Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1-143 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 24.02.2010. Забезпечено надання загального доступу: не визначено.

Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		КОПІЯ                               
		Справа № 1-143/2010 
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		22 лютого 2010 року                    м. Хмельницький 
		 Хмельницький міськрайонний суд у складі: 
		головуючої судді Логінової С.М., 
		при секретарі – Галиш М.В., 
		за участю прокурора – Лунь Ю.А., 
		за участю захисника – ОСОБА_1,  
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хмельницькому кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3,не судимого, директора ТОВ «Літма», одруженого, має на утриманні неповнолітню доньку, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4  
		за ч. 1 ст. 201 КК України  
		за ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України, 
		встановив: 
		Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 29 квітня 2004 року, придбавши у Німеччині для власного користування  у берлінській філії АТ «DAIMLER CRAISLER» автомобіль марки «MЕRСЕDЕS-ВЕNZ SLK 200К», кузов №WDB1704441F269695  вартістю 25650 євро. З метою контрабанди даного автомобіля, приховав від митного контролю дійсну вартість автомобіля при його ввезенні на митну територію України і при митному оформленні в митних органах України надав підроблену ним декларацію від 30.04.2004 року як підставу для ввезення і митного оформлення- замовлення №GC216 від 28.04.2004 р. , в які вніс завідомо неправдиві дані щодо вартості автомобіля, вказавши суму 10800 євро. 
		На підставі вказаних документів 30.04.2004 року ОСОБА_2, з приховуванням від митного контролю, перемістив автомобіль з території ОСОБА_3 через митний кордон України, а 05.05.2004 року отримав сертифікат відповідності на автомобіль. 
		12.05.2004 року, як зазначає досудове слідство, ОСОБА_2 підробив заяву на отримання посвідчення на право реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ МВС України, в яку вніс за відомо неправдиві відомості як підстави для отримання даного посвідчення. 
		На підставі підроблених документів ОСОБА_2 незаконно отримав на Подільській регіональній митниці посвідчення на право реєстрації транспортного засобу в органах ДАІ МВС України, яке у подальшому використав для реєстрації автомобіля в Хмельницькому МРЕВ ВДАІ УМВС України у Хмельницькій області. 
		Однак, в ході судового розгляду справи не здобуто достатніх достовірних доказів вчинення ОСОБА_2 даних злочинів. 
		Так, сам підсудний, як у період досудового слідства, так і у судовому засіданні заперечував вчинення ним даних злочинів, пояснивши, що ніяких умисних дій на приховування від митного контролю дійсної вартості придбаного в Німеччині автомобіля  марки «MЕRСЕDЕS-ВЕNZ SLK 200К» не вчиняв, а також не підробляв і не використовував для цього підроблених документів при оформленні автомобіля. При цьому пояснив, що, перебуваючи у квітні 2004 року в Німеччині, вирішив придбати для особистого користування автомобіль, який вибрав у автосалоні в Берліні. Автомобіль був не новий, мав пошкодження. Оскільки він не володіє німецькою мовою, залишив документи менеджеру салону для оформлення купівлі автомобіля. Для придбання автомобіля використав свої гроші, а також частину грошей взяв у знайомих у Німеччині. На етикетці у салоні бачив, що автомобіль коштує 10800 євро, вважає, що таку суму за нього заплатив. Після цього в салоні отримав автомобіль та пакет документів на нього, які були складені німецькою мовою. Ці документи без їх перекладу підписав, після цього поїхав додому. Під час повернення на Україну через ОСОБА_3 погано себе почував із-за сильного зубного болю, мав підвищену температуру, загальну слабкість та недомагання, крім цього не володів німецькою та польською мовами, тому на польській та українській митницях просив допомоги у складанні документів. Із-за хворобливого стану та з причин незнання мов, стороння особа допомогла йому заповнити бланк замовлення, він сам заповнив митну декларацію, при цьому митним органам надав для огляду придбаний автомобіль та всі наявні та необхідні для ввезення на митну територію України документи, а в подальшому для отримання сертифікату відповідності та для реєстрації автомобіля в МРЕВ ВДАІ. При цьому, до нього службові особи цих органів ніяких претензій не пред’являли, всі визначені ними платежі він сплатив. Умислу на приховування дійсної вартості автомобіля не мав, в даний час допускає, що міг помилитися відносно його вартості і цю помилку міг допустити в митних документах. Це пов’язано з його станом здоров’я на той час, а також з тим, що він у Німеччині позичав гроші на автомобіль і міг не запам’ятати всієї суми коштів, а із-за незнання німецької мови не мав можливості розібратися в змісті отриманих у салоні документів. Крім цього, ОСОБА_2 зазначив, що є матеріально забезпеченою особою, не має фінансових проблем, щорічно як співвласник успішного підприємства, надає благодійну допомогу значно більшого розміру, ніж розмір визначеного слідством зменшення нарахування відповідних митних платежів і зборів, що, на його думку, також є свідченням відсутності у нього умислу на вчинення злочинів. 
		Твердження підсудного узгоджуються з іншими доказами по справі.  
		Так, у ході розгляду справи судом встановлено, що органами досудового слідства перевірялись дані біографії ОСОБА_2, у яких відсутні будь-які об’єктивні докази тому, що ОСОБА_2 володіє німецькою та польською мовами. 
		Допитаний правоохоронними органами Німеччини, у рамках виконання клопотання про надання правової допомоги, як свідок ОСОБА_4 пояснив, що у салоні в Берліні, ОСОБА_2 придбав автомобіль, оплативши його вартість та отримав необхідний пакет документів, при цьому безпосереднього спілкування з ним не було, документи були видані німецькою мовою та їх переклад не здійснювався. 
		Його покази підтверджуються приєднаними до протоколу допиту документами, а саме: ксерокопіями замовлення (акту передачі), рахунку та квитанції про придбання ОСОБА_2 автомобіля у Берлінській філії АТ « DAIMLER CRAISLER », які складені виключно німецькою мовою. 
		Органами досудового слідства у якості речових доказів вилучені ксерокопії документів, які надавались та оформлялись при транзиті автомобіля через територію ОСОБА_3, та надані правоохоронними органами республіки ОСОБА_3 у рамках виконання клопотання про надання правової допомоги, із яких вбачається, що ці документи складені виключно польською та німецькою мовами. 
		Допитаний у ході досудового слідства у якості свідка ОСОБА_5 підтвердив, що його брат у Німеччині для особистого користування придбав автомобіль « MЕRСЕDЕS-ВЕNZ SLK 200К », для цього позичав гроші у друзів за кордоном. Автомобіль перевіз через ОСОБА_3 в Україну, ніякого наміру на приховання від митного контролю дійсної вартості автомобіля не мав, при цьому також не підробляв та не використовував підроблених документів. При перетині кордонів надавав пакет документів, отриманих на німецькій мові у Берлінському автосалоні, надавав для огляду автомобіль та оформляв митні документи за допомогою сторонніх осіб, оскільки не володіє німецькою та польською мовами, а також із-за хворобливого стану здоров’я. По цій причині допускає, що брат міг помилитись відносно вартості автомобіля. Порушень у його діях встановлено не було, всі визначені митні платежі ним були сплачені. 
		Із показань як свідка ОСОБА_6 у ході досудового слідства вбачається, що ОСОБА_2 при перетині митного кордону України пред’явив для митного оформлення придбаний у Німеччині автомобіль « MЕRСЕDЕS-ВЕNZ SLK 200К », який був не новий і мав певні пошкодження. При цьому, також були надані всі необхідні для митного оформлення документи із зазначенням вартості автомобіля. Інспектором митниці автомобіль був оглянутий, згідно з каталогами була визначена його митна вартість, яка відповідала його реальній ціні, що була зазначена у документах. Усі належні платежі ОСОБА_2 були сплачені, при цьому ніяких неправомірних дій останній не вчиняв. 
		Вказані покази підтверджуються даними матеріалів перевірки митного оформлення ОСОБА_2 автомобіля, які були проведені Рава-Руською митницею і містяться в наданому начальником митниці висновку, що міститься в матеріалах справи, із якого видно, що ОСОБА_2 автомобіль від митного контролю не приховував, стан автомобіля відповідав зазначеній у митній декларації його вартості, розмір якої перевірявся митним органом та визнаний вірним, всі належні при цьому платежі були сплачені. 
		Допитані як свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 у ході судового розгляду підтвердили, що при ввезенні на митну територію України автомобіля « MЕRСЕDЕS-ВЕNZ SLK 200К » ОСОБА_2 належним чином провів його митне оформлення, надав для цього необхідні документи, ці документи також перевірялись Подільською митницею, порушень встановлено не було, були оформлені документи для реєстрації автомобіля в органах ДАІ. 
		Як на доказ вини підсудного слідство посилається на речові докази – замовлення  №GC216 від 28.04.2004 р.  та митну декларацію від 30.04.2004 року, які, як зазначає слідство, підсудний з метою контрабанди підробив та у подальшому використав. Проте, ці докази вини ОСОБА_2 не підтверджують і не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку. 
		Так, сам ОСОБА_2 зазначав, що замовлення за станом здоров’я він не заповнював, а у митній декларації допустив помилку щодо вартості автомобіля, також із-за хворобливого стану здоров’я, умислу при цьому на вчинення таких дій у нього не було. Його твердження у цій частині підтверджуються відповідним висновком судово-почеркознавчої експертизи, із якого вбачається, що він не являється виконавцем рукописних записів у замовленні. 
		Судом допитаний як свідок лікар-стоматолог ОСОБА_9 підтвердив, що під час повернення в Україну ОСОБА_2 перебував у хворобливому стані, мав підвищену температуру тіла, нестерпний зубний біль, загальну слабкість та недомагання, у зв’язку з цим міг допустити помилки при оформленні митних документів. 
		Судом також встановлено, що у період досудового слідства експертами спеціалістами неодноразово визначалась митна вартість автомобіля, при цьому єдиної одностайної думки щодо її розміру висловлено не було, а вартість, яка вказувалась замовником, несуттєво відрізнялась від вартості транспортного засобу у самих експертизах. 
		Крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_2 є матеріально забезпеченою особою, співвласник прибуткового підприємства, щорічно надає благодійну допомогу на значно більші суми, ніж нараховані слідством недоплачені митні платежі, що також опосередковано підтверджує той факт, що умисно ухилятись від сплати митних платежів у нього потреби не було. 
		За таких обставин суд вважає, що у підсудного був відсутній умисел на приховування від митного контролю придбаного автомобіля, а в митних документах відомості щодо його вартості він вніс внаслідок помилки із-за хворобливого стану та незнання іноземних мов, умисно даних документів не підробляв. Прямих доказів того, що ОСОБА_2 підробляв, а у подальшому всі документи використовував для реєстрації автомобіля, також не здобуто. 
		Будь-яких інших доказів, які б безспірно підтверджували переміщення підсудним автомобіля « MЕRСЕDЕS-ВЕNZ SLK 200К » через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та умисного підроблення і використання для цього відповідних документів, слідство не встановило, не здобуто таких доказів і в суді, можливість їх збирання вичерпана, тому ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 201, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України слід виправдати за відсутністю у його діях складу злочину. 
		У відповідності з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		Як зазначено у ч. 2 ст. 327 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і постановлюється лише при умові, коли у ході судового розгляду винність підсудного у вчиненні злочину доведена. 
		На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд 
		засудив: 
		ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 201, ч. 2 та ч. 3 ст. 358 КК України визнати невинним за відсутності у його діях складу злочину та по суду виправдати. 
		Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 – підписку про невиїзд - скасувати. 
		Автомобіль  « MЕRСЕDЕS-ВЕNZ SLK 200К», кузов №WDB1704441F269695  державний номер НОМЕР_1, повернути ОСОБА_2 Скасувати заборону на проведення будь-яких операцій з автомобілем, встановлену постановою старшого слідчого СУ УСБ України в Хмельницькій області від 23 червня 2005 року, та скасувати арешт на автомобіль, накладений постановою старшого слідчого СУ УСБ України у Хмельницькій області від 17 січня 2006 року, звільнивши з-під арешту автомобіль марки « MЕRСЕDЕS-ВЕNZ SLK 200К », 2002 року випуску, державний номер НОМЕР_1. 
		Інші речові докази зберігати при справі. 
		На вирок може бути подана апеляція протягом 15-ти діб до Апеляційного суду Хмельницької області. 
		 Суддя        /підпис/          ОСОБА_10

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...