Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/15798/18-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 22.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2019.
Дата набрання законної сили: 19.02.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		                                                            Апеляційне провадження № 22-ц/824/1172/2019
		                                                                                                                                              Справа № 757/15798/18-ц
		П О С Т А Н О В А
		 
		Іменем     України
		 
		19 лютого 2019 року                                                                                м. Київ
		 
		Київський апеляційний суд
		у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого судді                 Кашперської Т.Ц., 
		суддів                                      Фінагеєва В.О., Яворського М.А.,
		за участю секретаря               Богдан І.В.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва в складі судді Новака Р.В., постановлену в м. Київ 25 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа Первинна профспілкова організація працівників Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
		заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, - 
		 
		в с т а н о в и в :
		        
		У квітні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, посилаючись на те, що перебуває в трудових відносинах з відповідачем і працює в філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця» на посаді провідного інженера з охорони праці, чесно і сумлінно виконувала свої службові обов'язки та багаторазово заохочувалась за сумлінну працю.
		Вказувала, що 28 лютого 2018 року відповідно до п. 1 наказу № ПК-03/04 директора філії їй було оголошено догану за неналежне виконання посадових обов'язків, п. 25 розділу 2 посадової інструкції, яка полягає в несвоєчасному виконанні завдання директора філії. Вона не порушувала посадових обов'язків та трудової дисципліни, а дисциплінарне стягнення у виді догани застосовано по відношенню до неї з надуманих підстав, без наявності вини з її боку, і профспілковий комітет не надавав згоди на притягнення її до дисциплінарної відповідальності. 
		Просила визнати незаконним та скасувати п. 1 наказу директора філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця» Міняйло М.Б. № ПК-03/04 від 28 лютого 2018 року.
		 
		Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року провадження в справі закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України за відсутності предмету спору у справі.
		 
		Позивач ОСОБА_1, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказувала, що хоча після відкриття провадження в справі наказом від 24 травня 2018 року № ПК-03/24 догану, оголошену їй, знято, предмет спору після видання наказу від 28 лютого 2018 року № ПК-03/04 не зник. Зняття дисциплінарного стягнення 24 травня 2018 року відбулося за ініціативою відповідача. Наказ від 24 травня 2018 року вмотивований ефективністю застосування дисциплінарного стягнення, застосованого на підставі спірного наказу від 28 лютого 2018 року № ПК 03/04, а не його незаконністю. Скасування спірного наказу від 28 лютого 2018 року не відбулося, як не відбулося визнання відповідачем допущених ним помилок при застосуванні до неї дисциплінарного стягнення. 
		Предметом спору у даній справі є спір щодо законності притягнення її до дисциплінарної відповідальності з вимогою щодо поновлення її трудових прав, які їй належали на підставі чинного законодавства та умов трудового договору, а отже спір зняттям догани не вирішено. Суд не перевірив спірний наказ на предмет його законності і обґрунтованості, а з неправильних процесуальних підстав передчасно закрив провадження у справі.
		Також суд допустив ряд порушень норм процесуального права, оскільки розглядав справу в порядку спрощеного провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, а клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі не є заявою по суті справи.
		Відповідач не подав до суду заяв по суті справи (відзиву на позовну заяву), в тому числі з дорученням доказів та виконанням вимог ч. ч. 3 - 8 ст. 178 ЦПК України. Отже суд у порушення норм процесуального права (в поза процесуальний спосіб) прийняв доказ - наказ, про подання якого позивач не був обізнаний, який не був предметом обговорення, але на який послався суд в обґрунтування спірної ухвали.
		Вказувала, що судом порушено її право як сторони, встановлене п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, навести свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Вона не була обізнана про подання представником відповідача клопотання щодо закриття провадження у справі з копією наказу від 24 травня 2018 року в додатку. Про дату, час і місце розгляду зазначеного клопотання відповідача її повідомлено не було.
		 
		Відзивів на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшло.
		 
		Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Закриваючи провадження в справі за позовом ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки догану, оголошену відповідачу, наказом від 28 лютого 2018 року № ПК-03/04 знято, предмет спору у справі відсутній, що є підставою для закриття провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. 
		 
		Однак з такими висновками апеляційний суд не може погодитися, виходячи із наступного.
		 
		Із матеріалів справи вбачається, що наказом директора філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця» від 28 лютого 2018 року № ПК-03/04 за неналежне виконання посадових обов'язків п. 25 розділу 2 посадової інструкції, яке полягає в несвоєчасному виконанні завдання директора філії, провідному інженеру з охорони праці відділу охорони праці ОСОБА_1 оголошено догану (а. с. 27 - 28).
		14 червня 2018 року до суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження в справі, до якого додано наказ директора філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця» від 24 травня 2018 року № ПК-03/24 «Про зняття дисциплінарного стягнення» на підставі ч. 2 ст. 151 КЗпП України, п. 1 якого догану, оголошену провідному інженеру з охорони праці відділу охорони праці ОСОБА_1 наказом від 28 лютого 2018 року  № ПК-03/04, знято. Підставою прийняття даного наказу є те, що за час, який минув після накладення дисциплінарного стягнення, ОСОБА_1 зробила належні висновки, не допустила нових порушень трудової дисципліни, і у даний час сумлінно ставиться до виконання своїх посадових обов'язків. Також враховано, що дисциплінарне стягнення виконало свою виховну роль.
		 
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		 
		Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
		 
		Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
		 
		Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
		 
		З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
		 
		Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
		Предметом даного спору є законність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з вимогою щодо поновлення її трудових прав у вигляді визнання незаконним п. 1 наказу № ПК-03/04 від 28 лютого 2018 року.
		 
		Знімаючи дисциплінарне стягнення з ОСОБА_1 наказом від 24 травня 2018 року, директор філії «Пасажирська компанія» ПАТ «Українська залізниця» керувався ч. 2 ст. 151 КЗпП України.
		 
		Згідно ч. 2 ст. 151 КЗпП України, якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року.
		 
		Частиною 3 ст. 151 КЗпП України визначено, що протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.
		 
		Судом першої інстанції при закритті провадження в справі не звернуто уваги, що наказ від 24 травня 2018 року № ПК-03/24 про зняття дисциплінарного стягнення вмотивований ефективністю застосування дисциплінарного стягнення, застосованого на підставі спірного наказу від 28 лютого 2018 року № ПК 03/04, а не його незаконністю. 
		 
		Таким чином, скасування наказу від 28 лютого 2018 року № ПК 03/04 не відбулося, дисциплінарне стягнення продовжувало діяти із 28 лютого по 24 травня 2018 року, що може бути підставою для незастосування до ОСОБА_1 заходів заохочення за цей період, а також не відбулося визнання відповідачем незаконності даного наказу і застосування до позивача дисциплінарного стягнення.
		 
		Отже, суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку, що спір щодо законності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності вирішено зняттям догани наказом відповідача від від 24 травня 2018 року.
		 
		Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу, що відповідачем до клопотання про закриття провадження, до якого додано копію наказу від 24 травня 2018 року № ПК-03/24, не надано підтвердження надсилання копії позивачу, та прийняв цей доказ в порушення вимог ч. 9 ст. 83 ЦПК України, якою встановлено, що  копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
		 
		Разом із тим, не можна погодитися із доводами апеляційної скарги в частині порушення порядку розгляду заяви відповідача про закриття провадження в справі, яке здійснено без її участі, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від жодної із сторін не надходило.
		 
		Також помилковими і такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, є доводи позивача, що відповідачем надано доказ у спосіб, не передбачений процесуальним законодавством для подання доказів, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України учасники справи мають право зокрема подавати заяви та клопотання, до яких відноситься і клопотання про закриття провадження, що і було зроблено відповідачем. 
		 
		Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
		 
		Виходячи із вищевикладеного, ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року не можна вважати законною та обґрунтованою, висновки суду першої інстанції про закриття провадження в справі є помилковими і не ґрунтуються на вимогах процесуального закону, відтак ухвала суду першої інстанції не може залишатися в силі і підлягає скасуванню.
		 
		За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена із порушенням норм процесуального права.
		 
		Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, -
		 
		 п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		 
		Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року скасуватиі направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
		 
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
		 
		 
		Головуючий:                                                                     Кашперська Т.Ц.
		            
		Судді:                                                                                 Фінагеєв В.О.   
		 
		                                                                                            ЯворськийМ.А.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...