Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/7716/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2019. Зареєстровано: 17.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2019.
Дата набрання законної сили: 13.02.2019
Номер судового провадження: 22-ц/801/96/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 127/7716/18
		Провадження № 22-ц/801/96/2019
		Категорія: 54
		Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
		Доповідач:ОСОБА_2
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 лютого 2019 рокуСправа № 127/7716/18м. Вінниця
		 
		 
		Вінницький апеляційний суд в складі:
		Головуючого: Матківської М.В.
		Суддів: Міхасішина І.В., Сопруна В.В.
		Секретар: Пантелеймонова А.І.
		За участю: представника відповідача  адвоката ОСОБА_3
		 
		розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 
		на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 жовтня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Вінницького національного аграрного університету про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі і стягнення коштів за час вимушеного прогулу, 
		Рішення постановив суддя Бойко В.М.
		Рішення постановлено о 18.09 год. у м. Вінниці
		Дата складення повного тексту рішення  29 жовтня 2018 року,
		 
		Встановив:
		4 квітня 2018 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Вінницького національного аграрного університету про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи і поновлення на роботі.
		Свої вимоги мотивував тим, що згідно наказу № 357к від 01.06.2016 року призначений на посаду виконуючого обовязки директора Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету.
		Згідно наказу № 592к від 26.08.2016 року Вінницький національний аграрний університет уклав із ним контракт № 14/16 як із педагогічним працівником. Контракт укладений на термін з 26 серпня 2016 року по 26 серпня 2021 року.
		Наказом № 888-к від 22 грудня 2017 року ректора Вінницького національного аграрного університету його звільнено із займаної посади директора Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету з 22 грудня 2017 року за одноразове грубе порушення трудових обовязків, систематичне невиконання посадових обовязків та вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40, пп. 1, 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. 
		Наказ про звільнення йому вручений 12 березня 2018 року і видана трудова книжка. 
		Із наказом про звільнення він не погоджується, оскільки із ректором університету має конфлікт у питанні робочого процесу в коледжі, який полягає в тому, що на думку колективу коледжу, які він також підтримує, коледж має вийти із складу Вінницького національного аграрного університету як структурний підрозділ і стати самостійним. Керівництво університету не поділяє такої думки, оскільки разом із відділенням коледжу, керівництвом університету буде втрачено близько 1000 га землі, яка рахується за коледжем, що невигідно ректору університету у звязку із його особистими інтересами.
		Після публічних висловлювань по цьому питанню він мав особисту розмову із ректором університету, який став на нього тиснути психологічно і погрожувати звільненням, вимагаючи, щоб він зняв такі настрої в колективі коледжу, на що він не погодився.
		Після цього на нього почався тиск і перешкоджання у функціонуванні коледжу. На Вченій раді університету 22 грудня 2017 року розглянуто «Інформацію щодо виконання наказів університету «наказ № 365 від 23 листопада 2017 року «Про проведення аудиту коледжів університету», наказ № 460-к від 29 листопада 2017 року «Про перевірку дипломних робіт студентів Чернятинського коледжу на наявність академічного плагіату», відповідно до листа Міністерства освіти і науки № 1/9-565 «Щодо забезпечення академічної доброчесності у закладах вищої освіти»). Поінформувала з даного питання в.о. проректора ОСОБА_5. Перевірка коледжу засвідчила про вкрай низький рівень управлінської діяльності з боку директора коледжу ОСОБА_4 Навіть та не велика кількість дипломних робіт, що була перевірена не витримує будь-якої критики, адже змінюється лише титульна сторінка, а показники підприємства використовуються одні і ті ж, хоч назви підприємств різні. Великі прорахунки у господарській діяльності коледжу, мають місце укриття обєктивних факторів загибелі свиней, акт списання викликає ще більше питань, ніж відповідей. Серйозно турбує морально-психологічний клімат у педагогічному колективі. Складається враження, що колектив забув, що є структурним підрозділом університету і чомусь вважає, що це їх приватна власність і тут діють закони, які придумали собі самі, щоб прикрити свої прорахунки та низький рівень морально-етичних принципів. Вчена рада прийняла рішення рекомендувати ректору університету звільнити з посади директора коледжу ОСОБА_4
		Надану Вченій раді ВНАУ 22 грудня 2017 року інформацію позивач вважає недостовірною.
		23 грудня 2016 року затверджено подання про створення комісії з установлення відповідності рівня освітньої підготовки кадрів до вимог освітньо-професійної програми та присвоєння їм кваліфікації за освітньо-кваліфікаційним рівнем у відокремлених структурних підрозділах ВНАУ на 2017 рік. За результатами проведеної у листопаді місяці 2017 року перевірки Чернятинського коледжу ВНАУ складено звіт комісії, в якому в недоліках вказано: граматичні помилки в деяких роботах, відсутність посилань на використану літературу та інші не суттєві помилки. Загальна оцінка комісії по перевірці  добра.
		Після висловленої ним позиції в колективі про відокремлення коледжу із структури ВНАУ, ректором університету 23 листопада 2017 року видано наказ № 365 про проведення аудиту коледжів університету, а 29 листопада 2017 року видано наказ № 460д «Про передачу дипломних робіт студентів Чернятинського коледжу третього курсу заочної форми навчання по спеціальності «Агроінженерія» 2017 року випуску для перевірки на плагіат». Згідно звіту комісії від 9 листопада 2017 року складеного ГЕК ОСОБА_6 грубих недоліків при перевірці дипломних робіт не виявлено.
		Після перевірки тих самих робіт комісією від 1.12.2017 року, яку очолила в.о. проректора ОСОБА_5, зроблені такі висновки: дипломні роботи не витримують будь-якої критики, адже змінюється лише титульна сторінка, а показники підприємства використовуються одні і ті ж, хоч назви підприємств різні, що свідчить про науковий плагіат.
		Тоді позивач прийняв рішення не приймати участі в діяльності даної комісії, про що повідомлена ОСОБА_5, яка сприйняла це як образу. В результаті чого було складено акт від 6.12.2017 року про те, що він як посадова особа перешкоджав роботі комісії по перевірці роботи коледжу.
		На підставі такої «викривленої» інформації, про що було зазначено в акті, наказом № 831-к від 7 грудня 2017 року йому оголошено безпідставне дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
		Для розслідування факту загибелі свиней в період часу з 13 квітня 2017 року по 16 квітня 2017 року, створено внутрішню комісію, яка актом від 18 квітня 2017 року підтвердила даний факт. На підставі даних висновків комісії він видав наказ про дисциплінарне покарання № 24/1 вп від 24 липня 2017 року «Про дисциплінарне стягнення і відшкодування збитків» за неналежний контроль за годівлею тварин на підсобному господарстві, що спричинив загибель тварин у квітні 2017 року. Одночасно складено графік погашення заборгованості завідувачем господарства ОСОБА_7 на суму 24845 грн. для відшкодування завданих збитків.
		Своє звільнення вважає незаконним і з огляду на те, що за весь період трудової діяльності він обіймав різні посади і користувався авторитетом в колективі, неодноразово нагороджувався відзнаками за свою адміністративну діяльність. Під час його керівництва в Чернятинському коледжі навчальний заклад почав свою прибуткову діяльність і перестав бути збитковим, тому думка колективу і його особиста думка була такою, щоб Чернятинський коледж вийшов зі складу Вінницького національного аграрного університету. Із-за такої його позиції керівництвом ВНАУ він був звільнений з посади директора коледжу. 
		З урахуванням таких обставин позивач просив скасувати наказ ректора ВНАУ № 888-к від 22 грудня 2017 року про його звільнення з посади директора Чернятинського коледжу і поновити його на цій посаді.
		16 травня 2018 року позивач подав заяву в новій редакції із збільшеними позовними вимогами, в якій просив скасувати та визнати протиправним наказ ректора ВНАУ № 888-к від 22.12.2017 року про звільнення     його з посади директора Чернятинського коледжу; поновити його на посаді директора Чернятинського коледжу і стягнути з відповідача ВНАУ на його користь грошові кошти за час вимушеного прогулу.
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 17 жовтня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_4 до Вінницького національного аграрного університету про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення з роботи та поновлення на роботі і стягнення коштів за час вимушеного прогулу, відмовлено повністю.
		В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду в повному обсязі і ухвалити нове рішення, яким визнати наказ ректора ВНАУ про його звільнення незаконним та поновити його на посаді і стягнути заробітну плату з відповідача за час вимушеного прогулу.
		Зазначив, що з рішенням суду не згоден, вважає, що воно прийнято з порушенням його особистих прав, а також справу розглянуто однобічно на користь відповідача.
		У судовому засіданні представник відповідача заперечила апеляційну скаргу, просить її відхилити і залишити без змін рішення суду першої інстанції.
		Позивач ОСОБА_4, будучи належним чином і своєчасно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судові засідання, призначені чотири рази: 26грудня 2018року на 9.30 год. (том 3 а. с. 34), 16січня 2019року на 15.30 год. (том 3 а. с. 44), 30січня 2019року 10.00 год (том 3 а. с. 53), 13лютого 2019року 9.30 год., не зявився. 
		При цьому у перше судове засідання, призначене на 26 грудня 2018 року позивач не зявився, надіслав заяву, в якій вказав, що в звязку із професійним захистом своїх прав та інтересів в суді апеляційної інстанції кваліфікованим адвокатом, просив відкласти розгляд справи на іншу дату для укладення угоди на надання професійної правничої допомоги (том 3 а. с. 36).
		У послідуючі три судові засідання позивач не зявився і до кожного судового засідання надавав заяву, де вказував, що в звязку із хворобою просить відкласти розгляд справи на іншу дату, а документ, підтверджуючий поважність причини неявки надасть (закриття лікарняного листа) в наступному судовому засіданні (том 3 а. с. 46  заява від 15 січня 2019 року, а. с. 54  заява від 29 січня 2019 року). У заяві датованій 12 лютого 2019 року позивач просив призначену на 13 лютого 2019 року на 9.30 год. справу у звязку із його хворобою відкласти на іншу дату.
		До поданих заяв жодних доказів на підтвердження його хвороби позивач не надав і в заяві не зазначив, а також не повідомив суд про таке своє захворювання, підтверджене медичною довідкою, яке виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу, що на підставі пункту 2 частини 1 статті 252 ЦПК України надавало б суду право зупинити провадження у справі на час хвороби, згідно вимог п. 7 ч. 1 ст. 253 ЦПК України.
		За правилами статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1). Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: вчинення інших дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи (частина 2).
		Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними (частина 1). Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
		З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за можливе розглянути справу, оскільки позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Його клопотання про відкладення розгляду справи у звязку із його хворобою не підлягає до задоволення, оскільки повідомлена позивачем причина неявки  хвороба, не підтверджена ним жодним відповідним доказом, тому не може бути визнана поважною, а подання позивачем чотирьох заяв про відкладення розгляду справи з причин не підтверджених відповідними доказами, розцінюється як зловживання ним процесуальними правами. 
		Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
		Відповідно до ч. 1  4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		При цьому суд досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї та приймає докази, які не були подані до суду першої інстанції, лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що обєктивно не залежали від нього, а також не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Як вбачається із матеріалів справи свої доводи та вимоги позивач виклав в апеляційній скарзі, поданій 20.11.2018 року (том 3 а. с. 9-10).
		Тому суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції на відповідність вимогам законності і обгрунтованості рішення суду в межах зазначених таких доводів і вимог апеляційної скарги позивача ОСОБА_4 
		По справі встановлено, що ОСОБА_4 згідно наказу № 357к від 01.06.2016 року призначений на посаду виконуючого обовязки директора Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету (том 1 а. с. 63-64), що підтверджено записом № 21 у трудовій книжці колгоспника серії УКР № 1511371, виданої 18 вересня 1991 року (том1а.с.60).
		Згідно наказу № 592к від 26.08.2016 року Вінницьким національним аграрним університетом укладено із ОСОБА_4 контракт № 14/16 з педагогічним працівником від 26 серпня 2016 року про те, що ОСОБА_4 приймається на посаду директора Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, що підтверджується копією контракту та записом № 22 у трудовій книжці. Контракт укладений на термін з 26 серпня 2016 року по 26 серпня 2021 року (том 1 а. с. 36, 60-64). 
		Наказом Міністерства освіти і науки України № 881 від 20.06.2017 року затверджений і погоджений конференцією трудового колективу Вінницького національного аграрного університету від 14 червня 2017 року протоколом № 2, Статут Вінницького національного аграрного університету. 
		У підпункті 3 цього Статуту зазначено, що коледж  це структурний підрозділ університету, що проводить освітню діяльність, повязану із здобуттям ступенів молодшого бакалавра та бакалавра, проводить прикладні наукові дослідження. Коледжами університету, у тому числі, є: Чернятинський коледж, місцезнаходження якого: Вінницька область Жмеринський район с. Чернятин вул. Графа Львова, 28 (том 2 а. с. 175-181).
		Положення Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету (ідентифікаційний код 05471922), що розглянуте Вченою радою Вінницького національного аграрного університету від 31 січня 2017 року протокол № 7, прийняте конференцією трудового колективу Вінницького національного аграрного університету від 31 січня 2017 року протокол № 1, затверджене ректором Вінницького національного аграрного університету ОСОБА_8 згідно наказу від 2 лютого 2017 року № 19 і підписане директором коледжу ОСОБА_4 (том 2 а. с. 19-42). 
		Згідно розділу 1 «Загальна частина» цим Положенням регламентується діяльність відокремленого структурного підрозділу без права юридичної особи Чернятинського коледжу, повна назва якого: Чернятинський коледж Вінницького національного аграрного університету (том 2 а. с. 19-42).
		Згідно Положення Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, ректор університету укладає з директором коледжу контракт (пункт 4.5); директор коледжу може бути звільнений з посади ректором університету за поданням Вченої ради університету або загальних зборів трудового колективу коледжу з підстав, визначених законодавством про працю, за порушення Статуту університету, цього Положення та умов контракту (пункт 4.5 підпункт 7) (том 2 а. с. 33-34).
		26 липня 2017 року ректором Вінницького національного аграрного університету ОСОБА_8 затверджена посадова інструкція директора Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, з якою 26 липня 2017 року ознайомлений ОСОБА_4 (том 2 а. с. 43-47).
		8 вересня 2017 року ректором Вінницького національного аграрного університету ОСОБА_8 затверджена посадова інструкція директора Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, з якою 8 вересня 2017 року ознайомлений ОСОБА_4 (том 2 а. с. 48-52).
		10 липня 2017 року наказом № 438-к оголошено догану ОСОБА_4, директору Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, за порушення пункту 2.1. його посадової інструкції, а саме: за виявлені порушення та недоліки в роботі приймальної комісії. Підставою такого наказу послужило службове подання директора центру довузівської підготовки, прийому на навчання та виховної роботи ОСОБА_9, акт комісії від 5 липня 2017 року, посадова інструкція директора Чернятинського коледжу ВНАУ ОСОБА_4 Відмітка про ознайомлення ОСОБА_4 із наказом відсутня (том 2 а. с. 90). 
		Згідно пункту 2.1. посадової інструкції директора Чернятинського коледжу ВНАУ, з якою ознайомлений ОСОБА_4, директор коледжу здійснює загальне управління діяльністю навчального закладу в усіх напрямах відповідно до Положення коледжу та норм чинного законодавства України (том 2 а. с. 43). 
		Наказом № 831-к від 7 грудня 2017 року директору Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету ОСОБА_4 оголошено догану за грубе порушення пункту 4.2 його посадової інструкції, затвердженої 8 вересня 2017 року; пункту 4.1 Положення Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, затвердженого наказом ректора університету від 2 лютого 2017 року № 19; абзацу 3 пункту 4.3 Статуту Вінницького національного аграрного університету, в частині виконання наказу ректора, який є обовязковим до виконання всіма працівниками та структурними підрозділами Вінницького НАУ. Підставою наказу зазначено: службове подання в.о. проректора з науково-педагогічної та навчальної роботи ОСОБА_5 від 7 грудня 2017 року, акт комісії з проведення аудиту коледжів університету від 6 грудня 2017 року, акт про відмову надавати пояснення ОСОБА_4 ОСОБА_6 наказом ОСОБА_4 ознайомлений (том 2 а. с. 96).
		Пунктом 4.2 посадової інструкції директора Чернятинського коледжу ВНАУ передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання посадових обовязків, що передбачені даною посадовою інструкцією, Положення коледжу і Правил внутрішнього трудового розпорядку закладу, інших локальних нормативних документів, законних розпоряджень органів управління освітою, посадових обовязків, в тому числі за невикористання наданих прав, директор несе дисциплінарну відповідальність у порядку, визначеному трудовим законодавством. За грубе порушення трудової дисципліни як дисциплінарне покарання може бути застосоване звільнення (том 2 а. с. 51 на звороті).
		Згідно з п. 4.1 Положення Чернятинського коледжу ВНАУ безпосереднє управління діяльністю коледжу здійснює директор. Його права, обовязки та відповідальність визначені законодавством України, Статутом університету та цим Положенням (том 2 а. с. 31).
		У пункті 4.3 (абзац 3) Статуту Вінницького національного аграрного університету наведені права та обовязки ректора університету, у тому числі: ректор університету в межах наданих йому повноважень видає накази й розпорядження, які обовязкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами університету (том 2 а. с. 180).
		Наказом ректора Вінницького національного аграрного університету № 888-к від 22 грудня 2017 року директора Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету ОСОБА_4 звільнено з займаної посади 22 грудня 2017 року за одноразове грубе порушення трудових обовязків, систематичне невиконання посадових обовязків та вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи згідно з п. 3 ч. 1 ст. 40, пп. 1, 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України. Щорічна відпустка за період з 2 червня 2016 року по 2 червня 2017 року не надавалась із розрахунку 56 к.д. за рік та за період з 2 червня по 22 грудня 2017 року не надавалась із розрахунку 56 к.д. за рік.
		Підстава звільнення: витяг з протоколу засідання Вченої ради університету № 6 від 22 грудня 2017 року, витяг з протоколу засідання профспілкового комітету працівників ВНАУ № 13 від 22 грудня 2017 року.
		З наказом ознайомлений 12 березня 2017 року ОСОБА_4 (том 1 а. с. 7, 64, том 2 а. с. 10).
		Згідно витягу з протоколу № 6 засідання Вченої ради Вінницького національного аграрного університету від 22 грудня 2017 року, Вчена рада заслухавши інформацію в.о. проректора з науково-педагогічної та навчальної роботи ОСОБА_5 щодо невиконання керівництвом Чернятинського коледжу доручень та наказів ректора по вивченню невідповідності дипломних робіт вимогам листа Міністерства освіти і науки України «Щодо забезпечення академічної доброчесності у закладах вищої освіти», та пояснення директора Чернятинського коледжу ОСОБА_4, ухвалила: за приховування матеріалів дипломних робіт та організацію педагогічних працівників на фізичне блокування і не допуск можливості розяснити педагогічним працівникам суть помилок та виявленого плагіату і подальшої перевірки на наявність плагіату в інших матеріалах керівників дипломних робіт; за використання бюджетних коштів загального фонду на оплату праці трактористів, комбайнерів, шоферів, слюсарів, працівників саду, працівників тваринництва, які повинні отримувати заробітну плату за рахунок доходів спеціального фонду від господарської діяльності, чим зменшено оплату праці педагогічним працівникам і використано бюджетні кошти не за цільовим призначенням; за допущення загибелі тварин (53-х голів поросят) і намагання приховати даний факт, заниження вартості нанесених збитків та відшкодування за рахунок працівника, не причетного до падіжу свиней; за перекручування та фальсифікацію інформування працівників господарства і педагогічних працівників коледжу, що сформувало спотворену уяву щодо перспективи розвиту коледжу в контексті проекту Закону України «Про бюджет на 2018 рік» та проекту змін до Бюджетного кодексу України, Законів України «Про вищу освіту» та «Про освіту», рекомендувати ректору університету звільнити ОСОБА_4 з посади директора Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету (том 2 а. с. 123-124).
		22 грудня 2017 року ректор ВНАУ ОСОБА_8 звернувся до голови профспілкового комітету працівників ВНАУ ОСОБА_10 із поданням № 22, яким просив дати згоду на звільнення ОСОБА_4 з посади директора Чернятинського коледжу ВНАУ за систематичне невиконання посадових обовязків без поважних причин, за одноразове грубе порушення трудових обовязків та вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи (п.3 ч. 1 ст. 40; пп. 1, 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України)(том2 а.с.13-18)
		Із протоколу № 13 засідання профспілкового комітету працівників Вінницького національного аграрного університету від 22 грудня 2017 року, вбачається, що розглянувши подання ректора ВНАУ ОСОБА_8 від 22 грудня 2017 року щодо надання згоди профспілкового комітету на звільнення з посади директора Чернятинського коледжу ОСОБА_4, профком постановив: надати згоду на звільнення з посади директора Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету ОСОБА_4 за систематичне невиконання посадових обовязків без поважних причин, за одноразове грубе порушення трудових обовязків та вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи ( п. 3 ч. 1 ст. 40; пп. 1, 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України) (том 2 а. с. 125-126). 
		Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
		У пункті18постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Пропрактику розглядусудами трудовихспорів» №9від 6листопада 1992року  роз'яснено, що при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясовувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням), і перевіряти їх відповідність законові.
		Суд не в праві визнати звільнення правильним виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення.
		Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. 
		Згідно вимог частини 3 статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. 
		Підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП є систематичне невиконання працівником трудових обов'язків. Такими, що систематично порушують трудову дисципліну, визнаються працівники, які мають дисциплінарне або громадське стягнення за порушення трудової дисципліни та порушили її знову протягом року з дня застосування стягнення за перше порушення. Дисциплінарні та громадські стягнення погашаються, якщо протягом року після їх застосування працівник не порушив дисципліну знову (ст. 151 КЗпП). Якщо дисциплінарне чи громадське стягнення не погашене часом або не зняте до закінчення встановленого річного строку, порушення трудової дисципліни працівником дає підставу для його звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП. 
		Пленум Верховного Суду України в п. 23 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів" № 9 від 6 листопада 1992 року дав розяснення в тому, що за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обовязків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.
		Звільнення за п. 3 ст. 40 КЗпП допускається тільки за наявності вини працівника. Принцип вини прямо закріплений у п. 24 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку, який поширюється і на звільнення як один з видів дисциплінарного стягнення, що передбачено ст. 147 КЗпП. У пункті 3 статті 40 КЗпП принцип вини закріплений непрямо, оскільки звільнення допускається за систематичне невиконання трудових обов'язків без поважних причин.
		Отже, пункт 3 ст. 40 КЗпП надає право власникові розірвати трудовий договір у разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором, якщо до нього раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення. При звільненні працівника з цієї підстави слід враховувати, що на працівника покладаються обов'язки, які складають зміст його трудової функції.
		Як встановлено по справі до директора Чернятинського коледжу ОСОБА_4 двічі застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. 
		Перше стягнення у вигляді оголошеної догани було накладено на директора Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету ОСОБА_4 10 липня 2017 року наказом № 438-к за порушення ним пункту 2.1. його посадової інструкції, а саме: за виявлені порушення та недоліки в роботі приймальної комісії (том 2 а. с. 90). 
		Вдруге директор Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету ОСОБА_4 притягнений до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани, оголошеної наказом №831-к від 7 грудня 2017 року за грубе порушення пункту 4.2 його посадової інструкції, затвердженої 8 вересня 2017 року; пункту 4.1 Положення Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, затвердженого наказом ректора університету від 2 лютого 2017 року № 19; абзацу 3 пункту 4.3 Статуту Вінницького національного аграрного університету в частині виконання наказу ректора, який є обовязковим до виконання всіма працівниками та структурними підрозділами Вінницького НАУ (том 2 а. с. 96).
		Ці накази позивач не оскаржив і вони є чинними.
		За допущене третє порушення директором Чернятинського коледжу ВНАУ ОСОБА_4 своїх посадових обовязків до нього було застосовано більш суворе стягнення у вигляді звільнення із займаної посади.
		Це порушення виявлено комісією з проведення аудиту коледжів університету за результатами перевірки, здійсненої у період з 2 листопада 2017 року до 15 грудня 2017 року і виразилося воно в тому, що директором Чернятинського коледжу ОСОБА_4 не забезпечено здійснення освітньої діяльності коледжу та підготовку фахівців відповідно до вимог державних стандартів вищої освіти, що є порушенням п. 4.4 Положення Чернятинського коледжу ВНАУ, затвердженого наказом ректора університету від 2 лютого 2017 року № 19 та не забезпечено дотримання студентами і викладачами коледжу академічної доброчесності, що є порушенням статті 42 Закону України «Про освіту».
		Комісією у період з 2 листопада 2017 року по 15 грудня 2017 року здійснено часткову перевірку дипломних робіт на наявність плагіату, в ході якої виявлено, що переведення і поновлення студентів коледжу здійснюється не у канікулярний період, без погодження органів студентського самоврядування, що є порушенням п. 2.1 посадової інструкції директора коледжу; підпункту 6 пункту 3.5 і пункту 6.7 Положення Чернятинського коледжу ВНАУ; пункту 3 Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 245 від 15 липня 1996 року і зареєстрованого в Міністерстві освіти України 7 серпня 1996 року за № 427/1452; статей 40 і 46 Закону України «Про вищу освіту».
		Також комісією при перевірці дипломних проектів виявлено практично 100 % плагіату у роботах студентів денної форми навчання 2016 року випуску і 2017 року випуску. Комісією також були вилучені 34 дипломні роботи студентів третього курсу заочної форми навчання по спеціальності «Агроінженерія», в яких виявлені численні і системні порушення, про що зазначила комісія у своєму акті від 15 грудня 2017 року та у додатках № 1 і № 2 до цього акту.
		Чинне трудове законодавство України допускає розірвання трудового договору з ініціативи власника не тільки з однієї, але і з кількох підстав, якщо такі підстави є самостійними і не виключають можливості їх одночасного застосування.
		Закон не допускає можливості обмеження підзаконними актами права власника звільняти працівника з підстав, встановлених статтями 40 і 41 КЗпП України. Правила названих статей взагалі сформульовані як норми прямої дії, що не знають будь-яких винятків. 
		Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами (пункт 1); вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи (пункт 3).
		Згідно розяснень Пленуму Верховного Суду України у пункті 27 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обовязків трудовий договір може бути розірвано лише з керівником підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення, іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також із службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 працював на посаді директора Чернятинського коледжу ВНАУ, повноваження якого визначені пунктом 4 Положення Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, затвердженого наказом ректора Вінницького національного аграрного університету № 19 від 2 лютого 2017 року.
		Згідно пункту 4.3 цього Положення директор коледжу в межах наданих йому повноважень: організовує діяльність коледжу; вирішує питання фінансово-господарської діяльності коледжу, затверджує його структуру і штатний розпис відповідно до чинного законодавства України; видає накази і розпорядження, доручення, які обовязкові для виконання всіма учасниками освітнього процесу і структурними підрозділами коледжу; відповідає за результати діяльності коледжу перед університетом та Міністерством освіти і науки України; є розпорядником майна та коштів; забезпечує виконання фінансового плану (кошторису) коледжу, укладає договори (угоди), дає доручення, відкриває згідно із законодавством рахунки у органах Державної казначейської служби України та установах державних банків; призначає на посаду та звільняє з посади працівників; формує контингент осіб, які навчаються в коледжі та інше. Згідно підпункту 2 пункту 4.4 Положення директор коледжу несе відповідальність за виконання покладених на коледж завдань, результати фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та іншого майна, переданого йому університетом в оперативне управління (том 2 а. с. 31-33).
		Пунктом ІІ посадової інструкції директора Чернятинського коледжу, затвердженої ректором ВНАУ ОСОБА_8 і 26 липня 2017 року і 8 вересня 2017 року, визначені завдання та обовязки директора коледжу, зокрема: директор коледжу забезпечує адміністративно-господарську (виробничу) роботу навчального закладу (п. 2.2) (том 2 а. с. 43, 48). 
		Відповідно до статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Повноваження (права і обов'язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти (частина 1). Керівник закладу освіти діє в межах наданих йому повноважень, у тому числі: організовує діяльність закладу освіти; вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти (частина 3).
		Згідно звіту аудиторської перевірки Чернятинського коледжу ВНАУ, яка проводилася 26 листопада 2017 року комісією відповідно до наказу ректора ВНАУ від 23 листопада 2017 року № 365, встановлено, що в квітні 2017 року на підсобному господарстві коледжу загинуло 53 голови поросят віком до двох місяців. Факт загибелі поросят встановлений актами комісій від 14, 16, 18 квітня 2017 року. Розтин трупів відібраних трьох поросят проводився лише 14 квітня 2017 року районними спеціалістами ветеринарної лабораторії. Тобто, розтин поросят проводився вибірково лише у перші два дні падежу (том 2 а. с. 102-110).
		Наказом директора Чернятинського коледжу ОСОБА_4 від 24 липня 2017 року № 24/1-вн «Про дисциплінарне стягнення та відшкодування збитків» провину за вчинене недбальство покладено на завідувача господарством ОСОБА_7, оголошено йому догану та наголошено про недопущення в майбутньому халатного відношення до виконання службових обовязків всім працівникам, котрі безпосередньо задіяні годівлею тварин. Збитки, завдані коледжу в сумі 24845,00 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок винної особи ОСОБА_7 згідно графіка погашення заборгованості, визначеному у додатку № 1 до цього наказу (том 2 а. с.111).
		Однак, на момент падежу поросят відповідальним за ферму був завідувач відділення ОСОБА_11, який працював у коледжі з 7 жовтня 2016 року і звільнений 14 квітня 2017 року з посади завідувача відділенням за основним місцем роботи згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін на підставі поданої ним заяви від 14 квітня 2017 року  другого дня падежу поросят (том 2 а. с. 120, 114, 116).
		При цьому оцінка розміру збитків була визначена по собівартості падежу без застосування оціночних процедур, що суперечить постанові Кабінету Міністрів України № 116 від 22 січня 1996 року «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей» та не нараховано ПДВ.
		Відповідно до експертного висновку № В  639 від 7 грудня 2017 року, наданого Вінницькою торгово-промисловою палатою, середня ринково-оптова вартість з урахуванням ПДВ (інформаційно) поголівя живих свиней (поросята до 2-х місяців) станом на липень місяць 2017 року за 1 голову становила 1306 грн. (том 2 а. с. 121).
		Таким чином вартість збитків спричинених коледжу від загибелі 53 голів поросят віком до двох місяців становить 69218 грн., а не 24845 грн.
		Отже, директор коледжу ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище, всупереч інтересам коледжу, у липні 2017 року занизив втричі вартість поголівя поросят і поклав обовязок по відшкодуванню збитків за загибель поросят на завідувача господарством ОСОБА_7, який не ніс відповідальності за роботу ферми 13 і 14 квітня 2017 року.
		Наведене свідчить про те, що ОСОБА_4, обіймаючи посаду директора коледжу, одноразово грубо порушив Закон України «Про освіту», Положення Чернятинського коледжу ВНАУ, затвердженого наказом ректора університету 2 лютого 2017 року № 19; посадову інструкцію директора Чернятинського коледжу ВНАУ, постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», що стало підставою для його звільнення за одноразове грубе порушення трудових обовязків на підставі пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України.
		Відповідно до пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП України вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.
		До суб'єктів, які можуть бути звільнені за вказаною підставою, належать учасники навчально-виховного процесу, зазначені у статті 50 Закону України "Про освіту", а саме керівні, педагогічні, наукові, науково-педагогічні працівники, спеціалісти.
		Відповідно до частини першої статті 54 Закону України "Про освіту" педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов'язки.
		За змістом статті 56 Закону України "Про освіту" педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов'язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі (правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей); виховувати в дітей і молоді повагу до батьків, жінки, старших за віком.
		Відповідно до частини 1 статті 52 Закону України «Про вищу освіту» учасниками освітнього процесу у закладах вищої освіти є: наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники; здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються у закладах вищої освіти; фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на освітньо-професійних програмах; інші працівники закладів вищої освіти.
		У пункті 28 (абзаци перший і третій) постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 6 листопада 1992 року розяснено, що при розгляді справ про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктами 2 і 3 ст. 41 КЗпП України, судам слід враховувати, що розірвання трудового договору з цих підстав не є заходом дисциплінарного стягнення і тому вимоги статей 148 і 149 КЗпП України про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не поширюються. Разом з тим, при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту вчинення винних дій чи аморального проступку, наступну поведінку працівника й інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
		З підстав вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи ( пункт 3 статті 41 КЗпП України), можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Таке звільнення допускається як за вчинення аморального проступку при виконанні трудових обовязків, так і не повязаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.
		Судом встановлено, що ОСОБА_4 згідно наказу № 357к від 01.06.2016 року призначений на посаду виконуючого обовязки директора Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету (том 1 а. с. 63-64), про що вчинено запис № 21 у трудовій книжці колгоспника серії УКР № 1511371, виданої 18 вересня 1991 року (том1а.с.60).
		Згідно наказу № 592к від 26.08.2016 року Вінницьким національним аграрним університетом укладено із ОСОБА_4 контракт № 14/16 з педагогічним працівником від 26 серпня 2016 року про те, що ОСОБА_4 приймається на посаду директора Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, що підтверджується копією контракту та записом № 22 у трудовій книжці. Контракт укладений на термін з 26 серпня 2016 року по 26 серпня 2021 року (том 1 а. с. 36, 60-64).
		Із акта, складеного комісією з проведення аудиту коледжів університету та затвердженого ректором ВНАУ ОСОБА_8 15 грудня 2017 року, вбачається, що в період роботи комісії з проведення аудиту коледжів університету, затвердженої наказом ректора університету 23 листопада 2017 року № 365 (том 2 а. с. 100), а саме 6 грудня 2017 року, за вказівкою директора коледжу ОСОБА_4 і заступника директора коледжу ОСОБА_12 робота комісії була повністю заблокована педагогічними працівниками коледжу шляхом фізичного не допуску до курсових та дипломних робіт студентів, що не дало комісії можливості повністю провести перевірку. З 12.00 год. дня директором коледжу ОСОБА_4 було організовано повне блокування роботи комісії працівниками коледжу шляхом фізичного не допуску. При цьому директор коледжу підбурював працівників коледжу на неправомірну поведінку, порушивши п. 2.46 посадової інструкції директора коледжу, відповідно до якого директор коледжу дотримується етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу педагога, у навчальному закладі, побуті та громадських місцях (том 2 а. с. 48-50) і підпункт 9 п. 3.4. Положення коледжу, згідно якого педагогічні працівники зобовязані дотримуватися норм педагогічної етики, моралі, поважати гідність осіб, які навчаються в університеті, прищеплювати їм любов до України, виховувати їх у дусі українського патріотизму і поваги до Конституції України та державних символів України; настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей (том 2 а. с. 26-28). Також директор коледжу організував блокування роботи комісії з проведення аудиту коледжу під час проведення навчального процесу. При цьому працівники коледжу поводили себе агресивно по відношенню до членів комісії та працівників університету, оскільки з листопада 2017 року директор коледжу ОСОБА_4 перекручував інформацію, яку доводив до відома працівників коледжу, що сформувало спотворену уяву щодо перспектив розвитку коледжу в контексті Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» і проекту змін до Бюджетного кодексу України, Законів України «Про вищу освіту» і «Про освіту» (том 2 а. с. 53-55).
		Наведене в акті підтверджується актом комісії під 6 грудня 2017 року (том 2 а. с. 98) і доданим до нього актом про відмову надати пояснення директором коледжу ОСОБА_4 (том 2 а. с.99) та службовим поданням голови комісії ОСОБА_5 (том 2 а. с. 97).
		Відповідно до частини 3 статті 41 КЗпП України розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті43 цього Кодексу. 
		Згідно вимог частини 3 статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
		За правилами статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2 - 5, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.
		Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в триденний строк після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) дав згоду на розірвання трудового договору. 
		Як свідчать матеріали цивільної справи ректор ВНАУ ОСОБА_8 22 грудня 2017 року звернувся до профспілкового комітету працівників ВНАУ із письмовим мотивованим поданням про надання згоди на звільнення ОСОБА_4 з посади директора Чернятинського коледжу ВНАУ за систематичне невиконання посадових обовязків без поважних причин, за одноразове грубе порушення трудових обовязків та вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи (п.3 ч. 1 ст. 40; пп. 1, 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України) (том 2 а. с. 13-18).
		Профспілковий комітет працівників Вінницького національного аграрного університету, розглянувши 22 грудня 2017 року дане подання, прийняв рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_4 з посади директора Чернятинського коледжу ВНАУ за систематичне невиконання посадових обовязків без поважних причин, за одноразове грубе порушення трудових обовязків та вчинення аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи ( п. 3 ч. 1 ст. 40; пп. 1, 3 ч. 1 ст. 41 КЗпП України) (том 2 а. с. 125-126). 
		Отже, звільнення ОСОБА_4 із займаної посади директора Чернятинського коледжу ВНАУ здійснено відповідачем з додержанням вимог законодавства про працю, без порушення його прав з урахуванням ступеню тяжкості проступку і обставин вчинення проступку.
		Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України).
		Відповідно до цього та до ч. 1, 3 ст. 12, ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
		Позивач у поданій 4 квітня 2018 року позовній заяві і в поданій 16 травня 2018 року заяві в новій редакції із збільшенням позовних вимог, просив визнати протиправними наказ про звільнення і скасувати його, проте не зазначив доводів протиправності та незаконності оспореного наказу, обмежившись лише твердженням того, що таке звільнення його із посади директора коледжу стало наслідком виникшого у нього із ректором університету ОСОБА_8 конфлікту, який стосується робочого процесу в коледжі (том 1 а. с. 1-4, том 2 а. с. 210-214).
		Таких обставин та підстав своїх вимог позивач, в світлі положень статей 12, 13, 81, 83 ЦПК України не довів належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами, визначеними ст. 76-80 ЦПК України.
		Таким чином, з урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального і процесуального права, в звязку з чим не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки наведені в ній доводи зводяться лише до існування конфлікту у позивача із ректором університету, проте такі доводи позивача не підтверджені ним належними та допустимими доказами, а тому правильність висновків суду не спростовують.
		Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі викладеного та керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд 
		Постановив:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
		Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 17 жовтня 2018 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
		На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Головуючий:ОСОБА_2  Судді:ОСОБА_13    ОСОБА_14  
		 
		 
		Повний текст судового рішення складено 15 лютого 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...