015 року, виконаної Українським науково-дослідним інститутом спеціальної техніки та судових експертиз СБ України, за яким підписи в графі «ЗАМОВНИК» Акта від 29 червня 2011 року здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т, виконані ОСОБА_16 , а в графі «ВИКОНАВЕЦЬ» - ОСОБА_17 (т. 6 а. 13-21).
		Отже, вказані, а також аналогічні за змістом дані, які містять в цій частині інші подані сторонами докази суд визнає достовірними та належними, які кладе в основу свого вироку.
		Разом з тим, ці докази, як власне і наведені вище показання обох обвинувачених та досліджені судом документи про їх особу, самі по собі, а також у своїй сукупності та взаємозв`язку не доводять того, що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вчинили службове підроблення, склавши та підписавши 29 червня 2011 року Акт здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т, а також факт будь-якого зловживання з боку ОСОБА_15 як ТВО начальника ДержНДІ.
		Аналіз окремих доказів за епізодом службового підроблення.
		Як видно з дослідженої судом копії Договору № 26/1-1079т (т. 8 а. 182-189), цей договір без додатків не таємний було укладено 24 грудня 2010 року між ГУУЗ в особі ОСОБА_14 (замовник) та ДержНДІ в особі ДержНДІ ОСОБА_15 (виконавець) з метою одержання обладнання телекомунікаційної мережі спеціального призначення для забезпечення урядовим зв`язком Президента України. Цим Договором № 26/1-1079т передбачалося постачання для потреб ГУУЗ засобів КЗІ, вартість договору становила 1012440,00 грн, у специфікації до нього (додаток № 2) визначено предмет закупівлі - «засіб КЗІ у комплекті». Крім того, відповідно до п. 1.1. Договору № 26/1-1079т виконавець зобов`язується у термін до 30 червня 2011 року, але у будь-якому разі до повного виконання зобов`язань Сторонами, як на це обґрунтовано звернув увагу захист, здійснити постачання та впровадження даного обладнання до телекомунікаційної мережі спеціального призначення для забезпечення урядовим зв`язком Президента України у відповідності до «Схеми організації урядового та відомчого зв`язку в адмінбудівлі по вул. Солом`янська, 13».
		При цьому, суд відразу звертає увагу, що твердження в обвинувальному акті про те, що Специфікація (додаток № 2) не відповідає предмету Договору № 26/1-1079т, в якому не визначено предмет закупівлі, а тому вартість Договору № 26/1-1079т в розмірі 1012440,00 грн. нібито не обґрунтована, ґрунтується виключно на власних оціночних судженнях автора цього процесуального документу, проте не підтверджена жодним дослідженим під час судового розгляду допустимим доказом. Тому, суд виключає з обвинувачення посилання на вказані обставини. До того ж, доцільність, в тому числі технічна, економічна, укладення договору № 26/1-1079т не охоплюється межами висунутого обвинувачення.
		Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_42  директор ТОВ «АВТОР» показав, що ТОВ «АВТОР» є офіційним посередником у процесі виготовлення для ГУУЗ систем криптографічного захисту інформації з моменту створення, має у своїй структурі режимно-секретні органи. Між ДержНДІ та ТОВ «АВТОР» 20 лютого 2011 року був укладений Договір №06/11 на розробку і поставку 11 дослідних зразків засобів КЗІ. Ці засоби були вчасно виготовлені та поставлені, була виготовлена відповідна конструкторська та програмна документації, встановлені програми, проведені дослідження за вимогами замовника. Попередньо ТОВ «Автор» програмував вироби, передавав їх на випробування, в ході яких виявлялися недоліки і прилади поверталися на доопрацювання, цього вимагали технологічні моменти. Всі умови Договору №06/11 були виконані. 
		Показання свідка  ОСОБА_18 знайшли своєпідтвердження піддослідження судомза участюсвідка: довідкивід 19жовтня 2015року (т. 2 а. 22), за якою 10 лютого 2011 року між ТОВ «АВТОР» та ДержНДІ було укладено договір № 06/11 на виготовлення в межах ДКР «Пітон» 11 дослідних зразків засобів КЗІ, які були фактично виготовлені та згідно з актами прийму-передачі від 21 червня 2011 року та від 28 червня 2011 року № 110628-1 передано ДержНДІ для випробувань. Після здійснення випробувань замовником ГУУЗ ці вироби Актом прийому-передачі № 110809-2 від 09 серпня 2011 року було повернуто від ДержНДІ до ТОВ «АВТОР» для доопрацювання. У подальшому Договір № 06/11 від 10 лютого 2011 року було виконано у повному обсязі; аналогічної за змістом відповіді назапит адвокатавід 19жовтня 2015року (т. 9 а. 53).
		Під час судового розгляду Договір № 06/11 між ДержНДІ та ТОВ «АВТОР» на дослідження сторонами не надавався, відтак відомості, що містить такий Договір, зокрема, посилання в обвинувальному акті на його умови, суд на виконання вимог ч. 2 ст. 23 КПК України не допускає як докази, а тому виключає з обсягу висунутого обвинувачення.
		Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_43  начальник НДЦ ДержНДІ показав, що НДЦ ДержНДІ як науково-дослідна установа були причетні до розробки засобів КЗІ «Гарант-Т» в рамках ДКР «Пітон», була фірма, яка виготовляла основу приладів, а НДЦ ДержНДІ брав участь у виготовленні на кінцевому етапі, без їх участі засоби КЗІ не можуть бути виготовлені за визначенням. Коли засоби були виготовлені був сповіщений про це замовник  ОСОБА_44 , прилади передавалися актом прийму-передачі 29 червня 2011 року, ОСОБА_45 та ОСОБА_46 на ці процеси не впливали, на момент складання акта вироби були готові повністю в кількості 11 штук і являлися засобами КЗІ, оскільки в них було впроваджено програмне забезпечення, тобто їх програмування під конкретну схему зв`язку, з цими засобами також передавалися паспорти-формуляри, настанови з експлуатації, зауважень, претензій щодо комплектності, якості не було. Разом з тим, умовами договору не передбачалося монтаж вказаних засобів КЗІ, ним займався окремий підрозділ, самі засоби проходили додаткові дослідження, програмне забезпечення наповнювалося спеціалістами НДЦ ДержНДІ, це потребувало певного часу. Він, свідок, знайомий з порядком укладання договорів, їх погодження різними службами, він є загальним і договір про поставку 11 засобів КЗІ не був у цьому випадку винятком. Його спочатку підписав начальник ДержНДІ, а потім у зв`язку з необхідністю усунення помилок  перепідписав ОСОБА_45 як ТВО начальника ДержНДІ, при цьому сума та специфікація договору не змінилися. Під час ведення спеціального обліку вказаних засобів КЗІ дійсно була допущена технічна описка щодо їх номерів (помилково були вказані номери виробів №№ 390A-31492 та 390А-31494 замість 390А-31484, 390А-31485), але вона згодом була виявлена та усунута. Рішення використати в мережу зв`язку вказані засоби КЗІ лише в 2015 року було обумовлено позицією керівництва, в державі багато різних видів апаратури, тому для того, щоб перевести конкретну мережу зв`язку на інший конкретний тип апаратури, потрібно провести багато операцій і це досить довга процедура, система спеціального зв`язку дуже складна, а тому ніхто не буде змінювати її малий сегмент. Про поставку упаковки для засобів КЗІ свідок інформацією не володіє. Після підписання Акта від 29 червня 2011 року засоби КЗІ з приміщення ДержНДІ до приміщення ОСОБА_44 не перевозилися, взагалі це умовне питання, адже в приміщенні ДержНДІ є приміщення ГУУЗ, співробітники ОСОБА_44 приїжджали до ДержНДІ і вчилися працювати з цими приладами, проводилося ряд конференцій для того, щоб обговорити, що треба доопрацювати, що і робило ДержНДІ на своїй базі.
		Показання свідка ОСОБА_47 знайшли своє підтвердження під час дослідження судом: листа - відповіді начальника ДержНДІ на запит захисту від 13 листопада 2015 року (щодообґрунтування виборупостачальника ТОВ«АВТОР» -т.2а.26-27); доповідноїзаписки свідкащодо розподілукоштів запунктами розрахункудодаткової потребидо кінця2014року умайні татехніці з грифом обмеження доступу, яка була досліджена в закритому судовому засіданні, після чого повернута належному володільцу, пунктом першим якої прямо передбачено, що необхідно виготовити 64 комплекти засобів КЗІ «Гарант-Т», єдиним виробником яких є ДержНДІ, а тому передбачено придбання таких засобів за одним договором в частково зібраному вигляді в інших організаціях, які мають РСО, а остаточні роботи з інтеграції складових, програмуванню та налагодженню будуть виконані співробітниками ДержНДІ; рапорту свідка від 27 лютого 2015 року (т. 8 а. 216-218), за яким через включення до укомплектованих засобів КЗІ засобів КЗІ «Гарант-Т» останні пропонувалося списати; інвентарних карток (т. 8 а. 219-229), за якими комплекти засобів КЗІ поставлені на облік у лютому 2015 року.
		Показання свідка ОСОБА_47 щодо його особистої причетності як начальника ініціативного підрозділу до обґрунтування вибору постачальника виробів «Гарант-Т» в частково зібраному вигляді знайшли своє підтвердження під час дослідження судом відповіді назапит адвокатавід 13листопада 2015року (т. 2 а. 26).
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_48  колишній заступник начальника відділу департаменту експертизи у сфері КЗІ, на даний час член експертної комісії у сфері КЗІ Держспецзв`язку та експертної ради у сфері КЗІ показав, що у 2009 -2010 роках фінансування створення засобів КЗІ було фактично нульовим. Засіб КЗІ «Гарант-Т» створювався в рамках ДКР «Пітон» між ДержНДІ та ТОВ «Автор» на протязі 2011, 2012 та 2013 років. У 2013 році були відібрані, наскільки він пам`ятає, одинадцять зразків, за результатами державної експертизи яких на придатність був наданий дозвіл на їх експлуатацію. Як пояснив свідок, використовуючи спеціальні знання, засіб КЗІ - це апаратно програмний засіб, призначений для криптографічного захисту інформації. Підприємства виробники, у даному випадку ТОВ «АВТОР» та ДержНДІ, мають технологічні картки, в яких описані етапи створення таких засобів. Умовно, це створення материнської плати, до якої напаюються елементи, потім плата доповнюються монтажем, додається корпус, в межах цього процесу виріб являє собою набір комплектуючих. Коли виріб отримує свій номер він стає на спеціальний облік, виписується формуляр. Після цього ДержНДІ як кінцевий виробник заливав спеціальні та функціональні програми. З 2013 по 2014 рік засіб проходив тестування на предмет підтвердження правильності реалізації кріптоалгоритма, правильності побудови всієї систем. За результатами цих процедур виявлялися певні помилки, які усувалися, і коли за результатами досліджень виріб працював бездоганно, тільки тоді видавався експертний висновок, видавалося свідоцтво, оформлялися інші документи, після цього ОСОБА_44 вживав заходи щодо монтажу цих засобів КЗІ для експлуатації.
		Свідок вважає, що виріб ставав засобом КЗІ, коли отримував номер та формуляр, засіб КЗІ перед отриманням висновку проходив повноцінну обкатку на реальних канал зв`язку ГУУЗ і цей процес був тривалим. Департамент, в якому проходив службу свідок, відповідав за криптографічні перетворювання, питання функціоналу тестували інші. Після отримання у 2014 році всіма 11 зразками свідоцтва для допуску ці засоби КЗІ можна було використовувати для захисту відповідного рівня інформації. Свідоцтво для допуску поширювалося на всю партію засобів КЗІ, зразки яких успішно пройшли випробування. В рамках виготовлення кожний засіб піддається дослідженню, натомість в межах державної експертизи  ні, вибірково обираються дослідні зразки. Монтаж як процес налаштування на конкретну схему відбувався пізніше. Акт передачі 29 червня 2011 року виробів «Гарант-Т» від ІНФОРМАЦІЯ_3 до ОСОБА_44 відповідав дійсності, співробітник, який готував цей акт повинен був продивитися кожний засіб, описати його за номерами, засоби передавалися по матеріальному та спеціальному обліках. Дійсно, як пригадує свідок, з технічних причин під час досліджень виникла плутанина щодо номерів окремих засобів КЗІ, але все було виправлено і кінцевий документ, яким є свідоцтво на експлуатацію, чітко закріпляє номери одинадцяти засобів, які проходили державну експертизу, інформацією про нестачу засобів КЗІ чи їх невідповідність встановленим стандартам свідок не володіє. 
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_49  інженер ДержНДІ показав, що з серпня 2011 року проходить службу в ДержНДІ, з кінця 2011 року безпосередньо брав участь в тестуванні 11-ти Засобів КЗІ «Гарант-Т», розробляв для них відповідне програмне забезпечення в рамках дослідно-конструкторської роботи. ЛЕОНЕНКО та ГОНЧАР на ці процеси не впливали. На початок роботи ці засоби, доки вони не були допущені до бойового використання за призначенням в мережі урядового зв`язку, вважалися як дослідні зразки. Під час тестування цих засобів виконувалася планова робота з їх тестування, встановлення програмного забезпечення, налаштування та удосконалення можливостей останнього тощо, недоліків у виготовленні вказаних засобів з боку їх розробника виявлено не було, технічно всі вони були готові до експлуатації, зусилля інженерів були спрямовані на налаштування цих засобів під конкретні умови використання та програмне вдосконалення. Даних про нестачу таких засобів, їх некомплектність чи непридатність до експлуатації за призначенням, він свідок, не має, вказані засоби як Засоби КЗІ успішно були введені в експлуатацію у 2014 та 2015 роках, що було посвідчено актом створення КЗІ, який він свідок також особисто підписав, зараз він також продовжує обслуговувати ці засоби. Стосунку до процесу укладення договору № 26/1-1079т на постачання засобів КЗІ він не мав.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_37  начальник відділу ДержНДІ показав, що на виконання умов договору були створені 11-ть Засобів КЗІ «Гарант-Т» в рамках дослідно-конструкторської роботи, яка охоплювала розробку не тільки вказаних засобів, повноцінними засобами КЗІ з технічної точки зору ці вироби стали після завантаження до них програмного забезпечення, яке для них розробляли спеціалісти ДержНДІ, незалежно від того, чи фактично використовуються ці вироби в мережі. Всі вказані вироби із самого початку технічно були готові до експлуатації, за своєю структурою, функціональністю, умовами експлуатації та комплектацією були придатні, підтвердженням чого є акт їх прийняття, проте були побажання на їх вдосконалення по ходу випробувань, що і становило зміст дослідницької роботи. Фактично різниці між поняттям «виріб» та готовий засіб КЗІ немає, єдина відмінність дозвіл на безпосереднє бойове використання в мережі закритого зв`язку. Експлуатація вказаних Засобів КЗІ «Гарант-Т» супроводжується очолюваним ним відділом і на даний час. Стосунку до процесу укладення договору на постачання засобів КЗІ він не мав.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_38  колишній начальник Головного управління Президентського зв`язку Держспецзвязку показала, що з ГУУЗ звільнилася у 2015 році, як пам`ятає, Засоби КЗІ «Гарант-Т» на обліку ГУПЗ при ній не перебували, допуску до цих засобів вона також не мала, при ній вони використовувалися лише в дослідному порядку. Стосунку до процесу укладення договору на постачання засобів КЗІ вона не мала.
		Допитаний в судовому засіданні за клопотанням захисту, яке було відхилено на стадії досудового розслідування, свідок   ОСОБА_30  начальник лабораторії НДЦ ДержНДІ показав, що особисто складав акт від 29 червня 2011 року, вся зазначена в ньому інформація відповідає дійсності, у зв`язку із складанням вказаного документу він ніякого тиску, в тому числі від ЛЕОНЕНКА та ГОНЧАРА, не зазнавав. Цей звичайний робочий документ був складений після фактичної перевірки ним особисто вказаної в ньому інформації, до кожного виробу додавалися паспорт-формуляр та настанова з експлуатації. Крім того, свідок ідентифікував наявний у справі примірник цього акта як дійсно особисто складений ним документ.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_36  провідний фахівець з режиму таємності в ДержНДІ показала, що з початку 2012 року вела в ДержНДІ спеціальний облік, в тому числі технічних засобів. Всі 11-ть засобів КЗІ «Гарант-Т» з моменту їх прийняття в ДержНДІ на підставі акта прийому  передачі від ТОВ «Автор» рахувалися за обліком як дослідні зразки за формою № 6, за якою здійснювався облік виробів з режимом доступу «таємно». На протязі 2014  2015 років вказані Засоби КЗІ «Гарант-Т», спочатку сім, а потім ще чотири, були введені в експлуатацію, а тому перейшли на облік за формою № 1, за якою здійснювався облік шифрів з режимом доступу «цілком таємно». ЛЕОНЕНКО та ГОНЧАР на ці процеси обліку вказаних засобів не впливали. Як також уточнила свідок, всі 11-ть Засобів КЗІ «Гарант-Т» були фактично у наявності, їх кількість та комплектність відповідала обліку, даних про їх нестачу чи непридатність до експлуатації за призначенням, вона свідок, немає. До технічної сторони виготовлення цих засобів, їх тестування вона стосунку не має.
		Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_39  колишня начальник відділу господарського та матеріально-технічного забезпечення ГУУЗ показала, що на цій посаді вона перебувала у 2010  2011 роках, їй не відомо жодних обставин, які б стосувалися розробки, експлуатації чи обліку засобів КЗІ «Гарант-Т», які на обліку в її відданні не перебували. Будь-якого стосунку до укладення договорів на постачання засобів КЗІ вона не мала, під час досудового розслідування слідчий демонстрував їй фрагменти одного з таких договорів, вона його коментувала, проте уточнила, що укладання та виконання вказаного договору перебувало поза межами її службової компетенції.
		Крім того,свідки ОСОБА_49 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 та ОСОБА_39 показали,що вонисвідками зловживаньз бокуЛЕОНЕНКА чиГОНЧАРА якслужбових осібу зв`язкуіз введеннямв експлуатаціюзасобів КЗІ «Гарант-Т» не були, як і не мають даних про те, що останні мали від цього будь-який матеріальний зиск.
		Дані,які повідомилисвідки ОСОБА_43 , ОСОБА_48 ,  ОСОБА_49 , ОСОБА_37 та    ОСОБА_30 повністю узгоджуються і з показаннями обвинувачених щодо особливостей виготовлення засобів КЗІ та помилкового підходу сторони обвинувачення, за яким викання Договору № 26/1-1079т поставлено в залежність від часу введення засобів КЗІ «Гарант-Т» в дію для безпосереднього застосування у схемі організації зв`язку.
		Згідно здослідженим судом Актом здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т, підписаного 29 червня 2011 року ОСОБА_16 та ОСОБА_17 (т. 8 а. 12, 181), що визнано в суді останніми (виконавець - ДержНДІ) виконав умови цього договору. А саме, згідно з п. 1 цього акта ДержНДІ здійснив постачання та впровадження засобів КЗІ у телекомунікаційну мережу спеціального призначення для забезпечення урядовим зв`язком Президента України у відповідності до «Схеми організації урядового та відомчого зв`язку в адмінбудівлі по вул. Солом`янська, 13», а згідно з п. 2. цього ж Акта до ГУУЗ було передано:
		- виріб 390А-31486, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_1 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31486;
		- виріб 390А-31487, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_2 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31487;
		- виріб 390А-31488, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_3 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31488;
		- виріб 390А-31489, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_4 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31489;
		- виріб 390А-31490, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_5 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31490;
		- виріб 390А-31491, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_6 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31491;
		- виріб 390А-31492, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_7 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31492;
		- виріб 390А-31493, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_8 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31493;
		- виріб 390А-31494, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_9 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31494;
		- виріб 390А-31495, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_10 , ІРшифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31495;
		- виріб 390А-31496, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_11 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31496, а всього одинадцять засобів КЗІ з комплектом відповідної документацією на них.
		Твердження в обвинувальному акті про складання цього Акта саме ОСОБА_16 та ОСОБА_17 не тільки не знайшло свого підтвердження за результатами досліджених доказів сторони обвинувачення, а й було спростовано показаннями свідка ОСОБА_31 .
		Під час дослідження в суді за участю свідків ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_50 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 акта від 29 червня 2011 року здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т, останні повідомили таке: всі свідки, кожний окремо, що вони не причетні до складання даного документу, його візування чи опрацювання; СИДОРЕНКО, ВЕРХОВЕЦЬ та ІЩУК, кожний окремо, що: - на спеціальному обліку дійсно є одинадцять засобів КЗІ «Гарант-Т», проте вироби з номерами 390А-31492 та 390А-31494, які позначені в акті помилково, не існують, а в наявності є два вироби з іншими номерами 390А-31484 та 390А-31485, які в цьому акті не відображені; - назва перших засобів, які надійшли від ДержНДІ до ГУУЗ та їх комплектація позначена в акті правильно, а саме, зафіксовано наявність Засобу КЗІ у комплекті, до якого входять виріб з відповідним номером та назвою «ІР-шифратор «Гарант-Т», паспорт формуляр з номером виробу ІР-шифратор «Гарант-Т» та настанова з експлуатації також з відповідним номером виробу, саме в такій комплектації вказані засоби і ставилися на облік; - ці засоби КЗІ були першими, а тому надійшли як дослідні зразки, настанова з експлуатації у подальшому зазнавала змін, тобто за результатами вдосконалення цих засобів та їх експлуатаційних особливостей у зв`язку з цим настанова була викладена в новій редакції під назвою «Зміна-2», а старі версії цих документів були знищені.
		Як видно з досліджених судом актів від 30 грудня 2011 року № 1 здачі-приймання ДКР «Пітон» на виконання умов Договору № 06/11 (т. 7 а. 148; т. 8 а. 101), прийому-передачі дослідних зразків, конструкторської документації на виріб (т. 8 а. 122-128, 174-180, 206), а також прибуткових ордерів ДержНДІ №№ А-00000098, А-00000046 та інвентарних карток (т. 8 а. 172-173, 207-213), було документально зафіксовано створення 11 дослідних зразків блока шифратора «Гарант-Т» та комплектуючих до них, їх передачу з робочою конструкторською документацією до ДержНДІ з одночасним оприбуткуванням та постановкою на матеріальний облік. Однак посилання в обвинувальному акті на те, що саме тоді вперше відбулося оприбуткування, постановка на матеріальний облік та створення на кожний дослідний зразок інвентарної картки №№ 11938-11948, не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки досліджені судом інвентарні картки №№ НОМЕР_12 створені у лютому 2015 року за фактом повної комплектації КЗІ «Гарант-Т» (т. 8 а. 156-166), а вперше такого роду картки на ці вироби і під іншими інвентарними номерами, які також досліджені судом, були створені у ГУУЗ саме 29 червня 2011 року, що відповідає відмітці в них про оприбуткування виробів, прийняття на матеріальне зберігання конкретною матеріально відповідальною особою ГУУЗ та даним Акта здачі-приймання робіт від 29 червня 2011 року, виконаних за Договором № 26/1-1079т, і ці картки мали номери №№ 1112-1122 (т. 8 а. 85-95). Відтак показання з цього приводу обвинувачених знайшли своє повне документальне підтвердження.
		Більш того, як видно з дослідженого судом листа начальника ДержНДІ від 02 вересня 2015 року (т. 8 а. 1-5), за яким суд визнає статус офіційного документа, за актами № 227т від 22 червня 2011 року та № 110628-1 від 28 червня 2011 року ДержНДІ отримало від ТОВ «АВТОР» спочатку два, а потім дев`ять виробів «Гарант-Т», які 29 червня 2011 року були передані до ГУУЗ. 08 серпня 2011 року всі ці 11 виробів були повернути до ДержНДІ, дев`ять з яких після завершення тестування були повернуті до ТОВ «АВТОР», а 31 серпня 2011 року вказані дев`ять виробів знову були передані до ДержНДІ. При цьому на спеціальний облік перші два вироби були поставлені вже 22 червня 2011 року, а інші після повернення від ТОВ «АВТОР» - 31 серпня 2011 року. За даними спеціального обліку ці вироби (виріб 390А-31484, виріб 390А-31485, виріб 390А-31486, виріб 390А-31487, виріб 390А-31488, виріб 390А-31489, виріб 390А-31490, виріб 390А-31491, виріб 390А-31493, виріб 390А-31495, виріб 390А-31496) неодноразово передавалися до ГУУЗ, деякі з яких поверталися, а потім знову передавалися до ГУУЗ. 30 грудня 2011 року за даними бухгалтерського обліку зафіксовано надходження до ДержНДІ вказаних 11 виробів вже як дослідних зразків в рамках виконаної ДКР «Пітон».
		Повідомлена в листі начальника ДержНДІ від 02 вересня 2015 року інформація знайшла своє підтвердження під час дослідження первинної документації.
		Так, відповідно до безпосередньо досліджених судом: листа ДержНДІ від 21 червня 2011 року останнє повідомило ГУУЗ про завершення виготовлення та про готовність відвантажити на виконання Договору № 26/1-1079т одинадцять виробів «Гарант-Т» (т. 8 а. 66, 242); акта № 110628-1 від 28 червня 2011 року ДержНДІ отримало від ТОВ «АВТОР» дев`ять виробів «Гарант-Т» (т. 8 а. 48); акта від 08 серпня 2011 року, який також підписано ГОНЧАРОМ та ЛЕОНЕНКОМ, ГУУЗ повернуло ДержНДІ 11 виробів «Гарант-Т» (т. 8 а. 97-98); акта № 110809-2 від 09 серпня 2011 року ДержНДІ повернуло ТОВ «АВТОР» 9 виробів «Гарант-Т» (т. 8 а. 49).
		Згідно з Актом прийняття-передачі від 09 вересня 2011 року, затвердженим ОСОБА_16 , ДержНДІ знову передав, а ГУУЗ знову прийняв вказані одинадцять засобів КЗІ «Гарант-Т», які відповідають технічним умовам і мають відповідний інвентарний номер, що узгоджується з даними досліджених судом інвентаризаційного опису та інвентарних карток №№ 1112-1122 (т. 8 а. 10, 73-83, 129-156).
		Лише як приклад, згідно з актами прийняття-передачі від 29 квітня, 23 жовтня 2014 року ДержНДІ передавав, а ГУУЗ приймав вказані вироби «Гарант-Т» (т. 8 а. 68, 71-72). Така передача до ГУУЗ зафіксована і в досліджених судом інвентарних картках обліку основних засобів  інформація щодо внутрішнього переміщення (т. 8 а. 85-95).
		Згідно з листом ДержНДІ від 22 листопада 2012 року останній на запит ОСОБА_44 повідомив, що вироби «Гарант-Т», які перебувають на балансі ГУУЗ, успішно проходять тематичні дослідження, планується дослідна експлуатація (т. 8 а. 67, 70).
		Факт передачі від ДержНДІ до ГУУЗ 29 червня 2011 року 11 виробів «Гарант-Т», їх оприбуткування, закріплення за матеріально-відповідальною особою та подальший рух за вказаними вище уточненими номерами підтверджено і в листі начальника ГУУЗ від 03 вересня 2015 року, який суд також оцінює як офіційний документ (т. 8 а. 190-192).
		Всі вказані документи сторонами під сумнів не ставилися.
		Згідно з доповідною запискою на ім`я заступника Голови Держспецзв`язку № 02/02/-2653дск від 15 серпня 2014 року (перереєстровано за № 02/02/-772дск від 19 березня 2015 року), питання щодо використання засобів КЗІ «Гарант-Т» в мережах урядового зв`язку розглядалося наприкінці 2014 року (т. 8 а. 14), а відповідно до протоколу засідання Експертної комісії з питань проведення державної експертизи в сфері криптографічного захисту інформації Держспецзв`язку № 150 від 13 червня 2014 року, отримані в рамках ДКР «Пітон» дослідні зразки шифратора «Гарант-Т» отримали позитивний експертний висновок, а допуск до експлуатації - в 2015 році (т. 8 а. 63-65).
		Наведені показаннясвідків  ОСОБА_49 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_43 , ОСОБА_48  та    ОСОБА_30 суд визнає в контексті висунутого обвинувачення ОСОБА_13 та ОСОБА_12 за ч. 1 ст. 366 КК України достовірними, оскільки вони повністю узгоджуються з іншими документальними доказами та між собою. Таку оцінку показанням вказаних свідків суд кладе в основу свого вироку, а оскільки вони не суперечать показанням обвинувачених, достовірними суд визнає й останні.
		Дійсно, як вбачається з дослідженої судом довідки про результати проведення перевірки ведення бухгалтерського обліку виробів «Гарант-Т» від 21 травня 2015 року, під час цієї перевірки виявлено ряд порушень ведення бухгалтерського обліку в ДержНДІ, проте вони мали суто технічний характер (т. 3 а. 54-56). Так, згідно з актом від 29 червня 2011 року ГУУЗ одержав від ДержНДІ 11 засобів «Гарант-Т», однак така передача не відображена у бухгалтерських документах ДержНДІ. Водночас, нестачі цих засобі не виявлено, рух всіх 11 дослідних зразків засобу КЗІ «Гарант-Т», поставлених ТОВ «АВТОР» до ДержНДІ на підставі Договору № 06/11 від 10 лютого 2011 року отримав своє належне відображення за бухгалтерським обліком. Крім того, під час чергової передачі внаслідок плутанини в номерах зафіксовано за документами бухгалтерської служби ДержНДІ неіснуючий 12-тий засіб КЗІ «Гарант-Т», що було виправлено. Порушень щодо ведення бухгалтерського обліку КЗІ «Гарант-Т» з боку ГУУЗ не виявлено.
		Таким чином,аналізом всіхвказаних документіву взаємозв`язкуз данимиАкта здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т, від 29 червня 2011 року та показаннями свідків, під час судового розгляду встановлено, що станом на 29 червня 2011 року на виконання вказаного Договору, а також для забезпечення викання умов Договору № 06/11 фактично відбулося постачання від ДержНДІ до ГУУЗ, тобто від одного структурного підрозділу Держспецзв`язку до іншого 11-ти засобів КЗІ з комплектом відповідної документації на них, а саме:
		- виріб 390А-31484, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_1 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31484;
		- виріб 390А-31485, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_1 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31485;
		- виріб 390А-31486, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_1 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31486;
		- виріб 390А-31487, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_2 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31487;
		- виріб 390А-31488, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_3 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31488;
		- виріб 390А-31489, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_4 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31489;
		- виріб 390А-31490, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_5 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31490;
		- виріб 390А-31491, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_6 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31491;
		- виріб 390А-31493, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_8 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31493;
		- виріб 390А-31495, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_10 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № 31495;
		- виріб 390А-31496, ІР-шифратор «Гарант-Т». Паспорт-формуляр № НОМЕР_11 , ІР-шифратор «Гарант-Т». Настанова з експлуатації № НОМЕР_11 .
		Дійсно, не передавалися вироби з документацією з такими реєстраційними даними, як №№ НОМЕР_13 та 390А-31494. Однак, принциповим в контексті підстав для відповідальності є те, що кожний такий виріб, а всього одинадцять, у такій спосіб був переданий з дотриманням всіх вимог щодо його комплектності.
		За таких умов виявлена в Акті від 29 червня 2011 року описка щодо нібито наявності виробів №№ 390A-31492 та 390А-31494, замість - виріб 390А-31484 та 390А-31485; має суто технічний характер, не впливає на дані бухгалтерського, матеріального та спеціального обліку ДержНДІ та ГУУЗ, а тому її допущення само по собі не становить суспільної небезпеки як ознаки злочину.
		Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 366 КК України, характеризується прямим умислом: особа достовірно знає, переконана в тому, що вносить до офіційного документу неправдиві відомості чи видає такий документ, бажає так діяти всупереч відомим достовірним фактичним обставинам, помилка чи технічна описка виключає в діях особи такий умисел.
		Фізична наявність 11-ти виробів та документації на них підтверджена задокументованими обставинами виконання Договору № 06/11 від 10 лютого 2011 року щодо реалізації ДКР «Пітон», оприбуткування, постановки на матеріальний облік, в тому числі на спеціальний, вказаних матеріальних цінностей, їх руху між підрозділами Держспецзв`язку та ТОВ «АВТОР» як виконавця ДКР «Пітон». Жодного доказу щодо можливої некомплектності вказаних виробів, їх нестачі чи непрацездатного стану внаслідок неякісного виготовлення до суду сторонами не подано. Встановлені дані щодо неповноти окремих видів обліку (не відображено всіх внутрішніх операцій між підрозділами одного державного органу щодо руху матеріальних цінностей) не ставить під сумнів фактичний стан справ, який доведено переконливими доказами.
		Суд також визнає помилковим висновок сторони обвинувачення в обвинувальному акті і про те, що як до, так і після прийняття на матеріальне зберігання 30 грудня 2011 року дослідні зразки блоку шифратора «Гарант-Т», а також комплектуючі до них, а тим більше засоби КЗІ, до структурних підрозділів, закладів та установ Держспецзв`язку за матеріальним обліком не передавалися.
		По-перше, ДержНДІ є відповідним структурним підрозділом Держспецзв`язку, перебування на спецобліку якого вказаних матеріальних цінностей прокурор визнав в акті доведеним.
		По-друге, такі висновки прокурора спростовуються об`єктивними даними спецобліку ДержНДІ, за яким такий облік вказаних дослідних зразків та фіксація їх подальшого руху розпочаті в ДержНДІ 22 червня 2011 року щодо двох дослідних зразків виробу «Гарант-Т», а 31 серпня 2011 року - щодо інших дев`яти, а в ГУУЗ факт їх оприбуткування зафіксовано саме 29 червня 2011 року.
		По-третє,особиста думкапрокурора щодоневідповідності вказанихдослідних зразківзасобам КЗІне можебути прийнятасудом,оскільки длявирішення цьогопитання потрібніспеціальні знання.Самим прокурором,як зазначенов акті,встановлено,що вираз«засіб КЗІу комплекті»як предметДоговору №26/1-1079тне визначав,яке самеобладнання закуповується,не розкривавйого складові,відтак вцій частиністорона обвинуваченнявдалася довласних оціночнихсуджень таприпущень.Натомість,і припущенняпрокурора зцього приводуспростовані показаннямисвідків ОСОБА_49 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_43 , ОСОБА_48  та    ОСОБА_30  фахівців із зазначених питань.
		По-четверте, дійсно встановлено зміну статусу вказаних виробів, одна відлік їх фізичного існування лише з дати їх бухгалтерського обліку як дослідних зразків, тобто з 30 грудня 2011 року, суд визнає помилковим, оскільки він суперечить іншим наведеним даним про їх фізичну передачу від ТОВ «АВТОР» до ДержНДІ та ГУУЗ і зворотно, дані з цього приводу щорічних інвентаризаційних описів, які також були досліджені судом (т. 8 а. 74-83, 129-156), виявилися не повними.
		Що ж стосується даних про реєстрацію чотирьох з вказаних виробів як повноцінних засобів КЗІ лише 16 жовтня 2014 року, а решти семі  лише наприкінці лютого 2015 року, то ці дійсно неспростовні дані свідчать лише про те, що конкретний виріб став фактично на озброєння для виконання своїх функцій за прямим призначенням з відображенням цього факту у відповідному обліку, а зовсім не про те, що до цього часу цей виріб не відповідав ознакам КЗІ. Суд при цьому керується звичайним правилом, за яким здатність предмету бути зброєю виникає з моменту появи в нього такої властивості, а не з моменту взяття на озброєння чи постановки на облік. Очевидно, що у даному випадку станом на 29 червня 2011 року у ГУУЗ фізично з`явилися певні вироби з відповідною комплектацією, подальший обліковий рух яких зафіксовано документально, хоча дійсно і не повно.
		Нарешті, щодо такої умови Договору № 26/1-1079т як впровадження засобів КЗІ у телекомунікаційну мережу спеціального призначення, яка, на думку сторони обвинувачення, була виконана лише після отримання кожним виробом допуску до експлуатації для безпосереднього використання в мережах та системах урядового зв`язку (дослідні зразки шифратора «Гарант-Т» експертний висновок отримали лише у червні 2014 року, а допуск до експлуатації  в 2015 році), то суд також вважає, що в основу таких висновків покладена особиста думка прокурора про ідентичність понять «впровадження» та «введення в експлуатацію», що є неприпустимим, оскільки для вирішення і цього питання також потрібні спеціальні знання, в чому суд переконався під час допиту як обвинувачених, так і названих вище свідків. За показаннями обвинувачених, які не тільки не спростовані, а й підтверджені показаннями вказаних свідків, передані 29 червня 2011 року одинадцять виробів КЗІ «Гарант-Т» виконували функції криптографічного захисту інформації, мали налаштування програмного забезпечення під конкретну схему організації зв`язку, відтак їх впровадження було забезпечене, однак була потреба у проведенні подальших досліджень, випробувань, тестувань тощо за участю фахівців ГУУЗ з одночасним використанням бази ДержНДІ  ці роботи проводилися для приведення виробів у готовність до допуску на експлуатацію, яка, як і сам їх монтаж в мережу, не охоплювався умовами Договору № 26/1-1079т, іншого доказами не встановлено.
		Отже, за результатами дослідження всіх доказів у сукупності жодного умислу в діях обох обвинувачених на навмисне спотворення (приховання, викривлення, вигадування) будь-якої інформації під час підписання 29 червня 2011 року Акта здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т, під час судового розгляду не встановлено і поданими доказами не доведено, а всі сумніви з цього приводу суд тлумачить тільки на користь обох обвинувачених.
		За таких обставин, оскільки підписаний обвинуваченими 29 червня 2011 року Акт здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т складений уповноваженою собою в межах її компетенції, а підписаний  в межах своєї службової компетенції обвинуваченими, не містить будь-яких викривлених даних та узгоджується з відомостями з інших офіційних документів, які недостовірними не визнавалися (Договір № 26/1-1079т, акти прийму-передачі № 110628-1 від 28 червня 2011 року, від 08 серпня 2011 року, № 110809-2 від 09 серпня 2011 року, від 09 вересня 2011 року, інвентарні картки ГУУЗ №№ 1112-1122, листи ДержНДІ від 21 червня 2011 року та від 02 вересня 2015 року, лист ГУУЗ від 03 вересня 2015 року та інше), тому відсутні підстави визнавати його таким, що містить ознаки службового підроблення.
		Аналіз окремих доказів за епізодом зловживання владою.
		Як встановлено під час судового розгляду Договір №54/14В сторонам в порядку ст. 290 КПК України не відривався, не подавався він сторонами як додаткові матеріали і під час судового розгляду, відтак відомості, що містить такий Договір, суд на виконання вимог ч. 12 ст. 290 КПК України не допускає як докази.
		Враховуюче викладене посилання в обвинувальному акті на умови Договору № 54/14В суд визнає недоведеними допустимими доказами, а тому виключає з обсягу висунутого ОСОБА_13 обвинувачення.
		Натомість, факт укладання Договору № 54/14В доведено в суді даними, які містять досліджена судом специфікація доцього Договору (т. 8 а. 27-28, 196-197), документи про рух коштів на рахунки ТОВ «АВТОР» та одержання матеріальних цінностей за ним на користь ДержНДІ, а також показаннями обвинуваченого ОСОБА_15 , які не суперечать з цього приводу іншим допустимим доказам. Поставка вказаної продукції від ТОВ «АВТОР» до ДержНДІ за Договором № 54/14В підтверджена накладною від30грудня 2014року №AB-54114B-2 (т. 7 а. 152; т. 8 а. 42) та прибутковим ордером від 30 грудня 2014 року № 14-54/14B-2 (т. 8 а. 35).
		Як вбачається з відповіді керівництваДержНДІ назапит адвокатавід 13листопада 2015року (т. 2 а. 26) ініціативним підрозділом щодо укладання та виконання Договору № 54/14В був підрозділ ДержНДІ, очолюваний свідком ОСОБА_51 .
		Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_26  власник ФОП ОСОБА_23 показав, що займається виготовленням меблів та інших супутніх товарів приблизно з 2012 року, з обвинуваченими ОСОБА_52 та ОСОБА_53 не знайомий. У 2014 році до нього звернувся ОСОБА_54 , який представився працівником державного органу в сфері зв`язку, з приводу виготовлення ящиків для приборів. Разом з ним були розроблені ці ящики, для цього ГРЕЧКА привіз ложементи. Виготовлені протягом місяця ящики були поставлені на оплатній основі приблизно 600 грн. за один ящик, а всього їх було виготовлено близько 65 одиниць на суму приблизно 40000 грн. На виготовлення цих ящиків він, свідок, спочатку підписав договір з ТОВ «АВТОР», а потім за домовленістю з останнім переуклав його з ФОП ОСОБА_28 , з яким безпосередньо не працював і не спілкувався. Виготовлені вироби забирав ГРЕЧКА.
		Показання свідка  ОСОБА_27 крім того, що повністю узгоджуються в деталях з документованими даними, які суд вже визнав достовірними, знайшли своє підтвердження і під час дослідження протоколу оглядуз дозволуостаннього відомостеййого електронноїпоштової скриньки тадодатків доцього протоколу(т.6а.60-87),за данимианалізу якоївиявлено текстдоговору №24від 26листопада 2014року міжФОП ОСОБА_23 та ФОП ОСОБА_28 напоставку 65-тикейсів дерев`янихвартістю заодиницю 635грн.,а всьогона суму41275грн.,однак незафіксовано жодноїпричетності  ОСОБА_55 та ОСОБА_56 доперемовин зприводу виготовленнявказаних кейсів,обставин укладання ОСОБА_57  з цього приводу договору з ТОВ «АВТОР» та його переукладання з ФОП ОСОБА_28 , формування умов цього договору, в том числі предмету та ціни, порядку оплати, задокументовані перемовини з цього приводу тільки з працівником ТОВ «АВТОР» і лише з 24 грудня 2014 року, при цьому згадується « ОСОБА_58 », якому попередньо сподобалась виконана робота.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_24  начальник відділу господарського та матеріально-технічного забезпечення ДержНДІ показав, що дійсно за вказівкою ОСОБА_56 займався організацією виготовлення для ТОВ «АВТОР» і за кошти останнього індивідуальної упаковки для засобів КЗІ, самі засоби для цього не вивозилися, оскільки були таємними, використовувався макет з пінопласту. Йому було відомо, що ТОВ «АВТОР» як сторона за договором з ДержНДІ повинно було виготовити не тільки певні вироби, а й ложементи з ящиками для їх транспортування та збереження, проте в цій частині розраховувало на допомогу, яку він і надавав. Спочатку він знайшов фірму, яка виготовила макет ложемента, а потім і їх самі. Далі він знайшов ФОП ОСОБА_23 , який займався маленькими партіями виробів з деревини. Вказаний макет ложемента він відвіз НІКОЛЕНКУ, який вже безпосередньо виготовив ящики під нього в необхідній кількості. Жодних претензій щодо якості виконаних робіт не було, пакування було прийнято ТОВ «АВТОР», а потім передано з виробами до ДержНДІ та поставлено на відповідний облік. Як він пам`ятає, вартість пакування становила близько 650 грн.  за один ящик та 180  200 грн. - за один ложемент, цю інформацію він доповідав керівництву ДержНДІ, але кому точно не пам`ятає. З усіх цих питань він співпрацював виключно з ТОВ «АВТОР» та ФОП ОСОБА_23 , а ФОП ОСОБА_28 йому не знайомий. Вказівок щодо включення в цю схему поставки будь-якого посередника, в тому числі ФОП ОСОБА_28 , він, ГРЕЧКА, від ОСОБА_56 чи інших осіб не отримував, до ціноутворення та документального супроводження вказаних господарських операцій не причетний. Свідком зловживань з боку ОСОБА_56 чи ОСОБА_55 як службових осіб у зв`язку із введенням в експлуатацію засобів КЗІ «Гарант-Т» не був, як і не має даних про те, що останні мали від цього будь-який матеріальний зиск.
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_59  власник ФОП ОСОБА_28 показав, що ФОП ОСОБА_28 тривалий час співпрацює з ТОВ «АВТОР», виконує роботи з тестування програмного забезпечення та інші задачі. Згідно з одним з договорів ФОП ОСОБА_28 здійснював проектування упаковки засобів КЗІ, шукав підрядника для виконання замовлення, після цього передав готові упаковки до ТОВ «Автор», всі умови цієї співпраці були визначені договором і влаштовували його сторони. Безпосередньо виконавцем упаковки  ящиків для КЗІ був дійсно ФОП ОСОБА_23 , якого, він свідок віднайшов самостійно. З працівником ДержНДІ ГРЕЧКА свідок не знайомий, ніяких доручень, рекомендацій, порад в процесі вибору виконавця він з боку ДержНДІ чи інших осіб не отримував, ОСОБА_23 бачив лише один раз.
		Показання свідка ОСОБА_29 щодо господарських відносин з ФОП ОСОБА_23 з виготовлення упаковки для засобу КЗІ «Гарант-Т» знайшли своє підтвердження під час дослідження судом: Договору № 24 з додатками на поставу продукції, укладеного 24 грудня 2014 року (а не 2015 року, що суд оцінює як технічну описку у викладі в обвинувальному акті фактичних обставин) між ОСОБА_26 від імені ФОП ОСОБА_23 (постачальник) та ОСОБА_60 від імені ФОП ОСОБА_28 (покупець), за яким постачальник зобов`язався поставити 65 одиниць кейсу дерев`яного для транспортування в польових умовах, ціна одиниці становить 635,00 грн. (без ПДВ), на загальну суму 41 275,00 грн. (без ПДВ) (т. 9 а. 16-20); видаткової накладної від 25 грудня 2014 року № 25, за якою ФОП ОСОБА_23 поставив до ФОП ОСОБА_28 кейс дерев`яний для транспортування в польових умовах згідно Договору № 24 у кількості 65 штук за ціною 635,00 гpн. (без ПДВ) на загальну суму 41 275,00 грн. (без ПДВ) (т. 9 а. 16-20); платіжних доручень, за якими ФОП ОСОБА_28 на користь ФОП ОСОБА_23 за Договором № 24 за період з 26 грудня 2014 року по 27 лютого 2015 року сплачено кошти у повному обсязі на загальну суму 41 275,00 грн. (без ПДВ) (т. 9 а. 23-24).
		Показання свідка ОСОБА_29 щодо господарських відносин з ТОВ «АВТОР» з виготовлення упаковки для засобу КЗІ «Гарант-Т» знайшли своє підтвердження під час дослідження судом: Договору № 141128 від 28 листопада 2014 року з додатками (т. 7 а. 108-112; т. 9 а. 25-29), укладеного між ОСОБА_60 від імені ФОП ОСОБА_28 та ТО «АВТОР», за яким ФОП ОСОБА_28 зобов`язався поставити 65 одиниць кейсу дерев`яного для транспортування в польових умовах, ціна одиниці становить 1 523,00 грн. (без ПДВ), на загальну суму 98 995,00 грн. (без ПДВ); видаткової накладної від 26 грудня 2014 року № 141226/12, за якою ФОП ОСОБА_28 поставив до ТОВ «АВТОР» кейс дерев`яний для транспортування в польових умовах згідно Договору № 141128 від 28 листопада 2014 року у кількості 65 штук за ціною 1 523,00 грн. (без ПДВ) за одиницю на загальну суму 98 275,00 грн. (без ПДВ) (т. 7 а. 115; т. 9 а. 31); банківської виписки АТ «Банк «Фінанси та Кредит» від 25 грудня 2014 року, за якою на користь ФОП ОСОБА_28 від ТОВ «АВТОР» за договором № 141128 від 28 листопада 2014 року надійшли кошти у повному обсязі на загальну суму 98 995,00грн. (без ПДВ) (т. 9 а. 30).
		Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_42  директор ТОВ «АВТОР» крім наведеного вище також за даним епізодом показав, що за договором № 54/14В ТОВ «Автор» зобов`язане було поставити повний комплект засобу КЗІ, який передбачав і упаковку для нього, цей Договір закритий, на його підставі були поставлені готові для експлуатації комплекти разом з відповідною упаковкою належної якості, претензій сторони не мали, про що було складено відповідний акт. Щодо окремого виготовлення упаковки для цих засобів КЗІ  ящиків додатково укладався договір з іншою організацією - ФОП ОСОБА_28 , ціна упаковки складалася з вартості її матеріалів (кейси та внутрішні ложементи), вартості процесу її виготовлення, така ціна була адекватною, в межах запланованої і не була кимось завищена. Він, свідок, з цього приводу співпрацював з відповідальним працівником ДержНДІ ГРЕЧКА, на вибір постачальника упаковки ані ОСОБА_46 , ані ОСОБА_45 не впливали, він сам у діяльність ФОП ОСОБА_28 не втручався і прохань таких з боку ОСОБА_55 та ОСОБА_56 не було.
		Показання свідка  ОСОБА_18 знайшли своєпідтвердження піддослідження судомза участюсвідка: довідкивід 19жовтня 2015року (т. 2 а. 23), за якою 16 вересня 2014 року між ТОВ «АВТОР» та ДержНДІ укладено Договір 54/14в на виготовлення та поставку засобів КЗІ «Гарант-Т». Відповідно до Специфікації передбачено також поставку упаковки засобу КЗІ у кількості 64 комплектів за погодженою між сторонами ціною 2020 грн. за комплект. Упаковки засобів КЗІ поставляв ФОП ОСОБА_28 на замовлення ТОВ «АВТОР»; відповіді назапит адвокатавід 19жовтня 2015року (т. 9 а. 52).
		Показання свідка ОСОБА_18 щодо повного виконання умов Договору 54/14в знайшли своє підтвердження під час дослідження судом за участю свідка відповіді назапит адвокатавід 13листопада 2015року (т. 2 а. 27), за яким єдиною претензію була затримка виконання вказаного Договору 54/14в на 7 днів, у зв`язку з чим ТОВ «АВТОР» добровільно сплатило штрафні санкції.
		Згідно з правилами організації договірної роботи в Державній службі, затвердженими дослідженим судом наказом № 7 від 10 січня 2014 року, така робота передбачає обов`язкове погодження проекту договору ініціативним підрозділом з усіма службами (т. 2 а. 28-45), що власне узгоджується з показаннями обвинувачених та свідка ОСОБА_47 і мало місце в дійсності  аркуші погодження Договору № 54/14В (т. 9 а. 76-82).
		Наведені показаннясвідків  ОСОБА_23 , ОСОБА_61 , ОСОБА_28 та ОСОБА_62 суд визнає в контексті висунутого обвинувачення ОСОБА_63 за ч. 1 ст. 364 КК України достовірними, оскільки вони повністю узгоджуються між собою, не суперечать вони і наведеним вище матеріалам справи. Таку оцінку показанням вказаних свідків суд кладе в основу свого вироку, не зважаючи на висловлену обома обвинуваченими недовіру свідку ГРЕЧКА через конфлікт по службі та певні протиріччя в показах свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_28 щодо їх особистої ролі у виготовленні кейсів, оскільки показання свідка ОСОБА_61 повністю узгоджуються з іншими доказами, а акцентовані судом показання свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_28 не впливають на оцінку дій ОСОБА_56 . Оскільки показання вказаних осіб не суперечать показанням обвинувачених, достовірними в цій частині суд визнає й останні.
		За таких обставин, посилання в обвинувальному акті на те, що ОСОБА_45 : а) нібито ще у серпні 2014 року, тобто за місяць до укладення Договору № 54/14В - 16 вересня 2014 року, якщо вірити обвинувальному акту а іншого в суді встановити не можливо, давав вказівки ГРЕЧЦІ щодо пошуку виробника упаковки для засобів КЗІ «Гарант-Т», які були передбачені умовами цього Договору; б) одержував доповіді від ГРЕЧКА, який встиг у тому ж серпні 2014 року завершити пошук виробника - ФОП ОСОБА_23 , який також у тому ж серпні 2014 року повідомив про здатність виготовити дерев`яні кейси на замовлення необхідної конструкції та конфігурації, після чого надавав нові вказівки ГРЕЧЦІ, суд виключає як недоведені жодним поданим сторонами доказом, а припущення з цього приводу, тим більше через їх алогічність, тлумачить на користь обвинуваченого ОСОБА_15 .
		Звертає на себе увагу і той факт, що перші перемовини ОСОБА_23 з представниками ТОВ «АВТОР» з приводу виготовлення упаковки для засобів КЗІ «Гарант-Т» були задокументовані, починаючи лише з 24 грудня 2014 року (дані електронної поштової скриньки ОСОБА_23 ), тоді ж у грудні, тобто «заднім числом» саме на пропозицію співробітника ТОВ «АВТОР» було оформлено договір № 24 від 26 листопада 2014 року між ФОП ОСОБА_23 та ФОП ОСОБА_28 на поставку 65-ти дерев`яних кейсів. Як при цьому показав сам ОСОБА_23 , рішення про введення посередника було результатом його домовленостей з вказаним співробітником ТОВ «АВТОР», що не спростовувалось сторонами і власне вказано у самому обвинувальному акті як встановлені прокурором обставини.
		Таким чином, показання обвинуваченого ОСОБА_15 про свою непричетність до формування договірних відносин, в тому числі посередництва, між ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_28 та ТОВ «АВТОР», стороною обвинувачення не спростовані.
		Більш того, з огляду на об`єктивні дані щодо дати укладання Договору № 54/14В, а саме 16 вересня 2014 року, які встановлені самим прокурором і не спростовані в суді, ОСОБА_9 своїми діями в період часу з жовтня по грудень 2014 року, як про це системно зазначається в обвинувальному акті, фізично вже не міг допустити при укладанні цього Договору перевищення вартості упаковки індивідуального засобу КЗІ «Гарант-Т», як і взагалі здійснити в цей період часу вплив на формування будь-яких інших умов цього вже укладеного та діючого Договору.
		Дійсно, на підставі поданої стороною обвинувачення як доказ винуватості Довідки перевірки використання коштів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 14 липня 2015 року, перевищення вартості упаковки індивідуального засобу КЗІ «Гарант-Т», поставленого ТОВ «АВТОР» до ДержНДІ, та реальною вартістю кейсу дерев`яного для транспортування в польових умовах та комплекту ложементів під електроприлад (поставлених ФОП ОСОБА_23 і СПД ФО СКУРЧИНСЬКИЙ) становить 1190,50 грн. (2020  (635 + 194,5 - реальні витрати), а тому перевищення у вартості по 64 одиницях становить 76 192,00 грн. (т. 6 а. 23-35).
		Разом з тим, суд з підстав, визначених ст. 86 КПК України, та у порядку ч. 1 ст. 89 КПК України визнає вказану Довідку перевірки використання коштів від 14 липня 2015 року недопустимим доказом, вважаючи клопотання сторони захисту з цього приводу обґрунтованим, виходячи з такого.
		Діючий КПК України в контексті збирання доказів не передбачає права слідчого для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, якщо для цього необхідні спеціальні знання, звертатися з проханням проведення перевірок. Таке звернення не охоплюється повноваженнями сторони обвинувачення, які мають реалізовуватися в спосіб, виключно передбачений процесуальним законом, напр., шляхом проведення експертизи, адже не відносяться ані до заходів забезпечення кримінального провадження, ані до гласних чи негласних слідчих (розшукових) дій. Ті ж самі обґрунтування випливають із положень ч. 2ст. 93 КПК України. Дана норма передбачає, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальнихдій, передбачених КПК України,і не містить окремого права слідчого звертатися з проханням провести такі перевірки.
		Той факт, що вказана Довідка перевірки використання коштів від 14 липня 2015 року була складена фаховим спеціалістом, не впливає на її оцінку в контексті допустимості як доказу обвинувачення, оскільки слідчий, збираючи докази у даному випадку, діяв у спосіб, який не ґрунтується на вимогах процесуального закону. Вказане джерело інформації суд оцінює лише як консультацію спеціаліста (ст. 71 КПК України), тобто у даному випадку як належний привід для ініціації відповідних гласних слідчих (розшукових) дій. Однак, у межах даного провадження за клопотанням захисту товарознавчої експертизи органом досудового розслідування проведено не було, а поверховість даних вказаної Довідки є очевидною. Спеціалістом не були враховані всі реальні витрати постачальника ТОВ «Автор», наприклад, ТОВ «Автор» витратився на закупку у ФОП НІКОЛЕНКА не 64, а 65 кейсів, а на закупку у ФО СПД СКУРЧИНСЬКОГО ложементів в кількості не 64, а 70 шт., не враховані витрати з проектування та формування комплектів тощо, що реально впливає на розмір витрат ТОВ «АВТОР».
		Враховуючи викладене, суд визнає недопустимим доказом і досліджений під час судового розгляду висновок судово-економічноїекспертизи №13253/15-45від 04вересня 2015року (експерт ОСОБА_64  - т. 6 а. 48-59), в основу якого покладені дані вказаної Довідки перевірки використання коштів та які стосуються оцінки цієї Довідки через очевидне припущення на предмет документальної обґрунтованості, а саме під умовою, якщо досудовим слідством встановлено перевищення вартості упаковки засобу КЗІ «Гарант-Т» по 64 к-м на суму 76192,00 грн. при укладанні Договору № 54/14В. Очевидним є те, що за такою конструкцією підтверджена експертом правильність математичних розрахунків без надання доказів на підтвердження факту перевищення вартості засобів КЗІ не може бути допустимим доказом останньої.
		Так, допитаний в судовому засіданні експерт КНДІСЕ ОСОБА_64 показав, що дійсно проводив в межах даного провадження судово-економічну експертизу, за результатами якої 04 вересня 2015 року в межах своєї компетенції (кваліфікація експерта за спеціальністю 11.1), використовуючи свій досвід (експертний стаж з 2012 року), склав висновок № 13253/15-45, достовірність якого після його безпосереднього огляду у суді повністю підтвердив. Відомості, які йому були надані слідчим спочатку в 4-х томах, а потім додатково ще в одному томі, були достатні для відповідей на поставлені питання. Результати дослідження, які викладені в резолютивній частині висновку експертизи № 13253/15-45 щодо підтвердження у свою чергу висновків Довідки від 14 липня 2015 року, ґрунтуються виключно на матеріалах, які були надані слідчим, та формувалися за умови, що досудовим розслідуванням правильно встановлено факти правопорушень, наприклад, перевищення вартості упаковки індивідуального засобу КЗІ «Гарант-Т» під час її придбання через фірму посередника. Факт такого перевищення експертним шляхом, тобто шляхом вивчення ринку, дослідження вартості затрат, проведення ревізій тощо, не встановлювався, за основу бралися існуючі висновки Довідки, які перевірялися суто математично та документально і саме в цьому контексті вони були підтверджені ним, ОСОБА_64 як експертом. Крім того, як визнав експерт ОСОБА_64 , він не мав і не має допуску для роботи з таємними документами, таких документів на дослідження у даній ситуації слідчим не подавалося, він це чітко пам`ятає, в противному випадку, він би як експерт повідомив про відсутність доступу до таких документів, припинив би дослідження і повернув матеріали.
		Разом з тим, під час судового розгляду безспірно встановлено, що Договір № 54/14В був і залишається документом з обмеженим грифом доступу «Таємно», цей Договір вперше в копії був наданий слідчому лише після 09 вересня 2015 року (лист ДержНДІ від 28 березня 2018 року  т. 9 а. 142-143), тобто не міг бути наданий експерту, який вже 04 вересня 2015 року закінчив своє експертне дослідження. Посилання у висновку на дослідження такого Договору № 54/14В, який до того ж за твердженням експерта не був таємним, також ставить під обґрунтований сумнів допустимість проведеного дослідження, на що обґрунтовано звертала увагу суду сторона захисту. Суд був позбавлений можливості надати експерту для огляду вказаний Договір, оскільки його в матеріалах справи немає і сторонам він не відкривався.
		Таким чином,аналізом всіхвказаних документівза цимепізодом увзаємозв`язку з показаннями свідків ОСОБА_27 , ОСОБА_24 , ОСОБА_29 та ОСОБА_18 не встановлено, що ОСОБА_9 в період часу з жовтня по грудень 2014 року шляхом зловживання службовим становищем умисно з корисливих мотивів з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи  ТОВ «АВТОР», достовірно знаючи вартість виробу, допустив перевищення вартості упаковки індивідуального засобу КЗІ «Гарант-Т» по 64 комплектах на загальну суму 76 192,00 грн. при укладанні Договору № 54/14В, чим спричинив істотну шкоду державним інтересам.
		Про відсутність достатніх доказів для пред`явлення підозри гр-нам ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , неповноту досудового розслідування вказувалося в межах даного провадження і у листі Військової прокуратури Центрального регіону України № 1385 від 14 травня 2015 року (т. 1 а. 110-112), якому слідством не було дано належної оцінки.
		Суд, дотримуючись вимог ч. 3 ст. 214 КПК України, визнає недопустимими доказами обвинувачення, а відтак і не оцінює їх на предмет достовірності, всі дані, які містять документи (рапорти, заяви, повідомлення, звернення, витяги, доповідні, довідки тощо  т. 3 а. 4-6), які були складені до початку досудового розслідування, тобто до внесення даних про до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 грудня 2014 року. Вказані джерела інформації суд не визнає документами в контексті приписів ч. 1 ст. 99 КПК України, проте оцінює їх наявність як належний привід для початку досудового розслідування на виконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
		Під час судового розгляду достеменно встановлено, що порядок початку досудового розслідування дотримано, а сам початок такого розслідування в кожному випадку окремо оформлений внесенням відповідних даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується дослідженими судом витягами з останнього (т. 3 а. 1-2, 13).
		Як вбачається з витягу з ЄДРДР № 12014100090011609 від 18 грудня 2014 року, рапорту консультанта-експерта про виявлений злочин (т. 3 а. 1, 5-6), приводом для відкриття даного кримінального провадження були дані про начебто розтрату посадовими особами Держспецзв`язку державного майна в особливо великих розмірах під час розробки та закупівлі засобів КЗІ. В основу таких даних покладені твердження про те, що: а) вартість засобів КЗІ, одержаних в ТОВ «АВТОР», вдвічі завищена за рахунок помилок в бухгалтерському обліку в ГУУЗ, завищенні прибутку ТОВ «АВТОР»; б) до постачання таких засобів залучена комерційна структура - ТОВ «АВТОР», яка їх поставляє у вигляді лише частково зібраних модулів, остаточну їх зборку та прошивку програмного забезпечення продовжують здійснювати фахівці ДержНДІ; в) на рахунок ТОВ «АВТОР» безпідставно сплачено ПДВ на суму 166668 грн.; г) ставиться під сумнів економічна доцільність укладання Договору № 26/1-1079т. Разом з тим, всі казані фактичні обставини межами висунутого обвинувачення згідно з обвинувальним актом не охоплюються, відтак залишаються поза оцінкою суду.
		Зафіксовані упротоколах тимчасовогодоступу від07та 08вересня 2015року документи(т.7а.133-142),в томучислі журналиспецобліку ДержНДІформи №1,журнали форми1№ 435, реєстраційної форми 6 («Журнал обліку виробів» № 785), реєстраційної форми додаток № 4 («Журнал обліку шифрів» № 68), акти створення засобу КЗІ № 24/03/б-147т від 16 жовтня 2014 року та від 26 лютого 2015 року та інші, до суду для дослідження сторонами не надавалися, а тому дані, які містять ці документи і на які прокурор посилався в обвинувальному акті, суд не може вважати встановленими.
		Іншихдостатніхта допустимих доказів винуватості ОСОБА_14 та ОСОБА_15 у вчинені вказаних вище злочинів стороною обвинувачення надано не було.
		Судом з дотриманням правил ст. 231 КПК України та з одночасним наданням можливості сторонам впродовж розумного строку забезпечити явку будь-яких свідків для допиту в судове засідання було відмовлено стороні обвинувачення у задоволенні клопотання про допит свідків (т. 9 а. 113-115, повторно  т. 9 а. 209-216), які, виходячи зі змісту останніх, були носіями інформації, яка встановлюється і була встановлена документально під час судового розгляду (керівництво ТОВ «Українські флок технології» ОСОБА_65 та ОСОБА_66  щодо факту поставки ложементів; представники ГУУЗ ОСОБА_67 та ОСОБА_68  щодо обліку КЗІ в ГУУЗ, нарахування на них зносу; представники ДержНДІ ОСОБА_69 та ОСОБА_19 , тех. спеціалісти ОСОБА_70 та ОСОБА_71  щодо ДКР «Пітон», умов Договору № 26/1-1079т, обставин виникнення подвійного обліку двох засобів КЗІ), або не мала значення для даного провадження ( ОСОБА_72  щодо відповідності договорів вимогам закону, порядку виконання ДКР «Пітон»).
		Підсумовуючи все наведене, суд вважає, що сформульоване обвинувачення не знайшло свого безспірного підтвердження у судовому засіданні для того, щоб вважати доведеним поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами пред`явлене ОСОБА_12 обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України, а ОСОБА_13 - за ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 364 КК України.
		Проведений стороною обвинувачення в обвинувальному акті аналіз службових повноважень ОСОБА_14 та ОСОБА_15 як службових осіб не спростовує цих висновків суду.
		Правова позиція, за якої прокурор вимагав доказів від сторони захисту в підтвердження показань обвинувачених, а за відсутності таких доказів вважав винуватість останніх доведеною, не ґрунтується на приписах ст. 62 Конституції України. У цьому аспекті суд, навпаки, визнає ключовим те, що показання обвинувачених в суді стороною обвинувачення не спростовані.
		Згідно з ч. ч. 1, 2 та 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав і законних інтересів засобами, передбаченими КПК. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
		Відповідно до ст. 25 КПК України прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Крім того, саме на них ч. 2 ст. 9 КПК України покладає обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
		При цьому завданням кримінального судочинства є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
		Ст. 62 Конституції України передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Вказане встановлено ів ст. 17 КПК України.
		Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, в тому числі винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, форма вини, мотив і мета вчинення злочину, покладається на слідчого, прокурора і лише в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
		За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права, законності, рівність перед законом та судом, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами провадження їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду не доведено: - що ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за викладених в обвинувальному акті обставин вчинили службове підроблення, а саме 29 червня 2011 року склали та підписали як службові особи завідомо неправдивий офіційний документ - Акт від 29 червня 2011 року здачі-приймання робіт, виконаних за Договором № 26/1-1079т; - ОСОБА_9 в період часу з жовтня по грудень 2014 року шляхом зловживання службовим становищем умисно з корисливих мотивів з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи  ТОВ «АВТОР», використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, достовірно знаючи вартість виробу, допустив перевищення вартості упаковки індивідуального засобу КЗІ «Гарант-Т» по 64 комплектах на загальну суму 76 192,00 грн. при укладанні Договору № 54/14В, чим спричинив істотну шкоду державним інтересам у виді матеріальної шкоди (збитки) державному бюджету на вказану суму через втрату активів ДержНДІ, а тому за всім цим обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а ОСОБА_15 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 364 КК України, належить виправдати та ухвалити щодо них, кожного окремо, виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що вчинено злочини, у яких кожний з них обвинувачується.
		Розглянувши скарги обвинувачених та їх захисника, суд з огляду і на прийняте рішення по суті обвинувачення, визнає окремі з них такими, що є обґрунтованими.
		Так, згідно з правилами ч. 1 ст. 293 КПК України одночасно з переданням обвинувального акта до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати копію цього документа та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, копія вказаних процесуальних документів у чинній редакції вручалася підозрюваним та їх захиснику перший раз 17 та 22 лютого 2016 року (т. 1 а. 94-95), другий раз і до того ж слідчим, а не прокурором 11 жовтня 2016 року (т. 1 а. 97-99) та 03, 09 та 17 лютого 2017 року (т. 1 а. 59-61), проте сам обвинувальний акт був поданий до суду лише 22 лютого 2017 року (т. 1 а. 62). Відтак порядок вручення копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним та направлення їх до суду прокурором дотримано не було, що вплинуло на порушення розумних строків вчинення цієї процесуальної дії, яка відбувалася поза межами строку досудового розслідування, а тому скарги з цього приводу обвинувачених та їх захисника (т. 1 а. 93, 96) є обґрунтованими.
		Згідно з правилами ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Вказані вимоги закону дотримані не були, оскільки місцем вчинення злочину визначено Святошинський район міста Києва, проте досудове розслідування здійснювалось слідчим органом УП Солом`янського району міста Києва, а тому скарги з цього приводу обвинувачених та їх захисника (т. 1 а. 100-106) також є обґрунтованими.
		Згідно з правилами ч. 2 ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування. Ця інформація має бути вичерпна та повна, проте вказані вимоги закону дотримані не були, оскільки, як з`ясувалося під час судового розгляду, реєстр матеріалів досудового розслідування не містить даних про всі прийняті процесуальні рішення, зокрема, про направлення даного провадження за підсудністю до військової прокуратури Центрального регіону України (т. 1 а. 110-112), вжиття заходів забезпечення у виді відсторонення підозрюваних від посади, а тому скарги з цього приводу обвинувачених та їх захисника (т. 1 а. 107-109, 122-124) також є обґрунтованими.
		Суд визнає доведеним факт порушення прав обвинувачених на захист, що полягало у відмові слідчого після повідомлення про підозру обом підозрюваним у прийнятті від них у присутності захисника показань щодо суті повідомленої підозри (т. 1 а. 116-121), у відмові всупереч правилам ч. ч. 4, 6 ст. 290 КПК України в наданні можливості робити копії з матеріалів провадження, які відкривалися (т. 2 а. 1-7), що було виправлено лише згодом, а тому скарги з цього приводу обвинувачених та їх захисника (т. 1 а. 113-115) є обґрунтованими.
		Всупереч імперативним приписам ч. 3 ст. 295 КПК України (в редакції, що діяла на час вчинення процесуальних дій) копія клопотання про продовження строку досудового розслідування до трьох, п`яти, шести місяців не була вручена вчасно підозрюваним та їх захиснику, тобто за 5 днів до подання відповідного клопотання, що позбавило їх права подати до цього клопотання письмові заперечення, які розглядаються як невід`ємна частина такого клопотання і разом з ним подаються прокурору, уповноваженому на його розгляд (т. 1 а. 145-147; 148-150; 151-152; т. 3 а. 24-53, 57-103).
		Всупереч порядку, передбаченого ст.ст. 154-155, 156-158 КПК України, в межах даного провадження мало місце відсторонення від посади підозрюваних ОСОБА_14 та ОСОБА_15 не на підставі рішення слідчого судді (суду), що суд визнає істотним порушенням їх законних прав, а скарги з цього приводу  обґрунтованими (т. 2 а. 145-146; т. 9 а. 144).
		Отже, суд вважає, що під час досудового розслідування мали місце порушення кримінального процесуального закону, разом з тим виявлені порушення за своїм змістом та формою, на думку суду, в цілому не впливають на допустимість одержаних доказів.
		За правилами ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, тобто строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження  суд. Відтак ці питання не можуть бути залишеними поза увагою суду у випадку, коли поведінка окремого учасника кримінального провадження призвела до порушення розумності строків розгляду кримінального провадження, що вплинуло на тривалість порушеного права обвинувачених на справедливий суд.
		Так, як вже з`ясовано раніше, процедура подання обвинувального акта до суду тривала з 07 жовтня 2015 року по 22 лютого 2017 року, тобто більше року, що є неприпустимим, проте лише у період з листопада 2015 року по лютий 2016 року така затримка була зумовлена судовим рішенням та його оскарженням. Порушення розумних строків на вчинення процесуальних дій з боку сторони обвинувачення не припинилася і під час судового провадження даним складом суду. Так, зафіксовано неприбуття в судове засідання прокурора, який був завчасно повідомлений про час і місце слухання справи, 09листопада 2017року (суд визнав неявку прокурора з його слів з поважних причин, хоча підтверджуючі документи подані не були), 04травня 2018року (суд визнав неявку прокурора без поважних причин, підтверджуючі документи подані не були, суд про неможливість прибуття прокурора завчасно попередженим не був), 15листопада 2018року (суд визнав неявку прокурора без поважних причин, підтверджуючі документи подані не були, суд про неможливість прибуття прокурора завчасно попередженим не був). Крім того, прокурор в судовому засіданні всупереч вимогам ч. 3 ст. 363 КПК України за відсутності нових клопотань про доповнення судового розгляду та після вирішення судом всіх клопотань, які були перед цим заявлені прокурором, намагався заблокувати вирішення судом питання про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами і переходу до судових дебатів, пропонуючи суду змінити своє рішення по суті вже розглянутого клопотання сторони обвинувачення. Відтак скаргу сторони захисту про порушення з боку прокурора розумних строків на вчинення процесуальних дій суд визнає обґрунтованою (т. 10 а. 8-9).
		Натомість службова переписка органів прокуратури різних юрисдикцій між собою не може бути належним предметом судового розгляду в контексті заявлених скарг (т. 1 а. 110-112). Не може бути предметом судового контролю під час ухвалення вироку і процесуальні рішення органів досудового розслідування, за результатами розгляду яких судом (слідчим суддею) вже увалювалися рішення, в тому числі й щодо допиту свідків та проведення інших слідчих (розшукових) дій, як власне і правова позиція сторони обвинувачення, відтак цим фактам вже дана правова оцінка (т. 1 а. 122-144; 153-162; 163-172; 173-181; т. 2 а. 8-16).
		Суд не знаходить правових підстав для задоволення скарг захисту на дії слідчого та прокурора в межах даного кримінального провадження, пов`язані із витребуванням документів на підставі запитів, а не у порядку тимчасового доступу до них (т. 1 а. 182-189). Так, згідно з правилами ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування обов`язково враховується можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення певних обставин.
		До процесуальної компетенції суду поза межами даного кримінального провадження не входить вирішення питання про подальшу долю заяви про інший злочин, яка подана до компетентного органу (т. 10 а. 1-7, 50).
		Що ж стосується безпідставного повідомлення про підозру, то необхідність надання правової оцінки вказаному факту в контексті перевірки обґрунтованості висунутого обвинувачення нівелюється висновками суду про цілковиту недоведеність такого обвинувачення за результатами дослідження та оцінки доказів.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, ст. ст. 7, 100, 126, 129, 368, 370, 371, п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 373, 374-376 КПК України, суд -
		У Х В А Л И В:
		ОСОБА_4 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, та виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення того, що вчинено злочин, в якому обвинувачується ОСОБА_73 .
		ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 364 КК України, та виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення того, що вчинено злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_9 .
		Обрані в межах даного провадження заходи забезпечення  скасувати.
		Судові витрати, пов`язані з проведенням експертиз, віднести на рахунок держави.
		Скарги сторони захисту на дії слідчого та прокурора в межах даного провадження  задовольнити частково. Визнати неправомірним: - порушення правил підслідності досудового розслідування слідчим органом Солом`янського УП ГУ НП в м. Києві; - відсутність в реєстрі матеріалів досудового розслідування даних про направлення провадження за підсудністю до військової прокуратури, вжиття заходів забезпечення у виді відсторонення підозрюваних від посади; - відмову слідчого після повідомлення про підозру прийняти від підозрюваних за участю захисника показань по суті повідомленої підозри; - відмову в наданні можливості робити копії з матеріалів провадження, які відкривалися; - недотримання встановленого процесуальним законом строку вручення стороні захисту копій клопотань про продовження строку досудового розслідування; - відсторонення від посади ОСОБА_14 та ОСОБА_15 в межах даного кримінального провадження; - порушення прокурором розумних строків вчинення процесуальних дій щодо вручення підозрюваним копії обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та направлення їх до суду, а також щодо його участі під час судового провадження. В іншій частині  скарги захисту залишити без задоволення.
		Речові докази після набрання вироком законної сили  зберігати при матеріалах провадження, оригінали документів за клопотанням їх належних володільців  повернути за належністю.
		Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
		СУДДЯ ОСОБА_74

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...