Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 9901/925/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також справи про дострокове припинення повноважень народного депутата України; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2019. Зареєстровано: 13.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2019.
Дата набрання законної сили: 25.06.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		 
		07 лютого 2019 року 
		Київ
		справа №9901/925/18
		адміністративне провадження №П/9901/925/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді- Стрелець Т. Г.,
		суддів - Бевзенка В.М., Білоуса О.В., Смоковича М.І., Шарапи В.М.
		за участю:
		секретаря судового засідання: Головко О.В.
		представника відповідача - Бороха С.І.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження позовну заяву ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій щодо ненадання публічної інформації, - 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1.          27 листопада 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в якому просить визнати протиправним ненадання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України переліку автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, до яких має безпосередній доступ Вища кваліфікаційна комісія суддів України; стягнути з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України судові витрати.
		2.           В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що  5 жовтня 2018 року він звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України) із інформаційним запитом на отримання публічної інформації, в якому просив повідомити: - повний перелік автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, до яких має безпосередній доступ Вища кваліфікаційна комісія суддів України; - які заходи вжито ВККС України для отримання такого доступу.
		10 жовтня 2018 року на електронну адресу позивача надійшла відповідь ВККС України №5478/18 за підписом голови Комісії ОСОБА_3, в якій відповідач повідомив про неможливість надання запитуваної інформації, оскільки остання не є публічною у розумінні статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Позивач не погоджується з такою відповіддю ВККС України, оскільки аналіз норм Закону України «Про доступ до публічної інформації» дає підстави для висновку, що вся інформація, яка знаходиться у володінні суб'єкта владних повноважень, є публічною та повинна надаватись у відповідь на запит, крім тієї, що підлягає обмеженню у доступі. Таким чином, запитувана ОСОБА_2 інформація є публічною, не підлягає обмеженню у доступі, та повинна була надаватися відповідачем у відповідь на його інформаційний запит.
		3. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій щодо ненадання публічної інформації.
		4. Відповідач - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, заперечила проти позову, зазначивши, що запитувана позивачем інформація про повний перелік автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, до яких має безпосередній доступ Вища кваліфікаційна комісія суддів України, не є публічною у розумінні статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», оскільки не являється інформацією, яка створена в процесі виконання суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків.
		Інформація щодо користувачів зазначених вище автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних відповідачем не створювалась та не повинна була створюватись, оскільки обов'язок щодо її створення не передбачений чинним законодавством.
		Розпорядником інформації щодо правових підстав функціонування, надання доступу та переліку користувачів автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних є держатель (адміністратор) відповідної автоматизованої інформаційної системи, реєстру, банку даних тощо.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		5.  5 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС України) із інформаційним запитом на отримання публічної інформації, в якому просив повідомити:
		1)          повний перелік автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, до яких має безпосередній доступ Вища кваліфікаційна комісія суддів України; 
		2)           які заходи вжито ВККС України для отримання такого доступу.
		6.          10 жовтня 2018 року на електронну адресу позивача надійшла відповідь ВККС України №5478/18 за підписом голови Комісії ОСОБА_3, в якій відповідач повідомив про неможливість надання запитуваної інформації, оскільки остання не є публічною у розумінні статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		7.          Вважаючи таку відповідь відповідача такою, що обмежує його право на доступ до публічної інформації, ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом.
		 
		РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		8.           Конституція України.
		8.1.          Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		8.2.          Стаття 34. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		9.           Закон України «Про доступ до публічної інформації».
		9.1.           Стаття 1. Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		9.2.           Стаття 12. Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
		9.3.           Пункт 1 частини першої статті 13. Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
		9.4.           Пункт 6 частини першої статті 14. Розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
		9.5.           Стаття 16. Розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом. Запит, що пройшов реєстрацію в установленому розпорядником інформації порядку, обробляється відповідальними особами з питань доступу до публічної інформації.
		9.6.           Стаття 20. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
		 
		10.           Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402).
		10.1.          Стаття 92. Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України. Вища кваліфікаційна комісія суддів України більшістю голосів від її складу, визначеного законом, затверджує регламент, що визначає порядок роботи Комісії в межах, установлених цим Законом.
		10.2.          Пункти 3, 4 статті 93. Члени та уповноважені працівники секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України мають безпосередній доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користуються державними, у тому числі урядовими, засобами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.
		Обробка інформації здійснюється членами та уповноваженими працівниками Комісії із дотриманням законодавства про захист персональних даних та забезпеченням таємниці, що охороняється законом.
		11.           Регламент Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затверджений рішенням  Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16.
		11.1.          Пункт 1.1 розділу І. У своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, Законом, цим Регламентом та іншими нормативно-правовими актами. Основними засадами діяльності Комісії є: верховенство права, законність, публічність, політична нейтральність, рівність прав учасників засідань, колегіальність ухвалення рішень, незалежність та неупередженість, об'єктивність, повне з'ясування обставин, обов'язковість рішень Комісії, право на оскарження рішень Комісії у передбачених Законом випадках. 
		11.2.          Пункт 1.4. розділу І. Організаційне забезпечення діяльності Комісії здійснює секретаріат.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		12.          Колегія суддів звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
		13.          Розглядаючи справи, предметом яких є вирішення питання правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, суди мають встановити насамперед, чи прийняте таке рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а також, чи порушує воно права та охоронювані законом інтереси особи.
		14.           Крім того, суди повинні дослідити такі акти на предмет їх обґрунтованості, якщо об'єктивність та обґрунтованість даних актів є ключовим питанням правового спору.
		15.            Зі змісту преамбули Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI) вбачається, що він визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
		16.           У Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» зазначено, що публічною інформацією є відображена або задокументована будь-якими засобами на будь-яких носіях уся інформація, яка перебуває у володінні суб'єктів владних повноважень, тобто органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, інших суб'єктів, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до закон и законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
		17.           Аналізуючи наведені положення Закону № 2939-VI в контексті цього спору слід насамперед зауважити, що розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов'язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.
		18.            Тобто розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов'язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації.
		19.           Така правова позиція викладена у рішенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду №9901/622/18 від 17 січня 2019 року.
		20.           Статтею 93 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачено, що члени та уповноважені працівники секретаріату Вищої кваліфікаційної комісії суддів України мають безпосередній доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, користуються державними, у тому числі урядовими, засобами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами.
		21.          Разом з тим, жодним нормативно-правовим актом, який регулює діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, не передбачено обов'язку відповідача фіксувати окремим документом (документами) перелік таких автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, до яких має безпосередній доступ Вища кваліфікаційна комісія суддів України.
		22.          Дослідивши матеріали даної справи, колегія суддів дійшла висновку, що запит ОСОБА_2 сформований таким чином, що не дає можливості відповідачу надати запитувану інформацію у тому вигляді, в якому просить її надати позивач. 
		23.           При цьому, вживати заходів для того, щоб створити запитувану позивачем інформацію з метою надання відповіді на його інформаційний запит не входить в обов'язки ВККС як розпорядника публічної інформації.
		24.           З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним ненадання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України переліку автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, до яких має безпосередній доступ Вища кваліфікаційна комісія суддів України задоволенню не підлягають.
		25.            Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
		вирішив:
		1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними дій щодо ненадання публічної інформації - відмовити.
		2. Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
		3. Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя                                                                      Т. Г. Стрелець          
		Судді                                                                                           В.М. Бевзенко 
		                                                                                          О.В. Білоус
		                                                                                          М.І. Смокович 
		                                                                                          В.М. Шарапа

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...