Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 902/1567/15 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; оренди; комунального та державного майна.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2019. Зареєстровано: 14.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2019.
Дата набрання законної сили: 13.05.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
		вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018,  тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua 
		___________________________________________________________________________
		 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ
		 
		"05" лютого 2019 р.          Cправа № 902/1567/15   
		 
		Господарський суд Вінницької області у складі: судді Матвійчука Василя Васильовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні  справу
		за первісним позовом  Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій  області  (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018)   
		до  Фізичної особи-підприємця Пивовар Людмили Анатоліївни  (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1)  
		про стягнення коштів, зобов'язання звільнити будівлю лазні 
		за зустрічним позовом: Фізичної особи-підприємця Пивовар Людмили Анатоліївни  (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1)
		до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій  області  (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018)  
		до Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018)
		про стягнення 30 532,00 грн. вартості витрат невідокремлених поліпшень орендованого майна
		за участю секретаря судового засідання  Жиляк С.І..
		представників сторін:
		Регіонального відділенні ФДМУ по Вінницькій області: Браславець Я.Ю. за довіреністю;
		ФОП Пивовар Л.А. : Пивовар Л.А. підприємець;
		Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області:  не з'явився;
		присутні : ОСОБА_3 паспорт НОМЕР_3
		 
		ВСТАНОВИВ:
		Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій  області   звернулось до суду з позовом № 1006/3383 від 30.11.2015   про стягнення Фізичної особи-підприємця Пивовар Людмили Анатоліївни заборгованості в сумі 25    143,26 грн., з яких: 3766,16 грн. - борг по орендній платі; 540,55 грн. - пеня; 18167,21 грн - неустойка; 232,57 грн. - три відсотки річних; 2436,77 грн. - інфляційні втрати.
		Ухвалою суду від 01.12.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1567/15 (суддя Грабик В.В.) з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 04.01.2016.
		04.01.2016 позивачем подано заяву про зміну предмету позову № 10-06/3606 від 20.12.2015, відповідно до вимог якої останній просить суд: стягнути з Фізичної особи-підприємця Пивовар Людмили Анатоліївни заборгованості в сумі 25    143,26 грн., з яких: 3766,16 грн. - борг по орендній платі; 540,55 грн. - пеня; 18167,21 грн - неустойка; 232,57 грн. - три відсотки річних; 2436,77 грн. - інфляційні втрати. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Пивовар Людмилу Анатолівну  звільнити будівлю лазні загальною площею 91,1 кв.м., що розташована за адресою: 22312, Вінницька область, Літинський район, село Сосни, вулиця Центральна, та передати її за актом приймання-передачі Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Вінницькій області.
		Ухвалою суду від 04.01.2016 розгляд справи відкладено на 27.01.2016.
		26.01.2016 від позивача надійшла заява № 10-06/215 від 26.01.2016 про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній заявляє до стягнення з відповідача 3766,16 грн боргу по орендній платі, 114,72 грн пені, 18167,21 грн неустойки, 232,57 грн трьох відсотків річних та 2436,77 грн інфляційний втрат.
		Ухвалою суду від 27.01.2016 прийнято до розгляду заяви позивача зміну предмету позову № 10-06/3606 від 20.12.2015 та № 10-06/215 від 26.01.2016 про зменшення позовних вимог. Призначено у справі судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справи зупинено до закінчення проведення судово-економічної експертизи і отримання висновку експертизи судом або повернення суду даної судової справи.
		25.05.2016 до суду надійшло повідомлення № 361/16-21 від 11.05.2016 Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку.
		За заявою судді Грабика В.В. від 30.05.2016, розпорядженням керівника апарату Господарського суду Вінницької області від 30.05.2016 створено колегію для розгляду даної справи у складі головуючого судді Грабика В.В., суддів: Кожухар М.С., Матвійчука В.В..
		Ухвалою суду від 30.05.2016 справу прийнято до провадження колегіальним складом суду, провадження у справі поновлено з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 19.07.2016.
		19.07.2016 до суду надійшла заява № 10-07/2156 від 19.07.2016 позивача про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 3766,16 грн боргу по орендній платі, 114,72 грн пені, 18167,21 грн неустойки, 175,48 грн три проценти річних та 311,75 грн інфляційних втрат.
		Ухвалою суду від 19.07.2016 у справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи і отримання її висновку судом або повернення суду даної судової справи.
		Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 13.09.2016, відповідно до автоматизованого розподілу справ, справу №902/1567/15 передано на розгляд судді Маслію І.В., в зв'язку з звільненням судді Грабика В.В. з посади судді.
		Ухвалю суду від 15.09.2016 справу № 902/1567/15 прийнято до провадження суддею Маслієм І.В.
		06.10.2016 до суду надійшло повідомлення № 2046/16-21 від 04.10.2016 Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку.
		Ухвалою суду від 12.10.2016 провадження у справі № 902/1567/15 поновлено з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 16.11.2016.
		Ухвалою суду від 16.11.2016 розгляд справи відкладено на 06.12.2016.
		05.12.2016 до суду надійшла заява б/н від 02.12.2016 позивача про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 3762,91 грн боргу по орендній платі та 18167,21 грн неустойки.
		Ухвалами від 06.12.2016  заяву позивача б/н від 02.12.2016  судом прийнято до розгляду.  Призначено у справі № 02/1567/15 комплексну судово-економічну та будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до закінчення проведення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи і отримання висновків експертиз або повернення до суду даної судової справи. 
		Розпорядженням керівника апарату суду від 23.01.2017, відповідно до автоматизованого розподілу справ, справу №902/1567/15 передано на розгляд судді Матвійчуку В.В., в зв'язку з закінченням п'ятирічного строку перебування судді Маслія І.В. на посаді судді та припиненням його повноважень зі здійснення правосуддя.
		Ухвалою суду від 25.01.2017 справу № 902/1567/15 прийнято до провадження суддею Матвійчуком В.В..
		15.03.2017 до суду надійшли повідомлення № 3643/16-21 від 21.02.2017 Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи. Цією ж датою до суду надійшло повідомлення № 3642/17-21 від 21.02.2017 Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи.
		Ухвалою суду від 21.03.2017, з метою з'ясування причин невиконання сторонами вимог суду, провадження у справі поновлено з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 12.04.2017.
		Ухвалою суду від 12.04.2017 матеріали справи № 902/1567/15 направлено до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення комплексної судово-економічної та будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою від 06.12.2016.
		31.07.2017 до суду надійшло повідомлення від 17.07.2017 № 2395/17-21 до Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи  по причині ненадання додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку та нездійсненням оплати експертних послуг.
		Станом на 06.11.2017  до суду надійшов  висновок судово-економічної експертизи №2394/17-21 від 28.09.2017  та матеріали справи 902/1567/15 з експертної установи.
		Ухвалою суду від 06.11.2017 провадження у справі поновлено з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 21.11.2017.
		20.11.2017 до суду надійшла заява № 10-07/3527 від 17.11.2017 позивача про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 3759,34 грн боргу по орендній платі та 18167,21 грн неустойки.
		Ухвалою суду від 21.11.2017 оголошено перерву в судовому засіданні до 14.12.2017.
		За результатами судового засідання 14.12.2017 судом прийнято ухвалу, якою: прийнято до розгляду заяву позивача № 10-07/3527 від 17.11.2017 позивача про зменшення позовних вимог; продовжено строк розгляду справи на 15 днів; оголошено перерву в судовому засіданні до 26.12.2017.
		Ухвалою суду від 26.12.2017 вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження та призначено підготовче засідання на 18.01.2018.
		15.01.2018  до суду надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи - підприємця Пивовар Людмили Анатоліївни до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій  області , в якій позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача 30 532,00 грн. вартості витрат невідокремлених поліпшень орендованого майна.
		Ухвалою суду від 17.01.2018 зустрічну позовну заяву  Фізичної особи - підприємця Пивовар Людмили Анатоліївни до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій  області про стягнення  30 532,00 грн. вартості витрат невідокремлених поліпшень орендованого майна об'єднано в одне провадження з первісним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області до Фізичної особи-підприємця Пивовар Людмили Анатоліївни про стягнення коштів та зобов'язання звільнити будівлю лазні для спільного розгляду. Розгляд зустрічного позову призначено разом з первісним у підготовчому засіданні на  18.01.2018.
		Ухвалою суду від 18.01.2018 підготовче засідання відкладено на 26.02.2018.
		При розгляді справи 26.02.2018 судом продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 12.03.2018.
		В судовому засіданні 12.03.2018 судом оголошено перерву до 27.03.2018.
		Ухвалою суду від 27.03.2018 залучено до участі у справі співвідповідачем за зустрічним позовом Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області. Підготовче засідання  відкладено на 24.04.2018.
		19.04.2018 до суду надійшла заява позивача № 10-09/1359 від 19.04.2018 про збільшення розміру позовних вимог за первісним позовом  відповідно до якої позивач просить: 
		стягнути з Фізичної особи - підприємця Пивовар Людмили Анатолівни 3    759,34 грн - боргу по орендній платі, 18    167,21 грн. - неустойки; 114,72 грн - пені, 175,47 грн. - три відсотки річних, 311,29 грн - інфляційних втрат;
		Фізичній особі - підприємцю Пивовар Людмилі Анатолівні звільнити будівлю лазні загальною площею 91,1 кв.м., що розташована за адресою: 22312, Вінницька область, Літинський район, с. Сосни, вул. Центральна, та передати її за актом приймання-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій області;
		стягнути з Фізичної особи - підприємця Пивовар Людмили Анатолівни судовий збір в сумі 2436,00 грн  та судові витрати за проведення судово-економічної експертизи в сумі 6    932,80 грн.
		Ухвалою суду від 24.04.2018, за клопотання відповідача за зустрічним позовом - Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області, розгляд справи розпочато спочатку, зобов'язано позивача за первісним позовом визначитись з позовними вимогами за первісним позовом, підготовче засідання відкладено на 24.05.2018.
		21.05.2018 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області надійшла заява № 10-06/1632 від 18.05.2018 про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог, в якій просить: 
		стягнути з Фізичної особи-підприємця Пивовар Людмили Анатоліївни  на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області в дохід Державного бюджету України  борг з орендної плати у сумі 3 759,34 грн. та неустойку у сумі 18 167,21 грн., всього 21 926,55 грн.;
		Фізичній особі-підприємцю Пивовар Людмилі Анатоліївни  звільнити будівлю лазні загальною площею 91,1 кв. м, що розташована за адресою: 22312, Вінницька область, Літинський район, село Сосни, вулиця Центральна, та передати її за актом приймання-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій області;
		стягнути з Фізичної особи-підприємця Пивовар Людмили Анатоліївни  на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області   2 436,00 грн. судового збору  та 6 932,80 грн. витрат за проведення судово-економічної експертизи.
		Ухвалою суду від 24.05.2018, за клопотанням позивача за зустрічним позовом, у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено до отримання висновку судової  експертизи.
		25.06.2018 до суду надійшов лист №3099/3100/18-21/691  від 13.06.2018 за підписом завідувача Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Криловського В.С.  до якого долучено клопотання судового експерта Кальніченка О.Б. про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
		Ухвалою суду від 27.06.2018 вказане клопотання задоволено, зобов'язано  ФОП Пивовар Л.А. надати  додаткові матеріали.
		03.09.2018 до суду надійшов лист №3099/3100/18-21/935 від 29.08.2018 за підписом завідувача Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Криловського В.С. щодо погодження строків проведення судової будівельно-технічної експертизи з клопотанням про оплату експертизи, до якого долучено оригінал рахунку №15983 від 29.08.2018.
		Ухвалою суду від 04.09.2018 задоволено клопотання завідувача Вінницького відділення Криловського В.С.
		13.09.2018 до суду від представника ФОП Пивовар Л.А. надійшли пояснення, в яких  зазначено про неможливість  виконати вимоги  пункту 8 ухвали Господарського суду  Вінницької області  від 24 травня 2018р. та вимоги  п.3 ухвали Господарського суду Вінницької області від 04.09.2018р. у зв'язку з важким матеріальним становищем, інвалідністю, погіршенням стану здоров'я та постійним перебуванням на лікуванні. 
		Станом на 19.11.2018 матеріали господарської справи № 902/1567/15 повернуто до суду Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з листом №3099/3100/18-21 від 22.10.2018 про залишення ухвали суду від 24.05.2018 без виконання, у зв'язку з не наданням додаткових  доказів, необхідних для проведення  експертизи та у зв'язку з не проведенням оплати вартості експертних послуг.          
		Ухвалою суду від 19.11.2018, з урахуванням ухвали від 26.11.2018, з метою з'ясування причин невиконання сторонами вимог ухвали суду від 27.06.2018 та 04.09.2018, провадження у справі поновлено з призначенням підготовчого засідання на 07.12.2018.
		Ухвалою суду від 07.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі  на 30 днів. Підготовче засідання  відкладено на 16.01.2019.
		Ухвалою суду від 16.01.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу  для судового розгляду по суті на 05.02.2019.
		На визначену судом з'явились представники Регіонального відділення фонду державного майна України по Вінницькій області, ФОП Пивовар Л.А. та представник ФОП Пивовар Л.А. Представники Регіонального відділення фонду державного майна України по Вінницькій області позовні вимоги за первісним позовом, в редакції заяви № 10-06/1632 від 18.05.2018 про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог, підтримав в повному обсязі, заперечив проти задоволення зустрічного позову. ФОП Пивовар Л.А. та її представник заперечили проти первісного позову, просили задоволити зустрічні позовні вимоги. Представник відповідача за зустрічним позовом - Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області правом участі в судовому засіданні не скористався, пояснень причин неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений завчасно та належним чином, ухвалою суду від 16.01.2019.
		У судовому засіданні 05.02.2019 прийнято судове рішення.
		Стислий виклад позицій учасників судового процесу.
		Обґрунтовуючи позовні вимоги  Регіональне відділення фонду державного майна України по Вінницькій області зазначає, що 24.10.2001 між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Вінницькій області (надалі Регіональне відділення) та Фізичною особою - підприємцем Пивовар Людмилою Анатолівною (надалі ФОП Пивовар Л.А.) укладено Договір оренди державного нерухомого майна № 71-ГТ, нежитлового приміщення - будівлі лазні, загальною площею 91,1 кв.м., яка розташована за адресою: вул. Центральна, с. Сосни, Літинський район, Вінницька область.  (надалі Договір). За актом  приймання-передачі від 24.10.2001 балансоутримувачем ВАТ «Племзавод «України передано, Регіональним відділенням погоджено передачу, а ФОП Пивовар Л.А. прийнято вказаний об'єкт оренди. В подальшому між сторонами за Договором укладено ряд Додаткових угод до Договору, якими вносились зміни до Договору щодо розміру орендної плати та строку дії Договору. Відповідно до п. 10.1. Договору в редакції Додаткової угоди № 2встановлено загальний строк дії Договору з 24.10.2001 по 24.05.2004. При цьому, строк дії Договору продовжувався відповідно до п. 10.6 Договору, і закінчив свою дію 25.09.2014.
		У зв'язку з виконанням ФОП Пивовар Л.А. зобов'язань за Договором щодо сплати орендної плати не в повному обсязі та з постійним порушенням строків, а з серпня 2014 заборгованість перевищувала суму більш ніж на 3 місяці, Регіональним відділенням прийнято рішення про відмову від Договору оренди, про що повідомлено ФОП Пивовар Л.А., у встановлений законом спосіб. 
		Відповідно до положень ч.1 ст. 785 Цивільного кодексу України та п. 2.4. Договору оренди, у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцю майно у стані, в якому воно було ним одержано, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договору. Однак, ігноруючи умови Договору та вимоги чинного законодавства ФОП Пивовар Л. А. не повернула майно Регіональному відділенню, що є підставою для нарахування неустойки, розмір якої склав 18    167,21 грн.
		Порушення зобов'язань за Договором стало підставою звернення з позовом до суду  про стягнення 3766,16 грн боргу по орендній платі, 540,55 грн пені, 18167,21 грн неустойки, 232,57 грн трьох відсотків річних, 2436,77 грн інфляційних втрат та повернення орендованого майна.
		В заяві № 10-06/1632 від 18.05.2018 про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог Регіональне відділення просило суд: 
		стягнути з Фізичної особи-підприємця Пивовар Людмили Анатоліївни  на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області в дохід Державного бюджету України  борг з орендної плати у сумі 3 759,34 грн. та неустойку у сумі 18 167,21 грн., всього 21 926,55 грн.;
		Фізичній особі-підприємцю Пивовар Людмилі Анатоліївни  звільнити будівлю лазні загальною площею 91,1 кв. м, що розташована за адресою: 22312, Вінницька область, Літинський район, село Сосни, вулиця Центральна, та передати її за актом приймання-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій області;
		стягнути з Фізичної особи-підприємця Пивовар Людмили Анатоліївни  на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області   2 436,00 грн. судового збору  та 6 932,80 грн. витрат за проведення судово-економічної експертизи.
		Вказана заява прийнята судом до розгляду, яка така, що подана з дотриманням положень ст. 46 Господарського процесуального кодексу України.
		Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги ФОП Пивовар Л.А. посилається на те, що актом технічного обстеження будівлі лазні по вул. Центральна, 17, с. Сосни, складеного 2001 встановлено, що будівля лазні придатна до подальшої експлуатації при умові виконання ремонтно-будівельних робіт. Зведений кошторис вартості будівництва (розрахунок вартості ремонту) розроблений на замовлення ФОП Пивовар Л.А. Проектно-вишукувальним інститутом «Вінницяагропроект» та затверджений начальником Регіонального відділення. 
		Ремонтні роботи орендованого приміщення проведені за погодженням з Регіональним відділенням, вартість яких склала 30    532 грн.
		Відповідно до п. 7.4. Договору Орендодавець зобов'язаний відшкодувати Орендарю вартість зроблених останнім невідокремлених поліпшень орендованого майна за наявності дозволу Орендодавця на такі поліпшення в межах суми збільшеної вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень.
		Проте, Регіональне відділення, приймаючи рішення про відмову від Договору, не відшкодувало ФОП Пивовар Л.А. вартості невідокремлених поліпшень орендованого майна.
		ФОП Пивовар Л.А. у відзиві на позовну заяву та додаткових пояснень наголошує на тому, що строк договору неодноразово продовжувався, востаннє з 25.12.2012 по 25.09.2014. Відповідно до повідомлення Регіонального відділення про відмову від Договору, Договір припинив свою дію 25.09.2014. За час дії Договору ФОП Пивовар Л.А. провела виконання робіт по поліпшенню орендованого майна, які є невід'ємними, проте жодних пільг щодо сплати орендної плати за весь період дії Договору не мала, тому, вказує, що стягнення заборгованості по сплаті орендної плати можливе лише після відшкодування вартості витрат на невідокремлені поліпшення орендованого майна. 
		Заперечує ФОП Пивовар Л.А. застосування положень ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до повідомлення про  розірвання Договору та п. 5.7. Договору орендоване майно підлягало поверненню балансоутримувачу - ВАТ «Племзавод «України», яке ліквідовано ще у 2010 році.
		Наведене, на думку ФОП Пивовар Л.А., доводить відсутність її вини  у простроченні повернення орендованого майна, та відповідно і відсутність підстав для стягнення неустойки.
		Регіональне відділення у відзиві на зустрічну позовну заяву та податкових поясненнях вказує, що Регіональним відділенням, за результатами розгляду заяви ФОП Пивовар Л.А. про надання згоди на проведення ремонтних робіт по капітальному ремонту лазні, надано дозвіл на проведення робіт, визначених кошторисом, у сумі 30    854,00 грн за рахунок власних коштів. Проте, відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2006 року вбачається, що ФОП Пивовар Л.А. виконано роботи, які суттєво відрізняються від тих, на які надано дозвіл Регіональним відділенням.
		Наголошує, що вартість поліпшень, яку заявляє до стягнення ФОП Пивовар Л.А., за своєю суттю є розміром витрат на проведення відповідних ремонтних робіт приміщення і не є тотожною сумі вартості орендованого майна збільшеної в результаті цих поліпшень, яку зобов'язаний компенсувати Орендодавець і яка визначається за результатами оцінки майна відповідно до Закону України  «Про оцінку майна, майновий прав  та професійну оціночну діяльність  в Україні». 
		Крім того, обов'язок Орендодавця компенсувати кошти, витрачені Орендарем на поліпшення орендованого, пов'язується не тільки з необхідністю визначення вартості майна з метою встановлення факту і обсягу збільшення його вартості в результаті таких поліпшень, а й з метою збільшення орендної плати, розмір якої визначається від вартісної оцінки об'єкта, і, відповідно, до необхідності внесення змін до договору оренди у зв'язку зі зміною істотних умов договору. Проте, оцінка вартості орендованого майна після проведення ФОП Пивовар Л.А. поліпшень не проводилась і відповідні зміни до Договору не вносились. 
		Зважаючи на наведене, та враховуючи те, що умовами Договору відсутні умови, які б передбачали інший порядок компенсації вартості невід'ємних поліпшень ніж той, що закріплений в ч.2 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , Регіональне відділення вказує, що зустрічні позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.
		Головне управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області у відзиві на зустрічну позовну заяву заперечує проти задоволення зустрічних позовних вимог посилаючись на відсутність порушень прав та законних інтересів ФОП Пивовар Л.А. з його сторони, та відсутність будь-яких зобов'язань перед ФОП Пивовар Л.А.
		Окрім того, ФОП Пивовар Л.А. подано заяву від 30.11.2016 про застосування строків позовної давності до первісних позовних вимог.
		Регіональним відділенням також подано заяву № 10-09/1064 від 26.03.2018 про застосування строків позовної давності до зустрічних позовних вимог 
		Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
		24 жовтня 2001 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Пивовар Людмилою Анатоліївною (Орендар) було укладено Договір про оренду держаного нерухомого майна, що не увійшло до статутного фонду, але знаходиться на балансі відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Україна». (Договір)  (т.1, а.с. 22-24)
		Згідно з предметом Договору  Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно - нежитлове приміщення - будівлю лазні (надалі - Майно), загальною площею 91, 1 кв. м, розміщені за адресою: 22312, Вінницька обл., Літинський р-н., с. Сосни, вул. Центральна. Вартість зазначених нежитлових приміщень визначена експертним шляхом і становить 37    215, 00грн.. Майно передалося в оренду для використання його за призначенням.
		Згідно з п. 2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна.
		Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря право власності на це майно. (п. 2.2. Договору)
		У разі припинення цього договору Майно повертається Орендарем Орендодавцю (або юридичній чи фізичній особі вказаній Орендодавцем). (п. 2.4. Договору)
		Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 № 786, зі змінами до неї, затвердженими постановою КМУ від 19.01.2000 № 75, і становить 744,30 грн. за рік. Орендна плата без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - вересень 2001 року 62, 03 грн. 
		Орендна плата перераховується до державного бюджету ( казначейства) - щокварталу не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом. (п. 3.3. Договору)
		Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї зі сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках передбачених чинним законодавством. (п. 3.4. Договору) 
		Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати. (п. 3.5. Договору)
		Відповідно до п. 6.3. Договору Орендар має право з дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованого Майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.
		Відповідно до п. 7.4. Договору Орендодавець зобов'язується відшкодувати Орендарю вартість зроблених останнім відокремлюваних поліпшень орендованого майна, за наявністю дозволу Орендодавця на такі поліпшення в межах суми збільшеної вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень. Поліпшення, здійснені без дозволу Орендодавця, відшкодуванню не підлягають.
		Розділом 10 визначено строк чинності Договору.
		10.1 Цей Договір укладено строком на 6 місяців, що діє з 24.10.2001 року по 24.05.2002 року включно.
		10.6 У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені цим Договором.
		Додатком 1 до Договору визначено  розрахунок річної орендної плати в розмірі 744,30 грн. та місячний розмір орендної плати з урахуванням індексу інфляції (базовий) - 62,03 грн. (т.1, а.с. 25)
		За актом прийняття-передачі орендованого державного майна від 24.10.2001 Орендодавець  погодив передачу орендованого державного майна, яке Балансотримач - ВАТ «Племзавод «Україна»» передав, а Орендар прийняв  нерухоме майно - нежитлове приміщення лазні, за адресою: 22312, Вінницька обл., Літинський р-н., с. Сосни, вул. Центральна, загальною площею 91,1 кв. м на термін з 24.10.2001 по 24.05.2002, вартість якого згідно з бухгалтерськими даними станом на 20.08.2001 р. становить: відновна - 21,0 тис. грн.; залишкова - немає. В подальшому вартість  майна була визначена експертним шляхом і склала 37    215 грн. (т.1, а.с.26)
		          Додатковою угодою №1 від 27.05.2002 до Договору викладено п. 10.1 розділу «Строк чинності, умови зміни та припинення Договору» у такій редакції : «Даний Договір діє з 24.10.2001 по 24.05.2003». (т.1, а.с. 27)
		          Додатковою угодою № 2 від 03.06.2003 до Договору викладено п. 10.1 розділу «Строк чинності, умови зміни та припинення Договору» у такій редакції: «Даний Договір діє з 24.10.2001 по 24.05.2004». (т.1, а.с. 28)
		           10.07.2008 між Сторонами підписано Додаткову угоду № 3 від 10.07.2008 до Договору про наступне: 
		-          у розділі 3 «Орендна плата»: в п. 3.3 слова та цифру «щокварталу не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом замінити на слова та цифру «щомісяця до 10 числа»;
		-          у розділі 5 «Обов'язки орендаря»: в п.5.6 слова та цифру «щокварталу, до 12 числа місяця, наступного за останнім місяцем звітного кварталу» замінити на слова та цифру «щомісяця до 10 числа»;
		- у розділі 6 «Права орендаря»: п.6.2, п.6.4, п.6.6 виключити; п. 6.3, п. 6.5 вважати відповідно п.6.2, п.6.3;
		-          у розділі 7 « Обов'язки Орендодавця»: п. 7.3 виключити;
		-          у розділі 10 « Строк чинності, умови зміни та припинення договору»: в п.10.6 після слів «що передбачені цим Договором» слід читати «за умови здійснення незалежної оцінки об'єкта оренди на дату продовження цього договору». (т.1, а.с.31)
		25.01.2010 між Сторонами підписано Додаткову угоду № 4 до Договору про наступне:
		-          п. 3.1 розподілу 3 «Орендна плата» договору оренди у такій редакції: «Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від. 04.10.1995 №786, зі змінами до неї, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 № 762 (далі - Методика розрахунку), та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - грудень 2009  року - 378,20 грн. (Триста сімдесят вісім грн. 20 коп.) 
		Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинним законодавством України.
		Орендна плата за перший місяць оренди (січень 2010 р.) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2010 року)».
		Ця додаткова угода набирає чинності та діє з 01.01.2010 року. (т.1, а.с. 34,35)
		За доводами Регіонального відділення ФОП Пивовар Л.А. впродовж усього строку дії Договору неналежним чином виконувала зобов'язання по сплаті орендної плати. Відповідно до розрахунку боргу по орендній платі, заборгованість виникла в період з січня по 04 вересня 2014 року, і розмір якої становить 3759,34 грн.
		Зважаючи на неналежне виконання ФОП Пивовар Л.А.  договірних зобов'язання щодо сплати орендної плати, Регіональним відділенням направлено на адресу ФОП Пивовар Л.А.   повідомлення № 18-10/2450 від 28.08.2014 про відмову від Договору, яке отримано останньою 04.09.2014. (т.1, а.с. 44,45)
		В свою чергу ФОП Пивовар Л.В. заперечує наявність боргу по орендній платі в заявлено розмірі, та наголошує на тому, що стягнення заборгованості по сплаті орендної плати можливе лише після відшкодування вартості витрат на невідокремлені поліпшення орендованого майна. 
		З огляду на заперечення ФОП Пивовар Л.В., зважаючи на складні розрахунки та складність обчислення, суд, за клопотанням ФОП Пивовар Л.В., призначив у справі судово-економічну експертизу. На вирішення експертизи поставлені наступні питання:
		1.Чи підтверджуються документально розрахунок заборгованості, наданий позивачем, щодо нарахування ФОП Пивовар Л.А. заборгованості з орендної плати за договором оренди державного майна від 24.10.2001 № 24.10.2001 № 71- ГТ в сумі 3762, 91 та неустойки за фактичне використання орендованого майна після закінчення договору оренди в сумі 18167,21 грн.?
		2. Якщо подані позивачем в судову справу розрахунки заборгованості по орендній платі та неустойки проведені невірно і не відповідають первинним документам, проведені з помилками, та навести правильний розрахунок з визначенням суми простроченої заборгованості за оренду майна та неустойки.   
		Господарський суд зазначає, що за положеннями    ст. 73 Господарського процесуального        кодексу України    висновок експерта        є одним із засобів доказування.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2    ст. 98 Господарського процесуального кодексу України    висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
		Згідно зі    ст. 104 Господарського процесуального кодексу України        висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими    статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
		Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу»    передбачено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження (ст. 3 Закону України «Про судову експертизу»).
		У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява №61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.
		Встановивши, що експертне дослідження проведено відповідно до    Закону України «Про судову експертизу»    кваліфікованими судовим експертом, висновок експерта відповідає вимогам, встановленим    ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, сторонами будь-яких заперечень щодо висновку експерта не подано, господарський суд,        оцінивши висновок за правилами    ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність цього висновку, а відтак приймає його в якості належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу у розумінні ст.    ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.
		Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи № 2394/17-21:
		По першому питанню: розрахунок заборгованості, наданий позивачем, щодо нарахування ФОП Пивовар Л.А. заборгованості з орендної плати за договором оренди державного майна від 24.10.2001 № 71-ГТ документально підтверджується в сумі 3759,34 грн., що на 3,57 грн. менше ніж по розрахунку Регіонального відділення фонду Державного майна по Вінницькій області. Відхилення складають в сумі 3,57 грн (29819,15-29815,58), які виникли в результаті математичних заокруглень.           Розрахунок неустойки за фактичне використання орендованого майна після закінчення договору оренди в сумі 18167,21 грн. документально підтверджується.
		Відповідно до дослідницької частини висновку експерта, згідно наданих на дослідження квитанцій банку та інформації про Стан надходження орендної плати по Договору в редакції додаткової угоди № 4, станом на 21.06.2016 про сплату грошових коштів за оренду встановлено, що за період з 24.10.2001 по 07.09.2014 ФОП Пивовар Л.А. сплачено 26    056,24 грн, а за цей період нараховано орендної плати в сумі 29    815,58 грн.
		По другому питанню: питання «Якщо подані позивачем в судову справу розрахунки заборгованості по орендній платі та неустойки проведені невірно і не відповідають первинним документам, проведені з помилками, та навести правильний розрахунок з визначенням суми простроченої заборгованості за оренду майна та неустойки» не відноситься до завдань економічної експертизи  та компетенції експерта економіста.
		Як зазначено вище, Регіональне відділення в заяві про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог просило стягнути з ФОП Пивовар Л.А.  борг з орендної плати у сумі 3 759,34 грн. та неустойку у сумі 18 167,21 грн.
		Оскільки вимоги Регіонального відділення грунтуються на наслідках порушення ФОП Пивовар Л.А.   договірних зобов'язань, в тому числі грошових, а спірні правовідносини виникли з договору оренди державного майна, до них відповідно застосовуються положення    Закону України «Про оренду державного та комунального майна» як спеціального закону та положення глав 47-53, 58    Цивільного кодексу України, глав 19, 20, 26, 30    Господарського кодексу України.
		Відповідно до ч. 2    ст. 11 Цивільного кодексу України    підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно    ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
		Відповідно до ч. 6    ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення    Цивільного кодексу України    з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до    ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»    орендою    є    засноване    на    договорі    строкове    платне користування    майном,         необхідним   орендареві  для    здійснення підприємницької та іншої діяльності.
		Згідно    ст. 759 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі    ст. 283 Господарського кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»    встановлено, що орендар    зобов'язаний    вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
		Відповідно до    ст. 629 Цивільного кодексу України    договір є обов'язковим для виконання сторонами.
		Судом встановлено, що зобов'язання за Договором щодо передачі орендованого майна Регіональним відділенням виконано належним чином. Тоді як ФОП Пиповар Л.А. взяті на себе зобов'язання виконувала не належним чином, в результаті чого утворилась заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 3759,34 грн.
		В свою чергу, незважаючи на тривалість судового провадження    ФОП Пиповар Л.А. не було надано жодного доказу в спростування заявленого позову.
		Відтак, в силу засад змагальності господарського процесу та розподілу процесуальних обов'язків щодо доведення своїх вимог та заперечень суд дійшов висновку про доведеність Регіональним відділенням належними, допустимими, достовірними, достатніми доказами факту існування заборгованості з орендних платежів на момент прийняття судового рішення у даній справі.
		Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу Регіонального відділення про стягнення з ФОП Пиповар Л.А. боргу з орендної плати за Договором в розмірі    3759,34 грн правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
		Щодо позовних вимог про стягнення з ФОП Пивовар Л.А.  неустойки у сумі 18    167,21 грн слід зазначити наступне.
		Відповідно до ч.ч.1, 2    ст.785 Цивільного кодексу України    у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
		Відповідно до    ст.795 Цивільного кодексу України    передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
		Відповідно до ч.1    ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»    у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
		Відповідно до п.5.7 Договору у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю (Балансоутримувачу) орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичної зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки в празі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини Орендаря.
		Судом встановлено, що Регіональним відділенням видано наказ від 05.09.2014 № 539/1 про припинення дії Договору у зв'язку з відмовою Орендодавця від Договору. На виконання означеного наказу 28.08.2014 направлено ФОП Пивовар Л.А.  повідомлення № 18-10/2450 від 28.08.2014 про відмову від Договору, яке отримано останньою 04.09.2014. 
		За змістом ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. 
		За таких обставин, Договір оренди державного майна № 71-ГТ від 24.10.2001 є розірваним з 04.09.2014.
		Разом з тим, ФОП Пивовар Л.А.  не повернула  Регіональному відділенню орендоване приміщення, у зв'язку з чим Регіональним відділенням нараховано неустойку за період з 05.09.2014 по 31.10.2015, розмір якої склав 18    167,21 грн. 
		Розмір заявленої до стягнення неустойки підтверджується наявними матеріалами справи, в тому рахунку і висновком судової експертизи № 2394/17-21, ФОП Пивовар Л.А. не спростовано, з огляду на що, вказана вимога підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Також судом розглянуто вимоги позивача про повернення об'єкту оренди за наслідком чого суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч. 1, ч. 3    ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
		Згідно із ч. 2    статті 653 Цивільного кодексу України    у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
		Частиною 1    статті 785 Цивільного кодексу України    встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.
		З огляду на вказане позовні вимоги в цій частині також є такими, що підлягають задоволенню судом як обґрунтовані та правомірні.
		Розглядаючи заяву ФОП Пивовар Л.А. від 30.11.2016 про застосування строків позовної давності до позовних вимог Регіонального відділення, суд виходить з наступного.
		У відповідності до    ст.256 Цивільного кодексу України    позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
		Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 Цивільного кодексу України).
		Щодо заявлених Регіональним  відділенням вимог, то в силу наведених вище положень законодавства застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.
		Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3    ст. 267 Цивільного кодексу України).
		Статтею 261 Цивільного кодексу України    встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
		У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
		Враховуючи, що в силу умов п. 3.3. Договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 10.07.2008, ФОП Пивовар Л.А. зобов'язана була вносити платежі до щомісяця до 10 числа,  то момент настання строку виконання зобов'язання та відповідно строк позовної давності щодо пред'явлення цих вимог слід встановлювати щодо кожного місяця наданих послуг оренди.
		Так, Регіональним відділенням  пред'явлено вимогу про стягнення з ФОП Пивовар Л.А. боргу по сплаті орендної плати за період з січня 2014 року, строк виконання зобов'язання по сплаті якої настав з 11.01.2014 та з урахуванням    ст. 257 Цивільного кодексу України закінчився 11.01.2017. Отже, станом на день звернення до суду (30.11.2015) Регіональним відділенням  не пропущено строк позовної давності для пред'явлення позову за вимогою про стягнення боргу по орендній платі. Відповідно, Регіональним відділенням  не пропущено строк позовної давності за вимогою про стягнення неустойки за період з 05.09.2014 по 31.10.2015.
		Як визначає    ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
		Згідно із ч.ч. 1, 3    ст. 74 ГПК України    кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Відповідно до ст.ст.    76,    77,    78,    79 ГПК України    належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		За вказаних обставин у своїй сукупності позовні вимоги Регіонального відділення, в редакції заяви № 10-06/1632 від 18.05.2018 про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню судом у повному обсязі.
		Розглядаючи зустрічні позовні вимоги ФОП Пивовар Л.А. про стягнення з Регіонального відділення 30532,00 вартості витрат на невідокремлені поліпшення орендованого майна, суд виходить з наступного.
		Відповідно до    ст. 174 Господарського кодексу України    господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		Згідно з ч. 1    ст. 179 Господарського кодексу України    майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
		Частиною 1    ст. 193 Господарського кодексу України    передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення    Цивільного кодексу України    з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 2    ст. 193 Господарського кодексу України).
		Як передбачено ч. 1    ст. 238 Господарського кодексу України    за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
		Відповідно до ч. 4    ст. 179 Господарського кодексу України    при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечить законодавству.
		Статтею 759 ЦК України    унормовано, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
		Згідно зі    ст. 778 ЦК України    наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця.
		Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.
		Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
		Отже, виключно за згодою наймодавця можуть бути здійснені поліпшення речі, переданої у найм. Згода наймодавця може бути зроблена в різних формах: або шляхом включення такого положення до договору найму, або шляхом видачі наймодавцем окремого документу (листа, повідомлення тощо).
		Юридична доля поліпшень, зроблених наймачем, залежить від двох обставин: а) чи можуть поліпшення бути відокремлені від речі без її пошкодження; б) чи була надана згода наймодавця на проведення поліпшень.
		Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення.
		Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, то незалежно від того, можна їх відокремити від орендованого майна чи ні, наймач отримує право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Вибір способу відшкодування здійснюється наймачем або за погодженням сторін.
		Відповідно до п. 6.3. Договору Орендар має право з дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованого Майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.
		Відповідно до п. 7.4. Договору Орендодавець зобов'язується відшкодувати Орендарю вартість зроблених останнім відокремлюваних поліпшень орендованого майна, за наявністю дозволу Орендодавця на такі поліпшення в межах суми збільшеної вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень. Поліпшення, здійснені без дозволу Орендодавця, відшкодуванню не підлягають.
		За доводами ФОП Пивовар Л.А., остання 01.11.2001 звернулась до Регіонального відділення з листом № 3198 від 31.11.2001, в якому просила погодити згідно з умовами Договору проведення ремонтних робіт по капітальному ремонту лазні, на що Регіональне відділення листом від 01.11.2001 № 1-16/3129-1 надав згоду на проведення робіт, визначених кошторисом в сумі 30    854,00 грн за рахунок власних коштів.
		В підтвердження    здійснених поліпшень орендованого майна         ФОП Пивовар Л.А. посилається на договір         №27 від 17.10.2006, укладеним між ФОП Пивовар Л.А. та СПД  Кошельовим В.О. та Акт приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2006 року.
		Регіональне відділення заперечує  проти доводів ФОП Пивовар Л.А., та вказує, що дозвіл надавався виключно на той обєм робіт та у тих сумах, що зазанчені в проектно-кошторисній документації. Проте, з аналізу акту приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2006 року вбачається, що виконано роботи які суттєво відрізняються від тих, на які надано дозвіл. Заперечує Регіональне відділення  і те, що ремонті роботи, проведені ФОП Пивовар Л.А., є невідокремленими поліпшеннями.
		З огляду на  те, що надані сторонами докази в порівнянні із заявленим предметом позовних вимог потребували перевірки на предмет встановлення достовірності факту проведення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, ухвалою суду від 24.05.2018 у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу проведення якої доручео Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На розгляд  судової будівельно-технічної експертизи поставити питання:
		- чи здійснювались Фізичною особою - підприємцем Пивовар Людмилою Анатоліївною   поліпшення нежитлового приміщення-будівлі лазні загальною площею 91,1 кв.м., яка розташована за адресою 22312, Вінницька область, Літинський район, село Сосни, вул. Центральна переданого за актом приймання-передачі державного майна від 24.10.2001 р. за договором № 71-ГТ від 24.10.2001р.
		- у разі здійснення Фізичною особою - підприємцем Пивовар Людмилою Анатоліївною   поліпшень нежитлового приміщення-будівлі лазні встановити їх дійсну (реальну) ринкову вартість.
		- чи здійснювались Фізичною особою - підприємцем Пивовар Людмилою Анатоліївною   невід'ємні поліпшення нежитлового приміщення-будівлі лазні загальною площею 91,1 кв.м., яка розташована за адресою 22312, Вінницька область, Літинський район, село Сосни, вул. Центральна переданого за актом приймання-передачі державного майна від 24.10.2001 р. за договором № 71-ГТ від 24.10.2001р.
		- у разі здійснення Фізичною особою - підприємцем Пивовар Людмилою Анатоліївною   невід'ємних поліпшень нежитлового приміщення-будівлі лазні встановити їх дійсну (реальну) ринкову вартість.
		Проте, ухвала суду від 24.05.2018 залишена без виконання Вінницьким відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з підстав невиконання ФОП Пивовар Л.А. вимог суду щодо надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи та непроведення оплати експертних послуг.
		З урахуванням наведеного, зважаючи, що матеріали справи не містять доказів  того, що ремонтно-будівельні роботи,        вказані в Акті приймання виконаних будівельних робіт відповідають погодженим Регіональним відділенням  у затвердженому ним кошторисі ФОП Пивовар Л.А. не надано, як і не надано суду підтвердження прийняття таких поліпшень Регіональним відділенням, беручи до уваги не надання ФОП Пивовар Л.А.        доказів та належних    обґрунтувань того, що здійснені     нею поліпшення є такими, що неможливо відокремити, з огляду на відмову ФОП Пивовар Л.А.    від надання додаткових матеріалів на проведення судової експертизи та оплати послуг експерта, суд з'ясувавши об'єктивно,        повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи,        суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних ФОП Пивовар Л.А.    
		Щодо заявленого Регіональним відділенням  клопотання про застосування строку позовної давності, суд зазначає, що вказане клопотання не розглядається, підстави для застосування строків позовної давності судом не досліджуються, у зв'язку з відмовою у задоволені позовних вимог по суті.
		Згідно    ст. 13 Господарського процесуального кодексу України    судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
		Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
		Відповідно до ч.ч.1,3    ст.74 ГПК України    кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
		Згідно зі    ст.76 ГПК України    належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Відповідно до    ст.77 ГПК України    обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
		Згідно зі    ст.78 ГПК України    достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
		Відповідно до    ст.79 ГПК України    достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Зважаючи на наведене вище, в його сукупності  та виходячи з принципів законності, розумності і справедливості, суд дійшов висновку про задоволення первісного позову та відсутність правових підстав для задоволення зустрічної позовної заяви.
		Що стосується заперечень ФОП Пивовар Л.А. щодо відсутності балансоутримувача орендованого майна, та неможливості його повернення, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на те, що положеннями п. 5.7. Договору, яким визначено зобов'язання Орендаря повернути орендоване майно, у разі припинення або розірвання Договору, Орендодавцю (Балансоутримувачу). Судом встановлено, що на момент розірвання Договору  юридичну особу балансоутримувача майна було припинено. Проте, вказана обставина не позбавляла права, та не знімала обов'язку з Орендаря повернення орендованого майна Орендодавцю.
		Щодо інших заперечень ФОП Пивовар Л.А., суд зважає на   висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 р. у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1     статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод     зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі     статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
		Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Решта долучених до матеріалів справи доказів та наданих сторонами пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків суду не спростовує.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат судом враховуються наступне.
		В заяві № 10-06/1632 від 18.05.2018 про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог Регіональне відділення заявляє до стягнення  6 932,80 грн. витрат за проведення судово-економічної експертизи.
		Відповідно до ч.4    ст.127 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення   сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
		Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що витрати по оплаті судово-економічної експертизи склали 6    932,80 грн. Ухвалою суду від 06.12.2016 витрати за проведення експертизи покладено на Регіональне відділення фонду державного майна України по Вінницькій області. Означені витрати оплачені Регіональним відділенням згідно платіжного доручення № 107 від 23.05.2017. 
		Приймаючи до уваги те, що судом первісні позовні вимоги задоволено в повному обсязі, а в матеріалах справи наявні докази на підтвердження оплати судової експертизи та Регіональним відділенням, витрати останнього пов'язані з проведення експертизи покладаються на ФОП Пивовар Л.А..
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат в частині судового збору, суд керується     статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, судовий збір за первісним позовом покладається на ФОП Пивовар Л.А. в розмірі 2    436,00 грн.    . Судовий збір за зустрічним позовом залишається за ФОП Пивовар Л.А..
		Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
		 
		У Х В А Л И В :
		Первісний позов    Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій  області задовольнити.  
		    Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пивовар Людмили Анатоліївни  (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій  області (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 133227990) в дохід Державного бюджету України (одержувач - Держбюджет Літинського району, УК у Літинському районі, р/р 31117094700301, код ЄДРПОУ 37908279, банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015) 3    759 (три тисячі сімсот п'ятдесят дев'ять) грн 34 коп. - боргу з орендної плати; 18    167 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят сім) грн 21 коп. - неустойки.
		Фізичній особі-підприємцю Пивовар Людмилі Анатолівній  (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) звільнити будівлю лазні загальною площею 91,1 кв.м. , що розташована за адресою: 22312, Вінницька область, Літинський район, село Сосни, вулиця Центральна, та передати її за актом приймання-передачі Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій  області (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 133227990).
		Стягнути з Фізичної особи-підприємця Пивовар Людмили Анатоліївни  (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій  області (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018, код ЄДРПОУ 133227990, рахунок № 35215029000391, банк одержувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172)  2    436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн 00 коп. - витрат зі сплати судового збору та 6    932 (шість тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн 80 коп. - витрат на проведення судово-економічної експертизи.
		У задоволенні зустрічного позову Фізичної особи-підприємця Пивовар Людмили Анатоліївни  до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій  області  та Головного управління Державної казначейської служби України у Вінницькій області про стягнення 30 532,00 грн. вартості витрат невідокремлених поліпшень орендованого майна відмовити.
		Судові витрати за зустрічним позовом покласти на позивача за зустрічним позовом.
		Копію рішення направити учасникам  рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
		 
		Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені       ст. 241 ГПК України.
		Рішення може бути оскаржене до Північно-Західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст.       256,       257 ГПК України.
		 
		        Повне рішення складено 14 лютого 2019 р.
		 
		 
		 
		Суддя                                                            Матвійчук В.В.    
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		віддрук. прим.:
		1 - до справи
		2 - позивачу  (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018) 
		3 - відповідачу  (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1)

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...