Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 756/6441/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2019.
Дата набрання законної сили: 30.01.2019
Номер судового провадження: 14-484цс18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		30 січня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 756/6441/16-ц
		Провадження № 14-484цс18
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ситнік О.М.,
		 
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г., 
		 
		учасники справи:
		позивач - Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - УПСЗН),
		відповідач - ОСОБА_3,
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу УПСЗН
		 
		на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2017 року у складі колегії суддів Оніщука М. І., Українець Л. Д., Крижанівської Г. В.
		 
		у справі за позовом УПСЗН до ОСОБА_3 про стягнення надміру виплаченої державної субсидіїта
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		У травні 2016 року УПСЗН звернулося до суду з позовом, у якому зазначало, що у листопаді 2014 року ОСОБА_3 призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на період із жовтня 2014 року по квітень 2015 року у розмірі 3 745,52 грн. У результаті проведеної перевірки встановлено, що ОСОБА_3 надав недостовірну інформацію про свої доходи і майновий стан, що призвело до надмірної виплати бюджетних коштів для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. 
		 
		Враховуючи викладене, УПСЗН просило стягнути з відповідача надміру виплачену державну субсидіюурозмірі 3 745,52 грн. 
		 
		Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2016 року позов УПСЗН задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 надміру виплачену державну субсидію у розмірі 3 745,52 грн на окремий рахунок УПСЗН. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач свідомо подав недостовірні відомості про доходи та майновий стан осіб, які були зареєстровані у належній йому квартирі, що вплинуло на встановлення права на субсидію та призвело до неправомірного отримання ним грошових коштів для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2017 року рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2016 року скасовано, провадження у справі закрито, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до юрисдикції адміністративних судів.
		 
		Суд апеляційної інстанції керувався тим, що між УПСЗН, яке є суб'єктом владних повноважень і виконує делеговані йому законом функції контролю за розподілом бюджетних коштів, спрямованих на виплату субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, та ОСОБА_3 виник спір з приводу повернення надмірно виплачених коштів державної субсидії. З огляду на предмет спору і суб'єктний склад сторін цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
		 
		У березні 2017 року УПСЗН звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		 
		Доводи, наведені в касаційній скарзі
		 
		Касаційну скаргу УПСЗН мотивувало тим, що апеляційний суд необґрунтовано поновив відповідачу строк на апеляційне оскарження. Крім того, суд зробив помилковий висновок, що спірпідлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування як суб'єктом публічного права та фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи, не є публічно-правовим.
		 
		Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі.
		 
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України) викладено в новій редакції.
		 
		Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції цього Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 17 жовтня 2018 року справу передано на розгляд ВеликоїПалати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
		 
		Ухвалою ВеликоїПалати Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року справу прийнято для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у порядку письмового провадження.
		 
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		 
		Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга має бути задоволена частково з огляду на таке.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		 
		Відповідно до вимог статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
		 
		У статті 125 Конституції України вказано, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом. 
		 
		За вимогами частини першої статті 18 Закону Українивід 02 червня 2016року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
		 
		Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне, між собою.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. 
		 
		Суди встановили, що 28 листопада 2014 року ОСОБА_3 звернувся до УПСЗН із заявою про призначення субсидіїдля відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. У декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, відповідач вказав, що він є єдиною особою, яка зареєстрована у квартирі, отримує пенсію, інших доходів не має. До заяви ОСОБА_3 долучив довідку про склад сім'ї та розмір платежів за житлово-комунальні послуги від 01 грудня 2014 року, в якій вказано, що окрім відповідача в квартирі АДРЕСА_1 жодних осіб не зареєстровано (а. с. 6, 7).
		 
		04 грудня 2014 року відповідачу за рішеннями УПСЗН призначена субсидія у розмірі 614,60 грн щомісяця строком на 5 місяців (з листопада 2014 року по березень 2015 року) та у розмірі 309,37 грн на жовтень 2014 року (а. с. 11, 12).
		 
		24 квітня 2015 року ОСОБА_3 за рішенням УПСЗН призначена субсидія у розмірі 363,15 грн на квітень 2015 року (а. с. 10).
		 
		У період із жовтня 2014 року по квітень 2015 року ОСОБА_3 отримував субсидію на одну особу для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у загальній сумі 3 745,52 грн.
		 
		За результатом проведеної перевірки правильності та повноти інформації, що надається заявниками для призначення житлових субсидій, управлінням встановлено, що у заяві відповідач не зазначив, що у вказаній квартирі з липня 2014 року зареєстрована ОСОБА_4.
		 
		УПСЗН звернулося до відповідача з повідомленнями про відшкодування коштів за переплаченими субсидіями від 26 травня та 08 вересня 2015 року, оскільки вважало, що ОСОБА_3 приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи та майновий стан осіб, які були зареєстровані у квартирі, що вплинуло на встановлення права на субсидію. Однак такі повідомлення залишені відповідачем без задоволення.
		 
		Ураховуючи викладене, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_3 3 745,52 грн надміру виплаченої субсидії.
		 
		У пунктах 1, 3 частини першої статті 15 ЦПК України (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		 
		Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; тут і далі - у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		 
		До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України).
		 
		З огляду на вказані норми можна зробити висновок, що законодавець встановив, що суттю адміністративного судочинства є судовий контроль за діяльністю органів влади та місцевого самоврядування у сфері дотримання прав і свобод громадян та юридичних осіб за допомогою процесуального закону з певними особливостями, зокрема обов'язком доказування правомірності своєї діяльності органами влади чи самоврядування. 
		 
		Тобто однією з визначальних особливостей КАС України є те, що позивачем в адміністративній справі може бути фізична чи юридична особа, яка вважає порушеними свої права, свободи чи інтереси, а відповідачем - орган влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові або службові особи.
		 
		Частиною четвертою статті 50 КАС України передбачено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
		 
		Перелік випадків, за яких позивачем у адміністративному спорі є суб'єкт владних повноважень, обмежений.
		 
		За змістом статті 177 Цивільного кодексу України гроші є об'єктом цивільних прав.
		 
		Отримавши кошти з Державного бюджету України у вигляді субсидії, ОСОБА_3 фактично набув права власності на них. 
		 
		Такий висновок підтверджується і у нормах Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Положення), яке прийнято з метою спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
		 
		Відповідно до пункту 2 Положення (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках), у частині оплати ними користування житлом; утримання житла; управління багатоквартирним будинком, комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.
		 
		Згідно з пунктом 3 Положення призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій.
		 
		Пунктом 13 Положення встановлено, що для призначення субсидії громадянин, особа якого посвідчується паспортом або іншим документом, подає органу праці та соціального захисту населення заяву про призначення житлової субсидії та декларацію про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, за встановленими формами.
		 
		За правилами пункту 20 Положення надання раніше призначеної субсидії припиняється, якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані про доходи (не зазначив один із видів доходів) та майновий стан, що вплинули на встановлення права на субсидію, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, ? з місяця, в якому виявлено порушення.
		 
		Сума субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок свідомого подання громадянином документів з недостовірними відомостями або неповідомлення громадянином про набуття права власності на житло (житлове приміщення) іншою особою, яка не була в ньому зареєстрована, повертається ним за вимогою органу, що призначив субсидію.
		 
		У разі коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку.
		 
		Оскільки у справі, що розглядається, спір виник щодо правомірності набуття ОСОБА_3 права власності на бюджетні кошти у вигляді субсидії, наданої йому УПСЗН у розмірі 3 745,52 грн, та стягнення з відповідача згаданої суми як набутої без достатньої правової підстави, то цей спір має приватноправовий, а не публічно-правовий характер.
		 
		Аналогічну правову позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 370/108/17 (провадження № 11-196апп18).
		 
		Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		 
		У частині четвертій статті 411 ЦПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
		 
		З урахуванням викладеного ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, тому касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала апеляційного суду - скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		 
		Розгляд справи не закінчено, тому питання про розподіл судових витрат не вирішується.
		 
		Керуючись статтями 141, 258, 259, 400, 402, 403, 409, 411, 415, 416, 419ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити частково.
		 
		Ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 01 березня 2017 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  О.М. Ситнік
		Судді:                                                Н. О. Антонюк  Л.М. Лобойко
		С. В. Бакуліна Н.П. Лященко
		В. В. Британчук  О.Б. Прокопенко
		Д. А. Гудима  Л.І. Рогач
		В. І. Данішевська І.В. Саприкіна
		О. С. Золотніков В.Ю. Уркевич
		О. Р. Кібенко О.Г. Яновська
		                                              В.С. Князєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...