Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/7826/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2019.
Дата набрання законної сили: 11.02.2019
Номер судового провадження: 61-34668ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		11 лютого 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 359/7826/15-ц
		 
		провадження № 61-34668св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., 
		Червинської М. Є.,
		 
		учасники справи:
		заявник - публічне акціонерне товариство «Родовід Банк»,
		суб?єкт оскарження - державний виконавець Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області Пироженко ВіталійРоманович,
		заінтересовані особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області 
		від 20 січня 2017 року у складі судді Муранової-Лесів І. В. та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Суханової Є. М., Данілова О. М., Мережко М. В.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог:
		 
		У січні 2017 року публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» (далі - 
		ПАТ «Родовід Банк») звернулось до суду із скаргою на дії державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області 
		Пироженко В. Р.
		 
		Скарга мотивована тим, що 17 серпня 2016 року Бориспільським міськрайонним судом було ухвалено рішення у справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
		 
		11 жовтня 2016 року на підставі вказаного рішення заявник отримав виконавчий лист щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_5 та 
		ОСОБА_6, на підставі якого 28 листопада 2016 року заявник звернувся до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області з заявою про відкриття виконавчого провадження. 
		 
		12 грудня 2016 державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Пироженко В. Р. було винесено повідомлення про повернення стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання. 
		 
		Заявник не погоджується з рішенням державного виконавця, посилаючись на те, що відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» він, як стягувач, звільнений від сплати авансового внеску, оскільки в розмірі 99,99 % належить державі України в особі Міністерства фінансів України.
		 
		ПАТ «Родовід Банк» просило суд визнати незаконними дії державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Пироженко В. Р. при винесенні повідомлення про повернення стягувану виконавчого документа без прийняття до виконання від 12 грудня 2016 року та скасувати зазначене повідомлення.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		 
		Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2017 року у задоволенні скарги відмовлено.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ПАТ «Родовід Банк» не звільняється від сплати авансового внеску, оскільки не є державним органом, а є юридичною особою, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків (стаття 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність»), і той факт, що 99,99 % ПАТ «Родовід Банк» належить Державі Україна, не змінює цієї обставини.
		 
		Ухвалою апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк» відхилено.
		 
		Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2017 року залишено без змін.
		 
		Відхиляючи апеляційну скаргу ПАТ «Родовід Банк», суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
		 
		30 травня 2017 року ПАТ «Родовід Банк» через засоби поштового зв?язку подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою скаргу задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що АТ «Родовід Банк» в розмірі 99,99 % належить Державі Україна в особі Міністерства фінансів України, який є центральним органом державної влади і, здійснюючи право власника, формує його органи управління в повному складі із представників держави, тобто державні органи.
		 
		Доводи інших учасників справи:
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		 
		Рух касаційної скарги:
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У червні 2018 року касаційна скарга разом із матеріалами цивільної справи надійшла до Верховного Суду.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ: 
		 
		Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
		 
		Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:
		 
		11 листопада 2016 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області було видано виконавчий лист № 2/359/151/2016, 359/7626/15-ц по цивільній справі за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_5, 
		ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 
		10 952,97 грн.
		 
		Згідно заяви про відкриття виконавчого провадження від 28 листопада 
		2016 року ПАТ «Родовід Банк» просило відкрити виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого документа - виконавчого листа 
		№ 359/7626/15-ц, виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області 11 жовтня 2016 про стягнення солідарно заборгованості у розмірі 
		10 952,97 грн, за змістом якої зазначив, що відповідно до частини другої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час звернення до ВДВС) стягувач звільнений від сплати авансового платежу, а також долучив додатки: оригінал виконавчого листа № 359/7826/15-ц, копія довіреності представника АТ «Родовівд Банк», копія договору застави.
		 
		Листом від 19 грудня 2016 року державний виконавець Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Пироженко В. Р. направив ПАТ «Родовід Банк» для виконання та для відома повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття.
		 
		Згідно повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання ВП № 53081100 від 12 грудня 2016 року, воно ухвалене державним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Пироженко В. Р. на підставі пункту 8 частини другої статті 4 та частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час винесення постанови), за змістом якої до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 
		2 % суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру та рішень про забезпечення позову - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. 
		 
		Норми права, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах:
		 
		Відповідно до статті 383 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій) сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
		 
		Відповідно до пункту 7 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року, який набрав чинності з 05 жовтня 2016 року, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. 
		 
		З огляду на те, що ПАТ «Родовід Банк» звернулося до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області із заявою про відкриття виконавчого провадження 28 листопада 2016 року, до спірних правовідносин застосовані положення Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року.
		 
		Згідно з пунктом 1 частини першої, частиною другою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець, приватний виконавець розпочинає примусове виконання рішення за заявою стягувача про примусове виконання рішення. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи та в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Уразі звернення до органів державної виконавчої служби, крім інших, від сплати авансового внеску також звільняються державні органи. 
		 
		У цьому випадку стягувач є Публічним акціонерним товариством.
		 
		Відповідно до частини першої статті 152 ЦК України акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями. 
		 
		Частиною 1 статті 153 ЦК України передбачено, що акціонерне товариство може бути створене, зокрема, державою в особі уповноваженого органу.
		 
		Частиною другою статті 167 ЦК України визначено, що держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.
		 
		Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України).
		 
		Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк - це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги; банківська діяльність - це залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.
		 
		На підставі викладених вище норм законодавства, враховуючи те, що орган державної влади - це елемент механізму держави, який виконує її певні функції, суд не вважав, що підприємницьке товариство (у даному випадку - банк), яким володіє або який створила держава, є її органом, що втілює в життя ту чи іншу функцію держави. 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 326 ЦК України управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.
		 
		Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за результатом розгляду касаційної скарги:
		 
		Вищенаведене спростовує доводи касаційної скарги про те, що наявність в статутному фонді банку майна, яке належить на праві власності державі, автоматично надає цьому господарському товариству статусу державного органу з відповідними правовими преференціями перед іншими господарськими товариствами, що мають майно на праві приватної чи колективної форми власності.
		 
		За таких обставин суд першої інстанції, з висновком якого погодися суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстав для звільнення ПАТ «Родовід Банк» від сплати авансового платежу у порядку Закону України «Про виконавче провадження» немає.
		 
		Щодо доводів касаційної скарги:
		 
		Доводи касаційної скарги правильності висновків судів не спростовують, оскільки не доводять факт здійснення банком функцій держави та не підтверджують те, що банк, який належить державі, є державним органом, який наділений тими чи іншими функціями держави.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області               від 20 січня  2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області               від 26 квітня 2017 року - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують і підстав для скасування оскаржуваних ухвал немає.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 20 січня  2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 26 квітня 
		2017 року залишити без змін. 
		 
		Постанова оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                            В. П. Курило
		 
		 
		В. М.Коротун
		 
		 
		М. Є.Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...