Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 243/9880/17 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 26.02.2019.
Дата набрання законної сили: 21.02.2019
Номер судового провадження: 61-46719ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		21 лютого 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 243/9880/17
		 
		провадження № 61-46719св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., 
		Червинської М. Є.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго»,
		представник позивача - ОСОБА_5,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 та її представника - ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2018 року у складі судді Никифоряк Л. П.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог:
		 
		У листопаді 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - 
		ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 до 31 березня 2017 року працювала в ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» на посаді оператора з введення даних в ЕОМ відділу по формуванню корисного відпуску фізичних осіб Горлівського РЕМ у місті Горлівка Донецької області.
		 
		Незважаючи на Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, керівництвом ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» було прийняте рішення про продовження здійснення своєї господарської діяльності на непідконтрольній території України, а саме у місті Горлівка Донецької області з залишенням відповідної частини працівників для нормального функціонування підприємства. 
		 
		Відповідач, який звільнив ОСОБА_4 31 березня 2017 року за угодою сторін, в порушення норм трудового права не виплатив їй заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 31 березня 2017 року, компенсацію за невикористану відпустку, а також не видав їй трудову книжку. 
		 
		ОСОБА_4 просила суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з 01 березня 2017 року по 31 березня 2017 року у сумі 3 430,46 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки у сумі 22 609,85 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 550,00 грн.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		 
		Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		 
		Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 оскаржив його в апеляційному порядку.
		 
		Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 03 вересня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії ухвали суду.
		 
		Ухвала мотивована тим, що представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5 при поданні апеляційної скарги не додано довіреності або іншого документа, що посвідчує його повноваження. Також заявником не сплачено судовий збір. При цьому суд дійшов висновку про те, що у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки позивачі від сплати судового збору не звільняються.
		 
		На виконання вимог ухвали суду, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 надав апеляційному суду пояснення, до якого додав ордер згідно якого, 
		ОСОБА_5 має право представляти інтереси ОСОБА_4 в суді апеляційної інстанції.
		 
		Доказів щодо сплати судового збору заявником не надано. При цьому в поясненнях заявник вказав, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки входить до основного фонду оплати праці працівників, а тому відповідно до правил пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за даній вимоги не сплачується.
		 
		Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2018 року визнано неподаної та повернуто заявнику.
		 
		Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що заявником станом на 
		27 вересня 2018 року вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не усунуто, судовий збір заявником не сплачено. Суд дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути заявнику у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху.
		 
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
		 
		26 жовтня 2018 року ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 через засоби поштового зв?язку подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просять скасувати ухвалу апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2017 року та передати справу до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки є заробітною платою (винагородою), яка виплачується працівнику за період, протягом якого працівник з вини роботодавця був позбавлений можливості працювати. Таким чином ця оплата входить до основного фонду оплати праці відповідно до пункту 2.1.1. Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2014 року № 114/8713. А тому ОСОБА_4 звільнена від сплати судового збору за подання апеляційної скарги в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки.
		 
		Доводи інших учасників справи:
		 
		Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
		 
		Рух касаційної скарги:
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2018 року, з урахуванням ухвали Верховного Суду від 08 січня 2019 року про виправлення описки, відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Слов'янського міськрайонного суду Донецької області.
		 
		16 січня 2019 року матеріали цивільної справи № 243/9880/17 надійшли до Верховного Суду.
		 
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ: 
		 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
		 
		Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції:
		 
		Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
		 
		Відповідно до статті 1 цього Закону судовим збором є збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
		 
		Водночас статтею 5 Закону України «Про судовий збір» установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
		 
		Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України (відповідно до преамбули цього Кодексу).
		 
		Згідно із частиною першою статті 3 та статтею 4 Кодексу законів про працю України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
		 
		Так, відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
		 
		Водночас згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.
		 
		Таким чином, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
		 
		Відповідальність за затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові встановлено частиною п'ятою статті 235 КЗпП України, згідно з приписами якої у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. 
		 
		Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
		 
		Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. 
		 
		З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки видачі трудової книжки за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
		 
		З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. 
		 
		Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові 
		від 30 січня 2019 року за наслідками розгляду справи № 910/4518/16.
		 
		Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за результатом розгляду касаційної скарги:
		 
		За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивачі у справах про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки не звільненні від сплати судового збору.
		 
		Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
		 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2018 року - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують і підстав для скасування оскаржуваної ухвали немає.
		 
		Щодо судових витрат
		 
		За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		 
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		З огляду на висновок колегії суддів про залишення касаційної скарги 
		ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5 без задоволення, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.
		 
		Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
		 
		Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 
		2018 року становить 1 762,00 грн.
		 
		За подання касаційної скарги на ухвалу суду фізичною особою встановлено ставку судового збору, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
		 
		Згідно із частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
		 
		З матеріалів справи вбачається, що звернувшись у жовтні 2018 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду Донецької області  від 27 вересня 2018 року, ОСОБА_4 не було сплачено судовий збір за подачу касаційної скарги, а отже, із заявника підлягає стягненню до Державного бюджету України судовий збір розміром 352,40 грн за подання відповідної касаційної скарги.
		 
		Керуючись статтями 141, 400, 401, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_4 та її представника - ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 27 вересня 2018 року залишити без змін. 
		 
		Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України 352,40 грн (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок) судового збору за подання касаційної скарги.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                            В. П. Курило
		 
		 
		В. М.Коротун
		 
		 
		М. Є.Червинська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...