Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 234/19443/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Старі категорії; Позовне провадження; Спори про відшкодування шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 10.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2019.
Дата набрання законної сили: 30.01.2019
Номер судового провадження: 14-630цс18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		30 січня 2019 року
		м. Київ
		Справа № 234/19443/16-ц
		Провадження № 14-630 цс 18
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача - ГудимиД.А.,
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
		розглянула матеріали справи за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до Головного управління Національної поліції (далі - ГУНП) в Донецькій області, Краматорської місцевої прокуратури, Прокуратури Донецької області, Держави України в особі Державної казначейської служби (далі - ДКС) України про визнання дій і бездіяльності протиправними, стягнення матеріальної та моральної шкоди
		за касаційною скаргою позивача на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 20 лютого 2018 року, постановлену суддею Михальченко А. О., та постанову Апеляційного суду Донецької області від 18 червня 2018 року, ухвалену колегією суддів у складі ПапоянВ.В., КішкіноїІ.В. і НовіковоїГ.В.
		Учасники справи:
		        позивач: ОСОБА_3,
		        відповідачі: ГУНП в Донецькій області, Краматорська місцева прокуратура, Прокуратура Донецької області, Держава Україна в особі ДКС України.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.           23 грудня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну та збільшення позовних вимог від 1 листопада 2017 року просив:
		1.1.     Визнати протиправними дії та бездіяльність посадових осіб Краматорського відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Краматорського відділу поліції (далі - ВП) ГУНП в Донецькій області, Краматорської місцевої прокуратури та Прокуратури Донецької області в частині умисного невиконання службових обов'язків, умисного саботажу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120160503390000340 від 4 лютого 2016 року та у кримінальному провадженні № 12017050390001642 від 9 червня 2016 року, що супроводжувалися умисним систематичним порушенням норм Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) України, невиконанням ухвал Краматорського міського суду Донецької області, очікуванням спливу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності;
		1.2.     Стягнути з Держави України в особі ДКС України матеріальну шкоду в сумі 1 595,01 грн за саботаж досудового розслідування, вчинений посадовими особами Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, Краматорської місцевої прокуратури, Прокуратури Донецької області та Генеральної прокуратури України, починаючи з 2 травня 2015 року до 1 листопада 2017 року - дня подання заяви про зміну та збільшення позовних вимог;
		1.3.     Стягнути з Держави України в особі ДКС України відшкодування моральної шкоди у сумі 30 000 грн з тих самих підстав, що вказані у попередньому пункті, а також за знущанням над позивачем як потерпілим у двох кримінальних провадженнях ще до їх відкриття;
		1.4.     Зобов'язати Державу Україна в особі ДКС України купити позивачеві нову білу сорочку з коротким рукавом 56 розміру 5 зросту з тканини аналогічної до тієї, з якої була виготовлена сорочка, на яку слідча слідчого відділу Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_7 (далі - слідча) умисно вилила залишки кави 11 липня 2016 року, з наданням позивачеві товарного чека;
		1.5.     Стягнути з Держави Україна в особі ДКС України 640 грн судового збору, сплаченого позивачем за подання позовної заяви, 7 грн комісії банку, сплаченої під час оплати судового збору, а також витрати за відрив від звичайних занять, пов'язані з прибуттям до місця судового провадженняу сумі 619,36 грн.
		2.   Мотивував позов такими обставинами:
		2.1.     1 травня 2015 року між 21 годиною 30 хвилин та 21 годиною 40 хвилин у відсутності батьків ОСОБА_8 зі своїм другом двічі вистрілила з даху сусіднього будинку НОМЕР_1 у вікно веранди будинку позивача.
		2.2.     2 травня 2015 року о 13 годині 25 хвилин інспектор міліції склав рапорт, в якому навів неправдиві дані щодо обставин інциденту, які позивач повідомив йому телефоном, а о 18 годині 05 хвилин на місце інциденту приїхала оперативна група, члени якої не представилась, не пред'явили документів, не зайшли до будинку та відмовилися фотографувати отвори, що виникли від пострілів.
		2.3.     29 січня 2016 року Краматорський міський суд Донецької області постановив ухвалу, якою зобов'язав слідчого внести до Єдиного реєстру досудових розслідуваньвідомості про вчинення відносно позивача кримінального правопорушення.
		2.4.     4 лютого 2016 року слідча розпочала кримінальне провадження № 12016050390000340 за частиною першою статті 296 Кримінального кодексу (далі - КК) України.
		2.5.     10 березня 2016 року під час проведення огляду місця події був складений протокол, в якому слідча вказала неправдиві дані.
		2.6.     22 березня 2016 року слідча прийняла постанову про закриття вказаного кримінального провадження, яку позивач оскаржив до суду.
		2.7.     30 червня 2016 року Краматорський міський суд Донецької області постановив ухвалу, якою скасував постанову слідчої про закриття кримінального провадження.
		2.8.     11 червня 2016 року у приміщенні Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області слідча вилила на позивача залишки кави, забруднивши зліва його білу бавовняну сорочку в дрібну чорну клітинку.
		2.9.     9 червня 2017 року на підставі поданої позивачем заяви було розпочато кримінальне провадження № 12017050390001642 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 384 КК України, щодо свідка у кримінальному провадженні № 12016050390000340 ОСОБА_9.
		2.10.  Позивач звертався зі скаргами до прокурора міста Краматорська, Генерального прокурора України, Прокуратури Донецької області та з інформаційними запитами на ім'я начальника Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, які не вплинули на бездіяльність слідчих під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12016050390000340 і № 12017050390001642.
		2.11.  Посадові особи Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області допустили бездіяльність щодо збирання доказів і вчинення інших процесуальних дій у вказаних кримінальних провадженнях, а також не забезпечили швидке, повне та неупереджене розслідування.
		Короткий зміст рішень суду першої інстанції
		3.           29 грудня 2016 року Краматорський міський суд Донецької області постановив ухвалу про відкриття провадження у справі та призначення підготовчого судового засідання.
		4.           11 січня 2017 року за результатами підготовчого судового засідання ухвалою суду справа призначена до судового розгляду.
		5.           20 січня 2017 року через канцелярію суду позивач подав клопотання про виключення з числа відповідачів ГУ ДКС України в Донецькій області, а 24 січня 2017 року під час судового засідання заявив клопотання про залучення співвідповідачем Прокуратури Донецької області.
		6.           24 січня 2017 року суд ухвалою залучив до участі у справі співвідповідачем Прокуратуру Донецької області, а також виключив з числа відповідачів ДКС у м. Краматорську, залучивши її третьою особою, яка не заявила самостійних вимог.
		7.           20 лютого 2018 року Краматорський міський суд Донецької області постановив ухвалу, якою закрив провадження у справі щодо вимог про визнання протиправними дій і бездіяльності посадових осіб Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, прокурорів Краматорської місцевої прокуратури, прокурорів Прокуратури Донецької області у частині умисного невиконання ними службових обов'язків; умисного саботажу досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12016050390000340 та № 12017050390001642.
		8.           Мотивував ухвалу тим, що предметом вказаних вимог є визнання незаконними кримінально-процесуальних дій і бездіяльності відповідачів у кримінальних провадженнях № 12016050390000340 та № 12017050390001642, досудове розслідування в яких триває, і в яких позивач має статус потерпілого. Тому, на думку суду, зазначені позовні вимоги мають розглядатися за правилами кримінального судочинства.
		9.           20 лютого 2018 року Краматорський міський суд Донецької області ухвалив рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а також про зобов'язання Держави України в особі ДКС України купити нову сорочку.
		10.       Мотивував рішення так:
		10.1.  Позивач не надав достатніх і допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння йому працівниками Краматорського ВП ГУНП Донецької області, Краматорської місцевої прокуратури та Прокуратури Донецької області матеріальної шкоди, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити;
		10.2.  Реалізація позивачем права на оскарження рішень, дій і бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях не є підставою для відшкодування моральної шкоди, оскільки порушення прав позивача не встановлені, а отже, немає підстав для задоволення вимог про стягнення відшкодування моральної шкоди;
		10.3.  У позивача зі слідчою виникли цивільно-правові відносини, оскільки її дії щодо пролиття кави на сорочку позивача не пов'язані зі здійсненням службових повноважень. Тому немає підстав для зобов'язання Держави України в особі ДКС України купити позивачу нову білу сорочку з коротким рукавом 56 розміру 5 зросту зі стовідсоткової бавовни замість зіпсованої слідчою.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		11.       18 червня 2018 року Апеляційний суд Донецької області прийняв постанову, якою залишив без змін ухвалу суду першої інстанції від 20 лютого 2018 року щодо закриття провадження у справі за вимогою про визнання протиправними дій і бездіяльності посадових осіб органів поліції та прокуратури під час досудового розслідування.
		12.       Обґрунтував постанову приписами статті 303 КПК України. Зазначив, що позовні вимоги про визнання незаконними дій і бездіяльності органів поліції та прокуратуриє оскарженням процесуальних дій посадових осіб у кримінальному провадженні. А тому ці вимоги не можуть розглядатися за правилами цивільного судочинства. Вважав обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що вказані вимоги мають розглядатися за правилами КПК України.
		13.       18 червня 2018 року Апеляційний суд Донецької області прийняв постанову щодо вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди, а також про зобов'язання Держави України в особі ДКС України купити позивачеві нову сорочку.Суд залишив без змін рішення Краматорського міського суду Донецької області від 20 лютого 2018 року про відмову у задоволенні цих вимог.
		14.       Мотивував постанову тим, що приписи статті 1176 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України не розповсюджуються на спірні правовідносини, які врегульовані загальними положення про відшкодування шкоди (статтями 1166, 1167, 1174 ЦК України). Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння йому відповідної шкоди внаслідок дій і бездіяльності посадових осіб, на яких закон поклав обов'язок з проведення досудового розслідування.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		15.       26 липня 2018 року позивач з огляду на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на судові рішення «щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протизаконними дій і бездіяльності конкретного керівництва та і працівників: міліції, поліції, місцевої та обласної прокуратури».
		16.       Просить:
		16.1.  Скасувати ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 20 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 18 червня 2018 року і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду;
		16.2.  Постановити окрему ухвалу відповідно до пункту 11 частини першої статті 262 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України, направивши її Генеральному прокурору України, у разі якщо Велика Палата Верховного Суду визнає оскаржені судові рішення законними;
		16.3.  На підставі частини шостої статті 10 ЦПК України внести до Конституційного Суду України подання щодо конституційності та відповідності статтям 3, 55 і 56 Конституції України частини третьої статті 364 КК України, частини другої статті 307, пунктів 1 і 3 частини третьої статті 314 КПК України.
		Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
		17.       20 вересня 2018 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 20 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 18 червня 2018 року щодо позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності слідчих і прокурорів, за якими провадження у справі було закрите.
		18.       12 грудня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		19.       Обґрунтував ухвалу тим, що позивач оскаржує ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 20 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 18 червня 2018 року з підстав порушення правил предметної юрисдикції при вирішенні питання про закриття провадження щодо позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності слідчих і прокурорів.
		АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		20.       Позивач вказує, що всі заявлені ним позовні вимоги мали розглядатися за правилами цивільного судочинства.
		21.       Суди першої й апеляційної інстанцій не дослідили наявні у матеріалах справи письмові докази.
		22.       У вступній і резолютивній частині постанови від 18 червня 2018 року про перегляд ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі апеляційний суд не вказав дати виготовлення повного тексту цієї постанови.
		23.       Суди першої й апеляційної інстанцій ухвалили рішення щодо ГУНП в Донецькій області, яке не брало участі у розгляді справи в суді першої інстанції, незаконно залучив останнє як співвідповідача у справу та не навів мотивів, на підставі яких відхилив аргументи, наведені в апеляційній скарзі.
		24.       Суд першої інстанції, хоч і дійшов висновку, що справа має розглядатися за правилами кримінального судочинства, проте не направив Генеральному прокурору України окрему ухвалу, що передбачає частина друга статті 262 ЦПК України.
		(2) Позиції інших учасників справи
		25.       Інші учасники справи відзиви на касаційну скаргу не подали.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		(1) Оцінка аргументів позивача та висновків судів першої й апеляційної інстанцій
		(1.1) Щодо юрисдикції суду
		26.       ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з цивільних та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).
		27.       ЦПК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами, також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).
		28.       Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
		29.       Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
		30.       Суди попередніх інстанцій вважали, що вимога позивача про визнання протиправними дій і бездіяльності органів поліції та прокуратурипід час досудового розслідування у кримінальних провадженняхмає розглядатися за правилами кримінального судочинства.
		31.       ВеликаПалата Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу позивача на судові рішення першої й апеляційної інстанцій про закриття провадження щодо вказаної вимоги, з таким висновком судів погоджується.
		32.       Суди встановили, що за заявами позивача від 2 травня 2015 року та від 5 липня 2016 року посадові особи Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомості про кримінальні провадження № 12016050390000340 від 4 лютого 2016 року та №12017050390001642 від 9 червня 2017 року відповідно. У цих провадженнях позивач визнаний потерпілим, а їх розгляд не закінчений.
		33.       У позовній заяві та касаційній скарзі позивач стверджує, що внаслідок неналежного виконання посадовими особами, на яких законом покладений обов'язок з проведення досудового розслідування та прокурорського нагляду під час цього розслідування, порушуються процесуальні права позивача як учасника кримінальних проваджень: його заяви щодо вчинення третіми особами кримінальних правопорушень тривалий час не розглядалися; відповідні відомості не вносилися до ЄРДР; досудове розслідування не проводилося; над позивачем знущалися «потрійним» закриттям кримінального провадження № 12016050390000340 від 4 лютого 2016 року; копії цих постанов не надсилалися та не надавалися, а з матеріалами кримінального провадження не давали можливості ознайомитися, внаслідок чого права позивача на оскарження цих постанов були умисно порушені.
		34.       Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (частина перша статті 1 КПК України).
		35.       Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		36.       Сторонами кримінального провадження з боку обвинувачення є, зокрема, слідчий, прокурор, потерпілий (пункт 19 частини першої статті 3 КПК України).
		37.       Згідно з частиною першою статті 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим кодексом.
		38.       Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях визначає Глава 26 КПК України.
		39.       Потерпілий має право оскаржувати бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення доЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення; у нездійсненні інших процесуальних дій, які зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк; рішення прокурора про закриття кримінального провадження; рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій тощо.Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314 - 316 вказаного кодексу (частини перша та друга статті 303 КПК України).
		40.       Тобто кримінальний процесуальний закон визначає спеціальний порядок розгляду скарг потерпілого, які позивач заявив за правилами цивільного судочинства. Тому суди першої та апеляційної інстанцій зробили обґрунтований висновок, що вимога про визнання протиправними дій і бездіяльності органів поліції та прокуратурипід час досудового розслідування у кримінальних провадженнях має вирішуватися за правилами КПК України.
		41.       Отже, оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства (стаття 16 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі; стаття 20 ЦПК України у редакції, чинній на час вирішення справи судами), ВеликаПалата Верховного Суду вважає необґрунтованимидоводи позивача про необхідність спільного розгляду вимоги про визнання протиправними дій і бездіяльності органів поліції та прокуратурипід час досудового розслідування у кримінальних провадженнях з вирішеними за правилами цивільного судочинства вимогами про відшкодування Державою Україною матеріальної та моральної шкоди і про зобов'язання купити позивачеві нову сорочку.
		(1.2) Щодо інших доводів касаційної скарги
		42.       Під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
		43.       З огляду на вказаний припис, а також зважаючи на предмет касаційного перегляду, ВеликаПалата Верховного Суду не може досліджувати наявні у матеріалах справи докази на підтвердження вимог позивача.
		44.       Стосовно доводів позивача про те, що суди ухвалили рішення щодо ГУНП в Донецькій області, яке не брало участі у розгляді справи, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що позивач у позовній заяві правильно вказав відповідачем не Краматорський ВП ГУНП в Донецькій області, а ГУНП в Донецькій області, яке відповідальне за дії працівників Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області. Крім того, клопотання про заміну ГУНП в Донецькій області як відповідача чи про залучення Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області як співвідповідача позивач не подавав.
		45.       Відповідно до частини першої і другої статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права, зокрема, в областях і містах у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання. Територіальні органи поліції утворює, ліквідовує та реорганізовує Кабінет Міністрів України за поданням Міністра внутрішніх справ України на підставі пропозицій керівника поліції.
		46.       16 вересня 2015 року Кабінет Міністрів України постановою № 730 утворив як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції та ліквідував як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ. Зокрема, згідно з додатком 1 до цієї постанови як юридична особа публічного права утворене ГУНП в Донецькій області. Натомість, у Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області статус юридичної особи відсутній.
		47.       У цивільному процесі позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 30 ЦПК України у редакції, чинній на час відкриття провадження у справі; частина друга статті 48 ЦПК України у редакції, чинній на час закриття провадження у справі).
		48.       Отже, і в ухвалі Краматорського міського суду Донецької області від 20 лютого 2018 року, і в постанові Апеляційного суду Донецької області від 18 червня 2018 року, які оскаржені у касаційному порядку, суди правильно вказали одним з відповідачів саме ГУНП в Донецькій області як юридичну особу, зазначену відповідачем у позовній заяві, поданій 23 грудня 2016 року.
		49.       Отже, доводи позивача про ухвалення оскаржених судових рішень до відповідача, який не брав участі у справі, є необґрунтованими.
		50.       Згадки про Краматорський ВП ГУНП в Донецькій області як відповідача в інших процесуальних документах не можуть бути підставою для скасування правильних по суті і законних рішень, які позивач оскаржив до Верховного Суду (частина друга статті 410 ЦПК України).
		51.       Крім того, суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову про залишення без змін ухвали суду першої інстанції про закриття провадження у справі, які є предметом касаційного перегляду, не розглядав по суті позовні вимоги до жодного з відповідачів, а вирішував питання предметної юрисдикції вимоги про визнання протиправними дій і бездіяльності органів поліції та прокуратурипід час досудового розслідування у кримінальних провадженнях.
		(1.3) Щодо клопотання про постановлення окремої ухвали
		52.       Згідно з частиною першою статті 420 ЦПК України суд касаційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених статтею 262 цього кодексу, може постановити окрему ухвалу.
		53.       Суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу (частина перша статті 262 ЦПК України).
		54.       Отже, суд постановляє окрему ухвалу лише тоді, якщо встановить порушення певним органом чи іншою особою вимог законодавства або недоліки в їхній діяльності під час вирішення спору.
		55.       Під час постановлення оскаржених у касаційному порядку ухвали про закриття провадження щодо однієї з вимог позивача та постанови суду апеляційної інстанції про залишення вказаної ухвали без змін, а також під час розгляду касаційної скарги на ці судові рішення суди спір не вирішували. Тому відсутні підстави для застосування частини першої статті 420 ЦПК України, і у задоволенні зазначеного клопотання позивача слід відмовити.
		(1.4) Щодо клопотання про звернення до Конституційного Суду України
		56.       Позивач просить суд внести до Конституційного Суду України подання щодо конституційності та відповідності статтям 3, 55 і 56 Конституції України, частини третьої статті 364 КК України, частини другої статті 307 КПК України, пунктів 1 і 3 частини третьої статті 314 КПК України.
		57.       Відповідно до частини шостої статті 10 ЦПК України, якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після ухвалення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, вирішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України.
		58.       Розглядаючи касаційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині вимоги про визнання протиправними дій і бездіяльності органів поліції та прокуратурипід час досудового розслідування у кримінальних провадженнях та на постанову суду апеляційної інстанції про залишення зазначеної ухвали без змін, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що для вирішення питання законності й обґрунтованості такого закриття провадження статті 3, 55 і 56 Конституції України, а також частина третя статті 364 КК України, частина друга статті 307, пункти 1 і 3 частини третьої статті 314 КПК України не є застосовними, а підстави для внесення згідно з частиною шостою статті 10 ЦПК України подання до Конституційного Суду України - відсутні. Тому у відповідному клопотанні позивача слід відмовити.
		(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		(2.1) Щодо суті касаційної скарги
		59.       Згідно з пунктом 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має, зокрема, право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		60.       Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		61.       Враховуючи наведені вище висновки щодо доводів касаційної скарги, Велика Палата Верховного Суду вважає, що ця скарга є необґрунтованою, а судові рішення судів першої й апеляційної інстанцій щодо закриття провадження у частині вимоги про визнання протиправними дій і бездіяльності посадових осіб поліції та прокуратури під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях - законними та правильними по суті.
		62.       Отже, ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 20 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 18 червня 2018 року про перегляд цієї ухвали, слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
		(2.2) Щодо судових витрат
		63.       З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на позивача.
		Керуючись частиною першою статті 400, пунктом 1 частини першої статті 409, статтями 410, 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
		П О С Т А Н О В И Л А :
		1.   Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
		2.   Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 20 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Донецької області від 18 червня 2018 року про перегляд вказаної ухвали залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач Д.А.ГудимаСудді:Н.О.АнтонюкН.П.Лященко С.В.БакулінаО.Б.Прокопенко В.В.БританчукЛ.І.Рогач В.І.ДанішевськаІ.В.Саприкіна О.С.ЗолотніковО.М.Ситнік О.Р.КібенкоВ.Ю.Уркевич В.С.КнязєвО.Г.Яновська Л.М.Лобойко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...