Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-54/08 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.02.2019. Забезпечено надання загального доступу: 25.02.2019.
Дата набрання законної сили: 21.02.2019
Номер судового провадження: 61-15140ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України        
		 
		21 лютого 2019 року                                                                    
		м. Київ                                                                   
		 
		справа № 2-54/08
		провадження № 61-15140св18 
		                                                                                                                           
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
		Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., 
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_4,
		відповідач - ОСОБА_5,
		третя особа - ОСОБА_6,
		 
		провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області                      від 16 червня 2017 року у складі судді Міхєєвої І. М. та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 19 липня 2017 року у складі колегії суддів: Попової С. А., Кочегарової Л. М., Ткаченко Т. Б.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
		 
		У січні 2007 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
		Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області    від 27 червня 2008 року позов задоволено. Стягнено з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 6 627,50 грн в рахунок відшкодування майнової шкоди, 1 000 грн -        у відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		У травні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду із заявою про відстрочку виконання вказаного рішення суду, посилаючись на те, що у жовтні 2016 року йому стало відомо про наявність виконавчих листів про стягнення з нього на користь ОСОБА_4 9 208,50 грн. Існують обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме: з березня 2015 року він бере участь в антитерористичній операції, захищає державу в секторі «М» міста Маріуполя Донецької області на лінії розмежування в районі села Широкіне; він є учасником бойових дій, зарахований до складу Національної гвардії України; він отримав контузію, у зв'язку з чим проходить тривале лікування; він має на утриманні неповнолітню дитину. 
		Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області    від 16 червня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_5 про відстрочку виконання рішення відмовлено.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що судове рішення не виконується протягом майже 10 років, а обставини, на які посилається боржник в обґрунтування поданої заяви, не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення.
		 
		Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилено. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області  від 16 червня 2017 рокузалишено без змін.
		 
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Військові дії та проведення антитерористичної операції не є обставинами, які ототожнюються з поняттям стихійне лихо або інші непереборні обставини, з якими законодавець пов'язує можливість відстрочки виконання судового рішення.
		 
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
		 
		У липні 2017 року ОСОБА_5 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 19 липня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву та відстрочити виконання рішення суду на один рік або скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 16 червня 2017 року і ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 19 липня 2017 року та направити справу новий розгляд до суду першої інстанції. 
		 
		Касаційна скарга ОСОБА_5 мотивована безпідставністю висновків судів попередніх інстанцій про те, що його участь в антитерористичній операції не є підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду. Під час бойових дій він отримав контузію, яка потребує тривалого та коштовного лікування. Про існування рішення суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження, він дізнався в листопаді 2016 року, а тому висновок про те, що рішення суду не виконується з 2008 року, є необґрунтованим.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у цій справі.  
		 
		Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. 
		 
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		30 березня 2018 року справу № 2-54/08 Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано до Верховного Суду.
		 
		Позиція Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Частиною першою статті 14 Цивільного процесуального кодексу Українивід 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень (далі - ЦПК України 2004 року), передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
		 
		Згідно зі статтею 373 ЦПК України 2004 року за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою сторони виконавчого провадження суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання.
		 
		У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року        № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконані провадження» роз'яснено, що при  вирішенні  заяв про відстрочку  або  розстрочку  виконання  рішення,  встановлення або зміну  способу й  порядку  його  виконання  суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд  визначає  виходячи  з  особливого  характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
		 
		Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
		 
		Відмовляючи в задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду, місцевий суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно виходив з того, що заявник не довів належними та допустимими доказами обставин, які мають характер особливих або виняткових та які б давали підстави для відстрочки виконання рішення суду відповідно до статті 373 ЦПК України 2004 року.
		 
		Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
		 
		Доводи ОСОБА_5про те, що він дізнався про існування рішення суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження, лише в листопаді 2016 року, є неспроможними, оскільки він був присутнім у судовому засіданні під час ухвалення рішення 27 червня 2008 року. Таким чином, обґрунтованими є висновки судів попередніх інстанції про тривале невиконання рішення суду, яке ОСОБА_5не оскаржувалося та набрало законної сили. 
		 
		Інші наведені у касаційній скарзі доводи аналогічні доводам апеляційної скарги та були предметом дослідження й оцінки судом апеляційної інстанції, який з дотриманням вимог статей 303, 304 ЦПК України 2004 року перевірив їх та спростував відповідними висновками. Ці доводи зводяться до переоцінки доказів та обставин справи, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.
		 
		Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
		 
		Згідно з частиною третьою статті 401 та статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні підстави для його скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416  ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області                      від 16 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 19 липня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		                                                                   
		Судді:В. А. Стрільчук   С. О. Карпенко   В. О. Кузнєцов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...