Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 305/1001/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із трудових правовідносин; Спори, що виникають із трудових правовідносин про поновлення на роботі.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2019. Зареєстровано: 21.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2019.
Дата набрання законної сили: 07.02.2019
Номер судового провадження: 22-ц/4806/670/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 305/1001/18
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		Іменем України
		 
		 
		 
		        07 лютого 2019 року м. Ужгород
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Закарпатського апеляційного суду в складі:
		головуючого Собослой Г.Г., 
		суддів: Джуга С.Д.,Куштан Б.П., 
		секретаря Терпай С.М.,
		       розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рахівського районного суду від 28 вересня 2018 року у справі №305/1001/18 (Головуючий: Марусяк М.О.), - 
		                                       В С Т А Н О В И Л А :
		       У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Державного агентства лісових ресурсів України Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Державного підприємства «Рахівське лісове дослідне господарство» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади, поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.
		       Позовні вимоги мотивовано тим, що наказом від 31 липня 1996 року №66-К ОСОБА_1 призначено на посаду лісничого Устєріцького лісництва з 18 липня 1996 року з посадовим окладом згідно штатного розпису. Наказом №39-К від 10.05.2018 року позивача звільнено з посади лісничого Устєріцького лісництва відповідно до п.1 ст.41 КЗпП України з 10.05.2018 року і зобов'язано бухгалтерію виплатити грошову компенсацію за 238 календарних днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи з 01.01.2011 року до 10.05.2018 року. Підставою звільнення до наказу №39-К від 10.05.2018 року, на думку відповідача, стали публікації в мережі «Фейсбук» світлин, на яких зображено позивача, як лісничого Устєріцького лісництва із загиблою твариною рисі та птахом тетерука. На момент винесення оскаржуваного рішення №39-К від 10.05.2018 року про звільнення з посади на підставі ст.41 п.1 КЗпП України позивачем не було допущено одноразового грубого порушення трудових обов'язків, і взагалі не зрозуміло в чому саме це порушення полягає. Публікації світлин у мережі «Фейсбук» були викладені сторонніми особами. Експертиза світлин на яких позивач зображений на факт їхньої достовірності проведена не була. Оригінали світлин відсутні, як і будь-які інші докази, які б стверджували його винуватість.
		       Крім того в оспорюваному наказі наведені факти, які підпадають під ознаки кримінального правопорушення за ч.2 ст.248 КК України, однак вирок за яким позивач був визнаний винним у вчиненні правопорушення не існує. 
		       Вважає, що роботодавцем при обранні виду стягнення не було дотримано вимог ч.3 ст.149 КЗпП України, а саме, не враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника. Також, при звільненні працівника на підставі п.1 ст.41 КЗпП України, організація повинна навести конкретні факти допущеного ним порушення, зазначити коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник та коли. У всупереч ч.3 ст.40 КЗпП України, позивача було звільнено у період тимчасової непрацездатності та в порушення вимог ст.43 КЗпП України без попередньої згоди профспілкового комітету. Як вбачається із наказу №39-К від 10.05.2018 року підставою звільнення є лист Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства №02.3-58-1670 від 14.11.2017 року, відповідно до якого наказом по підприємству за №123-К від 14.11.2017 року відповідальними працівниками лісової охорони проведено службове розслідування. Акт про проведення службового розслідування складений 16.11.2017 року, тобто з моменту виявлення до дисциплінарного звільнення минуло більше одного місяця. 
		       Посилаючись на вказані обставини, просив визнати незаконним та скасувати наказ директора Державного агентства лісових ресурсів України Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Державне підприємство «Рахівське лісове дослідне господарство» за №39-К від 10.05.2018 року «Про звільнення ОСОБА_1.» з посади лісничого Устєріцького лісництва відповідно до п.1 ст.41 КЗпП України з 10.05.2018 року, поновити на посаді, стягнути з відповідача на свою користь середню заробітну плату за час вимушеного прогулу. 
		       Ухвалою судді Рахівського районного суду від 12.06.2018 року відкрито провадження у справі і за клопотанням ОСОБА_1 розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження. 
		       Рішенням Рахівського районного суду від 28 вересня 2018 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
		       Не погоджуючись із даним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду, як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки підстави передбачені чинним законодавством для відмови у позові відсутні.
		       Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ДП «Рахівське лісове дослідне господарство» - ОСОБА_3, який просить рішення суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. 
		       Встановлено, що наказом від 31 липня 1996 року за №66-К ОСОБА_1 призначено на посаду лісничого Устєріцького лісництва з 18 липня 1996 року з посадовим окладом згідно штатного розпису.
		Наказом №39-К від 10.05.2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади лісничого Устєріцького лісництва за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, згідно з п.1 ст.41 КЗпП України.
		Підставою для видачі наказу про звільнення ОСОБА_1 з роботи стали: лист начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Мурги В.І. від 14.11.2017 року за №02.3-58-1670, лист директора ДП «Рахівське ЛДГ» Приступи В.М. від 16.11.2017 року за №02-34/506, лист заступника начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області Фенцик О. від 15.11.2017 року за №2502/04; акт проведення службового розслідування від 16.11.2017 року; пояснення лісничого Устєріцького лісництва ОСОБА_1. 
		ОСОБА_1 було звільнено за результатами проведеного службового розслідування та у відповідності до обставин викладених в акті від 16.11.2017 року. Комісією в ході службового розслідування встановлено, що 13.11.2017 року в мережі інтернет було опубліковано світлини де ОСОБА_1 позував із загиблими тваринами, які віднесені до Червоної книги України.
		Згідно посадової інструкції лісничого на нього покладаються службові обов'язки по здійсненню заходів з охорони диких звірів, боротьбу з браконьєрством. 
		У справах про поновлення на робот і осіб звільнених на підставі п.1 ст.41 КЗпП України, суди з'ясовують, чи мало місце порушення працівником своїх трудових обов'язків. Для цього перевіряють коло цих обов'язків та визначають, які саме обов'язки порушено працівником, у чому конкретно виявилося порушення, що стало приводом для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору на підставах, визначених законом. Порушення стосується трудових обов'язків працівника. 
		Безпосередні обов'язки працюючих закріплені в ст.139 КЗпП України та правилах внутрішнього трудового розпорядку. Трудові обов'язки визначаються в посадовій інструкції, положенні, статуті, трудовому договорі (контракті), спеціально-нормативно-правові акти також містять обов'язки, які покладаються на працівника. 
		Згідно посадової інструкції лісничого, затвердженої 18.11.2001 року директором ДП «Рахівське ЛДГ» Приступою В.М., з якою був ознайомлений ОСОБА_1, про що свідчить його особистий підпис - на лісничого покладені службові обов'язки, в тому числі, здійснення заходів з охорони диких звірів, боротьбу з браконьєрством. 
		Під охороною диких тварин,боротьбою з браконьєрством слід розуміти вжиття заходів з попередження та припинень порушень лісового законодавства, що включає складання протоколів (актів) про виявлені адміністративні правопорушення, затримання в установленому порядку осіб, винних в лісопорушеннях і порушеннях правил мисливства. 
		Стаття 248 КК України передбачає кримінальну відповідальність за порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.
		У даному випадку загиблою твариною є рись, що віднесена до Червоної книги України та полювання на яку заборонено.
		Із письмових пояснень ОСОБА_1 від 14.11.2017 року вбачається, що тварина не загинула природною смертю і має місце порушення лісового законодавства. 
		Факт виявлення вбивства тварини, яка віднесена до Червоної книги України та перебуває під особливим захистом держави підтверджується фото розміщеним в мережі «Фейсбук» та не заперечується самим позивачем, що стверджується його власноручно складеними поясненнями щодо вчиненого правопорушення. 
		Суд першої інстанції обґрунтовано вважав про наявність ознак грубого порушення трудових обов'язків ОСОБА_1, яке виразилось у не вжитті жодних заходів передбачених службовими обов'язками лісничого, а саме: складання протоколу про адміністративне правопорушення, звернення до адміністрації підприємства та правоохоронних органів щодо виявлення фактів порушення лісового законодавства, яке містить ознаки кримінального злочину. 
		Відповідно до ст.148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. 
		Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. 
		16 листопада 2017 року головним лісничим ДП «Рахівське ЛДГ» ОСОБА_7 та провідним районним мисливствознавцем ОСОБА_8 проведено службове розслідування в ході якого було виявлено в діях лісничого Устєріцького лісництва ОСОБА_1 ознаки дисциплінарного проступку, а саме невиконання службових обов'язків по здійсненню заходів з охорони диких звірів та боротьби з браконьєрством. 
		Накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_1 у термін протягом місяця з дня виявлення проступку керівництво не мало можливості, оскільки позивач з 14.11.2017 року по 05.05.2018 року знаходився на лікарняному, що стверджується листками непрацездатності наданих відповідачем та табелем обліку робочого часу (а.с.44-62). 
		З актом проведення службового розслідування від 16.11.2017 року ознайомлений ОСОБА_1 09.01.2018 року (а.с.24, 25), але із акту від 09.01.2018 року складеного представниками відповідача вбачається, що вранці 09.01.2018 року позивач прийшов до адміністрації підприємства, уточнив чи присутній директор, на що отримав заперечну відповідь, оскільки останній перебував у відрядженні та отримавши інформацію вийшов з адмінбудівлі підприємства та 09 січня 2018 року більше не з'являвся і у графі за цей день проставлено відмітку «ПР».
		Таким чином, є безпідставним посилання позивача та його представника на те, що дисциплінарне стягнення накладено відповідачем з порушенням строку встановленого ст.148 КЗпП України. 
		Письмові пояснення від ОСОБА_1 були відібрані 14.11.2017 року відповідно до ч.1 ст.149 КЗпП України.
		При обранні виду стягнення керівництво ДП «Рахівське ЛДГ» було враховано ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника та про стягнення було оголошено в наказі про звільнення і з яким ОСОБА_1 ознайомлений 10.05.2018 року, що стверджується його особистим підписом. 
		Звільнення з окремими категоріями працівників за певних умов по п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України з ініціативи власника може бути проведено без попередньої згоди виборного органу профспілкової організації, а тому є безпідставним твердження позивача та його представника про те, що відповідач при розірванні трудового договору з позивачем повинен був отримати таку попередню згоду. 
		Згідно з ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п.5 цієї статті), а також перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. 
		З листка непрацездатності серії АДМ №655820 виданого КЗ «Тячівська районна лікарня №1», вбачається, що ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 10.05.2018 року по 18.05.2018 року. 
		При розгляді справи судом першої інстанції витребувано копію журналу реєстрації листків непрацездатності форми №036/о з КЗ «Тячівська районна лікарня №1», з якого слідує, що ОСОБА_1 поступив на стаціонарне лікування 10.05.2018 року о 14 год. 00 хв. за к.ч.. 
		Із показів свідків судом встановлено, що ознайомлення ОСОБА_1 з наказом про звільнення та його підписання відбулося о 08 год. 30 хв. 10.05.2018 року в адмінбудівлі ДП «Рахівське ЛДГ» в присутності працівників лісгоспу - ОСОБА_7, ОСОБА_9, яким позивач повідомив, що на лікарняному не перебуває, а також додав листок непрацездатності з відміткою «приступити до роботи 09.05.2018 року», а тому твердження позивача, що звільнення його проведено в період тимчасової непрацездатності є безпідставним та не відповідає дійсності.
		За таких обставин, суд першої встановивши правовідносини сторін, які випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
		Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
		Доводи апеляційної скарги судова колегія до уваги не приймає, так як вони не ґрунтуються на вимогах закону та фактичних обставинах справи і не спростовують висновки суду першої інстанції. 
		Керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія, - 
		П О С Т А Н О В И Л А :
		       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. 
		       Рішення Рахівського районного суду від 28 вересня 2018 року залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
		Повний текст постанови складено 18 лютого 2019 року. 
		 
		Головуючий                (підпис)
		Судді:                        (підписи)
		Згідно з оригіналом:
		Суддя Закарпатського 
		апеляційного суду                                          Г.Г. Собослой

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...