Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0840/3511/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з відносин публічної служби, зокрема справи щодо:; звільнення з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2019. Зареєстровано: 10.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2019.
Дата набрання законної сили: 06.02.2019
Номер судового провадження: 852/4616/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		06 лютого 2019 року м. Дніпросправа № 0840/3511/18
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),
		 суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., 
		розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 
		на рішення Запорізького окружного адміністративного суд від 01 листопада 2018 року, (суддя суду першої інстанції Стрельнікова Н.В.), прийняте в порядку спрощеного позовного провадження в м. Запоріжжя, повне судове рішення складено 05.11.2018 року, в адміністративній справі №0840/3511/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, третя особа: Первинна профспілкова організація працівників державної служби України з надзвичайних ситуацій міста Запоріжжя про зобов`язання вчинити певні дії,- 
		в с т а н о в и в :
		 27 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: зобов`язати відповідача розірвати укладений з позивачем контракт про проходження служби цивільного захисту за п. 176 ч. 7 Положення, п. 6 ч. 5 Контракту - у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту.
		В обґрунтування позову зазначає, що 08.08.2018 позивач подав відповідачу рапорт з вимогою розірвати контракт про проходження служби цивільного захисту за пунктом 6 у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту відповідачем, з моменту подання рапорту. Стверджує, що відповідач протягом усього часу проходження служби з 1998 року по 2018 порушує умови проходження служби, допускає порушення щодо створення необхідних умов для несення служби передбачених наказом МНС України №312 Правила безпеки праці в органах і підрозділах МНС України. Також вважає, що відповідачем порушено особисті права і свободи та права членів його сімї, включаючи одержання пільг, гарантій та компенсацій, установлених законами та іншими нормативно-правовими актами, які визначають порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу; фінансове і матеріальне забезпечення. Перелік таких порушень позивач виклав у своєму позові. З урахуванням викладеного просив позов задовольнити.
		Рішенням запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року в задоволенні адміністративного позову  відмовлено.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою у даній справі, в якій просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.
		Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову. Також заявник зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги та не враховано, що відповідачем протягом всього часу його служби порушувались права позивача, про що останнім до суду надано належні докази. Також, суд не звернув уваги на те, що в квітні 2017 року між позивачем та відповідачем не було укладено нового контракту, а фактично було продовжено контракт, укладений в 2008 році. Позивач наголошує, що відповідачем було порушено його права протягом усього часу проходження ним служби, що мало бути враховано судом під час розгляду справи.
		Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що в лютому 2017 року позивач звернувся до відповідача із рапортом щодо укладення нового контракту. В квітні 2017 року позивач уклав новий контракт №183/17 про проходження служби цивільного захисту на три роки. Новий контракт набрав чинності 01.05.2017 року на 5 років. З 01.06.2008 року позивач три рази поспіль укладав з відповідачем нові контракти про проходження служби. 08.08.2018 року позивач звернувся з рапортом про розірвання контракту за п. 6 (у зв`язку з систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту), не зазначивши жодного конкретного факту такого порушення. До 08.08.2018 року позивач жодного разу до керівництва з рапортами чи скарги про порушення його прав, як особи, що проходить службу не звертався, при цьому добровільно продовжував службу, укладаючи нові контракти. На думку відповідача, будь-які посилання позивача на порушення його прав до укладення контракту №183/17 не стосуються предмету доказування у даній справі, також, відповідач зазначає, що жодних систематичних порушень прав позивача не відбувалось.
		Від третьої особи на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що третя особа в повному обсязі підтримує позицію, аргументи та позовні вимоги ОСОБА_1 .. Третя особа зазначає, що судом першої інстанції не було належним чином враховано та досліджено докази та обставини, що свідчать про систематичне порушення відповідачем прав позивача під час проходження ним служби. 
		Від позивача та третьої особи надійшли клопотання про розгляд справи у їх відсутність. 
		 У зв`язку з неприбуттям до судового засідання, повідомлених належним чином про час та місце розгляду справи, учасників справи суд вирішив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України. 
		Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав. 
		Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , прапорщик служби цивільного захисту, командир відділення 6 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Запорізькій області проходить службу цивільного захисту за контрактом №183/17 від 24.04.2017.
		Судом встановлено, що 08.08.2018 позивач подав відповідачу рапорт (а.с. 152), в якому вимагав розірвати контракт про проходження служби цивільного захисту за п.6 (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом органу і підрозділу цивільного захисту), в якому зазначив напрямки таких порушень:
		- систематичне не забезпечення необхідних умов несення служби (порушення нормативно-правових актів щодо охорони праці та інш.);
		- систематичне порушення особистих прав і свобод та прав і свобод членів сімї (забезпечення житлом, одержання пільг, гарантій та компенсацій та інш.);
		- систематичне порушення фінансового і матеріального забезпечення відповідно до законодавства (виплата матеріальної допомоги, оплата праці в нічний час, низький рівень грошового забезпечення, матеріального забезпечення згідно норм та інш.);
		- систематичне порушення громадських прав та свобод передбачених законодавством та Конституцією України (контрактна служба та інш.);
		- систематичне порушення прав позивача як рятувальника (згідно ст. 110 Кодексу цивільного захисту України);
		- систематичне порушення та недотримання законодавства про працю (затримка у виплаті грошового забезпечення та інш.).
		З огляду на відмову відповідача розірвати контракт за пунктом 6, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було допущено систематичного порушення прав та інтересів позивача, тому підстави для зобов`язання відповідача розірвати контракт на підстав п. 6 Контракту  відсутні.
		Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. 
		Відповідно до ч. 1 ст. 101 КЦЗ України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
		Відповідно до ч. 1 ст. 102 КЦЗ України, на службу цивільного захисту приймаються на конкурсній та контрактній основі громадяни України з повною загальною середньою освітою, які відповідають кваліфікаційним вимогам і здатні за своїми особистими, діловими та моральними якостями, освітнім і професійним рівнем, станом здоров`я виконувати свій службовий обов`язок.
		Частиною 2 ст. 101 КЦЗ України визначено, що порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. 
		Відповідно до п.45 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №593 від 11.07.2013 (далі - Положення), контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
		Відповідно до п.46 Положення, для проходження служби цивільного захисту можуть бути укладені такі контракти, зокрема, про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в порядку, встановленому цим Положенням;
		Згідно пункту 51 Положення, контракт укладається у двох примірниках (по одному для кожної із сторін), що мають однакову юридичну силу, за формою згідно з додатком 1, кожний з яких підписується особою, яка вступає на службу цивільного захисту чи продовжує її, і посадовою особою ДСНС, якій надано право на підписання контракту, скріплюється гербовою печаткою відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту і зберігається у кожної із сторін.
		Примірник контракту, що залишається в ДСНС, долучається до матеріалів для формування особової справи особи, яка приймається на службу цивільного захисту, особової справи особи рядового чи начальницького складу, яка продовжує службу цивільного захисту.
		Строк дії контракту обчислюється з дня набрання ним чинності. Про день набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в усіх примірниках контракту. Строк дії контракту обчислюється повними роками (пункт 53 Положення).
		Відповідно до пункту 55 Положення, новий контракт про проходження служби укладається між посадовою особою, якій надано право на підписання контракту, та особою рядового і начальницького складу не пізніше, ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту. Про укладення нового контракту оголошується у наказі по особовому складу не пізніше наступного дня після закінчення строку дії попереднього контракту, після чого він набирає чинності.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, 5.04.2011 між позивачем та відповідачем укладено Контракт №822/11 (а.с. 190-191), який діяв три роки.
		01.05.2014 набрав чинності новий Контракт укладений між сторонами, із терміном дії три роки (а.с.193-194). 
		У лютому 2017 року позивач звернувся до відповідача із рапортом щодо укладення нового контракту (а.с. 189).
		В квітні 2017 року прапорщик служби цивільного захисту ОСОБА_1 уклав новий контракт №183/17 про проходження служби цивільного захисту на три роки. Новий контракт набрав чинності 01.05.2017.
		Пунктом 6 Контракту визначено, що він може бути припинений (розірваний) достроково з ініціативи особи рядового і начальницького складу, яка проходить службу цивільного захисту за контрактом:
		- за віком  у разі досягнення граничного віку перебування на службі;
		- за станом здоров`я  на підставі висновку центральної лікарсько-експертної комісії ДСНС про непридатність або обмежену придатність до служби;
		- у зв`язку із скороченням штатів  у разі неможливості використання на службі у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційно-штатних заходів;
		- відповідно до заяви особи, яка звільняється у зв`язку із сімейними обставинами або з інших поважних причин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
		- у зв`язку з систематичним невиконанням умов Контракту керівництвом органу і підрозділу цивільного захисту;
		- у зв`язку з набуттям громадянства іноземної держави.
		Як видно з матеріалів справи звертаючись до відповідача із рапортом про розірвання контракту позивач посилався на систематичне невиконання умов Контракту керівництвом органу і підрозділу цивільного захисту. При цьому, в рапорті позивачем не зазначено жодного випадку невиконання керівництвом органу умов Контракту, не вказано в чому воно полягає, та яким чином порушує права позивача, як особи, що проходить службу.
		При зверненні до суду, позивачем зазначено, що систематичне невиконання відповідачем умов Контракту полягає у наступному:
		- систематичне не забезпечення необхідних умов несення служби (порушення нормативно-правових актів щодо охорони праці та інш.);
		- систематичне порушення особистих прав і свобод та прав і свобод членів сімї (забезпечення житлом, одержання пільг, гарантій та компенсацій та інш.);
		- систематичне порушення фінансового і матеріального забезпечення відповідно до законодавства (виплата матеріальної допомоги, оплата праці в нічний час, низький рівень грошового забезпечення, матеріального забезпечення згідно норм та інш.);
		- систематичне порушення громадських прав та свобод передбачених законодавством та Конституцією України (контрактна служба та інш.);
		- систематичне порушення прав позивача як рятувальника (згідно ст. 110 Кодексу цивільного захисту України);
		- систематичне порушення та недотримання законодавства про працю (затримка у виплаті грошового забезпечення та інш.).
		Дослідивши твердження позивача та надані ним докази щодо систематичного невиконання умов контракту відповідачем суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		Доводи позивача про порушення відповідачем Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України, затверджені Наказом МНС України від 07.05.2007 № 312, обґрунтовані з посиланням на акти, складені членами Первинної профспілкової організації працівників ДСНС м. Запоріжжя 23.11.2015 та 10.12.2015. 
		Суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що акти, складені членами Первинної профспілкової організації працівників ДСНС м. Запоріжжя 23.11.2015 та 10.12.2015, не можуть бути взяті до уваги при розгляді даної справи, оскільки вони були складені до укладення позивачем Контракту, про розірвання якого він звернувся до суду з адміністративним позовом. 
		Оскільки позивач протягом 2015-2017 років, протягом дії попереднього контракту, до відповідача із рапортами або скаргами на систематичне невиконання умов Контракту не звертався, а в квітні 2017 року з власної ініціативи та добровільно уклав з відповідачем новий контракт про проходження служби строком на 5 років, суд апеляційної інстанції погоджується з висновок суду першої інстанції, щодо необґрунтованості посилань позивача на акти складені третьою особою в 2015 році.
		Стосовно доводів позивача про порушення відповідачем його особистих прав, як підстави для зобов`язання відповідача розірвати контракт, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. 
		Згідно вимог частини 2 статі 125 КЦЗ України, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 № 1294 Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб ( далі ПКМУ 1294) визначено, що виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ, Державною службою з надзвичайних ситуацій. Такий порядок діяв до 01.03.2018. 
		З 01.03.2018 набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
		При цьому, Постанови Кабінету Міністрів України, ні інші законодавчі акти щодо грошового забезпечення не встановлюють вимог щодо періодичного повідомлення осіб рядового та начальницького складу про розмір їх грошового забезпечення. 
		В той же час, судом першої інстанції встановлено, та позивачем не спростовано, що за зверненнями осіб, які проходять службу, відповідачем видавались розрахункові листи про розмір їх грошового забезпечення.
		Як вірно вказано судом першої інстанції, доказів вчинення примусу з боку відповідача до підписання періодичних видань надано не було. 
		Таким чином, за наслідками розгляду справи судом не встановлено порушень прав позивача в частині повідомлення його про розмір грошового забезпечення, здійснення передплати на періодичні спеціалізовані видання.
		Стосовно виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових проблем суд зазначає наступне.
		Відповідно до пункту 19.2 Інструкції про виплату грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженою наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.06.2008 № 447, підставою для виплати особі рядового і начальницького складу матеріальної допомоги є рапорт особи рядового і начальницького складу з проханням надати їй зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ начальника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати (із обов`язковим зазначенням суми) зазначеної матеріальної допомоги. Аналогічний порядок виплати цієї допомоги передбачено в Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої Наказом МВС від 23 квітня 2015 року N 475.
		Як зазначає відповідач, у зв`язку із відсутністю звернення ОСОБА_1 щодо отримання зазначеної допомоги, така допомога йому у 2017 та 2018 роках не сплачувалась, що також не спростовано позивачем. 
		У відповідності до вимог частини 6 статті 90 КЦЗ, підвищення рівня знань, умінь, навичок та професійних якостей осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою забезпечення успішного виконання завдань за призначенням проводиться під час службової підготовки у робочий час. Порядок організації службової підготовки визначається центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
		На виконання цієї вимоги, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 лютого 2015 року N189 було затверджено Положення про організацію службової підготовки осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
		Відповідно до пункту 2 Розділу І цього положення, службова підготовка осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту (далі - службова підготовка особового складу) полягає у здійсненні системи заходів, спрямованих на підвищення рівня знань, умінь, навичок та професійних якостей особового складу за певними посадами з метою забезпечення успішного виконання завдань за призначенням.
		Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 червня 2017 року №511, попередній наказ був скасований та затверджений Порядок організації службової підготовки осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
		Відповідно до пункту 3 Розділу І цього Порядку, службова підготовка - система заходів, спрямованих на закріплення, оновлення та набуття особовим складом необхідних знань, умінь, навичок і професійних якостей з метою забезпечення успішного виконання завдань за призначенням.
		Основними завданнями службової підготовки є: підвищення рівня знань, умінь, навичок та професійних якостей особового складу з метою забезпечення його здатності до виконання завдань за призначенням з урахуванням особливостей та профілю службової діяльності; удосконалення керівним складом органів та підрозділів цивільного захисту навичок управління особовим складом; вивчення нормативно-правових актів, які регламентують діяльність органів та підрозділів цивільного захисту.
		На виконання зазначених наказів щороку ДСНС України видає наказ про організацію службової підготовки на наступний навчальний рік, в якому крім іншого затверджується тематичний план зі службової підготовки. Зазначений наказ є підставою для видання відповідних наказів в Головному управлінні ДСНС України у Запорізькій області та підпорядкованих підрозділів.
		У відповідності до п.2 ст.120 КЦЗ, пільги, передбачені частиною першою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
		Разом із тим, питаннями щодо призначення пільг та субсидій займаються органи яким надані відповідні повноваження.
		Відповідно до п.3 статті 117 КЦЗ, у разі відсутності за місцем служби чи проживання осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту закладів охорони здоров`я центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, а також у разі відсутності в таких закладах (підрозділах) необхідних відділень, фахівців, спеціального обладнання безоплатна медична допомога зазначеним особам надається в закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, інших державних або комунальних закладах охорони здоров`я за рахунок коштів, передбачених на утримання центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
		В Головному управлінні та на території Запорізької області відсутні заклади охорони здоров`я ДСНС України. Але позивач отримував медичне забезпечення в закладах охорони здоров`я центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, інших державних або комунальних закладах охорони здоров`я, а саме щороку позивач проходив медичні огляди у поліклінічному відділенні військової частини НОМЕР_1 , відповідно до яких він зі скаргами на здоров`я не звертався (а.с. 198).
		Судом встановлено, що доказів звернення позивача до відповідача з проханням отримати санаторно-курортне забезпечення справи на які ним було б отримано необгрунтовано відмову матеріали справи не містять.
		З пояснень відповідача встановлено, що враховуючи результати щорічних медичних оглядів ОСОБА_1 , відсутні медичні показання про необхідність направлення його на медико-психологічну реабілітацію. Доказів зворотнього позивачем не надано.
		Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем порушено права позивача на санаторно-курортне обслуговування, а також на відповідну реабілітацію. 
		Крім того, доводи позивача про несвоєчасність виплати грошового забезпечення також не знайшли свого підтвердження, з огляду на наступне.
		Пунктом 11 розділу І Інструкції № 475 та пунктом 10 Інструкції № 623 визначено, що виплата особам рядового і начальницького складу грошового забезпечення провадиться один раз за поточний місяць у період з 20 до 25 числа.
		Протягом дії останнього контракту ОСОБА_1 випадків невчасної виплати грошового забезпечення не відбувалось, про що свідчить довідка про строки виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.05.2017 по 01.09.2018р. (а.с. 199).
		Пунктом 2 розділу XIX Інструкції № 475 визначено, що підставою для виплати особі рядового і начальницького складу допомоги для оздоровлення є рапорт особи рядового і начальницького складу з проханням надати їй зазначену матеріальну допомогу та відповідний наказ начальника органу управління (підрозділу) на здійснення виплати грошової допомоги для оздоровлення.
		Пунктом 2 статі 129 КЦЗ України встановлено, що особам рядового і начальницького складу цивільного захисту надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового і матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. 
		Враховуючи, що ця допомога виплачується на підставі рапорту особи, тому терміни її реальної виплати можуть не збігатися з наданням відпустки. Крім цього, щорічна основна відпустка тривалістю 40 і більше календарних днів на прохання особи рядового і начальницького складу може бути поділена на дві частини за умови, що основна її частина становить 30 календарних днів. Позивач протягом 2017- 2018 років щорічно використовував відпустки частинами. 
		Відсутність порушень з боку відповідача підтверджена: Довідкою про терміни надання відпусток позивачу, довідкою про звернення позивача з рапортами про надання матеріальної допомоги на оздоровлення, довідка про виплату матеріальної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 (а.с.200-205).
		Обставини та причини виникнення заборгованості на думку позивача з виплати матеріальної допомоги протягом 2013-2016 років були вивчені під час розгляду судової справи №808/4040/16. Постановою суду від 16 березня 2017 року по цій справі було зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 несплачену частину матеріальної допомоги на оздоровлення лише за 2016 рік. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено (а.с. 159). 
		Як зазначає відповідач в своєму відзові, додатком 27 до Постанови №1294 були передбачені додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, серед яких була доплата за службу в нічний час. Зазначена доплата здійснювалася особовому складу органів і підрозділів цивільного захисту протягом дії вказаної постанови.
		Однак, постановою № 704, яка набрала чинності з 01.03.2018, не передбачено зазначеної доплати, у зв`язку з чим, доплата за службу в нічний час особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту не здійснюється.
		У відповідності до п.1 статті 111 КЦЗ, особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту забезпечуються форменим одягом і відповідними знаками розрізнення за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, іншому центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
		У відповідності до п.2 статті 112 КЦЗ, для проведення аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та гасіння пожеж особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту забезпечуються спеціальним одягом, спорядженням і засобами індивідуального захисту, за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються центральному органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, іншому центральному органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.
		Відповідно до довідки про потреби та фактичне отримання коштів для закупівлі форменого одягу (в тому числі спеціального) ГУ ДСНС України у Запорізькій області протягом 2014-2018 років, розмір фінансування з Державного бюджету на закупівлю форменого та спеціального одягу, не перевищував в середньому 15 відсотків від необхідних (а.с. 206).
		Незважаючи на зазначене, необхідний для виконання службових обов`язок захисний та формений одяг був придбаний та наданий позивачу (а.с.207-208).
		Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що в ході розгляду справи не встановлено систематичного порушення умов виконання контракту з боку Головного управління ДСНС України у Запорізькій області як передмови для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача розірвати контракт про проходження служби в ДСНС. 
		Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення суду прийняте із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, тому підстави для зміни або скасування рішення суду відсутні.
		Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321 КАС України, суд,-
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 листопада 2018 року в адміністративній справі №0840/3511/18  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає на підставі п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. 
		Постанова в повному обсязі складена 07.02.2019 року. 
		 
		Головуючий - суддяО.О. Круговий 
		 
		 суддяТ.С. Прокопчук 
		 
		 суддяА.В. Шлай

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...