Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/41971/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 21.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2019.
Дата набрання законної сили: 13.02.2019
Номер судового провадження: 61-32131ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		                                                                                               
		Постанова
		Іменем України
		 
		13 лютого 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 757/41971/15-ц
		провадження № 61-32131св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		 
		головуючого - Червинської М. Є.,
		суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя - доповідач), Коротуна В. М., Крата В. І.,            
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна»,
		відповідач - ОСОБА_3,
		третя особа - товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА»,
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2017 року у складі судді Гладун Х. А. та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2017 року    у складі колегії суддів: Мараєвої Н. Є., Андрієнко А. М., Заришняк Г М.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У листопаді 2015 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі - ПрАТ «СК «ПЗУ Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та просило стягнути з відповідача в порядку регресу 25 880, 70 грн страхового відшкодування та вирішити питання судових витрат.
		Позовна заява мотивована тим, що 19 липня 2013 року з вини                ОСОБА_3, який керував автомобілем Porsche Cayenne, державний номерний знак НОМЕР_1, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої пошкоджено застрахований позивачем на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів автомобіль Mazda 6, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням          ОСОБА_4 Постановою Печерського районного суду м. Києва від          20 серпня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні ДТП.
		Позивачем на виконання умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів перераховано на вказаний страхувальником рахунок 25 880, 70 грн, які в порядку регресу просить стягнути з відповідача.
		Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанції
		Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2017 року, позов ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» задоволено.
		Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» в порядку регресу грошові кошти в розмірі 25 880, 70 грн. Вирішено питання судового збору.
		Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ПрАТ «СК «ПЗУ Україна», після виплати страхового відшкодування потерпілій у ДТП особі, може вільно, на власний розсуд обирати спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, або до страховика вказаної особи.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У жовтні 2017 року ОСОБА_3 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2017 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
		Касаційна скарга мотивована тим, що позивач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором добровільного страхування серії                         АМ № 059198 від 08 травня 2013 року, перерахувавши частину страхового відшкодування безпосередньо ОСОБА_5, що не передбачено умовами договору добровільного страхування. Друга частина грошових коштів перерахована позивачем на рахунок ДП «Авто Інтернешнл», яке здійснило ремонт автомобіля на замовлення ОСОБА_4, яка не є стороною договору добровільного страхування, укладеного з позивачем, та довіреною особою ОСОБА_5
		 
		У грудні 2017 року ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» подало заперечення на касаційну скаргу, в яких просило залишити її без задоволення,                           а оскаржувані рішення без змін.
		Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», який набрав чинності              15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа № 757/41971/15-ц передана до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. 
		Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним             і обґрунтованим.
		 
		Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
		Суди встановили, що 08 травня 2013 року між позивачем та ОСОБА_5 укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ № 059198, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля марки MAZDA 6, державний номерний знак НОМЕР_2.
		19 липня 2013 року в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки MAZDA 6, державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, та автомобіля марки PORSCHE Cayenne, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3
		Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль MAZDA 6, державний номерний знак НОМЕР_2, отримав механічні пошкодження.
		Постановою Печерського районного суду м. Києва від 20 серпня 2013 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні ДТП.
		На підставі умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів серія АМ № 059198, страхових актів та розрахунку суми страхового відшкодування, позивачем на рахунки страхувальника та СТО ДП «Авто Інтернешнл», яка проводила ремонт автомобіля, перераховано суму страхового відшкодування у загальному розмірі              25 880, 70 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 15147 від  14 серпня 2013 року та № 16192 від 20 вересня 2013 року.
		Згідно зі статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. 
		Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
		Тому вимога страховика потерпілого до завдавача шкоди не є регресною,            а правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачем у зв'язку з виплатою ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» на користь потерпілого страхового відшкодування, засновані на суброгації.
		Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої неї шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
		Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 та 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» реалізовує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
		Покладання обов'язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
		Судами встановлено, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована у товаристві з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА» (далі - ТДВ «СК «НАСТА»), яке не залучене до участі у справі у якості відповідача.
		Таким чином, висновок судів про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» в порядку регресу грошових коштів в розмірі 25 880, 70 грн є таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства.
		Пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
		 
		За таких обставин, враховуючи положення пункту 3 частини третьої        статті 409 ЦПК України, частини першої статті 412 ЦПК України, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги ОСОБА_3, скасування рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2017 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2017 року та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову.
		 
		Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови     у позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша, друга статті 141 ЦПК України).
		 
		Таким чином, враховуючи задоволення касаційної скарги, скасування рішень суду першої та апеляційної інстанції та відмову у задоволенні позову, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 339, 80 грн та касаційної скарги                у розмірі 1 461, 60 грн.
		 
		Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
		 
		Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 лютого 2017 року            та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 вересня 2017 року скасувати.
		 
		У задоволенні позову приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_3, третя особа - товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «НАСТА», відмовити.
		 
		Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія                «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 339, 80 грн та касаційної скарги           у розмірі 1 461, 60 грн.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
		 
		З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції рішення суду першої інстанції втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська  СуддіН. О. Антоненко   В. І. Журавель   В. М. Коротун   В. І. Крат

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...