Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 569/17036/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Зловживання владою або службовим становищем.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.02.2019.
Дата набрання законної сили: 19.02.2019
Номер судового провадження: 51-598км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12017180000000010

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		19 лютого 2019 року
		м. Київ
		справа № 569/17036/118
		Провадження № 51-598кмо19
		Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів:  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , 
		розглянув касаційну скаргу прокурора на ухвалу Рівненського апеляційного суду від06листопада 2018 року, якою повернуто апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21 вересня 2018року.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21 вересня 2018 року задоволено клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді цього ж суду від 02 лютого 2018року на транспортний засіб марки Volkswagen Touareg номер кузову НОМЕР_1 , а транспортний засіб повернуто власнику ОСОБА_6 .
		Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, прокурор оскаржив його до апеляційного суду. 
		Рівненський апеляційний суд, керуючись ст. 422 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК), призначив дату розгляду апеляційної скарги, але в судовому засіданні, яке відбулося 06 листопада 2018 року, постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги прокурора на вказану ухвалу слідчого судді на підставі ст. 399 КПК у зв`язку з тим, що апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
		Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду й призначити новий розгляд у цьому суді.
		В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначає, що апеляційний суд, залишивши поза увагою визначений в Конституцій України принцип верховенства права, а також основну засаду судочинства  забезпечення права на апеляційний перегляд справи, не врахував, що норми КПК не містять заборони щодо апеляційного оскарження ухвал слідчого судді про зняття арешту з майна. Крім того звертає увагу на те, що слідчий суддя ухвалив рішення, яке не передбачено КПК, оскільки вирішив питання про долю речового доказу у кримінальному провадженні, яке розслідується слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України. Тому, на думку прокурора, з урахуванням правових висновків наведених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23травня 2018 року у справі № 243/6674/17-к та постанові ВерховногоСуду України від 12 жовтня 2017 року усправі № 757/49263/15-к, вказане рішення слідчого судді підлягалоапеляційному оскарженню.
		Підстави розгляду кримінального провадження об`єднаною палатою
		Ухвалою колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 14лютого 2019 року провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 06листопада 2018 року було передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду в порядку ч. 2 ст. 434-1 КПК.
		Як зазначено в ухвалі, якщо в судовому засіданні щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді буде встановлено, що ця скарга подана на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню (як у цьому випадку), апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття провадження. 
		Разом із тим, постановлення судом апеляційної інстанції ухвали не про закриття апеляційного провадження, а про повернення апеляційної скарги є порушенням нормКПК, однак в даному випадку воно не є істотним у розумінні ст. 412 цього Кодексу, тобто таким, яке слід вважати підставою для скасування касаційним судом ухвали апеляційного суду. 
		У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, оскільки з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень вбачалося, що підстав для задоволення скарги немає. Однак прийняття такого рішення вимагало відступу від висновку колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду, викладеного в постанові від 18 вересня 2018 року в справі № 161/232/18, згідно з яким постановлення апеляційним судом ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження після призначення розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді (яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку) з викликом учасників кримінального провадження є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки, виходячи з положень ч. 3 ст. 407 КПК, прийняття цього рішення на цій стадії апеляційного розгляду законом не передбачено.
		Колегія суддів зазначила, що не дивлячись на те, що в цій справі та в справі №161/232/18 апеляційними судами за наслідком проведення апеляційного розгляду було постановлено різні рішення (в цій справі  про повернення апеляційної скарги прокурора, а в справі № 161/232/18  про відмову у відкритті апеляційного провадження) правові наслідки, які настали в обох випадках є фактично однакові, оскільки в обох випадках апеляційне провадження було розпочато за скаргами на ухвали слідчих суддів, які не підлягали перегляду в апеляційному порядку, і ці апеляційні скарги не були розглянуті по суті.
		З огляду на викладене, виходячи з необхідності забезпечення додержання принципу правової (юридичної) визначеності, є передбачені законом підстави для розгляду матеріалів за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 06листопада 2018 року об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду.
		Мотиви Суду
		З копії ухвали апеляційного суду вбачається, що прокурор, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 21 вересня 2018 року, якою задоволено клопотання ОСОБА_6 про скасування арешту майна та скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді цього ж суду від 02лютого 2018 року на транспортний засіб марки Volkswagen Touareg номер кузову НОМЕР_1 , а транспортний засіб повернуто власнику ОСОБА_6 , подав до апеляційного суду апеляційну скаргу.
		Колегія судді апеляційного суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження про скасування арешту майна, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, з посиланням на ч. 4 ст. 399 КПК, вирішила повернути апеляційну скаргу прокурора. 
		В обґрунтування свого рішення, апеляційний суд зазначив, що оскаржувана прокурором ухвала слідчого судді про скасування арешту на майно, не може бути оскаржена в апеляційному порядку, оскільки не входить до переліку ухвал слідчого судді, зазначених в ст. 309 КПК.
		Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що ухвала слідчого судді за наслідком розгляду клопотання про скасування арешту майна не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. 
		Так згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
		Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено частинами 1 та 2 ст. 309 КПК.
		Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про арешт майна, або відмову в ньому, тобто судові рішення, які були постановлені в порядку ст.173КПК.
		При цьому можливості оскарження ухвал слідчого судді, які прийняті в порядку ст.174КПК, зокрема про скасування арешту майна, кримінальний процесуальний закон не передбачає.
		За положеннями ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
		Виходячи з наведеного, арешт майна передбачає встановлення певного обмеження прав особи щодо вільного володіння майном, на яке накладається арешт, повне або часткове скасування арешту, у свою чергу, повністю або в певній частині поновлює права особи щодо відчуження, розпорядження та/або користування майном.
		Саме тому, при формулюванні в ст. 309 КПК переліку ухвал слідчого судді, які підлягають апеляційному оскарженню, законодавець відніс до їх числа ухвали про арешт майна або відмову у ньому, оскільки це питання стосується необхідності обмеження прав володільця майна, але не зазначив у цьому переліку ухвали про скасування арешту майна, адже таке рішення означає повне або часткове скасування вже накладених обмежень.
		Таким чином, в аспекті положень ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст. 174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню, а тому Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги прокурора, який обґрунтовував протилежний підхід.
		При цьому посилання прокурора на правові висновки, які містяться впостанові Великої палати Верховного Суду від 23травня 2017 року у справі №243/6674/17-к та постанові ВерховногоСуду України від 12жовтня 2017 року усправі №757/49263/15-к, є безпідставним, оскільки в цих висновках йдеться про можливість оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчих суддів, які не передбачені КПК, тоді як в цій справі слідчий суддя розглянув клопотання і ухвалив рішення відповідно до ст.174КПК.
		У той же час Верховному Суду належить перевірити, чи відповідає вимогам кримінального процесуального закону оскаржене рішення апеляційного суду про повернення апеляційної скарги прокурора. 
		Відповідно до ст. 422 КПК отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
		Такий порядок дій та обмежені строки щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не передбачає прийняття окремого рішення щодо відкриття апеляційного провадження, однак призначення судового засідання щодо розгляду касаційної скарги формально вказує на початок апеляційного розгляду.
		Водночас це не виключає можливість застосування положень ч. 4 ст. 399 КПК на стадії вирішення питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги. 
		Згідно з цією нормою суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржено виключно з під підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 цього Кодексу.
		Водночас ч. 3 ст. 399 КПК визначає підстави для повернення апеляційної скарги, зокрема, у випадках якщо особа не усунула недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк; апеляційну скаргу подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу; апеляційна скарга не підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
		Отже, рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді  при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення. 
		Разом із тим, якщо після відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що воно відкрите за апеляційною скаргою на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження. Верховний Суд визнав правильними такі рішення апеляційних судів (ухвала Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі №439/1271/17; постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №180/210/17). 
		Таке ж рішення суд апеляційної інстанції повинен постановити й у разі, якщо під час апеляційного розгляду в судовому засіданні апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді буде встановлено, що ця скарга подана на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню. 
		Цей висновок ґрунтується на тому, що ст.129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку. Саме тому апеляційна скарга на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, не може бути розглянута по суті, а відкрите (розпочате) апеляційне провадження за такою скаргою підлягає закриттю з урахуванням положень ч.6 ст.9 КПК.
		Аналогічний підхід був застосований Великою Палатою Верховного Суду, яка вважала за необхідне закрити касаційне провадження, відкрите за скаргою на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (постанова від 23 січня 2019 року у справі №738/1482/16-к).
		Однак Рівненський апеляційний суд, встановивши в судовому засіданні, що призначена до розгляду апеляційна скарга прокурора подана на ухвалу слідчого судді, яка відповідно до положень ст. 309 КПК не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, прийняв рішення про повернення цієї апеляційної скарги.
		Таким чином, правильно встановивши, що апеляційна скарга подана на рішення, яке не підлягає оскарженню, суд апеляційної інстанції постановив ухвалу не про закриття апеляційного провадження, а про повернення апеляційної скарги, що на думку Верховного Суду, є порушенням норм КПК, оскільки ухвалу про повернення апеляційної скарги апеляційний суд може постановити лише на стадії відкриття апеляційного провадження (призначення апеляційного розгляду) і тільки з підстав, передбачених ч. 3 ст. 399 КПК. 
		Однак з огляду на обставини цієї справи Верховний Суд вважає, що це порушення в даному випадку не є істотним, оскільки суд апеляційної суд дійшов правильного висновку про неможливість продовження апеляційного розгляду скарги на рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, і постановив рішення, яким, по суті, завершив апеляційне провадження. Скасування такої ухвали в будь-якому разі не призведе до перегляду оскарженого рішення слідчого судді, оскільки при новому розгляді апеляційний суд все одно повинен буде або відмовити у відкритті апеляційного провадження, або закрити його.
		В аспекті викладеного, об`єднана палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку, наведеного в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 18вересня 2018 року в справі №161/232/18, у частині визнання істотним і таким, що тягне скасування судового рішення, порушення вимог кримінального процесуального закону, яке полягає в постановленні апеляційним судом у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження як такої, що не передбачена ч.3 ст.407КПК. 
		В ухвалі від 17 квітня 2018 року (провадження №13-22зн18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що питання про передачу кримінального провадження на розгляд Великої Палати Верховного Суду, як це передбачено правилами статей 434-1, 434-2 КПК України, вирішується лише після відкриття касаційного провадження. Таке рішення обґрунтована тим, що правилами статей 434-1, 434-2 Глави 32 КПК України врегульовано процесуальну діяльність суду вже після відкриття касаційного провадження, яке за змістом статті 428 КПК України відноситься до повноважень Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду. 
		На відміну від Великої Палати Верховного Суду, яка є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до складу якого входить судді всіх касаційних судів, об`єднана палата діє в складі Касаційного кримінального суду, а тому має всі повноваження, якими наділений суд касаційної інстанції згідно з кримінальним процесуальним законом, у тому числі щодо постановлення відповідного рішення на стадії відкриття касаційного провадження.
		За правилами п. 2 ч.2 ст. 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
		Враховуючи наведене і беручи до уваги те, що в даному випадку питання, поставлене на розгляд об`єднаної палати не є складним і не потребує ані звернення до фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді, ані додаткового вивчення матеріалів кримінального провадження, з метою ефективного й оперативного формування єдиної судової практики з указаного вище питання об`єднана палата вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі п.2 ч.2 ст. 428 КПК, сформулювавши відповідний висновок щодо застосування норм права.
		Висновок щодо застосування норм права
		В аспекті положень ст. 309 КПК ухвала слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, постановлена за правилами ст.174 КПК, не підлягає апеляційному оскарженню.
		Рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження та про повернення скарги можуть бути ухвалені на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, а у випадку оскарження ухвали слідчого судді  при вирішенні питання про призначення судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги на таке рішення. 
		Якщо після відкриття апеляційного провадження (у випадку оскарження ухвали слідчого судді  після призначення судового засідання) буде встановлено, що апеляційний розгляд здійснюється за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає апеляційному оскарженню, апеляційний суд має постановити ухвалу про закриття апеляційного провадження. 
		Враховуючи викладене, керуючись статтями п. 2 ч. 2 ст. 428, 434-2 КПК, Верховний Суд
		постановив:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 06листопада 2018 року. 
		Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
		Судді
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3 
		 
		 
		ОСОБА_4   ОСОБА_5

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...