Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 639/3624/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2019. Зареєстровано: 13.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2019.
Дата набрання законної сили: 24.09.2019
Номер судового провадження: 1-кп/639/141/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017220000000628

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 639/3624/18
		                                        1-кп/639/141/19 
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		12 лютого 2019 року м.Харків
		Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого - судді     ОСОБА_1 ,
		секретаря     ОСОБА_2 ,
		прокурора     ОСОБА_3 ,
		захисника  адвоката ОСОБА_4 ,
		представника потерпілої  адвоката ОСОБА_5 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12017220000000628 від 10.05.2017 року за обвинуваченням:
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, з середньою-технічною освітою, одруженого, який має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого водієм в ТОВ «Автобут-350», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Мала Данилівка Дергачівського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, працюючого кондитером в ТОВ «Цукор», раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,
		у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, суд,
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_6 , 10 травня 2017 року, приблизно о 06-50 год., керував технічно справним автомобілем «Хюндай-Акцент», р.н. НОМЕР_1 , на якому рухався по кільцевій дорозі м. Харкова з боку смт. Пісочин в напрямку селища Високий, на території Новобаварського району м. Харкова зі швидкістю приблизно 135 км/год., перевищив, таким чином, максимально дозволену швидкість руху в населеному пункті (60 км/год.), чим порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України, де вказано: «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.».
		Під час руху по вказаній автодорозі, в районі перехрестя кільцевої дороги та провулка Маковського, під час виникнення небезпеки у вигляді пішохода ОСОБА_8 , яка перетинала проїжджу частину кільцевої дороги справа наліво відносно напрямку руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_6 , останній, намагаючись уникнути наїзду на даного пішохода, подав звуковий сигнал пішоходу, а коли побачив, що пішохід не реагує, застосував маневр ліворуч, чим грубо порушив вимоги п.12.3 Правил дорожнього руху України, де вказано: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 .
		Внаслідок цієї дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_8 , згідно висновку комплексної судово-медичної та атотехнічної експертизи №08-33- КЕ/3059/2018 від 29.03.2018р., спричинено середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого крайового перелому зовнішньої кісточки лівої гомілки.
		В свою чергу ОСОБА_7 , 10 травня 2017 року, приблизно о 06-50 год., керував технічно справним автомобілем «Мазда 6», р.н. НОМЕР_2 , на якому рухався по кільцевій дорозі у м. Харкові з боку смт. Пісочин в напрямку селища Високий, на території Новобаварського району м. Харкова зі швидкістю приблизно 128 км/год.
		Рухаючись з перевищенням максимально дозволеної швидкості у населеному пункті, в момент виникнення для ОСОБА_7 небезпеки у вигляді дорожньо-транспортної події в районі перехрестя кільцевої дороги та провулка Маковського, а саме скоєння наїзду автомобілем «Хюндай-Акцент» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 на пішохода ОСОБА_8 , який відбувся попереду автомобіля «Мазда 6» на шляху його руху, водій ОСОБА_7 , порушив вимоги п.п.12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України, де вказано: п.12.4. «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.»; п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , яка перетинала проїжджу частину кільцевої дороги з права наліво відносно напрямів руху автомобілів «Хюндай Акцент» та «Мазда 6», та після контактування з автомобілем «Хюндай Акцент» впала на проїжджу частину дороги, опинившись на шляху руху автомобіля «Мазда 6».
		Внаслідок наїзду автомобілем «Мазда 6» на пішохода ОСОБА_8 , згідно висновку комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи №08-33- КЕ/3059/2018 від 29.03.2018р., пішоходу спричинені тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритого подвійного уламкового перелому кісток правої гомілки зі зміщенням кісткових уламків з подальшою ампутацією правої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки.
		Порушення Правил дорожнього руху України водіями ОСОБА_7 та ОСОБА_6 виразилися в тому, що ОСОБА_7 , керуючи транспортним засобом «Мазда 6» НОМЕР_2 з перевищенням максимально дозволеної швидкості руху у населеному пункті, під час виникнення небезпеки у вигляді дорожньо-транспортної події, а саме скоєння наїзду автомобілем «Хюндай-Акцент» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_6 , який рухався попереду а/м «Мазда 6» в попутному з ним напрямку, також з перевищенням дозволеної швидкості руху, на пішохода ОСОБА_8 , яка перетинала проїжджу частину кільцевої дороги справа наліво відносно напрямку руху автомобілів «Хюндай-Акцент» та «Мазда 6», і яку ОСОБА_6 заздалегідь об`єктивно міг виявити, але не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, а подав звуковий сигнал та застосував маневр ліворуч, у зв`язку з чим і допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , заподіявши їй середньої тяжкості тілесне ушкодження, яка після контактування з автомобілем «Хюндай-Акцент» впала на проїжджу частину і опинилася на шляху руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_7 , а останній, не вжив заходів для зменшення швидкості свого транспортного засобу аж до повної зупинки, оскільки, позбавив себе такої можливості завдяки перевищенню максимально дозволеної швидкості руху, застосував маневр праворуч, у зв`язку з чим допустив наїзд на пішохода ОСОБА_8 , чим спричинив їй тяжкі тілесні ушкодження.
		Порушення правил безпеки дорожнього руху водіями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відповідно до висновку автотехнічної експертизи №788/17 від 21.09.2017р., перебувають у прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.
		У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286 КК Українивизнав повністю та надав пояснення про обставини дорожньо транспортної пригоди, як зазначено вище у вироку.
		На момент ДТП автомобіль «Хюндай» був повністю технічно справним. На його думку ДТП сталася через перевищення швидкісного режиму руху водіями.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди, не визнає, оскільки вважає такі вимоги завищеними, у свою чергу ним добровільно відшкодовано потерпілій 63000 гривень. У скоєному щиро кається, просить суд не призначати йому суворе покарання та застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році», оскільки на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, судові витрати визнає в повному обсязі.
		Обвинувачений ОСОБА_7 в судовому засіданні свою провинуу скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав частково, погодився із кваліфікацією вчиненого ним діяння, але вважає, що ДТП сталося через порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_6 , від дій якого стався первісний контакт автомобіля із потерпілою та потерплої ОСОБА_8 , яка переходила проїжджу частину біля перехрестя, але не дивилася на дорожню ситуацію.
		Цивільний позов потерпілої про стягнення матеріальних збитків не визнає, оскільки добровільно відшкодував потерпілій 3000 гривень, більше грошей він не має, вимоги про стягнення моральної шкоди вважає завищеними. Судові витрати визнає в повному обсязі.
		Суд, критично відноситься до показань обвинуваченого ОСОБА_7 , в частині того, що він керуючи автомобілем не мав можливості уникнути контакту з потерпілою, яку він бачив, та щодо швидкісного режиму руху автомобіля під його керуванням, оскільки вони спростовуються доказами дослідженими в судовому засіданні і вважає, що вина обвинувачених у вчиненні злочину знайшла своє повне підтвердження в судовому засіданні при дослідженні доказів по справі, а саме.
		Потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні надала пояснення про обставини ДТП, яке мало місце 10 травня 2017 року, приблизно о 06-50 год., на кільцевій дорозі у м. Харкові, в результаті яких отримала тілесні ушкодження, аналогічні встановленим судом. Вказала на те, що після первісного контакту із автомобілем під керуванням ОСОБА_6 нічого не пам`ятає, прийшла до тями у лікарні. Вона тривалий час лікувалася та в результаті ДТП їй було ампутовано праву нижню кінцівку, у зв`язку з чим вона з 29.08.2017 року є інвалідом 3 групи загального захворювання, безстроково.
		Позовні вимоги до обвинувачених про стягнення матеріальних збитків на лікування та протезування, а також моральної шкоди, загалом з ОСОБА_6 в сумі 202822 грн., з ОСОБА_7 в сумі 362822 грн. підтримує в повному обсязі, просить суд призначити обвинуваченому ОСОБА_7 суворе покарання, обвинуваченого ОСОБА_6 строго не карати, останній надавав їй допомогу у лікарні.
		Факт дорожньо  транспортної пригоди зафіксований у протоколі огляду місця ДТП, схемі та фототаблиці до нього від 10 травня 2017 року, в якому зафіксовано місце розташування автомобілів «Хюндай-Акцент», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_6 , «Мазда 6», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , механічні ушкодження на автомобілях, обстановка на місці пригоди.
		Під час додаткового огляду місця події 29.06.2017 року, слідчим зафіксована наявність відеокамер на місці пригоди біля перехрестя окружної дороги м. Харкова та пров. Маковського, встановлена відстань камер від проїжджої частини де сталася ДТП. 
		В судовому засіданні переглянуті відеофайли записів з камер спостереження, на яких зафіксований механізм дорожньо транспортної пригоди, яка мала місце 10 травня 2017 року.
		Згідно висновку судово - медичного експерта ХОБСМЕ №536-А/17 від 09.06.2017р., у зв`язку з подією 10.05.2017 року у ОСОБА_8 , малі місце пошкодження: рвана рана правого плеча в нижній третині - належить до категорії легких тілесних пошкоджень, які спричинили короткочасній розлад здоров`я; відкритий подвійний уламковій перелом кісток правої гомілки зі зміщенням з подальшою ампутацією на рівні верхньої третини правої гомілки - належить до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.
		Перелічені ушкодження, утворилися від дії тупих твердих предметів (предмета), індивідуальні особливості яких не відобразилися, не виключено, що в умовах дорожньо-транспортної події та за обставин відомих з постанови, в строк незадовго до звернення в стаціонар, 10.05.2017р.
		Згідно висновку експерта ХНДЕКЦ МВСУ в Харківській області №547/548/67/17 від 29.08.2017р., з наданого на дослідження відеозапису та схеми до протоколу додаткового огляду місця події від 29.06.2017 встановлено, що середня швидкість руху автомобіля «Hyundai Accent» до ДТП (до наїзду на пішохода) складала приблизно 135 км/год.
		З наданого на дослідження відеозапису та схеми до протоколу додаткового огляду місця події від 29.06.2017 встановлено, що середня швидкість руху автомобіля «Mazda 6» до ДТП (до наїзду на пішохода) складала приблизно 128.6 км/год.
		З наданого на дослідження відеозапису та схеми до протоколу додаткового огляду місця події від 29.06.2017 встановлено, що дистанція між автомобілем «Hyundai Accent» та автомобілем «Mazda 6» до ДТП складала приблизно 52.2м.
		З наданого на дослідження відеозапису встановлено, що приблизний час руху пішохода з моменту відновлення його руху і до моменту наїзду на нього автомобіля «Hyundai Accent» складає 6.9 с.
		Згідно протоколу проведення слідчого експерименту та схеми до нього від 12.09.2017 року за участю потерпілої ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , останні, в присутності понятих та експерта, в процесі проведення даної слідчої дії на місці ДТП вказали та розповіли про механізм пригоди, та підтвердили раніше дані ними пояснення про обставини ДТП, також слідчим проведені відповідні заміри.
		Згідно висновку експерта ХНДЕКЦ МВСУ в Харківській області №788/17 від 21.09.2017р., в дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля «Хюндай» ОСОБА_6 повинен був діяти згідно вимог п.п.12.3 та 12.4 Правил дорожнього руху України.
		В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля «Хюндай» ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання п.12.3. Правил дорожнього руху України.
		В діях водія автомобіля «Хюндай» ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам п.12.3. Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв`язку з ДТП.
		В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля «Мазда» ОСОБА_7 повинен був діяти згідно вимог п.п.12.3. та 12.4. Правил дорожнього руху України.
		В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, водій автомобіля «Мазда» ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом виконання п.п.12.3. та 12.4. Правил дорожнього руху України.
		В діях водія автомобіля «Мазда» ОСОБА_7 вбачаються невідповідності вимогам п.п.12.3. та 12.4. Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв`язку з ДТП.
		В дорожньо-транспортній обстановці, що склалася, за умови руху автомобілів «Хюндай» та «Мазда» з максимально допустимою в населених пунктах швидкістю (не більше 60 км/год.) у відповідні моменти виникнення небезпеки, які вказані в постанові про призначення експертизи, водії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали б технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом гальмування.
		Згідно висновку комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи №08-33- КЕ/3059/2018 від 29.03.2018р., у ОСОБА_8 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 10.05.2017, утворилися наступні тілесні ушкодження: закритий крайовий перелом зовнішньої кісточки лівої гомілки; забито-рвана рана в ділянці правого ліктьового суглобу; синець на зовнішній поверхні лівого стегна; травма правої гомілки у вигляді відкритого подвійного уламкового перелому кісток гомілки зі зміщенням кісткових уламків та рваною раною гомілки, що в подальшому призвело до некрозу м`яких тканин кінцівки і ампутації правої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки. Ушкодження лівої нижньої кінцівки у вигляді синця по зовнішній поверхні стегна та закритого крайового перелому зовнішньої кісточки лівої гомілки, які стали наслідками травматичної дії від контактування з автомобілем «Нуndai» р.н. НОМЕР_1 , відносяться, відповідно, до легких тілесних ушкоджень та тілесних ушкоджень середньої тяжкості, які призводять до тривалого розладу здоров`я строком понад 3 тижні (більш як 21 день). 
		Ушкодження м`яких тканин лівої верхньої кінцівки у вигляді забито-рваної рани в ділянці правого ліктьового суглобу, яке утворилося внаслідок падіння потерпілої на тверду поверхню після наїзду автомобіля «Нуndai» р.н. НОМЕР_1 , відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. 
		Травма правої гомілки ОСОБА_8 у вигляді відкритого уламкового перелому кісток гомілки з рваною раною гомілки, яка утворилася внаслідок наїзду автомобіля «Маzda» р.н. НОМЕР_2 , та в подальшій клінічній течії ускладнилася некрозом м`яких тканин та ампутацією правої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.
		Оцінюючи в сукупності досліджені у справі докази, які є достатніми, допустимими і достовірними, суд приходить до висновку про доведеність провини обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і кваліфікує їх дії:
		ОСОБА_6 зач.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесні ушкодження, так як він, керуючи автомобілем, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, скоїв наїзд на пішохода, внаслідок чого, потерпілій ОСОБА_8 заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
		ОСОБА_7 зач.2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, так як він, керуючи автомобілем, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, скоїв наїзд на пішохода, внаслідок чого потерпілій ОСОБА_8 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.
		Відповідно до вимог ст.12 КК України,кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченим ОСОБА_6 відноситься до категорії необережних злочинів середньої тяжкості, обвинуваченим ОСОБА_7 до необережного тяжкого злочину.
		Вивченням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він з середньою-технічною освітою, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, доньку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно якої батьківських прав не позбавлений, має постійне місце реєстрації в м. Харкові та постійне місце проживання в Харківській області, офіційно працевлаштований у ТОВ «Автобут-350» водієм, за місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		Вивченням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він із середньою освітою, не одружений, працює кондитером у ТОВ «Цукор», за місцем роботи характеризується позитивно, має місце реєстрації та мешкання в Харківській області, раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
		Обставинами, які пом`якшують покарання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає їх щире каяття у скоєному, часткове відшкодування потерпілій збитків, обвинуваченим ОСОБА_6 в сумі 63000 грн., обвинуваченим ОСОБА_7 в сумі 3000 грн.
		Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , відповідно до вимогст.67 КК України,судом не встановлено.
		При призначенні обвинуваченим покарання, суд враховує, що ОСОБА_6 скоєно необережний злочин середньої тяжкості, ОСОБА_7 скоєно необережний тяжкий злочини, дані про особи обвинувачених, обставини, які пом`якшують їх покарання, та думку потерпілої щодо суворості призначення обвинуваченим покарання.
		Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_6 повинен нести покарання, пов`язане з обмеженням волі, в межах встановлених санкцією ч.1 ст.286 КК України, ОСОБА_7 повинен нести покарання пов`язане із позбавленням волі в межах санкції ч.2 ст.286 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду є справедливим, а також необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження вчинення ними нового злочину.
		Запобіжні заходи відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в ході досудового та судового слідства не обиралися.
		Враховуючи зазначені вище обставини суд, з урахуванням наявності у обвинуваченого ОСОБА_7 постійного місця проживання, роботи, вважає, що до набрання вироком законної сили відносно обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання із покладенням відповідних обов`язків.
		Судом встановлені обставини, які є підставою для звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від призначеного, як основного, так і додаткового покарання на підставі акту амністії.
		08.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році», згідно із п. «в» ст.1 якого, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов`язаних з позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно дост.12 КК України, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також особи, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей  інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами, відносно яких не позбавлені батьківських прав.
		Як встановлено в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, 10 травня 2017 року, тобто до набрання чинності зазначеним вище актом амністії. Вказаний злочин відповідно до ст.12 КК України відноситься до необережних кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, оскільки передбачає покарання у виді обмеження волі на строк до трьох років. Обвинувачений ОСОБА_6 має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_3 , виданим 29.07.2014 року ВДРАЦС по м. Харкову реєстраційної служби ХМУЮ. Даних про позбавлення ОСОБА_6 батьківських прав відносно доньки суду не надано.
		Таким чином обвинувачений ОСОБА_6 є суб`єктом зазначеного вище акту амністії.
		Відповідно дост.15Закону України «Про амністію у 2016 році»особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом.
		При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_8 до обвинувачених про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди суд виходить з вимог ч.1 ст.1166 ЦК України, згідно яких майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Виходячи з наведеної норми закону обвинувачені та цивільні відповідачі ОСОБА_6 і ОСОБА_7 повинні в повному обсязі відшкодувати потерпілій ОСОБА_8 майнову шкоду, яку завдав кожен з них своїми діями, а саме ОСОБА_6 відшкодувати витрати, понесені потерпілою на лікування закритого крайового перелому зовнішньої кісточки лівої гомілки, який за ступенем тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки дії ОСОБА_6 перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку саме з наслідками у вигляді спричинення потерпілій ОСОБА_8 саме такого тілесного ушкодження. Обвинувачений ОСОБА_7 повинен відшкодувати витрати, понесені потерпілою на лікування відкритого уламкового перелому кісток гомілки з рваною раною гомілки, яка утворилася внаслідок наїзду автомобіля «Маzda 6» р.н. НОМЕР_2 , та в подальшій клінічній течії ускладнилася некрозом м`яких тканин та ампутацією правої нижньої кінцівки на рівні верхньої третини гомілки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, оскільки саме такі його дії перебувають у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із зазначеними наслідками.
		Згідно п.3 Постанови №6 від 27.03.1992 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяною нею (в порядку часткової відповідальності).
		За правилами ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується собою, яка її завдала.
		За таких обставин цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_6 матеріальних збитків підлягає частковому задоволенню з урахуванням представлених суду доказів: документів про затрати пов`язані із лікуванням ОСОБА_8 , чеків про придбання ліків, 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 в частині відшкодування обвинуваченим ОСОБА_6 моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, з урахуванням перенесеного потерпілою стресу, пов`язаному із подією ДТП, порушенням способу її життя, пов`язаного із лікуванням, погіршенням стану здоров`я та проходженням курсу лікування, частковим добровільним відшкодуванням обвинуваченим шкоди в сумі 63000 гривень, який суд оцінює в розмірі - 50000 гривень.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 матеріальних збитків підлягає повному задоволенню з урахуванням представлених суду доказів: документів про затрати пов`язані із лікуванням, протезуванням, чеків про придбання лікарських препаратів. 
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 в частині відшкодування обвинуваченим ОСОБА_7 моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, з урахуванням перенесеного потерпілою стресу, пов`язаному із подією ДТП, порушенням способу її життя, пов`язаного з лікуванням, втратою кінцівки, погіршенням стану здоров`я та проходженням курсу лікування, частковим відшкодуванням шкоди в сумі 3000 гривень, яку суд оцінює в розмірі - 150000 гривень.
		Також суд, вважає за необхідне, на підставі вимог ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь держави судові витрати, за проведення експертних досліджень по справі, в дольовому порядку.
		Речові докази по справі відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 373,374 КПК України, суд, 
		   
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.
		ОСОБА_6 звільнити від відбування призначеного вироком покарання, як основного так і додаткового на підставі п.«в» ст.1, ст.15 Закону України «Про амністію у 2016 році». 
		ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.286 КК Українита призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.
		До набрання вироком законної сили застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти наступні обов`язки: не відлучатися з населеного пункту де він проживає чи перебуває без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи.
		Після набрання вироком суду законної сили запобіжний захід скасувати, ОСОБА_7 затримати та через Державну Установу «Харківський слідчий ізолятор» направити до місць відбування покарання.
		Строк відбування покарання ОСОБА_7 відраховувати з моменту його фактичного затримання та приведення вироку до виконання.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_6 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 на відшкодування матеріальних збитків завданих злочином  5644 (п`ять тисяч шістсот сорок чотири) гривні 00 коп.
		Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди  50000 (п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 до обвинуваченого ОСОБА_7 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 на відшкодування матеріальних збитків завданих злочином  60000 (шістдесят тисяч) гривень 00 коп.
		Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди  150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 коп.
		Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в дольовому порядку на користь держави судові витрати, за проведення експертиз в сумі - 7530 (сім тисяч п`ятсот тридцять) гривень 72 коп., по 3765 (три тисячі сімсот шістдесят п`ять) гривень 36 коп. з кожного, які перерахувати на р/р 31419544020005, УДКСУ в Слобідському районі м. Харкова, МФО 899998, код доходів 24060300, код банку 37999680.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги черезЖовтневий районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. 
		У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...