Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 711/9437/15-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство.
Надіслано для оприлюднення: 18.02.2019. Зареєстровано: 19.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/711/46/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015250050000748

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		           Справа № 711/9437/15-к
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		18 лютого 2019 року 
		м.Черкаси
		Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі колегії:
		головуючого судді         ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю 
		секретарів             ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		прокурорів             ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		потерпілого             ОСОБА_10 ,
		обвинуваченої         ОСОБА_11 ,
		захисників             ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження №12015250050000748 від 03.03.2015 за обвинуваченням ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Черкаси, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, працюючої головним бухгалтером бухгалтерської компанії «Дім обліку», є матір`ю двох малолітніх дітей  дочок 2012 та 2015 років народження, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимої, 
		у вчиненні злочинів, передбачених п.2 ч.2 ст. 115 КК України,
		Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним.
		За обвинувальним актом ОСОБА_11 обвинувачується в тому, що вона 03.03.2015 в період часу між 11 год. 00 хв. до 16 год. 15 хв. вчинила умисне вбивство свого малолітнього сина ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 при наступних обставинах. Так, 02.03.2015 малолітній ОСОБА_14 отруївся продуктами харчування, в зв`язку з чим мав погане самопочуття. Вказана хвороба вплинула на поведінку дитини. Зокрема, він постійно плакав, скаржився на болі та поводив себе капризно. Дана ситуація вплинула на матір загиблого ОСОБА_11 яка через вказану поведінку сина, сприймаючи її як неслухняність, перебувала в стані емоційного напруження, проте психічно здорова, згідно акту судово-психіатричного експерта № 156 від 20.03.2015 та № 299 від 27.05.2015. 
		03.03.2015 в період часу між 11 год. 00 хв. до 16 год. 15 хв. ОСОБА_11 , знаходячись за місцем свого проживання, в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до свого малолітнього сина ОСОБА_14 , що виникли внаслідок поганої поведінки останнього, маючи умисел направлений на заподіяння смерті своєму малолітньому сину, при відсутності інших осіб у помешканні, вчинила умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме: підійшовши до свого малолітнього сина ОСОБА_14 , умисно, нанесла останньому один удар невстановленим в ході досудового розслідування предметом в область тім`яної ділянки голови справа, після чого застосовуючи фізичну силу, умисно стиснула руками органи шиї останньому, почавши душити ОСОБА_14 перекривши йому таким чином верхні органи дихання та утримувала його в такому положенні до часу коли ОСОБА_14 перестав подавати ознаки життя.
		Внаслідок вчинення своїх протиправних дій, ОСОБА_11 спричинила своєму малолітньому синові ОСОБА_14 тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу в м`які тканини шиї в ділянці лівої пластинки щитоподібного хряща та лівого великого ріжка під`язикової кістки, крововиливу в м`які тканини шиї справа з переходом на нижню частину правої піднижньощелепної слинної залози, крововиливу в товщу язика, що супроводжувались явищами механічної асфіксії, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 03-01/184 від 14.03.2015, виникли безпосередньо перед настанням смерті від дії тупих предметів (предмету), та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; крововиливу в м`які тканини в ділянці правого тім`яного горба, який згідно висновку вказаної судово-медичної експертизи, виник безпосередньо перед настанням смерті від дії тупих предметів (предмету) та носить ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеню тяжкості.
		Причиною смерті ОСОБА_14 , згідно зазначеного вище висновку судово-медичної експертизи, є механічна асфіксія внаслідок стиснення шиї, що підтверджується наявністю крововиливів в м`які тканини шиї в ділянці лівої пластинки щитоподібного хряща та лівого великого ріжка під`язикової кістки, крововиливу в м`які тканини шиї справа з переходом на нижню частину правої піднижньощелепної слинної залози, крововиливу в товщу язика, крововиливу в капсулу вилочкової залози, ознак механічної асфіксії (емфізема легень, точкові крововиливи в білкову та сполучнотканинну оболонку обох очей, точкові крововиливи під плеврою обох легень та епікардом, точкові крововиливи в шкіру обличчя та шиї), та ознак швидко наставшої смерті (рідкий стан крові, повнокров`я внутрішніх органів, різке повнокров`я та набряк речовини головного мозку).
		Після того, як ОСОБА_11 усвідомила, що вчинила умисне вбивство свого малолітнього сина ОСОБА_14 , з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, навмисно видозмінила слідову картину на місці вчинення злочину, створивши штучним шляхом докази своєї непричетності до щойно вчиненого нею кримінального правопорушення, зокрема порушила звичайну обстановку в своєму житлі, розкидавши побутові речі, завдала собі тілесних ушкоджень та зв`язала собі руки і ноги, а в подальшому надала працівникам міліції заздалегідь недостовірні покази щодо вчинення невстановленими особами стосовно неї та її загиблого сина розбійного нападу.
		Такі діяння ОСОБА_11 стороною обвинувачення кваліфіковані за п.2 ч.2 ст. 115 КК України як умисне вбивство малолітньої дитини.
		Мотиви суду.
		Під час розгляду кримінальних проваджень суд зобов`язаний суворо додержуватись закріплений у ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. 
		Згідно з вимогами ст. 91 КПК доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
		Статтею 92 КПК України встановлено, що обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора. 
		За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, а також виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, суд приходить до висновків про недоведеність того, що злочин (вбивство ОСОБА_15 ) вчинено ОСОБА_11 (п.2 ч.1 ст. 373 КПК).
		З цього приводу суд констатує наступне:
		В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_11 вину не визнала, показала, що сина ОСОБА_15 не вбивала, а події, які мали місце 03.03.2015 в період часу з 11 год. 00 хв. до 16 год., розвивались наступним чином: 
		Напередодні 02.03.2015 син ОСОБА_16 захворів. На наступний день  03.03.2015 у ОСОБА_16 спостерігалась температура 38,30С, а тому він не пішов до школи та залишився дома. З 08 год. до 11 год. до квартири заходили її мати  ОСОБА_17 та її брат  ОСОБА_18 . Близько 13 год. вона з ОСОБА_16 намагались заснути, але заважав звук працюючого по сусідству перфоратора. Коли вона лежала разом із сином то раптово відчула удар твердим предметом у скроневу частину голови. Побачила двох невідомих чоловіків у чорному одязі та масках, які вимагали повідомити де сховані гроші. Один із них вдарив ОСОБА_16 по голові. Вподальшому один із них утримував ОСОБА_16 , а другий затяг її в ванну та продовжував вимагати інформацію про схованку грошей. Вона намагалась кричати, але один із невідомих погрожував вбити дитину якщо вона не припинить цього робити. Чоловік, який знаходився з нею шкрябав її тіло, надів мотузку на її шию і зав`язав ззаду. Їй палили та різали волосся, коли випитували де сховані гроші. Вставили кляп в рота. В якусь мить її ударили твердим предметом схожим на біту по шиї, після чого вона нічого не пам`ятає. Отямилась лише в лікарні. Із квартири пропали гроші 40 тис. доларів США, 200 тис. грн., кільце (обручка). Вважає, що ОСОБА_16 вбив хтось із присутніх чоловіків. На причетність до злочину інших осіб вказала на наявні у неї тілесні ушкодження, які не могли виникнути шляхом самоушкодження. 
		Потерпілий ОСОБА_10 в суді показав, що не вірить у смерть сина, вважає, що його смерть була інсценована, а він насправді живий. Дружина не могла вбити сина ОСОБА_16 . 
		На обґрунтування винуватості ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого їй злочину сторона обвинувачення посилається на наступні докази, які суд відхилив.
		При цьому суд не погоджується із обраною тактикою прокурора щодо доказування винуватості ОСОБА_11 за принципом «від протилежного», а саме докази прокурора будуються за принципом «ніхто не міг вчинити злочин окрім ОСОБА_11 , так як нікого окрім неї не було в квартирі разом із загиблим ОСОБА_15 ».
		Судом нижче проаналізовані всі докази сторони обвинувачення, якими, на думку прокурора, доводиться винуватість ОСОБА_19 та наведена мотивація їх неприйняття до уваги судом:
		1. Протокол огляду місця події від 03.03.2015 та фототаблиця до нього (т. 2 а.с. 1-32), на який посилається прокурор, є лише документом, яким зафіксовано хід та результати проведення процесуальні дії, зокрема оглянуто приміщення квартири АДРЕСА_2 , в ході якого вилучено серед інших речей: 14 слідів низу взуття, 17 слідів пальців рук, дві серцевини замків від вхідних дверей до квартири, моток прозорого скотчу, шкіряний ремінець чорного кольору, полімерний прозорий стаканчик, полімерна баклажка 5 л, пара тапок рожевого кольору, 3 різні відрізки стрічки рожевого кольору, 2 ножі з чорною та синьою рукояткою, відрізок скотчу, особисті речі з кишень жіночої зимової куртки, два мобільні телефони «Нокіа» чорного та сірого кольору, ланцюжок з металу жовтого кольору з кулоном червоно-чорного кольору, подушку, наволочку, 2 зв`язки ключів, змиви з раковини та ванни, пучок волосся, 2 скляні банки із зразками води з ванни.
		Відомостей, які б вказували на причетність ОСОБА_11 до вчинення вбивства даний протокол не містить.
		2. Не може бути доказом відомості, які містяться в розшуковій таблиці по слідам низу взуття (т. 2 а.с. 33-43), яка містить зображення 15 слідів низу взуття, виявлених і вилучених під час огляду місця події, та взуття, зображення підошви якого було порівняно з виявленими слідами.
		Зображення розшукової таблиці №9, 11, 13, 16, 18, 20, 22 містить інформацію, що зазначене на фото взуття належить відповідно обвинуваченій ОСОБА_11 , братові обвинуваченій ОСОБА_20 , матері обвинуваченій ОСОБА_17 , діду загиблого ОСОБА_14  ОСОБА_21 , решта співробітникам міліції. Однак суду не доведено в якій процесуальний спосіб встановлювалось належність взуття відповідним особам, а тому колегія суддів ставить під сумнів достовірність такої інформації. Сумніви щодо об`єктивності вказаних відомостей зумовлені також тим, що вказана розшукова таблиця не підписана уповноваженою особою, яка її склала, а тому не зрозуміло хто робив висновки про взуття і кому воно належить. 
		Також суд звертає увагу, що зображення 16 (т. 2 а.с. 40) містить фотографію підошви взуття, яка нібито належить «вхожій особі», яка органом досудового розслідування не встановлена, а тому суд не може погодитись із доводами прокурора, що жодних слідів низу взуття не залишено сторонніми особами, що в свою чергу не може свідчити про те, що до квартири сторонні особи не заходили.
		3. Не доводить винуватість ОСОБА_11 висновок експерта № 68 від 23.03.2015 (т. 2 а.с. 45-56), згідно якого визначити придатність для ідентифікації низу взуття можливо лише при порівняльному дослідженні.
		4. Категоричні доводи прокурора, що до квартири сторонні особи не заходили, спростовуються висновком експерта № 144 від 14.05.2015 (т. 2 а.с. 58-67), за яким сліди взуття розмірами 135х74мм, 95х82мм, 78х70мм, 114х67мм, 80х90мм, 163х123мм залишені не взуттям експериментальні відтиски якого, надані на експертизу. 
		5. Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
		Дотримуючись положень вказаної норми суд не допускає як доказ інформацію, зазначену в довідці начальника сектору № 5 НДЕКЦ ОСОБА_22 (т.2 а.с. 78), і на яку посилається прокурор, так як вказана довідка не отримана у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом порядку, і за своєю формою і суттю не є документом, а також висновком експерта. 
		При цьому варто зауважити, що хоча суд визнав недопустимим доказом вказану довідку, частина інформації, яку повідомляє начальник сектору НДЕКЦ ОСОБА_22 в цій довідці, знову ж таки спростовує версію прокурора про відсутності в квартирі сторонніх осіб, так як містить відомості про те, що сліди розмірами 135х75мм, 95х82мм належить до взуття особи, інформація про яку відсутня. 
		6. Що стосується відомостей, розміщених в розшуковій таблиці по слідах рук (т. 2 а.с 83-87) суд встановлює наступне.
		Предметом дослідження є 20 слідів пальців рук, які були виявлені та вилучені в квартирі АДРЕСА_2 . Із 20 слідів ідентифіковані 12, з яких 9 слідів належать ОСОБА_11 . Присутність слідів пальців рук ОСОБА_11 в квартирі ніяким чином не доводить її винуватість до злочину, який ставиться їй у вину, так вона в цій квартирі проживала. 
		Також вказана інформація в черговий раз спростовує версію прокурора про відсутність сторонніх осіб в момент вчинення злочину, так як по 6 слідах пальців рук співпадань не встановлено, а 2 сліди не придатні ідентифікації. 
		Також суд розцінює інформацію, яка міститься в розшуковій таблиці, як аналітичну, при цьому таблиця будь-якою уповноваженою особою не підписана, таким чином в передбачений Кримінальним процесуальним кодексом порядку не отримана, а тому не є документом, що в сукупності дає суду підстави для визнання його недопустимим доказом.
		7. Не зважаючи, що висновок експерта № 70 від 07.03.2015 (т.2 а.с. 89-96), на який, як на доказ в обґрунтування обвинувачення ОСОБА_11 посилається прокурор, не містить доказів винуватості останньої, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
		Як зазначено в описовій частині вказаного висновку 03.03.2015 в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 було вилучено 17 слідів рук. Таку ж кількість слідів рук в упакованому та опечатаному вигляді надано на експертизу. Упакування на момент огляду не порушено. Водночас експерт ОСОБА_23 дає висновки по 19 таким слідам, з яких 11 слідів придатні для ідентифікації по них особи, яка їх залишила, а 8 слідів не придатні для ідентифікації. 
		Різницю у кількості слідів, які надійшли на експертизу та кількості, по яким надані експертом висновки, стороною обвинувачення не обґрунтовані, що дає підстави для сумніву у достовірності цих висновків, які суд трактує на користь обвинуваченої. 
		8. Висновок експерта № 211 від 07.07.2015 згідно якого 7 слідів рук залишені ОСОБА_11 , 1 - ОСОБА_24 , а 3 сліди рук залишені не ОСОБА_11 , не ОСОБА_17 , не ОСОБА_20 , не ОСОБА_21 , не ОСОБА_24 , а іншими особами, суд визнає неналежними доказами, які не підтверджують існування чи відсутність обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні в розумінні ст. 85 КПК України стосовно винуватості ОСОБА_11 .
		9. За висновком експерта № 84 від 07.04.2015 (т.2 а.с. 106-110) на внутрішніх поверхнях двох циліндрових механізмів врізаних замків, що були виявлені та вилучені під час ОМП 03.03.2015 в квартирі АДРЕСА_2 , слідів впливу сторонніх предметів, які б залишились при спробі відчинення замків, не виявлено. 
		Водночас під час допиту в якості експерта ОСОБА_22 в суді, останній роз`яснив, що під стороннім предметом слід розуміти нештатний ключ (оригінал ключа або його дублікат). При цьому неякісний дублікат міг оставити сліди, а якісна копія ключа  слідів вірогідно не залишить. 
		Таким чином висновки прокурора, що до квартири сторонні особи не проникали, суд не приймає, так як версію щодо можливого виготовлення дублікату ключа сторонніми особами під час досудового розслідування не перевірялась. 
		Таким чином ці висновки експерта не підтверджують прямо або непрямо винуватість ОСОБА_11 у пред`явленому обвинуваченні, а тому суд висновки експерта № 84 від 07.04.2015 визнає неналежним доказом. 
		10.Висновок експерта № 83 від 01.04.2015 (т.2 а.с. 112-115) також не підтверджує достовірність або недостовірність показань ОСОБА_11 , а тому є неналежним доказом, так як експерт перевіряв лише залишки пластичних матеріалів на поверхнях ключів, які могли бути використані для виготовлення зліпку з даних ключів. При цьому не перевірені інші можливі способи виготовлення дублікатів ключів без використання пластичних матеріалів. 
		11. Протокол огляду місця події від 03.03.2015 (т. 2 а.с. 116-118), згідно якого оглянуто автомобіль швидкої медичної допомоги, в середині якої знаходився труп ОСОБА_14 , а також протокол огляду трупа ОСОБА_14 (т. 2 а.с. 121-124), висновок експерта № 03-01/184 від 04.03.2015 (т.2 а.с. 149-151), висновок експерта № 03-01/184/2 від 20.04.2015 є документами та доказами в розумінні ст. 84 КПК України, якими зафіксовано хід та результати проведення процесуальні дії, визначено причину смерті ОСОБА_14 як механічна асфіксія, встановлені у нього тілесні ушкодження, механізм їх утворення, їх локалізація, час їх виникнення та час смерті, за якими можна констатувати, що вчинено кримінальне правопорушення. Водночас відомостей, які б доводили винуватість ОСОБА_11 у вчиненні вбивства поза розумним сумнівом, вказані протоколи та висновки експерта, не містять.
		12. Відомості протоколу огляду місця події від 02.04.2015 (т. 2 а.с. 125-126), згідно якого виявлено та вилучено ноутбук Тошиба, не може свідчити про те, що ОСОБА_11 умисно його приховала від органів поліції з метою укриття інформації, яку вона підшукувала на пошукових сайтах, так як такі твердження прокурора не підтверджена іншими доказами, за сукупністю яких можна прийти до таких висновків. З цього приводу суд також проаналізував інформацію, яка представлена прокурором, зокрема інформацію, яка знаходиться в протоколі огляду предмету від 03.04.2015 (т.2 а.с. 127-132), а саме ноутбука Тошиба, яка за дослідженнями сторони обвинувачення нібито викриває у вчиненні злочину ОСОБА_11 , так як остання в період часу з 11 години 35 хвилин до 12 години 35 хвилин в інтернет мережі за допомогою пошукових ресурсів шукала інформацію про препарат «Енаприл», а також цікавилась інформацією про: «що буде, якщо дитина випила 10 таблеток енаприлу», «передозування енаприлом», «як швидко діє енаприл», «передозування енаприлом для дітей». 
		Ці доводи суд відкидає, так як факт використання препарату «Енаприл» не входить в обсяг обвинувачення ОСОБА_11 , і цей препарат не був причиною смерті ОСОБА_15 .
		Таким чином відомості вищевказаних протоколів суд визнає неналежними доказами в розумінні положень ст. 85 КПК України. 
		13. Протокол обшуку від 06.04.2015 в (т. 2 а.с. 132-140), ході якого в квартирі АДРЕСА_2 виявлено грошові кошти в сумі 37900$, 25Є, 149000 грн. та три аркуші формату А4 з рукописним текстом, який написаний ОСОБА_11 також не є належним доказом інсценування ОСОБА_11 нападу, так як така версія ґрунтується лише на припущеннях прокурора.
		14. Відомості протоколу проведення слідчого експерименту від 12.03.2015, який супроводжувався відеозаписом (т.2 а.с. 144-146) суд визнає недопустимим доказом, так як вказана процесуальна дія проводилась із ОСОБА_11 як з потерпілою, яка була попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань за ст. 384 КК України, якій надалі було повідомлено про підозру, а вподальшому вона набула статус обвинуваченої. Таким чином необхідності в аналізі відомостей цього документу суд не вбачає.
		15. Висновок експерта № 03-01/184/11 від 17.07.2015 (т.2 а.с. 147-148), яким оцінені можливості виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_15 за обставин, вказаних ОСОБА_11 під час слідчого експерименту від 12.03.2015 суд визнає недопустимим доказом за концепцію «плодів отруєного дерева», тобто суд оцінив недопустимість всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим.
		16. Судом також надана оцінка наявним тілесним ушкодженням у ОСОБА_11 .
		Зокрема за висновком експерта № 405 від 04.03.2015 (т.2 а.с. 158-163) у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді струсу головного мозку, синців на голові, численні синці на шиї, тулубі та кінцівках, подряпини на голові, шиї, тулубі та кінцівках. Також в наданих медичних документах виявлено атланто-аксіальний ротаційний підвивих, який міг виникнути внаслідок дії тупого предмету (предметів). 
		У висновку експерта №913 від 09.07.2015 (т.2 а.с. 166) зазначено, що ділянки розташування вищеописаних тілесних ушкоджень (окрім атланто-аксіального ротаційного підвивиху) знаходяться в місця, доступних для власних рук, а тому саме ця обставина стала для висновку експерта, що не виключається можливість спричинення вищевказаних тілесних ушкоджень власноруч. 
		Ці висновки підтверджені експертом ОСОБА_25 в судовому засіданні. 
		В той же час за висновком судово-медичної комісійної експертизи №38-к від 28.07.2015 (т.2 а.с. 167-175) можливість виникнення травми голови зі струсом головного мозку, крововиливами обличчя, синця м`яких тканин шиї, синців лівої верхньої кінцівки, правої верхньої кінцівки, грудної клітки, садна лівого плеча, синців обох стегон внаслідок самоушкодження є малоймовірною.
		Щодо атланто-аксіального ротаційного підвивиху, то комісія експертів встановила вказаний підвивих міг бути як наслідком дії тупого предмету в ділянку голови із наступним її поворотом (ротацією), так і проявом раніше перенесеного патологічного процесу чи травми. Можливість виникнення відміченого підвивиху внаслідок само ушкодження  є малоймовірною. 
		Як показав в суді лікар судово-медичний експерт ОСОБА_26  член комісії, поняття «малоймовірність» розтлумачив як фактичне виключення (99%). 
		Таким чином суд встановлює у ОСОБА_11 ряд тілесних ушкоджень, виникнення яких шляхом самоушкодження є малоймовірним, що в свою чергу трактується на користь достовірності показань обвинуваченої ОСОБА_11 , які вона дала суду про обставини їх отримання та спростовує версію прокурора про самостійне нанесення нею собі ушкоджень з метою інсценування обставин та уникнення відповідальності. 
		17. За висновками експерта №2-04/240 від 24.07.2015 (т.2 а.с. 199-202) встановлені генетичні ознаки (ДНК-профіль) зразка крові трупа ОСОБА_15 та зразків крові ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , за якими ОСОБА_11 , ОСОБА_10 можуть бути біологічними батьками ОСОБА_14 з ймовірністю 99,96%.
		Такі висновки спростовують твердження потерпілого ОСОБА_10 , що його син живий, а його смерть була інсценована. 
		18. Виявлений в крові ОСОБА_11 етанол, а в сечі - доксиламін, фенобарбітал, кофеїн, еналаприл за висновками експерта № 488 від 13.03.2015 (т.2 а.с. 164-165) не доводять причетність ОСОБА_11 до вбивства ОСОБА_15 , а доводи прокурора, що вказаний факт підтверджує неправдиві показання останньої, не підтверджені іншими доказами. Таким чином вказаний висновок суд визнає неналежним доказом і до уваги не бере. 
		19. Крім того суд визнає неналежними доказами:
		а) відомості, які містяться у висновку експерта №2-04/239 від 24.07.2015 (т.2 а.с. 204-207), згідно якого в зрізах пластин з піднігтьовим змістом правої та лівої руки ОСОБА_14 знайдені епітеліальні клітини, кров не виявлена. Епітеліальні клітини збігаються між собою, та ДНК ОСОБА_14 , не збігаються з ДНК ОСОБА_11 ; 
		б) відомості висновку експерта № 2-04/238 від 24.07.2015 (т.2 а.с. 209-212), згідно якого в зрізах пластин з піднігтьовим змістом правої та лівої руки ОСОБА_11 знайдені епітеліальні клітини, кров не виявлена. Епітеліальні клітини збігаються між собою, та ДНК ОСОБА_11 , не збігаються з ДНК ОСОБА_14 ; 
		в) відомості висновку експерта № 05-1-08/86 від 10.04.2015 (т.2 а.с. 213-216) згідно якого піт, виявлений на слідах ремінця, міг походити від ОСОБА_14 та ОСОБА_11 ;
		г) відомості за висновком експерта № 05-5-06/39 від 26.03.2015 (т.2 а.с. 217-219), згідно якого слину, яку виявили на подушці, вилучену при ОМП від 03.03.2015, міг залишити ОСОБА_14 ;
		д)    відомості висновку експерта № 05-1-08/87 від 10.04.2015 (т.2 а.с. 220-222), згідно якого волосся виявлене під час ОМП від 03.03.2015 щодо волосся схожого на волосся ОСОБА_11 ;
		е) висновок експерта № 81 від 28.03.2015 (т.2 а.с 224-226), згідно якого на двох відрізках липкої прозорої стрічки слідів рук та слідів матеріалу не виявлено;
		є) висновок експерта № 82 від 26.03.2015 (т.2 а.с. 228-230), згідно якого на відрізках липкої прозорої стрічки будь - які вузли та вузлові з`єднання відсутні;
		ж) висновок експерта № 97 від 06.04.2015 (т.2 а.с. 232-236), згідно якого три стрічки надані на експертизу являлися одним цілим, розрізані ножем;
		з) висновок експерта № 02-1-08/94 від 02.04.2015 (т.2 а.с. 237-239), згідно якого на слідах гігієнічної прокладки, трусах та бюстгальтері крові та сперми не знайдено;
		и) висновок експерта № 05-5-06/45 від 26.03.2015 (т.2 а.с. 240-242), згідно якого в плямі білуватого кольору на платті ОСОБА_11 виявлено сліди слини, яку міг залишити ОСОБА_14 та ОСОБА_11 ;
		і) висновок експерта № 2-04/284 від 24.07.2015 (т.2 а.с. 244-246), згідно якого на платті чорного кольору в горошок, що належить ОСОБА_11 сперматозоїди не знайдено;
		ї) висновок експерта № 05-1-08/83 від 18.03.2015 (т.2 а.с. 247-248), згідно якого в слідах на сукні чорного кольору виявлено 2 головки сперматозоїдів без домішків крові. Кров та сперма не знайдена;
		й) висновок експерта № 2-04/283 від 24.07.2015 (т.2 а.с. 250-252), згідно якого на куртці чорного кольору, що належить ОСОБА_20 слина не виявлена;
		к) висновок експерта № 69 від 05.03.2015 (т.2 а.с. 254-258), згідно якого на 5 літровій баклажці виявлено папілярний візерунок не придатний для ідентифікації;
		л) висновок експерта № 2/471 від 29.04.2015 (т.2 а.с. 265-266), згідно якого у зразках води наданих на експертизу нічого не виявлено;
		м) висновок експерта № 2/470 від 31.03.2015 (т.2 а.с. 260-262), згідно якого на тампонах, якими проводилися змиви з ванни та умивальника наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин не виявлено;
		н) висновок експерта № 05-5-06/42 від 26.03.2015 (т.2 а.с. 268-269), згідно якого у змивах з двох ножів крові не виявлено.
		Ці відомості прямо, а також непрямо не підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню, а коментарі прокурора, що висновки деяких експертиз спростовують показання обвинуваченої або роблять їх неточними чи непідтвердженими, та доводять інсценування розбійного нападу, на думку суду, є домислами, які не підтверджені сукупністю інших доказів з урахуванням їх взаємозв`язку з іншими відомостями.
		Крім того суд зауважує, що давати показання є правом підсудної ОСОБА_11 , а її обвинувачення не може ґрунтуватись лише на спростуванні її показань, так як обов`язок доказування відповідно до ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора, які не позбавлені цього обов`язку при умові, якщо б обвинувачена взагалі не давала показань. 
		20. Висновок спеціаліста відділу психологічного забезпечення старшого психолога ОСОБА_27 (т.2 а.с 270-273), за яким надана оцінка психологічного стану ОСОБА_11 під час поховальної процесії тіла її сина, суд визнав недопустимим доказом. Суд вважає, що ці відомості отримані поза порядком, визначеним Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема суду не доведено в якій процесуальний спосіб отримав спеціаліст інформацію проведення траурного ритуалу під час поховальної процесії, як фіксувалось спостереження, яке вподальшому піддалось аналізу спеціаліста. 
		21. Експертний висновок психофізіологічного дослідження достовірності показань ОСОБА_11 (т.2 а.с. 278-289) суд не взяв до уваги та визнав його недопустимим доказом, враховуючи наступне.
		Суд не отримав відомостей від сторони обвинувачення, що експерт-поліграфолог ОСОБА_28 включена до Державного реєстру атестованих судових експертів як експерт та наявності у неї кваліфікації «поліграфолога».
		Крім того, виходячи з вимог ч. 2 ст. 28 Конституції України відповідні опитування, як різновид медико-психологічних дослідів, можуть проводитися тільки за наявності письмової згоди особи, яка їх проходитиме. Водночас, незважаючи на те, що вказані експертні висновки містять інформацію, що психофізіологічне дослідження було проведено після отримання згоди ОСОБА_11 , однак у наданих стороною обвинувачення матеріалах письмова згода останньої на проведення психофізіологічного дослідження (письмова розписка, підпис тощо) відсутня. Таким чином, суд ставить під сумнів застосування поліграфа за згодою ОСОБА_11 , що є істотним порушенням прав та свобод людини.
		Таке опитування із застосуванням спеціального технічного засобу - комп`ютерного поліграфа суд сприймає як орієнтувальну інформацію для конструювання версій розслідування. На думку суду висновки поліграфа можуть мати силу і значення у справі за умови наявності сукупності інших прямих доказів вини ОСОБА_11 в скоєнні злочину. 
		22. Крім того, стверджуючи про недопустимість доказів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих дій, а саме інформації, яка міститься в протоколі про результати аудіо контролю особи №1072т від 14.04.2015 (т.2 а.с. 290-292), захисник ОСОБА_13 в суді вказував на те, що при виконанні вимог ст.290 КПК стороною обвинувачення не було надано для ознайомлення ухвалу слідчого судді апеляційного суду Черкаської області №602т від 10.03.2015 про дозвіл на проведення негласних слідчих дій  аудіо контроль особи, а отже, захист не мав можливості переконатися в законності джерел отримання цих доказів.
		З цього суд робить наступні висновки.
		Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.
		Для доведення допустимості результатів НСРД мають бути відкриті не тільки результати цих дій, а й документи, які стали правовою підставою їх проведення (клопотання слідчого, прокурора, їх постанови, доручення, ухвала слідчого судді), оскільки змістом цих документів сторони можуть перевірити дотримання вимог кримінального процесуального закону стосовно негласних слідчих (розшукових) дій.
		Ці процесуальні рішення виступають правовою підставою проведення НСРД, з огляду на їх функціональне призначення щодо підтвердження допустимості доказової інформації, отриманої за результатами проведення таких дій, і повинні перевірятися та враховуватися судом під час оцінки доказів.
		Таким чином суд визнає недопустимими доказами дані, отримані в ході проведення негласних слідчих розшукових дій аудіо контролю особи та зафіксовані в протоколі №1072т від 14.04.2015 (т.2 а.с. 290-292), в зв`язку з ненаданням стороною обвинувачення стороні захисту ухвали, яка надавала дозволи на проведення таких заходів.
		Аналогічна позиція міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №751/7557/15-к від 16.01.2019.
		23. Висновок експерта № 03-01/184/3 від 12.06.2015 (т.2 а.с. 155), згідно якого виникнення механічної асфіксії у ОСОБА_14 від ремінця, наданого на експертизу, виключається; а також висновок експерта № 05-5-06/52 від 17.04.2015 (т.2 а.с. 156-157), згідно якого в змивах з ремінця чорного кольору кров та епітеальні клітини не виявлено, суд визнає неналежними доказами, так як судом визнано недопустимими доказами відомості зафіксовані в протоколі НСРД від 14.04.2015, та повідомлені обвинуваченою ОСОБА_11 при розмові з чоловіком ОСОБА_10 , про те, що смерть сина стала наслідком гри «в лошадки» із використанням ременця.
		Навіть при умові, що суд взяв би до аналізу показання обвинуваченої про гру «в лошадки», така версія не підтверджується висновками експерта про причину смерті ОСОБА_14 . 
		24. Приймаючи до уваги, що колегією суддів не допущені відомості, які отримані під час проведення НСРД в якості доказів, а саме «зізнання» ОСОБА_11 під час спілкування зі своїм чоловіком ОСОБА_10 , тому суд не давав оцінки показанням як обвинуваченої так і потерпілого про тиск з боку працівників поліції. 
		25. Показання свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_17 , про обставини протікання подій 02 та 03 березня 2015 року, а також показання лікарів бригад швидкої медичної допомоги ОСОБА_29 , ОСОБА_24 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 щодо обставин виїзду за адресою: АДРЕСА_1 , спостереження місця виявлення ОСОБА_11 в квартирі, її поведінки, виявлення ними мертвої дитини, та їх дій за протоколом надання первинної медичної допомоги, не містять інформації, яка б вказувала на причетність ОСОБА_11 до вчинення вбивства її сина ОСОБА_15 . 
		26. Крім того суд вважає за необхідне зауважити, що у ст. 91 ч. 1 КК України наведені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Серед іншого у кримінальному провадженні підлягають доказуванню винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення та мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою, якщо судом приймалися такі рішення.
		Таким чином щодо самого обвинувачення, то органами досудового розслідування з достатньою переконливістю не встановлено мотиву вчинення ОСОБА_11 злочину, у якому її висунуто обвинувачення, а саме вбивство дитини через неслухняну поведінку сина під час перебування її в стані емоційного напруження.
		Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
		За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження, а також виходячи з досліджених в судовому засіданні доказів, суд вимушений констатувати про недоведеність того, що ОСОБА_11 вчинила кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачується, а рішення про визнання її невинуватою та виправдання ґрунтується на вимогах п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.
		При цьому суд керувався висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12.06.2018 у справі № 712/13361/15, за якими обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. 
		Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, сторона обвинувачення не довела перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.
		Судом не встановлено, що сукупність обставин справи, встановлених під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачена є винною у вчиненні цього злочину.
		Рішення щодо речових доказів та про відшкодування процесуальних витрат.
		Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами ч. 9ст. 100 КПК України, а тому подушку з плямами схожими на слину, бюстгальтер чорного кольору, труси чорного кольору та прокладка, п`ять комплектів ключів від квартири АДРЕСА_2 , два відрізки липкої прозорої технічної стрічки, два кухонні ножі, три відрізки стрічки рожевого кольору, два циліндрові механізми, пластиковий стакан та моток скотчу, ремінець чорного кольору, зразки води з ванної та вмивальника, сліди низу взуття, вилучені в кв. АДРЕСА_2 , змиви води з ванної та вмивальника, моток скотчу, моток ниток та голку, пластиковий бачок ємкістю 5 літрів, волосся з голови ОСОБА_11  знищити; куртку чорного кольору, що належить ОСОБА_20 - повернути останньому; жіноче плаття чорного кольору, жіночі капці, ноутбук Тошиба  повернути власнику.
		У зв`язку з винесенням судом виправдувального вироку не підлягають стягненню з обвинуваченої в порядкуст.124КПК України процесуальні витрати.
		Запобіжний захід ОСОБА_11 на момент ухвалення вироку відсутній.
		Керуючись ст.ст. 373-376 КПК України, суд
		ухвалив:
		Визнати невинуватою ОСОБА_11 у пред`явленому їй обвинуваченні за п.2 ч. 2 ст. 115 КК України, та виправдати її у зв`язку з недоведеністю того, що кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченою. 
		Речові докази: подушку з плямами схожими на слину, бюстгальтер чорного кольору, труси чорного кольору та прокладка, п`ять комплектів ключів від квартири АДРЕСА_2 , два відрізки липкої прозорої технічної стрічки, два кухонні ножі, три відрізки стрічки рожевого кольору, два циліндрові механізми, пластиковий стакан та моток скотчу, ремінець чорного кольору, зразки води з ванної та вмивальника, сліди низу взуття, вилучені в кв. АДРЕСА_2 , змиви води з ванної та вмивальника, моток скотчу, моток ниток та голку, пластиковий бачок ємкістю 5 літрів, волосся з голови ОСОБА_11  знищити; куртку чорного кольору, що належить ОСОБА_20 - повернути останньому; жіноче плаття чорного кольору, жіночі капці, ноутбук Тошиба  повернути власнику.
		Процесуальні витрати компенсувати за рахунок Державного бюджету України. 
		На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкаси протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору, інші учасники судового провадження мають право на отримання в суді копії вироку.
		 
		Головуючий: ОСОБА_1 
		 
		 
		Судді                 ОСОБА_2             ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...