Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/3241/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2019. Зареєстровано: 13.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 13.02.2019.
Дата набрання законної сили: 12.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		12 лютого 2019 року 
		Київ
		справа №822/3241/15
		адміністративне провадження №К/9901/19171/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді - доповідача - Олендера І.Я., 
		суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф., 
		розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року (судді: Драчук Т.О., (головуючий), Загороднюк А.Г., Полотнянко Ю.П.) у справі №822/3241/15 за позовом ОСОБА_3 до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області за участю третьої особи - Фермерського господарства «Подільській аграрій - 2014» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, 
		У С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до суду з позовом до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.05.2015 №4699-17 та №4703-17.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що орендна плата за земельні ділянки вносилась суборендарем на підставі договору суборенди, за положеннями якого обов'язок сплати орендної плати покладено на суборендаря. 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня  2015 року, відмовлено у задоволено позовних вимог.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право передавати земельні ділянки у суборенду, але відповідно до вимог п.288.2 ст.288 ПК України, саме він є платником орендної плати за землю, а тому законними є оскаржувані податкові повідомлення рішення.
		4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким задоволено позовні вимоги. Визнано протиправними і скасовані податкові повідомлення-рішення № 4699-17 від 12.05.2015 та №4703-17 від 12.05.2015.
		Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач, з яким було укладено договір оренди, не є фактичним користувачем земельних ділянок, а право користування земельною ділянкою передано ФГ «Подільський аграрій - 2014» у передбаченому законом порядку на підставі договору оренди.             ФГ «Подільський аграрій - 2014», який в силу Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" є фактичним орендарем земельних ділянок з усіма його правами та обов'язками, в тому числі щодо сплати орендної плати. На реалізацію вказаного останнім було подано податкову декларацію.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції,відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від                        25 листопада 2015 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Красилівською районною державною адміністрацією та позивачем, 31.10.2012 укладено: договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Красилівська РДА (орендодавець) передала позивачу (орендар) в довгострокове платне користування земельну ділянку (землі резерву та запасу) для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Антонінської селищної ради Красилівського району загальною площею 17,3839 га; договір оренди земельної ділянки, згідно якого Красилівська РДА (орендодавець) передала позивачу (орендар) в довгострокове платне користування земельну ділянку (землі резерву та запасу) для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Великоорлинської сільської ради Красилівського району загальною площею 65,1874 га. 
		Контролюючий орган на підставі пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України прийняв податкові повідомлення-рішення від 12.05.2015 №4699-17, яким визначено позивачу суму грошового зобов'язання зі сплати орендної плати в розмірі                               15 174,25 грн, та №4703-17, яким визначено суму грошового зобов'язання зі сплати орендної плати в розмірі 48 655,72 грн.
		Позивач відповідно до договорів суборенди від 01.09.2014 передав вищезгадані земельні ділянки в користування      Фермерському господарству "Подільський аграрій-2014".
		Відповідно до п.4.1 договору суборенди визначено, що суборендна плата вноситься суборендарем виключно у грошовій формі на рахунок місцевого бюджету у м.Кам'янці-Подільському.
		Згідно з матеріалами справи Фермерське господарство "Подільський аграрій - 2014" подало до Красилівської ОДПІ відповідні податкові декларації з плати за землю за 2015 рік та сплачено орендну плату за земельні ділянки, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії платіжних доручень. 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує на те, що право орендаря передавати орендовану земельну ділянку або її частину в суборенду є договірними правовідносинами, які регулюються нормами пункту 288.6 статті 288 Податкового кодексу України, який не передбачає делегування орендарем обов'язку сплати орендної плати за земельну ділянку суборендарем. Крім того, контролюючий орган посилається на те, що за договором суборенди суборендар сплачує плату за користування земельною ділянкою, яка не є платою за землю в розумінні Податкового кодексу України, оскільки сплачується орендодавцеві земельної ділянки.
		9. Позивач відзиву (заперечення) на касаційну скаргу контролюючого органу до суду касаційної інстанції не надіслав.
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		10.  Податковий кодекс України 
		10.1 Стаття 14
		10.1.1 Підпункту 14.1.73 пункту 14.1
		Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
		10.1.2 Підпункту 14.1.136 пункту 14.1
		Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
		10.1.3. Підпункту 14.1.147 пункту 14.1
		Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		10.2 Пункт 269.1 статті 269
		Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. 
		10.3. Пункту 288.1 - 288.6 статті 288
		Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.
		Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
		Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.
		Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
		Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
		Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
		Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.
		Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.
		11. Закон України «Про оренду землі»
		11.1 Стаття 8
		Орендована земельна  ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни  цільового  призначення,  якщо  це передбачено  договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Якщо протягом одного місяця орендодавець  не  надішле  письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення,  орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
		Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
		Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. 
		У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. 
		Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. 
		За згодою сторін договір суборенди земельної ділянки посвідчується нотаріально.
		11.2 Стаття 21 
		Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
		Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		12. Податковим кодексом встановлено обов'язок орендаря земельної ділянки  сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
		Об'єктом орендної плати за землю є земельна ділянка, надана в оренду, а суб'єктом сплати даного платежу  є орендар земельної ділянки.
		13. Закон визначає право орендаря земельних ділянок сільськогосподарського призначення на період дії договору оренди обмінюватися належними їм правами користування земельними ділянками шляхом укладання між ними договорів суборенди відповідних ділянок, обмеживши при цьому делегування обов'язку орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		14. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		15. Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що суборендар - фермерське господарство «Подільський аграрій - 2014» згідно договору суборенди є фактичним користувачем земельною ділянкою, а тому є платником податку згідно ст.269 ПК України, та зобов'язаний сплачувати орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою.
		Статтею 288 Податкового кодексу України чітко визначено платником орендної плати - орендаря земельної ділянки, який наділений правом передачі орендованої земельної ділянки у суборенду (без  зміни  цільового  призначення,  якщо  це передбачено  договором оренди або за письмовою згодою орендодавця), обмеживши при цьому розмір плати за суборенду, яка не може перевищувати розмір орендної плати.
		Орендна плата є формою сплати земельного податку за користування земельною ділянкою, визначеною податковим законодавством, у той час, як плата за суборенду земельної ділянки є платежем в межах договірних відносин (суборенди), яка в свою чергу, законодавчо обмежується орендною платою.
		Відтак, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у позивача наявне право передачі орендованої земельної ділянки у суборенду, однак наявний і обов'язок, визначений податковим законодавством, щодо сплати земельного податку у формі орендної плати, без делегування такого фактичному користувачу земельної ділянки, у разі передачі її в суборенду.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		15. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).
		З огляду на зазначене, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми статей 14, 269, 288 Податкового кодексу України та статей 8, 21 Закон України «Про оренду землі» дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, у частині неправильного тлумачення закону та скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, що є підставою для скасування такого судового рішення, а тому касаційна скарга Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 341, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного суду України, суд,
		П О С Т А Н О В И В:
		Касаційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задовольнити.
		Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада             2015 року у справі №822/3241/15 скасувати, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня  2015 року залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		.......................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		І.Я.Олендер
		І.А. Гончарова 
		 Р.Ф. Ханова,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...