Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/560/17 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2019. Зареєстровано: 16.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2019.
Дата набрання законної сили: 13.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		13 лютого 2019 року 
		Київ
		справа №817/560/17
		адміністративне провадження №К/9901/40272/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Пасічник С.С.,
		суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Дорошенко Н.О. від 24 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Охрімчук І.Г., суддів: Капустинського М.М., Моніча Б.С. від 15 листопада 2017 року у справі за позовом Приватного підприємства «Енерготопімпекс» до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
		В С Т А Н О В И В:
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. У квітні 2017 року Приватне підприємство «Енерготопімпекс» (далі - позивач/Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - відповідач/Управління), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 квітня 2017 року №0002111401, №0002111401. 
		2. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки висновки про нереальний характер господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ «Теплотехномаркет», вчинених на підставі договору купівлі-продажу, спростовуються належним чином оформленими первинними документами. 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 
		3. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07 квітня 2017 року №0002111401 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 193120,00 грн., у тому числі за податковим зобов'язанням на 154496,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 38624,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07 квітня 2017 року №0002111401 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 275367,50 грн., у тому числі за основним платежем на 220294,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 55073,50 грн. 
		4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правовідносини між позивачем та його контрагентом ТОВ «Теплотехномаркет» на підставі договору купівлі-продажу мали реальний характер, підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, при цьому відповідачем не надано доказів, що підтверджують порушення позивачем вимог податкового законодавства.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		6. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		7. В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами позапланової виїзної перевірки ПП «Енерготопімпекс» з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток внаслідок проведених взаєморозрахунків з ТОВ «Теплотехномаркет» за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року відповідачем складено акт від 28 березня 2017 року №142/17-00-14-00/33616118, яким встановлено порушення: - пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2016 рік на суму 220294,00 грн.; - пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4, 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього на суму 154496,00 грн., в тому числі за: квітень 2016 року - 79440,00 грн., червень 2016 року - 14336,00 грн., липень 2016 року - 16500,00 грн., серпень 2016 року - 44220,00 грн.
		Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що дані бухгалтерського та податкового обліку позивача в перевіреному періоді сформовані за наслідками нереальних господарських операцій з сумнівним (недобросовісним) контрагентом ТОВ «Теплотехномаркет», оскільки: відповідно до службового листа слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області від 15 грудня 2016 року №898/23-02 встановлено відсутність даного контрагента за податковою адресою; декларація з податку на прибуток ТОВ «Теплотехномаркет» та фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2016 рік не подані; відповідно до бази даних ІС «Податковий блок» (розрахунок форми 1-ДФ) кількість працюючих на ТОВ «Теплотехномаркет» у першому кварталі 2016 року складає 4 особи, звіти за другий та третій квартали не подано; основними постачальниками ТОВ «Теплотехномаркет» є суб'єкти господарювання, щодо яких порушено кримінальні провадження за фактом придбання та створення суб'єктів підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності; за даними податкової звітності та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно об'єкти оподаткування у власності або в оренді ТОВ «Теплотехномаркет» відсутні; реалізований позивачу товар даним контрагентом в 2016 році не придбавався. За наведеного, Управління вважає, що ТОВ «Теплотехномаркет», відносно якого слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні від 16 вересня 2016 року №32016180000000088 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, не маючи в наявності трудових ресурсів, будь-яких основних фондів та виробничих потужностей, декларувало поставку товарів без попереднього їх придбання.
		На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 07 квітня 2017 року: - №0002111401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» в загальному розмірі 275367,50 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 220294,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 55073,50 грн.; - №0002111401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 193120,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 154496,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -38624,00 грн. 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, 26 жовтня 2015 року між ТОВ «Теплотехномаркет» (продавець) та ПП «Енерготопімпекс» (покупець) укладено договір купівлі-продажу №26/10-15, предметом якого є передача права власності на товар в кількості і асортименті, що визначається видатковими накладними, які видаються на кожну продану частину, на умовах Ex Works - склад Продавця (Інкотермс 2000). Загальна сума договору складає 1500000,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 250000 грн. 
		Постачання товару за номенклатурою: блоки захисту від корозії БЗК-10 та БЗК-50 безкорпусні (з місцем для монтування запобіжника); кришка верхня; плата текстолітова; кріплення для тримання плати КВП в стійці оформлене видатковими накладними: №00565 від 06 квітня 2016 року, №00571 від 12 квітня 2016 року, №00576 від 13 квітня 2016 року, №00585 від 18 квітня 2016 року, №00599 від 21 квітня 2016 року, №00745 від 09 червня 2016 року, №00896 від 27 липня 2016 року, №00905 від 01 серпня 2016 року, №00948 від 06 вересня 2016 року, №00955 від 09 вересня 2016 року, №00964 від 14 вересня 2016 року, всього на суму 1468626,00 грн. з ПДВ. 
		На вказані операції з постачання товарів позивачу контрагентом виписано податкові накладні: №41 від 06 квітня 2016 року, №42 від 12 квітня 2016 року, №43 від 13 квітня 2016 року, №44 від 18 квітня 2016 року, №45 від 21 квітня 2016 року, №1 від 09 червня 2016 року, №1 від 31 липня 2016 року, №1 від 01 серпня 2016 року, №1 від 06 вересня 2016 року, №2 від 06 вересня 2016 року, №3 від 06 вересня 2016 року, №4 від 09 вересня 2016 року, №5 від 14 вересня 2016 року та видано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 26 вересня 2016 року до податкової накладної №1 від 01 серпня 2016 року.
		Оплата вартості товару проведена позивачем по факту його одержання шляхом перерахування коштів загальною сумою 1468626,00 грн., у тому числі ПДВ, на банківський рахунок ТОВ «Теплотехномаркет» відповідно до платіжних доручень: №3 від 06 квітня 2016 року, №4 від 12 квітня 2016 року, №5 від 13 квітня 2016 року, №6 від 18 квітня 2016 року, №7 від 21 квітня 2016 року, №10 від 25 квітня 2016 року, №15 від 09 червня 2016 року, №17 від 27 липня 2016 року, №18 від 01 серпня 2016 року, №23 від 06 вересня 2016 року, №25 від 09 вересня 2016 року, №26 від 14 вересня 2016 року, що підтверджується також виписками з особового рахунку позивача в АТ «ОТП Банк».
		Доставка товару від ТОВ «Теплотехномаркет» до ПП «Енерготопімпекс», яка здійснювалась ФОП ОСОБА_4, оформлена товарно-транспортними накладними: №565 від 06 квітня 2016 року, №571 від 12 квітня 2016 року, №576 від 13 квітня 2016 року, №585 від 18 квітня 2016 року, №599 від 21 квітня 2016 року, №00745 від 09 червня 2016 року, №00896 від 27 липня 2016 року, №00905 від 01 серпня 2016 року, №00948 від 06 вересня 2016 року, №00955 від 09 вересня 2016 року, №00964 від 14 вересня 2016 року.
		Дати здійснення перевезень, номенклатура, вартість та кількість товару, які зазначені в товарно-транспортних накладних, відповідають відомостям, відображеним в зазначених вище видаткових накладних.
		Надання ФОП ОСОБА_4 позивачу транспортних послуг в перевіреному періоді підтверджується договором №16 від 01 грудня 2014 року, актами здачі-прийняття виконаних робіт, платіжними дорученнями.
		Комплектуючі та складові частини обладнання, придбані ПП «Енерготопімпекс» у ТОВ «Теплотехномаркет», були використані в господарській діяльності позивача для виготовлення електротехнічного приладдя. Так, у квітні-жовтні 2016 року ПП «Енерготопімпекс» (замовник) з громадянином ОСОБА_5 (виконавець) укладено угоду на виконання робіт: монтування на платі блоку захисту від корозії БЗК-10 та БЗК-50 запобіжника; наклеювання наклейок на плату БЗК-10 та БЗК-50; наклеювання наклейок на ящик для БЗК-10 та БЗК-50; фіксація замка на ящику БЗК-10 та БЗК-50; фіксація плати БЗК-10 та БЗК-50 в ящику; пакування; а також виконання таких угод відповідно до актів приймання-передачі виконаних робіт.
		В подальшому виготовлене позивачем електротехнічне обладнання реалізовано, що підтверджується договорами купівлі-продажу на реалізацію товару з ПАТ «Укртрансгаз», паспортами виробів, специфікаціями, заявками, видатковими накладними на реалізацію, товарно-транспортними накладними, виписками банку по рахунках позивача. 
		Вищевказані фактичні обставини справи підтверджені показаннями свідків: ОСОБА_6 - директора ПП «Енерготопімпекс»; ОСОБА_5 - виконавця робіт; ОСОБА_4 - перевізника.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про протиправне збільшення позивачу сум грошових зобов'язань за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням є помилковими, оскільки встановлені під час проведення перевірки порушення платником податків, на думку контролюючого органу, спростовують реальне здійснення господарських операцій. Крім того, відповідач вказує, що судами не надано оцінки тому, що контрагент позивача - ТОВ «Теплотехномаркет» не придбавав у необхідній кількості товару, реалізацію якого Підприємству відображено в первинних бухгалтерських документах; ТОВ «Теплотехномаркет» на надано жодної технічної документації (паспорт, схема, опис, інструкція) на реалізований товар; товарно-транспортні накладні не конкретизують місце отримання товару; покази свідка також не дають можливості встановити місце завантаження товару, відповідальну особу та інші суттєві обставини перевезення товару; судами не враховано, що статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю (постанова Верховного суду України від 14 березня 2017 року у справі №826/757/13-а).
		10. У відзиві на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін. При цьому зазначає, що касаційна скарга не містить доводів на спростування висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Водночас суди надали належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам та прийняли законні і обґрунтовані рішення.
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		11. Податковий кодекс України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин):
		11.1. Пункт 44.1 статті 44.
		Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 
		Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. 
		У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
		11.2. Пункт 44.2 статті 44.
		Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. 
		11.3. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
		Об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
		Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
		Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
		11.4. Пункт 135.1 статті 135.
		Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
		11.5. Пункт 198.1 статті 198.
		До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
		11.6. Пункт 198.2 статті 198.
		Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
		11.7. Пункт 198.3 статті 198.
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
		Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		11.8. Пункт 198.6 статті 198.
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
		12. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
		12.1. Стаття 1.
		12.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. 
		12.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
		12.2. Частина перша статті 9.
		Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		13. Фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань. 
		При цьому правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування від'ємного значення фінансового результату (витрат) та податкового кредиту з податку на додану вартість наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, і мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.
		14. Водночас наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: непов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.
		15. Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
		16. Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час вирішення спору судом першої інстанції) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		17. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкові зобов'язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15 грудня 2017 року), в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
		18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		19. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо заниження податкових зобов'язань. Зокрема судами досліджено первинні документи, які згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України є підставою для податкового обліку та містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.
		20. Касаційний суд погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідачем - суб'єктом владних повноважень, на якого положеннями частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, в ході розгляду справи не надано будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства та наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування відповідних податкових вигод.
		21. Обґрунтування касаційної скарги податкового органу фактично зводяться до вимог здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
		22. Водночас слід зазначити, що судами правильно відхилено посилання відповідача на службовий лист слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Рівненській області від 15 грудня 2016 року №898/23-02, відповідно до якого ТОВ «Теплотехномаркет» за податковою адресою не знаходиться, оскільки під час судового розгляду справи встановлено, що в період здійснення господарських операцій (з квітня по вересень 2016 року) місцезнаходженням постачальника відповідно до даних ЄДР була адреса: м.Рівне, вул. Чорновола, 13 офіс 419, яка й зазначена в усіх первинних документах, оформлених за результатами виконання укладеного договору, а також і в податкових деклараціях з податку на додану вартість, які були подані до податкового органу за звітні періоди квітень-вересень 2016 року. В свою чергу, у довідці про результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ «Теплотехномаркет» від 16 січня 2017 року №5/17-00-14-05-08/33616118, яка складена управлінням аудиту ГУ ДФС у Рівненській області з урахуванням зазначеного вище листа, податковий орган посилається на місцезнаходження даного суб'єкта господарювання за адресою: м.Здолбунів, вул.Коперника, 55 кв.60, за якою, в свою чергу, відповідно до баз реєстраційних даних та інформаційних систем, Управління зареєстроване з 03 грудня 2016 року (остання реєстраційна дія в ЄДР) та з 01 січня 2017 року перебуває на обліку в Рівненській ОДПІ ГУ ДФС (Здолбунівське відділення).
		23. Що ж до відмінностей у номенклатурі товару, придбаного та реалізованого контрагентом позивача ТОВ «Теплотехномаркет», судами встановлено, що у відомостях з Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року останнього відображено придбане ним електротехнічне обладнання та комплектуючі, у тому числі й за номенклатурою товарів: кришка верхня, плата текстолітова, кріплення для тримання плати КВП в стійці, які були в подальшому реалізовані позивачу. 
		24. Решті висновків податкового органу, які встановлені під час проведення перевірки і які, в свою чергу, базуються на довідці управління аудиту ГУ ДФС у Рівненській області від 16 січня 2017 року №5/17-00-14-05-08/33616118 «Результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ «Теплотехномаркет» за січень-серпень 2016 року», судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку та встановлено, що вони не можуть бути покладені в основу спірних податкових повідомлень-рішень. Так, слід зазначити, що оскільки наявність у контролюючого органу під час перевірки платника податків певної інформації про господарську діяльність його контрагента, одержану від інших територіальних органів доходів і зборів чи з інформаційних систем державної фіскальної служби, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не слугує беззаперечним доказом невиконання сторонами правочину власних господарських зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг).
		25. Разом з тим, судами вказано, що на час вирішення судом даного адміністративного спору в Єдиному державному реєстрі судових рішень вирок суду у вказаному кримінальному провадженні №32016180000000088 відсутній, повідомлення про підозру конкретним особам не оголошувалось. Доказів про те, що в межах даного кримінального провадження директор ТОВ «Теплотехномаркет» ОСОБА_7 заперечував свою причетність до господарської діяльності товариства чи до вчинення господарських операцій з ПП «Енерготопімпекс», чи підтверджував би фіктивність товариства відповідачем не надано.
		26. Доводи ж касаційної скарги про ненадання контрагентом технічної документації на товар, а також про недоліки товарно-транспортних накладних не були покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, однак не є такими, що можуть свідчити про нереальність господарських операцій з урахуванням встановлених у даній справі обставин на підставі поданих позивачем первинних документів.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		27. Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		28. Враховуючи встановлені обставини справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності беззаперечно свідчать про факт вчинення господарських операцій, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
		29. У ході розгляду справи платником податків з огляду на приписи процесуального закону, що діяв на момент прийняття оскаржуваних рішень, підтверджено належними та допустимими доказами правомірність формування показників податкового обліку за реально вчиненими господарськими операціями.
		30. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.
		31. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		32. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 травня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2017 року у справі №817/560/17 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		С.С. Пасічник
		І.А. Васильєва 
		В.П. Юрченко,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...