Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/1746/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.02.2019. Зареєстровано: 22.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2019.
Дата набрання законної сили: 19.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		19 лютого 2019 року 
		Київ
		справа №822/1746/16
		адміністративне провадження №К/9901/6896/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
		суддів: Кравчука В.М., Мороз Л.Л.,
		 
		розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року (головуючий суддя - Майстер П.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року (головуючий суддя - Смілянця Е. С., судді: Сушко О.О., Залімський І.Г.) 
		 
		у справі № 822/1746/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (далі - ГУ Нацполіції) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність ГУ Нацполіції щодо неподання до Міністерства внутрішніх справ України у 15-ти денний строк з дня реєстрації заяви висновку щодо виплати грошової допомоги разом із підтверджуючими документами, які додані до заяви та зобов'язати ГУ Нацполіції надіслати до Міністерства внутрішніх справ України висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги.
		 
		В обґрунтування позовних вимог послався на те, що ГУ Нацполіції діяло не у спосіб та не в порядку, що визначені чинним законодавством, а саме, не прийняло документи, не сформувало пакет документів, що зобов'язано було зробити, та не надало висновок щодо нарахування одноразової грошової допомоги, а також не передало їх на розгляд Міністерства внутрішніх справ України. 
		 
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність та зобов'язано ГУ Нацполіції подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".
		 
		Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
		 
		В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що він не є органом внутрішніх справ, у якому проходив службу позивач як працівник міліції, а тому не є уповноваженим органом для направлення до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 8 постанови № 850. Вважає, що позивачу необхідно було звернутись зі заявою про виплату одноразової грошової допомоги при звільненні до Ліквідаційної комісії УМВС України в Хмельницькій області до компетенції якої входить на даний час виплата одноразової грошової допомоги саме міліціонерам. 
		 
		Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне. 
		 
		Вирішуючи позов суди виходили з того, що наказом ГУ Нацполіції №67 о/с від 28 квітня 2016 року старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, інспектора Старокостянтинівського відділу поліції ГУ Нацполіції, звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через хворобу), з 12 травня 2016 року.
		 
		Відповідно до акту розслідування нещасного випадку від 9 серпня 2011 року, що стався 7 серпня 2011 року о 02 год. 07 хв. неподалік торгівельного центру "Планета", що по вулиці Грушевського в місті Старокостянтинів, визнано, що  нещасний випадок з помічником дільничного інспектора міліції сектору ДІМ Старокостянтинівського РВ УМВС України в Хмельницькій області старшим прапорщиком міліції ОСОБА_1 стався в період проходження служби в ОВС при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку, громадської безпеки у боротьбі зі злочинністю.
		 
		Відповідно до копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0720811 від 19 квітня 2016 року, позивачу встановлена ІІ група інвалідності довічно (травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків).
		 
		18 травня 2016 року позивач звернувся до ГУ Нацполіції із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності.
		 
		Листом від 1 червня 2016 року №29/Д-29 ГУ Нацполіції повідомило позивача, що відповідно статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", який набрав чинності 7 листопада 2015 року, передбачено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року №4 затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за №163/28293 та набрав чинності 29 лютого 2016 року. Порядок визначає механізм та умови виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, право на яку встановлено спеціальним законом, що регулює відповідну сферу діяльності. Зазначає, що на теперішній час в Міністерстві внутрішніх справ України перебуває в стадії розроблення проект наказу, яким буде врегульовано питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги поліцейським, які отримали захворювання, травму та поранення в період проходження служби в органах внутрішніх справ відповідно до довідки медико-соціальної експертної комісії.
		 
		17 серпня 2016 року позивач звернувся до ГУ Нацполіції із заявою, в якій просив повідомити відомості стосовно того чи направлено до Міністерства внутрішніх справ України документи щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, та чи прийнято Міністерством внутрішніх справ України рішення щодо виплати вказаної грошової допомоги.
		 
		Відповідач листом від 31 серпня 2016 року №29/Д-144 повідомив позивача, що ГУ Нацполіції не є органом внутрішніх справ у якому ОСОБА_1 проходив службу як працівник міліції, а тому не є уповноваженим органом для направлення до Міністерства внутрішніх справ України висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
		 
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач отримав інвалідність внаслідок захворювання, яке мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, тому має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно з Законом № 580-VIII в порядку, встановленому Порядком №850. Проте, в порушення вимог Порядку №850 відповідач не прийняв у позивача документи, не сформував пакет документів, зокрема, не надав висновок щодо нарахування одноразової грошової допомоги, та не передав їх на розгляд МВС України чим порушив права та законні інтереси позивача. 
		 
		Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком судів з огляду на наступне.
		 
		Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		До набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію», тобто до 7 листопада 2015 року, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано статтею 23 Закону № 565-ХІІ та Порядком № 850.
		 
		Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, зокрема, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
		 
		На виконання зазначеної норми Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21 жовтня 2015 року затвердив «Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції». Дана постанова набрала законної сили 31 жовтня 2015 року.
		 
		Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
		 
		Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
		 
		Згідно з пунктом 5 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 7 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.
		 
		Разом з тим, за змістом пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
		 
		Згідно частини першої статті 97 Закону № 580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:
		1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті працівника поліції внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;
		2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;
		3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
		4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;
		5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;
		6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаного із проходженням служби в поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.
		 
		Частиною другою статті 97 Закону № 580-VIII встановлено, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
		 
		З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97- 101 Закону № 580-VIII, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4 затверджено Порядок, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4).
		 
		Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
		 
		Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 4).
		 
		Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку № 4 для виплати одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський подає фінансовому підрозділу: 1) заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням втрати працездатності чи інвалідності; 2) довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
		 
		За правилами пункту 1 розділу IV Порядку № 4 фінансові підрозділи в десятиденний строк з дня реєстрації документів готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, форма якого наведена у додатку 2. Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівником фінансового підрозділу та керівником підрозділу, де проходить (проходив) службу поліцейський.
		 
		Рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймає керівник Національної поліції (міжрегіонального, територіального органу поліції), у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 2 розділу IV Порядку № 4).
		 
		Таким чином, як Порядком № 850, так і Порядком № 4 регламентовано, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності подається за останнім місцем служби, виплата такої допомоги також проводиться за останнім місцем служби.
		 
		При цьому, право на отримання одноразової грошової допомоги обумовлено наявністю визначених законодавством підстав, зокрема, захворювання особи повинно бути пов'язане, відповідно до Порядку № 850 - з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а відповідно до Порядку № 4 - з проходженням служби в поліції. 
		 
		Разом з тим, в законодавстві була наявна прогалина щодо нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, оскільки не було визначено порядок виплати одноразової грошової допомоги особам, які після звільнення з органів внутрішніх справ продовжили службу в Національній поліції та яким інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, але під час служби в органах поліції або після звільнення з цих органів.
		 
		Вирішуючи питання визначення порядку та належного органу, до компетенції якого входить призначення та виплата одноразової грошової допомоги поліцейському, якому інвалідність встановлена внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, Верховний Суд, виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, якими визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності виникає з дати встановлення втрати працездатності за довідкою  МСЕК, а реалізація цього права здійснюється за останнім місцем служби особи, робить висновок, що виплата такої допомоги має здійснюватися органами Національної поліції на підставі норм Закону № 580-VIII та у відповідності до Порядку № 4.
		 
		Про обґрунтованість такого висновку суду свідчать і подальші зміни в законодавстві, що регулює спірні правовідносини.
		 
		Так, Міністерством внутрішніх справ України прийнято наказ від 12 вересня 2016 року № 916 «Про внесення зміни до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського», яким пункт 5 розділу I Порядку № 4 доповнено підпунктом 4 стосовно випадків, за яких призначається одноразова грошова допомога. За його змістом встановлення інвалідності поліцейському внаслідок захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час проходження служби в органах внутрішніх справ, є також обставиною, за якої поліцейському призначається одноразова грошова допомога.
		 
		Крім того, задля усунення прогалини в законодавстві 8 червня 2017 року було прийнято Закон України № 2097 «Про внесення змін до статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" щодо виплати одноразової грошової допомоги поліцейському», яким право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності розповсюдили також на поліцейських, у яких втрата працездатності настала внаслідок захворювання або поранення, отриманого внаслідок виконання завдань міліції або під час проходження служби в органах внутрішніх справ. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону, який набрав чинності 12 липня 2017 року, установлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності мають поліцейські з числа осіб, зазначених у пунктах 3-6  частини першої статті 97 Закону України "Про Національну поліцію", які визнані інвалідами або отримали поранення до набрання чинності цим Законом.
		 
		Поліцейський, який проходить службу в поліції, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про національну поліцію», виплата якої здійснюється відповідним підрозділом Національної поліції за останнім місцем служби поліцейського на підставі Порядку №4.
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивача звільнено зі служби в поліції наказом Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області від 28 квітня 2016 року на підставі пункту 2 частини першої статті 77 Закону України "Про національну поліцію" (через хворобу), а тому на нього, як на поліцейського, поширюються норми Закону № 580-VIII, а порядок та умови призначення одноразової грошової допомоги урегульовано Порядком № 4. Отже належним органом, до якого позивач мав звернутися з заявою (рапортом) про виплату одноразової грошової допомоги та до повноважень якого належить розгляд такої заяви, є ГУ Нацполіції.
		 
		Таким чином, Міністерство внутрішніх справ України не має повноважень розглядати та приймати рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги.
		 
		Проте, суди попередніх інстанцій на вказане уваги не звернули і безпідставно поклали на ГУ Нацполіції обов'язок подати до Міністерства внутрішніх справ України висновок про виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.
		 
		Слід також зазначити, що суди попередніх інстанцій при задоволенні позову помилково послалися на приписи пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII, згідно якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII. Ця норма за своїм змістом не розповсюджує порядок отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, на осіб, які набули право на відповідні виплати після втрати чинності Законом № 565-XII, а лише зберігає такий порядок для тих, хто набув право на ці виплати до набрання чинності Законом № 580-VIII.
		 
		Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. 
		 
		Відтак, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача слід задовольнити позовні вимоги частково, зобов'язавши ГУ Нацполіції розглянути заву (рапорт) позивача відповідно до вимог Порядку №4.
		 
		З огляду на наведене, судові рішення відповідно до статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягають скасуванню із ухваленням нового про часткове задоволення позову.
		 
		Відповідно до частини першої та третьої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. 
		 
		Керуючись статтями 345, 351, 356 КАС України, суд,
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області задовольнити частково. 
		 
		Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року - скасувати.
		 
		Прийняти нову постанову.
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
		 
		Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області щодо не розгляду заяви (рапорту) ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги.
		 
		Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11 січня 2016 року № 4.
		 
		В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та  оскарженню не підлягає.  
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		М.М. Гімон
		В.М. Кравчук
		Л.Л. Мороз, 
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...