Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 917/316/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; оренди.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2019. Зареєстровано: 12.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2019.
Дата набрання законної сили: 23.05.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
		 
		                                                      РІШЕННЯ
		                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 01.02.2019 р.                                                                                           Справа №  917/316/18 
		  м. Полтава
		 
		за позовною заявою  Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області, вул. Незалежності, 64 а, смт. Диканька, 38500 в інтересах держави в особі Полтавської обласної державної адміністрації, вул. Соборності,45, м. Полтава, 36014   
		до 1. Диканської районної державної адміністрації Полтавської області, вул. Незалежності,66, смт. Диканька, Полтавської області,38500
		2. Фізичної особи-підприємця Кривошапка Віктора Анатолійовича, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 адреса проживання: АДРЕСА_2 
		про  визнання договору оренди недійсним відповідно до ст. 215 ЦК України 
		 
		                                     
		Суддя  Солодюк О.В. 
		Секретар судового засідання  Олійник Н.І. 
		 
		          Представники сторін: 
		           Від прокуратури: Вороненко А.М., посв. в протоколі
		Від позивача:  Максимчук О.В., дов. в протоколі
		           Від відповідачів:  1. не з'явився; 2. Голосний Е.В., дов. в протоколі
		 
		          Розглядається позовна заява про визнання недійсним та припинення на майбутнє договору оренди водного об'єкту від 02.06.2014 року, укладеного між Диканською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Кривошапком Віктором Анатолійовичем, яким передано в оренду водний об'єкт для рибогосподарських потреб, а саме: вода (водний простір) водного об'єкту площею 56,2081 га та земельна ділянка під водним об'єктом площею 82,2095 га, в тому числі під водним дзеркалом 56,2081 га, під пасовищами 9,9220 га, під дамбою 0,1727 га, під зеленими насадженнями 15,9067 га (кадастровий номер 5321084200:002:0460), що розташований за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району та зобов'язання Фізичну особу-підприємця Кривошапка Віктора Анатолійовича повернути шляхом підписання акту приймання-передачі Полтавській обласній державній адміністрації орендований водний об'єкт загальною площею 82,2095 м2, в. т. під водним дзеркалом 56,2081 га, під пасовищами 9,9220 га, під дамбою 0,1727 га, під зеленими насадженнями 15,9067 га (кадастровий номер 5321084200:002:0460), що розташований за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району.
		Ухвалою суду від 02.04.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 02.05.2018р. на 10-00 год.
		 
		Відповідач - 1 (Диканська районна державної адміністрації Полтавської області) подав заперечення проти позову від 12.04.2018р. вх. № 3745, в якому позов не визнає, посилаючись, зокрема на те, що до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради АРК, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені статтею 122 Земельного кодексу України. При цьому відповідач -1, посилаючись на  ч.3 ст. 122 ЗК України зазначає,  що районні державні адміністрації були уповноважені передавати земельні ділянки із земель державної власності у користування за межами населених пунктів для рибогосподарських цілей (у тому числі рибництва (аквакультури), крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою статті 122 Земельного кодексу України.
		Відповідач -1,  посилаючись на ст. 1 Водного кодексу України, ч.1 ст. 14 Закону України «Про аквакультуру», статті 6, 16, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статтю 51 Водного кодексу України, зазначив, що розглянувши заяву ФОП Кривошапко Віктора Анатолійовича 01.03.2013 року, було прийнято розпорядження голови Диканської райдержадміністрації № 48 «Про надання в тимчасове користування на умовах оренди водного об'єкту», після чого райдержадміністрацією було укладено договір оренди водного об'єкту № 13 від 01.03.2013 року на водний об'єкт площею 61,0678 га, який розташований на землях Орданівської та Петро-Давидівської сільських рад Диканського району Полтавської області терміном на 20 років та договір оренди землі № 14 від 05 березня 2013 року на земельну ділянку загальною площею 82,2095 га, яка знаходиться на території Орданівської сільської ради Диканського району Полтавської області терміном до 31.12.2013 року. 
		Разом з цим, 05.03.2013 року на підставі статей 6, 16, 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статей 17, 59, 93, 122 та пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, статті 51 Водного кодексу України, враховуючи договір оренди водного об'єкту № ІЗ від 01.03.2013 та технічні документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди землями водного фонду, розроблені ТОВ «РЕГІОІН», на підставі заяви ФОП Кривошапка В.А., було прийнято розпорядження голови Диканської райдержадміністрації № 49 «Про надання дозволу на внесення змін до технічної документації із землеустрою». 
		В зв'язку із закінченням терміну дії договору оренди землі № 14 від 05.03.2013 р. райдержадміністрацією було прийнято додаткову угоду № 1 від 18.12.2013р. якою продовжено термін дії договору до 31 грудня 2014 року.
		Враховуючи лист з роз'ясненнями Державного агентства земельних ресурсів України від 29.07.2013 року № 18552/1717-13, а також технічні документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) земельної ділянки водного фонду, райдержадміністрацією було прийнято розпорядження голови № 33-з від 25.03.2014 року «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) земельних ділянок водного фонду та на підставі технічної документації було переукладено договір оренди за новим зразком, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420 «Про затвердження Типового договору оренди водних об'єктів».
		Також відповідач -1 зазначає, що Полтавською обласною державною адміністрацією тільки 18.11.2014р. прийняті розпорядчі акти щодо порядку та організації надання у користування на умовах оренди водних об'єктів та земельних ділянок водного фонду. До 01.07.2013р. водні об'єкти загальнодержавного значення, що знаходяться за межами населених пунктів надавалися в користування на умовах оренди районними державними адміністраціями. Лист від Полтавської обласної державної адміністрації щодо направлення договорів оренди в зв'язку зі змінами в законодавстві було отримано 10.06.2016 р., після чого були підготовлені акти приймання - передачі та направлені всі раніше укладені договори до Полтавської ОДА.
		Відповідач - 1 у запереченні просить суд звільнити його від сплати судового збору, оскільки Диканська районна державна адміністрація є не прибутковою установою з відсутністю асигнувань на сплату штрафних санкцій та судових зборів.
		 
		25.04.2018р. позивач заявою (вх. № 4222) уточнив позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача - 2, в яких просить суд зобов'язання Фізичну особу-підприємця Кривошапка Віктора Анатолійовича повернути шляхом підписання акту приймання передачі Полтавській обласній державній адміністрації орендований спірний водний об'єкт загальною площею 82,2095 га, в т.ч. під водним дзеркалом 56,2081 га, під пасовищами 9,9220 га, під дамбою 0,1727 га, під зеленими насадженнями 15,9067 га (кадастровий номер 5321084200:002:0460), що розташований за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району.
		Ухвалою від 02.05.2018р. заява про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
		В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що умовами договору оренди водного об'єкту від 02.06.2014 р. визначено, що передача об'єкта оренди в оренду здійснюється за наявності паспорта водного об'єкту. Передача об'єкта оренди орендарю здійснюється протягом 7 днів після державної реєстрації цього договору згідно з актом приймання - передачі.
		Прикінцевими положеннями договору встановлено, що він набирає чинності після його державної реєстрації.
		         Однак, в порушення вимог договору, за відсутності державної реєстрації  та паспорту на водний об'єкт, відповідно до акту приймання - передачі водного об'єкту, голова Диканської районної державної адміністрації на підставі укладеного договору оренди від 02.06.2014 року у складі комісії за участі голови Орданівської сільської ради та начальника відділу Держземагенства у Диканському районі, 2 червня 2014 року передав земельну ділянку водного фонду загальною площею 82,2095 га., у тому числі водний простір площею 56,2081 га., що розташована за межами населеного пункту на території Орданівської сільської ради Диканського району в натурі орендарю - Фізичній особі підприємцю Кривошапку Віктору Анатолійовичу в задовільному стані.                 
		     Усупереч ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, тільки після двох років користування відповідачем - Фізичною особою підприємцем спірною земельною ділянкою з водним об'єктом, 27.09.2016 року державним реєстратором Диканської РДА прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації іншого речового права, а саме, права оренди земельної ділянки згідно укладеного договору оренди водного об'єкту від 02.06.2014 року між Диканською районною державною адміністрацією та ФОП Кривошапко В.А. 
		     Прокурор зазначає, що спірний договір оренди водного об'єкту  укладений з порушенням вимог чинного законодавства без наявності у райдержадміністрації повноважень розпоряджатись водними об'єктами для рибогосподарських потреб та порушенням порядку надання в оренду, а тому підлягає визнанню  недійсним в судовому порядку.
		 
		В позові зазначено, що з 01.07.2013 р. набрав чинності Закон України «Про аквакультуру», яким внесено зміни до Водного кодексу України, статті 59 Земельного кодексу України, Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».       
		Згідно зі ст. 14 Закону України «Про аквакультуру», рибогосподарський водний об'єкт для цілей аквакультури надається в користування на умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.
		Відповідно до ст. 51 Водного кодексу України водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями,          визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
		Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		Прокурор зазначає, що за змістом статті 51 Водного кодексу України, право оренди водного об'єкта визначається, як право, засноване на договорі, який, в свою чергу, повинен укладатися в порядку та у спосіб, що обумовлені нормами, чинними на час його укладення, оскільки саме договір оренди є тим правовстановлюючим документом, на підставі якого заінтересований суб'єкт набуває прав та обов'язків орендаря, тобто, правовідносини оренди виникають з моменту укладення договору оренди.
		З урахуванням вищевказаних вимог законодавства та ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що з часу набрання чинності Закону України «Про аквакультуру» та внесення у зв'язку з цим до Водного кодексу України відповідних змін, правом розпорядження, в тому числі, шляхом передання в користування (оренду) спірного водного об'єкта за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району загальною площею 82,2095 гектара, у тому числі площею водного дзеркала 56,2081 гектара - була  наділена саме Полтавська обласна державна адміністрація.                     Таким чином, договір надання водного об'єкту, розташованого за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району у строкове платне користування на умовах оренди від 02.06.2014 р., що зареєстрований Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.09.2016 року та укладений між Диканською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та фізичною особою - підприємцем Кривошапко В.А., як орендарем, є таким, що укладений за відсутності у Диканської районної державної адміністрації правомочностей розпорядження спірним водним об'єктом.
		Крім цього, у відповідності до інформації Полтавського обласного управління водних ресурсів встановлено, що надання водного об'єкту в оренду відповідачу ФОП Кривошапко В.А. згідно укладеного договору від 02.06.2014 року у порушення вимог ст. 51 Водного кодексу України відбулось за відсутності розробленого та затвердженого у встановленому Законом порядку паспорта водного об'єкта та відповідного погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
		Посилаючись на ч.,ч. 1, 2 ст. 127 ЗК України, ч.1, 2 ст.134 ЗК України, прокурор зазначає, що   право оренди на спірну земельну ділянку водного фонду державної власності в комплексі із водним дзеркалом загальною площею 82,2095 га підлягало продажу окремим лотом на конкурентних засадах (земельних торгах), чого відповідачем - Диканською районною державною адміністрацією при наданні фізичній особі підприємцю Кривошапко В.А. здійснено не було.
		Окрім того, як зазначає прокурор, істотні умови договору не відповідають положенням чинного законодавства на час його укладення.
		Посилаючись на ч. 1 ст. 15, ч., ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»,  ч. 1 п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 13, ч.3 ст. 18 Закону України «Про оцінку землі»,  ст.ст. 22,  26 Закону України «Про землеустрій», прокурор зазначає, що законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.
		Відповідно до інформації Диканської райдержадміністрації та районної ради встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки водного фонду, яка перебуває в оренді ФОП Кривошапко В.А. не проводилась та органами місцевого самоврядування та виконавчої влади дозвіл на розроблення технічної документації щодо визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки не надавався та на затвердження така документація не надходила.
		В позові зазначено, що за таких обставин, оскільки договір надання водного об'єкту, розташованого за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району у тимчасове користування на умовах оренди від 02.06.2014 р. укладено зі сторони орендодавця Диканської районної державної адміністрації, яка не мала необхідного обсягу повноважень для його укладення, за відсутності нормативної грошової оцінки земельної ділянки, паспорту водного об'єкту, рішення органу виконавчої влади про надання земельної ділянки водного фонду в оренду відповідачу ФОП Кривошапко В.А. та не проведення у відповідності до ст. 134 ЗК України земельних торгів (аукціону) з метою продажу права оренди даної земельної ділянки на конкурентних засадах, вказаний договір згідно з ч. 2 ст. 203, ч.3 ст. 207 Цивільного кодексу України та на підставі ст. 215 Цивільного кодексу України має бути визнаний судом недійсним та припиненим на майбутнє.
		Прокуратура у відповіді на відзив відповідача - 1 зазначає, що доводи останнього є безпідставними та необґрунтованими, посилаючись, зокрема на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 року, який набрав чинності з 01.01.2013 року, відповідно до якого ст. 122 ЗК України викладено в новій редакції.
		У відповіді на відзив зазначено, що Закон України «Про аквакультуру» від 18.09.2012р. набрав чинності з 01.07.2013р., яким внесено зміни до Водного кодексу України, ст. 59 Земельного кодексу України, в Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів». 
		Посилаючись на ст. 51 Водного кодексу України, прокурор зазначає, що до набрання чинності вищевказаного Закону районна державна адміністрація мала необхідні повноваження на розпорядження земельними ділянками за межами населеного пункту для рибогосподарських потреб та останніми прийнято рішення про надання ФОП Кривошапку В.А. в оренду водного об'єкту та укладено в березні 2013 року відповідні договори.
		Проте, 02.06.2014 року Диканською районною державною адміністрацією, враховуючи зміни законодавства, за відсутності на те повноважень, з порушенням порядку надання земельних ділянок в оренду, неправомірно за актом приймання-передачі передано у володіння Фізичній особі підприємцю Кривошапку В.А. водний об'єкт загальною площею 82,2095 га відповідно до договору оренди, який у відповідності до вимог ст. 125, 126 ЗК України зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
		Тобто, як вказує прокуратура, враховуючи вищевказані вимоги законодавства, з 01.07.2013 року правом розпорядження, а саме, передання в користування (оренду) спірного водного об'єкта за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району загальною площею 82,2095 гектара - була наділена саме Полтавська обласна державна адміністрація.
		Твердження відповідача-1 щодо відсутності розпорядчих документів Полтавської обласної державної адміністрації про порядок надання у користування на умовах оренди водних об'єктів є безпідставними, зазначає прокуратура, оскільки такий порядок та механізм надання водних об'єктів в оренду визначено вимогами Земельного кодексу України, ст. 51 Водного кодексу України в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин. Водночас, несвоєчасне вжиття заходів Полтавською обласною державною адміністрацією зумовило здійснення прокуратурою в порядку, передбаченому Законом України «Про прокуратуру», представництва інтересів держави шляхом звернення з позовною заявою до суду.
		При цьому, прокурор зазначає, що з відзиву Диканської районної державної адміністрації на позовну заяву вбачається, що відповідачем не наведено та необгрунтовано заперечення з обставинами, викладеними в позові щодо укладення спірного договору з посиланням на відповідні норми права та до суду не надано належних та допустимих доказів, як на підтвердження повноважень на укладення та передання в оренду водного об'єкту площею 82,2095 га. за межами Орданівської сільської ради Диканського району за договором від 02.06.2014 року, так і на підтвердження обставин, на які посилаються у відзиві.
		 
		Ухвалою від 02.05.2018р. суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, відклав розгляд справи на 18.07.2018р.
		Відповідач - 2 у відзиві (вх. № 5372 від 31.05.2018р.) проти позову заперечує, посилаючись на те, що між Відповідачем - 1 та Відповідачем- 2 було укладено Договір оренди водного об'єкта № 13 від 01.03.2013 року та Договір оренди землі № 14 від 05.03.2013 року з дотриманням діючого на той момент законодавства України, що позивачем не оскаржується та не заперечується.
		Із врахуванням розпорядження Відповідача - 1 № 33-з від 25.03.2014 року «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) земельних ділянок водного фонду», було переукладено вищезгадані договори оренди 2013 року за новим зразком (типова форма), який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420 «Про затвердження Типового договору оренди водних об'єктів».
		Відповідач 2 зазначає, що з фактичного користування водний об'єкт і земельна ділянка не виходили з моменту укладення договорів у 2013 році та ці договори були діючими на момент їх переукладення у формі Договору оренди водного об'єкту від 02.06.2014 року.
		Саме тому, як зазначає відповідач - 2,  до Договору вимоги законодавства для укладення нових договорів, які вже діяли на дату переукладення (наявність паспорта водного об'єкту та проведення торгів) не застосовувалися, оскільки мало місце переукладення вже існуючих договорів - між тими ж сторонами, а не укладення нового. Тобто, нових правовідносин не виникло.
		Стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки, відповідач - 2 зазначив, що  проводити нову у зв'язку з переукладенням договору не було необхідності, оскільки вона була визначена у попередньому, діючому на момент переукладення Договорі оренди землі № 14 від 05.03.2013 року в розмірі 331 739,68 грн. Саме з цієї суми і була вирахувана оренда плата в розмірі 9 952,43 грн. (п. 9 Договору).
		Відповідач - 2 також зазначає, що на переукладення договорів у Відповідача - 1 були необхідні повноваження, оскільки:
		1)          мало місце переукладення раніше укладених із дотриманням норм діючого законодавства договорів, які на момент переукладення були діючими та саме, Відповідач - 1 був однією зі сторін цих договорів.
		2)          відповідно до ч. 4 ст. 51 Водного кодексу України (в редакції, що діяла на момент переукладення договорів), водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди. А згідно з ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення та переукладення договорів), районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства.
		Тобто, навіть у випадку укладення нового договору оренди, у відповідача - 1 були б відповідні повноваження.
		Така ж позиція, як зазначає відповідач - 2,  була викладена Державним агентством земельних ресурсів України у листі-роз'ясненні від 29.07.2013 року № 13552/17/7-13 (вже після набрання чинності Закону України «Про аквакультуру» та внесення ним відповідних змін).
		Крім того, те, що Полтавська обласна державна адміністрація в період з 01.07.2013 року по 18.11.2014 року не здійснювала укладення договорів оренди водних об'єктів чи супровід діючих договорів, свідчить п. 6 Розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 18.11.2014 року № 504. Згідно з даним пунктом, лише 18.11.2014 року районним державним адміністраціям дано доручення в 10-ти денний термін подати перелік чинних договорів оренди водних об'єктів та земельних ділянок, які передані у користування на умовах оренди для риборозведення та рибогосподарських потреб. На це ж вказують і відповідні розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 18.11.2014 року № № 506, 507.
		Відповідач - 2 також зазначає, що первинні договори, що були переукладені у новій типовій формі (постанова Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420), були укладені між Відповідачем 1 та Відповідачем 2 на тій підставі, що орендований водний об'єкт відноситься до водних об'єктів загальнодержавного значення. Це, зокрема, підтверджується листом-довідкою Полтавського обласного управління водних ресурсів Державного агентства водних ресурсів України № 01- 02/605 від 18.05.2018 року.
		Відповідно до ст. 51 Водного кодексу України (в редакції, що діяла на момент укладення договорів), орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.
		Оскільки мало місце переукладення існуючих, діючих договорів, як зазначає відповідач - 2, то суб'єктами такого переукладення можуть виступати уповноважені Законом державні органи, що мали право на їхнє попереднє укладення. Крім Відповідача - 1 лише Кабінет Міністрів України мав право надавати даний водний об'єкт в оренду, то саме в інтересах Кабінету Міністрів України могла звертатися прокуратура із даним позовом.
		Відповідач 2 також зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент переукладення), обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
		Тобто Полтавська обласна державна адміністрація не мала права не лише на переукладення Договору, а й укладати новий договір оренди. Натомість, відповідач - 1, як зазначає відповідач - 2, мав повноваження і на переукладення, і на укладення нового договору.
		Отже,  права Полтавської обласної державної адміністрації, як стверджує відповідач - 2, не були порушені.
		Також із врахуванням того, що Полтавська обласна державна адміністрація навіть не мала наміру укладати договори оренди водних об'єктів в період, коли було переукладено Договір (про що свідчить вищезгадані розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 18.11.2014 року № № 504, 506, 507), права Полтавської обласної державної адміністрації не були порушені.
		Відповідач - 2 зазначає, що Миргородська місцева прокуратура звертаючись до суду з позовом, не зазначила, в чому саме полягає порушення інтересів держави та не обґрунтувала необхідність їх захисту, вказуючи лише про те, що Полтавська обласна державна адміністрація не вжила заходів для виконання повноважень, пов'язаних із захистом інтересів держави.
		 
		Прокуратура у відповіді на відзив відповідача - 2 (вх. № 6193 від 26.06.2018р.) зазначає, що спірна земельна ділянка за договором оренди водного об'єкту від 02.06.2014 року загальною площею 82,2095 га розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради не передавалась в оренду ФОП Кривошапко В.А. з цільовим призначенням, пов'язаним із здійсненням діяльності, направленої на забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорону та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідації її наслідків, тобто, для ведення водного господарства.
		Водночас, предметом договору визначено, що водний об'єкт надається у користування саме для рибогосподарських потреб та у відповідності до Закону України «Про аквакультуру».
		Прокуратура зазначає, що Законом України «Про аквакультуру» від 18.09.2012р., який набрав чинності з 01.07.2013р.  внесено зміни до Водного кодексу України, ст. 59 ЗК України, Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» і аналіз цих норм свідчить, що використання терміну «рибогосподарські потреби» є самостійним та підстави такого ототожнення з терміном «водне господарство» відсутні.
		Розмежування понять «водне господарство» та «рибне господарство», як зазначає прокуратура, викладена Вищим господарським судом України в постанові від 24.02.2015 року у справі №913/1086/14.
		Тобто, з часу набрання чинності Закону України «Про аквакультуру» та внесення у зв'язку з цим до Водного кодексу України відповідних змін, правом розпорядження водних об'єктів за межами населеного пункту для рибогосподарських потреб наділялась саме Полтавська обласна державна адміністрація, але аж ніяк не Диканська районна державна адміністрація та Кабінет Міністрів України, на що вказує у відзиві відповідач -2.
		Аналогічних з прокуратурою висновків з вказаних питань, у тому числі порушення ст. 13 Закону України «Про оцінку земель» щодо відсутності проведеної нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визнання у зв'язку з цим договору оренди недійсним, як зазначає прокуратура,  дійшов Вищий господарський суду України у справі №924/257/16 з яким погодився Верховний суд у постанові від 20.02.2018 року.
		Прокуратура у відповіді на відзив стверджує, що саме на підставі оспорюваного договору, який у відповідності до ст.125, 126 ЗК України зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у відповідача виникли правовідносини оренди.                               Вищевказаний договір укладений з орендарем вже як з фізичною особою-підприємцем, за договором, укладеним до типової форми договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. № 420. Відповідачу ФОП Кривошапко В.А. за актом приймання передачі передано водний об'єкт у комплексі із земельною ділянкою. Крім того, термін дії договору оренди землі від 05.03.2013 року закінчився та відповідач про його продовження чи переукладення на новий до уповноважених органів не звертався та докази на підтвердження цього не надавались.
		Твердження та посилання відповідача - 2 на лист - роз'яснення Державного агентства земельних ресурсів України від 29.07.2013 року №13552/17/7-13, в якому зазначено, що районні державні адміністрації уповноважені передавати земельні ділянки із земель державної власності у користування за межами населених пунктів для рибогосподарських цілей (у тому числі рибництва (аквакультури), як зазначає прокурор, є необґрунтованим, так як даний документ не є нормативно-правовим та іншим підзаконним актом, який визначає порядок та повноваження щодо надання водних об'єктів в оренду, а викладені роз'яснення не можуть вважатися обов'язковими до виконання та взяті до уваги, оскільки безпосередньо не стосуються змісту спірних правовідносин у даній справі.
		Крім того, як зазначає прокуратура, вказаний лист не містить будь-якої інформації щодо укладення Диканською райдержадміністрацією договору оренди від 02.06.2014 року, а за своїм змістом є лише зверненням та відповідно роз'ясненням законодавства.
		В обгрунтування щодо звернення прокурора до суду в інтересів держави прокуратура зазначила, що згідно ст. 122 ЗК України, розпоряджатися спірною земельною ділянкою водного фонду для цілей риборозведення за межами населеного пункту наділена Полтавська обласна державна адміністрація.
		Правовий статус земельної ділянки у цій справі  став підставою для визначення позивачем у справі (орган, уповноважений державою здійснювати функції розпорядження у спірних відносинах) - Полтавську обласну державну адміністрацію, яка за своїм правовим статусом має правомочності держави у земельних правовідносинах, що визначені законодавством.
		Порушення інтересів держави полягає в незаконному розпорядженні земельною ділянкою водного фонду державної власності шляхом надання райдержадміністрацією водного об'єкту у користування з порушенням вимог законодавства та за відсутності необхідного обсягу повноважень, чим порушені права Полтавської обласної державної адміністрації та обмежено останніх у праві законного розпорядження землями водного фонду державної форми власності за межами населеного пункту для рибогосподарських потреб, можливості визначення та встановлення відповідної плати за користування землею, та в цілому, не дотримано встановленого законом порядку надання земель водного фонду у користування на умовах оренди.
		Пред'явлення даної позовної заяви, як зазначає прокуратура, спрямоване на задоволення суспільного інтересу у сфері землекористування, відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі в оренду земельної ділянки, враховуючи, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України); передання земельної ділянки з порушенням вимог законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів; дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокуратури.
		Враховуючи, що Полтавська обласна державна адміністрація не вжила заходів до виконання повноважень, пов'язаних із захистом інтересів держави шляхом звернення із позовом до суду до цих відповідачів з цим самим предметом та з тих самих підстав, вбачаються всі підстави, як зазначає прокурор, для представництва інтересів держави органами прокуратури, визначеними ст.131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
		Позивач у відповіді на відзив відповідачів (вх. № 6530 від 12.07.2018р.) позовні вимоги прокуратури підтримує, посилаючись, зокрема на те, що договір оренди водного об'єкту від 02.06.2014р., укладений між Диканською районною державною адміністрацією та ФОП Кривошапко В.А. з порушенням вимог ст. 51 Водного кодексу України та ст. ст. 122,123, 135-139 Земельного кодексу України.
		Позивач також зазначав, що надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення паспорта водного об'єкта затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 18.03.2013 № 99 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2013 за№ 775/23307.
		Методику визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 28.05.2013 № 236 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за №986/23518.
		 
		Ухвалою від 06.08.2018р. судом призначено розгляд справи на 27.08.2018р. на 10-30 год., оскільки судове засідання призначене на 18.07.2018р. на 10-00 год. не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
		27.08.2018р. ухвалою суду за обґрунтованою заявою відповідача - 2 розгляд справи  відкладено на 04.10.2018р. на 10-00 год.
		Ухвалою суду від 04.10.2018р. за заявою представника відповідача - 2 (адвоката Р.В. Шейка) розгляд справи відкладено на 13.11.2018р. на 14-00 год.
		13.11.2018р. ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 18.12.2018р. на 16-00 год.  
		18.12.2018р. від представника відповідача - 2 надійшла заява про застосування позовної давності (вх. № 11871), в якій останній посилається на те, що прокуратура просить визнати недійсним договір, укладений 02.06.2014 р. , але позовна заява подана лише після 22.03.2018р., тобто, поза межами трирічного строку позовної давності.
		Оскільки прокуратура в цьому спорі не є самостійним суб'єктом, а представляє інтереси державного органу - не має значення коли саме прокуратура дізналася або могла дізнатися про зміст оскаржуваного правочину. Має значення те, що у відповідного органу державної влади існувала об'єктивна можливість бути обізнаним про зміст оспорюваного правочину з моменту його укладення. Посилаючись на лист Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації № 189/01-16 від 16.02.2018р. відповідач - 2 зазначає, що про укладений договір від 02.06.2014р. позивачу було відомо.
		Представник відповідача - 2 посилається на правову позицію Верховного суду України у справі 310/5980/13-ц, висвітленій в постанові від 15.11.2017 року, правовий висновок Верховного Суду України, викладений в постанові у справі № 6-2376цс16 від 19.04.2017 року.
		 
		Представник прокуратури в судовому засіданні 18.12.2018р. (протокол судового засідання від 18.12.2018 р.) проти заяви про застосування позовної давності заперечує та просить суд заяву відповідача - 2 залишити без розгляду, посилаючись на те, що підготовче провадження у справі закрито і розпочато розгляд справи по суті, що позбавляє відповідача -2 права на подання до суду відповідної заяви. Просить також оголосити перерву в судовому засіданні для надання можливості надати письмові заперечення на вищезазначену заяву.
		18.12.2018р. в судовому засіданні оголошено перерву до 22.12.2018р. до 10-00 год., що підтверджується ухвалою суду. 
		Від прокуратури надійшли пояснення (вх. № 11988 від 21.12.2018р.) щодо заяви про застосування строку позовної давності, в яких прокуратура заперечує проти застосування судом  позовної давності, посилаючись на  ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», п. 137 рішення у справі «Олександр Волков проти України», п.,п. 62, 66 рішення від 20.12.2007р. за заявою № 23890/02 у справі «Фінікарідов проти Кіпру» та зазначає, що  предметом позову у даній справі є вимоги про визнання недійсним правочину, вчиненого у 2014 році.
		Отже, проміжок часу, який сплинув з моменту укладення угоди, не є тривалим. Позовні вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту обґрунтовані вимогами законодавства, якими передбачено пряму заборону на вчинення відповідних дій відповідачами, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що зі спливом часу втрачено надійність доказів, якими вимоги обґрунтовано.
		Європейський суд з прав людини, як зазначає прокурор, наголошує, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права.
		Прокурор зазначає, що національним законодавством позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
		Позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушено, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права.
		Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об'єктивні аспекти (порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення). Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. При цьому аргументи відповідача, що про порушене право позивач міг дізнатися раніше, ніж він стверджує, мають ґрунтуватись не на можливих обставинах, а на конкретних обставинах, що підтверджуються наданими у справі належними доказами, за яких суд може однозначно (достеменно) встановити момент, коли особа могла довідатись про порушення його прав.
		При цьому, ототожнення дати вчинення відповідної правомочності з моментом виникнення права на захист порушеного права суперечить приписам ст. 261 ЦК України, відповідно до частини 1 якої перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		Аналогічні положення, як зазначає прокуратура, закріплені у п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9.
		 
		Прокурор зазначає, що позивач у даній справі не є стороною спірного правочину, договір оренди водного об'єкту від 02.06.2014 р. укладався без волевиявлення Полтавської обласної державної адміністрації, що підтверджується  копією листа Полтавської обласної державної адміністрації від 19.12.2017 № 98224/01-52, а тому останній з 02.06.2014 р. про порушене право не могло бути відомо.
		Про вказаний договір оренди, як зазначає прокурор, позивачу стало відомо тільки після передачі за актом приймання-передачі у зв'язку зі зміною повноважень Диканською районною державною адміністрацією від 30.12.2016 р.
		При цьому, як вбачається з інформації Полтавської обласної державної адміністрації від 16.02.2018 р. № 189/01-16, останній стало відомо про укладення спірного договору від 02.06.2014 року з порушенням вимог Закону, після звернення Миргородської місцевої прокуратури у листопаді 2017 року із запитуванням про надання копій необхідних документів.
		Прокурор зазначає, що сам представник відповідача-2 у заяві про застосування позовної давності, з посиланням на зазначений вище лист, робить невірний висновок про обізнаність позивача про договір від 02.06.2014 р. раніше листопада 2017 року, оскільки з наведеної цитати відповідача - 2 слідує лише про обізнаність договору від 01.03.2013 р., який не є предметом спору.
		Прокурор також зазначає, що представник відповідача-2 не вказав конкретну дату, з якої стало відомо позивачу про порушене право, конкретних доказів, які б однозначно та достеменно встановлювали момент, коли позивач міг довідатись про порушення його права раніше листопада 2017 року, у порядку ст.80 ГПК України, відповідач -2 суду не надав.
		 
		22.12.2018р. в судовому засіданні прийнято до розгляду заяву відповідача - 2 про застосування позовної заяви, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
		В судовому засіданні оголошувались перерви 22.12.2018 р. до 17.01.2019р. до 13-00 год., 17.01.2019 р. до 01.02.2019 р. до 09-00 год. в порядку ст. 216 ГПК України, про що зазначено в протоколах судового засідання від  22.12.2018 р. та 17.01.2019р.
		Представник відповідача - 1 в судове засідання 01.02.2019р. не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання відповідач-1 повідомлений, що підтверджується поштовим повідомленням.
		          Представники прокуратури та позивача в судовому засіданні 01.02.2019 р.  позовні вимоги підтримують, просять позов задовільнити в повному обсязі.
		          Представник відповідача - 2 в судовому засіданні проти позову заперечує та просить суд відмовити в  задоволенні позовних вимог.  
		В судовому засіданні 01.02.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 240 ГПК України. 
		 
		Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників прокуратури, позивача, відповідача - 2, суд встановив.
		Між Диканською районною державною адміністрацією (орендодавець) та фізичною особою в особі Кривошапка Віктора Анатолійовича (орендар) був укладений договір оренди водного об'єкту №13 від 01.03.2013р. (том 1, а.с.17-19), відповідно до якого орендодавець передав в оренду, а орендар прийняв в строкове платне володіння та користування водний об'єкт площею водного дзеркала 61,0678 га, в тому числі 56,2081 га на території Орданівської сільської ради, та 4,8597 га на території Петро-Давидівської сільської ради з метою вироблення сільськогосподарської продукції: риборозведення, вирощення і вилову риби, що підтверджується актом приймання-передачі водного об'єкту від 01.03.2013р. 
		Водний об'єкт розташований на землях Орданівської та Петро-Давидівської сільських рад Диканського району. Цей договір був укладений на 20 років починаючи з дати його реєстрації. Договір зареєстровано у Диканській районній державній адміністрації, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис 01.03.2013р. № 13.
		Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата за користування водним об'єктом становить 80 грн.00 коп. за 1 га водного дзеркала на рік. Загальний розмір плати за оренду водного об'єкту на час укладення договору становить 4      885 грн. 42 коп. на рік.  
		05.03.2013р. між Диканською районною державною адміністрацією (орендодавець) та фізичною особою в особі Кривошапка Віктора Анатолійовича (орендар) був укладений договір оренди землі №14 (том 1, а.с. 20-22), відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду (під водним об'єктом, під гідроспорудою, та прибережну захисну смугу), яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району для рибогосподарських потреб. 
		В оренду передається земельна ділянка загальною площею 82,22095 га на території Орданівської сільської ради, з них під водним дзеркалом - 56,2081 га, під прибережною захисною смугою - 25,8287 га (пасовища - 9,922 га, під зеленими насадженнями - 15,9067га), під гідроспорудою - 0,1727 га. 
		На земельній ділянці знаходиться об'єкти нерухомого майна: гідротехнічна споруда.                     Земельна ділянка передається в оренду разом з гідротехнічною спорудою для рибогосподарських потреб (п., п. 4, 15 договору). 
		Цільове призначення земельної ділянки: землі водного фонду (п. 16 договору). 
		Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 331      739, 68 грн.  з розрахунку : землі під водним дзеркалом та гідротехнічною спорудою 3474 грн. 25 коп. за 1 га землі, під пасовищами 3145 грн. 58 коп. за 1 га землі, під лісосмугами (зеленими насадженнями) 6578, 84  грн. за 1 га. 
		Орендна плата за користування земельною ділянкою водного фонду вноситься орендарем у формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, що становить на території Орданівської сільської ради 9      952 грн. 43 коп. на рік (п. 9. Договору)
		Договір укладено до 31.12.2013р. та  зареєстровано у Диканській РДА 05.03.2013р. за №14.
		18.12.2013р. до вищезазначеного договору укладена додаткова угода №1 (том 1, а.с.23), якою встановлено  строк дії договору до 31.12.2014 р. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право  поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
		Дозвіл на внесення змін до технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди земельними ділянками водного фонду загальною площею 82,2095 га за межами населених пунктів в адміністративних межах Орданівської сільської ради надано відповідачу - 2 надано розпорядженням голови Диканської районної державної адміністрації від 05.03.2013 р. за № 49 (том.1, а.с.34)
		          Розпорядженням голови Диканської районної державної адміністрації Полтавської області від 25.03.2014р. за № 33-з (том 1, а.с.42) ФОП Кривошапку Віктору Анатолійовичу затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості)  земельної ділянки водного фонду загальною площею 82,2095 га, в т.ч. під водою - 56,2081 га, під пасовищами - 9,9220 га, під дамбою - 0,1727 га, під зеленими насадженнями - 15,9067 га, що знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району Полтавської області.
		Судом також встановлено, що між Диканською районною державною адміністрацією (орендодавець, відповідач - 1) та Фізичною особою-підприємцем Кривошапко Віктором Анатолійовичем (орендарем, відповідач - 2) укладений договір оренди водного об'єкту від 02.06.2014р. строком на 49 років, зареєстрований в юридичному відділі апарату Диканської РДА 02.06.2014р. за №8 (том 1, а.с.24-27) .
		Відповідно до п. 1 вищезазначеного договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування водний об'єкт для рибогосподарських потреб, який розташовується за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району.
		Відповідно до п. 2 договору об'єктом оренди за цим договором є вода (водний простір) водного об'єкта, в тому числі рибогосподарської технологічної водойми 56,2081 га, земельна ділянка під водним об'єктом 82,2095 га, в тому числі під водним дзеркалом 56,2081 га, під пасовищами 9,9220 га, під дамбою 0,1727 га, під зеленими насадженнями 15,9067 га. Кадастровий номер 5321084200:00:002:0460.
		Рибогосподарська технологічна водойма згідно з цим договором надається в оренду з урахуванням вимог Закону України «Про аквакультуру».
		Відповідно до п. 3 договору у межах об'єкта оренди розміщені гідротехнічні споруди.
		Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (п. 5 договору ) не зазначена.
		Відповідно до п. 9 договору орендна плата вноситься орендарем: за воду (водний простір)  у розмірі 12      140, 95 грн. в рік, за земельну ділянку за місцем її розташування у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, що становить 9      952 грн. 43 коп. на рік.
		Відповідно до п.19 договору передача об'єкта оренди орендарю здійснюється протягом 7 днів після державної реєстрації цього договору згідно з актом приймання-передачі.
		Відповідно до п. 45 договору цей договір набирає чинності після його державної реєстрації.
		02.06.2014р. у складі комісії: орендар фізична особа-підприємець в особі Кривошапка Віктор Анатолійович, орендодавець Диканська районна державна адміністрація в особі Уса Олексанра Юрійовича, представник відділу Держземагенства у Диканському районі Бойко Наталія Миколаївна, представник Орданівської сільської ради Гринь Віктор Федосійович, складено акт приймання - передачі водного об'єкту, відповідно до якого земельну ділянку та водний простір, які надано в оренду згідно договору оренди від 02.06.2014р. №8, обстежено в натурі і встановлено наступне: земельна ділянка загальною площею 82,2095 га та водний простір загальною площею 56,2081 га розташовані за межами населеного пункту на території Орданівської сільської ради в задовільному стані, придатні для користування згідно умов договору, межі погоджені, спірних питань немає.
		Відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( том 1, а.с. 29-30),  договір оренди водного об'єкту від 02.06.2014 р. зареєстрований у державному реєстрі 22.09.2016р. на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31581678 від 27.09.2016р. Диканською районною державною адміністрацією Полтавської області.
		Заступник керівника Миргородської місцевої прокуратури, посилаючись на порушення відповідачами норм чинного законодавства при укладенні  договору оренди водного об'єкту від 02.06.2014 р., зазначаючи при цьому порушення інтересів держави, звернувся з даним позовом  до суду в особі Полтавської обласної державної адміністрації, просить визнати недійсним та припинити на майбутнє вищезазначений договір на підставі 203, 215 ЦК України та зобов'язати відповідача - 2 повернути Полтавській обласній державній адміністрації орендований водний об'єкт загальною площею 82,2095 м2, шляхом підписання акту приймання-передачі.
		 
		Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, відповідача - 2, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
		Згідно ст. 4 Водного кодексу України, ст. 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті  морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. 
		Відповідно до статті 6 Водного кодексу України води (водні об'єкти) є виключною власністю народу України і надаються тільки в користування. Український народ здійснює право на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
		Враховуючи приписи статей 2, 167, 170 Цивільного кодексу України, учасником цивільних відносин з приводу оренди водного об'єкта є держава, яка набуває і здійснює цивільні права і обов'язки через органи державної влади у межах їх компетенції, встановленої законом.
		Частиною 5 статті 51 Водного Кодексу України (в редакції до 01.07.2013 р.) Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації визначались орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення, а частинами 7-9 наведеної вище статті визначався порядок оформлення права водокористування на умовах оренди.
		Разом  з тим, з 01.07.2013 р. набрав чинності Закон України «Про аквакультуру», яким внесено зміни до Водного кодексу України, статті 59 Земельного кодексу України, Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».
		Згідно зі ст. 14 Закону України «Про аквакультуру», рибогосподарський водний об'єкт для цілей аквакультури надається в користування на  умовах оренди юридичній чи фізичній особі відповідно до Водного кодексу України.
		Вказаним законом, статтю 51 Водного кодексу України викладено у новій редакції, якою визначено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково - дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
		Водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками  під  водою  (водним  простором)  згідно  з  повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
		Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
		Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
		У свою чергу, вимогами вказаної статті визначено, що районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для ведення водного господарства.
		З врахуванням вищезазначених норм, розпоряджатися земельними ділянками водних об'єктів для цілей риборозведення за межами населених пунктів з 01.07.2013 р. наділена Полтавська обласна державна адміністрація.
		Таким чином, договір оренди водного об'єкту, розташованого за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району у строкове платне користування на умовах оренди від 02.06.2014 р., що зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.09.2016 року та укладений між Диканською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та фізичною особою - підприємцем Кривошапко В.А., як орендарем, є таким, що укладений за відсутності прав у Диканської районної державної адміністрації розпоряджатись спірним водним об'єктом.
		Суд вважає безпідставним посилання відповідача - 2 на те, що у відповідач -1 на дату укладення спірного договору відповідно до ч. 3 ст.122 Земельного кодексу України  був наділений повноваженнями щодо передачі земельних ділянок із земель державної власності у користування за межами населених пунктів для ведення водного господарства, оскільки у відповідності до постанови Верховної ради України «Про Концепцію розвитку водного господарства України» від 14.01.2000 р. № 1390-XIV водне господарство визначається як галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.
		Спірна земельна ділянка за договором оренди водного об'єкту від 02.06.2014 року загальною площею 82,2095 га, розташована за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради в оренду ФОП Кривошапко В.А. з таким цільовим призначенням (для водного господарства) не передавалась.
		Відповідно до п.,п.1, 2 спірного договору водний об'єкт надається у користування саме для рибогосподарських потреб та у відповідності до Закону України «Про аквакультуру».
		Аналіз норм Закону України «Про аквакультуру», ст. 41 Водного кодексу України свідчить, що використання терміну «рибогосподарські потреби» є самостійним та підстави такого ототожнення з терміном «водне господарство» відсутні.
		Тобто, з часу набрання чинності Закону України «Про аквакультуру» та внесення у зв'язку з цим до Водного кодексу України відповідних змін, правом розпорядження водних об'єктів за межами населеного пункту для рибогосподарських потреб, наділялась саме Полтавська обласна державна адміністрація, а не Диканська районна державна адміністрація та Кабінет Міністрів України.
		Така правова позиція щодо відсутності повноважень районної державної адміністрації на розпорядження земельними ділянками водного фонду за межами населеного пункту для рибогосподарських потреб, а також розмежування понять «водне господарство» та «рибне господарство» викладена Вищим господарським судом України в постанові від 24.02.2015 року у справі №913/1086/14 (том. 1, а.с.175-180).
		Є безпідставним посилання відповідача - 2 на лист-роз'яснення Державного агентства земельних ресурсів України від 29.07.2013 року №13552/17/7-13 (том 1, а.с.151-152), в якому зазначено, що районні державні адміністрації уповноважені передавати земельні ділянки із земель державної власності у користування за межами населених пунктів для рибогосподарських цілей (у тому числі рибництва (аквакультури), оскільки  даний документ не є нормативно - правовим та іншим підзаконним актом, який визначає порядок та повноваження щодо надання водних обєктів в оренду, а викладені роз'яснення  безпосередньо не стосуються змісту спірних правовідносин у даній справі.
		Згідно  листа  Полтавського обласного управління водних ресурсів № 01-2/1421 від 18.12.2017 р. (том 1, а.с.49), листа № 01-03/149 від 31.01.2018 р. (том 1, а.с.63-64) надання водного об'єкту в оренду відповідачу ФОП Кривошапко В.А. згідно укладеного договору від 02.06.2014 року, у порушення вимог ст. 51 Водного кодексу України, відбулось за відсутності розробленого та затвердженого у встановленому Законом порядку паспорта водного об'єкта площею та відповідного погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
		Згідно ч.1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її  розміру,  індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
		Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч.,ч.1, 2 ст.21 Закону України «Про оренду землі»).
		Відповідно до ч. 1 п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
		Частиною 1 статті 13 Закону України «Про оцінку землі» також передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
		Отже, законодавець чітко визначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності.
		Відповідно до п. 9 договору оренди водного об'єкту від 02.06.2014 р. розмір орендної плати за земельну ділянку, передану  ФОП Кривошапко В.А., становить 3% від нормативної грошової оцінки, що складає 9952,43 грн. за рік.
		Відповідно до листа Диканської районної ради № 02.2-05/448 від 27.12.2017 р. (том. 1, а.с. 51) дозвіл на розробку технічної документації  з нормативної грошової оцінки земельної ділянки під водним об'єктом, кадастровий номер 5321084200:00:002:0460, загальною площею 82,2095 га, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Орданівської сільської ради та переданої в користування ФОП Кривошапку В.А. радою не надавався та технічна документація не затверджувалась.
		 Пункт 5 спірного договору також не містить даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
		В матеріалах справи витяг про  нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки під водним об"єктом відсутній і відповідачем до матеріалів справи не надавався.
		У випадку укладення договору з порушенням приписів статті 13 Закону України «Про оцінку земель», а саме без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що є обов'язковим у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, договір оренди земельної ділянки підлягає визнанню недійсним у зв'язку із недодержанням сторонами в момент вчинення цього правочину встановленого законом порядку.
		Вищезазначена правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 8  квітня 2015 року у справі № 3-41 гс 15, від 20 травня 2015 року у справі № 3-70гс15, від 01 липня 2015 року у справі № 916/1736/14, у постанові Вищого Господарського суду України від 02 грудня 2014 року у справі № 916/2287/14 та в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 травня 2013 р. у справі № 6- 22189св12.
		Суд вважає безпідставним посилання відповідача - 2 на те, що мало місце переукладення вже існуючих договорів між тими ж сторонами, а не укладення нового договору, і що нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідає тій, що зазначена у договорі оренди землі № 14 від 05.03.2013 р. в розмірі 331      739,68 грн., оскільки доказів того, що відповідач - 2 звертався до відповідача - 1 з листом - повідомленням про продовження договору оренди  землі № 14 від 05.03.2013 р. в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі» відповідач суду не надав. 
		Крім того, суд зазначає, що станом на 02.06.2014 р. відповідач-1 не мав повноважень ні щодо продовження договору оренди землі № 14 від 05.03.2013 р. на новий строк, ні для укладення спірного договору оренди водного об'єкта. 
		Суд вважає  безпідставним також  посилання відповідача - 2 на те, що з урахуванням розпорядження Відповідача - 1 № 33-з від 25.03.2014 року «Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) земельних ділянок водного фонду», було переукладено вищезгадані договори оренди 2013 року за новим зразком (типова форма), який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2013 № 420 «Про затвердження Типового договору оренди водних об'єктів», оскільки із форми та змісту Типового договору вбачається, що водний об'єкт надається у користування на умовах оренди у комплексі із земельною ділянкою і орендодавцем за таким договором є орган, що здійснює розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначених Земельним Кодексом України.
		Суд також зазначає, що з урахуванням того, що договір оренди водного об'єкту від 01.03.2013 р. був укладений між відповідачами терміном на 20 років, а договір оренди землі № 14 від 05.03.2013 р. строком до 31.12.2014 р., відповідач - 1 уклав із відповідачем - 2 спірний договір оренди водного об'єкту строком на 49 років, але станом на 02.06.2014р. не мав повноважень щодо розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором), а тому, і для укладення спірного договору, оскільки такими повноваженнями  була наділена Полтавська обласна державна адміністрація.
		Є безпідставним також посилання відповідача - 2 на те, що Полтавська обласна державна адміністрація в період з 01.07.2013 року по 18.11.2014 року не здійснювала укладення договорів оренди водних об'єктів чи супровід діючих договорів, про що свідчить п. 6 Розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 18.11.2014 року № 504, а також те, що крім Відповідача - 1 лише Кабінет Міністрів України мав право надавати даний водний об'єкт в оренду, то саме в інтересах Кабінету Міністрів України могла звертатися прокуратура із даним позовом, оскільки вищезазначене твердження відповідача - 2 не спростовує факту укладення відповідачем - 1 спірного договору без відповідних на то повноважень.
		Суд вважає  не правильним посилання відповідача - 2 на те, що  згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.  При  цьому відповідач - 2 зазначає,  що Полтавська обласна державна адміністрація не мала права не лише на переукладення Договору, а й укладати новий договір оренди. Натомість відповідач - 1, мав повноваження і на переукладення, і на укладення нового договору і права Полтавської обласної державної адміністрації не були порушені. 
		Суд зазначає, що право розпорядження земельними ділянками із земель державної власності у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб, відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України, надано обласним державним адміністраціям, коли районна державна адміністрація відсутня, не утворена, тобто, відсутній орган для передачі земельної ділянки, який здійснює розпорядження ними у відповідності до ч. 3. ст. 122 Земельного кодексу України.
		Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачами укладено новий договір оренди водного об'єкту від 02.06.2014 р., а не переукладенно договори 2013 року.
		Відповідно до ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
		Проте, Диканською районною державною адміністрацією рішення про надання ФОП Кривошапко В.А. в оренду спірної земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради за наслідками якого 02.06.2014 року укладено договір оренди водного об'єкту та відповідачу фактично передано за актом приймання-передачі водний об'єкт, всупереч вказаним вимогам земельного законодавства, не приймалось.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 127 ЗК України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.
		Продаж земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) на конкурентних засадах у формі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.
		За змістом ч.1 ст.134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Частиною 2 статті 134 ЗК України визначено випадки, в яких земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).
		Враховуючи вище вказане, право оренди на спірну земельну ділянку водного фонду державної власності в комплексі із водним дзеркалом підлягало продажу окремим лотом на конкурентних засадах (земельних торгах), чого здійснено не було.
		Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.  Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.  Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
		Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5-6 ст. 203 цього Кодексу.
		Згідно ч.3 ст. 207 ГК України (в редакції станом державної реєстрації договору) виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
		Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що вимога про визнання недійсним та припинення на майбутнє договору оренди водного об'єкту від 02.06.2014 року, укладеного між Диканською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Кривошапком Віктором Анатолійовичем, яким передано в оренду водний об'єкт для рибогосподарських потреб, а саме: вода (водний простір) водного об'єкту площею 56,2081 га та земельна ділянка під водним об'єктом площею 82,2095 га, в тому числі під водним дзеркалом 56,2081 га, під пасовищами 9,9220 га, під дамбою 0,1727 га, під зеленими насадженнями 15,9067 га (кадастровий номер 5321084200:002:0460), що розташований за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району обгтунтована, підтверджена наявними в матеріалах справи доказами і підлягає задоволенню.
		 
		Суд вважає безпідставним посилання відповідача - 2 на те, що права Полтавської обласної адміністрації не були порушені, оскільки на дату укладення спірного договору (02.06.2014р.) саме Полтавська обласна державна адміністрація була наділена повноваженнями щодо укладення такого договору, мала право пропонувати істотні умови договору та погоджувати (або не погоджувати) їх із відповідачем -  2.
		Посилання відповідача - 2 на відсутність у прокуратури підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді у порядку, передбаченому ч. 2 або ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» суд вважає безпідставним, оскільки з даним позовом у цій справі заступник керівника Миргородської місцевої прокуратури звернувся до господарського суду, діючи в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полтавської обласної державної адміністрації, як суб'єкта права державної власності на землі водного фонду. 
		Згідно положень ст. 4 Водного кодексу України та ст. 58 Земельного кодексу України, спірна у цій справі земельна ділянка з водним об'єктом відноситься до земель водного фонду.
		Відповідно до ст. 122 ЗК України, розпоряджатися спірною земельною ділянкою водного фонду для цілей риборозведення за межами населеного пункту наділена саме Полтавська обласна державна адміністрація.
		Тому правовий статус земельної ділянки у цій справі, став підставою для визначення позивачем у справі Полтавську обласну державну адміністрацію, яка є органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
		Порушення інтересів держави полягає в незаконному розпорядженні земельною ділянкою водного фонду державної власності шляхом надання райдержадміністрацією водного об'єкту у користування з порушенням вимог законодавства та за відсутності необхідного обсягу повноважень, чим порушені права Полтавської обласної державної адміністрації та обмежено останніх у праві законного розпорядження землями водного фонду державної форми власності за межами населеного пункту для рибогосподарських потреб, можливості визначення та встановлення відповідної плати за користування землею.
		Таким чином, пред'явлення даної позовної заяви спрямоване на задоволення суспільного інтересу у сфері землекористування, відновлення законності при вирішенні суспільно значимого питання передачі в оренду земельної ділянки, враховуючи, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України); передання земельної ділянки з порушенням вимог законодавства порушує інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, ефективного використання земельних ресурсів; дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, а тому захист такого інтересу відповідає функціям прокуратури.
		Враховуючи, що Полтавська обласна державна адміністрація не вжила заходів до виконання повноважень, пов'язаних із захистом інтересів держави шляхом звернення до відповідача - 2 з вимогою про звільнення земельної ділянки та орендованого водного об'єкта, а також із позовом до суду до відповідачів з цим самим предметом та з тих самих підстав, що підтверджується листом позивача за № 189/01-16 від 16.02.2018 р. (том.1, а.с. 67-68), суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з даним позовом до суду у відповідності до ст.131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 53 ГПК України.
		Предметом позову у цій справі є вимога про визнання договору оренди водного об'єкту недійсним та зобов'язання фізичну особу підприємця Кривошапко В.А. повернути спірну земельну ділянку водного фонду разом з водним дзеркалом, а предметом захисту є охоронювані законом інтереси держави, які порушені у зв'язку з неправомірним наданням Диканською районною державною адміністрацією водного об'єкту в оренду за відсутності наділених повноважень, порушення порядку надання земельних ділянок в користування на умовах оренди, не відповідністю істотних умов договору положенням законодавства, а також передачею в оренду спірної земельної ділянки в комплексі із водним об'єктом за відсутності проведеного у визначений Законом спосіб земельних торгів (аукціону).
		Таким чином, звернення прокурора з позовом у цій справі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - законності передачі в користування водного об'єкту, розташованого на земельній ділянці водного фонду, яке проведене з порушенням вимог чинного законодавства, а також спрямоване безпосередньо на захист прав Полтавської обласної державної адміністрації, як суб'єкта земельних правовідносин, якому чинним законодавством України гарантована реалізація прав на землю та вирішення земельного спору в судовому порядку.
		Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (п. 54 рішення).
		Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд зазначає, що Європейський суд з прав людини наголошує, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 за заявою № 23890/02 у справі «Фінікарідов проти Кіпру»).
		Відповідно до ст., ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
		Відповідно  до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення  свого права або про особу, яка його порушила. 
		З огляду на положення статті 261 Цивільного кодексу України, статті 53 Господарського процесуального кодексу України, статті 23 Закону України «Про прокуратуру" перебіг строку позовної давності починається не з дня виявлення прокурором порушень законодавства під час здійснення перевірки, а з моменту, коли орган в інтересах якого звертається прокурор, довідався або міг довідатися про порушення своїх прав.
		Вищезазначена  правова позиція наведена в постановах Верховного Суду України від 22.04.2015 у справі № 3-54гс15, від 17.02.2016 у справі № 6-2407цс15, від 13.04.2016 р. у справі № 3-224гс16 та від 29.10.2014 р. у справі № 6-152цс14.
		Пунктом 28 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009  р. № 9 перебіг позовної давності щодо вимог про визнання правочинів недійсними обчислюється не з моменту вчинення правочину, а відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України - від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. 
		З матеріалів справи вбачається, що Полтавській обласній державній адміністрації про вказані порушення раніше не було відомо, оскільки договір оренди водного об'єкту від 02.06.2014 року укладався без їх відому та згоди, а спірний договір оренди за актом приймання-передачі у зв'язку зі зміною повноважень Диканською районною державною адміністрацією передано позивачу  30.12.2016 року, що підтверджується актом приймання - передачі договорів оренди водних об'єктів, укладених Диканською РДА в період з 2012-2013 року (том 1, а.с.73-43).
		При цьому, як вбачається з листа позивача № 189/01016 від 16.02.2018 р. (том 1, а.с. 67-68) про виявлені порушення позивачу стало відомо у листопаді 2017 року з листа Миргородської місцевої прокуратури від 17.11.2017 р. (том 1, а.с.14) з запитуванням про надання копій необхідних документів.
		Таким чином,  установлений статтею 257 Цивільного кодексу України трьохрічний строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсним договору оренди водного об'єкту від 02.06.2014 року, укладеного Диканською районною державною адміністрацією з фізичною особою - підприємцем Кривошапко В.А., не пропущено.
		 
		Суд вважає безпідставним посилання відповідача - 2 на те, що позивачу про спірний договір від 02.06.2014 р. було відомо, оскільки в листі позивача від 16.02.2018 року за № 189/01-16 зазначено про обізнаність позивача лише про договір від 01.03.2013 р., який не є предметом спору. 
		Є безпідставним і посилання відповідача - 2 і на Розпорядження голови Полтавської обласної державної адміністрації від 18.11.2014 р.  № 504, № 506, № 507 (том 1, а.с.153-160), оскільки у вищезазначених розпорядження не міститься інформація щодо спірного договору.
		Інші заперечення відповідачів суд вважає безпідставними та необгрунтованими.
		          Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.                               Враховуючи те, що договір оренди водного об'єкту від 02.06.2014 року, укладеного між Диканською районною державною адміністрацією та Фізичною особою-підприємцем Кривошапком Віктором Анатолійовичем, яким передано в оренду водний об'єкт для рибогосподарських потреб, а саме: вода (водний простір) водного об'єкту площею 56,2081 га та земельна ділянка під водним об'єктом площею 82,2095 га, що розташований за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району визнано судом недійсним та припиненим на майбутнє, відповідач - 2  Кривошапко Віктор Анатолійович зобов'язаний повернути шляхом підписання акту приймання-передачі Полтавській обласній державній адміністрації орендований водний об'єкт загальною площею 82,2095 м2, в. т. під водним дзеркалом 56,2081 га, під пасовищами 9,9220 га, під дамбою 0,1727 га, під зеленими насадженнями 15,9067 га (кадастровий номер 5321084200:002:0460), що розташований за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району.
		Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню судом повністю, як такі, що обґрунтовані і підтверджені наявними       доказами.
		Відповідно ч. 1   ст. 13 ГПК України судочинство  у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Згідно    ст. 74 ГПК України    кожна    сторона    повинна    довести ті   обставини,    на які            вона    посилається    як    на   підставу   своїх вимог    або заперечень.    Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Згідно ст. 76 ГПК України   належними   є    докази,    на    підставі    яких    можна встановити    обставини, які   входять    в    предмет доказування.    Суд    не    бере   до   розгляду докази,    які    не стосуються предмета доказування. Предметом доказування    є    обставини,    які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше   значення    для   розгляду    справи    і     підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України     обставини,    які     відповідно до   законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Відповідно до приписів  ст. 129 ГПК України  судові витрати покладаються на відповідачів.
		          Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, - 
		 
		                                                                   ВИРІШИВ:
		 
		            1.Позов задовольнити.
		   2. Визнати недійсними та припинити на майбутнє договір оренди водного об'єкту від 02.06.2014 року укладений між Диканською районною державою адміністрацією та фізичною особою - підприємцем Кривошапком Віктором Анатолійовичем, яким передано в оренду водний об'єкт для рибогосподарських потреб, а саме: вода (водний простір) водного об'єкту площею 56,2081 га та земельна ділянка під водним об'єктом площею 82,2095 га в тому числі під водним дзеркалом 56,2081 га, під пасовищами 9,9220 га, під дамбою 0,1727 га, під зеленими насадженнями 15,9067 га (кадастровий номер 5321084200:002:0460), що розташований за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району.
		3.Зобов'язати фізичну особу - підприємця Кривошапко Віктора Анатолійовича (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,) повернути шляхом підписання акту приймання-передачі Полтавській обласній державній адміністрації (36014, м. Полтава, вул.Соборності,45, код ЄДРПУО - 00022591) орендований водний об'єкт загальною площею 82,2095 га, в тому числі під водним дзеркалом 56,2081 га, під пасовищами 9,9220 га, під дамбою 0,1727 га, під зеленими насадженнями 15,9067 га (кадастровий номер 5321084200:002:0460), що розташований за межами населеного пункту в адміністративних межах Орданівської сільської ради Диканського району.
		4.Стягнути з Диканської районної державної адміністрації Полтавської області ( вул. Незалежності,66, смт. Диканька, Полтавської області,38500, код ЄДРПОУ - 04057416)                                                                                                                витрати по сплаті судового збору в сумі  881,00 грн., понесені прокуратурою Полтавської області, та перерахувати їх на р/р 35210088006160 м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172,  ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800.
		5.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кривошапки Віктора Анатолійовича (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 адреса проживання: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_2 виданий Ленінським РВ ПМУ УМВС України в Полтавській області від 19.02.1997 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)                                                                                                                витрати по сплаті судового збору в сумі  2 643,00 грн., понесені прокуратурою Полтавської області, та перерахувати їх на р/р 35210088006160 м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172,  ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800.
		Видати накази після набрання рішенням законної сили.
		 
		 
		          Згідно ч.1, ч.2 ст. 241  ГПК  України  рішення  господарського  суду набирає законної  сили  після  закінчення  строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		          У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		          Згідно  ст. 256  ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну  та  резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи  (вирішення питання) без  повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
		          Згідно  ст. 257  ГПК  України,  апеляційна скарга подається безпосередньо до суду  апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України,  до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та  касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а  матеріали  справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. 
		 
		          Повне рішення складено 11.02.2019р.           
		 
		          
		     Суддя                                                                                                              Солодюк О.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...