Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 921/879/15-г/11 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; грошові вимоги кредиторів до боржника (СК5: п.43).
Надіслано для оприлюднення: 11.02.2019. Зареєстровано: 11.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.02.2019.
Дата набрання законної сили: 30.01.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 січня 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  921/879/15-г/11 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г. 
		 
		за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О.
		 
		за участю представників:  ТОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" - Проценка М.М., дов. від 02.10.2018
		розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фінансова компанія "Приватні інвестиції"
		на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2018
		(Суддя - Сидорук А.М.)
		 
		та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018
		(Головуючий суддя - Желік М.Б.; судді - Костів Т.С., Данко Л.С.)
		 
		у справі за заявою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області 
		 
		до Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський авторемонтний завод"
		 
		про визнання банкрутом, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. У проваджені Господарського суду Тернопільської області перебуває справа про банкрутство Відкритого акціонерного товариства (Далі - ВАТ) "Тернопільський авторемонтний завод" на стадії ліквідації введеною постановою місцевого господарського суду  25.01.2016.
		 
		2. До Господарського суду Тернопільської області 02.02.2018 надійшов звіт ліквідатора ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" арбітражної керуючої Вікнянської Т.В.№ 02-09/6 від 22.01.2018 року та ліквідаційний баланс від 31.01.2018.
		2.1. Ліквідатором Вікнянською Т.В. 02.02.2018 подано клопотання № 02-09/13 від 30.01.2018 року з проханням винести ухвалу про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та стягнення пропорційно з усіх кредиторів основної грошової винагороди, що належить до виплати ліквідатору.
		2.2. До Господарського суду Тернопільської області 18.02.2018 року від арбітражної керуючої Вікнянської Т.В. надійшов Додаток до звіту від 22.01.2018 про хід проведення ліквідаційної процедури ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод", до якого долучено наступні документи: Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажу майна в провадженні у справі про банкрутство; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; Акт про передання права власності на придбане нерухоме майно від 19.01.2018.; Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта; довідку Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області про закриття рахунків, що належать боржнику; відомість відкритих торгів; звіт про нараховану, але не виплачену грошову винагороду, інші документи.
		2.3. Крім того, ліквідатором подано до місцевого господарського суду клопотання про затвердження витрат понесених в ході проведення ліквідації процедури за період 25.01.2016 по квітень 2018 року включно в сумі 24 290,48 грн та подано на затвердження господарського суду Звіт про витрати в ході проведення ліквідаційної процедури ВАТ «Тернопільський авторемонтний завод» в порядку ч.4-5 ст.115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		3. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2018 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс у справі № 921/879/15-г/11 ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод", вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 05461562.
		Відкрите акціонерне товариство "Тернопільський авторемонтний завод" вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 05461562- ліквідовано як юридичну особу.
		Грошові вимоги: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 39502025 в сумі 6 067 225 грн. 68 коп.; Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, вул. Текстильна, 1 б, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14029303 в сумі в сумі 9 111 грн. 46 коп. ; Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, вул. Руська 17, м. Тернопіль в сумі 334 909 грн. 53 коп. ; Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області, вул. Микулинецька, буд. 3а, м. Тернопіль, 46006, код 41312751 в особі Тернопільського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області, вул. Танцорова, буд. 51, м. Тернопіль, 46008, код 41449715 в сумі 1                 041         721,44 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" м.Київ, вул..Січових Стрільців (Артема), буд.52А, оф.147 в сумі 6                                 220 846, 44 грн.; Товариства з обмеженою відповідальністю "Хадлей Україна" м. Тернопіль, вул. Качали, 7, ідентифікаційний код 25887435         в сумі 331 236 грн. 26 коп. - ухвалено вважати погашеними. 
		Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Законом строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.
		Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Тернопільської області від 30 вересня 2015 про порушення провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський авторемонтний завод" вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 05461562.
		Затверджено ліквідатору Вікнянській Тетяні Василівні, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1400 від 18.07.2013р., АДРЕСА_1 витрати, пов'язані з виконанням повноважень ліквідатора в ході здійснення ліквідаційної процедури за період 2016р. - 2018р. в сумі 24                                 290,48 грн.
		Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" м. Київ, вул.Січових Стрільців (Артема), буд.52А, оф.147 на користь арбітражного керуючого Вікнянської Тетяни Василівни, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1400 від 18.07.2013р., АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 основну грошову винагороду в сумі 154         546 грн. 
		Стягнуто з Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, вул. Білецька, 1, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 39502025 на користь арбітражного керуючого Вікнянської Тетяни Василівни, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1400 від 18.07.2013р., АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 основну грошову винагороду в сумі 96 346 грн. Стягнуто з Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, вул. Текстильна, 1 б, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14029303 на користь арбітражного керуючого Вікнянської Тетяни Василівни, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1400 від 18.07.2013р., АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 основну грошову винагороду в сумі 144 грн. 
		Стягнуто з Тернопільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, вул. Руська 17, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 21157094 на користь арбітражного керуючого Вікнянсьої Тетяни Василівни, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1400 від 18.07.2013р., АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 основну грошову винагороду в сумі 5                                 318 грн. Видати наказ.
		Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області, вул. Микулинецька, буд. 3а, м. Тернопіль, 46006, код 41312751 в особі Тернопільського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Тернопільській області, вул. Танцорова, буд. 51, м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 41449715 на користь арбітражного керуючого Вікнянської Тетяни Василівни, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1400 від 18.07.2013р., АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 основну грошову винагороду в сумі 16 542 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хадлей Україна" м. Тернопіль, вул. Качали, 7, ідентифікаційний код 25887435          на користь арбітражного керуючого Вікнянсьої Тетяни Василівни, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1400 від 18.07.2013р., АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 основну грошову винагороду в сумі 5 258 грн. 13. Провадження у справі № 921/879/15-г/11 припинено.
		 
		4. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що ліквідатором проведені всі необхідні дії з ліквідації банкрута, надано суду документи, що свідчать про ліквідацію банкрута, у тому числі, ліквідаційний баланс з непогашеною кредиторською заборгованістю, у зв'язку з недостатністю активів, які можна було б направити на погашення кредиторської заборгованості. Наданий ліквідаційний звіт схвалено комітетом кредиторів.
		4.1. Крім того, суд першої інстанції встановив, що у зв'язку з тим, що Тернопільська міська рада та Виконавчий комітет Тернопільської міської ради, не зважаючи на неодноразові звернення ліквідатора (відповідні докази наявні у матеріалах справи), не прийняли до свого відома по Акту приймання-передачі Захисну споруду - бомбосховище, що знаходиться по вул. Текстильній, 28 у м. Тернополі, ліквідатором  та ТОВ «Термобуд-Каркас» було укладено Договір відповідального зберігання № 3 від 08.02.2016 щодо наведеного майна.
		4.2. Разом з тим, численні клопотання направлені ліквідатором до Державного агентства резерву України про прийняття у найкоротші строки по Акту приймання-передачі від ліквідатора розброньованих матеріальних цінностей, або укладення Держагентством договору з матеріально відповідальною особою для запобігання знищенню матеріальних цінностей - мобрезерву, які обліковуються за банкрутом, в зв'язку з закінченням ліквідаційної процедури, залишились без відповіді, що стало підставою для укладення ліквідатором  та ТОВ «Термобуд-Каркас» Договору відповідального зберігання №2 від 08.02.2016 щодо зберігання майна - мобілізаційного резерву, згідно переліку.
		 
		5. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у задоволенні вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції", м.Київ, вул. Жамбила Жабаєва, 7, вих №РІ 000891005218О від 10.05.2018 (вх. ЛАГС 01-05/1620/18 від 30.05.2018)        - відмовлено.
		Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 20.04.2018 у справі №921/879/15-г/11 залишено без змін.
		 
		6. Відхиляючи доводи апеляційної скарги суд другої інстанції встановив, що в матеріалах справи в тому числі містяться докази щодо проведення інвентаризації майна боржника, продажу майна боржника в межах справи про банкрутство (первинні документи), реєстру вимог кредиторів, понесених арбітражним керуючим витрат в межах справи про банкрутство, зупинення обігу акцій банкрута, вжиття заходів щодо розшуку майна боржника, закриття рахунків боржника (том 16 арк. справи 100-262, том 17 арк. справи 2-11, 46-100, 107-142).
		6.1. Крім того, суд другої інстанції встановив наявність виписки по ліквідаційному рахунку боржника (долучена до пояснення арбітражного керуючого від 17.09.2018), розпорядження №182-КФ-С-Ф/НКЦПФР про скасування реєстрації випуску акцій ВАТ"Тернопільський авторемонтний завод" та ануляцію свідоцтва про реєстрацію випуску акцій боржника від 01.2009 № 18/1/09 виданого 29.04.2014 Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку (долучені до клопотання арбітражного керуючого від 12.09.2018).
		6.2. У підсумку, апеляційний господарський суд, залишивши апеляційну скаргу без задоволення, дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		7. ТОВ  "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2018 та на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у даній справі з проханням їх скасувати та направити справу №921/879/15-г/11 на розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		8. Скаржник вважає, що під час прийняття оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій порушено норми ч. 1 ст. 46, ч. 7 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон про банкрутство), оскільки до звіту ліквідатора не додано всі передбачені додатки, що свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи та є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
		8.1. Скаржник посилається на відсутність доданих до звіту ліквідатора: реєстру вимог кредиторів з даними про розміри погашення таких вимог; документів, які підтверджують погашення вимог кредиторів, зокрема виписки про рух коштів по ліквідаційному рахунку боржника; копії розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідченої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, з огляду на те, що боржник є відкритим акціонерним товариством; копії звіту про наслідки погашення цінних паперів засвідченої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, з огляду на те, що боржник є емітентом цінних паперів.
		8.2. Скаржник переконаний, що поданий на затвердження до суду звіт є неповним, не відображає повноти дій ліквідатора щодо проведеної ліквідаційної процедури ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод".
		8.3. Крім того, скаржник вважає безпідставним стягнення з кредиторів оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого пропорційно з кредиторів, за відсутності: затвердженого комітетом кредиторів звіту про нарахування і виплату грошової винагороди;первинних документів, що підтверджують витрати арбітражного керуючого у ліквідаційній процедурі; щомісячних звітів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород.
		8.4. Крім того, судом першої інстанції не надано правової оцінки та проігноровано встановлені у постанові Львівського апеляційного господарського суду 27.09.2017 обставини неналежного виконання ліквідатором своїх повноважень у даній справі.
		8.5. Скаржник послався на судову практику Верховного Суду у справах №927/1191/14 та №910/32824/15.
		 
		Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
		 
		9. Ліквідатором Вікнянською Т.В. подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. 
		9.1. Крім того, ліквідатором подано клопотання про закриття касаційного провадження в частині стягнення основної винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 
		 
		10.  Відповідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 19.10.2018 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фінансова компанія "Приватні інвестиції".
		10.1. Ухвалою Верховного Суду від 29.10.2018 відкрито касаційне провадження у справі №921/879/15-г/11 та призначено розгляд касаційної скарги ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у вказаній справі на 05.12.2018 о 12:00 у відкритому судовому засіданні.
		10.2. Судове засідання 05.12.2018 у справі №921/879/15-г/11 не відбулося у зв'язку з        перебуванням судді Касаційного господарського суду Жукова С.В. (доповідача у справі) з 26.11.2018 по 05.12.2018 на лікарняному.
		10.3. Ухвалою Верховного Суду від 10.12.2018 призначено розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі №921/879/15-г/11 на 30 січня 2019 року о 12 год 00 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330.
		11. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, виходячи з такого.
		 
		12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		13. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
		 
		14. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
		 
		15. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
		 
		16. У ст. 4 Закону про банкрутство, зокрема визначено, що відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута
		 
		17. Ліквідація боржника - це припинення існування суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом.
		 
		18. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств. 
		 
		19. Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього Законом про банкрутство повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації. 
		 
		20. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про  ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
		 
		21. Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом з зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). 
		 
		22. Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за результатом проведених дієвих заходів, які передбачені у ліквідаційній процедурі. 
		 
		23. Законом не визначено вичерпний перелік таких заходів, які має вчинити ліквідатор для завершення ліквідаційної процедури, визначені тільки основні напрямки таких заходів, що дозволяють сформувати  ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів, що логічно випливає із визначених Законом повноважень ліквідатора та  надає останньому можливість відповідно до власного  самостійного та незалежного розсуду вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів  банкрута для формування ліквідаційної маси.
		 
		24. Разом з тим, обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення - принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі        №927/1191/14).
		 
		25. Пунктом 1 ст. 46 Закону про банкрутство визначено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:
		-відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;
		-відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;
		-копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;
		-реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;
		-документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів;
		-довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню;
		-для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
		-для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
		 
		26. У наведеній нормі Законодавець визначив обов'язковий перелік документів, без яких не може бути затверджений звіт ліквідатора господарським судом, який водночас не є вичерпним. 
		 
		27. Крім документів безпосередньо визначених у ст. 46 Закону про банкрутство, для доведення правомірності та повноти своїх дій у ліквідаційній процедурі ліквідатором можуть бути додані до звіту та відображені у ньому інші відомості, які спрямовані на доведення господарському суду, комітету кредиторів та окремим кредиторам виконання, покладених на ліквідатора обов'язків належним чином.
		 
		28. Розглядаючи справу у підсумковому засіданні від 20.04.2018 на стадії ліквідаційної процедури, суд першої інстанції надав оцінку поданому ліквідатором Вікнянсьою Т.В. звіту та ліквідаційному балансу ВАТ Тернопільський авторемонтний завод".
		 
		29. Зокрема, судом встановлено, що письмовий звіт та ліквідаційний баланс ВАТ Тернопільський авторемонтний завод" були схвалені рішенням комітету кредиторів(протокол № 5 від 22.01.2018).
		 
		30. З метою проведення інвентаризації матеріальних цінностей, 08.02.2016 ліквідатором ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" Вікнянською Т.В. та колишнім директором ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" ОСОБА_6 на підставі даних бухгалтерського обліку та отриманої за запитами інформації від органів державної реєстрації рухомого та нерухомого майна, проведено поточну інвентаризацію основних засобів банкрута, про що складено Інвентаризаційний опис майна банкрута ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод".
		 
		31. Так, відповідно до розділу ІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 02.09.2014 №897, для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У тих випадках, коли бухгалтерський облік ведеться безпосередньо керівником підприємства, інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства самостійно. Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.
		 
		32. Відповідно до пункту 5 наведеного Положення, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.
		 
		33. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов'язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов'язань, які не відповідають критеріям визнання
		 
		34. Отже, сама лише констатація обставин наявності Інвентаризаційного опису, без з'ясування обставин наявності  виданого ліквідатором  наказу  про проведення інвентаризації, призначення  інвентаризаційної комісії та з'ясування обставин проведення інвентаризації у присутності матеріально відповідальної особи, а також без з'ясування та надання правового аналізу судами відомостям за результатами інвентаризації майна боржника, з відображенням про це у судових рішеннях, не є свідченням безсумнівності дій ліквідатора та не узгоджується із  ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство стосовно надання ліквідатором відомостей за результатами інвентаризації майна боржника та переліку ліквідаційної маси
		 
		35. Крім того, судами встановлено, що у ході здійснення ліквідаційної процедури були оприлюднені оголошення про продаж майна банкрута - ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" та здійснено публікацію у газеті "Газета по - українські" № 88 (2049) від 03.11. 2017 - оголошення про конкурс.
		 
		36. Протоколом №1 від 21.11.2017 ліквідатором визначено переможця конкурсу на право проведення торгів з продажу майна банкрута ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" - ТБ "Перша Універсальна" м. Львів, як таку, що запропонувала найнижчий відсоток - п'ять (5%) має технічне та програмне забезпечення, десятирічний досвіт роботи по проведенню аукціонів та позитивну репутацію на ринку. 27.11.2017 арбітражним керуючим укладено з ТБ "Перша Універсальна" договір на організацію реклами і аукціону.
		 
		37. Судами встановлено, що реалізація будівлі заводоуправління літ. А, за адресою м. Тернопіль, вул. Текстильна, 28, заг. пл. 1611,9 кв.м. була проведена на аукціоні, який відбувся 28.12.2017, (ЛОТ № 2, за ціною 3 702 623,68 грн), реалізація воріт білого кольору металевих розміром 2,0 х 5,0метрів - 1шт., Термопечі цементаційної п-705        шахового типу; печі цементаційної        шахового типу; печі гартувальна шахового типу (Лот №1 реалізовано за ціною 23531,75 грн).;
		автомобіль ГАЗ-24 "Волга", номерний знак 00297ТЕ здано на металобрухт згідно видаткової накладної № ЛНА-000001 за 990,00 грн.
		 
		38. Факт передачі реалізованого майна покупцеві підтверджується: лише Договором купівлі-продажу майна підприємства-банкрута, укладеним 28.12.2017 між ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" в особі ліквідатора Вікнянською Т.В. та фізичною особою ОСОБА_7, відповідно до умов якого та на підставі Протоколу проведення аукціону № 6L-17 від 28.12.2017 продавець зобов'язується передати у власність покупцеві: Ворота металеві розміром 2 х 5; піч гартувальна шахового типу; термопіч цементаційна п-705 шахового типу; піч цементаційна шахового типу;
		- Договором купівлі-продажу майна підприємства-банкрута, укладеним 02.01.2018 між ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" в особі ліквідатора Вікнянською Т.В. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Термобуд-Каркас», відповідно до умов якого та на підставі Протоколу проведення аукціону № 7L-17 від 28.12.2017 продавець зобов'язується передати у власність покупцеві: Будівлю заводоуправління літ. А загальною площею 1611,9 кв.м., яка розміщена у м. Тернополі, вул. Текстильна, 28.
		 
		39. При цьому, наявність або відсутність фактичної передачі відчуженого боржником майна, судами у оскаржуваних рішеннях не встановлено, з посиланням на акти приймання-передачі майна, що також не узгоджується із передбаченими у ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство приписами щодо надання обов'язкових до звіту ліквідатора додатків, які мають бути оцінені судом.
		 
		40. Затверджуючи звіт та ліквідаційний баланс банкрута, судам належить достеменно встановлювати спрямування у подальшому відповідних грошових коштів: чи були спрямовані отримані від реалізації кошти на покриття витрат, пов'язаних з утриманням, збереженням та продажем відповідного майна; на задоволення кредиторських вимог забезпеченого кредитора; чи були направлені до фонду авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
		 
		41. Судами  встановлено, що кошти від реалізації заставного майна спрямовані на погашення вимог згідно укладеного Договору з ТБ "Перша Універсальна" за організацію реклами і проведення аукціону з продажу майна ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" - 5% від суми реалізованого майна - 185 131,18 грн; згідно Договору від 25.01.2017 з СОД - оцінювачем Читайло В.В. за проведення незалежної оцінки нерухомого майна банкрута - Звіт №17243/17. Оплата послуг згідно договору становить 4000,00 грн без ПДВ; згідно Договору на проведення рецензування від 06.02.2017 рецензент ОСОБА_9, за Рецензію на Звіт про незалежну оцінку будівлі заводоуправління літ. А. заг. пл. 1611,9 кв.м., що заходиться у м. Тернопіль, вул. Текстильна. 28. Вартість послуг рецензента згідно договору за проведення рецензії на незалежну оцінку становить 2 000,00 грн без ПДВ - відшкодування коштів банкруту; за банківські послуги - два платіжні доручення (2x80=160 грн); судовий збір - 2756 грн - платіжне доручення - 80 грн, погашення кредиторських вимог І черги ТОВ "ФК "Приватні інвестиції" у сумі - З 508 576, 50 грн.
		 
		42. Крім наведеного, судами встановлено, з пояснень ліквідатора, наявність у банкрута від реалізації майна, яке ввійшло до складу ліквідаційної маси грошової суми -  24         290,48 грн, у зв'язку із чим ліквідатор ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" просив суд затвердити витрати, пов'язані з виконанням повноважень ліквідатора в сумі 24 290,48 грн.
		 
		43. Водночас, задовольняючи таке клопотання, судами взагалі не надано оцінки та не встановлено походження наведеної суми, не з'ясовано в результаті відчуження якого майна виникла наведена сума, чи підлягала така сума у передбаченому Законом про банкрутство порядку  спрямуванню на погашення кредиторських вимог у справі про банкрутство ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод".
		 
		44. Крім того, у оскаржуваних рішеннях не відображено, чи перевірялось судами з'ясування ліквідатором питання наявності або відсутності дебіторської заборгованості, наявності або відсутності  заборгованості банкрута по заробітній платі.
		 
		45. При цьому, судами встановлено, що станом на 20.04.2018 будь-які активи ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод", що підлягають реалізації відсутні. Згідно з довідками відповідних органів, на момент подання ліквідатором до суду ліквідаційного балансу та звіту про проведену роботу, будь-яке майно у товариства відсутнє.
		 
		46. Судами встановлено, що 14.02.2018 отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, номер інформаційної довідки 113972243 та Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 113973749, проаналізувавши яку, суди дійшли висновків про відсутність об'єктів нерухомості зареєстрованих за банкрутом.
		 
		47. Судами встановлено відсутність зареєстрованої ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" сільськогосподарської техніки, що підтверджено листом Державної інспекції сільського господарства в Тернопільській області № 06-07/1771 від 20.10.2015.
		 
		48. Також встановлено факт передачі до Трудового архівного відділу Тернопільської міської ради 335 одиниць описів справ за 1952-2006,2016 роки, що підтверджено Довідкою № 724/26-3,02 від 05.07.2016.
		 
		49. Крім того,  судами надано оцінку обставинам закриття рахунків банкрута, відкритих у банківських установах.
		 
		50. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, судами не надано оцінку обставинам наявності або відсутності у боржника корпоративних прав, тобто не з'ясовано чи є боржник серед власників, які володіють значними пакетами акцій (10% і більше статутного капіталу) емітентів.
		 
		51. Крім того, судом першої інстанції не було надано оцінки, при затвердженні звіту підприємства-банкрута, яке є акціонерним товариством, відсутності доказів скасування реєстрації випуску акцій, яким, з урахуванням положень ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство є копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
		 
		52. Також, судом першої інстанції не встановлено, чи є підприємство - банкрут емітентом цінних паперів, що вимагає при затвердженні звіту та передбачено наведеною нормою, надання до суду копії звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідченої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
		 
		53. Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
		Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
		Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		54. Під час апеляційного перегляду, суд другої інстанції, спростовуючи доводи апеляційної скарги зазначив, що у матеріалах справи, зокрема, містяться докази щодо проведення інвентаризації майна боржника, продажу майна боржника в межах справи про банкрутство (первинні документи), реєстр вимог кредиторів, понесених арбітражним керуючим витрат в межах справи про банкрутство, зупинення обігу акцій банкрута, вжиття заходів щодо розшуку майна боржника, закриття рахунків боржника (том 16 арк. справи 100-262, том 17 арк. справи 2-11, 46-100, 107-142).
		 
		55. Водночас, в порушення ч. 3 ст. 269 269 ГПК України, апеляційний господарський суд послався на наявність доказів щодо зупинення обігу акцій банкрута, які були відсутні у матеріалах справи під час розгляду судом першої інстанції, більше того,  наявна у т. 18, а.с. 189 копія Розпорядження №182-КФ-С-А/НКЦПФР датована 11.07.2018, тобто після дати винесення судом першої інтенції ухвали за результатами розгляду ліквідаційного звіту, балансу та припинення провадження у справі.
		 
		56. Апеляційний господарський суд не з'ясував чи було вмотивованим рішення суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі за відсутності, зокрема, відомостей про скасування реєстрації випуску акцій та звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
		 
		57. Скаржник у касаційній скарзі стверджує, що упродовж всієї ліквідаційної процедури приміщення, що належали боржнику використовувались третіми особами на підставі договорів суборенди.  
		 
		58. Проте, судами залишено поза увагою з'ясування обставин щодо наведених обставин, не з'ясовано надходження коштів від здачі в оренду приміщень боржника та витрати цих коштів, якщо такі надходили. 
		 
		59. Слід звернути увагу, що при затвердженні ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу банкрута, за наявності у підприємства-боржника майна, судам належить достеменно встановлювати, на підставі належних та допустимих доказів, наявність або відсутність орендних відносин боржника упродовж банкрутних процедур та у залежності від встановленого перевірити надходження та подальше спрямування отриманих коштів, які можуть бути джерелом сплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого,  а також наповнення ліквідаційної маси.
		 
		60. Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі, однак оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають.
		 
		61. Беручи до уваги положення ст.ст. 41, 46 Закону про банкрутство, господарський суд, розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, перевіряє у судовому засіданні обґрунтованість, правомірність та безсумнівну повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника а також достовірність змісту ліквідаційного балансу.
		 
		62. Виходячи з вимог Закону про банкрутство, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками  ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
		 
		63. Підсумовуючи наведене, слід зазначити, що у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута, тому ліквідатор у звіті має довести, що його дії мали саме мету пошуку і виявлення майна банкрута, а під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси.
		 
		64. В той же час, як вбачається з наявних матеріалів справи, суд першої інстанції обмежившись констатацією обставин щодо вчинення ліквідатором певних дій,  з посиланням лише на текст самого звіту, а не на дослідження додатків до звіту, як доказів вчинення ліквідатором дієвих заходів у ліквідаційній процедурі, не встановив чи надано ліквідатором до звіту докази направлення запитів до відповідних органів для виявлення майнових активів банкрута, зокрема до Головного управління статистики у Тернопільській області, Державної митної служби України, органів регіонального БТІ (за потреби) відповідного відділу державної виконавчої служби, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області, Державного департаменту інтелектуальної власності  та ін.
		 
		65. Апеляційний господарський суд, розглядаючи  справу  повторно, наведених помилок не виправив, до аргументів і доводів апеляційної скарги поставився суто формально, отже, аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини.
		 
		66. У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. 
		 
		67. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99, п. 30, від 27.09.2001).
		 
		68. Водночас, клопотання, подане ліквідатором про закриття касаційного провадження в частині стягнення основної винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, залишається без задоволення, з наданням суду першої інстанції вказівки про те, що вирішуючи питання щодо розміру оплати послуг арбітражного керуючого за конкретний період виконання ним повноважень ліквідатора, господарський суд має визначити, який саме період виконання арбітражним керуючим обов'язків ліквідатора підлягає оплаті, яка саме сума та з яких джерел підлягає до сплати на користь арбітражного керуючого, оскільки фактичне отримання арбітражним керуючим оплати послуг неможливо без затвердження ухвалою господарського суду розміру, періоду, джерела та порядку оплати послуг арбітражного керуючого.
		 
		69. Крім того, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що, при визначенні розміру оплати послуг ліквідатора під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення ліквідатором ліквідаційної процедури, а й дії, які вчинялись ліквідатором в цей період.
		(Постанова Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №910/32824/15).
		 
		70. Отже, Розглядаючи доводи скаржника з урахуванням практики Європейського суду з прав людини із застосування статті 6 Конвенції, судова колегія касаційної інстанції дійшла висновку, що рішення судів є не достатньо обґрунтованими, а із доводів касаційної скарги вбачається, що за інших обставин суди попередніх інстанцій мали прийняти інші по суті рішення, ніж ті, які оскаржені в касаційному порядку.
		 
		71. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
		 
		72. Відповідно п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
		 
		73. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі №921/879/15-г/11 з переданням справи на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суду.
		 
		74. Під час нового розгляду, господарському суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого, вимог закону, врахувавши правові позиції суду касаційної інстанції, постановити законне і обґрунтоване  рішення. 
		 
		75. При цьому, суду першої інстанції при оцінці дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури слід керуватися принципом безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі. 
		 
		76. Правові позиції щодо застосування вказаного принципу викладені в постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 927/1191/14, від 08.05.2017 у справі № 904/5948/16, від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 20.06.2018 у справі № 904/8492/15, від 03.07.2018 у справі № Б13/058-08/3, від 08.08.2018 у справі № 916/2465/13, від 16.08.2018 у справі № 923/1265/15. 
		 
		77. За приписами ч.5 ст. 310 ГПК України, висновки суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано судові рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи. 
		 
		78. Відповідно до ч. 1 ст. 316 вказаного Кодексу, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
		 
		79. У зв'язку із задоволенням касаційної скарги та скасуванням судових рішень про затвердження звіту ліквідатора з направленням справи для розгляду до суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури, питання про розподіл судових витрат касаційним судом не вирішується, оскільки завершення ліквідаційної процедури банкрута затвердженням звіту ліквідатора не відбулось.
		 
		Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 3 10, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю  "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі №921/879/15-г/11 задовольнити.
		 
		2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 20.04.2018 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.09.2018 у справі №921/879/15г/11скасувати.
		 
		3. Справу №921/879/15-г/11 направити на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                                С.В. Жуков
		 
		Судді                                                                                                             В.В. Білоус
		 
		                                                                                                                             Н.Г. Ткаченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...