Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/304/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби.
Надіслано для оприлюднення: 13.02.2019. Зареєстровано: 14.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2019.
Дата набрання законної сили: 12.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		12 лютого 2019 року
		 
		Київ
		справа № 686/304/17
		провадження № К/9901/36836/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Гриціва М.І., провівши в касаційному порядку попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у              м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області у складі судді Логінової С.М. від 10 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Драчук Т.О., Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. від 26 червня 2017 року, 
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		1. ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у                          м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення певних дій, в якому просила:
		- визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови у проведенні ОСОБА_2 перерахунку пенсії;
		- зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії призначеної у відповідності до Закону України «Про державну службу» від                 16 грудня 1993 року № 3723-ХII у редакції чинній на час призначення пенсії в розмірі 90 відсотків з                1 грудня 2015 року із суми заробітної плати 17695,00 грн. зазначеної в довідці Державної фінансової інспекцією у Хмельницькій області від 20 липня 2016 року № 55.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		 
		2. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено. 
		 
		3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивачці на підставі статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року           № 3723-ХII, оскільки на час звернення позивачки із заявою про перерахунок пенсії скасовано норми законодавства, які визначали право особи на перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою та підстави для такого перерахунку. 
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_2 звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги. 
		 
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з 2009 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХII у розмірі 90 процентів від суми заробітної плати.
		22 липня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до управління Пенсійного фонду України у                            м. Хмельницькому із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії в зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям з урахуванням довідки про заробітну плату Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області від 20 липня 2016 року № 55.
		Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому листом від 1 серпня 2016 року                           № 383/В-12 позивачці повідомлено про відмову у проведенні перерахунку пенсії державного службовця, посилаючись на те, що  з 1 червня 2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначається відповідно до Закону України «Про державну службу».
		 
		6. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом.
		 
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		 
		7. Касаційна скарга обґрунтована тим, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами при вирішенні питання перерахунку пенсії державного службовця підлягає застосуванню Закон України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року   № 3723-ХII,a саме: нормативні положення 37-1 цього Закону, які були чинними на момент виникнення у неї  права на перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців з 1 грудня 2015 року.
		Звуження змісту та обсягу прав на пенсійне забезпечення шляхом прийняття нових законів або шляхом внесення змін до чинних законів, відповідно до вимог статті 22 Конституції України, не допускається.
		 
		8. Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому подано заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від           10 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від                                    26 червня 2017 року, в яких воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін. 
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		9. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
		Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
		 
		10. Згідно з статтею 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
		 
		11.  Відповідно до статті 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		 
		12. У рішенні Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства» Суд зазначено, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод    1950 року (далі - Конвенція) «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов'язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини». У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі «Ріс проти Сполученого Королівства» Суд зазначив, що, з'ясовуючи, чи існує позитивне зобов'язання    стосовно людини, «належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини».
		 
		13. У рішенні Європейського суду з прав людини від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» Суд констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. 
		 
		14. У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 червня 2014 року у справі за заявою Валентини Ніканорівни Великоди проти України  № 43331/12, Суд, розглянувши скаргу, зокрема, за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції на припинення виплати заявниці державними органами пенсії у розмірах, встановлених рішенням національного суду від 19 січня 2010 року після внесення у 2011 році змін до законодавчих актів, вказав на відсутність втручання у право заявниці на мирне володіння майном внаслідок внесення змін до законодавства щодо зменшення розміру соціальних виплат. Такого висновку Суд дійшов за відсутності доказів того, що ці зміни внесені не у відповідності до законної процедури та за відсутності будь-яких доказів того, що вони не були доступними та передбачуваними. 
		Також вказав на відсутність підстав для висновку про те, що, передавши Кабінету Міністрів України право на встановлення розміру соціальних пільг, Парламент України діяв на порушення якихось положень Конвенції, та зазначив, що зменшення пенсії заявниці очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держава. За відсутності будь-яких доказів щодо протилежного та визнаючи, що держава-відповідач має широке поле свободи розсуду щодо досягнення балансу між правами, що є предметом спору, та економічною політикою, Суд не вважав, що таке зменшення було непропорційним переслідуваній легітимній меті або що воно поклало надмірний тягар на заявницю.
		 
		15. Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року                      № 3723-ХII, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії.
		 
		16. Частина перша статті 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року                № 3723-ХII у редакції, чинній до 1 січня 2015 року, передбачала, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
		 
		17. Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХII викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
		 
		18. Пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» передбачено, що у разі підвищення  розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХII, визначається в такому порядку: 
		1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
		2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. 
		Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.
		 
		19. Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».
		 
		20. 10 грудня 2015 року прийнято новий закон, який регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, - Закон України «Про державну службу» № 889-VIII. 
		 
		21. У зв'язку з набуттям з 1 травня 2016 року чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, положення Закону України «Про державну службу» від                             16 грудня 1993 року № 3723-ХII втратили чинність, в тому числі норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців (крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону № 889-VIII).
		 
		22. Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року                      № 889-VIII, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.
		 
		23. Верховний Суд у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 727/9051/16-а висловив свою позицію стосовно перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII. Суд вказали на відсутність правових підстав перерахунку з 1 грудня 2015 року пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХII.
		 
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		 
		24. Ураховуючи наведені вище положення джерел права, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що з 1 грудня 2015 року - початку застосування постанови Кабінету Міністрів України від             9 грудня 2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», якою пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії»виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом України «Про державну службу» від                         10 грудня 2015 року № 889-VIII, яким по-іншому врегульовані правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
		 
		25. Ані Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону України «Про державну службу»  від 16 грудня 1993 року № 3723-ХII викладено у новій редакції, ані стаття 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між    соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
		 
		26. З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов'язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства.  При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
		 
		27. Посилання позивачки на порушення статті 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є помилковим, адже ані Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, яким, зокрема, статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХII викладено у новій редакції, ані стаття 90 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, не визнані неконституційними Конституційним Судом України, який до того ж у рішенні від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між    соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
		 
		28. Оскільки законодавством, чинним на час звернення позивачки за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку. 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		29. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,  
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 квітня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2017 року  - без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та  оскарженню не підлягає.  
		 
		             
		Суддя-доповідач Н. В. Коваленко
		судді                                                                                                                 Я. О. Берназюк
		                                                                                                                М. І. Гриців

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...