Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 0340/1812/18 : Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:.
Надіслано для оприлюднення: 21.02.2019. Зареєстровано: 22.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2019.
Дата набрання законної сили: 14.02.2019
Номер судового провадження: 857/4209/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		14 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/4209/18
		Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		 
		головуючого судді -                                     Макарика В.Я.
		 
		суддів -                                                          Большакової О.О., Глушка І.В.
		 
		за участю секретаря судового засідання - Гнідець Р.І. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції Волдінер Ф.А., м. Луцьк, повний текст рішення складено 05.11.2018 року)  у справі №0340/1812/18 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,-
		 
		                                                    В С Т А Н О В И В:          
		 
		07 вересня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області в якому просила визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію від 07.03.2018 року №911/03-20-13-08-07/ІПК та надати свій висновок з питання практичного використання норм ч. 3 п. 177.4.6 та п. 177.4.5 ст. 177 Податкового кодексу України.
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
		Не погодившись з  рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю.
		Апелянт свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм пп. 177.4.6 ст. 177 Податкового кодексу України, оскільки ця стаття не відносить автоматично усі вантажні автомобілі фізичної особи-підприємця до основних засобів подвійного призначення, які не підлягають амортизації, а лише деякі, а саме ті з них, які поряд з використанням їх у оподаткованих операціях (господарській діяльності) такого підприємця, можуть бути використані для своїх особистих (невиробничих) потреб.
		Апелянт зазначає, що основними засобами подвійного призначення є ті вантажні автомобілі, які можна без додаткової реконструкції чи технічного переобладнання використовувати як для комерційних вантажних перевезень так і для особистих потреб фізичної особи. Вантажні тягачі і напівпричепи, які використовуються підприємцем у господарській діяльності, неможливо використати за призначенням відмінним від комерційного, тобто для особистих потреб фізичної особи. Така позиція підтверджується висновками офіційного сервісного центру від 03 серпня 2018 року, кафедри автомобілів і транспортних технологій Луцького національного технічного університету.
		Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу за вх. №К-1369/19 від 24 січня 2019 року в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законне, обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що наведені апелянтом у апеляційній скарзі підстави та обставини для скасування оскаржуваного рішення суду є надуманими, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
		Апелянтом подано клопотання про відкладення розгляду справи мотивоване з тим, що ОСОБА_1 не може прибути в судове засідання у зв'язку із зайнятістю в іншій справі.
		Суд апеляційної інстанції розглянувши дане клопотання дійшов висновку, що у задоволенні його слід відмовити, оскільки заявником не подано жодних доказів на підтвердження обставин вказаних у цьому клопотанні.
		Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.
		Відповідно до ч.4  ст.229 КАС України  за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 як суб'єкт господарювання зареєстрована 07 квітня 2000 року; місцем проживання якої значиться: АДРЕСА_1; перебуває на податковому, статистичному обліках у відповідних органах; основний вид економічної діяльності фізичної особи-підприємця - вантажний автомобільний транспорт.
		08 лютого 2018 року ОСОБА_1 письмово звернулась до ГУ ДФС у Волинській області та просила роз'яснити їй значення терміну "основні засоби подвійного призначення"; чи належить підпункт 177.4.5 пункту 177.4.5 статті 177 ПК України, частину третю підпункту 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПК України розуміти так, що усі без винятку вантажні автомобілі, які ФОП використовує у господарській діяльності, є основними засобами подвійного призначення, чи питання "подвійного призначення" з'ясовується в кожній конкретній ситуації; чи має право ФОП на загальній системі оподаткування в даному випадку здійснювати амортизаційні відрахування витрат на придбання сідельних тягачів та напівпричепів, а також включати до складу втрати на їх утримання (ремонт, технічне обслуговування), якщо використовуються такі транспортні засоби виключно в господарській діяльності підприємця (перевезення вантажів автомобільним транспортом), при цьому за технічними умовами заводу-виробника інше використання таких транспортних засобів є неможливим.
		За результатом розгляду звернення ОСОБА_1 відповідачем надано податкову консультацію (№ 911/03-20-13-08-07/ІПК від 07 березня 2018 року), в якій зазначено, що перелік витрат, безпосередньо пов'язаних із отриманням доходів фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, визначено пунктом 177.4 статті 177 ПК України. Вказаною нормою надане чітке визначення основних засобів подвійного призначення, до яких належать земельні ділянки, об'єкти житлової нерухомості, легкові та вантажні автомобілі.
		Відповідно до пунктів 52.1, 52.2, 52.3 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
		Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
		Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
		Позивач є платником податку на доходи фізичних осіб в силу статті 162 ПК України.
		Згідно із пунктом 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених відповідним розділом Кодексу. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.
		Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.
		Статтею 177 ПК України встановлено порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
		Відповідно до пунктом 177.2 статті 177 ПК України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
		Відповідно до пп. 177.4.5, 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПК України не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.
		Зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають: витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів; витрати на самостійне виготовлення основних засобів.
		Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на: проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів; ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
		Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення: земельні ділянки; об'єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.
		Наведеними вище нормами урегульовано порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, при цьому види основних засобів подвійного призначення визначені підпунктом 177.4.6 пункту 177.4 статті 177 ПК України - це земельні ділянки; об'єкти житлової нерухомості; легкові та вантажні автомобілі.
		Суд першої інстанції зазначив, що наведена норма є імперативною, тобто такою, що категорично визначає спосіб та межі її застосування, не допускає жодних відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єкта (прямо вказує правило поведінки); є безальтернативною для сторін, тобто такою, що не встановлює можливості для самостійного визначення обсягу прав та обов'язків в окремих випадках (не передбачає свободи вибору поведінки суб'єкта господарювання).
		Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідно до ст. 177 ПК України фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування не має права включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням його господарської діяльності, амортизаційні відрахування з вартості вантажних автомобілів та витрат на їх утримання, зокрема витрат на технічне обслуговування і ремонт вантажних автомобілів, у тому числі вантажних сідельних тягачів та напівпричепів, які за своєю конструкцією та обладнанням призначені для перевезення вантажів.
		Щодо порушення відповідачем принципів податкового законодавства (зокрема підпунктів 4.1.2, 4.1.8 пункту 4.1 статті 4 ПК України), що проявляється у створенні для фізичної особи-підприємця дискримінаційних та неконкурентних умов оподаткування порівняно з платниками податків інших організаційно-правових форм - юридичними особами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
		Чинний ПК України окремо регулює порядок оподаткування для юридичних і для фізичних осіб, розмежовує їх права та обов'язки, що виникають у сфері справляння податків і зборів, компетенцію контролюючих органів. Ставити в одні умови з метою порівняння таких суб'єктів господарювання як фізична особа-підприємець та юридична особа є неприйнятним, оскільки такі суб'єкти є різними за своєю правовою та господарською сутністю, що в свою чергу зумовлює різний підхід до системи оподаткування їх господарської діяльності.
		Взявши до уваги викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
		          
		                                                     П О С Т А Н О В И В:             
		 
		Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року  у справі №0340/1812/18 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. 
		 
		Головуючий суддя В. Я. Макарик судді О. О. Большакова   І. В. Глушко      Повний текст постанови складений 21 лютого 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...