Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 305/1668/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та злочини проти журналістів; Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.02.2019.
Дата набрання законної сили: 05.02.2019
Номер судового провадження: 51-662км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		5 лютого 2019 року
		м.Київ
		справа № 305/1668/15-к
		провадження 51-662 км 18
		Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючої  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		розглянула в судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 вінтересах засудженого ОСОБА_7 навирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2016року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 16 червня 2017 року укримінальному провадженні щодо
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
		засудженого за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.342, ч. 2 ст 345 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		 
		Короткий зміст оскаржених судових рішень та встановлені фактичні обставини 
		За вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від28грудня 2016 року, залишеним без змін апеляційним судом, ОСОБА_7 було засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 2 ст. 342 КК  настрок 1 рік, за ч. 2 ст. 345 КК  на строк 2 роки, а на підставі ст. 70 КК засукупністю злочинів йому визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
		Вирішено питання щодо речових доказів.
		Суд дійшов висновку про доведеність у повному обсязі обвинувачення, пред`явленого слідчим органами ОСОБА_7 , і визнав його винуватим увчиненні за викладених у вироку обставин опору працівникові правоохоронного органу під час виконання ним службових обов`язків тавумисному заподіянні такому працівникові легких тілесних ушкоджень.
		Як установив суд, 9 липня 2015 року о 19:00 у приміщені будинку на АДРЕСА_1 ОСОБА_7 , перебуваючи устані алкогольного сп`яніння, застосував ніж до дільничного інспектора міліції Рахівського РВ УМВС України в Закарпатській області ОСОБА_8 під час виконання останнім своїх службових обов`язків (у ході розгляду матеріалів зазверненням ОСОБА_9 за фактом погрози їй убивством ОСОБА_7 , зареєстрованих у журналі ЄО № 2448 від8липня 2015 року вказаного районного відділення), заподіявши цим потерпілому легких тілесних ушкоджень у вигляді різаної рани нігтьової фаланги.
		Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала
		У касаційній скарзі, за її змістом, захисник ОСОБА_6 просить напідставах, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 438 Кримінальним процесуальним кодексом України (далі  КПК), скасувати постановлені щодо ОСОБА_7 судові рішення і призначити новий розгляд усуді першої інстанції. Аргументуючи заявлену вимогу, захисник зазначає про неповноту судового розгляду, по суті заперечує правильність установлення фактичних обставин справи, достовірність окремих доказів, яким, на його думку, суд не дав належної оцінки. За твердженням сторони захисту, потерпілий ОСОБА_8 з невідомою метою проник до житла засудженого; у вироку всупереч ст.374вказаного Кодексу не конкретносформульовано обвинувачення, не відображено всіх обставин, які належать до предмета доказування та утворюють склад інкримінованих злочинів. Скаржник вважає оспорювану ухвалу такою, щоневідповідає ст.370КПК, оскільки під час апеляційного провадження небуло безпосередньо досліджено доказів. 
		Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду. Клопотань про його відкладення не надходило.
		Захисник ОСОБА_6 до початку касаційного розгляду поінформував Суд про можливість здійснення провадження без його участі.
		 
		Позиції учасників судового провадження
		У суді касаційної інстанції прокурор заперечив обгрунтованість касаційних вимог сторони захисту.
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга непідлягає задоволенню натаких підставах. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування місцевим та апеляційним судами норм права, правильність юридичної оцінки обставин і не уповноважений досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
		Згідно зі ст. 438 вказаного Кодексу суд касаційної інстанції не вправі скасувати чи змінити оскаржені рішення через неповноту слідства, невідповідність висновків місцевого суду фактичним обставинам кримінального провадження, а при його перегляді виходить з обставин, установлених у вироку.
		У поданій касаційній скарзі захисник, серед іншого, по суті непогоджується з установленими фактичними обставинами кримінального провадження, заперечує повноту судового розгляду, достовірність показань потерпілого та свідків, тоді як їх перевірки в силу статей 433, 438 КПК доповноважень суду касаційної інстанції законом невіднесено. 
		Як убачається з матеріалів справи, висновок суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, єобґрунтованим, його зроблено напідставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду здодержанням ст. 23 КПК й оціненими відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу. 
		 Зокрема, такого висновку суд дійшов на підставі аналізу: показань допитаного в судовому засіданні як обвинуваченого ОСОБА_7 , показань потерпілого ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ; даних, що містяться у протоколах слідчого експерименту та медичного освідчення для встановлення стану сп`яніння, а також у висновку експерта, зміст яких детально відображено увироку. 
		 Так, за матеріалами кримінального провадження, у своїх показаннях суду потерпілий ОСОБА_8 стверджував, що він, виконуючи свої службові обов`язки дільничного інспектора міліції, прибув за викликом до будинку на АДРЕСА_1 , де перебував ОСОБА_7 , пред`явив останньому службове посвідчення та пояснив причини свого відвідування. Проте ОСОБА_7 , будучи у стані алкогольного сп`яніння, агресивно себе повів, нецензурно висловлювався, а при оформленні потерпілим бланка пояснень застосував ніж. Як зазначав ОСОБА_8 , він ухилився, захищаючись рукою, і внаслідок дій засудженого отримав поранення фаланги лівої руки.
		 Наведені показання потерпілого щодо знаряддя злочину, характеру тамеханізму заподіяного йому ОСОБА_7 тілесного ушкодження узгоджуються з висновком експерта від 10 липня 2015 року № 313.
		 Крім того, у своїх показаннях щодо обставин подій свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (рідна сестра засудженого та його племінниця відповідно) підтвердили факт їх чергового звернення 9 липня 2015 року доправоохоронних органів та прибуття за викликом дільничного інспектора ОСОБА_8 до будинку, що належить ОСОБА_11  матері засудженого, зякою останній проживав. Згідно з показаннями свідків підставою для такого виклику була тривала протиправна поведінка ОСОБА_7 , котрий зловживав алкогольними напоями, неодноразово погрожував ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , агресивно поводився з матір`ю та ображав її. Також свідки зазначали, що потерпілий отримав ушкодження руки під час виконання ним службових обовязків, перебуваючи в будинку разом із засудженим. 
		 У цій справі показання потерпілого та свідків отримано впорядку, визначеному законом, вони єконкретними і не суперечать іншим зібраним доказам. Зазначені фактичні дані суд, керуючись ст. 84 КПК, обґрунтовано визнав процесуальними джерелами доказів і правомірно поклав в основу вироку.
		 Виходячи зі змісту показань потерпілого, свідків, наявних у справі функціональних обов`язків ДІМ Рахівського РВ УМВС України капітана міліції  ОСОБА_8 , даних про звернення ОСОБА_9 до правоохоронних органів зприводу погроз засудженого, суд обґрунтовано визнав, що потерпілий під час подій виконував покладені на нього службові обов`язки, а ОСОБА_7 вчинив йому опір і заподіяв легких тілесних ушкоджень.
		 Не залишилися без оцінки суду й показання ОСОБА_13 пройого невинуватість, які було спростовано зібраними у справі та наведеними у вироку доказами. 
		 Усупереч доводам у касаційній скарзі згідно з даними нацифровому носії інформації, на якому за допомогою технічного засобу зафіксовано перебіг проведення судового засідання, упродовж розгляду провадження суд з`ясував усі обставини, які належать до предмета доказування, і відповідно довстановлених фактичних обставин правильно кваліфікував суспільно небезпечні діяння ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 342, ч. 2 ст. 345 КК.
		 При виборі засудженому заходу примусу суд дотримався приписів статей 50, 65 вказаного Кодексу.
		 Вирок суду не суперечить положенням ст. 374 КПК, а посилання захисника на протилежне є непереконливими та неспроможними.
		 Крім того, доводи ОСОБА_7 про незаконність його засудження танедодержання під час судового провадження норм права перевірялись апеляційним судом, який залишив без задоволення апеляційні вимоги сторони захисту, належним чином умотивувавши своє рішення. Ухвала апеляційного суду відповідає статтям 370, 419 КПК.
		Твердження захисника про те, що апеляційний суд був зобов`язаний безпосередньо дослідити докази, допитати потерпілого та свідків не можна визнати прийнятними, адже така позиція суперечить точному змісту положень ст. 404 вказаного Кодексу. 
		 Істотних порушень норм матеріального та процесуального права укримінальному провадженні при його перегляді судом касаційної інстанції не встановлено, а тому відсутні передбачені ч.1 ст. 438 КПК підстави для скасування оскаржених вироку та ухвали. 
		Отже, подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення.
		 Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, п. 15 розділу XI «Перехідні положення» КПК (у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII), колегія суддів
		у х в а л и л а:
		Вирок Рахівського районного суду Закарпатської області від 28 грудня 2016року таухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 16 червня 2017року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6  без задоволення. 
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		С у д д і:
		 
		 
		 ОСОБА_2    ОСОБА_1   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...