Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 1340/5290/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів); реалізації публічної житлової політики, у тому числі:; праці, зайнятості населення (крім зайнятості інвалідів).
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2019. Зареєстровано: 19.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2019.
Дата набрання законної сили: 21.03.2019
Номер судового провадження: П/1340/5728/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		справа№1340/5290/18
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И
		 
		11 лютого 2019 року
		зал судових засідань № 11
		Львівський окружний адміністративний суд в складі:
		головуючого судді Гулика А.Г.,
		 
		за участю:
		секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,
		представника відповідача ОСОБА_1,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови, - 
		в с т а н о в и в:
		фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернулась до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі ГУ Держпраці у Львівській області), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 04.05.2018 №ЛВ279/893/АВ/ФС про накладення штрафу у розмірі               74460,00 грн.
		Ухвалою від 13.11.2018 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведеного інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2 на предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин із найманими працівниками, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантій для працівників під час виконання державних громадських обов'язків, Головне управління Держпраці у Львівській області прийняло постанову про накладення штрафу від 04.05.2018 №ЛВ279/893/АВ/ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 74460,00 грн. Позивач вказує на те, що відповідач 11.04.2018 вчиняв якісь дії, проте акта, складеного за наслідками таких дій, позивачу не надано, а відтак постанову про накладення штрафу винесено безпідставно. Також позивач зазначає, що його не повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу, у результаті чого відповідач виніс оскаржену постанову. Позивач зазначає, що відповідно до індексу споживчих цін, встановлених Держкомстатом України, індекс споживчих цін протягом усього 2017 року, у тому числі і червні 2017 року не перевищував 103 відсотки. Таким чином, у ФОП ОСОБА_2 не виникло обов'язку проводити індексацію заробітної плати. 
		Відповідач 28.11.2018 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що на підставі наказу Управління від 10.04.2018 №0679-П та направлення №0624 від 10.04.2018, інспектором праці 11.04.2018  проведено інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_2 За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування №ЛВ 280/461/АВ від 11.04.2018, яким виявлено порушення п.2.5 глави ІІ Інструкції №58, ст.29,57,66 КЗпП України, ч.4 ст.79 КЗпП України, ч.2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», ч.3 ст.115 КЗпП України, ч.3. ст.24 Закону України «Про оплату праці», ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.ст.116,117 КЗпП України. Відповідач зазначає, що акт інспекційного відвідування складений на 7- ми аркушах у двох примірниках та підписаний позивачем, один примірник отриманий позивачем, про що у акті наявний підпис останнього. У зв'язку із виявленням під час проведення інспекційного відвідування порушення вимог ч.6 ст.95 КЗпП України, ст.33 Закону України "Про оплату праці" заступником начальника Управління 04.05.2018 винесено постанову про накладення штрафу № ЛВ 280/461/АВ/ФС у відповідності до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України на загальну суму 74460,00 грн. Відповідач також зазначає, що про розгляд справи суб'єкта господарювання проінформовано рекомендованим листом від 26.04.2018 №116/2/11-37, який 27.04.018 відправлено за юридичною адресою позивачу. Окрім цього, відповідач вказав на те, що відсутність зауважень до акту інспекційного відвідування, неподання скарги на винесений припис №ЛВ280/461/АВ-П від 11.04.2018 та усунення виявлених порушень в сукупності свідчить про визнання позивачем факту вчинення ним порушення ч.6 ст.65 КЗпП України. З огляду на наведене, відповідач вважає, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ280/461/АВ/ФС від 04.05.2018 у розмірі 74460,00 грн. винесена у відповідності та з дотриманням вимог законодавства, яким врегульовано порядок притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю.
		Представник позивача 25.01.2019 подав пояснення, зміст яких зводиться до того, що факт несвоєчасного направлення повідомлення про розгляд справи з відомостями про дату її початку та місце проведення, є грубим порушенням вимог Порядку №509. З огляду на це, позивач вважає, що невиконання відповідачем вимог п.6  Порядку №509 позбавило позивача можливості захисту своїх прав, у зв'язку з чим оскаржена постанова підлягає скасуванню. Окрім цього, позивач вказує на те, що продавці ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прийняті на роботу в травні та в червні 2017 року. З огляду на вказане, позивач не мав підстав сплачувати індексацію вказаним працівникам. Крім цього, позивач вважає, що перевірка відповідачем позивача, у вигляді інспекційного відвідування на підставі наказу ГУ Держпраці у Львівській області від 10.04.2018 №0679-П проводилась безпідставно, оскільки ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» такої підстави не передбачено.
		Представник відповідача 11.02.2019 подав письмові пояснення зміст яких зводиться до того, що про розгляд справи про накладення на ФОП ОСОБА_2 штрафу, який мав відбутися 04.05.2018, позивач повідомлявся рекомендованим листом, який скеровано 27.04.2018. Відповідач також зазначає, що обов'язку органів Держпраці відстежувати отримання суб'єктами господарювання надісланих їм викликів Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 не містить. Відповідач вважає, що твердження позивача про те, що позивач не мав підстав сплачувати продавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 індексацію заробітної плати, оскільки такі прийняті на роботу лише в травні та червні 2017 року є необґрунтованими та суперечать положенням п.10-2 Порядку №1078. Згідно з положеннями якого, для новоприйнятих працівників індекс споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку обіймає працівник. Відповідач повторно зазначає, що на момент отримання акта інспекційного відвідування позивач повністю погодився із викладеною у ньому інформацією, в тому числі в частині невиплати та ненарахування індексації заробітної плати працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, що підтверджується фактом усунення вказаного порушення у строк визначений приписом. Стосовно підстав проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_2, відповідач повідомляє, що таке проводилось на підставі п.п.3 п.5 Порядку №295, що підтверджується змістом наказу ГУ Держпраці у Львівській області №0679-П від 10.04.2018.
		Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлявся про дату, час і місце його проведення. Подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
		Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.
		Заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю, виходячи з наступного.
		 
		Позивач - ФОП ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання фізичної особи-підприємця: 80733, Львівська область, Золочівський район, с.Червоне, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_2, серії В02.
		На підставі наказу ГУ Держпраці у Львівській області №0679-П від 10.04.2018 та направлення №0624 від 10.04.2018 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області в термін з 11.04.2018 по 12.04.2018 проведене інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 Львівська область, Золочівський район, с.Червоне на предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин із найманими працівниками, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантій для працівників під час виконання державних громадських обов'язків.
		За результатами проведення інспекційного відвідування відповідач склав акт №ЛВ280/461/АВ від 11.04.2018 та видав припис про усунення виявлених порушень №ЛВ280/461АВ-П. 
		20.04.2018 відповідач згідно з Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, прийняв рішення №ЛВ/280/461/АВ/МГ/ІП щодо розгляду справи про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_2
		26.04.2018 відповідач листом №116/2/11-37 направив на адресу позивача виклик на розгляд справи про накладення штрафу, що відбувся 04.05.2018 об 11:00 в приміщенні ГУ Держпраці у Львівській області, за адресою: м.Львів, пл.Міцкевича,8, 7 поверх, приймальня керівника.
		За результатами перевірки додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування ФОП ОСОБА_2 відповідач прийняв постанову про накладення штрафу від 04.05.2018 №ЛВ 280/461/АВ/ФС на підставі абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України, за порушення позивачем вимог ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України "Про оплату праці" в розмірі  74460,00 грн.
		Не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.
		 
		При  вирішенні спору суд виходив з такого.
		Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для здійснення громадянами права на працю. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.
		Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці.
		Відповідно до п.п.1, 2 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого  Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011  (далі - Положення №386), Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
		Держпраці України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.
		Пунктом 7 вказаного Положення Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
		Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації ст.259 Кодексу законів про працю України та ст.34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26.04.2017 №295, якою, зокрема, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 295).
		Відповідно до п.2 вказаного Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
		У п.5 Порядку №295 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 вказаного пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.
		Порядок прийняття постанов про накладення штрафних санкцій, передбачених  ст.265 КЗпП України, регламентований Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений     постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі  - Порядок № 509).
		Відповідно до абз.4 ч. 2  ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
		Отже, підставою для накладення штрафів є виявлені під час перевірки суб'єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, зафіксовані в акті перевірки.
		Відповідно до п.27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
		Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому вказаним Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.
		Згідно з частинами 7 та 8 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
		Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
		 
		Щодо доводів позивача про те, що відповідач 11.04.2018 вчиняв якісь дії, проте акта, складеного за наслідками таких дій, позивачу не надано, а тому постанову про накладення штрафу винесено безпідставно, суд зазначає таке.
		Суд встановив, що за результатами проведення інспекційного відвідування відповідач склав акт №ЛВ280/461/АВ від 11.04.2018. Як вбачається із змісту вказаного акта інспекційного відвідування такий складений на 7 (семи) аркушах у двох примірниках та підписаний позивачем, один примірник акта отриманий позивачем 11.04.2018, що підтверджується наявним підписом останнього у акті (а.с.19-26). Позивач не надав жодного доказу на спростування вказаних обставин.
		Таким чином, суд вважає, що доводи позивача в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.
		 
		Щодо доводів позивача про те, що його не повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу, суд зазначає наступне.
		Відповідно до п.6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
		Згідно з п. 7 Порядку №509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6    вказаного Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
		Суд встановив, що 26.04.2018 відповідач склав виклик на розгляд справи про накладення штрафу, що відбувся 04.05.2018 об 11:00 в приміщенні ГУ Держпраці у Львівській області, за адресою: м.Львів, пл.Міцкевича, 8, 7 поверх, приймальня керівника. (а.с.123).
		Вказаний виклик на розгляд справи про накладення штрафу від 26.04.2018, надісланий позивачу згідно з супровідним листом від 27.04.2018 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується квитанцією ПАТ "УКРПОШТА" №3167 від 27.04.2018 (а.с.45). Таким  чином, повідомлення про розгляд справи надіслано більш ніж за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу.  
		Позивач у поясненнях до позовної заяви вказує на те, що такий виклик отримала лише 03.05.2018 о 20:00. 
		Суд зазначає, що відповідно до п.п. 94-96 Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв'язку за місцем обслуговування.
		Прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти.
		У разі вручення рекомендованих поштових відправлень, рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про надходження поштових відправлень з використанням абонентської поштової скриньки згідно з укладеним договором датою вручення вважається дата їх вкладення до скриньки.
		Відправлення "EMS", адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, у приміщенні адресата.
		У разі відсутності або несправності абонентської поштової скриньки, невиконання вимог щодо її встановлення, відсутності договору юридичної особи з оператором поштового зв'язку про доставку пошти оператор поштового зв'язку зобов'язаний письмово повідомити користувача послуг поштового зв'язку про свою відмову від доставки адресованих йому поштових відправлень, періодичних друкованих видань.
		Реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку.
		Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що абонент (позивач) самостійно міг визначає як організувати відносини з оператором поштового зв'язку, щоб забезпечити отримання надісланої йому поштової кореспонденції шляхом укладення договору та встановлення абонентської скриньки, отримання кореспонденції безпосередньо у відділенні поштового зв'язку. 
		Таким чином, обов'язок відповідача повідомити суб'єкта господарювання про розгляд справи обмежується лише надісланням виклику на розгляд справи. Фактичні обставини одержання надісланого виклику знаходяться за межами компетенції відповідача та не можуть впливати на розгляд справи про накладення штрафу, оскільки відносини між оператором поштового зв'язку та адресатом знаходяться поза контролем відповідача та не залежать від нього.
		Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №809/1198/17, від 13.06.2018 у справі №820/6755/16.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідач вжив усіх заходів, спрямованих на забезпечення особистої участі ФОП ОСОБА_5 в розгляді справи про накладення штрафу.
		 
		Щодо доводів позивача про те, що у ФОП ОСОБА_2 не виникло обов'язку проводити індексацію заробітної плати продавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_6, суд зазначає наступне.
		Згідно з абз.5 ч.1 ст.18 Закону України  «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 №2017-ІІІ законами України  з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
		На підставі ч.2 ст.19 Закону України  «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»  державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
		Відповідно до  ст.33 Закону України "Про оплату праці"  заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку та в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.
		Згідно з ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"  індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
		Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення"  об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру.
		Положеннями п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого  постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, із змінами та доповненнями (далі - Порядок №1078) передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством.
		Структуру заробітної плати визначено у  статті 2 Закону України "Про оплату праці", якою передбачено існування основної заробітної плати, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
		Механізм проведення індексації у разі підвищення грошових доходів визначено положеннями пункту 5 Порядку №1078. Зокрема, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. 
		Суд встановив, що відповідно до книги нарахування заробітної плати у ФОП                ОСОБА_2 нарахування заробітної плати працівникам, які працювали на посаді продавця впродовж 2017 року здійснювались у розмірі 3200 грн., тобто посадові оклади були незмінними. Таким чином, починаючи від червня 2017 року підлягали індексації, яку слід нараховувати щомісячно, відповідно до приросту індексу споживчих цін, вказане підтверджується книгою нарахування заробітної плати.
		В акті інспекційного відвідування встановлено порушення вимог чинного законодавства в частині не проведення виплати індексації заробітної плати за червень 2017 року працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_6
		Відповідно до абз. 2 п. 1-1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
		Абзац 3 п. 1-1 Порядку №1078 передбачає, що індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
		Пунктом 1 додатку 1 до Порядку №1078 передбачено, що індекс споживчих цін для визначення порогу індексації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV.
		Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
		Суд встановив, що в спірному випадку, величина індексу споживчих цін перевищила поріг 103,0% у квітні 2017 року (добуток індексів за лютий-квітень 2017 склав 103,7%).
		Індекс за квітень опубліковано до 10.05.2017.
		Враховуючи наведене, суд вважає, що позивач зобов'язаний проводити та виплачувати індексацію заробітної плати працівникам починаючи з червня 2017 року.
		Аргументи позивача про те, що вказані вимоги не стосуються продавців ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки вони прийняті на роботу в травні та червні 2017 року є необґрунтованими та суперечать положенням п.102-Порядку № 1078, згідно з положеннями якого, для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
		Як зазначалось, підвищення посадових окладів працівників, які перебували на посаді впродовж 2017 року не здійснювалось, а заробітна плата виплачувалась в розмірі 3  200грн. Згідно з укладеними трудовими договорами із працівниками, заробітна плата встановлена у розмірі мінімальної заробітної плати з урахуванням змін законодавства.
		Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік"                         № 1801- VIII від 21.12.2016, мінімальна заробітна плата з 01.01.2017 встановлена в розмірі 3200 грн.
		Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації мало здійснюватись з лютого 2017 року.
		З огляду на вказане, суд дійшов висновку, про порушення позивачем вимог ч.6 ст.95КзПП України та ст.33 Закону України «Про оплату праці», що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.
		Суд також зазначає, що на момент підписання акта інспекційного відвідування позивач повністю погодився із викладеною у ньому інформацією, в тому числі щодо виявленого порушення ч.6 ст.95 КЗпП України в частині невиплати та не нарахування індексації заробітної плати працівникам ОСОБА_3 та ОСОБА_6, що підтверджується фактом усунення вказаного порушення у строк визначений приписом (а.с.40).
		 
		Щодо доводів позивача про те, що перевірка відповідачем позивача у формі інспекційного відвідування на підставі наказу ГУ Держпраці у Львівській області від 10.04.2018 №0679-П проводилась безпідставно, оскільки в ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» такої підстави не передбачено, то суд вважає такі безпідставними, оскільки положення вказаної норми не поширюються на органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, що випливає із змісту ч.5 ст.2 вказаного Закону. 
		Суд зазначає, що підстави проведення інспекційних відвідувань передбачені Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №295.
		Згідно з п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту; 4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю.
		Суд встановив, що інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 проводилось на підставі п.п.3 п.5 Порядку №295, що підтверджується наказом ГУ Держпраці у Львівській області №0679-П від 10.04.2018.
		Беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу від 04.05.2018 №ЛВ279/893/АВ/ФС є правомірною та скасуванню не підлягає.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
		Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити повністю.
		Відповідно до ст.139 КАС України судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
		Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, 
		в и р і ш и в:
		в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови відмовити повністю.
		Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.
		Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. 
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Повне рішення суду складене і підписане 18.02.2019.
		 
		Суддя                                                                            А.Г. Гулик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...