Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 823/2290/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів).
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2019. Зареєстровано: 16.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2019.
Дата набрання законної сили: 15.02.2019
Номер судового провадження: А/855/934/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		  ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/2290/18                                                                       Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		  15 лютого 2019 року                                                                                          м. Київ
		          
		          Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу  Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови, -  
		 
		                                                  В С Т А Н О В И В :  
		 
		11.06.2018 р. ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу у розмірі 111690 грн. №ЧК-363/371/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 31.05.2018.
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно прийнято спірну постанову, оскільки факту допущення позивачем до роботи іншої фізичної особи без належного оформлення трудових відносин не було, такий висновок відповідача спростовується належними та допустимими доказами. 
		Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2018 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі.
		Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірність спірного рішення.
		Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.09.2018  р., як таку що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.  
		Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що спірна постанова прийнята правомірно внаслідок встановлення порушення законодавства про працю та зайнятість населення. 
		Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
		Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слухання справи.
		Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
		Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що наказом управління Держпраці у Черкаській області від 05.05.2019 №398-Н про проведення інспекційного відвідування наказано головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю Верченку І.Я. здійснити у період з 05.05.2018 до 18.05.2018 інспекційне відвідування на предмет додержання законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин та інших питань законодавства про працю у    ФОП ОСОБА_2 (а.с.77).
		05.05.2018 на підставі вказаного наказу управлінням Держпраці у Черкаській області видано направлення №788 на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 з 05.05.2018 до 18.05.2018. (а.с.78).
		За результатами інспекційного відвідування був складений акт №ЧК-363\371\АВ від 11.05.2018, яким встановлено про порушення позивачем ч.3  ст. 24 КЗпП України, винесено припис від 11.05.2018 №ЧК-363\371\АВ з вимогою їх усунути та протокол про адміністративне правопорушення. Вказані документи були отримані позивачем   під підпис (а.с.79, 18, 81).
		31.05.2018 начальником управління Держпраці у Черкаській області Лазарєвою О.М. винесено постанову № ЧК-363/371/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на позивача за допущення до виконання посадових обов'язків продавця в бар-магазин ОСОБА_6 без укладання трудового договора, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, чим порушено вимоги ст.24 КЗпП України, штрафу у розмірі 111690,00 грн. (а.с.12).
		Вказані обставини підтверджені відповідними доказами.
		Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі Закон № 877) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
		Статтею 1 Закону № 877 визначені терміни, зокрема:
		державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища
		заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
		Відповідно до ч.4,5  ст.2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених  Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті  1, статті  3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті  4, частин першої - четвертої статті  5, частини третьої статті  6, частин першої - четвертої та шостої статті  7, статей  9,  10,  19,  20,  21, частини третьої статті  22  цього  Закону.
		Частиною 3  ст.6 цього Закону визначено, що суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Зокрема, у абз.1 та 2  ст.11 вказаного Закону суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.
		Статтею 10 Закону №877 передбачені права суб'єкта господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю), в тому числі,  перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього  Закону; суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом; посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб'єкта господарювання); тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, встановлену частиною п'ятою  статті 5 цього Закону, або тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену частиною четвертою  статті 6 цього Закону; орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); органом державного нагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю); (…) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
		Положення про Державну службу України з питань праці затверджено  постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96(далі - Положення №96).
		Згідно з п.1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		Відповідно п. 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. 
		Згідно з Положенням про Управління Держпраці, затвердженого наказом Держпраці від 22.06.2017 №75 Управління Держпраці у Черкаській області є територіальним органом Державної служби з питань праці та відповідно їй підпорядковується.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі - Порядок №295).
		Пунктом 2 Порядку №295 встановлено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами Держпраці та її територіальних органів.
		Відповідно до підп.6 п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться зокрема за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог  Кодексу Законів про працю України  та  Закону України «Про відпустки»); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.
		Згідно з п.6 цього Порядку № 295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.
		Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
		На підставі пунктів 19-20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
		Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.
		Частиною 3  ст.24 КЗпП  встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Абзацем 2 ч.2  ст.265 КЗпП  встановлено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої  законом  на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		З матеріалів справи вбачається, що позивач є фізичною особою-підприємцем, яка здійснює підприємницьку діяльність роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами за адресою Черкаська область, Чгиринський район село Суботів. Вказане підтверджено випискою з Единого державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, договором оренди об'єкта нерухомості від 02.01.2018р. та рішенням Суботівської сільської ради від 22.03.2013р. № 12 (а.с.22,23, 25)
		Час робот підприємцю ОСОБА_2 визначено в осінньо-зимовий період до 21.00 год, у весняно-літній до 22.00год., обідня перерва з 16.00 до 18.00. Вказане підтверджено розпорядком роботи кафе, яке погоджено сільським головою (а.с.24).
		11.05.2018 відповідачем проведено перевірку та складено акт №ЧК-363\371\АВ, яким зафіксовано, що 11.05.2018р. ОСОБА_6 перебував за прилавком бару-магазину, тобто позивач вчинила порушення законодавства про працю та зайнятість населення, а саме допустила до виконання посадових обов'язків продавця в бар-магазин ОСОБА_6 без укладання трудового договора, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, що є порушенням вимоги ст.24 КЗпП України.
		Під час перевірки перевіряючим були відібрані пояснення ОСОБА_6 (а.с.83) та ОСОБА_2 (а.с.84) в яких зазначено, що ОСОБА_6 дійсно перебував у кафе, оскільки його дружина знаходиться на обідній перерві.
		Враховуючи вищенаведені норми закону, та обставини, що встановлені та підтверджені відповідними доказами, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність спірного рішення, оскільки перебування ОСОБА_6 у приміщенні кафе в обідню перерву не підтверджує факт виконання ОСОБА_6 обов'язків продавця.  Перевіряючими під час перевірки незафіксовано і в акті не зазначено, що ОСОБА_6 виконував функції продавця, зокрема здійснював продаж продуктів харчування, напоїв чи тютюнових виробів, тощо. 
		Стаття 77 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Колегія суддів не приймає до уваги всі наведені доводи апелянта, що факт порушення позивачем вимог трудового законодавства підтверджується поясненнями ОСОБА_6 та ОСОБА_2, оскільки зі змісту пояснень вказаних осіб вбачається, що внаслідок обідньої перерви продавець ОСОБА_2 була відсутня, а в приміщенні на обідній час знаходився її чоловік ОСОБА_6 Апелянт не надає інших переконливих доказів на підтвердження виконання ОСОБА_6 функцій продавця, крім зазначених пояснень подружжя ОСОБА_6. 
		Таким чином, апеляційний суд вважає, що всі аргументи апелянта не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
		На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування. 
		Керуючись статтями 308, 309, 310, 311,  313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
		                             
		                                               П О С Т А Н О В И В:
		 
		Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року - залишити без задоволення.
		Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.
		Постанова  суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		                                         
		                                                                                                                                                                                                
		 
		Колегія суддів:                                                                                 О.В. Карпушова  
		 
		                                                                                                   Л.В. Губська
		 
		                                                                                                    А.Г. Степанюк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...