Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-1259/11 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту дітей війни.
Надіслано для оприлюднення: 08.02.2019. Зареєстровано: 10.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.02.2019.
Дата набрання законної сили: 07.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		07 лютого 2019 року 
		Київ
		справа №2-а-1259/11
		адміністративне провадження №К/9901/35216/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Гриціва М.І., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу №  2-а-1259/11
		за позовом ОСОБА_2
		до Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі Хмельницької області
		про визнання протиправними дій,
		за касаційною скаргою Старокостянтинівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Хмельницької області
		на ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області (у складі головуючого судді Цішковського В.А.) від 13 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року (у складі колегії: головуючого судді Мельник-Томенко Ж.К., суддів Ватаманюка Р.В., Сторчака В.Ю.),
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		03 липня 2017 року ОСОБА_3 звернулася до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Старокостянтинівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про стягнення недоплаченої надбавки до пенсії, як дітям війни.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року, заяву задоволено.
		Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, розглядаючи вказану заяву, прийшов до висновку, що для належного забезпечення виконання рішення суду необхідно замінити стягувача у виконавчому провадженні.
		Короткий зміст вимог касаційних скарг
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, вважаючи їх прийнятими з порушенням норм процесуального права, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про заміну стягувача.
		ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Касаційна скарга надійшла до суду 10 листопада 2017 року.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №  2-а-1259/11, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений.
		У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня  2017  року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
		Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 березня 2018 року для розгляду цієї справи визначено новий склад колегії суддів, а саме: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Гриціва М.І. та Коваленко Н.В.
		Суддя-доповідач ухвалою від 14 січня 2019 року прийняв до провадження адміністративну справу № 2-а-1259/11 та призначив її до розгляду ухвалою від 06 лютого 2019 року в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів на 07 лютого 2019 року. 
		Одночасно з касаційною скаргою було заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, в задоволенні якого було відмовлено ухвалою Верховного Суду від 06 лютого 2019 року.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		Касаційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що в матеріалах справи не міститься доказів відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 квітня 2011 року. Заявницею не надано суду доказів про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного рішення суду, і оскільки зазначене провадження не відкрито, то підстави для заміни сторони виконавчого провадження відсутні. Тому, відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не з'ясувавши та не дослідивши усіх обставин в даній справі, що призвело до неправильного вирішення питання.
		24 листопада 2017 року на адресу суду надійшли заперечення ОСОБА_3 на касаційну скаргу відповідача, в яких заявниця зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, та прийнятими при дотриманні норм процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
		Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частини четвертої статті 328 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Зазначеним вимогам процесуального закону ухвала Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2017 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року відповідають, а викладені в касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятні з огляду на наступне.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 квітня 2011 року позов задоволено частково, а саме зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з врахуванням їх права на підвищення пенсії, як дитині війни, в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, визначеної статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 18 вересня 2010 року по 12 квітня 2011 року включно з урахуванням фактично виплачених сум.
		На виконання зазначеної постанови Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області видано виконавчий лист від 25 жовтня 2011 року №  2-а-1259/11.
		ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Старокостянтинівського районного управління юстиції у Хмельницькій області.
		Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19 жовтня 2015 року, зареєстрованого у реєстрі за №  929, засвідченого приватним нотаріусом Старокостянтинівського районного нотаріального округу Хмельницької області Лавутою Т.О., спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_2 є його дружина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
		З метою заміни сторони у виконавчому провадженні ОСОБА_3 звернулась до суду з відповідною заявою.
		Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, розглядаючи вказану заяву, прийшов до висновку, що для належного забезпечення виконання рішення суду необхідно замінити стягувача у виконавчому провадженні.
		Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.
		Згідно статті 55 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
		Відповідно до частини першої статті 264 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного судового рішення) у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником.
		Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Відповідно до частини першої статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
		З приводу доводів касаційної скарги про те, що заявницею не надано суду доказів про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного рішення суду, і оскільки зазначене провадження не відкрито, то підстави для заміни сторони виконавчого провадження відсутні суд зазначає наступне.
		Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон № 1404-VIII) під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Згідно частин першої та другої статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Положення частини п'ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
		Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
		У контексті наведених положень Закону № 1404-VIII слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону.
		При цьому виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.
		До того ж цей Закон не пов'язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац другий частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII).
		Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
		Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постанові від 13 грудня 2018 року у справі №  2-а-1710/11.
		Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки постановою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 квітня 2011 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Старокостянтинівському районі (правонаступник Старокостянтинівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 18 вересня 2010 року по 12 квітня 2011 року включно з урахуванням фактично виплачених сум та суми якої не були отримані позивачем за життя, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача на його правонаступника згідно свідоцтва про право на спадщину за законом.
		З урахуванням того, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а неможливість виконати рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно задовольнив заяву ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження.
		Згідно з частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		Касаційна скарга не містять належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки судів. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки апеляційного суду та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу.
		Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
		Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
		Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
		У рішенні Європейського суду з прав людини "Матківська проти України" від 12 березня 2009 року (заява № 38683/04) зазначено про те, що судовий розгляд і виконавче провадження - це перша та друга стадії загального провадження, які стосуються тривалості провадження; виконання рішення є другим етапом судового провадження, а також що реалізоване право знаходить свою ефективну реалізацію саме у момент виконання.
		Крім того, у рішенні "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява 40450/04, пункт 46) Європейський суд з прав людини зазначив: "…що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (див. рішення у справі "Метаксас проти Греції" (Metaxas v. Greece), № 8415/02, пункт 19, від 27 травня 2004 року; та у справі "Лізанец проти України" (Lizanets v. Ukraine), № 6725/03, пункт 43, від 31 травня 2007 року).
		У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання.
		У пункті 48 цього рішення Європейський Суд з прав людини зробив висновок, що заявникові не можна було дорікати за неподання до державної виконавчої служби заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження. І далі, у пункті 54 звернув увагу, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (див. рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v.Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року).
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		У відповідності до частини першої статті 350 КАС України (в редакції, чинній на момент винесення цього судового рішення) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		З урахуванням вищезазначеного колегія суддів приходить до висновку про те, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій прийняли рішення при дотриманні норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цього не спростовують, тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, 
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Старокостянтинівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Хмельницької області залишити без задоволення.
		Ухвалу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 13 липня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2017 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач Я.О. Берназюк 
		Судді:                                                                                                    М.І. Гриців 
		                                                                                                    Н.В. Коваленко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...