Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 280/4577/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість).
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2019. Зареєстровано: 21.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2019.
Дата набрання законної сили: 25.04.2019
Результат оскарження 25.04.2019 Третій апеляційний адміністративний суд: повернуто скаргу
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		15 січня 2019 року  18:00Справа № 280/4577/18  м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання Мащенко Д.В., 
		представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,
		представника відповідачаОСОБА_3,
		розглянув в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 69114) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення,
		ВСТАНОВИВ:
		31.10.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі  позивач або ФОП ОСОБА_4В.) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі  відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якій, після зменшення заявою від 19.12.2018 позовних вимог, позивач просить суд: визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.07.2018 №0018851305.
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі висновків ОСОБА_5 перевірки № 432/08-01-13-05/НОМЕР_1 від 11.06.2018, ГУ ДФС у Запорізькій області винесені: податкове повідомлення рішення від 03.07.2018 за № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 100496,49 грн.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 03.07.2018 за №0018831305 в розмірі №172,28 грн.; вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.07.2018 №0018841305 в сумі 1380,88 грн. Так, в ОСОБА_5 перевірки зазначено, що ФОП ОСОБА_4 порушено п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст.14, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, а саме занижені податкові зобов'язання з ПДВ за перевіряємий період на загальну суму 80397,19 грн. Проте позивач вважає, що вказані висновки є неправомірними та такими, що суперечать нормам ПК України, оскільки встановлювати ціни, які не підлягають державному регулюванню, на товари, роботи (послуги) належить виключно самим суб'єктам підприємницької діяльності, тобто учасникам договірних відносин. База оподаткування ПДВ визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, а саме виходячи з їх договірної вартості. База ж оподаткування ПДФО за статтею 170.1.2 ст.170 ПК України визначається на підставі зазначеної в договорі оренди ціни, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, визначеної відповідно до методики, у випадках, коли орендар є податковим агентом по відношенню до фізичної особи - орендодавця. ФОП ОСОБА_4 надає в оренду власне нерухоме майно іншим суб'єктам підприємницької діяльності Фізичним особам - підприємцям, тобто і Орендодавець, і всі орендарі виступають саме в статусі підприємців, а не звичайних фізичних осіб-громадян, тобто вони не є податковими агентами та не повинні виконати умови 170.1.2 ПК України. Однак відповідачем неправомірно були застосовані норми ПК України, які регулюють правовідносини щодо ПДФО, до обставин, які не підпадають під такі норми. Також зазначив, що в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відсутня норма, яка б забороняла надавати в ході перевірки Звіти з ЄСВ та уточнювати інформацію щодо нарахованих сум ЄСВ з чистого доходу. Просить суд задовольнити позовні вимоги (а.с. 4-11).
		Ухвалою суду від 05 листопада 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 280/4577/18, підготовче засідання призначено на 29 листопада 2018 року о 14:30.
		Відповідач позов не визнав, надав суду відзив (вх.№36938 від 15.11.2018), в якому зазначив, що рішенням Запорізької міської ради від 29.05.2013 №16 «Про встановлення мінімальної вартості місячної оренди 1 (одного) квадратного метра загальної площі нерухомого майна на території міста Запоріжжя» встановлені мінімальні суми орендної плати приміщень, які протягом перевіряємого періоду надавались в оренду ОСОБА_4, як фізичною особою-підприємцем в оренду іншим СПД. Перевіркою встановлено заниження позивачем податкових зобовязань за період з грудня 2015 року по травень 2017 року по договорам оренди нежитлових приміщень, по яким розмір орендної плати менше ніж мінімальна сума встановленого рішенням Запорізької міської ради орендного платежу. Також, 11.05.2018 ФОП ОСОБА_4 були надані до відділення у Хортицькому районі м.Запоріжжя Запорізької ОДПІ уточнюючі звіти про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, в яких уточняється сума чистого оподатковуваного доходу, на яку нараховується єдиний внесок. Проте, самостійне виправлення страхувальником помилок про суми нарахованого єдиного внеску чинним законодавством не передбачено. Отже, суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, підлягають сплаті на загальних підставах та не підлягають скасуванню (зміненню). Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 122-125).
		23 листопада 2018 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.38112), в якій зазначено, що необхідність в уточненні показників звітів з ЄСВ виникла в звязку з тим, що ФОП ОСОБА_4 уточнено суми чистого оподатковуваного доходу, що є об'єктом оподаткування ЄСВ, за періоди: 2015, 2016, 2017 шляхом надання 11.05.2018 до органу ДФС уточнюючих Декларацій про майновий стан. Чинним законодавством України не заборонено надавати в ході проведення перевірки Звіти з ЄСВ та уточнювати інформацію щодо нарахування сум ЄСВ з чистого доходу підприємця. Крім того, ні в ОСОБА_5 перевірки, ні у відзиві на адміністративний позов не зазначено, на якій підставі база оподаткування з ПДВ має бути визначена з застосуванням Методики, а не на підставі п. 188.1 ст.188 ПК України. На думку позивача база оподаткування ПДВ визначається відповідно до п. 188.1 ст.188 ПК України, а саме виходячи з її договірної вартості (в даному випадку договірної вартості договорів оренди). База ж оподаткування ПДФО, відповідно до п. 170.1.2 ст.170 ПК України, визначається на підставі зазначеної в договорі оренди ціни, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, визначена відповідно до Методики, у випадках, коли орендар є податковим агентом по відношенню до фізичної особи - Орендодавця. На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с. 129-132).
		29 листопада 2018 року від позивача надійшло клопотання (вх.№38984) про долучення до матеріалів справи копій документів (а.с. 136).
		Протокольною ухвалою суду від 29.11.2018 в підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 14.12.2018.
		11 грудня 2018 року від відповідача надійшли заперечення (вх.№40677), в яких зазначено, що суми самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичними особами - підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування підлягають сплаті на загальних підставах. Самостійне виправлення страхувальником помилок про суми нарахованого єдиного внеску не передбачено. Також, перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_4 за грудень 2015 - травень 2017 року за договорами оренди нежитлових приміщень за адресою: вул.Рекордна б.20а, по яким розмір орендної плати, менше ніж мінімальна сума орендного платежу на суму ПДВ 80397,16 грн. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 163-165).
		14 грудня 2018 року від представника позивача до суду надійшло клопотання, погоджене представником відповідача, про відкладення підготовчого засідання, обґрунтоване необхідністю уточнити позовні вимоги (а.с. 173).
		Ухвалою суду від 14.12.2018 підготовче засідання відкладалось до 20.12.2018.
		19 грудня 2018 року від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх.№41869), відповідно до якої, позивач залишив єдину вимогу, а саме: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 03.07.2018 №0018851305 (а.с. 176-181). Обґрунтування підстав скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення позивач залишив незмінним.
		20 грудня 2018 року до суду надійшли заяви представників позивача та відповідача про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті (а.с. 183-184).
		Ухвалою суду від 20.12.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.01.2019. 
		В судовому засіданні представники сторін підтримали заявлені вимоги та заперечення, надали суду пояснення аналогічні викладеним в позові, відзиві, відповіді та запереченнях. 
		Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».
		У судовому засіданні 15 січня 2019 року, на підставі ст.250 КАС України, судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
		Розглянувши наявні матеріали справи заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
		ОСОБА_4 зареєстрована в якості фізичної особи  підприємця 03.03.1994, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №957074 (а.с. 12-13).
		На підставі ст. 20, ст. 77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ, ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на 2018 рік та направлення виданого ГУ ДФС у Запорізькій області від 14.05.2018 № 197, проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово - господарської діяльності ФОП ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1), з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.
		За результатами перевірки складено акт від 11.06.2018 №432/08-01-13-05/НОМЕР_1 (далі за текстом  ОСОБА_5 перевірки) (а.с. 14-41).
		Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст.14, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 01.12.2010 №2755-VІ (далі  ПК України), а саме, заниження податкового зобов'язання за перевіряємий період на загальну суму ПДВ 80397,19 грн. в т.ч.:
		- за грудень 2015р. на суму 623,0 грн., 
		-за січень 2016р. на суму 6373,08 грн.,
		- за лютий 2016р. на суму 5964,08 грн.,
		- за березень 2016р. на суму 5964,08 грн.,
		- за квітень 2016р. на суму 5964,08 грн.,
		- за травень 2016р. на суму 5964,08 грн.,
		- за червень 2016р. на суму 5964,08 грн.,
		- за липень 2016р. на суму 5964,08 грн.,
		- за серпень 2016р. на суму 6664,58 грн.,
		- за вересень 2016р. на суму 6664,58 грн.,
		- за жовтень 2016р. на суму 6664,58 грн.,
		- за листопад 2016р. на суму 6664,58 грн.,
		- за грудень 2016р. на суму 6664,58 грн.,
		- за січень 2017р. на суму 1031,86 грн.,
		- за лютий 2017р; на суму 1031,86 грн.,
		- за березень 2017р. на суму 1031,86 грн.,
		- за квітень 2017р. на суму 1031,86 грн., 
		- за травень 2017р. на суму 166,43 грн. (а.с. 41).
		В обґрунтування зазначених висновків на арк. 46-50 ОСОБА_5 перевірки відповідач зазначив, що відповідно інформації отриманої з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що громадянка ОСОБА_4 має у власності нерухоме майно за адресою: м.Запоріжжя, вул.Рекордна, б.20А, відповідно до таблиці наведеної на стор. 46-47 ОСОБА_5 перевірки.
		Нерухоме майно використовувалось фізичною-особою підприємцем ОСОБА_4 протягом 2015-2017 років для здійснення господарської діяльності.
		Згідно договору оренди № 2/16 від 02.01.2016р., укладеного між ФОП ОСОБА_4, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 («Орендодавець») та ФОП ОСОБА_6, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 («Орендатор»), Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування обєкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20А (літера Ж), загальною площею 156,3 кв.м. Вартість обєкта оренди складає 180220,52 грн.. Сума орендної плати складає 3126,0 грн./ місяць з ПДВ. Строк дії договору до 31.12.2016. Відповідно до доповнення № 1 від 01.08.2016. до договору № 2/16 від 02.01.2016, орендна плата на місяць складає 1563,0 грн. з ПДВ.
		Згідно договору оренди № 4/16 від 02.01.2016р., укладеного між ФОП ОСОБА_4, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 («Орендодавець») та ФОП ОСОБА_7, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_4 («Орендатор»), Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування обєкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20А (літера Ж), загальною площею 144,0 кв.м. Вартість обєкта оренди складає 166038,10 грн. Сума орендної плати складає 2880,0 грн./ місяць з ПДВ. Строк дії договору до 31.12.2016. Відповідно до доповнення № 1 від 01.08.2016р. до договору № 4/16 від 02.01.2016, орендна плата на місяць складає 1440,0 грн. з ПДВ.
		Згідно договору оренди № 3/16 від 02.01.2016р., укладеного між ФОП ОСОБА_4, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 («Орендодавець») та ФОП ОСОБА_5, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 («Орендатор»), Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування обєкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20А (літера Ж), загальною площею 120,0 кв.м. Вартість обєкта оренди складає 138365,08 грн. Сума орендної плати складає 2400,0 грн./ місяць з ПДВ. Строк дії договору до 31.12.2016. Відповідно до доповнення № 1 від 01.08.2016р. до договору № 3/16 від 02.01.2016, орендна плата на місяць складає 1200,0 грн. з ПДВ.
		Згідно договору оренди № 1/15 від 01.12.2015р., укладеного між ФОП ОСОБА_4, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 («Орендодавець») та ФОП ОСОБА_8, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_6 («Орендатор»), Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування обєкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20А (літера Ж), загальною площею 90,6 кв.м. Вартість обєкта оренди складає 104465,63 грн. Сума орендної плати складає 2000,0 грн./ місяць з ПДВ. Строк дії договору до 31.12.2016. Відповідно до доповнення № 1 від 01.12.2015 до договору № 1/15 від 01.12.2015, строк дії договору до 05.05.2017.
		Згідно договору оренди № б/н від 01.01.2015р., укладеного між ФОП ОСОБА_4, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 («Орендодавець») та ФОП ОСОБА_9, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_7 («Орендатор»), Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування обєкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул. Щаслива, буд.7, загальною площею 1,0 кв.м. Сума орендної плати складає 550,0 грн./ місяць з ПДВ. Строк дії договору необмежений.
		Згідно договору оренди № б/н від 01.06.2013р., укладеного між ФОП ОСОБА_4, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 («Орендодавець») та ФОП ОСОБА_10, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_8 («Орендатор»), Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування обєкт нерухомого майна, що розташований за адресою: м.Запоріжжя, вул. Щаслива, буд.7а, загальною площею 15,0 кв.м. Сума орендної плати складає 1200,0 грн./ місяць з ПДВ. Вартість комунальних послуг відшкодовується Орендарем на підставі рахунку, наданого Орендодавцем та визначається відповідно до площі обєкту оренди. Договір припинений 30.12.2017.
		Відповідно до рішення Запорізької міської ради від 29.05.2013 №16 «Про встановлення мінімальної вартості місячної оренди 1 (одного) квадратного метра загальної площі нерухомого майна на території міста Запоріжжя» затверджено методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб на території м.Запоріжжя (додаток до рішення Запорізької міської ради від 29.05.2013р. №16). Додатком 1 до Методики визначено середню вартість 1 (одного) квадратного метра новозбудованого об'єкта, подібного до орендованого, залежно від вартості будівництва.
		Згідно з п.3 та п.4 зазначеної Методики встановлені формули за якими розраховується: мінімальна сума орендного платежу за 1 кв. метр нерухомого майна та мінімальна вартість місячної оренди 1 кв. метр загальної площі нерухомого майна.
		Виходячи з вищевикладеного, рішенням Запорізької міської ради від 29.05.2013 №16 «Про встановлення мінімальної вартості місячної оренди 1 (одного) квадратного метра загальної площі нерухомого майна на території», відповідачем були встановлені мінімальні суми орендної плати приміщень, які протягом перевіряємого періоду надавались в оренду ОСОБА_4, як фізичною особою-підприємцем в оренду іншим СПД:
		1.Мінімальна сума оренди у періоді з 01.01.2016 по 31.12.2016 по договору оренди нежитлового приміщення № 2/16 від 02.01.2016р., укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_6, повинна складати 14131,08 грн. (90,41 грн.* 156,3 кв.м) за місяць. Сума орендної плати згідно договору складає 3126,0 грн. за місяць з ПДВ. Відповідно до доповнення № 1 від 01.08.2016р. до договору № 2/16 від 02.01.2016р., орендна плата на місяць складає 1563,0 грн. з ПДВ.
		2.Мінімальна сума оренди у періоді з 01.01.2016 по 31.12.2016 по договору оренди нежитлового приміщення № 4/16 від 02.01.2016, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_7, повинна складати 13019,04 грн. (90,41 грн.* 144 кв.м) за місяць. Сума орендної плати згідно договору складає 2880,0 грн. за місяць з ПДВ. Відповідно до доповнення № 1 від 01.08.2016р. до договору № 4/16 від 02.01.2016р., орендна плата на місяць складає 1440,0 грн. з ПДВ.
		3.Мінімальна сума оренди у періоді з 01.01.2016 по 31.12.2016 по договору оренди нежитлового приміщення № 3/16 від 02.01.2016, укладеного між ФРП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, повинна складати 10849,20 грн. (90,41 грн.* 120,0 кв.м) за місяць. Сума орендної плати згідно договору складає 2400,0 грн. за місяць з ПДВ. Відповідно до доповнення № 1 від 01.08.2016р. до договору № 3/16 від 02.01.2016р., орендна плата на місяць складає 1200,0 грн. З ПДВ.
		4.Мінімальна сума оренди у періоді з 01.12.2015 по 05.05.2017 по договору оренди нежитлового приміщення № 1/15 від 01.12.2015р., укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_8, повинна складати 8191,15 грн. (90,41 грн.* 90,6 кв.м) за місяць. Сума орендної плати згідно договору складає 2000,0 грн. за місяць з ПДВ.
		У зв'язку з вищезазначеним перевіркою встановлено заниження податкових зобов'язань ФОП ОСОБА_4 за грудень 2015 року - травень 2017 року за договорами оренди нежитлових приміщень за адресою: вул.Рекордна б. 20а, по яким розмір орендної плати менший ніж мінімальна сума орендного платежу (а.с. 36-38)
		18 червня 2018 року ФОП ОСОБА_4, не погоджуючись з висновками ОСОБА_5 перевірки, надала до ГУ ДФС у Запорізькій області заперечення (вх. №5490/ФОП від 18.06.2018, а.с. 47-53).
		26 червня 2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області надана відповідь за вих. № 5040/14/08-01-13-05-09, якою заперечення залишені без задоволення (а.с. 54-62).
		На підставі висновків ОСОБА_5 перевірки та з урахування відповіді на заперечення прийнято, в тому числі, податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_2 від 03.07.2018 на загальну суму податку на додану вартість (код платежу 14010100) 100496,49 грн., у т.ч. податок в сумі 80397,19 грн., штрафна санкція в сумі 20099,30 грн.
		07 серпня 2018 року за вих.№18/08 позивач звернувся зі скаргою до ДФС України (а.с. 63-68).
		Рішенням ДФС України від 02.10.2018 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга ФОП ОСОБА_4  без задоволення (а.с. 69-74).
		Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням відповідача №0018851305 від 03.07.2018, ФОП ОСОБА_4 звернулась до суду з даним позовом.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступних обставин.
		В обґрунтування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач посилається на порушення позивачем вимог пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України.
		У пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України наведене визначення вживаному у цьому кодексі терміну постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
		З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.
		Постачанням товарів також вважаються:
		а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу;
		б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства;
		в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов'язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню);
		г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення;
		д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника;
		е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.
		Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.
		Ані у ОСОБА_5 перевірки, ані у відзиві на позов, а так само в ході судового розгляду даної справи відповідачем не надано жодного обґрунтування, яким чином позивачем була порушена норма пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України, та яке відношення вона має до операцій оренди майна позивача, за якими передача права на розпоряджання товарами як власник не відбувалась. Відтак, порушення позивачем цієї норми відповідачем не доведене.
		При цьому суд зазначає, що за приписами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Тобто, за договором оренди орендарю передається лише право користування майном орендаря, а не право розпорядження таким майном.
		Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
		а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
		б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.
		Щодо порушення позивачем даної норми відповідачем так само не надано суду будь-якого обґрунтування. Відтак, порушення позивачем цієї норми відповідачем не доведене.
		За приписами п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обовязкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого звязку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - субєктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
		При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
		товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
		газу, який постачається для потреб населення.
		До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у звязку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобовязань.
		До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
		У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.
		В обґрунтування порушення цієї норми відповідач посилається на те, що вартість оренди за договорами позивача із фізичними особами-підприємцями була визначена позивачем нижче за звичайні ціни.
		З цього приводу суд зазначає наступне.
		Згідно з абз. 1 пп.14.1.71 п.14.1 ст.14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
		В свою чергу, відповідно до пп.14.1.219 п.14.1 ст.14 ПУ України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.
		Тобто, як вбачається з зазначених норм, встановлювати ціни, які не підлягають державному регулюванню, на товари, роботи (послуги) належить виключно самим суб'єктам підприємницької діяльності, тобто учасникам договірних відносин.
		Інформація щодо ринкових цін відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України та ст. 16 Закону України «Про інформацію» є податковою інформацією. Джерела податкової інформації визначено у п.72.1 ст. 72 ПК України, у тому числі у підпункті 72.1.6 цього пункту, який передбачає використання іншої оприлюдненої або одержаної за запитом інформації.
		Право на використання податкової інформації щодо ринкових цін та результатів її опрацювання (порівняння із ціною постачання, застосованою платником податків), у тому числі у висновках за результатами перевірок, закріплено у п. 71.1 ст. 71, п. 74.2 ст. 74 та пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 ПК України.
		Таким чином, під час проведення перевірки платника податку орган державної податкової служби має право надіслати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень застосованої ціни або навпаки, контролюючий орган, використовуючи свої бази, має зробити самостійний аналіз з урахуванням факторів викладених вище.
		Судом встановлено, що відповідного запиту щодо обґрунтування розміру орендної плати від податкового органу на адресу позивача не надходило.
		В обґрунтування збільшення позивачу грошового зобовязання з податку на додану вартість відповідач послався на те, що визначена у договорах оренди нерухомого майна договірна ціна не відповідає рівню звичайних цін, які відповідач визначив на підставі на рішення Запорізької міської ради № 16 від 29.05.2013, яким затверджено методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб на території м. Запоріжжя.
		З преамбули рішення Запорізької міської ради № 16 від 29.05.2013 вбачається, що під час його прийняття міська рада керувалась пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170 ПК України.
		Стаття 170 ПК України входить до розділу VI «Податок на доходи фізичних осіб» цього кодексу, отже регламентує особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів фізичних осіб без статусу підприємців.
		Підпунктом 170.1.2 п.170.1 ст.170 ПК України встановлено, що податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
		При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди. Мінімальна сума орендного платежу визначається за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюються органом місцевого самоврядування села, селища, міста, обєднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, на території яких вона розташована, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади. Якщо мінімальну вартість не встановлено чи не оприлюднено до початку звітного (податкового) року, об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеного в договорі оренди.
		Таким чином, база оподаткування ПДВ визначається відповідно до п. 188.1 ст.188 ПК України, а саме виходячи з її договірної вартості. База ж оподаткування податком на доходи фізичних осіб (ПДФО), відповідно до пп. 170.1.2 п. 170.1 ст.170 ПК України, визначається на підставі зазначеної в договорі оренди ціни, яка повинна бути не менше ніж мінімальна сума орендного платежу визначена відповідно до Методики затвердженої вищезазначеним рішенням Запорізької міської ради від 29.05.2013 №16 у випадках, коли орендар є податковим агентом по відношенню до фізичної особи - Орендодавця.
		У даному випадку суб'єкт підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_4 надає в оренду власне нерухоме майно іншим суб'єктам підприємницької діяльності фізичним особам - підприємцям, тобто і Орендодавець, і всі орендарі виступають саме в статусі підприємців, а не фізичних осіб, тобто вони не є податковими агентами у розумінні пп. 170.1.2 п.170.1 ст.170 ПК України.
		Тобто, орендарі  фізичні особи-підприємці ніяких податків з орендної плати, що виплачується орендодавцю - ФОП ОСОБА_4 не утримують, а виплачують всю суму, яка передбачена договорами оренди без утримання ПДФО та військового збору. Проти вказаної обставини представник відповідача не заперечував.
		Щодо посилання представника відповідача на рішення Запорізької міської ради № 16 від 29.05.2013, яким затверджено методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб на території м.Запоріжжя, то суд зазначає наступне.
		В Преамбулі рішення від 29.05.2013 №16 «Про встановлення мінімальної вартості місячної оренди 1 (одного) квадратного метра загальної площі нерухомого майна на території міста Запоріжжя», яким затверджено методику «Визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб на території м.Запоріжжя» зазначено, що Запорізька міська ОСОБА_3 затвердила методику з метою збільшення обсягу надходжень податку на доходи фізичних осіб до бюджету міста (а.с. 167).
		Відповідно до п.1 зазначеного рішення, Запорізька міська рада вирішила затвердити Методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб на території міста Запоріжжя (Додаток).
		В пункті 2 рішення зазначено, що Орендарям (крім орендарів - фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання), які отримують в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухоме майно у фізичних осіб (орендодавців-громадян) (включаючи земельну ділянку, на якій розміщується нерухоме майно, присадибну ділянку), крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю, при визначенні мінімальної суми орендного платежу за повний чи неповний місяць такої оренди керуватись п. 1 цього рішення.
		Згідно з п.3 рішення, Запорізька міська рада рекомендувала податковим органам міста під час здійснення контролю за правильністю нарахування доходів, які включаються до загального річного оподатковуваного доходу, керуватись цим рішенням.
		Суд зазначає, що податок на доходи фізичних осіб - це податок, який спрямовується до місцевого бюджету, а податок на додану вартість - це податок, що спрямовується до державного бюджету. Таким чином Методика визначення ПДФО з орендної плати фізичної особи орендодавця, затверджена вищенаведеним рішенням Запорізької міської ради, не може бути застосована до взаємовідносин між суб'єктами господарювання  фізичними особами-підприємцями / юридичними особами та при нарахуванні ПДВ.
		Відтак, посилання податкового органу на порушення ФОП ОСОБА_4 норм п.14.1.191 п.14.1 ст.14, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст.188 ПК України та донарахування податкових зобов'язань з ПДВ є неправомірним.
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.
		Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.
		Відповідачем не доведено правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення, в той час як позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених вимог. Таким чином позов підлягає задоволенню в повному обсязі, відповідно до заявлених вимог.
		Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).
		Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є субєктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Таким чином, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням уточнених (зменшених) позовних вимог. 
		Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		Адміністративний позов Фізичної особи  підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 69114) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03.07.2018 №0018851305.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 39396146) на користь Фізичної особи  підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, 69114, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) сплачений судовий збір у сумі 1004,97 грн. (одна тисяча чотири гривні 97 коп.). 
		Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Рішення у повному обсязі виготовлено та підписано 19 лютого 2019.
		 
		 
		СуддяР.В. Кисіль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...