Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 334/8686/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 12.02.2019. Зареєстровано: 13.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2019.
Дата набрання законної сили: 19.02.2019
Номер судового провадження: 3/334/69/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Дата документу 08.02.2019 
		 
		Справа № 334/8686/18 
		Провадження № 3/334/69/19
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		08 лютого 2019 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Козлової Н.Ю., при секретарі Манюхіні О.О., за участю прокурора Запорізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1, правопорушника ОСОБА_2, адвоката: ОСОБА_3 розглянувши адміністративний матеріал, повязаний з корупцією стосовно 
		ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який є депутатом Широківської сільської ради, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 
		за ч.2 статті 172-6 КУпАП 
		встановив:
		До Ленінського районного суду м.Запоріжжя надійшов адміністративний матеріал, повязаний з корупцією стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в якому зазначено, що депутат Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області ОСОБА_2, будучи, згідно з п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції», приміткою до ст. 172-6 КУпАП є субєктом відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, та, згідно абз. 14 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону субєктом декларування, 08.09.2017 придбав автомобіль «FIAT FIORINO», 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2017 (тобто суму 80 000 грн.), та у порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» не повідомив про суттєві зміни у майновому стані, що виникла у звязку із придбанням вказаного рухомого майна, чим вчинив адміністративне правопорушення, повязане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП (в редакції Закону № 1700-VII від 14.10.2014) - неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані.
		У судовому засіданні прокурор підтримав позицію оперуповноваженого УЗЕ в Запорізькій області, який безпосередньо складав даний протоколо та доводив в суді, що відповідно до відомостей декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, що знаходиться у вільному доступі на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції https://nazk.gov.ua/, яку ОСОБА_2 подав 30.03.2018, 08 вересня 2017 року він набув права власності, на рухоме майно, а саме автомобіль «FIAT FIORINO», 2011 року випуску.
		Відповідно до реєстраційної картки ТЗ з Національної автоматизованої інформаційної системи Головного сервісного центру МВС України та договору купівлі-продажу №1241/2017/615595, дійсно 08.09.2017 року ОСОБА_2 придбав автомобіль «FIAT FIORINO», 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, державний номер НОМЕР_2, за 131 504 гривень 00 копійок.
		Таким чином, 08.09.2017 року ОСОБА_2, придбав майно на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, (1600 х 50 = 80000 тис. грн.), та, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у нього, як у субєкта декларування з 09.09.2017 виник обовязок у десятиденний строк подати письмове повідомлення про суттєві зміни у майновому стані про придбання зазначеного майна, шляхом заповнення відповідної форми змін в особистому кабінеті користувача на веб- ресурсі https://nazk.gov.ua.
		Кінцевою датою подання такого повідомлення, без порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у даному випадку, є 18.09.2017.
		Проте встановлено, що згідно публічної частини Єдиного державного реєстру осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування (гіперпосилання на Реєстр - https://public.nazk.gov.ua) повідомлення про суттєві зміни в майновому стані субєкта декларування ОСОБА_2, про придбання ним вищезазначеного рухомого майна, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 01.01.2017, взагалі не подано, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», відповідальність за яке встановлена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. 
		Тому прокурор вважає, що ОСОБА_2 слід визнати винним у скоєні адміністративного правопорушення та та призначити штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 
		ОСОБА_2 у судовому засіданні вину свою не визнав та пояснив, що у нього не було умислу на скоєння адміністративного правопорушення. Він не мав на меті приховувати відповідні дані. Просить суд закрити провадження по даній справі за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки у нього не було умислу на приховування відповідних даних.
		Адвокат ОСОБА_2ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позицію свого довірителя та додатково звернув увагу суду, що окрім відсутності умислу ОСОБА_2 справа підлягає закриттю у звязку з тим, що посадова особа Національної поліції не уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення, оскільки діям поліції щодо складання подібного протоколу має передувати перевірка та офіційне підтвердження даного виду правопорушення уповноваженими посадовими особами Національного агентства з питань запобігання корупції (далі по тексту - НАЗК). Усі дії щодо проведення щодо перевірки ОСОБА_2 проводилась виключно працівниками УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протокол про адміністративне правопорушення. В матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_2, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки ДЗЕ НП України та інше. Таким чином, адвокат вважає, що оскільки досудова перевірка по справі здійснена не уповноваженим на це органом, усі зібрані у справі докази, в тому числі безпосередньо протокол про адміністративне правопорушення, є недопустимими та вважати їх поза розумним сумнівом у суду відсутні. Дане свідчить про відсутність в діянні ОСОБА_2 об'єктивної сторони правопорушення, тобто складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП. 
		Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників судового процесу, суд доходить висновку, що у діях ОСОБА_2 відсутні ознаки правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КпАП України. 
		Такого висновку суд дійшов виходячи з наступного:
		В ході судового розгляду було встановлено, що предметом розгляду у даній справі є складений протокол № 308 від 16.11.2018 року відносно ОСОБА_2 Йому інкриміноване порушення ч.2 ст. 172-6 КУпАП внаслідок не подачі повідомлення про суттєву зміну у майновому стані.
		Вказаний Протокол складений оперуповноваженим сектору протидії корупції управління захисту економіки в Запорізькій області Департаменту захисту економіки Національної поліції України капітаном поліції ОСОБА_4.
		Проте, на думку суду, вказана посадова особа Національної поліції не уповноважена складати протокол про адміністративне правопорушення, оскільки діям поліції щодо складання подібного протоколу має передувати перевірка та офіційне підтвердження даного виду правопорушення уповноваженими посадовими особами Національного агентства з питань запобігання корупції.
		Як вбачається з матеріалів справи, усі дії щодо проведення перевірки проводилась виключно працівниками УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ Національної поліції України, які відбирали пояснення, робили запити, збирали докази, складали протокол про адміністративне правопорушення.
		В матеріалах провадження відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_2, повідомлення НАЗК про результати такої перевірки ДЗЕ НП України та інше.
		Відповідно до ст. 11 Закону України "Про запобігання корупції" до повноважень Національного агентства серед іншого належать: здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення.
		Згідно ст. 12 цього ж Закону національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має такі права: одержувати в установленому законом порядку за письмовими запитами від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань; отримувати заяви фізичних та юридичних осіб про порушення вимог цього Закону, проводити за власною ініціативою перевірку можливих фактів порушення вимог цього Закону; отримувати від осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, письмові пояснення з приводу обставин, що можуть свідчити про порушення правил етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, передбачених цим Законом, щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; ініціювати проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, надсилати до інших спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень; складати протоколи про адміністративні правопорушення, віднесені законом до компетенції Національного агентства, застосовувати передбачені законом заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення. У разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, уповноважені особи Національного агентства складають протокол про таке правопорушення, який направляється до суду згідно з рішенням Національного агентства. У разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції. Висновок Національного агентства є обов'язковим для розгляду, про результати якого воно повідомляється не пізніше п'яти днів після отримання повідомлення про вчинене правопорушення.
		На підставі п. 1 глави II "Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 року N 3 повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, передбачені ч. 2ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції" є електронним документом. Порядок проведення видів контролю електронних документів, а також повної перевірки декларацій визначаються Національним агентством відповідно до ст. 48 Закону України "Про запобігання корупції".
		У відповідності до положень ст. 48 Закону України "Про запобігання корупції" проведення перевірки щодо своєчасності подання, правильності та повноти заповнення декларації, повідомлень про суттєві зміни у майновому стані, логічного та арифметичного контролю, покладено лише на Національне агентство з питань запобігання корупції.
		З аналізу вищевикладених норм, слід прийти до висновку, що НАЗК єдиний орган перевірки відомостей зазначених у деклараціях та єдиний орган, який має складати протоколи про таке правопорушення.
		Державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права, за вимогами частини 2 статті 49 Закону, зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
		Якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування не подав декларацію, відповідно до частини 3 статті 49 Закону, Національне агентство письмово повідомляє такого суб'єкта про факт неподання декларації, і суб'єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону. 
		Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, вищому органу управління відповідного громадського об'єднання, іншого непідприємницького товариства про факт неподання декларації відповідним суб'єктом декларування.
		Проте, всупереч вимог ст. 49 Закону України "Про запобігання корупції", посадові особи УЗЕ в Запорізькій області не направили зібрані матеріали перевірки до НАЗК, які уповноважені законом здійснювати побідні перевірки.
		Таким чином, системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо своєчасності подання декларації або повідомлень про суттєві зміни у своєму майновому стані, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.
		Вказане також підтверджується наступним, згідно із ст. З Закону України "Про Національну поліцію", у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету міністрів України, а також виданими відповідно до них актами МВС України, іншими нормативно-правовими актами.
		Рішенням НАЗК N 56 від 10 лютого 2017 року затверджено Порядок проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		У п. 5, розд. І вказаного Порядку йдеться про те, що контроль декларацій Національне агентство здійснює відповідно до цього Порядку через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції та автоматично засобами забезпечення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
		Якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, НАЗК направляє такому суб'єкту лист з проханням надати пояснення щодо причин несвоєчасного подання декларації. За наявності ознак адміністративного правопорушення уповноважена особа НАЗК складає протокол про адміністративне правопорушення у встановленому законодавством порядку, який за рішенням НАЗК направляється до суду.
		Згідно п. 2 - п. 5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.
		Між тим, як вбачається із матеріалів, перевірка направлення повідомлення про суттєву зміну майнового стану ОСОБА_2 проведена посадовою особою УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України, про що свідчать долучені до матеріалів справи документи.
		В матеріалах справи відсутні докази затвердження та надсилання Національним агентством з питань запобігання корупції до юридичної особи публічного права обґрунтованого висновку про порушення мною вимог законодавства у сфері запобігання корупції. Також, відсутній лист Національного агентства на адресу ОСОБА_2 з проханням надати пояснення щодо причин не відображення у декларації певної інформації.
		Посадовці ДЗЕ НП України, відповідно до п. 4 розділу II Порядку, вправі, виключно, у випадку встановлення факту неподання декларації, або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціального уповноваженого суб'єкту у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів скласти протокол про адміністративне правопорушення. 
		Разом з наведеним, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять будь-якої інформації про дотримання посадовою особою УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України вищезазначеної процедури після виявлення факту невідображення відомостей, та одночасно вказують на те, що посадова особа УЗЕ в Запорізькій області ДЗЕ НП України не діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а перейняла на себе повноваження, що відносяться до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.
		Як визначив у своєму рішенні від 26 березня 2018 року у справі N 800/513/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.
		Положення щодо виключної компетенції НАЗК в сфері виконання функцій держави або місцевого самоврядування з контролю та перевірки достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, підтверджені і судовою практикою, зокрема постановою Верховного Суду у справі N 814/886/17 (адміністративне провадження № К/9901/505/17) від 11.04.2018 року.
		Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до п. 1 та п. 4 Загальних положень Положення про Департамент захисту економіки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 07.11.2015 р. N 81 покладення на Департамент обов'язків, що не належать або виходять за межі його компетенції, не допускається.
		Усі дії по проведенню перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію, чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно посадові особи НАЗК, у тому числі і вирішувати питання щодо притягнення особи до відповідальності.
		Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
		За змістом ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
		Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
		Таким чином, оскільки досудова перевірка по справі здійснена не уповноваженим на це органом, усі зібрані у справі докази, в тому числі безпосередньо протокол про адміністративне правопорушення, є недопустимими та вважати їх поза розумним сумнівом у суду відсутні. 
		Це свідчить про відсутність в діянні ОСОБА_2 об'єктивної сторони правопорушення, тобто складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, а звідси розпочате провадження підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення. 
		Керуючись ст.247 КУпАП суд - 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який є депутатом Широківської сільської ради, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 закрити у звязку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. 
		Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7КпАП України та ч.1 ст. 287 КпАП України. 
		 
		 
		 
		   Суддя Н.Ю.Козлова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...