Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 914/772/17 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2019. Зареєстровано: 08.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2019.
Дата набрання законної сили: 08.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		08 лютого 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  914/772/17 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
		розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Тювик" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 (головуючий суддя Галушко Н.А., судді Орищин Г.В., Желік М.Б.) та рішення Господарського суду Львівської області від 01.08.2018 (суддя Манюк П.Т.) у справі № 914/772/17
		за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" 
		до Приватного підприємства "Тювик"
		про стягнення штрафних санкцій в розмірі 101 252,00 грн,
		ВСТАНОВИВ:
		17.01.2019 Приватне підприємство "Тювик" подало безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 01.08.2018  у справі № 914/772/17 в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 85 126,52 грн, з яких: 50 398,83 грн - 7 % штрафу, 33 119,23 грн - пені, 1608,46 грн судового збору.
		Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі, виходячи з такого. 
		Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та                       у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. 
		За приписами пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2018 встановлено у розмірі 1762,00 грн., а тому сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 176 200,00 грн.
		Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
		Предметом заяви у даній справі є стягнення штрафних санкцій в розмірі                 101 252,00 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2018 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ) справа № 914/772/17 є малозначною.
		Водночас у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме:
		а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
		б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; 
		в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; 
		г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		Аналіз наведених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у малозначних справах після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
		Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену підпунктами "а", "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначає, що дана справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення, стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики з огляду на неоднакове застосування в судових рішеннях Верховного Суду, а також судами першої та апеляційної інстанції одних і тих самих норм, зокрема, статей 321, 628, 655, 656, 837, 839, 840, 841 Цивільного кодексу України і порушення принципу правової визначеності. В судових рішеннях, по різному суди визначають базу нарахування пені та штрафу за несвоєчасне виконання умов договору.
		На підтвердження вказаних доводів, скаржником до матеріалів касаційної скарги додано судові рішення Верховного Суду, в яких позивачем і відповідачем є ПАТ "Укрзалізниця" та ПП "Тювик", а обставини, які підлягають встановленню, на думку скаржника, є однакові.
		Вирішуючи питання щодо наявності у справі № 914/772/17 виняткового значення для Приватного підприємства "Тювик" та питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, колегія суддів Касаційного господарського суду виходить з наступного.
		Заінтересовані особи мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від таких осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
		В контексті викладеного, Суд вважає за необхідне зазначити, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага.
		Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.
		Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні    - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
		Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
		Суд не вважає наведені скаржником обґрунтування такими, що дають підстави для відкриття касаційного провадження у даній справі, оскільки у даному випадку скаржник ставить на розгляд касаційного суду питання, що потребують дослідження доказів у справі № 914/772/17, їх оцінки, тлумачення договору в частині підстав нарахування штрафних санкцій, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, а всі доводи скаржника стосовно виняткового значення даної справи є оціночними та по суті зводяться до унікальності (особливості) для Приватного підприємства "Тювик", тоді як для Суду усі учасники судового процесу є рівними. 
		Сам факт неоднакового вирішення спорів у подібних правовідносинах про стягнення штрафних санкцій не є доказом різної правозастосовчої практики.
		При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "виняткове значення", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
		Посилання скаржника у касаційній скарзі на неоднакове застосування в судових рішеннях Верховного Суду, а також судами першої та апеляційної інстанції одних і тих самих норм, зокрема, статей 321, 628, 655, 656, 837, 839, 840, 841 Цивільного кодексу України, судом відхиляються з огляду на їх загальний зміст, а також без належного обґрунтування скаржником, в чому саме полягало неправильне застосування цих норм і  яким чином це вплинуло на прийняття різних за змістом судових рішень.
		Саме лише посилання на неповноту з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для її вирішення, невідповідність окремих висновків обставинам справи, цитуванням окремих норм законів, а також посилання лише на факт порушення норм матеріального та процесуального права не дає підстав для висновку про різну правозастосовчу практику.
		Таким чином, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та становить значний суспільний інтерес.
		За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість відкриття касаційного провадження у даному випадку з підстав наявності у справі №   914/772/17 питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та виняткового значення для Приватного підприємства "Тювик". 
		У рішенні "Пономарьов проти України" ЄСПЛ зауважив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру. 
		У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява №    21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
		В контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. 
		Зважаючи на викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі                                  № 914/772/17 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Тювик" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018  та рішення Господарського суду Львівської області від 01.08.2018 у вказаній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд
		УХВАЛИВ:
		1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 914/772/17 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Тювик" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.12.2018  та рішення Господарського суду Львівської області від 01.08.2018 у вказаній справі. 
		2. Скаржнику надіслати копію даної ухвали разом з доданими до скарги матеріалами, в тому числі оригінал платіжного доручення № 11.01.2019 від 11.01.2019 на суму 3 653,80 грн, іншим учасникам справи - копію ухвали.
		3. Касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		Головуючий                                                                                                 Суховий В.Г.
		Судді                                                                                                                     Берднік І.С.
		                                                                                                              Міщенко І.С.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...