Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 522/1708/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про видачу і продовження обмежувального припису.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2019. Зареєстровано: 17.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2019.

Номер судового провадження: 2-о/522/228/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Провадження №-о/522/228/19
		Справа №522/1708/19
		 
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 лютого 2019 року                            м. Одеса 
		Приморський районний суд м. Одеси 
		у складі: судді: Бондар В.Я.,
		за участі секретаря судового засідання Грищук В.О., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за заявою ОСОБА_1, за участі заінтересованої особи ОСОБА_2, про видачу обмежувального припису, 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Заявник звернулася 01.02.2019 року до Приморського районного суду м. Одеси та просила заборонити ОСОБА_3 користуватися та розпоряджатися майном, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
		В обґрунтування заяви вказано, що заявник разом з донькою ОСОБА_4 та її чоловіком ОСОБА_3 проживають за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_3 неодноразово застосував до ОСОБА_1 психічне домашнє насильство.
		Справа прийнята до провадження судді Бондаря В.Я. та провадження у справі відкрите ухвалою суду від 05.02.2019 року.
		У судове засідання 13.02.2019 року сторони не зявилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.
		Фіксування судового процесу не здійснювалося, відповідно до вимоги ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
		У відповідності до вимог абз.2 ч.1 ст.350-5 ЦПК України неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
		Зясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідності до п. 1 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обовязків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
		Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
		Згідно вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
		Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що вбачається з технічного паспорту на квартиру.
		З Довідки (виписки з домової книги) вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9. 
		З листів Головного управління Національної поліції в Одеській області Портофранківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі від 09.12.2018 року, 12.12.2018 року, 25.12.2018, 30.12.2018 року вбачається, що на звернення ОСОБА_1 з ОСОБА_10 проведено профілактичну бесіду щодо запобігання порушення норм чинного законодавства України. Також відзначено, що матеріали в подальшому будуть направлені до Приморського районного суду м. Одеси для прийняття рішення згідно чинного законодавства України.
		Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сімї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
		Пунктом 7 частини 1 вказаної статті визначено, що обмежувальний припис стосовно кривдника це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обовязків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
		Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» закріплено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обовязків:
		1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
		2) усунення перешкод у користуванні майном, що є обєктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
		3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
		4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
		5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
		6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби звязку особисто і через третіх осіб.
		Заявник просить заборонити ОСОБА_3 користуватися та розпоряджатися майном, що відноситься до заходів обмежувального припису. Такий захід як заборона користуватися та розпоряджатися майном не передбачений для встановлення обмежувального припису.
		Крім того, пунктом 9 частини 1 вказаної статті визначено, що оцінка ризиків це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
		Згідно з частиною 3 статті 26 вищевказаного Закону, рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
		Отже, необхідною правовою підставою для застосування щодо особи обмежувального припису є вчинення цією особою домашнього насильства та наявність достатніх ризиків продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення.
		Оцінюючи надані заявником докази на підтвердження фактів вчинення щодо неї домашнього насильства заінтересованою особою, суд зазначає наступне.
		На підтвердження вчинення чоловіком доньки щодо неї домашнього насильства заявником не надано суду жодних доказів. 
		Згідно зі статтею 221 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, розглядають судді районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів.
		Проте, постанов суду про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної та кримінальної відповідальності суду не надано.
		Враховуючи принцип презумпції невинуватості, закріплений у статті 62 Конституції України, який розповсюджується і на справи про адміністративні правопорушення, належні докази вчинення ОСОБА_3 стосовно заявниці домашнього насильства, що є необхідною умовою для застосування обмежувального припису, заявником суду не надані.
		За загальним правилом, закріпленим частиною 3 статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Отже, оскільки заявником належним чином не доведено наявності передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» правових підстав для застосування щодо ОСОБА_3 обмежувального припису, заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
		Відмова у задоволенні заяви не позбавляє заявника права повторного звернення до суду за наявності відповідних правових підстав та у разі їх доведення належними і допустимими доказами.
		Керуючись ст. ст. 13, 81, 263-265, 294, 350-6, 353 ЦПК України, суд,-
		УХВАЛИВ:
		 
		У задоволеннізаяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1), за участі заінтересованої особи ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1), про видачу обмежувального припису  відмовити.
		 
		Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Приморський районний суд м. Одеси.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення суду складено 13.02.2019 року.
		 
		Суддя                                    В.Я. Бондар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...