Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 456/2-6/11 : Господарські справи (до 01.01.2019); Корпоративних відносин; оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2019.
Дата набрання законної сили: 30.01.2019
Номер судового провадження: 14-474цс18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		30 січня 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 456/2-6/11
		Провадження № 14-474цс18
		 
		ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача СитнікО.М.,
		 
		суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_3, 
		відповідачі: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
		третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Паллада» (далі - ТОВ «Паллада»), 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Стрийського районного нотаріального округу Мірчук Людмила Іванівна (далі - Приватний нотаріус), прокуратура м. Стрий, прокуратура Львівської області, Головне управління юстиції у Львівській області (далі - ГУЮ у Львівській області), Стрийське міськрайонне управління юстиції у Львівській області (далі - Стрийське МУЮ у Львівській області),
		 
		розглянула в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 
		 
		на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2017 року у складі колегії суддів Бойко С. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.
		 
		у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа із самостійними вимогами щодо предмета спору - ТОВ «Паллада», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватний нотаріус, про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, визнання рішень зборів учасників товариства незаконними та договорів недійсними, за позовом ТОВ «Паллада» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, визнання рішень зборів учасників товариства незаконними, визнання договорів недійсними та за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: прокуратура м. Стрий, прокуратура Львівської області, ГУЮ у Львівській області, Стрийське МУЮ у Львівській області, про усунення перешкод у користуванні приміщенням, виселення та вселення, зняття заборони на відчуження частини будинку, та
		 
		УСТАНОВИЛА:
		 
		У червні 2006 року ОСОБА_3, а у серпні 2006 року ТОВ «Паллада», кожен окремо, звернулися до суду із вказаними позовами.
		 
		Позовні заяви мотивовані тим, що розпорядженням Стрийської міської ради народних депутатів від 25 листопада 1994 року № 171 зареєстровано ТОВ «Паллада» із статутним фондом 37 500 000,00 крб, учасники (засновники): ОСОБА_3 із часткою 16 875 000,00 крб, що становить 45 % статутного фонду; ОСОБА_4 із часткою 16 875 000,00 крб, що становить 45 % статутного фонду; ОСОБА_7 із часткою 3 750 000,00 крб, що становить 10 % статутного фонду. 
		 
		25 жовтня 1995 року збори учасників (засновників) ТОВ «Паллада» обрали директором товариства ОСОБА_4 
		 
		27 червня 2006 року позивачці стало відомо, що згідно з протоколом зборів засновників ТОВ «Паллада» від 24 грудня 2002 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за відсутності інших учасників товариства - ОСОБА_3 та ОСОБА_7 прийняли рішення продати ОСОБА_5 приміщення на АДРЕСА_1, власником якого було ТОВ «Паллада» згідно з договором купівлі-продажу та свідоцтвом про право власності від 19 грудня 1996 року. 
		 
		26 грудня 2002 року між ТОВ «Паллада» (продавець) та ОСОБА_5 (покупець) укладено договір купівлі-продажу вказаного приміщення, а 28 грудня 2002 року ОСОБА_5 за договором дарування подарувала ОСОБА_4 приміщення № 9, 11, 12, 13, 14 площею 56 кв. м на АДРЕСА_1. 
		 
		Посилалися на те, що збори учасників (засновників) ТОВ «Паллада», які відбулися 24 грудня 2002 року, проведені з порушенням вимог частини п'ятої статті 61 Закону України від 19 вересня 1991 року № 1576-XII «Про господарські товариства» (далі - Закон № 1576-XII), чинного на момент виникнення спірних правовідносин, та пункту 9.9 розділу ІХ статуту ТОВ «Паллада», договір купівлі-продажу та договір дарування є укладеними внаслідок обману з боку ОСОБА_4 і ОСОБА_5 і завідомо суперечать інтересам ТОВ «Паллада». Після уточнення позовних вимог, ОСОБА_3 і ТОВ «Паллада», кожен окремо, просили: 
		 
		- зобов'язати ОСОБА_4 передати засновнику (учаснику) та тимчасовому керівнику ТОВ «Паллада» ОСОБА_3 оригінали установчих документів, а саме: установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Паллада», укладеного 10 листопада 1994 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, статуту ТОВ «Паллада», затвердженого установчими зборами ТОВ «Паллада» (протокол зборів № 1 від 10 листопада 1994 року) та зареєстрованого розпорядженням Стрийської міської Ради народних депутатів від 25 листопада 1994 року № 171, свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Паллада», копію розпорядження Стрийської міської Ради народних депутатів від 25 листопада 1994 року № 171 про державну реєстрацію ТОВ «Паллада», а також всю бухгалтерську документацію та все належне ТОВ «Паллада» майно;
		 
		- визнати протиправним та скасувати рішення зборів засновників ТОВ «Паллада» від 24 грудня 2002 року про продаж за 4 500,00 грн будівлі-приміщення ТОВ «Паллада», що знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_5., оформлене протоколом зборів засновників ТОВ «Паллада» від 24 грудня 2002 року;
		 
		- визнати недійсним договір купівлі-продажу магазину (19/100 часток цегляного житлового будинку, а саме приміщення № № 9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56,0 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1, укладений 26 грудня 2002 року між ТОВ «Паллада» і ОСОБА_5, посвідчений державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У. Т. 26 грудня 2002 року за реєстраційним № 1-5214 та зареєстрованого у Стрийському державному комунальному міжрайонному бюро технічної інвентаризації 27 грудня 2002 року № 785;
		 
		- визнати недійсним договір дарування 19/100 часток цегляного житлового будинку, а саме приміщення № № 9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56,0 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1, укладений 28 грудня 2002 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, посвідчений Приватним нотаріусом 28 грудня 2002 року за реєстраційним № 9834 та зареєстрований у кадастровій книзі 02 січня 2003 року № 2.
		 
		У серпні 2011 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічним позовом.
		 
		Свої вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 обґрунтовували тим, що згідно з договором купівлі-продажу від 13 грудня 1996 року, посвідченим Стрийською державною нотаріальною конторою та зареєстрованим за № 2-5695 ОСОБА_4 стала власником приміщення магазину, що знаходиться в АДРЕСА_1; ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 26 грудня 2002 року, посвідченого Стрийською державною нотаріальною конторою та зареєстрованого за № 1-5214 відчужила спірне нерухоме майно ОСОБА_5, яка на підставі договору дарування від 28 грудня 2002 року подарувала спірне приміщення ОСОБА_4, право власності на приміщення за якою зареєстроване 02 січня 2003 року.
		 
		Також зазначали, що ОСОБА_4 набула право власності на вказане нерухоме майно у встановленому законом порядку, а тому є його законним власником. 
		 
		Однак ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 своїми протиправними діями чинять їй перешкоди у користуванні ним, а саме: ОСОБА_3 підробляла підписи ОСОБА_4 на банківських документах, що підтверджується вироком у кримінальній справі, а ОСОБА_6 захопив належне їй приміщення шляхом злому замків на вхідних дверях і незаконно використовує його для надання юридичних послуг.
		 
		Крім того, вказували, що ОСОБА_3, ОСОБА_7 жодного відношення з 13 грудня 1996 року до приміщення магазину-салону ТОВ «Паллада» не мали і не мають, оскільки не вносили до статутного капіталу ТОВ «Паллада» внесків і не є членами цього товариства, оскільки подали 07 листопада 1995 року заяви про вихід.
		 
		Також вважають незаконною заборону на відчуження належних їм на праві власності приміщень № 9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56 кв. м в 19/100 часток будинку на АДРЕСА_1, яка накладена ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04 вересня 2006 року про забезпечення позову в даній справі.
		 
		Уточнивши позовні вимоги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном, що знаходиться на АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_4 на праві особистої власності, виселити ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 з цього приміщення та вселити ОСОБА_4, зняти заборону на відчуження 19/100 часток будинку, а саме: приміщення № № 9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_4 на праві власності.
		 
		Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 травня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Додатковим рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 жовтня 2014 року задоволено вимоги третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, - ТОВ «Паллада».
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 січня 2015 року рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 травня 2013 року та додаткове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 жовтня 2014 року залишено без змін.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2015 року рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 травня 2013 року, додаткове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 жовтня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 23 січня 2015 року залишено без змін.
		 
		Постановою Верховного Суду України від 01 червня 2016 року ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 23 січня 2015 року скасовано справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2017 року апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 травня 2013 року, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2013 року про відмову в роз'ясненні рішення суду, додаткове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 жовтня 2014 року, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 жовтня 2014 року про виправлення описки в рішенні суду, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2014 року про відмову в роз'ясненні додаткового рішення в частині позовних  про зобов'язання передати оригінали установчих документів, а саме: установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Паллада», укладеного 10 листопада 1994 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, статуту ТОВ «Паллада», затвердженого установчими зборами ТОВ «Паллада» (протокол зборів № 1 від 10 листопада 1994 року) та зареєстрованого розпорядженням Стрийської міської ради народних депутатів від 25 листопада 1994 року № 171, свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Паллада», а також копію розпорядження Стрийської міської ради народних депутатів від 25 листопада 1994 року № 171 про державну реєстрацію ТОВ «Паллада» та всю бухгалтерську документацію та все належне ТОВ «Паллада» майно; визнання протиправним та скасування рішення зборів засновників ТОВ «Паллада» від 24 грудня 2002 року про продаж за 4 500,00 грн, приміщення ТОВ «Паллада», що знаходиться в АДРЕСА_1 ОСОБА_5 (протокол зборів засновників ТОВ «Паллада» від 24 грудня 2002 року), - закрито і в цій частині позовних вимог справу направлено для розгляду в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду. 
		 
		Провадження у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 травня 2013 року, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 травня 2013 року про відмову в роз'ясненні рішення суду, додаткове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 жовтня 2014 року, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 жовтня 2014 року про виправлення описки в рішенні суду, ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 листопада 2014 року про відмову в роз'ясненні додаткового рішення в частині вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу магазину (19/100 часток цегляного житлового будинку, а саме приміщення № № 9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56,0 кв.м, що знаходиться в АДРЕСА_1), укладеного 26 грудня 2002 року між ТОВ «Паллада» і ОСОБА_5, посвідченого державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У. Т. 26 грудня 2002 року за реєстраційним № 1-5214 та зареєстрованого у Стрийському державному комунальному міжрайонному бюро технічної інвентаризації 27 грудня 2002 року за № 785; про визнання недійсним договору дарування 19/100 часток цегляного житлового будинку, а саме приміщення № № 9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56,0 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1, укладеного 28 грудня 2002 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, посвідченого Приватним нотаріусом 28 грудня 2002 року за реєстраційним № 9834 та зареєстрованого у кадастровій книзі № 2 під № 785 02 січня 2003 року; та зустрічним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні приміщенням, виселення відповідачів з приміщення та вселення, зняття заборони на відчуження частини будинку, - зупинено до вирішення справи Львівським апеляційним господарським судом в частині позовних вимог ОСОБА_3 та третьої особи із самостійними вимогами - ТОВ «Паллада» до ОСОБА_4 про зобов'язання передати засновнику (учаснику) та тимчасовому керівнику ТОВ «Паллада» ОСОБА_3 оригінали установчих документів, а саме: установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Паллада», укладеного 10 листопада 1994 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, статуту ТОВ «Паллада», затвердженого установчими зборами ТОВ «Паллада» (протокол зборів № 1 від 10 листопада 1994 року) та зареєстрованого розпорядженням Стрийської міської ради народних депутатів від 25 листопада 1994 року № 171, свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Паллада», а також копію розпорядження Стрийської міської ради народних депутатів від 25 листопада 1994 року № 171 про державну реєстрацію ТОВ «Паллада» та всю бухгалтерську документацію та все належне ТОВ «Паллада» майно; визнання протиправним та скасування рішення зборів засновників ТОВ «Паллада» від 24 грудня 2002 року про продаж за 4 500,00 грн, приміщення ТОВ «Паллада», що знаходиться у АДРЕСА_1, ОСОБА_5 (протокол зборів засновників ТОВ «Паллада» від 24 грудня 2002 року). 
		 
		Також судом апеляційної інстанції зазначено, що після розгляду справи Львівським апеляційним господарським судом справа має бути повернута до Апеляційного суду Львівської області для її розгляду в частині зупинених провадженням позовних вимог.
		 
		Ухвалу суду апеляційної інстанції в частині закриття апеляційного провадження та направлення справи до Львівського апеляційного господарського суду мотивовано тим, що спір в цій частині пов'язаний з корпоративними відносинами та за суб'єктним складом і позовними вимогами не може бути предметом розгляду за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки належить до юрисдикції господарського суду.
		 
		При цьому апеляційний суд послався на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року, прийнятій в цій справі. 
		 
		Ухвалу суду апеляційної інстанції в частині зупинення апеляційного провадження мотивовано тим, що спір в цій частині не пов'язаний з корпоративними правовідносинами (ні за суб'єктним складом, ні за вимогами), тому всі судові рішення, оскаржені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у цій частині підлягають перегляду судом апеляційної інстанції за правилами ЦПК України і правові підстави для передачі справи в цій частині спору на вирішення до Львівського апеляційного господарського суду відсутні. Однак вказані вимоги неможливо розглянути до вирішення в порядку господарського судочинства позовних вимог у цій справі про визнання протиправним та скасування рішення зборів засновників товариства, на підставі якого укладено оспорюваний договір купівлі-продажу приміщення.
		 
		У липні 2017 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, у якій просили скасувати рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 травня 2013 року, додаткове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 жовтня 2014 року, ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2017 року та закрити провадження у справі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		 
		Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відмовлено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 08 травня 2013 року та додаткове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 жовтня 2014 року з підстав, передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції), та відкрито касаційне провадження в частині оскарження ухвали Апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2017 року.
		 
		Доводи, наведені у касаційній скарзі
		 
		Касаційну скаргу в частині оскарження ухвали Апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2017 року про закриття апеляційного провадження мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми Закону України від 15 грудня 2006 року № 483-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» (далі - Закон № 483-V), пункту 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 15 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції), що призвело до неправильного вирішення справи.
		 
		У жовтні 2017 року від ТОВ «Паллада» до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення, в яких останнє просить касаційну скаргу відхилити, а ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2017 року залишити без змін.
		 
		15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким ЦПК України викладено в новій редакції.
		 
		Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України в редакції Закону провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року справу призначено до судового розгляду, а ухвалою від 10 жовтня 2018 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину шосту статті 403 ЦПК України, яка передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду в усіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції. 
		 
		Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 жовтня 2018 року прийняла цю справу для продовження розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
		 
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		 
		Перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставою касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		 
		Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне, між собою.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. 
		 
		Як убачається з матеріалів справи у червні 2006 року ОСОБА_3, а у серпні 2006 року ТОВ «Паллада», кожен окремо, звернулися до суду із вказаними позовами про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, визнання рішення зборів учасників товариства незаконними, визнання договорів недійсними, у яких зазначали, що збори учасників (засновників) ТОВ «Паллада», які відбулися 24 грудня 2002 року, проведені з порушенням вимог Закону № 1576-XII, статуту ТОВ «Паллада», зазначені договір купівлі-продажу та договір дарування є укладеними внаслідок обману з боку відповідачів і завідомо суперечать інтересам ТОВ «Паллада».
		 
		У частинах першій, третій статті 2 ЦПК України у редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_3, ТОВ «Паллада» до суду із вказаними позовами, передбачено, що цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV«Про міжнародне приватне право». Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		ЦПК України у вказаній редакції у пунктах 1, 3 частини першої статті 15 передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		 
		Відповідно до статті 4 ГПК України у редакції, що діяла на момент звернення ОСОБА_3 та ТОВ «Паллада» до суду, господарський суд вирішував господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
		 
		Статтею 12 ГПК України у вказаній редакції було визначено, що господарським судам підвідомчі:
		 
		1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім: спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;
		 
		2) справи про банкрутство;
		 
		3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
		 
		Однак Законом № 483-V, який набрав чинності 29 грудня 2006 року частину першу статті 12 ГПК України доповнено пунктом 4 щодо підвідомчості господарським судам справ, що виникають з корпоративних відносин, за змістом якої господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів.
		 
		Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (частини перша, третя статті 167 Господарського кодексу України).
		 
		З огляду на суб'єктний склад та зміст правовідносин, апеляційний суд зазначив, що спір між фізичною особою - засновником ТОВ «Паллада», юридичною особою - ТОВ «Паллада» з однієї сторони, та фізичними особами ОСОБА_4 - колишнім учасником та директором ТОВ «Паллада» і ОСОБА_5 - нинішнім власником спірного майна ТОВ «Паллада», з іншої сторони, виник з корпоративних відносин у частині визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, визнання рішення зборів учасників товариства незаконними, визнання договорів недійсними, за позовом третьої особи із самостійними вимогами - ТОВ «Паллада» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії, визнання рішення зборів учасників товариства незаконними, визнання договорів недійсними в частині позовних вимог ОСОБА_3 та третьої особи із самостійними вимогами - ТОВ «Паллада» до ОСОБА_4 про зобов'язання передати засновнику (учаснику) та тимчасовому керівнику ТОВ «Паллада» ОСОБА_3 оригінали установчих документів, а саме: установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Паллада», укладеного 10 листопада 1994 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, статуту ТОВ «Паллада», затвердженого установчими зборами ТОВ «Паллада» (протокол зборів № 1 від 10 листопада 1994 року) та зареєстрованого розпорядженням Стрийської міської ради народних депутатів від 25 листопада 1994 року № 171, свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Паллада», а також копію розпорядження Стрийської міської ради народних депутатів від 25 листопада 1994 року № 171 про державну реєстрацію ТОВ «Паллада» та всю бухгалтерську документацію та все належне ТОВ «Паллада» майно; визнання протиправним та скасування рішення зборів засновників ТОВ «Паллада» від 24 грудня 2002 року про продаж за 4 500,00 грн, приміщення ТОВ «Паллада», що знаходиться в АДРЕСА_1, ОСОБА_5 (протокол зборів засновників ТОВ «Паллада» від 24 грудня 2002 року) та належить до господарської юрисдикції.
		 
		Пунктами 2, 3 розділу IІ «Прикінцеві положення» Закону № 483-V визначено, що після набрання чинності цим Законом заяви і скарги у справах, передбачених абзацом першим пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України, по яких не порушено (не відкрито) провадження, розглядаються господарським судом у порядку, встановленому ГПК України. Судові рішення у справах, передбачених пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» цього Закону, які ухвалені судами до набрання чинності цим Законом і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені до апеляційного господарського суду за місцезнаходженням господарського товариства в порядку, встановленому ГПК України, і в строки, визначені процесуальним законом, за правилами якого була розглянута справа чи постановлено рішення суду першої інстанції.
		 
		Суд апеляційної інстанції, з урахуванням вимог статті 360-7 ЦПК України, на виконання постанови Верховного Суду України від 01 червня 2016 року (№ 6-1786цс15), прийнятій в цій справі, з'ясував, що частина позовних вимог пов'язана з корпоративними відносинами. Врахував, що позов пред'явлено до набрання чинності Законом № 483-V, тому рішення та додаткове рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області правомірно ухвалені судом загальної юрисдикції у порядку ЦПК України. Однак судові рішення ухвалені 08 травня 2013 року та 24  жовтня 2014 року, тобто після набрання чинності цим Законом, тому в частині корпоративного спору підлягають оскарженню згідно з розділом ІІ «Прикінцеві положення» цього Закону до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку, встановленому ГПК України, і в строки, визначені процесуальним законом, за правилами якого була розглянута справа чи постановлено рішення суду першої інстанції, у зв'язку із чим Апеляційний суд Львівської області обґрунтовано закрив апеляційне провадження у частині корпоративного спору та направив справу до господарського суду для апеляційного перегляду.
		 
		Посилання заявників у касаційній скарзі на необхідність застосування в оскаржуваній ухвалі судом апеляційної інстанції положень пункту 1 частини першої статті 205 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) до спірних правовідносин та закриття провадження у справі є помилковим та таким, що суперечить частинам першій, третій статті 2 ЦПК України у редакції, що діяла на час звернення ОСОБА_3, ТОВ «Паллада» до суду із вказаними позовами, за змістом яких в цьому випадку до спірних правовідносин застосовується процесуальне законодавство, що діяло саме на момент подачі позовних заяв, оскільки юрисдикція корпоративних спорів, передбачена пунктом 4 частини першої статті 12 ГПК України, набула чинності після відкриття провадження у вказаній справі.
		 
		Статтею 16 ЦПК України (у редакції, чинній на час розгляду справи апеляційним судом) установлено, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Тобто, цей припис унеможливлював розгляд в одному провадженні вимог, які за предметом належать до юрисдикції різних судів.
		 
		Спір, що виник з корпоративних правовідносин, тобто пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, підлягає розгляду господарським судом.
		 
		Сторонами у корпоративному спорі є: юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), у тому числі учасник, який вибув, а також учасники (засновники, акціонери, члени) юридичної особи.
		 
		Учасник, який вибув зі складу юридичної особи, може бути стороною корпоративного спору щодо визначення та стягнення належної йому до сплати вартості частки майна юридичної особи, про визнання недійсними рішень про виключення його зі складу юридичної особи, а також про визнання недійсними інших рішень юридичної особи, якщо ці рішення прийняті в період до виходу (виключення) учасника, а відповідні вимоги обґрунтовуються порушенням його корпоративних прав на момент прийняття такого рішення.
		 
		До корпоративних спорів також відносяться:
		 
		спори за позовами учасників юридичної особи про визнання недійсними установчих документів або їх частин, змін до них;
		 
		спори про ліквідацію юридичної особи чи скасування її державної реєстрації за позовами учасників (засновників, акціонерів, членів) до цієї юридичної особи;
		 
		спори за позовами акціонерів приватних акціонерних товариств про переведення на них прав та обов'язків покупця акцій у зв'язку з порушенням їхнього переважного права на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства;
		 
		спори за позовами акціонерів публічних акціонерних товариств та акціонерів - власників привілейованих акцій про переведення на них прав і обов'язків покупця акцій у зв'язку з порушенням їхнього переважного права на придбання акцій додаткової емісії, що розповсюджуються шляхом приватного розміщення;
		 
		справи за позовом учасника товариства з обмеженою відповідальністю або учасника товариства з додатковою відповідальністю про переведення на учасника прав та обов'язків покупця у зв'язку з порушенням його переважного права на купівлю частки (її частини) у статутному капіталі товариства;
		 
		спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи та юридичною особою щодо права власності на майно, передане юридичній особі як вклад до статутного (складеного) капіталу.
		 
		Разом з тим, необхідно врахувати, що відносини за договором купівлі-продажу нерухомого майна господарського товариства, укладеним між цим господарським товариством та фізичною особою та за договором дарування цього майна, укладеним між двома фізичними особами, а також спір між фізичними особами про усунення перешкод у користуванні власністю, не належать до корпоративних спорів і є цивільними, відповідно до статті 15 ЦПК України (у редакції, що діяла на час постановлення ухвали апеляційним судом) та статті 19 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII), і, як цивільний спір, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.
		 
		Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного суду, на виконання постанови Верховного Суду України від 01 червня 2016 року (№ 6-1786цс15) про неможливість спільного розгляду позовних вимог ОСОБА_3 та третьої особи із самостійними вимогами ТОВ «Паллада» до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу магазину (19/100 часток цегляного житлового будинку, а саме приміщення № № 9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56,0 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1), укладеного 26 грудня 2002 року між ТОВ «Паллада» і ОСОБА_5., до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання недійсним договору дарування 19/100 часток цегляного житлового будинку, а саме приміщення № № 9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56,0 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1, укладеного 28 грудня 2002 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, а також у частині зустрічного позову ОСОБА_4, ОСОБА_5про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, що знаходиться на АДРЕСА_1, виселення ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 з цього приміщення та вселення ОСОБА_4, зняття заборони на відчуження 19/100 часток будинку, а саме: приміщення № №9, 11, 12, 13, 14 загальною площею 56,0 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1, оскільки вказані позовні вимоги не є корпоративним (господарським) спором. Спори виникли з різних правовідносин, врегульованих різними галузями права, оскаржувані у цих позовах правочини за своєю суттю не є акцесорними, зобов'язання за ними не є солідарними, тому повинні розглядатися у різних провадженнях.
		 
		Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав для закриття провадження у справі за пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій) у частині позовних вимог про визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна, укладених між господарським товариством та фізичною особою, договорів дарування та купівлі-продажу нерухомого майна, укладених між двома фізичними особами недійсними, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, виселення та вселення до цього майна та зняття заборони на його відчуження, які за своєю природою, предметом і суб'єктним складом є цивільними, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства. 
		 
		Оскільки вирішення вказаного спору залежить від наслідків вирішення господарського спору, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зупинив провадження у справі. 
		 
		Керуючись статтями 259, 268, 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		 
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 09 червня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач  О.М. Ситнік
		Судді:                                               Н. О. Антонюк   Л.М. Лобойко
		С. В. Бакуліна  Н.П. Лященко
		В. В. Британчук   О.Б. Прокопенко
		Д. А. Гудима  Л.І. Рогач
		В. І. Данішевська  І.В. Саприкіна
		О. С. Золотніков В.Ю. Уркевич
		О. Р. Кібенко  О.Г. Яновська
		                                              В.С. Князєв

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...