Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 203/3521/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2019. Зареєстровано: 21.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2019.
Дата набрання законної сили: 19.02.2019
Номер судового провадження: 22-ц/803/308/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/308/19 Справа № 203/3521/17   Суддя у 1-й інстанції - Католікян М.О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 лютого 2019 року                                 м. Дніпро
		 
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
		         головуючого судді Єлізаренко І.А.
		         суддів         Красвітної Т.П. Свистунової О.В.,
		         за участю секретаря Черкас Є.О.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору прокату автомобіля нікчемним, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,-
		 
		В С Т А Н О В И Л А :
		 
		У вересні 2017 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ФОП ОСОБА_2 про визнання договору прокату автомобіля нікчемним, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
		В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 посилалася на те, що 28 червня 2017 року між нею та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір прокату автомобіля №8446-28/17, згідно з яким відповідач передала їй у прокат автомобіль марки «Hyundai», реєстраційний номер - НОМЕР_1 строком на 30 днів. Загальна сума послуг склала 29 283 грн. ( з яких 13 250 грн. є заставою за користування автомобілем). 02 липня 2017 року співробітником відповідача її було протиправно позбавлено автомобіля. 03 липня 2017 року відповідачем їй було повернуто грошові кошти в сумі 8 840 грн. 60 коп., в поверненні решти суми відмовлено. Позивач посилалася на те, що договір від 28 червня 2017 року був укладений у простій письмовій формі, а тому він є нікчемним, оскільки договір найму транспортного засобу підлягає нотаріальному посвідченню. Крім того, укладений договір містить несправедливі умови, які полягають у жорсткій односторонній відповідальності позивача. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд визнати договір прокату автомобіля від 28 червня 2017 року нікчемним, застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та стягнути з відповідача на її користь кошти в розмірі 20 442 грн. 60 коп. 
		Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2017 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про визнання договору прокату автомобіля нікчемним, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 22 листопада 2017 року скасувати та ухвалити нове, про задоволення її позовних вимог, посилаючись на відповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
		Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
		Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 
		Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		     Як вбачається з матеріалів справи 28 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір прокату автомобіля №8446-28/17, згідно з яким відповідач передала позивачу у прокат автомобіль марки «Hyundai», реєстраційний номер - НОМЕР_1 строком на 30 днів. Загальна сума послуг склала 29 283 грн., з яких 13 250 грн. є заставою за користування автомобілем (а.с.8, 9). 
		     Судом встановлено, 02 липня 2017 року співробітником охоронного агентства відповідача було позбавлено ОСОБА_1 автомобіля. 
		     03 липня 2017 року відповідачем їй було повернуто грошові кошти в сумі 8 840 грн. 60 коп. (а.с.11).
		     10 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулася із претензією щодо договору надання послуг прокату автомобіля, сума претензії - 20 442 грн. 60 коп., однак, відповідач кошти їй повертати відмовляється (а.с.10, 11).
		     Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції посилався на те, що між сторонами було укладено договір прокату, відповідно до якого відповідач, передала позивачу рухому річ (автомобіль) у користування за плату на певний строк для задоволення побутових невиробничих потреб, підстави вважати договір прокату автомобіля від 28 червня 2017 року №8446-28/17 нікчемним відсутні, та позивачем було невірно обрано спосіб захисту порушеного права, однак погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст.376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.
		     Відповідно до статті 787 ЦК України за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов'язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.
		     Однією із особливих рис договору прокату є те, що об'єктом договору прокату може бути лише рухома річ, крім транспортних засобів, щодо яких ЦК України містить окремі положення. Як правило, об'єкт договору прокату використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.
		     Отже, найм (оренда) транспортного засобу виділяється в окремий різновид договору найму, виходячи із особливостей його об'єкта, яким є повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо (частина перша статті 798 ЦК України).
		     У частині другій статті 799 ЦК України визначено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.
		     Відповідно до статті 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. 
		     Частиною першою статті 220 ЦК України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. 
		     Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. 
		          
		     28 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір прокату автомобіля №8446-28/17, згідно з яким відповідач передала позивачу у прокат автомобіль марки «Hyundai», реєстраційний номер - НОМЕР_1 строком на 30 днів. Загальна сума послуг склала 29 283 грн., з яких 13 250 грн. є заставою за користування автомобілем (а.с.8, 9). 
		     Судом встановлено, 02 липня 2017 року співробітником охоронного агентства відповідача було позбавлено позивача ОСОБА_1 автомобіля. 
		     03 липня 2017 року відповідачем ФОП ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_2.ОСОБА_1 було повернуто грошові кошти в сумі 8 840 грн. 60 коп. (а.с.11).
		     10 липня 2017 року ОСОБА_1 звернулась із претензією щодо договору надання послуг прокату автомобіля, сума претензії - 20 442 грн. 60 коп., однак, відповідач кошти їй повертати відмовляється (а.с.10, 11).
		     Дослідивши спірний договір прокату, колегія суддів дійшла висновку, що між сторонами було укладено договір найму (оренди) транспортного засобу, який є різновид договору найму, виходячи із особливостей його об'єкта, яким є наземний самохідний транспортний засіб.
		     Договір прокату автомобіля від 28 червня 2017 року №8446-28/17 укладений між сторонами у простій письмовій формі і нотаріально не посвідчувався, а тому є нікчемним через недотримання в момент його підписання вимог ст.ст. 220, ч. 2 ст. 799 ЦК України.      За таких обставин визнання вищевказаного договору недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
		     Відповідно до частини першої статті 216 ЦК України нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. 
		     У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
		     Таким чином, сторонами не дотримано вимоги закону   про нотаріальне посвідчення договору найму, яким є укладений між ними договір прокату автомобіля від 28 червня 2017 року, а тому цей договір не створює для сторін договору прав і обов'язків та кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
		     Враховуючи, що автомобіль, який є об'єктом спірного договору, знаходиться у відповідача, а позивачу повернуто лише частину сплачених нею коштів за нікчемним договором у розмірі 8 840 грн. 60 коп., то з відповідача слід стягнути на користь позивача 20 442 грн. 60 коп., які були сплачені позивачем, але не були повернуті відповідачаем.
		     За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 листопада 2017 року скасувати та ухвалите нове рішення задоволення позовних вимог ОСОБА_1 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
		 
		П О СТ А Н О В И Л А :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
		Рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 22 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору прокату автомобіля нікчемним, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - скасувати.
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання договору прокату автомобіля нікчемним, застосування наслідків недійсності нікчемного правочину - задовольнити.
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20 442 грн. 60 коп.
		Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір за звернення з позовною заявою та за звернення з апеляційною скаргою в розмірі 1 920 грн.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду  протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Головуючий суддя
		 
		     Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...