Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/15469/18 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Відшкодування шкоди; Інший спір про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: 21.02.2019. Зареєстровано: 21.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2019.
Дата набрання законної сили: 21.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		     ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      
		вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		"21" лютого 2019 р.                                     Справа№ 910/15469/18
		Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 
		головуючого:           Коробенка Г.П.
		суддів:            Козир Т.П. 
		          Тищенко А.І. 
		 
		секретар судового засідання: Денисюк І.Г.
		 
		за участю представників 
		позивача:          Жегулін Ю.М.;
		відповідача-1:           ОСОБА_3;
		відповідачів-2 - 12: не з'явилися;
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні
		апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як 
		ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"
		на ухвалу                     Господарського суду міста Києва від  28.11.2018 
		у справі                     №910/15469/18 (суддя Літвінова М.Є.)
		за позовом                     Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"
		до                                   1) ОСОБА_5 
		2) ОСОБА_6 
		3) ОСОБА_7 
		4) ОСОБА_8 
		5) ОСОБА_9 
		6) ОСОБА_10 
		7) ОСОБА_11 
		8) ОСОБА_12 
		9) ОСОБА_13 
		10) ОСОБА_14 
		11) ОСОБА_15 
		12) ОСОБА_16                                                                                                                                   
		про                               стягнення 1  668  374 849,97 грн.
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного  товариства "Банк "Київська Русь" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 про стягнення 1  668  374  849,97 грн. 
		Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі №910/15469/18 вказану позовну заяву повернуто на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), з посиланням на те, що позов від імені Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" підписаний неуповноваженою особою. 
		Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у даній  справі із  направленням  її до суду першої інстанції для продовження   розгляду.
		Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було порушено норми процесуального права та невірно застосовано висновки Верховного Суду у справі №916/2024/17. Зокрема, скаржник наголошував на тому, що в даному випадку Фонд подав позов не від імені Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі за текстом ПАТ «Банк «Київська Русь») в порядку ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а від власного імені в порядку ч.5 ст. 52 названого Закону. При цьому ПАТ «Банк «Київська Русь» виступав у справі не як позивач, а як третя особа, тому позов був підписаний саме представником Фонду. Окрім того, подаючи позов в порядку ч.5 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", Фонд реалізує свій законний інтерес на здійснення повного розрахунку із всіма кредиторами неплатоспроможного банку, а також діє в інтересах неплатоспроможного банку, його вкладників та інших кредиторів, що також виключає наведене в оскаржуваній ухвалі обґрунтування.
		В судовому засіданні 18.02.2019 судом зобов'язано позивача надати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, додані до позову, на підтвердження повноважень для звернення з позовом до суду, і оголошено перерву до 21.02.2019.
		На виконання вимог суду позивачем було надано витребувані документи, а також додатково надано незавірені  належним  чином  копії: рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 12.11.2018 №3051 «Про повноваження Фонду, передбачені частиною п'ятою статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»  та  рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 у справі №910/11027/18 і касаційної скарги на це рішення.
		Судом оглянуто надані позивачем документи, однак оскільки позивачем додаткові документи, які суд не витребовував, надані без відповідного  обґрунтування  про неможливість їх подання до суду першої інстанції згідно з ч.3 ст. 269 ГПК України, то вони судом  апеляційної  інстанції  до уваги не приймаються.  
		В судовому засіданні 21.02.2019 представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та просив суд скаргу задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі №910/15469/18 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		В судовому засіданні 21.02.2019 представник відповідача-1 заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без  змін, як таку, що була винесена з дотриманням норм процесуального права.
		Решта відповідачів у судове засідання не з'явилися, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
		Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у відсутності представників нез'явившихся відповідачів за наявними у справі матеріалами.
		 
		Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши надані пояснення, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового акту, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції  скасуванню, виходячи з наступного.
		Як  вбачається з  матеріалів  справи  та  встановлено  судом  1-ї  інстанції, на підставі постанови Правління Національного банку України від 19.03.2015 №190 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Київська Русь" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 19.03.2015 №61 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь", яким з 20.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" - Волкова О.Ю. Тимчасову адміністрацію в "Банк "Київська Русь" запроваджено строком на три місяці з 20.03.2015 по 19.06.2015 включно.
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду №116 від 15.06.2015 продовжено строки здійснення тимчасової адміністрації у "Банк "Київська Русь" до 19.07.2015 включно та продовжено повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк "Київська Русь" - Волкова О.Ю. до 19.07.2015 включно.
		17.07.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб  прийнято рішення №138 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію Банку Волкова О.Ю. строком на 1 рік з 17.07.2015 по 16.07.2016 включно.
		В подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду від 23.06.2016 № 1085 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" на два роки до 16.07.2018 включно та продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "БАНК "КИЇВСЬКА РУСЬ" Волкова О.Ю. на два роки до 16.07.2018 включно.
		Рішенням виконавчої дирекції Фонду №1706 від 01.09.2016 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначено Білу І.В. з 05.09.2016.
		18.06.2018 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1684, яким продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" строком на два роки з 17.07.2018 до 16.07.2020 включно, а також продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "Банк "Київська Русь", визначені законом, зокрема, ст. ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов'язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Білої І.В. строком на два роки з 17.07.2018 до 16.07.2020 включно.
		В ст. ст. 3, 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»  (далі по тексту - Закон №4452-VI)  визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, установлених цим Законом. 
		Уповноваженою особою Фонду  є працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку (п.17 ч.1  ст. 2 Закону  № 4452-VI ).     
		Нормами ст. 34 Закону визначено процедуру запровадження тимчасової адміністрації, яка, серед іншого, передбачає призначення виконавчою дирекцією Фонду з числа працівників Фонду уповноваженої особи Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Водночас під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього  Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання. Усі або частина повноважень Фонду, визначені цим Законом, можуть бути делеговані одній або кільком уповноваженим особам Фонду. У разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд зазначає обсяг повноважень кожної з них.  Здійснення повноважень органів управління банку може бути делеговано тільки одній уповноваженій особі. 
		Аналогічні приписи щодо делегування Фондом своїх повноважень наведені в ч.3 ст. 47 Закону  № 4452-VI
		Вимоги щодо оформлення позовної заяви наведені в ст. 162 ГПК України, згідно з частиною 2 якої позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
		Як вбачається з матеріалів справи, позов від імені та в інтересах ПАТ "Банк "Київська Русь" поданий 19.11.2018 безпосередньо Фондом і позовна заява підписана представником Фонду Жегуліним Ю.М. на підставі довіреності № 27-2462/18 від 02.02.2018.
		Місцевий господарський суд в своїй ухвалі зазначав про те, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.06.2018 №1648 продовжено процедуру ліквідації до 16.07.2020 і продовжено повноваження уповноваженої особи ПАТ "Банк "Київська Русь" Білої Ірини Володимирівни до 16.07.2020 включно. Зважаючи на те, що докази відкликання Фондом делегованих уповноваженій особі повноважень органу управління банку на момент подання позову у справі були відсутні, місцевий господарський суд дійшов висновку, що внаслідок делегування повноважень органу управління ПАТ "Банк "Київська Русь" уповноваженій особі Фонду, сам Фонд, як юридична особа, на період делегування позбавлений можливості реалізації таких повноважень, а отже не має права звертатися особисто до суду з позовом від імені ПАТ "Банк "Київська Русь".
		При цьому місцевий господарський суд посилався на правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №916/2024/17, згідно з якою аналіз першого речення ч.2 ст. 37 Закону  № 4452-VI наступного змісту:  
		«Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право:» із застосуванням граматичного способу тлумачення норм права у системному взаємозв'язку з ч.3 ст. 47 цього Закону свідчить про те, що вживання законодавцем у вказаній нормі саме розділового сполучника «або», а не єднального «та», «і» означає неможливість одночасної реалізації Фондом безпосередньо та призначеною ним уповноваженою особою тотожних функцій, зокрема органу управління неплатоспроможного банку. Тобто, з моменту запровадження в банку тимчасової адміністрації (ліквідації) Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій та може діяти особисто  або  шляхом делегування своїх повноважень (всіх або частини) відповідній уповноваженій особі. При цьому банк зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб'єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Внаслідок делегування Фондом своїх повноважень ліквідатора конкретного банка визначеній ним уповноваженій особі саме остання одноосібно набуває повноважень органу управління банку та з метою їх реалізації має право у тому числі заявляти та підписувати від імені банку позови до суду. Натомість Фонд безпосередньо у цьому випадку (делегування повноважень), хоча і залишається носієм законодавчо закріплених за ним повноважень органу управління банку, тобто відповідних повноважень не втрачає, проте на період делегування втрачає правомочності з їх реалізації, якими на цей період наділяється виключно уповноважена особа Фонду. В іншому випадку одночасна реалізація вказаних повноважень як Фондом безпосередньо, так і уповноваженою особою Фонду, означатиме існування одночасно двох окремих органів управління юридичної особи з тотожним змістом повноважень та функцій, у тому числі представництва юридичної особи, що суперечить змісту вищенаведених положень статей 34, 37, 47 України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
		Колегія суддів не погоджується з такими  висновками місцевого господарського суду та  вважає  передчасним застосування судом п.1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, з огляду на наступне. 
		Так, вимоги щодо оформлення позовної заяви наведені в ст. 162 ГПК України, згідно з частиною 2 якої позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
		Позивач, посилаючись на норми абзацу 3 ч.5 ст. 52 Закону  № 4452-VI, зазначав про те, що в даному випадку виключно  Фонд має повноваження звертатися до суду із вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку.
		З цього приводу колегією суддів було встановлено, що відповідно до абзацу 1 ч.5 ст. 52 Закону   № 4452-VI Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов'язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів.
		В абзаці 3 ч.5 ст. 52 Закону № 4452-VI передбачено, що у разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. 
		Згідно з п.5 ч.2 ст. 37  Закону  № 4452-VI,  повноваження уповноваженої особи Фонду, Фонд безпосередньо або уповноважена особа фонду у разі делегування їй повноважень має право заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи. Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду. 
		Правовий  аналіз  наведених  норм  матеріального  права  свідчить, що законодавець передбачив альтернативу у визначені особи, наділеної повноваженнями на звернення: - з позовом майнового та немайнового характеру до суду від імені банку (п.5 ч.2 ст. 37 Закону  № 4452-VI); -  та на звернення  до пов'язаної з банком особи з вимогою про  відшкодування заподіяної банку шкоди (абз.1 ч.5 ст.52 Закону №4452-VI), а саме: або безпосередньо Фонд, або уповноважена особа Фонду, якщо їй делеговано відповідні повноваження.
		Що ж до звернення  в суд  з  вимогами, наведеними в абз.1 ч.5 ст.52 Закону  № 4452-VI,  у разі їх  невиконання, то  таким  правом  в абз.3 ч.5 ст.52 Закону №4452-VI законодавець  наділив  виключно  Фонд та   підтвердив   його наявність в абз.4 ч.5 ст.52 Закону №4452-VI, зазначивши, що ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов'язаної з банком особи, що,  в  свою  чергу,  виключає подвійне тлумачення даної норми в частині  виключних повноважень Фонду. 
		Натомість, місцевий господарський суд, залишивши поза увагою  правові підстави звернення Фонду з позовом про відшкодування шкоди відповідачами до місцевого господарського суду, а саме ст. 52 Закону №4452-VI,    неправильно  застосував норми   матеріального  права  та дійшов  помилкового  висновку щодо  відсутності  повноважень Фонду на звернення з даним позовом  до  суду.  
		Окрім цього, колегією суддів враховано, що згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.06.2018 №1684 продовжено повноваження Білої І.В., як ліквідатора ПАТ «Банк «Київська Русь», визначені ст. ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 вищезгаданого Закону строком на два роки з 17.07.2018 по 16.07.2020, про що місцевий господарський суд, з посиланням на відомості, розміщені на офіційному сайті Фонду (режим доступу: http//www.fg.gov.ua), зазначив  в  оскаржуваній  ухвалі,  стверджуючи  при  цьому, що Фонд (позивач) не має права звертатися особисто до суду з позовом від імені ПАТ "Банк "Київська Русь", оскільки відповідні повноваження органу управління банком делеговані уповноваженій особі Фонду - Білій І.В.
		Однак  такі  твердження  місцевого  господарського  суду  колегія  вважає  помилковими   в силу   наведеного  вище  правового   аналізу  ч.5 ст. 52 Закону   № 4452-VI  та  зазначає,  що  об'єм  повноважень  Білої І.В., як ліквідатора  ПАТ «Банк «Київська Русь», визначені ст. 52 Закону №4452-VI, обмежується   виключно положеннями абзацу 1 частини 5 наведеної  норми, а саме в частині звернення з вимогою до пов'язаної з банком особи про відшкодування шкоди в позасудовому порядку.  
		За таких обставин, наявність неправильного застосування норм  матеріального  права та   невідповідність  висновків  місцевого  господарського суду   обставинам  справи  призвели  до постановлення помилкової  ухвали  про  повернення позовної заяви, що в свою чергу є підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду згідно зі ст. 280 ГПК України.
		Відповідно до ч.3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
		За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі №910/15469/18 - скасуванню, а матеріали справи - переданню на розгляд до Господарського суду міста Києва. 
		У зв'язку з задоволенням апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідачів. Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у ч.3 ст. 271 ГПК України, у даному випадку - повернення позовної заяви з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України. 
		Керуючись ст. ст. 11, 74, 129, 269, 271, 275, 280-282, 287-289 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1. Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 у справі №910/15469/18 задовольнити.
		2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від  28.11.2018 у справі №910/15469/18 скасувати.
		3. Справу №910/15469/18 передати на розгляд Господарському суду міста Києва.
		4. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст судового рішення складено та підписано - 21.02.2019.
		 
		Головуючий суддя                                                            Г.П. Коробенко 
		 
		Судді                                                                                Т.П. Козир
		 
		                                                                                А.І. Тищенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...