Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 752/7552/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Шахрайство.
Надіслано для оприлюднення: 15.02.2019. Зареєстровано: 17.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.02.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/752/196/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42016000000001888

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 752/7552/17 
		Провадження №: 1-кп/752/196/19 
		 
		У Х В А Л А
		 
		15.02.2019 року                             м. Київ
		Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
		головуючого судді             ОСОБА_1 
		суддів                          ОСОБА_2 , ОСОБА_3 
		при секретарі                     ОСОБА_4 
		за участі прокурора             ОСОБА_5 
		захисника                      ОСОБА_6 
		обвинуваченого                  ОСОБА_7 ,
		в ході судового розгляду кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 4, 15 ч. 2, 190 ч. 4 КК України, -
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває вказане кримінальне провадження.
		12.02.2019 року захисником обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_6 було подано клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов`язання, яке обгрунтоване наступним. Так, при вирішенні питання про доцільність подальшого перебування особи під вартою суд зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, однак у даному кримінальному провадженні заявником є особа з прізвищем " ОСОБА_8 ", проте вказана особа не надала своїх показів ані в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, ані в ході судового розгляду, що викликає сумнів у правдивості цієї заяви, а відтак - перевірити факт того, що з боку ОСОБА_7 мав місце факт вимагання неможливо. Крім того, просив суд врахувати факт того, що підслідність даного кримінального провадження відноситься до підслідності Національного антикорупційного бюро України, тому усі зібрані докази слідчими Генеральної прокуратури України не є допустимими, оскільки вони були зібрані з порушенням правил підслідності. Крім того, клопотання сторони захисту обгрунтовується станом здоров`я обвинуваченого, який на даний час виключає його подальше перебування під вартою в умовах слідчого ізолятора, що стверджується висновком лікарсько-консультативної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка "Інтер" № 19/79/2019 року від 28.01.2019 року та листами начальника Державної установи "Київський слідчий ізолятор" від 08.11.2018 року та від 11.02.2019 року. Крім того, станом на час подання клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисний ОСОБА_7 є особою, що не має судимостей, крім того, у даному кримінальному провадженні мала місце провокація злочину, оскільки замість реальних грошових коштів органами Служби безпеки України та прокуратури були використані сувеніри грошових коштів, а відтак - майнова шкода у даному кримінальному провдаженні не спричинена. Також, клопотання про зміну запобіжного заходу обгрунтоване вимогами КПК України в частині можливості застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виключно у випадках, коли прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, встановленим статтею 177 КПК України, тому зважаючи на те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання у місті Одеса у квартирі, що на праві власності належить його матері, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає зміні на особисте зобовязання.
		Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_6 підтримав своє клопотання про зміну запобіжного заходу та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
		Представник державного обвинувачення - прокурор ОСОБА_5 заперечував проти клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, посилаючись на його необгрунтованість та безпідставність, посилаючись на те, що воно підлягає залишенню без розгляду на підставі ст. 201 ч. 5 КПК України, оскільки його було подано раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про продовження обвинуваченому запобіжного заходу. Крім того, в обгрнутування заперечень проти клопотання захисника зазначив, що доводи захисника про те, що докази у даному кримінальному провадженні є недопустимими є передчасним, оскільки оцінку доказам суд надає у нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку, крім того, підслідність даного кримінального провадження була визначена відповідною постановою Генерального прокурора України. Просив залишити клопотання захисника без розгляду або відмовити у його задоволенні.
		Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання свого захисника, просив змінити йому захід забезпечення кримінального провадження - тримання під вартою - на особисте зобов`язання, посилаючись на ті самі підстави, що і його захисник. 
		Заслухавши клопотання захисника, з`ясувавши думки сторін кримінального провадження, суд надходить до наступних висновків.
		Так, вирішуючи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, суд не приймає до уваги доводи сторони обвинувачення, зазначені у запереченнях проти цього клопотання, в частині необхідності залишення клопотання без розляду, оскільки суд має право залишити клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу без розгляду виключно у випадку, коли у такому клопотанні не зазначено нових обставин, які не розглядались судом.
		Стороні захисту по суті клопотання про зміну запобіжного заходу суд роз`яснює, що надання показів заявником та/або потерпілим у кримінальному провадженні є правом вказаної особи, а не обов`язком, тому сам по собі факт ненадання показів особою, яка має процесуальний статус потерпілого не перебуває у причинно-наслідковому зв`язку з реалізацією цією особою свого права на звернення до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, крім того, сама по собі заява про вчинення кримінального правопорушення не є та не може стверджувати або спростовувати факт вчинення особою злочину, оскільки подія кримінального правопорушення, або її відсутність вирішується судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку відповідно до встановленого кримінальним процесуальним законом порядку після безпосереднього дослідження усіх доказів кримінального провадження, тому вказані доводи сторони захисту не є слушними.
		Так само не заслуговують на увагу суду твердження сторони захисту про те, що всі докази у даному кримінальному провадженні було зібрано з порушенням правил підслідності, оскільки підслідність даного кримінального провадження була визначена у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку постановою Генерального прокурора України від 16.11.2016 року про визначення підслідності даного кримінального провадження Управлінню з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України.
		Окремо суд звертає увагу сторони захисту на факт того, що вказана постанова Генерального прокурора України від 16.11.2016 року стороною захисту під час підготовчого провадження у суді не оскаржувалась.
		Твердження сторони захисту щодо стану здоров`я обвинуваченого не можуть бути підставою для зміни йому запобіжного заходу, оскільки надані у розпорядження суду документи - висновок лікарсько-консультативної комісії Товариства з обмеженою відповідальністю "Клініка "Інтер" № 19/79/2019 року від 28.01.2019 року та листи начальника Державної установи "Київський слідчий ізолятор" від 08.11.2018 року та 11.02.2019 року не стверджують факт неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою в умовах слідчого ізолятора з огляду на таке.
		Так, в ході судового розгляду даного кримінального провадження, в тому числі під час вирішення питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 26.11.2018 року та 16.01.2019 року судом за власною ініціативою було направлено відповідні листи до Генеральної прокуратури України та Державної установи "Київський слідчий ізолятор" з метою вирішення питання щодо надання обвинуваченому спеціалізованої медичної допомоги.
		Разом з тим, питання про надання спеціалізованої медичної допомоги ув`язненим вирішується Державною установою "Центр охорони здоров`я ДКСВ України", тому Генеральною прокуратурою України було направлено ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 26.11.2018 року до вказаної державної установи, що стверджується листом від 26.12.2018 року (вх. №74790).
		Крім того, в ході судового розгляду було встановлено, що згідно рекомендації лікарів-травматологів Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги ОСОБА_7 потребує носіння гіпсової іммобілізації та оперативного втручання, від якого він категорично відмовився, також останній не додержується рекомендацій лікарів-травматологів щодо необхідності носіння гіпсової іммобілізації та відмовляється від її носіння з 17.06.2018 року по теперішній час.
		Крім того, судом встановлено, що 11.10.2018 року обвинувачений ОСОБА_7 був консультований лікарем-хірургом медичної частини Державної установи "Київський слідчий ізолятор" та йому було встановлено діагноз: "Вколочений консолідуючий перелом шийки правої стегнової кістки", після чого йому повторно було рекомендовано носіння гіпсової іммобілізації, від якої він категорично відмовився.
		Вказані факти стверджуються листом Державної установи "Київський слідчий ізолятор" №15/29742 від 17.12.2018 року (вх. №73636 від 19.12.2018 року), тому доводи сторони захисту про наявність обставин, що унеможливлюють перебування обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою за станом здоров`я не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки в ході судового розгляду було встановлено, що обвинувачений категорично відмовляється від елементарних рекомендацій лікарів, наданих йому в умовах слідчого ізолятора і небажання обвинуваченого отримувати надану йому допомогу не свідчить на користь доводів, зазначених у клопотанні захисника.
		Доводи сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_7 є особою, що не має судимостей, відповідно до вимог статті 89 КК України є слушними, однак в ході судового розгляду було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 починаючи з 2000 року притягався до кримінальної відповідальності, останній раз за вироком Малинівського районного суду міста Одеси від 20.11.2003 року, яким його було засуджено за ст. 186 ч. 3 КК України, із застосуванням ст. 71 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі.
		На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_7 є особою, яка відповідно до вимог статті 89 КК України дійсно не має судимості, однак він раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, останній раз за злочин проти власності із застосуванням насильства, що не свідчить на користь доводів клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу.
		Доводи сторони сторони захисту про те, що обвинувачений має постійне місце проживання на увагу суду також не заслуговують, оскільки сам по собі факт наявності у особи місця проживання не може свідчити на користь заявлених у даному кримінальному провдаженні ризиків, які на даний час хоч і зменшились, однак продовжують існувати, крім того, в ході судового розляду стороною захисту у розпорядження суду не було надано доказів, які б свтерджували факт того, що до події кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_7 був особою, соціально-спрямованою, тобто будь-яких даних про те, що він утримував свою мати або дружину, а так само будь-яких даних про те, що він був працевлаштований або займався будь-якою суспільно корисною працею, в ході судового розгляду не встановлено.
		Враховуючи вказані вище обставини у задоволенні клопотання захисника слід відмовити за його необгрунтованістю та безпідставністю.
		Разом з тим, враховуючи факт того, що обвинувачений ОСОБА_7 за станом здоров`я потребує оперативного втручання, суд надходить до висновку про необхідність повідомлення Міністерства юстиції України щодо необхідності організації надання обвинуваченому ОСОБА_7 необхідної йому медичної допомоги з метою дотримання його прав, гарантованих Конституцією України.
		Керуючись ст. ст. 177, 178, 201, 350 КПК України, -
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		У клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6 - відмовити.
		Повідомити Міністерство юстиції України про необхідність організації надання обвинуваченому ОСОБА_7 необхідної йому медичної допомоги.
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Головуючий                     ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді                         ОСОБА_2 
		 
		 
		 
		 
		 
		                        ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...