Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/7022/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2019.
Дата набрання законної сили: 06.02.2019
Номер судового провадження: 61-40758ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                                
		Іменем України
		 
		06 лютого 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 359/7022/17
		провадження № 61-40758 св 18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Стрільчука В. А.,
		суддів: Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Погрібного С. О., Усика Г. І. (суддя-доповідач),
		 
		учасники справи:
		заявник - ОСОБА_1,
		заінтересовані особи: державний виконавець Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Яценко Яна Василівна, Київська митниця Державної фіскальної служби,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2018 року у складі судді Муранової-Лесів І. В. та постанову Апеляційного суду Київської області від 03 липня 2018 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Журби С. О., Лівінського С. В.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст заявлених вимог 
		 
		У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Яценко Я. В. (далі державний виконавець Яценко Я. В.).
		 
		На обгрунтування вимог скарги зазначав, що постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2017 року у справі №359/1716/17 (провадження №3/359/1511/2017), залишеною без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 01 червня 2017 року, його визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн, з поверненням вилученої згідно протоколу про порушення митних правил від 
		29 січня 2017 року №0052/125120103/17 валюти в розмірі 2 030,00 євро та 
		3 500,00 грн. 
		 
		У визначеному законодавством України порядку він звернувся до Київської митниці Державної фіскальної служби (далі Київська митниця ДФС) із заявою про повернення вилучених коштів, на яку йому було повідомлено, що для повернення коштів необхідно надати документи на підтвердження зняття ним валюти за межами митної території України, або кошти будуть надані на 
		пункті пропуску на митному кордоні при вивезенні за межі митної території України. 
		 
		У зв'язку з не поверненням Київською митницею ДФС вилучених у нього коштів у добровільному порядку, він звернувся до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про примусове виконання судового рішення. 
		05 вересня 2017 року державний виконавець Яценко Я. В. направила йому повідомлення від 18 серпня 2017 року №22484 про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання з підстав, передбачених пунктом 7 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в постанові суду від 05 травня 2017 року (провадження №3/359/1511/2017) відсутні заходи примусового виконання судового рішення.
		 
		Посилаючись на наведене, просив визнати неправомірним повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання згідно повідомлення від 18 серпня 2017 року за №22484; зобов'язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити його вимогу про примусове виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2017 року у справі №359/1716/17 в частині повернення йому вилучених у нього згідно протоколу про порушення митних правил від 29 січня 2017 року №0052/125120103/17 грошових коштів у розмірі 2 030,00 євро та 3 500,00 грн; усунути порушення закону шляхом здійснення примусового виконання зазначеного судового рішення.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2018 року у задоволені скарги ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2017 року не передбачає заходів примусового характеру в частині повернення заявнику вилучених у нього грошових коштів у розмірі 2 030,00 євро та 3 500,00 грн, що передбачені статями 10 та 63 Закону України «Про виконавче провадження», а тому повертаючи заявнику виконавчий документ, державним виконавцем дотримано вимог статей 4, 10, 63 Закону України «Про виконавче провадження». Виконання постанови у справі про порушення митних правил в частині повернення вилученої валюти, здійснюється за процедурою, визначеною Порядком роботи складу митниці ДФС, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №627, а тому заявнику роз'яснено право звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження бездіяльності Київської митниці ДВС. 
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		Постановою Апеляційного суду Київської області від 03 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2018 року залишено без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відмовляючи у задоволені скарги, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про дотримання державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий документ не містить здійснення заходів зобов'язального (примусового) характеру, а тому вилучені у заявника митним органом валютні цінності підлягають поверненню відповідно до Порядку роботи складу митниці ДФС, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №627.
		 
		Узагальнені доводи касаційної скарги
		 
		У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга 
		ОСОБА_1, у якій заявник просив скасувати ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 03 липня 2018 року, ухвалити нове рішення про задоволення скарги. 
		 
		Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2017 року не передбачає заходів примусового характеру, визначених Законом України «Про виконавче провадження» є безпідставними, оскільки згідно статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» іншими заходами примусового характеру у разі невиконання рішення немайнового характеру можуть бути заходи, які передбачені статтею 63 вказаного Закону, зокрема накладення штрафу. Вважав безпідставними посилання судів першої та апеляційної інстанцій на Порядок роботи складу митниці ДФС, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №627, яким визначено порядок виконання постанови у справі про порушення митних правил щодо повернення вилученої валюти, оскільки постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2017 року не вказує на те, що заявник повинен (зобов'язаний) вчинити певні дії з митного оформлення вилученої валюти, а лише зазначено про обов'язок повернення вилученої валюти у встановленому МК України порядку.
		 
		Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу
		 
		У відзиві на касаційну скаргу Київська митниця ДФС зазначала, що суди попередніх інстанцій повно і всебічно з'ясували обставини справи та ухвалили законні і обгрунтовані рішення, а тому відсутні підстави для їх скасування. ОСОБА_1 не з'являвся на неодноразові виклики до Київської митниці ДФС, а тому ним було штучно створено ситуацію, яка унеможливлювала повернення йому валютних цінностей. 03 травня 2018 року ОСОБА_1 видано грошові кошти у розмірі 2 030,00 євро та 3 500,00 грн, що підтверджується видатковими касовими ордерами від 03 травня 2018 року № 96 та № 206.
		 
		Узагальнені доводи відповіді на відзив на касаційну скаргу
		 
		У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшла відповідь на відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1, у якій він зазначав, що викладені у відзиві на касаційну скаргу доводи є необгрунтованими, оскільки Київською митницею ДФС виконано постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2017 року лише після ухвалення Вінницьким окружним адміністративним судом постанови від 22 вересня 2017 року, якою митницю було зобов'язано повернути йому вилучену за протоколом про порушення митних правил валюту.  
		 
		Узагальнені доводи заперечення на відповідь на відзив на касаційну скаргу
		 
		У вересні 2018 року до Верховного Суду надійшли заперечення від Київської митниці ДФС, у яких зазначено, що заявник не надав жодного належного доказу на підтвердження ухилення митниці від виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2017 року та 
		повернення валюти, а тому просила залишити без змін оскаржувані судові рішення.
		 
		Згідно статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.
		 
		Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		За змістом частин першої 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши наведені у касаційній скарзі та відзиві доводи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. 
		 
		Установлені судами фактичні обставини справи
		 
		Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 
		05 травня 2017 року у справі №359/1716/17 (провадження №3/359/1511/2017), залишеною без змін постановою Апеляційного суду Київської області від 
		01 червня 2017 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 471 МК України, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700,00 грн, вилучену згідно протоколу про порушення митних правил від 29 січня 2017 року №0052/125120103/17 валюту у розмірі 2 030,00 євро та 3 500,00 грн - повернути ОСОБА_1 
		 
		Київською митницею ДФС у добровільному порядку, вилучені у заявника грошові кошти не повернуто. 22 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про примусове виконання виконавчого документа.
		 
		Повідомленням державного виконавця Яценко Я. В. від 18 серпня 2017 року постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 
		05 травня 2017 року №3/359/1511/2017 повернута стягувачу без прийняття до виконання на підставі пункту 7 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з відсутністю зазначених у ній заходів примусового виконання судового рішення.
		 
		Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обґрунтування 
		 
		Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. 
		 
		Пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
		 
		Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).
		 
		Відповідно до пункту 2 частини першої статті 18 КАС України 2005 року місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
		 
		Згідно з пунктом 5 частини першої статті 18 КАС України 2005 року адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
		 
		Аналогічні положення закріплені у пункті 1, 4 частини першої статті 20 КАС України. 
		 
		Ураховуючи, що спірні правовідносини в даній справі виникли під час виконання постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 05 травня 2017 року у справі №359/1716/17 (провадження №3/359/1511/2017) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 471 МК України, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу,з поверненням вилучених у нього валютних цінностей, скарга 
		ОСОБА_1 на дії державного виконавця Яценко Я. В. не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. 
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду у відповідній частині.
		 
		Відповідно до змісту частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
		 
		Ураховуючи наведене, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України, частини першої статті 414 цього Кодексу.
		 
		Згідно з положеннями частини першої статті 256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
		 
		Керуючись статями 255, 256, 400, 402, 409, 414, 415, 416 ЦПК України, 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		 
		Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 03 липня 
		2018 року скасувати.
		 
		Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: державний виконавець Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Яценко Яна Василівна, Київська митниця Державної фіскальної служби, на дії державного виконавця, закрити.
		 
		Повідомити ОСОБА_1, що розгляд зазначеної справи віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
		 
		Постанова оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                   В. А. Стрільчук
		Судді:                                                                                             В. О. Кузнєцов
		А. С. Олійник
		С. О. Погрібний
		Г. І. Усик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...