Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 908/3468/13 : Господарські справи (до 01.01.2019); Справи про банкрутство; Банкрутство.
Надіслано для оприлюднення: 19.02.2019. Зареєстровано: 19.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.02.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06 лютого 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  908/3468/13 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Ткаченко Н.Г. (головуючого), Білоуса В.В., Жукова С.В.,
		за участю секретаря судового засідання Гаращенко Т.М.
		 
		за участю представників : ПАТ  "Банк Кредит Дніпро" - Борейко Н.О.,  ПАТ "Креді Агріколь Банк" - адвоката Максименка В.О.,  ОСОБА_1- адвоката Погрібної С.О. , ОСОБА_1,  арбітражного керуючого  Нагіх Л.К.
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції  через Центральний  апеляційний господарський  суд  касаційні скарги  ПАТ  "Банк Кредит Дніпро" та ПАТ "Креді Агріколь Банк" 
		на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018                       у справі № 908/3468/13
		за заявою  Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест"
		до Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод"
		про банкрутство,-
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У липні 2016  ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області, в межах справи про банкрутство №908/3468/13,  із   заявами до  ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод",   ТОВ "Торговий дім "Метизи",  ПАТ "Креді Агріколь Банк"  про визнання недійсним договору поруки №1 від 28.12.2010, укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і  ПАТ "Креді Агріколь Банк";
		- до  ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод",ТОВ "Торговий дім "Метизи", ТОВ "Енергомаш-Інвест", ПАТ "Перший український міжнародний банк" про визнання недійсним договору поруки №373/16.1-П/10 від 29.09.2010, укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і ПАТ "Перший український міжнародний банк";
		- до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТОВ "Енергомаш-Інвест",  ТОВ "Торговий дім "Метизи",  ПАТ "Банк Кредит Дніпро" про визнання недійсним договору поруки №260509-П від 26.05.2009, укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і ПАТ "Банк Кредит Дніпро";
		- до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТОВ "Торговий дім "Метизи",         ПАТ "Креді Агріколь Банк" про визнання недійсним договору застави рухомого майна №26-з від 28.12.2010, укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і ПАТ "Креді Агріколь Банк".
		 
		Зазначені заяви обґрунтовані тим, що оскаржувані правочини укладені з порушення вимог ст. 71 Закону України " Про акціонерні товариства" та ст.ст. 92, 203, 215 ЦК України, так спірні договори є неприбутковими, при  укладенні цих договорів  Наглядова рада товариства, разом з правлінням вийшли за межі своїх повноважень, діяли недобросовісно і нерозумно, не в інтересах товариства, а  тому підлягають визнанню недійсними на підставі  ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства", а також спірні угоди укладенні  на забезпечення виконання зобов'язань іншої особи, а не    ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" .
		 
		Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017 у справі                             № 908/3468/13 (судді : Ніколаєнко Р.А., Кричмаржевський В.А.,Черкаський В.І.) відмовлено Макарову К.Г. у задоволенні заяв про визнання недійсними оскаржуваних правочинів.      
		 
		Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018                       у справі № 908/3468/13 (судді : Мартюхіна Н.О., Геза Т.Д., Дучал Н.М.)  ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017 скасовано та постановлено нове рішення про визнання недійсними договору поруки № 1  від 28.12.2010, договору поруки №373/16.1-П/10 від 29.09.2010, договору поруки № 260509-П від 26.05.2009 та договору застави рухомого майна  №26-з від 28.12.2010.
		 
		В касаційній скарзі ПАТ "Креді Агріколь Банк" просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі № 908/3468/13          скасувати, залишивши в силі ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017. 
		 
		У касаційній скарзі ПАТ "Банк Кредит Дніпро" просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018  у справі № 908/3468/13 в частині визнання недійсним договору поруки №260509-П від 26.05.2009, укладеного між  ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро", права вимоги по якому передано ТОВ  "Енергомаш-Інвест" відповідно до договору відступлення прав вимоги №250713/1 від 25.07.2013, залишивши в силі в цій частині ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2017.
		 
		Так, ПАТ "Креді Агріколь Банк"  та ПАТ "Банк Кредит Дніпро"  у своїх касаційних скаргах посилаються на помилкове застосування судом апеляційної інстанції положень ст. ст. 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства",  на думку скаржників, так як статут та інші внутрішні документи  акціонерного товариства на час укладання спірних договорів не були приведені  у відповідність до вимог зазначеного Закону,   тому до взаємовідносин товариства з акціонерами, зокрема і в даному випадку, слід застосовувати вимоги Закону України "Про господарські товариства", при цьому без   аналізу родинних зв'язків членів Наглядової ради ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", оскільки ці обставини не були та не могли бути відомі банкам .
		 
		Разом з тим, скаржники зазначають про відсутність підстав для визнання  недійсними спірних правочинів, відповідно до положень статей, 92, 203, 215 ЦК України, а також посилаються не недоведеність належними та допустимими доказами, що  укладення договорів поруки і застави стало причиною визнання ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" банкрутом, а також заподіяння збитків  товариству. 
		 
		У відзиві ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, як таку що постановлена з урахуванням вимог чинного законодавства. 
		 
		Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями  Касаційний господарський суд від 07.06.2018  для розгляду касаційної скарги  ПАТ  "Банк Кредит Дніпро"  у справі  № 908/3468/13  визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача),                    Жукова С.В.,  Погребняка В.Я.
		 
		Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду  від 18.06.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою  ПАТ  "Банк Кредит Дніпро" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018 в частині визнання недійсним договору поруки №260509-П від 26.05.2009  (із змінами та доповненнями), укладений між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ПАТ  "Банк Кредит Дніпро", права вимоги по якому передано ТОВ "Енергомаш-Інвест" відповідно до договору відступлення прав вимоги № 250713/1 від 25.07.2013 у справі                     № 908/3468/13 та призначено до розгляду   на 08.08.2018 о 10:30 .
		 
		Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду між суддями Касаційного господарського суду від 16.07.2018 для розгляду касаційної скарги ПАТ "Креді Агріколь Банк"  у справі                         № 908/3468/13  визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Жукова С.В., Погребняка В.Я.
		 
		Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду                                                                      від 30.07.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Креді Агріколь Банк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі  № 908/3468/13,  об'єднано  в  одне касаційне провадження, касаційні провадження за касаційними скаргами ПАТ  "Банк Кредит Дніпро" та ПАТ "Креді Агріколь Банк" у справі № 908/3468/13 та призначено до розгляду   на 08.08.2018 о 10:30 год.
		 
		Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 07.08.2018 у зв'язку з  відрядженням судді Погребняка В.Я.,  для розгляду справи № 908/3468/13 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючий (доповідача), Білоуса В.В., Жукова С.В. 
		 
		Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2018 на підставі п.7 ч. 1 ст. 228 ГПК України зупинено касаційне провадження у справі  № 908/3468/13 за касаційними скаргами ПАТ  "Банк Кредит Дніпро" та ПАТ "Креді Агріколь Банк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018 до прийняття відповідного рішення Палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів у справі № 908/602/16.
		 
		Палатою для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів 11.12.2018 прийнято постанову у справі справи №908/602/16, яку було оприлюднено в Єдиному Державному реєстрі судових рішень 19.12.2018.
		 
		Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2018 у справі  № 908/3468/13 поновлено касаційне провадження за касаційними скаргами ПАТ  "Банк Кредит Дніпро" та ПАТ "Креді Агріколь Банк" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018 та призначено до розгляду на 06 лютого  2019 року  о 10 - 30 .
		 
		Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг  та доводи відзиву на касаційні скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягає задоволенню,  з таких підстав.
		 
		Наведені у касаційних скаргах аргументи не можуть бути підставами для скасування постанови апеляційного суду до вимог ст. 312 ГПК України, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржниками  норм чинного законодавства.
		 
		Суд першої інстанції залишаючи без задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання недійсними оскаржуваних правочинів, послався на відсутність правових підстав для визнання оскаржуваних договорів поруки та  застави  недійсними, як такі, що не суперечать вимогам Закону України "Про господарські товариства", яким керувались сторони на час вчинення цих угод, та не суперечать положенням Статуту ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", при цьому господарський суд першої інстанції зазначив про безпідставне посилання заявника на недотримання вимог                                              Закону України "Про акціонерні товариства" у зв'язку з не приведенням у відповідність до вимог зазначеного Закону, на час укладання спірних договорів, статуту та інших внутрішніх документів  акціонерного товариства, що унеможливлює застосування до цих правовідносин положень   Закону України "Про акціонерні товариства". Також місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що корпоративні права ОСОБА_1 в даному випадку не порушені. 
		 
		Апеляційний господарський суд скасовуючи зазначену ухвалу суду першої інстанції від 11.12.2017 та приймаючи нове рішення щодо визнання недійсними спірних  договорів поруки та застави, виходив з наступного. 
		 
		Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 05.05.2008 ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ТОВ "Торговий дім "Метизи" (позичальник) укладено кредитний договір № 050508-КЛВ, з урахуванням додаткових угод до нього, Банк зобов'язався відкрити позичальнику відкличну кредитну лінію в межах загальної суми 6 000 000 грн. на умовах сплати процентів за користування коштами.
		 
		На забезпечення виконання   кредитних зобов'язань за цим договором, 26.05.2009  між   ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та ТОВ "Торговий дім "Метизи" укладено договір поруки № 260509-П, з урахуванням додаткових угод до нього, за умовами якого ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", як поручитель, зобов'язалося солідарно відповідати за виконання ТОВ "Торговий дім "Метизи", як боржником, кредитних зобов'язань в обсязі та на умовах, визначених цим договором.    
		 
		Як також вбачається із матеріалів справи та як встановлено судом, ПАТ "Перший український міжнародний банк" та ТОВ "Торговий дім "Метизи" уклали кредитний договір № 95/16.1-К/10 від 29.03.2010, враховуючи додаткові угоди до нього, за яким  банк зобов'язався надати ТОВ "Торговий дім "Метизи" - як позичальнику, кредит у розмірі 500   000   грн., а ТОВ "Торговий дім "Метизи" зобов'язалося сплатити плату за кредит та повернути кредитні кошти у встановлені договором порядку та строки, а в забезпечення виконання цього кредитного договору було укладено договір поруки №373/16.1-П/10 від 29.09.2010,  за яким ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" - як поручитель, зобов'язалося солідарно відповідати за виконання ТОВ "Торговий дім "Метизи" - боржником, зобов'язань за кредитним договором в тому ж обсязі, що і боржник (позичальник).
		 
		В подальшому, 28.12.2010 ПАТ "Креді Агріколь Банк" (правонаступник ПАТ "Індустріально-Експортний Банк") та ТОВ "Торговий дім "Метизи" уклали кредитний договір №7/2010, з наступними договорами про внесення змін та доповнень, яким обумовлено надання банком у платне строкове користування позичальнику кредитних коштів з лімітом кредитування 13 000 000  грн. та зобов'язання позичальника сплатити плату за кредит та повернути його у визначені  строки. 
		 
		На забезпечення виконання кредитних зобов'язань за зазначеним кредитним договором № 7/2010, 28.12.2010 між ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" укладено договір поруки №1, з урахуванням внесених змін додатковими угодами,  за яким  останнє зобов'язалося солідарно відповідати перед банком за виконання грошових   зобов'язань за кредитним договором у тому ж обсязі, що  і позичальник - ТОВ "Торговий дім "Метизи".   
		 
		До того ж,  на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №7/2010, ПАТ "Креді Агріколь Банк" та ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" уклали договір застави рухомого майна №26-з, з і змінами до нього,   за  яким ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" -    заставодавець, передало в заставу Банку - заставодержателю, зазначене в додатку № 1 до договору майно заставною вартістю 11 493 730,79 грн.
		 
		Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, в подальшому права вимоги за зазначеними вище договорами перейшли до ТОВ "Енергомаш-Інвест" за угодами про відступлення прав вимоги № 250713/1 від 25.07.2013, №1321/61 від 11.09.2013 та від 29.09.2013, укладеними останнім з первісними кредиторами ПАТ "Банк Кредит Дніпро", ПАТ "ПУМБ", ПАТ "Креді Агріколь Банк".
		 
		В подальшому, 21.11.2013 ухвалою господарського суду першої  порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", а постановою Господарського суду Запорізької області від 30.03.2015     у даній справі, боржника - ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого  Нагіх  Л.К.
		 
		У липні 2016 ОСОБА_1, в межах справи про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", звернувся до місцевого господарського суду із   заявами до   ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТОВ "Торговий дім "Метизи",  ПАТ "Креді Агріколь Банк"  про визнання недійсним договору поруки №1 від 28.12.2010, укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і ПАТ "Креді Агріколь Банк"; до  ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод",ТОВ "Торговий дім "Метизи", ТОВ "Енергомаш-Інвест", ПАТ "Перший український міжнародний банк" про визнання недійсним договору поруки №373/16.1-П/10 від 29.09.2010, укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і ПАТ "Перший український міжнародний банк"; до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТОВ "Енергомаш-Інвест",  ТОВ "Торговий дім "Метизи",  ПАТ "Банк Кредит Дніпро" про визнання недійсним договору поруки №260509-П від 26.05.2009, укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і ПАТ "Банк Кредит Дніпро";- до ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод",                        ТОВ "Торговий дім "Метизи",  ПАТ "Креді Агріколь Банк" про визнання недійсним договору застави рухомого майна №26-з від 28.12.2010, укладеного між ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" і ПАТ "Креді Агріколь Банк".
		 
		Мотивуючи свої вимоги тим, що спірні правочини укладено в порушення вимог ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства", оскільки Наглядовою радою товариства були перевищені повноваження, поза рішення загальних зборів акціонерів та в супереч інтересам ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод".
		 
		Із наявних у справі матеріалів вбачається та як встановлено апеляційним судом, згідно  протоколу загальних зборів акціонерів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод"  №11 від 15.03.2005 за результатами розгляду питання порядку денного "Переобрання Наглядової ради" було прийнято рішення обрати до Наглядової ради : ОСОБА_5., ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_6, а  за змістом протоколу річних загальних зборів акціонерів товариства № 18 від 24.07.2012,  Наглядова рада діяла у складі згідно з рішенням зборів від 16.03.2010. 
		 
		Пунктом 7.13 Статуту ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" передбачено, що Наглядова рада обирається загальними зборами акціонерів у кількості не менше ніж 5 членів строком на 5 років. 
		 
		За наданою відділом державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації ГТУЮ у Дніпропетровській області інформацією три члени Наглядової ради товариства перебувають у родинних стосунках: ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (до реєстрації шлюбів - ОСОБА_4).
		 
		Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців станом на 26.05.2009, 29.09.2010 та 28.12.2010 (дату укладення оскаржуваних договорів) ОСОБА_2 був засновником (50% статутного капіталу) ТОВ "Торговий дім "Метизи", а ОСОБА_3. був керівником (генеральним директором) ТОВ "Торговий дім "Метизи".
		 
		Так, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2, ОСОБА_3. та ОСОБА_4. є особами, заінтересованими у вчиненні товариством - ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод"  спірних договорів поруки та застави, так як є родичами  та одночасно ОСОБА_2 та   ОСОБА_3.  членами Наглядової ради ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" та співвласником та керівником ТОВ "Торговий дім "Метизи", однак в порушення вимог ч. 1 ст. 71   Закону України "Про акціонерні товариства" не проінформували про це відповідний орган товариства (загальні збори акціонерів), що  підтверджується належними та допустимими доказами. 
		 
		Відтак, враховуючи зазначене вище, апеляційний господарський суд встановивши, що оскаржувані правочини поруки та застави укладалися юридичною особою - ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" заінтересованими особами, з урахуванням того, що більшість членів Наглядової ради ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" перебувала в родинних стосунках  та учасниками ТОВ "Торговий дім "Метизи",                             без повідомлення загальних зборів акціонерного товариства, при цьому суд апеляційної інстанції встановивши, що на час укладання оскаржуваних договорів від від 26.05.2009 , 29.09.2010 та 28.12.2010, вже була чинна  редакція статті  71 Закону України "Про акціонерні товариства", але жодною нормою цього Закону застосування правил ст. 71 не ставилось і не ставиться в залежність від того, привело чи ні акціонерне товариство свою діяльність у відповідність із вимогами Закону України "Про акціонерні товариства", до  того ж, вимоги ст. 71 не суперечать вимогам ст. ст. 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства", а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення  саме ст. ст. 71, 72  Закону України "Про акціонерні товариства",   апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що договори поруки  №260509-П від 26.05.2009,  №373/16.1-П/10 від 29.09.2010 ,  №1 від 28.12.2010 та договір застави №26-з від 28.12.2010  укладені  з порушенням вимог ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства", внаслідок чого наявні підстави для визнання цих угод недійсними на підставі ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства".
		 
		Предметом даного судового розгляду є вимоги акціонера ОСОБА_1 щодо визнання недійсними договорі поруки та застави, укладених ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в забезпечення виконання кредитних зобов'язань   ТОВ "Торговий дім "Метизи" перед банками, як таких що вчинені з перевищенням повноважень Наглядової ради, за відсутності відповідного рішення загальних зборів акціонерів, тобто без дотримання вимог ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства".
		 
		Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України  підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.   
		 
		Статтею 203 ЦК України  встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 
		 
		Статтею 2 Закону України "Про акціонерні товариства"визначенні терміни, зокрема,  1) афілійовані одна щодо іншої особи (далі - афілійовані особи): 
		юридичні особи, за умови, що одна з них здійснює контроль над іншою чи обидві перебувають під контролем третьої особи; 
		члени сім'ї фізичної особи - чоловік (дружина), а також батьки (усиновителі), опікуни (піклувальники), брати, сестри, діти та їхні чоловіки (дружини), які спільно провадять господарську діяльність; 
		фізична особа та члени її сім'ї, які спільно провадять господарську діяльність, і юридична особа, якщо ця фізична особа та/або члени її сім'ї здійснюють контроль над юридичною особою;  
		8) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами; 
		15) посадові особи органів акціонерного товариства - фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізора акціонерного товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, якщо утворення такого органу передбачено статутом товариства.
		 
		За п. 1 ч. 1 ст. 25  Закону України "Про акціонерні товариства" визначено, що  кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на участь в управлінні акціонерним товариством.  
		 
		Згідно ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства", особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважається посадова особа органів товариства та її афілійована особа (особи), акціонер, який одноосібно або разом з афілійованими особами володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак:  5) є афілійованою особою юридичної особи, яка є стороною правочину або бере участь у правочині як представник чи посередник, або отримує винагороду від товариства чи від особи, що є стороною правочину, або внаслідок такого правочину придбає майно чи буде користуватися іншими результатами виконання правочину. 
		 
		Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати той орган, членом якого вона є, виконавчий орган та наглядову раду про наявність у неї такої заінтересованості. 
		 
		Виконавчий орган акціонерного товариства зобов'язаний протягом п'яти днів з моменту отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати членам наглядової ради (а за відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочинів, у вчиненні яких товариство заінтересоване, зокрема про: 1) предмет правочину; 2) вартість одиниці товару або послуг, якщо вона передбачена правочином; 3) загальну суму правочину щодо придбання, відчуження або можливості відчуження майна, виконання робіт, надання або отримання послуг; 4) особу, яка має заінтересованість у вчиненні такого правочину.
		 
		 
		 
		У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси товариства, наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на загальні збори. 
		 
		Наглядова рада протягом п'яти робочих днів зобов'язана прийняти рішення про вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість. 
		 
		Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом наглядової ради, вона не бере участь у голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, це питання виноситься на розгляд загальних зборів. 
		 
		Наглядова рада може прийняти рішення про вчинення чи відмову від вчинення правочину. 
		 
		Відповідно до ч. 1 ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства", у разі недотримання вимог, передбачених статтею 71 цього Закону, особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством правочину, несе відповідальність перед ним у розмірі завданих товариству збитків. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним, якщо особа, яка вчинила правочин, знала або повинна була знати про недотримання зазначених вимог. 
		 
		Розділ XVII. Прикінцеві та перехідні положення  визначає, що Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через два роки з дня опублікування цього Закону. 
		 
		Через два роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 49, ст. 682) у частині, що стосується акціонерних товариств. 
		 
		До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону. 
		 
		Статути та інші внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.
		 
		Згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 11.12.2018 у справі  № 908/602/16, з моменту набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства" його норми стали спеціальними в регулюванні правовідносин зі створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, визначенні їх правового статусу, прав та обов'язків акціонерів і підлягали застосуванню до усіх акціонерних товариств незалежно від того, чи привели вони свої статути у відповідність з нормами цього Закону. Зокрема, відсутність у положеннях статуту Товариства приписів стосовно правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість, не звільняє від необхідності застосування вимог статей 71, 72 Закону України "Про акціонерні товариства", який набрав чинності з 29 квітня 2009  та встановив відповідний публічний порядок, оскільки зазначений Закон не вимагає закріплення у статуті його положень щодо угод із заінтересованістю та водночас не пов'язує дійсність цих вимог із їх викладенням у статуті. 
		 
		Разом з тим, у  постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 11.12.2018 у справі № 908/602/16, касаційний суд зазначив, що п. 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" встановлений дворічний строк для приведення статутів та інших внутрішніх положень акціонерних товариств у відповідність з нормами цього Закону, але не передбачено відстрочення чи обмеження застосування положень Закону на зазначений період. При цьому,  п. 4 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" визначений пріоритет закріплених у ньому норм, згідно з яким до приведення у відповідність із цим Законом інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону. 
		 
		Таким чином, враховуючи встановлене судом апеляційної інстанції, з урахуванням наведених вище вимог закону, касаційний суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо наявності правових підстав для визнання недійсними спірних договорів застави та поруки від  26.05.2009,  від 29.09.2010 та від 28.12.2010, укладених ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" з банками в забезпечення виконання кредитних зобов'язань ТОВ "Торговий дім "Метизи",  у зв'язку з тим, що оскаржувані договори є  правочинами, щодо вчинення яких були заінтересовані особи, а саме троє з п'яти членів наглядової ради Товариства, в порушення вимог ст. 71    Закону України "Про акціонерні товариства", внаслідок чого це є підставою для визнання таких угод недійсними на підставі ч. 1 ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства".
		 
		Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Таким чином, з урахуванням вище викладеного, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що постанова Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі № 908/3468/13 постановлена у відповідності до фактичних обставин, з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
		 
		Оскільки суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають  і підстав для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду не вбачається, судові витрати відповідно до ст.129 ГПК України (в редакції, чинній після 15.12.2017) покладаються на заявників касаційних скарг. 
		 
		На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд, - 
		 
		ПОСТАНОВИВ : 
		 
		Касаційні скарги  ПАТ  "Банк Кредит Дніпро" та ПАТ "Креді Агріколь Банк" залишити без задоволення.
		 
		Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.05.2018 у справі  № 908/3468/13 залишити без змін. 
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття,  є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		 
		Головуючий суддя -                                                                                  Ткаченко Н.Г. 
		 
		Судді -                                                                                                           Білоус В.В.
		 
		                                                                                                                      Жуков С.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...