Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 545/2224/17 : Окремі процесуальні питання; Заява про роз’яснення судового рішення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2019.
Дата набрання законної сили: 07.02.2019
Номер судового провадження: 51-7954км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016170300000308

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України 
		07 лютого2019 року
		м. Київ
		справа № 545/224/17
		провадження № 51-7954 км 18 
		Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: 
		 
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора  ОСОБА_5 ,
		засудженої ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), 
		законного представника потерпілого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
		представника потерпілого ОСОБА_8  (в режимі відеоконференції), 
		 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора, засудженої ОСОБА_6 та законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_9  ОСОБА_7 на вирок Полтавського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 11 липня 2018 року у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016170300000308, за обвинуваченням
		 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Малинівка Агапівського району Челябінської області, жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		 
		у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.
		 
		 
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		За вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 26 квітня 2018 року ОСОБА_6 засуджена за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. 
		 
		Вирішено цивільні позови та питання про речові докази у провадженні.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 11 липня 2018 року вирок суду першої інстанції залишено без зміни. 
		За вироком суду ОСОБА_6 визнана винуватою у тому, що вона, 17 червня 2017 року, о 10:30 год., в порушення п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, керуючи технічно справним автомобілем ЗАЗ 1102 д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись в районі будинку №1 по вул. Корольова в с. Заворскло Полтавського району Полтавської області, порушуючи вимоги п. 12.1Правил дорожнього руху, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку, у результаті чого не впоралась з керуванням, допустила виїзд керованого нею автомобіля за межі проїзної частини дороги, де наїхавши на насип піску втратила керування та виїхавши на проїзну частину дороги скоїла наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_9 , 2008 р.н., що стояв на проїзній частині дороги. У результаті чого, ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження. 
		Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі засуджена, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, просить змінити судові рішення щодо неї та на підставі Закону України «Про застосування амністії у 2016 році» звільнити від призначеного покарання так, як суди безпідставно не застосували даний закон .
		Прокурор та законний представник неповнолітнього потерпілого порушують питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Стверджують, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим та невмотивованим, оскільки в ньому не зазначено чому відхилено доводи прокурора та потерпілого про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок мякості. Крім того, не надано відповіді на доводи апеляційної скарги представника потерпілого щодо вчинення засудженою злочину в стані алкогольного сп`яніння. 
		Позиції інших учасників судового провадження
		 
		Засуджена ОСОБА_6 подану нею касаційну скаргу підтримала та просила задовольнити. 
		 
		Прокурор ОСОБА_5 , законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_7 та представник потерпілого ОСОБА_8 касаційну скаргу сторони обвинувачення та потерпілого підтримали в повному обсязі, а проти задоволення вимог скарги засудженої заперечили. 
		 
		Мотиви суду
		 
		Згідност. 433 КПК Українисуд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. При перевірці доводів, наведених у касаційних скаргах, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених місцевим та апеляційним судами.
		Положеннями п. 1 ч. 1ст. 438 КПКвизначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Ухвала апеляційного суду - це рішення вищого суду стосовно законності й обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку та повинна відповідати тим же вимогам, що і вирок суду першої інстанції.
		Відповідно до вимогст. 370 КПК Українисудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно достатті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідност. 419 КПК Українив ухвалі апеляційного суду, крім іншого,при залишенні апеляційної скарги без задоволення, мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
		Як убачається з ухвали суду апеляційної інстанції, зазначені вимоги закону при перегляді кримінального провадження апеляційним судом не виконано.
		В апеляційнійскарзі прокурората законного представника неповнолітнього потерпілого йшлось про безпідставне виключення , як обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_6 - вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та м`якість призначеного покарання. 
		Суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційз достатньою повнотою зазначені доводи не перевірив, відповідь на них дав у загальних фразах. При цьому, залишаючи без зміни вирок місцевого суду, не звернув увагу на те, що у даному рішенні є ряд протиріч. 
		Так, суд зазначаючи фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення, визнав доведеним факт керування автомобілем  ОСОБА_6 у стані алкогольного спяніння , вказавши на порушення нею вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України. Одночасно зазначає, що обставина керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не підтверджена належними доказами, тому не врахував її , як обтяжуючу. Через наявність таких суперечностей незрозуміло, чи виключив суд дану обставину як фактичну, чи як обтяжуючу покарання. При цьому, судом жодним чином не спростовано та не надано належної оцінки висновку експерта, показанням свідків, які вказували про те, що засуджена перебувала у стані алкогольного сп`янінняна момент ДТП, а також показанням самої ОСОБА_6 , яка стверджувала, що вживала алкогольні напої за вісім годин до ДТП. Не з`ясовано кількість вживаного нею алкоголю та можливість його виведення із організму за проміжок часу до ДТП. 
		Допущено суперечності в частині того, що суд не визнав щире каяття як пом`якшуючу покарання обставину, пославшись на те, що засуджена спочатку визнавала вину повністю, а потім заперечила факт вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння, при цьому факт сп`яніння виключив як обтяжуючу покарання обставину. 
		Викладені у рішенні суду першої інстанції висновки є суперечливими, нечіткимита незрозумілими, що є неприпустимим в судовому рішенні. Апеляційний суд на це увагу не звернув, допущених місцевим судом порушень не усунув. 
		Зазначене є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, адже це перешкодило апеляційному суду ухвалити законне і обґрунтоване судове рішення. 
		Разом із тим, допущені порушення перешкоджають суду касаційної інстанції перевірити доводи про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок мякості, а відтак касаційні скарги прокурора та представника неповнолітнього потерпілого підлягають до часткового задоволення.
		Що стосується доводів касаційної скарги засудженої ОСОБА_6 про звільнення від призначеного покарання на підставі Закону України «Про застосування амністії у 2016 році», то слід зазначити наступне. 
		Положеннями статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» чітко визначено, що амністія не застосовується до осіб, засуджених за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, що спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, вчинене особою, яка перебуває у стані алкогольного сп`яніння. 
		 
		З аналізу наведеної норми слідує, що факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо впливає на можливість застосування до такої особи положень законодавства про амністію. У даній справі це залишилося поза увагою судів обох інстанцій, оскільки однозначно не встановлено чи перебувала ОСОБА_6 на момент вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння .
		 
		Ураховуючи викладене та керуючись статтями 434, 436, 438,441,442 КПК України, Суд вважає, що касаційні скарги прокурора та законного представника неповнолітнього потерпілого слід задовольнити частково, а касаційну скаргу засудженої - залишити без задоволення.
		 
		Виходячи з того, що судове рішення на підставі якого ОСОБА_6 була взята під варту, скасовується, вона підлягає негайному звільненню з-під варти.
		 
		З цих підстав Суд ухвалив:
		 
		Касаційні скарги прокурора та законного представника неповнолітнього потерпілого задовольнити частково, а касаційну скаргу засудженої ОСОБА_6 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 11 липня 2018 року щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. 
		 
		Звільнити ОСОБА_6 з-під варти. 
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...