Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 638/17037/18 : Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Порушення вимог фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 17.02.2019. Зареєстровано: 17.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.02.2019.
Дата набрання законної сили: 26.02.2019
Номер судового провадження: 3/638/57/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 638/17037/18 
		Провадження № 3/638/57/19 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 лютого 2019 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Шишкін О.В., за участю прокурора Кіншакової Н.В., особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1, та адвоката Лиска П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності        
		ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, директора КЗ «Харківський навчально -виховний комплекс № 106 Харківської міської ради Харківської області імені В.О. Кисіля», ІПН НОМЕР_1, адреса проживання АДРЕСА_1,        
		за ч.2 ст.172-6 КУпАП,
		ВСТАНОВИВ:
		ОСОБА_1, займаючи посаду директора Комунального закладу «Харківський навчально-виховний комплекс № 106 Харківської міської ради Харківської області імені В.О.Кисіля», тобто будучи посадовою особою публічного права, відповідно до довідки №142877854 від 26.10.2018, 20.02.2018 ОСОБА_1 зареєстрував право власності на житловий будинок загальною площею 61,8(кв.м). Вартість набутого ОСОБА_1 житлового будинку становила 420000 грн., що еквівалентно 238,365 прожитковому мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлених на 1 січня 2018 року (420000 /1762=238,365), та відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції", у суб'єкта декларування ОСОБА_1, починаючи з 20.02.2018 виник обов'язок у десятиденний строк з моменту придбання (одержання) такого майна подати письмове повідомлення про суттєві зміни у майновому стані шляхом заповнення відповідної форми змін в особистому кабінеті користувача на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua. Кінцевою датою подання такого повідомлення без порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у даному випадку, є 01.03.2018.
		Проте встановлено, що суб'єкт декларування ОСОБА_1 у несвоєчасно повідомив про суттєву зміну у майновому стані про набуття права власності на житловий будинок чим порушив визначений Законом термін.
		Факт корупційного адміністративного правопорушення зафіксовано протоколом № 496 від 14.11.2018 о 18:00 годині.
		Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні зазначеного правопорушення та призначити покарання у вигляді штрафу.
		ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Лиска П.О., проти інкримінованого правопорушення заперечували, пояснили про те, що 20.02.2018 ОСОБА_1 дійсно набуто право власності на житловий будинок в порядку спадкування. 26.02.2018 ОСОБА_1 змінив електронний цифровий підпис. 27.02.2018 ОСОБА_1 створено електронну пошту korostelev-78@ukr.net, з якого було направлено лист до технічної підтримки НАЗК з приводу ненадходження на електронну пошту korostelev-78@mail.ru повідомлення про зміну ЕЦП та про необхідність зміни поштової скриньки. Відповідь на запит надійшла лише 01.03.2018 о 21:13. Саме з цього часу, як стверджує ОСОБА_1, він отримав доступ до особистого кабінету. 02.03.2018 о 10:30 на електронну пошту ОСОБА_1 надійшло повідомлення про успішне прийняття заявки на заміну ЕЦП.
		Декларація була подана саме 02.03.2018 року.
		Крім того, адвокатом Лискою П.О. наголошено на відсутність «Якості закону» в ст. 172-6 КУпАП, в розмінні правових позиції ЄСПЛ, висловлених у його численних рішеннях.
		З огляду на наведене, ОСОБА_1 та адвокат Лиска П.О. наполягали на закритті провадження у справі через відсутність складу адміністративного правопорушення.
		Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, виходячи з наступних підстав.
		Вимоги ст. 280 КУпАП передбачають з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
		Відповідно до ч.2 ст.172-6 КУпАП адміністративна відповідальність настає за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
		Частиною 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
		Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні, зокрема, правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
		Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
		Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		У відповідності до ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
		Зважаючи на те, що законом в диспозиції статті не визначені наслідки несвоєчасного подання декларації, логічним є висновок про те, що вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. На таку позицію вказала судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яка у своєму інформаційному листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією від 22.05.2017, зазначила, що суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 172-6 КУпАП, характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Склад правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є формальним, оскільки обов'язковим елементом об'єктивної сторони є умисна дія - умисне несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. З суб'єктивної сторони правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-6 КУпАП, може бути вчинено тільки умисно.
		Дана стаття КУпАП є бланкетною, а склад правопорушення формальний.
		Суб'єктивна сторона цього правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
		Отже, автором протоколу не враховано, що суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння, наприклад, через необережність, виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивна сторона - має активну форму прояву .
		Тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести в діях особи умисел на несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані особи.
		Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є посадовою особою юридичних осіб публічного права на посаді директора Комунального закладу «Харківський навчально-виховний комплекс №106 Харківської міської ради Харківської області імені В.О.Кисіля», а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закону) суб'єктом декларування, примітки до статті 172-6 КУпАП суб'єктом правопорушення, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону.
		У зв'язку із викладеним, ОСОБА_1 зобов'язаний повідомляти НАЗК про зміни майнового стану.
		Відповідно до довідки №142877854 від 26.10.2018, 20.02.2018 ОСОБА_1 зареєстрував право власності на житловий будинок загальною площею 61,8(кв.м). Вартість набутого ОСОБА_1 житлового будинку становила 420000 грн., що еквівалентно 238,365 прожитковому мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлених на 1 січня 2018 року (420000 /1762=238,365), та відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції", у суб'єкта декларування ОСОБА_1, починаючи з 20.02.2018 виник обов'язок у десятиденний строк з моменту придбання (одержання) такого майна подати письмове повідомлення про суттєві зміни у майновому стані шляхом заповнення відповідної форми змін в особистому кабінеті користувача на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua.
		Згідно ч.2 ст.251 ЦК України, терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
		Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
		Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
		За таких обставин, кінцевою датою повідомлення про зміну майнового стану, у даному випадку, є саме 02.03.2018.
		Доводи ОСОБА_1 та його захисника про відсутність у нього умислу на несвоєчасне подання декларації про зміну майнового стану заслуговують на увагу, оскільки вони підтверджуються матеріалами справи.
		Окрім цього, під час розгляду справи не було встановлено мотивів ОСОБА_1 на несвоєчасне подання декларації про зміну майнового стану.
		Однак, відповідним органом не надано суду доказів на підтвердження в діях ОСОБА_1 умислу, направленого на порушення ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції».
		Встановлені судом обставини вказують на відсутність в діях ОСОБА_1 умислу на несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, а відповідно - суб'єктивної сторони правопорушення, що є обов'язковим елементом складу адміністративного правопорушення. Вказаний висновок суду підтверджується матеріалами справи.
		Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутня вина як одна із складових елементів адміністративного правопорушення і надані працівниками поліції матеріали не свідчать про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-6 КУпАП.
		Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (EUT. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgment of 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення, і, отже стаття 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно добутих доказів.
		Європейським судом з прав людини активно використовується стандарт доказування «поза розумним сумнівом».
		Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
		У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
		Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішенння ЄС від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).
		Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
		Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.
		Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суддя прийшов до висновку про те, що вони не дають можливості дійти поза розумним сумнівом обґрунтованого висновку щодо порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства щодо додаткових заходів здійснення фінансового контролю за встановлених судом обставин.
		Виходячи зі змісту ст. ст.7, 254 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
		Враховуючи викладене, керуючись також правовою впевненістю згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, що є підставою для закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
		Керуючись п. 1 ст. 247, ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
		УХВАЛИВ:
		Провадження по справі відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про притягнення його до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 172-6 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
		Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з моменту її винесення.
		Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...